Контроль і аналіз атак футбольної команди

The article describes a methodological approach to monitoring and analyzing attacks of a highly qualified football team. The aim of the research is to develop a methodology for monitoring and analyzing attacks of highly qualified football teams, taking into account various models of the game tactics. Material and methodology. The competitive activity of the national football teams at the 2018 World Cup was studied. Research methodology: analysis and generalization of the literature sources, lesson observation, video analysis of competitive activities, methods of mathematical statistics. Results. A protocol for registration attacks of the football team has been developed. The estimated scale of penetrating attacks and playing off of standard positions of the football team is identified. A different correlation of positional and fast attacks of national football teams, which used different tactical models of the game, has been established. In one half: for the tactical model "A", positional attacks were 32.3±4.35 (61.8%), fast attacks – 20.0±1.78 (38.2%); for the tactical model "B" – positional attacks – 25.2±4.32 (52.7%), fast attacks – 22.6±4.32 (47.3%); for the tactical model "C" – positional attacks – 32.5±3.49 (67.7%), fast attacks – 15.5±3.96 (32.3%); for the tactical model "D" – positional attacks – 19.2±2.87 (41.9%), fast attacks – 26.6±2.87 (58.1%). At the 2018 world Cup, out of 169 goals, 111 (65.4%) were scored as a result of completing positional attacks, 35 (20.7%) – after playing off of the standard positions, and 23 (13.9%) – after implementing penalty kicks. Conclusions. Monitoring and analyzing the attacks of a football team allows managing persistently the competitive activities of football players both at the operational level during a single game and at the current level during a competitive tournament.В статье изложен методический подход контроля и анализа атак футбольной команды высокой квалификации. Цель исследования – с учетом различных моделей тактики игры разработать методику контроля и анализа атак футбольных команд высокой квалификации. Материал и методы. Исследовалась соревновательная деятельность национальных сборных команд по футболу на Чемпионате мира 2018 года. Методы исследования: анализ и обобщение литературных источников, педагогическое наблюдение, видеоанализ соревновательной деятельности, методы математической статистики. Результаты. Разработан протокол регистрации атак футбольной команды. Определена оценочная шкала проникающих атак и розыгрышей стандартных положений футбольной команды. Установлено разное соотношение позиционных и быстрых атак национальных сборных команд по футболу, которые применяли различные тактические модели игры. В одном тайме: для тактической модели «А» позиционные атаки составляли 32,3±4,35 (61,8%), быстрые атаки – 20,0±1,78 (38,2%); для тактической модели «В» – позиционные атаки – 25,2±4,32 (52,7%), быстрые атаки – 22,6±4,32 (47,3%); для тактической модели «С» – позиционные атаки – 32,5±3,49 (67,7%), быстрые атаки – 15,5±3,96 (32,3%); для тактической модели «D» – позиционные атаки – 19,2±2,87 (41,9%), быстрые атаки – 26,6±2,87 (58,1%). Из 169 голов на Чемпионате мира 2018 года 111 (65,4%) было забито в результате завершения позиционных атак, 35 (20,7%) – после розыгрыша стандартных положений и 23 (13,9%) – при реализации 11-метровых штрафных ударов. Выводы. Контроль и анализ атак футбольной команды позволяет целенаправленно управлять соревновательной деятельностью футболистов как на оперативном уровне в процессе одной игры, так и на текущем в течении соревновательного турнира.У статті викладено методичний підхід до контролю й аналізу атак футбольної команди високої кваліфікації. Мета дослідження – з урахуванням різних моделей тактики гри розробити методику контролю й аналізу атак футбольних команд високої кваліфікації. Матеріал і методи. Досліджувалася змагальна діяльність національних збірних команд з футболу на чемпіонаті світу 2018 року. Методи дослідження: аналіз і узагальнення літературних джерел, педагогічне спостереження, відеоаналіз змагальної діяльності, методи математичної статистики. Результати. Розроблено протокол реєстрації атак футбольної команди. Визначено оціночну шкалу проникаючих атак і розіграшів стандартних положень футбольної команди. Встановлено різне співвідношення позиційних і швидких атак національних збірних команд з футболу, які застосовували різні тактичні моделі гри. В одному таймі: для тактичної моделі «А» позиційні атаки становили 32,3 ± 4,35 (61,8 %), швидкі атаки – 20,0 ± 1,78 (38,2 %); для тактичної моделі «В» – позиційні атаки – 25,2 ± 4,32 (52,7 %), швидкі атаки – 22,6 ± 4,32 (47,3 %); для тактичної моделі «С» – позиційні атаки – 32,5 ± 3,49 (67,7 %), швидкі атаки – 15,5 ± 3,96 (32,3 %); для тактичної моделі «D» – позиційні атаки – 19,2 ± 2,87 (41,9 %), швидкі атаки – 26,6 ± 2,87 (58,1 %). З 169 голів на чемпіонаті світу 2018 року, 111 (65,4 %) було забито в результаті завершення позиційних атак, 35 (20,7 %) – після розіграшу стандартних положень і 23 (13,9 %) – при реалізації 11-метрових штрафних ударів. Висновки. Контроль і аналіз атак футбольної команди дозволяє цілеспрямовано керувати змагальною діяльністю футболістів як на оперативному рівні в процесі однієї гри, так і на поточному, протягом змагального турніру

Технологічні аспекти впровадження 8-тижневої моделі етапу безпосередньої підготовки до змагань висококваліфікованих багатоборців з легкої атлетики

The purpose of study was to develop and to substantiate experimentally the efficiency of the 8-week model of the stage of direct training for main competitions of highly qualified multi-sport athletes in track-and-field athletics.  Material and Methodology. 5 highly qualified multi-sport athletes having a sports qualification of the Master of Sports of Ukraine took part in the pedagogical experiment. The average age of the participants was 25.2±1.79 years. The technological basis for introduction of combined events competitions of track-and-field athletes into the requirements of the 8-week model of the phase of direct training for main competitions was constituted by: an algorithm of the individual program for training multi-sport athletes for competitions, which reflects the consistency of actions for the purpose of preparing the athletes to perform given tasks; programming of the training process, which shows the directions of performance of tasks during specific mesocycles while taking into account the feasibility of the development of components of technical and physical preparedness and types of combined events competitions in track-and-field athletics; structuring the process of straining and recovery, which determines the permissible levels and intensity of training loads during separate sessions and microcycles. Results. We reduced the magnitude of training loads (up to 3233 min) and increased their intensity (up to 6.51 points·min-1) during the forming experiment at the phase of direct training for competitions, which allowed to achieve peak sports form and evoke additional resources in the organism of athletes. The introduction of the developed 8-week model of the direct training stage contributed to a statistically significant improvement in the indicators of physical preparedness of the studied multi-sport athletes in running tests by 2.3-3.1%, while it made 4.4-4.9% in the tests representing speed and strength qualities and 4.5-4.9% in strength control exercises (p < 0.05). The improvement of the results of most disciplines in the range of 1.7-5.3% (p < 0.05) confirms the efficiency of the developed 8-week model of the phase of direct training. Conclusions. Solution of specific tasks during final weeks before the main starts requires the establishment of optimum volumes of training work and load dynamics, combining training sessions with training loads of various orientation and magnitude, using rest and recovery means as a whole complex, ensuring operative and current control over the course of recovery and adaptation processes. Taking the aforementioned problems into account, we have developed an 8-week model at the phase of direct training for competitions, in which three mesocycles were determined with strictly defined tasks and corresponding training content.Цель исследования – разработать и экспериментально обосновать эффективность 8-недельной модели этапа непосредственной подготовки к главным соревнованиям высококвалифицированных многоборцев по легкой атлетике. Материал и методы. В педагогическом эксперименте принимали участие 5 высококвалифицированных многоборцев, спортивная квалификация которых – Мастер спорта Украины. Средний возраст участников составил 25,2±1,79 лет. Технологическую основу 8-недельной модели этапа непосредственной подготовки к главным соревнованиям составляли: алгоритм индивидуальной программы подготовки многоборцев к соревнованиям, отражающий последовательность действий в достижении готовности к выполнению поставленных задач; программирование тренировочного процесса, демонстрирующее направления реализации задач специфических мезоциклов с учетом целесообразности развития компонентов технико-физической подготовленности и видов легкоатлетического многоборья; структурирование тренировочно-восстановительного процесса, определяющее допустимые объемы и интенсивность тренировочных нагрузок в отдельных занятиях и микроциклах. Результаты. В формирующем эксперименте на этапе непосредственной подготовки к соревнованиям мы уменьшили объем тренировочных нагрузок (до 3233 мин) и увеличили их интенсивность (до 6,51 балл·мин-1), что позволило выйти на пик спортивной формы и вызвать дополнительные резервы в организме спортсменов. Внедрение разработанной 8-недельной модели этапа непосредственной подготовки способствовало статистически достоверному улучшению показателей физической подготовленности испытуемых многоборцев в беговых тестах на 2,3-3,1 %, в тестах, отражающих скоростно-силовые качества – на 4,4-4,9 % , в силовых контрольных упражнениях – на 4,5‑4,9 % (р<0,05). Улучшение результатов большинства дисциплин соревновательной деятельности в пределах 1,7-5,3 % (р<0,05) подтверждает эффективность разработанной 8-недельной модели этапа непосредственной подготовки. Выводы. Решения специфических задач в заключительные недели перед главными стартами требует установления оптимальных объемов тренировочной работы и динамики нагрузок, сочетание занятий с тренировочными нагрузками различной направленности и величины, использование отдыха, восстановительных средств в виде целостного комплекса, обеспечения оперативного и текущего контроля за ходом восстановительных и адаптационных процессов. С учетом указанных проблем, разработано 8-недельную модель этапа непосредственной подготовки к соревнованиям, в которой было выделено три мезоцикла со строго очерченными задачами и соответствующим им содержанием подготовки. Ключевые слова: легкая атлетика, многоборье, десятиборье, этап непосредственной подготовки, соревнования, модель, программирование, тренировочный процесс.Мета дослідження – розробити й експериментально обґрунтувати ефективність 8-тижневої моделі етапу безпосередньої підготовки до головних змагань висококваліфікованих багатоборців з легкої атлетики. Матеріал і методи. У педагогічному експерименті брали  участь 5 висококваліфікованих багатоборців, спортивна кваліфікація яких – Майстер спорту України. Середній вік учасників становив 25,2±1,79 років. Технологічну основу 8-тижневої моделі етапу безпосередньої підготовки до головних змагань складали: алгоритм індивідуальної програми підготовки багатоборців  до змагань, що відображає послідовність дій у досягненні готовності до виконання поставлених завдань; програмування тренувального процесу, що демонструє напрями реалізації завдань специфічних мезоциклів з урахуванням доцільності розвитку компонентів техніко-фізичної підготовленості та видів легкоатлетичного багатоборства; структурування тренувально-відновлювального процесу, що визначає допустимі обсяги й інтенсивність тренувальних навантажень в окремих заняттях і мікроциклах. Результати. У формувальному експерименті на етапі безпосередньої підготовки до змагань ми зменшили обсяг тренувальних навантажень (до 3233 хв) і збільшили їх інтенсивність (до 6,51 бал·хв-1), що дало змогу вийти на пік спортивної форми та викликати додаткові резерви в організмі спортсменів. Впровадження розробленої 8-тижневої моделі етапу безпосередньої підготовки сприяло статистично достовірному покращенню показників фізичної підготовленості досліджуваних багатоборців у бігових тестах на 2,3-3,1 %, у тестах, що відображали швидкісно-силові якості – на 4,4-4,9 %, у силових контрольних вправах – на 4,5-4,9 % (р<0,05). Покращення результатів більшості дисциплін змагальної діяльності в межах 1,7-5,3 % (р<0,05) підтверджує ефективність розробленої 8-тижневої моделі етапу безпосередньої підготовки. Висновки. Вирішення специфічних завдань у заключні тижні перед головними стартами вимагає встановлення оптимальних обсягів тренувальної роботи та динаміки навантаження, поєднання занять з тренувальними навантаженнями різної спрямованості й величини, використання відпочинку, відновлювальних засобів у вигляді цілісного комплексу, забезпечення оперативного та поточного контролю за перебігом відновлювальних і адаптаційних процесів. З урахуванням зазначених проблем, розроблено 8-тижневу модель етапу безпосередньої підготовки до змагань, у якій було виділено три мезоцикли з суворо окресленими завданнями і відповідним їм змістом підготовки. Ключові слова: легка атлетика, багатоборство, десятиборство, етап безпосередньої підготовки, змагання, модель, програмування, тренувальний процес

Forecasting the adaptability of heat-loving crops to climate change in Ukraine

Ukraine has a developed agricultural sector of the economy, where agriculture accounts for 10.4% of the gross domestic product. The relevance of the subject is due to the fact that agricultural production, which is of strategic importance for the country, is very sensitive to ongoing climate changes. Therewith, the crop industry is already undergoing a process of adaptation to the consequences of climate change and agrometeorological factors, which is manifested in the expansion of the range of cultivated crops. The purpose of this study was to predict the adaptability of heat-loving agricultural crops by their yield in various natural and climatic zones of Ukraine. In the course of the research, such methods as analysis, synthesis, factor analysis, correlationregression, and mathematical-statistical were used. Based on the results of the conducted studies, the expediency of considering climate change to obtain high yields of both conventional agricultural crops and heat-loving ones, which were not typical for Polissia and Forest-Steppe, is proved. Based on the analysis of the dynamics of crop yields, it is identified that it is advisable to reorient agricultural production to the cultivation of heat-loving crops – corn, sunflower, soy, and rapeseed in the Forest-Steppe, which in recent years give the same or slightly higher yields than in the south of Ukraine. Growing these crops in the Polissia zone is unprofitable – the yield is quite low, so in these regions, it is worth continuing to grow conventional crops (cereals, legumes, vegetables, potatoes). The established dependences of crop yields on climatic and agrometeorological factors allowed identifying a complex of factors that play a major role in the formation of the yield of specific crops. The developed crop yield models based on multiple correlation allow for predicting it. The results of the study can be useful in planning and optimising the activities of agricultural enterprises, and agriculture in general, in various natural and climatic zones of Ukraine, as a strategic branch of the econom

Прогнозування адаптивності теплолюбних культур до змін клімату в умовах України

EN: Ukraine has a developed agricultural sector of the economy, where agriculture accounts for 10.4% of the gross domestic product. The relevance of the subject is due to the fact that agricultural production, which is of strategic importance for the country, is very sensitive to ongoing climate changes. Therewith, the crop industry is already undergoing a process of adaptation to the consequences of climate change and agrometeorological factors, which is manifested in the expansion of the range of cultivated crops. The purpose of this study was to predict the adaptability of heat-loving agricultural crops by their yield in various natural and climatic zones of Ukraine. In the course of the research, such methods as analysis, synthesis, factor analysis, correlation regression, and mathematical-statistical were used. Based on the results of the conducted studies, the expediency of considering climate change to obtain high yields of both conventional agricultural crops and heat-loving ones, which were not typical for Polissia and Forest-Steppe, is proved. Based on the analysis of the dynamics of crop yields, it is identified that it is advisable to reorient agricultural production to the cultivation of heat-loving crops – corn, sunflower, soy, and rapeseed in the Forest-Steppe, which in recent years give the same or slightly higher yields than in the south of Ukraine. Growing these crops in the Polissia zone is unprofitable – the yield is quite low, so in these regions, it is worth continuing to grow conventional crops (cereals, legumes, vegetables, potatoes). The established dependences of crop yields on climatic and agrometeorological factors allowed identifying a complex of factors that play a major role in the formation of the yield of specific crops. The developed crop yield models based on multiple correlation allow for predicting it. The results of the study can be useful in planning and optimising the activities of agricultural enterprises, and agriculture in general, in various natural and climatic zones of Ukraine, as a strategic branch of the economy. /// UA: Україна має розвинутий аграрний сектор економіки, де 10,4 % валового внутрішнього продукту припадає на сільське господарство. Актуальність теми обумовлена тим, що сільськогосподарське виробництво, яке має стратегічне значення для країни, дуже чутливе до кліматичних змін, що відбуваються. При цьому вже проходить процес адаптації рослинницької галузі до наслідків зміни клімату та агрометеорологічних факторів, що проявляється у розширенні спектру вирощуваних сільськогосподарських культур. Метою даного дослідження було прогнозування адаптивності теплолюбних сільськогосподарських культур за їх врожайністю в різних природно-кліматичних зонах України. У процесі досліджень було використано такі методи, як: аналіз, синтез, факторний аналіз, кореляційно-регресійний, математико-статистичний. За результатами проведених досліджень доведено доцільність врахування кліматичних змін для отримання високих врожаїв як традиційних сільськогосподарських культур, так і теплолюбних, які не були типовими для Полісся та Лісостепу. На підставі аналізу динаміки врожайності сільськогосподарських культур було встановлено, що на території Лісостепу доцільно здійснювати переорієнтацію сільськогосподарського виробництва на вирощування теплолюбних культур – кукурудзи, соняшника, сої, ріпаку, які в останні роки дають такі ж або й дещо вищі врожаї ніж на півдні України. Вирощування ж цих культур у Поліській зоні є збитковим – врожайність досить низька, тому в цих регіонах варто продовжувати вирощувати традиційні культури (зернові, зернобобові, овочеві культури, картоплю). Встановлені залежності врожайності сільськогосподарських культур від кліматичних і агрометеорологічних чинників дозволили виявити комплекс факторів, що відіграють головну роль у формуванні врожаю конкретних культур. Розроблені моделі врожайності сільськогосподарських культур на основі множинної кореляції дозволяють здійснювати її прогнозування. Результати дослідження можуть бути корисними при плануванні та оптимізації діяльності сільськогосподарських підприємств, і в цілому сільського господарства, в різних природно-кліматичних зонах України, як стратегічної галузі економіки

Управління тренувальним процесом спортсменів командних ігрових видів спорту в змагальному періоді на основі програмування (на матеріалі футболу)

The purpose of the study was to experimentally substantiate the effectiveness of organization of structural arrangements of the training process in skilled football players within the limits of the competition period on the basis of programming. Material and methodology. 18 skilled football players of “Burevisnyk” student team took part in the research. The average age of participants was 19.8 ± 5.8 years and the qualification was category 1. The programme of the competition period of the skilled football players consisted of four blocks: the first one included the types and ratios of the training work, the second one included quantitative indexes of training sessions (non-specific, specific, comprehensive) and games (educational, control, official), and the third one included the ratio of means (general preparatory exercises, special preparatory exercises, developing exercises, competitive exercises) and training loads (aerobic, mixed aerobic and anaerobic, anaerobic alactic, anaerobic glycolytic loads), and the fourth one included preparedness criteria. Results. We have redistributed training loads of various orientation by taking into account the specifics of competitive loads in skilled football players. Thus, shares of loads of the aerobic and anaerobic glycolytic orientation at the formative stage of the experiment were increased by 53.6 and 3.0 %, respectively, and the loads of the mixed and anaerobic alactic orientation were decreased by 40.0 and 3.4 %, respectively. Positive dynamics of indexes of physical (1.2-2.2 %) and functional (5.4-6.7 %) preparedness and competitive activity (3.6-23.8 %) of skilled football players at the formative phase of the experiment in comparison to the ascertaining phase was evident. Conclusions. Theoretical and methodical aspects of programming of the training process may be conditioned upon the hierarchical structure, in which smaller programmatic structural arrangements are subordinate to the larger ones; the objectives with respect to the training programmes at every phase of the training macrocycle; general and special principles of athlete training; algorithmicity, i.e. step-by-step planning and correction of managerial influences; proper selection of training means and use of training loads with different focuses in the process of training cycles; use of informational criteria for control at every phase of the training process.Цель исследования – экспериментально обосновать эффективность построения структурных образований тренировочного процесса квалифицированных футболистов в рамках соревновательного периода на основе программирования. Материал и методы. В исследовании приняли участие 18 квалифицированных футболистов студенческой команды «Буревестник». Средний возраст исследуемых составил 19,8 ± 5,8 лет, квалификация – I разряд. Программа соревновательного периода квалифицированных футболистов состояла из четырех блоков: в первом из них представлены виды и соотношение тренировочной работы, во втором – количественные показатели тренировочных занятий (неспецифических, специфических, комплексных) и игр (учебных, контрольных, официальных), в третьем – соотношение средств (общеподготовительных, специально-подготовительных, подводящих, соревновательных) и тренировочных нагрузок (аэробных, смешанных аэробно-анаэробных, анаэробных алактатных, анаэробных гликолитических), в четвертом – критерии подготовленности. Результаты. Было осуществлено перераспределение тренировочных нагрузок различной направленности с учетом специфики соревновательных нагрузок квалифицированных футболистов. Так, доли нагрузок аэробной и анаэробной гликолитической направленности на формирующем этапе эксперимента были увеличены до 53,6 и 3,0 % соответственно, а нагрузок смешанной и анаэробной алактатной направленности – уменьшены до 40,0 и 3,4 % соответственно. Наблюдалась положительная динамика показателей физической (1,2-2,2 %) и функциональной (5,4-6,7 %) подготовленности и соревновательной деятельности (3,6-23,8 %) квалифицированных футболистов на этапе формирующего эксперимента, по сравнению с констатирующим. Выводы. Теоретико-методические аспекты программирования тренировочного процесса должны быть обусловлены: иерархической структурой, в которой меньшие программные структурные образования подчинены большим; целевыми установками по программам подготовки на каждом из этапов тренировочного макроцикла; общими и специальными принципами подготовки спортсменов; алгоритмичностью – пошаговым планированием и коррекцией управленческих воздействий; адекватным подбором тренировочных средств и использованием тренировочных нагрузок различной направленности в процессе тренировочных циклов; использованием информативных критериев контроля на каждом этапе тренировочного процесса.Мета дослідження – експериментально обґрунтувати ефективність побудови структурних утворень тренувального процесу кваліфікованих футболістів у межах змагального періоду на основі програмування. Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 18 кваліфікованих футболістів студентської команди «Буревісник». Середній вік досліджуваних становив 19,8 ± 5,8 років, кваліфікація – І розряд. Програма змагального періоду кваліфікованих футболістів складалася з чотирьох блоків: у першому з них представлені види та співвідношення тренувальної роботи, в другому – кількісні показники тренувальних занять (неспецифічних, специфічних, комплексних) та ігор (навчальних, контрольних, офіційних), у третьому – співвідношення засобів (загальнопідготовчих, спеціально-підготовчих, підвідних, змагальних) і тренувальних навантажень (аеробних, змішаних аеробно-анаеробних, анаеробних алактатних, анаеробних гліколітичних), у четвертому – критерії підготовленості. Результати. Було здійснено перерозподіл тренувальних навантажень різної спрямованості з урахуванням специфіки змагальних навантажень кваліфікованих футболістів. Так, частки навантажень аеробної й анаеробної гліколітичної спрямованості на формувальному етапі експерименту були збільшені до 53,6 і 3,0 % відповідно, а навантажень змішаної й анаеробної алактатної спрямованості – зменшені до 40,0 і 3,4 % відповідно. Спостерігалася позитивна динаміка показників фізичної (1,2-2,2 %) і функціональної (5,4‑6,7 %) підготовленості та змагальної діяльності (3,6-23,8 %) кваліфікованих футболістів на етапі формувального експерименту, в порівнянні з констатувальним. Висновки. Теоретико-методичні аспекти програмування тренувального процесу мають бути обумовлені: ієрархічною структурою, в якій менші програмні структурні утворення підпорядковані більшим; цільовими установками щодо програм підготовки на кожному з етапів тренувального макроциклу; загальними та спеціальними принципами підготовки спортсменів; алгоритмічністю – покроковим плануванням і корекцією управлінських впливів; адекватним підбором тренувальних засобів і використанням тренувальних навантажень різної спрямованості в процесі тренувальних циклів; використанням інформативних критеріїв контролю на кожному з етапів тренувального процесу

Порівняльна характеристика спільної діяльності футбольних команд різних вікових груп

The study purpose is to establish differences in the joint activities of soccer teams of different age. Materials and methods. Psychological methods for indicators of joint activity of sports teams were used. Statistical analysis was performed using non-parametric analysis of variance (Kruskal-Wallis H-test). The study involved 105 soccer players, including 37 boys aged 15–18, 45 juniors aged 19–21 and 23 adult athletes aged 22 and over. Results. In the young soccer players, group interaction, intellectual communication, psychological compatibility, as well as indicators of real and reflective group subjectivity are higher than in the adult and junior teams. The levels of group organization, diligence and success in performing sports tasks are dominant in the adult teams. At the same time, the integrative characteristic of joint sports activities is group efficiency, which is presumably the most pronounced in adults, thus characterizing the processes within the mental organization of joint activities of soccer players. It is the result of their cooperation, a transformed form of external teamwork. Conclusions. The organization of joint mental activity differs in different age groups. This affects the formation and development of intra-group position of the athletes, influencing their optimal involvement in the team in the performance of designed or creative functions. Keywords: soccer players, efficiency, interaction, subjectivity, organization.Мета дослідження – встановити відмінності спільної діяльності футбольних команд різних вікових груп. Матеріали і методи. Використовувалися психологічні методики показників спільної діяльності спортивних команд. Статистичний аналіз проводився з використанням непараметричного дисперсійного аналізу (Н-критерію) Крускала-Уолліса. У дослідженні брали участь 105 футболістів, з них 37 юнаків 15-18 років, 45 юніорів 19-21 року та 23 дорослі спортсмени 22 років і старші. Результати. У футболістів юнаків групова взаємодія, інтелектуальна комунікативність, психологічна сумісність, а також показники реальної та рефлексуючої групової суб'єктності вищі, ніж у командах дорослих та юніорів. У дорослих командах домінуючими є рівні групової організованості, спрацьованості та успішності у виконанні поставлених спортивних завдань. Разом з тим, інтегративна характеристика спільної спортивної діяльності – групова ефективність, що передбачувано найбільш виражена у дорослих, характеризуючи таким чином процеси всередині психічної організації спільної діяльності футболістів. Вона є результатом їхньої співпраці, перетвореною формою зовнішньої командної взаємодії.  Висновки. Організація спільної психічної активності відрізняється у різних вікових групах. Це відбивається на формуванні та розвитку внутрішньогрупової позиції особи спортсменів, впливаючи на їх оптимальну включеність у дії команди у виконанні спроектованих або творчих функцій

Інтегральна оцінка техніко-тактичної діяльності футбольної команди високої кваліфікації

The study purpose was to carry out a comparative analysis of special indicators of the integral assessment of the technical and tactical football activity of the national team of Ukraine and national teams of various European countries. Materials and methods.  The study included pedagogical observation and video recording of the competitive activity of highly qualified football players of the national team of Ukraine and national teams of European countries within the framework of the 2021 (2020) European Football Championship. In total, the Ukrainian team played 5 matches at the European Championship. The integral assessment reflects the quantitative (coefficients of intensity, mobility, aggressiveness) and qualitative (coefficients of effectiveness, efficiency of single combat, creativity) indicators of the technical and tactical activity of the football team. Results. In the course of the European Football Championship, the average value of the integral assessment of the technical and tactical activity of the Ukrainian team was 5.34±0.24 points, which was not statistically different (p=0.875) from the indicator of the rival national teams, i.e. 5.36±0.31 points. In the national team of Ukraine, in relation to the European champion of the national team of Italy, lower indicators were observed ​​not only for the integral assessment –  by 1.09 points (16.6%), but also for almost all specific indicators: for intensity coefficient – by 0.36 points (26.9%), for mobility coefficient – by 0.49 points (21.6%), for aggressiveness coefficient – by 0.14 points (15.5%), for effectiveness coefficient – by 0.02 points (2.3%), for creativity coefficient – by 0.12 points (25.0%). Conclusions. The developed integrated assessment of the technical and tactical activity of a football team comprises six special coefficients: intensity coefficient, mobility coefficient, aggressiveness coefficient, effectiveness coefficient, coefficient of efficiency of single combat, and creativity coefficient. The established values ​​of the specific coefficients of the integral assessment of the technical and tactical activity of the national football team of Ukraine can be considered as models and be the basis for correcting the training and competition processes.Мета дослідження – здійснити порівняльний аналіз спеціальних показників інтегральної оцінки техніко-тактичної діяльності з футболу національної збірної команди України та національних збірних команд різних європейських країн. Матеріал і методи. Дослідження передбачало педагогічне спостереження та відеозйомку змагальної діяльності футболістів високої кваліфікації національної збірної команди України та національних збірних команд європейських країн у рамках Чемпіонату Європи з футболу 2021 (2020) року. Усього команда України на чемпіонаті Європи провела 5 матчів. Інтегральна оцінка відображає кількісні (коефіцієнти інтенсивності, мобільності, агресивності) та якісні (коефіцієнти ефективності, ефективності одноборств, креативності) показники техніко-тактичної діяльності футбольної команди. Результати. У процесі чемпіонату Європи з футболу середнє значення інтегральної оцінки техніко-тактичної діяльності команди України було 5,34±0,24 бали, що статистично не відрізнялося (р=0,875) від показника збірних команд-суперників – 5,36±0,31 бали. У збірній команді України по відношенню до чемпіона Європи збірної команди Італії спостерігаються нижчі показники не лише за загальною інтегральною оцінкою на 1,09 бала (16,6 %), а також майже за всіма специфічними показниками: за коефіцієнтом інтенсивності – на 0,36 бали (26,9 %), за коефіцієнтом мобільності – на 0,49 бали (21,6 %), за коефіцієнтом агресивності – на 0,14 бали (15,5 %), за коефіцієнтом ефективності – на 0,02 бали (2,3 %), за коефіцієнтом креативності – на 0,12 бали (25,0 %). Висновки. Розроблена інтегральна оцінка техніко-тактичної  діяльності футбольної команди складається з шести спеціальних коефіцієнтів – інтенсивності, мобільності, агресивності, ефективності, ефективності єдиноборств, креативності. Встановлені значення специфічних коефіцієнтів інтегральної оцінки техніко-тактичної діяльності національної збірної команди України з футболу можуть розглядатися як модельні і бути підґрунтям для корекції тренувального та змагального процесів

Комплексна оцінка підготовленості висококваліфікованих хокеїстів на траві на етапі безпосередньої підготовки до головних змагань

The purpose of the study was to experimentally substantiate the methodological approach to the development of a comprehensive assessment of the preparedness of highly qualified field hockey players at the stage of direct preparation for the main competitions. Materials and methods. Highly qualified players, members of the national field hockey team of Ukraine (n=21) participated in the study. The average age of the players was (х ± S) 24.9 ± 5.76 years, their sports qualification was masters of sports of Ukraine. The study was conducted over the first and second competitive periods of the two-cycle planning of the training process of highly qualified field hockey players of the 2020-2021 sports season. During the first competitive period, a methodical approach to comprehensive assessment of the preparedness of highly qualified field hockey players was developed. Within the second competition period, which included the stage of direct preparation for the main competitions indicators of a comprehensive assessment of readiness of the players were determined. In order to develop a comprehensive assessment of fitness, tests and criteria were used to assess the level of physical, functional fitness, physical fitness in relation to technique and competitive activity of hockey players. Results. A methodical approach has been developed for the comprehensive assessment of the preparedness of highly qualified field hockey players according to the following algorithm: determination of criteria for the manifestation of physical and functional preparedness, physical preparedness in relation to technique, competitive activity; development of a 10-point rating scale; establishment of a comprehensive assessment of players’ readiness during the stage of direct preparation for the main competitions. Conclusions. The structure of the stage of direct preparation for the main competitions consisted of a basic and a special preparatory mesocycles. The volume of direct motor activity was 38 hours, in particular, the ratio of means: general preparatory exercises – 55.4%, special preparatory exercises – 19.5%, lead exercises – 10.9%, competitive exercises – 15.2%; ratio of training loads: aerobic – 56.5%, aerobic-anaerobic – 32.7%, anaerobic-lactate – 7.6%, anaerobic-glycolytic – 3.2%. A statistically probable positive change (р<0.01) in the indicators of the comprehensive assessment of players’ preparedness during the stage of direct preparation for the main competitions was established.Мета дослідження – експериментально обґрунтувати методичний підхід щодо розробки комплексної оцінки підготовленості висококваліфікованих хокеїстів на траві на етапі безпосередньої підготовки до головних змагань. Матеріал та методи. У дослідженні взяли участь висококваліфіковані гравці члени національної збірної команди України з хокею на траві (n=21). Середній вік гравців становив (х±S) 24,9±5,76 років, спортивна кваліфікація – майстри спорту України. Дослідження проводилося упродовж першого та другого змагальних періодів двохциклового планування тренувального процесу висококваліфікованих хокеїстів на траві спортивного сезону 2020-2021 років. Упродовж першого змагального періоду був розроблений методичний підхід до комплексної оцінки підготовленості висококваліфікованих хокеїстів на траві. В межах другого змагального періоду, до якого входив етап безпосередньої підготовки до головних змагань, було визначено показники комплексної оцінки підготовленості гравців. Для розробки комплексної оцінки підготовленості було використано тести та критерії для оцінки рівня фізичної, функціональної підготовленості, фізичної підготовленості у взаємозв’язку з технікою та змагальної діяльності хокеїстів. Результати. Розроблено методичний підхід щодо комплексної оцінки підготовленості спортсменів високої кваліфікації  в хокеї на траві за таким алгоритмом: визначення критеріїв прояву фізичної, функціональної підготовленості, фізичної підготовленості у взаємозв’язку з технікою, змагальної діяльності; розробка 10-бальної шкали оцінок; встановлення комплексної оцінки підготовленості гравців упродовж етапу безпосередньої підготовки до головних змагань. Висновки. Структуру етапу безпосередньої підготовки до головних змагань склали базовий і спеціально-підготовчий мезоцикли. Обсяг безпосередньої рухової діяльності становив 38 год, зокрема, співвідношення засобів: загально-підготовчих вправ - 55,4 %, спеціально-підготовчих вправ -19,5 %, підвідних вправ – 10,9 %, змагальних вправ - 15,2 %; співвідношення тренувальних навантажень: аеробних – 56,5 %, аеробно-анаеробних – 32,7 %, анаеробно-алактатних - 7.6 %, анаеробно-гліколітичних – 3,2 %. Встановлено статистично-вірогідну позитивну зміну (р<0,01) показників комплексної оцінки підготовленості гравців упродовж етапу безпосередньої підготовки до головних змагань