Interdependent: Mental Health, Social Development, Youth’ SociallyOriented Activity (on the example of a country in transition)

The need for of this investigation is also influenced by: the urgent need for youth of transitional countries to meet new social challenges and reflect on their changing social reality; issues of developing innovative social technologies to enhance social competences of youth, their perceptions of duties and risks in social activity; the need to develop conditions for building personal tolerance to or coping with the situation of uncertainty, and to positively impact their mental healt

Роль транскордонного співробітництва між Україною та Польщею у туристичній галузі. (The role of cross-border cooperation between Ukraine and Poland in the tourist industry.)

У статті розглядається транскордонне співробітництво між державами в галузі туризму. Проаналізовано діяльність Єврорегіонів “Буг” та “Карпати”, узагальнено результати їх роботи у напрямку розвитку туризму в прикордонних територіях. (In article examined cross-border cooperation between States in the field of tourism. The activity of Euroregion “The Bug” and “The Carpathians”, summarized the results of their work in the development of tourism in the border areas.

Social-psychological adjustment of ex-servicemen to civilian life

Social-psychological adjustment of ex-servicemen to civilian life after returning home from combat zone was analyzed in this paper. The authors used a dialectical subjective approach analysing the ability to cope with traumatic experiences of warfare. A theoretical model of social-psychological adjustment was designed, an empirical research was conducted, the factors that facilitate social-psychological adjustment: consistent, coherent ideas about peaceful life, self and others, emotional stability, commitment to social values, self-awareness, a sense of self-fulfiment, social behaviour, peaceful conflct resolution, job satisfaction, relationships, family ties, productive performance of activities, satisfaction of basic social needs were identifid and validated.У статті розглядається проблема соціально-психологічної адаптації демобілізованих військовослужбовців та їх інтеграції у простір цивільного життя. Соціально-психологічна адаптація військовослужбовців, що повернулися із зони бойових дій, представлена як діалектичний процес встановлення динамічної рівноваги у системі взаємин особистості демобілізованого з цивільним соціальним оточенням, який носить характер реадаптації. Обґрунтована теоретична модель соціально-психологічної адаптації особистості військовослужбовця, який повернувся із зони бойових дій, а також емпіричні показники соціально-психологічної адаптації: несуперечливі, узгоджені уявлення про мирне життя, про себе та інших в ньому, визначеність емоційно-ціннісного ставлення особистості до явищ цивільного життя, самоствердження, самоактуалізація, безконфліктне продуктивне виконання діяльності (професійної, сімейних ролей тощо), задоволеність основних соціальних потреб. Встановлені основні особливості адаптаційного процесу військовослужбовців, які повернулися із зони бойових дій, у період їх переходу до цивільного життя.В статье рассматривается проблема социально-психологической адаптации демобилизованных военнослужащих и их интеграции в пространство гражданской жизни. Социально-психологическая адаптация военнослужащих, вернувшихся из зоны боевых действий, представленная как диалектический процесс установления динамического равновесия в системе взаимоотношений личности демобилизованного с гражданским социальным окружением, который носит характер реадаптации. Обоснована теоретическая модель социально-психологической адаптации личности военнослужащего, вернувшийся из зоны боевых действий, а также эмпирические показатели социально-психологической адаптации: непротиворечивые, согласованные представления о мирной жизни, о себе и других в нем, определенность эмоционально-ценностного отношения личности к явлениям гражданского жизни, самоутверждения, самоактуализация, бесконфликтное продуктивное выполнение деятельности (профессиональной, семейных ролей и т.д.), удовлетворенность основных социальных потребностей. Установлены основные особенности адаптационного процесса военнослужащих, вернувшихся из зоны боевых действий в период их перехода к гражданской жизни

Präklinische Evaluation von PET Tracern für die neurologische Bildgebung

Die Positronen-Emissions-Tomographie (PET) hat sich in den letzten Jahrzehnten zu einem der wichtigsten Diagnoseverfahren für neurologische Erkrankungen entwickelt. Dabei werden radioaktiv markierte Sonden (PET Tracer) eingesetzt, die entweder an eine krankheitsspezifische Zielstruktur binden oder auf eine krankheitsspezifische Weise verstoffwechselt werden. Somit kann der pathologische Vorgang lokalisiert und sein Schweregrad bestimmt werden. Bei fast allen neurologischen Erkrankungen treten Entzündungsprozesse auf, die mit der Expression des Inflammationsmarkers TSPO in aktivierten Mikrogliazellen einhergehen, was über radiomarkierte TSPO-Liganden visualisiert werden kann. Bei der Parkinsonschen Erkrankung kommt es darüber hinaus zu einer Verarmung des Neurotransmitters Dopamin. Um die Dopaminverarmung zu visualisieren und so die Krankheitsprogression überprüfen zu können, werden PET Tracer eingesetzt, die in den Biosyntheseweg von Dopamin eingehen. Vor der klinischen Anwendung am Patienten müssen diese Tracer jedoch höchste Anforderungen erfüllen, was die präklinische Evaluation von neu entwickelten Radiotracern unerlässlich macht. In der vorliegenden Arbeit wurde die hohe Sensitivität der PET mit der hohen Auflösung der Magnetresonanztomographie (MRT) kombiniert, um die Bildgebungseigenschaften der Aminosäure-Tracer 5- und 6-[18F]FMT und des Neuroinflammationstracers [18F]DAA1106 präklinisch zu evaluieren. Des Weiteren wurde untersucht, welchen Einfluss Faktoren wie Neuroinflammation oder die Inhibition der Aromatischen-L-Aminosäure-Decarboxylase (AADC) auf die Biodistribution der untersuchten Aminosäure-Tracer nehmen, um Rückschlüsse auf ihre Anreicherungsmechanismen zu ziehen. Die präklinische Evaluation im Hemiparkinson- und im Apoplexiemodell der Ratte zeigte dabei, dass die neu entwickelten PET Tracer 5- und 6-[18F]FMT für die Visualisierung des Dopaminstoffwechsels und [18F]DAA1106 für die Detektion von Neuroinflammation bessere Bildgebungseigenschaften aufweisen als die klinisch etablierten Tracer 6 [18F]FDOPA und [18F]DPA714. Des Weiteren deuten die Ergebnisse auf eine unspezifische Anreicherung von 6-[18F]FDOPA in entzündeten Hirnarealen hin. Da die dopaminerge Degeneration von Parkinson-Patienten auch von Neuroinflammation begleitet wird, kann eine inflammationsbedingte Anreicherung von 6-[18F]FDOPA zur Folge haben, dass die Krankheitsprogression unterschätzt und eine falsche Diagnose gestellt wird. Die beobachteten Limitierungen von 6-[18F]FDOPA erfordern neue Dopamintracer, für die radiofluorierte Tyrosinderivate wie 5- und 6 [18F]FMT vielversprechende Alternativen darstellen. 5-[18F]FMT, das in dieser Arbeit erstmalig präklinisch eingesetzt wurde, zeigte optimale Eigenschaften hinsichtlich seiner metabolischen Stabilität und Hirngängigkeit. Darüber hinaus zeigte der Vergleich mit 6 [18F]FMT, welch großen Einfluss die Radiofluorierungsposition auf den Metabolismus von radiofluorierten Tyrosinderivaten hat. Die Evaluation des Neuroinflammationstracers [18F]DAA1106 konnte zwar dessen Eignung zur Visualisierung von Neuroinflammation sowie ein höheres spezifisches Signal als das des Referenztracers [18F]DPA714 nachweisen, Letzteres ging jedoch auch mit einer höheren Backgroundaktivität einher. Die genannten Ergebnisse belegen nicht nur, dass ständige Weiterentwicklungen bestehender Tracer notwendig sind, sondern auch, dass bereits etablierte Tracer einer kritischen Reevaluation unterzogen werden müssen, um ihren klinischen Nutzen neu zu validieren. Darüber hinaus unterstreichen sie die Komplexität der durch zahlreiche Faktoren beeinflussten Anreicherungs- und Verstoffwechslungsmechanismen der untersuchten Tracer. Die Aufklärung dieser Mechanismen war das Hauptziel dieser Arbeit und ist eine wichtige Voraussetzung für die zukünftige Entwicklung neuer spezifischer PET Tracer für die neurologische Bildgebung

Соціальні обмеження COVID-19: виклики та/або можливості для психічного здоров’я людей та суспільства

According to the COVID-19 crisis and established social restrictions, our sense of normalcy, our usual social life was disrupted. The situation with Quarantine, lockdown and social restrictions creates new reality for individuals and for global society as well. We must reflect on the current global mental health challenges and plan for the future world sustainable development and\or future pandemic challenges now. The research aims to map the effects of social restrictions (currently, COVID-19 Quarantine) on the well-being of individuals and society The participants (551 in total) completed online survey (a combination of open- and closed-ended questions about the students’ perceptions of various societal and institutional COVID-19 restrictions\measures) during April-May 2020 The established social restrictions were divided into 3 semantic groups: hygiene, social distancing, staying at home. The specificity of participants’ compliance to these restrictions received great deal of attention in this article. The positive and negative consequences of Quarantine for mental health of individuals and societies were discussed It was stated that Only awareness and following the rules of "holistic health" will help to build well-being of societies. Prospects for the future - in building a health-oriented society and a health-oriented economy.Відповідно до кризи COVID-19 та встановлених соціальних обмежень наше відчуття нормальності, наше звичне суспільне життя було порушено. Ситуація з карантином, карантином та соціальними обмеженнями створює нову реальність як для окремих людей, так і для глобального суспільства. Ми повинні замислитися над течією глобальні проблеми психічного здоров'я та план майбутнього світового сталого розвитку та/або майбутні виклики пандемії зараз. Дослідження спрямоване на відображення наслідків соціальних обмежень (наразі карантин COVID-19) на добробут особистості та суспільства Учасники (всього 551) заповнили онлайн-опитування (поєднання відкритого та закритого). запитання щодо сприйняття студентами різних соціальних та інституційних COVID-19 обмеження/заходи) протягом квітня-травня 2020 року Встановлені соціальні обмеження були поділені на 3 семантичні групи: гігієна, соціальне дистанціювання, залишаючись вдома. Велике значення отримала специфіка дотримання учасниками цих обмежень увагу в цій статті. Позитивні та негативні наслідки карантину для психічного здоров’я обговорювали окремі особи та суспільства Зазначалося, що будувати допоможе лише усвідомлення та дотримання правил «цілісного здоров’я». добробут суспільств. Перспективи на майбутнє - у побудові здоров'язбережуваного суспільства і здоров'я-орієнтованої економіки.: لت واضطربت نت الحياة اعاجتماعية قد تعط عا يختلف إثنان عى أن يجة لجائحة كوفيد 19 )19-COVID ر أيضا عى شعورنا بالحياة الطبيعية. ( والقيود اعاجتماعية امفروضة بسببها، مما أث تعطل حياتنا اعاجتماعيةامعتادةبسببالحجر الصحيواإلغالقوالقيوداعا بالفعل فإن جتماعية، كلها ا سواء بالنسبةلألفرادأوللمجتمعككل.وبالتاليفمن الواجبالتفكيرفيتحديات ً ا جديد ً خلقتواقع الصحة النفسية العامية الحالية والتخطيط للتنمية امستدامة في العالم في امستقبل، وكذا التحديات الوبائية امستقبلية منذ اآلن. دهدفت دهذه الدراسة إل وضع خريطة لتأثير القيود اعاجتماعية امفروضة )الحدر الصحي بالخصوص( عى جودة الحياة ورفادهية الفراد واملجتمع عى حد سواء.، استعملنا في دهذهالدراسةاستبيانامتكو تتعلق بتصوراتالطالبحول القيودوالتدابيرامتخذةمن قبل امؤسساتواملجتمع. شاركفياعاجابة عى اعاستبيان عبر اعانترنت 551 طالبا جامعيا،وذلكفيالفترةاممتدةبين شهري أبريل ومايو 2020. تقسيم القيود والتدابير اعاجتماعية اموضوعة إل تم 3 مجموعات دعالية: النظافة، والتباعد اعاجتماعي،وامكوثفيامنزل. حظ متغير امتثال امشاركين إل دهذه القيود بادهتمام كبير في تحليل نتائج دهذه الدراسة. تمت مناقشة اآلثار اإليجابية والسلبية للحجر الصحي عى الصحة النفسية لألفراد واملجتمعات الخاتمة توفلنا إل أن الوعي وكذا اتباع "القواعد العامة للصحة" دهما فقط من يساعد في بناء رفادهية املجتمعات. بالنسبة لآلفاق امستقبلية فتتمثل في السعي لبناء مجتمع وكذا اقتصاد موجهان نحو الصح

Що "добре", що "погано"? Досвід інституційної (медичної) системи охорони психічного здоровя. Персонал та пацієнти медичних закладів охорони психічного здоровя як малі соціальні групи. Міжособистісні та міжгрупові стосунки

Introduction. The modern world community is actively seeking to improve the Mental Health Care system Purpose. The aim of the study is to analyze the motivation of people with mental health disorders to receive medical and social assistance in the context of the Institutional (medical) system of Mental Health Care Methodology. 109 patients were examined: 69 men and 40 women suffering from paranoid schizophrenia. The age of men - from 20 to 61 years, the age of women - from 18 to 64 years. Patients met the criteria for schizophrenia according to the ICD - 10 and the PANSS scale. In a survey of patients, questionnaires of self-stigmatization, social functioning and quality of life, the “PANSS”, “SANS”, “BPRS”, “GAF” and drug compliance questionnaires were used Results. In this research, much attention was paid to the study of the motivational determinants of receiving medical and social assistance by persons with schizophrenia.Сучасна світова спільнота активно прагне вдосконалити систему охорони психічного здоров’я Мета дослідження - проаналізувати мотивацію людей з порушеннями психічного здоров'я до отримання медичної та соціальної допомоги в контексті інституційної (медичної) системи психічного здоров'я Методика. Обстежено 109 пацієнтів: 69 чоловіків та 40 жінок, які страждають на параноїдальну шизофренію. Вік чоловіків - від 20 до 61 року, вік жінок - від 18 до 64 років. Пацієнти відповідали критеріям шизофренії за МКБ - 10 та шкалою PANSS. При опитуванні пацієнтів були використані анкети самостігматизації, соціального функціонування та якості життя, анкети “PANSS”, “SANS”, “BPRS”, “GAF” та відповідність наркотиків Результати. У цьому дослідженні велика увага приділялась вивченню мотиваційних детермінантів отримання медичної та соціальної допомоги особами із шизофренією

Вплив COVID-19: нові тенденції та напрямки досліджень у сфері психічного здоров'я

The aim: To provide an analysis of contemporary investigations in the area of Mental Health Care for the individual \ population; to define the main trends, tendencies, key concepts of these investigations during \ after Covid -19 pandemic and established restrictions. Materials and methods: A literary review (163 research publications totally) of relevant articles was performed (a scoping review method) based on the followings criteria: publication year (2020-2021), publication source (only PubMed and Open Access), mental health issues in regards of individual \ population. We used “mental health,” “covid19 mental health”, “impact of covid 19 on mental health,” and “covid 19 mental health impact” keywords for searching related research papers in the Pubmed database. Additionally, the clinical case of social restrictions’ impact on a patient’ mental health is described. Conclusions: The main trends of modern research are determined by: the search for more modern scientific terms and categories (E – Mental Health, digital Mental Health, Tele-Mental Health, etc.); study of risks and benefits of widespread use of virtual and information technologies in the field of Mental Health Care; diagnosis and treatment of new mental health disorders; reassessment of traditional values, active search for new meanings in the field of interpersonal and intergroup relationships; development of health-responsive economy and health-responsive society.Мета: Провести аналіз сучасних досліджень у сфері охорони психічного здоров'я окремого населення; визначити основні тенденції, тенденції, ключ концепції цих розслідувань під час \ після пандемії Covid-19 та встановлених обмежень. Матеріали та методи: Проведено літературну рецензію (усього 163 дослідницькі публікації) відповідних статей (метод оглядового огляду) за такими критеріями: рік публікації (2020-2021), джерело публікації (тільки PubMed і відкритий доступ), проблеми психічного здоров’я щодо окремих людей. Ми використовували «психічне здоров’я», «covid19 психічне здоров’я», «вплив covid 19 на психічне здоров’я» та «covid 19 вплив на психічне здоров’я» ключові слова для пошуку пов’язаних наукових робіт у базі даних Pubmed. Крім того, описано клінічний випадок впливу соціальних обмежень на психічне здоров’я пацієнта. Висновки: Основні тенденції сучасних досліджень визначаються: пошуком більш сучасних наукових термінів і категорій (E – Mental Health, digital Mental Health, Теле-психічне здоров'я тощо); вивчення ризиків і переваг широкого використання віртуальних та інформаційних технологій у сфері охорони психічного здоров'я; діагностика та лікування нові порушення психічного здоров’я; переоцінка традиційних цінностей, активний пошук нових смислів у сфері міжособистісних та міжгрупових стосунків; розвиток економіка, яка реагує на здоров’я, та суспільство, що реагує на здоров’я

Особливості ціннісно-смислового сприйняття військовослужбовців що повернулись з зони бойових дій

The paper examines the problem of value-semantic perception of the servicemen back from the combat operational zone and their integration into the sphere of civilian life. Axiogenesis of combatants is studied at the emotional, cognitive and conative levels. The specifics of their value-semantic comprehension of the surrounding reality are considered. The research was performed on the basis of the method of “Valuable orientations”. Using of the specified technique has allowed to build the personal “axiomatrix”, to research the “three-dimensional” structure of the individual consciousness and to reveal value-semantic transformations of the individual consciousness. The specific of combatants’ axiosphere is presented as opposing to a "peaceful" society, as searching for the new meanings, new forms of the social activity implementation in their consciousness, as specifically bright emotional perception of life activities, life events. The quality of family relationships and parental values are considered as crucial mechanisms for impact on perception of social interactions, developing effective programs for socio-psychological support of combatants.Розглянуто проблему ціннісно-смислового сприйняття військовослужбовців що повернулись з зони бойових дій та їх інтеграцію у сферу цивільного життя. Аксіогенез учасників бойових дій вивчається на емоційному, когнітивному та конативному рівнях. Розглянуто специфіку їх ціннісно-смислового осмислення навколишньої дійсності. Дослідження проводилося на основі методу «Ціннісні орієнтації». Використання зазначеної методики дозволило побудувати особисту «аксіоматрицю», дослідити «тривимірну» структуру індивідуальної свідомості і виявити ціннісно-смислові трансформації індивідуальної свідомості. Специфіка аксіосфери бойовиків представлена ​​як протиставлення «мирному» суспільству, як пошук нових цінностей та пріоритетів, нових форм реалізації соціальної діяльності в їх свідомості, як специфічно яскраве емоційне сприйняття життєвої діяльності, життєвих подій. Якість сімейних відносин і батьківські цінності розглядаються як найважливіші механізми впливу на сприйняття соціальної взаємодії, розробку ефективних програм соціально-психологічної підтримки учасників бойових дій.تدرس الورقة مشكلة تصور القيم الدلالية للعسكريين العائدين من منطقة العمليات القتالية واندماجهم في مجال الحياة المدنية. يتم دراسة التكوين المحوري للمقاتلين على المستويات العاطفية والمعرفية والادراكية. و يتم الأخذ بعين الاعتبار في هذه الدراسة قيمة الفهم الدلالي للواقع المحيط بها. وقد تم إجراء الدراسة أساسا بطريقة التوجهات القيمية وباستخدام تقنية سمحت ببناء القالب المحوري لنسق الشخصية و ذلك من أجل البحث في هيكل "ثلاثي الأبعاد" للوعي الفردي وكشف التحولات القيمية الدلالية لوعي الفرد. كما نعرض محور أو نسق المنزلة الاجتماعية الخاصة بالمحاربين في مقابل مجتمع سلمي، وذلك للبحث عن معاني وأشكال جديدة لتنفيذ أنشطة اجتماعية في وعيهم، على وجه التحديد التصور العاطفي لمختلف أنشطة الحياة و الأحداث. وتعتبر نوعية العلاقات الأسرية وقيم الوالدين آليات مهمة وحاسمة للتأثير على تصور وادراك التفاعلات الاجتماعية، ووضع برامج فعالة للدعم الاجتماعي والنفس ي للجنود المقاتلين

Підтримка населення під час російсько-української війни: інсайдерська перспектива

In a view of Population Mental Health (and even Global Mental Health) the Russian-Ukrainian war could be considered in various aspects. This war is not limited only by political and combatant circumstances. We are currently faced with new significant social and psychological phenomena.З точки зору психічного здоров'я населення (і навіть глобального психічного здоров'я), російсько-українську війну можна розглядати в різних аспектах. Ця війна не обмежується лише політичними та бойовими обставинами. На даний момент ми стикаємося з новими значними соціально-психологічними явищами