ЗАВИСИМОСТЬ УСПЕШНОСТИ ПРОХОЖДЕНИЯ АЛЬФА-ТРЕНИНГА ОТ ЭКСТРАВЕРСИИ И НЕЙРОТИЗМА

The present paper shows the relationship of the success rate of alpha-training – learning to voluntarily increase the power of the alpha-rhythm with the help of the neurofeedback – with factors of the "Big Five" model of personality traits (NEO–FFI). It was found that most successful at the task of training were the subjects with low scores on Extraversion dimension and moderately high scores on Neuroticism dimension.Показана связь успешности прохождения альфа-тренинга – обучения произвольному увеличению мощности альфа-ритма при помощи технологии биоуправления – с факторами «большой пятерки» личностных черт (NEO-FFI). Установлено, что c задачей тренинга наиболее успешно справляются испытуемые с низкими баллами по шкале «Экстраверсия» и умеренно высокими баллами по шкале «Нейротизм»

Критичність до хвороби при шизофренії: діагностика та інсайт-орієнтована психотерапія

Relevance. Phenomenon of patients' unawareness of their illness (insight) is a pathognomonic diagnostic criterion that distinguishes schizophrenia from many other psychiatric disorders. More than half of patients with schizophrenia do not realize their illness that makes their treatment more difficult. Diagnosis of insight in patients with schizophrenia is an important issue. The volume and content of rehabilitation programs depends on it.The purpose of research is to study the structure of insight in patients with schizophrenia, its relationship with certain clinical, social and psychological indicators, and to assess the influence of insight-oriented psychotherapy on the outcomes of schizophrenia.Material and methods. 237 patients with schizophrenia were studied: 139 (58.6 %) men and 98 (41.4 %) women aged 18-35 years. Patients of the main group (122 people) received pharmacotherapy and were included in the program of insight-oriented psychotherapy. Patients of the comparison group (115 people) received standard treatment. Measurement of the insight level was carried out using the scale of unawareness of mental disorder (SUMD). To study social indicators the scale of social functioning in various spheres was used (Zaitsev, 1999). The quality of life level and social stigma were measured by WHOQOL-BREF and adapted version of the self-stigmatization scale (SSMIS). Evaluation of outcomes in schizophrenia was carried out using the IMR and RMQ scales. The level of cognitive functioning was assessed by the GACF-CogFu scale. The severity of depression was measured by the scale developed by Beck (BDI). The mechanisms of psychological defense were assessed using the scale of R. Plutchik, H. Kellerman (1979). Mathematical processing of the results was also carried out.Results. Correlations were found between a higher level of patient awareness of the disease and its better prognosis (r= -0.507; p<0.05), a higher level of social functioning (r= 0.478; p<0.05), quality of life (r= -0.311; p<0.05), cognitive functioning (r= -0.508; p<0.05) and a lower intensity of defensive psychological mechanisms (r= -0.401; p<0.05). A different predictive value of some insight components was found. There were detected correlations between a successful disease prognosis and a high degree of patient awareness of the disease symptoms (r = -0.318; p<0.05), the need for treatment (r = -0.603; p<0.05), the drug effect (r = -0.312; p<0.05) and a low awareness level of how people perceive the patient’s illness (r = 0.527; p<0.05) and its social consequences (r= 0.419; p<0.05). The highest association with the risk of depressive symptoms and self-stigmatization had the following insight components: awareness of the mental illness presence (r= -0.365 and r= -0.525, respectively; p<0.05) and perception by others (r= -0.654 and r= -0,417; p<0.05), awareness of the diagnosis (r= -0.312 and r= -0.45; p<0.05), social consequences of the disease (r= -0.3 and r= -0.621; p<0.05) and their perception by others (r= -0.531 and r= - 0.576; p<0.05).Conclusions. Insight-oriented psychotherapy has proven effective in patients with schizophrenia treatment. It is reasonable to increase the patients' awareness of the disease symptoms, their causes, the need for treatment and the effectiveness of medicines, while leaving intact those aspects of insight that increase the risk of depression, psychological distress and self-stigmatization.Феномен нарушения осознания пациентами своей болезни («критичность к болезни», или «инсайт») – патогномоничный диагностический критерий, отличающий шизофрению от многих других психических расстройств. Более половины пациентов с шизофренией не осознают свою болезнь, что затрудняет их лечение. Диагностика инсайта при шизофрении является важным направлением, от которого зависит объем и содержание реабилитационных программ.Цель работы – изучить структуру инсайта у больных шизофренией, его взаимосвязь с некоторыми клиническими и социально-психологическими показателями и воздействие инсайт-ориентированной психотерапии на исходы шизофрении.Материалы и методы. Обследовали 237 пациентов с шизофренией: 139 (58,6 %) мужчин и 98 (41,4 %) женщин в возрасте 18–35 лет. Пациенты основной группы (122 человека) получали фармакотерапию и были включены в программу инсайт-ориентированной психотерапии. Пациенты группы сравнения (115 человек) получали стандартное лечение. Уровень инсайта определяли при помощи шкалы нарушения осознания психического расстройства (SUMD). Для изучения социальных показателей использовали шкалу социального функционирования в различных сферах В. В. Зайцева (1999), краткий опросник ВОЗ для оценки качества жизни (WHOQOL-BREF) и адаптированный вариант шкалы самостигматизации (SSMIS). Исходы шизофрении оценивали при помощи шкал IMR и RMQ. Уровень когнитивного функционирования оценивали по шкале GACF-CogFu, выраженность депрессии – по шкале А. Т. Бека (BDI), механизмы психологической защиты – по шкале R. Plutchik, H. Kellerman (1979). Выполнили математическую обработку результатов.Результаты. Установлена зависимость между более высоким уровнем осознания пациентами болезни и лучшим ее прогнозом (r = -0,507; p < 0,05), более высоким уровнем социального функционирования (r = 0,478; p < 0,05), качества жизни (r = -0,311; p < 0,05), когнитивного функционирования (r = -0,508; p < 0,05) и более низкой напряженностью защитных психологических механизмов (r = -0,401; p < 0,05). Установлено различное прогностическое значение отдельных сторон инсайта: высокая степень осознания пациентами симптомов болезни (r = -0,318; p < 0,05), необходимости лечения (r = -0,603; p<0,05), эффекта от медикаментов (r = -0,312; p < 0,05); низкий уровень осознания того, как окружающие люди воспринимают болезнь (r = 0,527; p < 0,05) и ее социальные последствия (r = 0,419; p < 0,05) – положительно соотносится с успешным прогнозом болезни. Наибольшую связь с риском появления депрессивной симптоматики и самостигматизации имели такие аспекты инсайта: осознание факта наличия психической болезни (r = -0,365 и r = -0,525 соответственно) и восприятие его окружающими (r = -0,654 и r = -0,417; p < 0,05), осознание формулировки диагноза (r = -0,312 и r = -0,45), социальных последствий заболевания (r = -0,3 и r = -0,621; p < 0,05) и их восприятие окружающими (r = -0,531 и r = -0,576; p < 0,05).Выводы. Инсайт-ориентированная психотерапия доказала свою эффективность в терапии больных шизофренией. Целесообразно повышать осознание пациентами симптомов болезни, их причин, необходимости лечения и эффективности медикаментов, в то же время оставлять интактными те аспекты инсайта, которые повышают риск появления депрессии, психологического дистресса и самостигматизации.  Феномен порушення усвідомлення пацієнтами своєї хвороби («критичність до хвороби», або «інсайт») – патогномонічний діагностичний критерій, котрий відрізняє шизофренію від багатьох інших психічних розладів. Більша частина пацієнтів із шизофренією не усвідомлюють свою хворобу, що ускладнює їхнє лікування. Діагностика інсайту при шизофренії – важливий напрям, від якого залежить обсяг і зміст реабілітаційних програм.Мета роботи – вивчити структуру інсайту у хворих на шизофренію, його взаємозв’язки з деякими клінічними, соціально-психологічними показниками та вплив інсайт-орієнтованої психотерапії на наслідки шизофренії.Матеріали та методи. Обстежили 237 пацієнтів із шизофренією: 139 (58,6 %) чоловіків і 98 (41,4 %) жінок віком 18–35 років. Пацієнти основної групи (122 особи) отримували фармакотерапію та були включені у програму інсайт-орієнтованої психотерапії. Пацієнти групи порівняння (115 осіб) отримували стандартне лікування. Рівень інсайту визначили за допомогою шкали порушення усвідомлення психічного розладу (SUMD). Для вивчення соціальних показників використовували шкалу соціального функціонування в різних галузях В. В. Зайцева (1999), короткий опитувальник ВООЗ для оцінювання якості життя (WHOQOL-BREF) та адаптований варіант шкали самостигматизації (SSMIS). Наслідки шизофренії оцінювали за допомогою шкал IMR і RMQ. Рівень когнітивного функціонування визначали за шкалою GACF-CogFu, вираженість депресії – за шкалою А. Т. Бека (BDI), механізми психологічного захисту – за шкалою R. Plutchik, H. Kellerman (1979). Виконали математичне опрацювання результатів.Результати. Визначили залежність між вищим ступенем усвідомлення пацієнтами хвороби та кращим її прогнозом (r = -0,507; p < 0,05), вищим рівнем соціального функціонування (r = 0,478), якості життя (r = -0,311; p < 0,05), когнітивного функціонування (r = -0,508; p < 0,05) з меншою напруженістю захисних психологічних механізмів (r = -0,401; p < 0,05). Встановили неоднакове прогностичне значення окремих сторін інсайту: високий ступінь усвідомлення симптомів хвороби (r = -0,318; p < 0,05), необхідності лікування (r = -0,603; p < 0,05), ефекту від медикаментів (r = -0,312; p < 0,05); низький ступінь усвідомлення того, як оточення сприймає хворобу (r = 0,527; p < 0,05) та її соціальні наслідки (r = 0,419; p < 0,05) – позитивно співвідносяться з успішним прогнозом хвороби. Найбільший зв’язок із ризиком депресивної симптоматики й самостигматизації мали такі аспекти інсайту: усвідомлення факту наявності психічного розладу (r = -0,365 і r = -0,525 відповідно; p < 0,05) і сприйняття його оточенням (r = -0,654 і r = -0,417; p < 0,05), усвідомлення формулювання діагнозу (r = -0,312 і r = -0,45; p<0,05), соціальних наслідків захворювання (r = -0,3 і r = -0,621; p < 0,05) та їхнє сприйняття оточенням (r = -0,531 і r = -0,576; p < 0,05).Висновки. Інсайт-орієнтована психотерапія довела свою ефективність у терапії хворих на шизофренію. Доцільно підвищувати усвідомлення пацієнтами симптомів хвороби, їхніх причин, необхідності лікування та ефективності медикаментів, водночас залишати інтактними ті аспекти інсайту, що підвищують ризик появи депресії, психологічного дистресу й самостигматизації. інсайт; шизофренія; інсайт-орієнтована психотерапі