Geomagnetic control of the spectrum of traveling ionospheric disturbances based on data from a global GPS network

In this paper an attempt is made to verify the hypothesis on the role of geomagnetic disturbances as a factor determining the intensity of traveling ionospheric disturbances (TIDs). To improve the statistical validity of the data, we have used the based on the new GLOBDET technology method involving a global spatial averaging of disturbance spectra of the total electron content (TEC). To characterize the TID intensity quantitatively, we suggest that a new global index of the degree of disturbance should be used, which is equal to the mean value of the rms variations in TEC within the selected range of spectral periods (of 20-60 min in the present case). It was found that power spectra of daytime TEC variations in the range of 20-60 min periods under quiet conditions have a power-law form, with the slope index k = -2.5. With an increase of the level of magnetic disturbance, there is an increase in total intensity of TIDs, with a concurrent kink of the spectrum caused by an increase in oscillation intensity in the range of 20-60 min. It was found that an increase in the level of geomagnetic activity is accompanied by an increase in total intensity of TEC; however, it correlates not with the absolute level of Dst, but with the value of the time derivative of Dst (a maximum correlation coefficient reaches -0.94). The delay of the TID response of the order of 2 hours is consistent with the view that TIDs are generated in auroral regions, and propagate equatorward with the velocity of about 300-400 m/s.Comment: LaTeX2.09, 16 pages, 5 figures, 1 table, egs.cls, egs.bst (the style files

Вплив розвитку графічних технік на мистецтво в Україні

У статті розкриваються питання значення розвитку графічних технік як засобів художньо-образної виразності в мистецтві і дизайні в Україні. В дослідженні розглянуто деякі графічні техніки як засоби графічної виразності і проаналізовано застосування цих технік з метою їх використання в різних видах дизайну, а також задля розкриття творчого потенціалу художника, дизайнера-графіка. Варто звернути увагу, що на сьогоднішній день мало досліджень з цієї проблематики, а поодинокі дослідження не повною мірою відображають вплив графічних технік на  розвиток візуального  мистецтва і дизайну. Мета дослідження полягає в  необхідності відродження та популяризації графічних технік, ефективному доборі їх як засобів графічної виразності в мистецтві і дизайні. Недостатня вивченість становлення і розвитку графічних технік, їх вагомого значення та ролі в затвердженні виразності художнього образу визначають актуальність теми. Проаналізовано історіографію проблематики і встановлено, що над дослідженням розвитку графічних технік працювали декілька науковців. Вагомий внесок в дослідження цих питань зробили такі фахівці як А.А. Лещинський, В.А. Фаворський, М.Ю. Мірошина, Н.М. Самойлова та ін. Методологія дослідження базується на універсальних принципах наукового пізнання – історизмі та науковій об’єктивності, а також на широкому використанні порівняльно-історичного, системного методів. Графіка – це вид образотворчого мистецтва, який в якості основних образотворчих засобів використовує лінію, штрих та пляму, а композиційний характер лінійно-графічної форми залежить від матеріалу і техніки виконання. Залежно від способу виконання й можливостей тиражування, графіку поділяють на: авторську (оригінальні твори унікальної графіки), естампну (різновиди художнього друку) та масово поліграфічну продукцію. Можна стверджувати, що графічні техніки зазнали значних змін в порівнянні з часів їх становлення. На початку XXI століття складніше стає її технологія і більше ускладнюється фактура відбитка та колірне рішення. Сьогодні використовуються абстрактні, футуристичні форми, найбільш властиві імпровізаційному мистецтву. Розвиток графічних технік в цьому напрямку дає яскраві творчі рішення. Сучасні митці продовжують пошуки нових засобів і методів для збагачення графічних технік. Сьогодні станкова графіка не є процесом механічного масового друку відбитків, вона вимагає живої безпосередньої участі творця з першої до останньої хвилини народження художнього твору

Quantum Breaking of Elastic String

Breaking of an atomic chain under stress is a collective many-particle tunneling phenomenon. We study classical dynamics in imaginary time by using conformal mapping technique, and derive an analytic formula for the probability of breaking. The result covers a broad temperature interval and interpolates between two regimes: tunneling and thermal activation. Also, we consider the breaking induced by an ultrasonic wave propagating in the chain, and propose to observe it in an STM experiment.Comment: 8 pages, RevTeX 3.0, Landau Institute preprint 261/643

Ultrasonographic indices of skin changes in children with Helicobacter pylori-associated gastroduodenitis combined with food allergy

Introduction. To date, there are no early diagnostic criteria for skin changes in children with combined pathology of the gastrointestinal tract and food sensitization. Objective. To determine the ultrasound parameters of skin changes in children with Helicobacter pylori-associated chronic gastroduodenitis (CGD) combined with food allergy (FA). Methods. 168 children with H. pylori-associated CGD in combination with FA, aged between 7-15 years, were involved in a study of ultrasound parameters of skin change. Skin ultrasound was performed by ultrasound scanners with linear sensors, with variable frequency, 3.5-12.0 MHz. Average values are given in the form (M ± m), where M is the mean value of the index, m is the standard error of the mean, n – the volume of the analyzed group. Results. In the acute period, children with H. pylori-associated CGD combined with FA were characterized by pronounced thickening of the skin (epidermis, derma), unclearness of the layers of the skin, increased echogenicity of the epidermis, diffuse reduction of echogenicity of the dermis and heterogeneity of its structure, characteristic hypoechoic strip between the epidermis and dermis, stronger intra-dermal and subcutaneous arterial and venous circulation. In the subacute period, the ultrasonographic skin changes in the affected children faded and were less pronounced in remission. Conclusions. The peculiarity of the ultrasound structure of the skin in children with H-pylori-associated CGD in combination with FA is a pronounced thickening of all its layers, the presence of a hypoechoic strip in the superficial layer of the dermis and the strengthening of intradermal and subcutaneous arterial and venous blood flow

Оптична спектроскопія в медичній діагностиці

In this review we consider the possibility of optical spectroscopy techniques, namely: optical tomography, optical coherent tomography, polarization-sensitive optical coherent tomography, Raman spectroscopy and photoacoustic tomography. The physical basis of optical diagnostic techniques is the interaction of light with matter, allowing of obtaining structural, biochemical, morphological and physiological information as a result of absorption, scattering, reflection of electromagnetic radiation in the optical range. The advantages of these methods, such as non-invasiveness, absence of side effects, contactlessness, high sensitivity, and high resolution are keys to their success in medical diagnostics.В данном обзоре рассмотрены возможности методов оптической спектроскопии, а именно: оптической томографии, оптической когерентной томографии, поляризационно чувствительной оптической когерентной томографии, Рамановской спектроскопии и фотоакустической томографии. Физической основой оптических диагностических методов является взаимодействие света с веществом, на основе чего стало возможным получать структурную, биохимическую, морфологическую и физиологическую информацию как результат поглощения, рассеяния, отражения электромагнитного излучения оптического диапазона. Преимущества этих методов (неинвазивность, отсутствие побочных эффектов, бесконтактность, высокие чувствительность и разрешение) стали залогом их успеха в медицинской диагностике.У даному огляді розглянуто можливості окремих методів оптичної спектроскопії, а саме: оптичної томографії, оптичної когерентної томографії, поляризаційно чутливої оптичної когерентної томографії, Раманівської спектроскопії та фотоакустичної томографії. Фізичною основою оптичних діагностичних методів є взаємодія світла з речовиною, на основі чого стало можливим отримувати структурну, біохімічну, морфологічну та фізіологічну інформацію як результат поглинання, розсіювання, відбивання електромагнітного випромінювання оптичного діапазону. Переваги цих методів (безконтактність, висока чутливість та роздільна здатність, неінвазивність, відсутність побічних ефектів) стали запорукою їх успіху в медичній діагностиці

Показники ендогенної інтоксикації у хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синусит із цукровим діабетом 1-го типу

98 patients aged from 19 to 42 were under our observation who were treated at the ENT Department of the Regional Clinical Hospital. The diagnosis of chronic purulent maxillary sinusitis with type 1 diabetes mellitus in exacerbation stage was made in 78 patients (the main group), exacerbation of chronic purulent maxillary sinusitis without comorbid pathology was found in 20 patients (the control group). All the patients underwent standard otorhinolaryngeal examination, general analyses of the blood and urine, blood test for spectrophotometric detection of average mass molecules (AMM). Reactive response was detected by the signs of intoxication. The diagnosis was verified by endocrinologists on the basis of comprehensive clinical anamnesis and laboratoryinstrumental examinations. The course of the disease in all the patients was found to develop against the ground of an increased content of glycated hemoglobin AlcHb (10±0,92) in the blood. To evaluate adaptive and general reactive potential of patients with chronic purulent maxillary sinusitis with type 1 diabetes mellitus integral immune- hematologic coefficients. To detect the level of AMM we used the definition of average molecular peptides by N.I. Gabrielian screening method (1985). 1 ml of the venous blood serum was treated with 0,5 ml 10 % trichloracetic acid solution, then centrifuged during 30 minutes at the rate of 3000 rpm. Supernatant was dissolved in distilled water in the ration 1:10 and with the wave length of 254 nm on the spectrophotometer the content of AMM is detected in standard units. The obtained digital results of clinical and immunological studies were calculated by means of variation statistics methods. The results of the study were processed by means of the software product Statistica for Windows 5.0 (StatSoft, USA). Endogenic intoxication develops in patients with chronic purulent maxillary sinusitis complicated by type 1 diabetes mellitus which is connected with disorders of the immune system and decrease of general body resistance that is evidenced by the dynamics of changes of integral immunоhematological coefficients and average mass molecules. In patients with chronic purulent maxillary sinusitis and type 1 diabetes mellitus the level of AMM was (0,53±0,04 standard units) and was reliably higher as compared with the control (р<0,001). In case of chronic purulent maxillary sinusitis with type 1 diabetes mellitus reduced non-specific immune resistance occurs at the expense of microphage part against the ground of deficiency of non-specific immune protection.Под нашим наблюдением на лечении в ЛОР-отделении Областной клинической больницы находилось 98 больных в возрасте от 19 до 42 лет. В 78 из них установлен диагноз хронический гнойный верхнечелюстной синусит (ХГВС) с сахарным диабетом (СД) 1-го типа в стадии обострения (основная группа), у 20 – обострение ХГВС без сопутствующей патологии (контрольная группа). Всем пациентам было проведено стандартное отоларингологическое обследование, общий анализ крови и мочи, анализ крови для спектрофотометрического определения молекул средней массы (МСМ). Реактивный ответ определяли по показателям интоксикации. Верификацию диагноза эндокринологи осуществляли на основании углубленного клинико-анамнестического и лабораторно-инструментального исследований. Установлено, что у всех исследуемых больных течение заболевания разворачивалось на фоне повышенного содержания в крови гликозилированного гемоглобина AlcHb (10±0,92). Для оценки адаптационного и общего реактивного потенциала больных ХГВС с сахарным диабетом 1-го типа использованы интегральные имуногематологические индексы, которые рассчитывались с помощью специально разработанной компьютерной программы. Для определения уровня МСМ нами было использовано определение среднемолекулярных пептидов по скрининг – методике Н. И. Габриэлян (1985). Полученные цифровые результаты клинических и иммунологических исследований обработаны методами вариационной статистики. Обработку результатов исследования выполняли с помощью программного продукта Statistica for Windows 5.0 (StatSoft, USA). У больных ХГВС с СД 1-го типа развивается эндогенная интоксикация, что связано с нарушением иммунной системы и снижением общей резистентности организма, что подтверждается динамикой изменений интегральных гематологических коэффициентов и молекул средней массы. У больных ХГВС с СД 1-го типа уровень МСМ составил (0,53± 0,04 усл.ед.) и был достоверно выше по сравнению с контролем (р < 0,001). При хроническом гнойном верхнечелюстном синусите с сахарным диабетом 1-го типа снижение неспецифической иммунорезистентности происходит за счет микрофагального звена на фоне дефицита специфической иммунной защиты.Під нашим спостереженням на лікуванні в ЛОР-відділенні Обласної клінічної лікарні знаходилось 98 хворих віком від 19 до 42 років. У 78 з них встановлено діагноз хронічний гнійний верхньощелепний синусит (ХГВС) із цукровим діабетом (ЦД) 1-го типу в стадії загострення (основна група), у 20 – загострення хронічного гнійного верхньощелепного синуситу без супутньої патології (контрольна група). Всім пацієнтам проведено стандартне отоларингологічне обстеження, рентгенографію та комп’ютерну томографію (КТ) приносових пазух, загальний аналіз крові та сечі, аналіз крові для спектрофотометричного визначення молекул середньої маси (МСМ). Реактивну відповідь визначали за показниками інтоксикації. Верифікацію діагнозу ЦД ендокринологи здійснювали на підставі поглибленого клініко-анамнестичного та лабораторно-інструментального досліджень. Встановлено, що у всіх досліджуваних пацієнтів перебіг захворювання розгортався на фоні підвищеного вмісту в крові глікозильованого гемоглобіну HbAlС (10±0,92 %), що дозволило засвідчити неадекватний контроль глікемії (погану компенсацію діабету) в обстеженої когорти осіб. Для оцінки адаптаційного і загального реактивного потенціалу хворих на ХГВС із ЦД 1-го типу використані інтегральні імуногематологічні індекси, що розраховувались за допомогою спеціально розробленої комп’ютерної програми. Для визначення рівня МСМ нами використано визначення середньомолекулярних пептидів за скринінг – методикою Н.І. Габриелян (1985). Одержані цифрові результати клінічних та імунологічних досліджень опрацьовані методами варіаційної статистики. Опрацювання результатів дослідження виконували за допомогою програмного продукту Statistica for Windows 5.0 (StatSoft, USA). У хворих на ХГВС із ЦД 1-го типу розвивається ендогенна інтоксикація, що пов’язано з порушенням функції імунної системи та зниженням загальної резистентності організму, що підтверджується динамікою змін інтегральних імуногематологічних коефіцієнтів та МСМ. У хворих на ХГВС із ЦД 1-го типу рівень МСМ становив (0,53±0,04 ум.од.) та був вірогідно вищим порівняно з контролем (р<0,001). При хронічному гнійному верхньощелепному синуситі із цукровим діабетом 1-го типу зниження неспецифічної імунорезистентності відбувається за рахунок мікрофагальної ланки на фоні дефіциту специфічного імунного захисту

Особливості розвитку надпід’язикових м’язів шиї у ранньому періоді онтогенезу людини

Objective – of the work is to clarify the sources of germs and find out the chronological sequence of morphogenesis of the muscular structures of the suprahyoid triangles of the anterior cervical region in the embryonic and prefetal periods of human ontogenesis.Material and methods. 25 series of consecutive histological sections of human embryos and prefetuses aged from 5 till 12 weeks of development (6.0-80.0 mm parietal-coccygeal length (PCL)) using a complex methods of morphological examination (anthropometry, morphometry, microscopy, three-dimensional computer reconstruction and statistical analysis) were studied.Results. The rudiment of digastric muscle was first detected in 7-week-old prefetuses (15.5-16.0 mm PCL). The medial surface of Meckel’s cartilage is the site of attachment of the superior belly of the digastric muscle. At the 12th week of intrauterine development, the digastric muscle finally acquires its definitive attachment to the internal surface of the body of mandible. The rudiment of the mylohyoid muscle was first detected in 6-week-old embryos (10.0-12.0 mm PCL). The place of its attachment begins near the mental symphysis, the attachment of the muscle to the anlage of the hyoid bone was detected only at the end of the 7th week of intrauterine development (prefetuses 19.0-20.0 mm PCL). The anlage of the geniohyoid muscle was first determined in the 6-week-old human embryos. In prefetuses of 15.5- 40.0 mm PCL, geniohyoid muscle begins on the medial surface of Meckel’s cartilage, and from the 12th week of intrauterine development (prefetuses 75.0-77.0 mm PCL), the muscle attachment is localized on the internal surface of the body of mandible. The genioglossus muscle is found on the internal and caudal surfaces of Mekel’s cartilage, but from the middle of the 12th week of intrauterine development the site of its attachment moves to the medial-caudal surface of the body of mandible.Conclusions. 1. The anlages of all muscles that delimit the boundaries of the suprahyoid triangles of the neck were identified at the beginning of the 7 th week of intrauterine development (prefetuses 15.5-16.0 mm PCL). 2. The suprahyoid muscles attach to the medial surface of Meckel’s cartilage, but during the 8-11th weeks of intrauterine development, the attachment sites gradually move to the bony edges of the mandible, which cover Meckel’s cartilage. 3. In the prenatal period of development, bundles of the mylohyoid muscle leave the anterior region of the mental symphysis free. 4. In human prefetuses, only the geniohyoid and mylohyoid muscles were attached to the hyoid bone.Цель работы – уточнить источники закладки и выяснить хронологическую последовательность морфогенеза мышечных структур надподъязычных треугольников передней шейной области в зародышевом и предплодовом периодах онтогенеза человека.Материал и методы. Методами антропометрии, морфометрии, микроскопии, трехмерного компьютерного реконструирования и статистического анализа исследовано 25 серий последовательных гистологических срезов зародышей и предплодов человека в возрасте от 5 до 12 недель развития (6,0-80,0 мм теменно-копчиковой длины (ТКД)).Результаты. Зачаток двубрюшной мышцы впервые наблюдается у 7- недельных предплодов человека (15,5-16,0 мм ТКД). Местом прикрепления переднего брюшка двубрюшной мышцы является медиальная поверхность хряща Меккеля. На 12-й неделе внутриутробного развития двубрюшная мышца приобретает своё дефинитивное прикрепление к внутренней поверхности тела нижней челюсти. Зачаток челюстно-подъязычной мышцы впервые обнаружен у 6-недельных зародышей человека 10,0-12,0 мм ТКД. Место прикрепления последней начинается вблизи подбородочного симфиза, прикрепление мышцы к зачатку подъязычной кости обнаружено только в конце 7-й недели внутриутробного развития (предплоды 19,0-20,0 мм ТКД). Зачаток подбородочно-подъязычной мышцы впервые определяется у 6-недельных зародышей человека. У предплодов 15,5-40,0 мм ТКД подбородочно-подъязычная мышца начинается на медиальной поверхности хряща Меккеля, а с 12-й недели внутриутробного развития (предплоды 75,0-77,0 мм ТКД) прикрепление мышцы локализуется на внутренней поверхности тела нижней челюсти. Подбородочно-язычная мышца обнаружена на внутренней и каудальной поверхностях хряща Мекеля, но с середины 12-й недели внутриутробного развития место её прикрепления перемещается на медиально-каудальную поверхность тела нижней челюсти.Выводы. 1. Зачатки всех мышц, которые определяют границы надподъязычных треугольников шеи, выявляются в начале 7-й недели внутриутробного развития (предплоды 15,5-16,0 мм ТКД). 2. Надподъязычные мышцы прикрепляются к медиальной поверхности хряща Меккеля, но в течение 8-11-ой недель внутриутробного развития участки прикрепления постепенно перемещаются на костные края тела нижней челюсти, которые охватывают хрящ Меккеля. 3. В предплодовом периоде развития пучки челюстно-подъязычной мышцы оставляют переднюю область у подбородочного симфиза свободной. 4. У предплодов человека обнаружено прикрепление к подъязычной кости только подбородочно-подъязычной и челюстно-подъязычной мышц.Мета роботи – уточнити джерела закладки та з’ясувати хронологічну послідовність морфогенезу м’язових структур надпід’язикових трикутників передньої шийної ділянки в зародковому та передплодовому періодах онтогенезу людини.Матеріал і методи. Методами антропометрії, морфометрії, мікроскопії, тривимірного комп’ютерного реконструювання і статистичного аналізу досліджено 25 серій послідовних гістологічних зрізів зародків і передплодів людини віком від 5 до 12 тижнів розвитку (6,0-80,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД )).Результати. Зачаток двочеревцевого м’яза вперше спостерігається у 7-тижневих передплодів людини (15,5-16,0 мм ТКД). Місцем прикріплення переднього черевця двочеревцевого м’яза є присередня поверхня хряща Меккеля. На 12-му тижні внутрішньоутробного розвитку двочеревцевий м’яз набуває свого дефінітивного прикріплення до внутрішньої поверхні тіла нижньої щелепи. Зачаток щелепно-під’язикового м’яза вперше виявлений у 6-тижневих зародків людини 10,0-12,0 мм ТКД. Місце прикріплення останнього починається поблизу підборідного симфізу, прикріплення м’яза до зачатка під’язикової кістки виявлено тільки наприкінці 7-го тижня внутрішньоутробного розвитку (передплоди 19,0-20,0 мм ТКД). Зачаток підборідно-під’язикового м’яза вперше визначається у 6- тижневих зародків людини. У передплодів 15,5-40,0 мм ТКД підборідно-під’язиковий м’яз починається на присередній поверхні хряща Меккеля, а з 12-го тижня внутрішньоутробного розвитку (передплоди 75,0-77,0 мм ТКД) прикріплення м’яза локалізується на внутрішній поверхні тіла нижньої щелепи. Підборідно-язиковий м’яз виявлений на внутрішній та каудальній поверхнях хряща Меккеля, але із середини 12-го тижня внутрішньоутробного розвитку місце його прикріплення переміщується на присередньо-каудальну поверхню тіла нижньої щелепи.Висновки. 1. Зачатки всіх м’язів, які визначають межі надпід’язикових трикутників шиї, виявляються на початку 7-го тижня внутрішньоутробного розвитку (передплоди 15,5-16,0 мм ТКД). 2. Надпід’язикові м’язи прикріплюються до присередньої поверхні хряща Меккеля, але впродовж 8-11-го тижнів внутрішньоутробного розвитку ділянки прикріплення поступово переміщуються на кісткові краї тіла нижньої щелепи, які охоплюють хрящ Меккеля. 3. У передплодовому періоді розвитку пучки щелепнопід’язикового м’яза залишають передню ділянку біля підборідного симфізу вільною. 4. У передплодів людини виявлено прикріплення до під’язикової кістки тільки підборідно-під’язикового та щелепнопід’язикового м’язів

Сучасний стан проблеми атрезії хоан

Modern findings pertaining to choanal atresia are presented in a bibliographical review. Questions related to the causes, terms and mechanisms of the onset of choanal atresia remain debatable.В обзоре литературы приведены современные данные об атрезии хоан. Остаются дискуссионными вопросы относительно причин, сроков и механизмов возникновения атрезии хоан и других пороков носовой полости.В огляді літератури наведені сучасні дані стосовно атрезії хоан. Залишаються дискусійними питання відносно причин, термінів і механізмів виникнення атрезії хоан та інших вад носової порожнини

Освітні інновації в медицині: семінари-дебати та лекції-дебати

The purpose of this work to present the methodology of seminars-debates and lectures-debates in medical universities.Material and methods. Methods of semantic analysis, comparisons, system and structural-logical analysis were used.Results. On the basis of the structural-logical analysis at the directions of pedagogical education in the XXI century, it has been established that the method of material presentation in the form of the debates is highly effective. The methodology of seminars-debates and lectures-debates in the medical school is considered. It is revealed, that this technology is highly effective for medical education. It is proved, that this pedagogical technique makes students develop, learns to speak and persuade, increases erudition. Debates are submitted, as educational technology based on the pedagogical principles of integrity, universality, variability, the democratization of the educational process, personal orientation, self-education. Students learn to analyze the information and develop their creative potential. It has been established, that usage of this technology in medical universities is reasonable and rational, and correlates with the requirements of modern education.Цель работы – представить методологию проведения семинаров-дебатов и лекций-дебатов в медицинских заведениях высшего образования.Материал и методы. Использовались методы семантического анализа, метод сравнения, системного и структурно-логического анализа.Результаты исследования. На основе системного и структурно-логического анализа направлений педагогического образования в XXI в. установлено, что форма представления материала в виде дебатов является высокоэффективной. Рассмотрена методология проведения семинаров-дебатов и лекций-дебатов в медицинском заведении высшего образования. Выявлено, что данная технология является высокоэффективной для студентов медицинских образовательных учреждений. Доказано, что эта педагогическая методика стимулирует студентов развиваться, учиться выступать и убеждать, повышает эрудицию. Представлено, что дебаты, как образовательная технология, основана на педагогических принципах целостности, универсальности, вариативности, демократизации учебного процесса, личностной ориентированности обучения, развития самообразования. Студенты учатся анализировать полученную информацию, развивают творческий потенциал.Мета роботи — розглянути методологію проведення семінарів‑дебатів та лекцій-дебатів у медичних закладах вищої освіти.Матеріал і методи. Використовувались методи семантичного оцінювання наукової літератури, порівняння, системного та структурно-логічного аналізу.Результати дослідження. На основі аналізу порівняння, системного та структурно-логічного аналізу напрямків педагогічної освіти в ХХІ ст. встановлено, що форма подання матеріалу у вигляді дебатів є високоефективною. Розглянуто методологію проведення семінарів‑дебатів та лекцій-дебатів у медичному закладі вищої освіти. Виявлено, що дана технологія є високоефективною для медичної освіти. Доведено, що ця педагогічна методика змушує студентів розвиватися, вчитися виступати та переконувати, підвищувати ерудицію. Представлено, що дебати, як освітня технологія, базуються на педагогічних принципах цілісності, універсальності, варіативності, демократизації навчального процесу, особистісної орієнтованості навчання, розвитку самоосвіти. Студенти вчаться аналізувати отриману інформацію, розвивають свій творчий потенціал. Встановлено, що впровадження даної технології в медичних закладах вищої освіти є доцільним та зумовлено вимогами сучасної освіти