Measurements of mixed convective heat transfer to low temperature helium in a horizontal channel

A horizontal 2.85 m long, 19 mm i.d. stainless steel heated circular channel was employed to measure coefficients of heat transfer to low temperature helium flow. Experimental parameters range from 6.5 to 15 K, from 0.12 to 0.3 MPa at heat fluxes up to 1000 W/m square and Reynolds numbers from 9,000 to 20,000. A significantly nonuniform distribution of heat transfer coefficients over the tube periphery is observed. Difference between temperatures on the upper and lower surfaces of the stainless steel channel wall was found to reach 9 K. It was noted that the highest temperature on the wall outer surface is displaced from its uppermost point. Measurements of local flow temperatures revealed vortical structure of the flow. The displacement of the point with the highest temperature is attributable to the effect of vortices. The relationships for calculating local and averaged coefficients of heat transfer are proposed

Magnetic field and plasma inside and outside of the Martian magnetosphere

Simultaneous magnetic and plasma measurements, carried out by wide angle plasma detectors in the Mars environment, are compared in order to identify regions with significantly different physical properties. Magnetograms and ion spectra indicate changes in the magnetopause and magnetosphere of Mars that are associated with the dynamic pressure effect of the solar wind

Magnetic field in Le Monnier Bay according to data of Lunokhod 2

Results of the first traverse measurement of the magnetic field on the surface of the moon are analyzed. The mean value of the magnetic field in the portion of Le Monnier Bay investigated is estimated at 20 to 30 gammas. An anomaly of the field was disclosed, which is confined to craters that exceed 50 meters in size

Особливості реактивних змін в підщелепній слинній залозі, ініційованих введенням платифіліну та прозерину

Secretion and secretion of saliva is a complex multifactorial reflex process that provides optimal conditions for adapting the body to the changes occurring in its life. The aim of the study – to determine the reactive changes in the submandibular salivary gland, initiated by the introduction of platyphyllin and proserine. Materials and Methods. During the design and implementation of the study three main groups of animals were formed to study the changes in the structure of large salivary glands: control – 20 animals, which were administered isotonic NaCl solution to exclude the effect of water loading in the comparison group; experimental І – 40 animals that received platyphyllin 0.3 mg/kg in isotonic solution; experimental II – 40 animals administered 0.1 g/kg peroxide per serum per isotonic solution. After euthanasia of experimental animals, removed submandibular salivary glands were treated in accordance with the generally accepted histological preparations and stained with methylene blue and polychromic dye solution, followed by light microscopy and photographed. Results and Discussion. The introduction of platyphyllin in rats did not affect the tinctorial properties of secretory granules of epithelial cells in the terminal regions of the submandibular salivary gland. The morphological characteristics of the latter did not differ from the structural organization of cells in the control group of animals. Influence of transazin on the secretory components of the lobules of the submandibular glands of rats was characterized by morphological signs of increased functional activity of acinar and ductal epithelial cells. With stimulation of platinum, there is an increase in carbohydrate content in the secretion of the hyoid hypochondrium, and the juxtaclecular transport of fluid through the duct wall is intensified. The introduction of proserine initiates increased secretion in the endpoints. Reactive changes from the vessels of the hemomycocirculatory channel appear to be synergistic. With stimulation of platyphyllin, there is an increase in carbohydrate content in the secretion of the hyoid hypochondrium, and the juxtaclecular transport of fluid through the duct wall is intensified. The introduction of proserine initiates increased secretion in the endpoints. Reactive changes from the vessels of the hemomycocirculatory channel appear to be synergistic. Conclusions. Introduction to experimental animals of platyphyllin and proserine causes, in the exchange and capacious links of the hemomycocirculatory bed of the submandibular salivary gland, unidirectional changes that manifest themselves by an increase in metric indices with a predominance of values when introducing proserinum.Секреция и выделение слюны представляет собой сложный многофакторный рефлекторный процесс, который обеспечивает оптимальные условия адаптации организма к изменениям, происходящим в его жизнедеятельности. Цель исследования – определить реактивные изменения в подчелюстной слюнной железе, инициированные введением платифилина и прозерина. Материалы и методы. В процессе создания дизайна и выполнения исследования сформированы три основные группы животных для изучения изменений структуры больших слюнных желез: контрольную – 20 животных, которым вводили изотонический раствор NaCl для исключения влияния водной нагрузки в группе сравнения; первую экспериментальную – 40 животных, которым вводили платифиллин 0,3 мг / кг в изотоническом растворе; вторую экспериментальную – 40 животных, которым вводили прозерин 0,1 мг / кг в изотоническом растворе. После эвтаназии экспериментальных животных забранные поднижнечелюстной слюнных желез подвергали обработке согласно общепринятых этапов изготовления гистологических препаратов и окрашивали раствором метиленового синего и полихромным красителем с последующим изучением в световом микроскопе и фотографированием. Результаты исследований и их обсуждение. Введение платифилина крысам не влияло на тинкториальные свойства секреторных гранул эпителиоцитов концевых отделов подчелюстной слюнной железы. По морфологическим особенностям последние не отличались от структурной организации клеток в контрольной группе животных. Влияние прозерина на секреторные составляющие частиц поднижнечелюстных желез крыс характеризовалось морфологическими признаками повышения функциональной активности ацинарных и протоковых эпителиоцитов. Стимуляция платифилином инициирует повышение содержания углеводов в секрете подъязычной слюнной железы и активацию юкстацелюлярного транспорта жидкости через стенку проток. Введение прозерина потециирует усиление секреции в концевых отделах. Реактивные изменения со стороны сосудов гемомикроциркуляторного русла проявляются синергизмом. Выводы. Введение экспериментальным животным платифилина и прозерина вызывает в обменном и емкостном звеньях гемомикроциркуляторного русла частиц подчелюстной слюнной железы однонаправленные изменения, которые проявляются увеличением метрических показателей с преобладанием значений при введении прозерина.Секреція та виділення слини являє собою складний багатофакторний рефлекторний процес, який забезпечує оптимальні умови адаптації організму до змін, що відбуваються в його життєдіяльності. Мета дослідження – визначити реактивні зміни в підщелепній слинній залозі, ініційовані введенням платифіліну та прозерину. Матеріали і методи. В процесі створення дизайну та виконання дослідження сформовано три основні групи тварин, для вивчення змін структури великих слинних залоз: контрольну – 20 тварини, яким вводили ізотонічний розчин NaCl для виключення впливу водного навантаження в групі порівняння; першу експериментальну – 40 тварин, яким вводили платифілін 0,3 мг/кг на ізотонічному розчині; другу експериментальну – 40 тварин, яким вводили прозерин 0,1 мг/кг на ізотонічному розчині. Після евтаназії експериментальних тварин забрані піднижньощелепні слинні залози піддавали обробці згідно  з загальноприйнятими етапами виготовлення гістологічних препаратів та забарвлювали розчином метиленового синього і поліхромного барвника із подальшим вивченням у світловому мікроскопі та фотографуванням. Результати досліджень та їх обговорення. Введення платифіліну щурам не впливало на тинкторіальні властивості секреторних гранул епітеліоцитів кінцевих відділів підщелепної слинної залози. За морфологічними особливостями останні не відрізнялися від структурної організації клітин контрольній групі тварин. Вплив прозерину на секреторні складові часточок піднижньощелепних залоз щурів характеризувався морфологічними ознаками підвищення функціональної активності ацинарних і протокових епітеліоцитів. При стимуляції платифіліном відбувається підвищення вмісту вуглеводів в секреті підʼязикової слинної залози та активізується юкстацелюлярне транспортування рідини через стінку проток. Введення прозерину ініціює посилення секреції в кінцевих відділах. Реактивні зміни з боку судин гемомікроциркуляторного русла проявляються синергізмом. Висновки. Введення експериментальним тваринам платифіліну і прозерину спричиняє в обмінній і ємнісній ланках гемомікроциркуляторного русла часточок підщелепної слинної залози однонаправлені зміни, які проявляються збільшенням метричних показників з переважанням значень при введенні прозерину

Role of “Test” control in the evaluation of level of knowledges of students on condition of the credit-module system (CMS) organization of educational process

Використання тестових завдань І-ІІ рівня складності в оцінюванні навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу є не тільки оцінка інформації, якою володіє студент, але й уміння використовувати засвоєні знання, щоб студент дійшов висновку, зробив припущення або вибрав порядок дій для застосування своїх знань; Использование тестовых заданий І-ІІ уровня сложности в оценивании студентов в условии кредитно-модульной системы организации учебного процесса является не только информационной оценкой, которой владеет студент, но и умением использовать усвоенные знания, чтобы студент пришел к выводу, сделал предположение или выбрал порядок действий для применения своих знаний; Consequently, the purpose of the use of test tasks of I-II of levels of complication in the evaluation of educational activity of students on condition of the credit-module system of organization of educational process is not only an estimation of information which is owned by a student but also ability to utilize the mastered knowledge, that is important, that a student came to the conclusion, did supposition or chosen the order of actions for application of the knowledge

Structural organization of lingual mucosa in a norm and after kryopreserved placenta’s transplantation

Введення щурам кріоконсервованої плаценти викликає зміни у всіх структурних компонентах слизової оболонки спинки язика. Реакція епітеліальної пластинки проявляється посиленням проліферативних процесів, власної пластинки — набряком міжклітинної речовини і розширенням ємнісної ланки гемомікроциркуляторного русла. У відповідь на надходження до організму антигенів у власній пластинці визначаються реактивні зміни кількості клітин лейкоцитарного ряду і тканинних базофілів. Наявність в кріоконсервованій плаценті біологічно активних речовин сприяє швидкій реалізації імунної відповіді і відновленню морфофункціонального стану слизової оболонки спинки язика до 7 доби спостереження; Введение крысам криоконсервированной плаценты вызывает изменения во всех структурных компонентах слизистой оболочки спинки языка. Реакция эпителиальной пластинки проявляется усилением пролиферативных процессов, собственной пластинки — отеком межклеточного вещества и расширением емкостного звена гемомикро-циркуляторного русла. В ответ на поступление в организм антигенов в собственной пластинке определяются реактивные изменения количества клеток лейкоцитарного ряда и тканевых базофилов. Наличие в криоконсервированной плаценте биологически активных веществ способствует быстрой реализации иммунного ответа и возобновлению морфофункционального состояния слизистой оболочки спинки языка до 7 суток наблюдения; Introduction of the kryopreserved placenta to the rats causes changes in all structural components of the dorsal lingual mucosa. The reaction of ephithelial plate shows up strengthening of proliferative processes, own plate — by the edema of intercellular matter and expansion of capacity link of haemomicrocircular rate. In reply to entering organism of antigens the reactive changes of leucocytical cells amount and tissue basophilies are determined in an own plate. A presence in the kryopreserved placenta of bioactive matters is instrumental in rapid realization of immunity answer and proceeding in the morphofunctional state of the dorsal lingual mucosa to 7 days of supervision

Clinical and morphological characteristics of enamel during pigment hypoplasia of tooth tissues

Актуальність. Дистрофічні зміни у емалі та дентині виникають внаслідок порушення обміну у твердих тканинах зуба та характеризуються її недостатнім формуванням і мінералізацією або надмірним накопиченням пігментів у вигляді плям. Накопичення пігменту (якісне та кількісне) є незворотнім, тобто пігментна дистрофія не має зворотного розвитку і залишається в емалі на все життя. Метою роботи було проаналізувати структурні зміни в емалі зубів при пігментних дистрофіях. Матеріал та методи. Після екстракції зуби ущільнювали в епоксидну смолу епон-812. Після полімеризації отриманий блок розрізали сепарувальним диском на шліфи товщиною 0,25 мм, на препарати наносили шар алюмінію у вакуумі та досліджували на скануючому електронному мікроскопі РЭМ – 102Э з прискорювальною напругою 30КВ. Результати. Встановлено, що при набутих дисколоритах емаль частково фрагментована, визначаються явища лізису емалі. На емалево-дентинній межі спостерігаються лакуни. На препаратах емалі з вродженими дисколоритами визначені явища потовщення емалевих призм, мозаїчної виразності ліній Ретциуса. При екзогенній пігментній дистрофії основні зміни встановлені на поверхні емалі. Спостерігались явища вогнищевої фрагментації, дифузного стоншення емалевих призм (атрофічні зміни). При ендогенній пігментній дистрофії основні зміни визначені з боку емалево-дентинної межі. З боку призм встановлено їх стоншення та фрагментація. Підсумок. Вроджена пігментна дистрофія має дифузний характер і вражає всю товщу емалі, що обумовлено порушеннями в процесі гістогенезу. При набутих дисколоритах локалізація патологічних змін залежить від етіології – ендогенного походження або екзогенного. При ендогенній пігментній дистрофії морфологічні зміни виявляються в поверхневих шарах емалі, що розвиваються внаслідок порушення процесу третинної мінералізації, який створює сприятливі умови для проникнення пігментів за рахунок зменшення вмісту неорганічних речовин. При ендогенній пігментній дистрофії основні зміни розвиваються в глибоких шарах емалі, які прилягають до дентиноемалевої межі. Джерелом просочення пігментів у даному випадку є емалеві веретена, які мають низький вміст неорганічних речовин і проникають в емаль на 1/3 її товщини; Актуальность. Дистрофические изменения в эмали и дентине возникают вследствие нарушения обмена в твердых тканях зуба и характеризуется ее недостаточным формированием и минерализацией, или чрезмерным накоплением пигментов в виде пятен. Накопление пигмента (качественное и количественное) является необратимым, то есть пигментная дистрофия не имеет обратного развития и остается в эмали на всю жизнь. Целью работы было проанализировать структурные изменения в эмали зубов при пигментной дистрофии. Материал и методы. После экстракции зубы уплотняли в эпоксидную смолу Эпон-812. После полимеризации полученный блок разрезали сепаровочным диском на шлифы толщиной 0,25 мм, на препараты наносили слой алюминия в вакууме и исследовали на сканирующем электронном микроскопе РЭМ - 102Э с ускоряющее напряжение 30кВ. Результаты. Установлено, что при хронических дисколоритах эмаль частично фрагментирована, определяются явления лизиса эмали. На эмалево-дентинной границе наблюдаются лакуны. На препаратах эмали с врожденными дисколоритами выявлено утолщение эмалевых призм, мозаичная выразительность линий Ретциуса. При экзогенной пигментной дистрофии основные изменения установлены на поверхности эмали. Наблюдались явления очаговой фрагментации, диффузного истончения эмалевых призм (атрофические изменения). При эндогенной пигментной дистрофии основные изменения определены со стороны эмалево-дентинной границы. Со стороны призм установлено их истончение и фрагментация. Заключение. Врожденная пигментная дистрофия имеет диффузный характер и поражает всю толщу эмали, что обусловлено нарушениями в процессе гистогенеза. При приобретенных дисколоритах локализация патологических изменений зависит от этиологии - эндогенного происхождения или экзогенного. При эндогенной пигментной дистрофии морфологические изменения обнаруживаются в поверхностных слоях эмали, развивающиеся вследствие нарушения процесса третичной минерализации, который создаёт благоприятные условия для проникновения пигментов за счет уменьшения содержания неорганических веществ. При эндогенной пигментной дистрофии основные изменения развиваются в глубоких слоях эмали, прилегающих к дентино-эмалевой границе. Источником поступления пигментов в данном случае является эмалевые веретена, которые имеют низкое содержание неорганических веществ и проникают в эмаль на 1/3 ее толщины; Background. Dystrophic changes in enamel and dentin occur as a result of metabolic disturbances in the hard tissues of the tooth and are characterized by its insufficient formation and mineralization, or excessive accumulation of pigments in the form of spots. The accumulation of pigment (qualitative and quantitative) is irreversible, that is, pigmentary dystrophy has no reverse development and remains in the enamel for life. Objectivе. To analyze the structural changes in tooth enamel in case of pigmentary dystrophy. Methods. After extraction, the teeth were embedded with Epon-812 epoxy. After polymerization, the obtained block was cut with a separating disk on thin sections 0.25 mm thick, an aluminum layer was applied to the preparations in vacuum and examined on a scanning electron microscope REM - 102E with an accelerating voltage of 30 kV. Results. It has been established that in case of chronic discolorites the enamel is partially fragmented, the phenomena of lysis of the enamel are determined. Lacunae are observed on the enamel-dentin border. Enamel preparations with congenital discolorations revealed a thickening of enamel prisms, mosaic expressiveness of Retzius lines. In exogenous pigmentary dystrophy, the main changes are established on the enamel surface. The phenomena of focal fragmentation, diffuse thinning of enamel prisms (atrophic changes) were observed. In endogenous pigmental dystrophy, the main changes are determined by the enamel-dentin boundary. Prisms are thinned and fragmented. Conclusion. Congenital dystrophy of pigment has a diffuse nature and affects the entire thickness of the enamel, which is caused by disorders in the process of histogenesis. With acquired discolorites, the localization of pathological changes depends on the etiology - endogenous, or exogenous. In endogenous pigmental dystrophy, morphological changes are found in the surface layers of enamel, developing as a result of disruption of the tertiary mineralization process, which create favorable conditions for the penetration of pigments by reducing the content of inorganic substances. In endogenous pigmental dystrophy, major changes develop in the deep layers of enamel adjacent to the dentine-enamel border. The source of pigment in this case is enamel spindles, which have a low content of inorganic substances and penetrate into the enamel on 1/3 of its thickness