ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ХВОРИХ ПОХИЛОГО ВІКУ В УМОВАХ КОМОРБІДНОСТІ З ОЖИРІННЯМ

The study of the effect of excess body weight and obesity on the daily blood pressure profile (BP) in the elderly was conducted. In obese elderly patients with daily blood pressure monitoring, higher daily, night and average daily BP values are recorded compared with patients without obesity, and higher values for both systolic and diastolic blood pressure for elderly obese. In obese patients, adverse type of circadian BP profile is more often detected. Android obesity in elderly patients is associated with higher numbers of systolic, diastolic and pulsatile BP and pressure index compared to patients with a hyoid type of obesity.Проведено изучение влияния ожирения на суточный профиль артериального давления (АД) у пациентов пожилого возраста. У лиц пожилого возраста с ожирением при СМАД регистрируются более высокие дневные, ночные и суточные показатели АД, чем у  больных без ожирения, а также выявлены более высокие показатели нагрузки давлением для систолического и диастолического АД. У пациентов с ожирением чаще выявляют неблагоприятные типы суточного профиля АД. Андроидное ожирение у лиц пожилого возраста связано с более высокими цифрами систолического, диастолического и пульсового АД, а также показателями нагрузки давлением, в сравнении с пациентами с гиноидным ожирением.Проведено вивчення впливу ожиріння на добовий профіль артеріального тиску (АТ) у осіб похилого віку. У людей похилого віку з ожирінням при ДМАТ реєструються більш високі денні, нічні і середньодобові показники АТ, ніж у хворих без ожиріння, та виявлено вищі показники навантаження тиском для систолічного і діастолічного АТ. У пацієнтів з ожирінням частіше виявляють несприятливі типи циркадного профілю АТ. Андроїдне ожиріння у хворих похилого віку пов'язане з більш високими цифрами систолічного, діастолічного і пульсового АТ та показниками навантаження тиском, порівняно з пацієнтами із гіноїдним типом ожиріння

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ГОСТРОГО КОРОНАРНОГО СИНДРОМУ, ЗУМОВЛЕНОГО ФЕНОМЕНОМ “SLOW-FLOW” (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ОПИС КЛІНІЧНОГО ВИПАДКУ)

The coronary slow flow phenomenon (CSFP) – is a microvascular injury, which consists in delayed coronary blood flow (movement of contrast agents) in coronary arteries without their significant stenosis. The main causes of CSFP are structural and functional disorders in the system of coronary microcirculation due to endothelial dysfunction, diffuse calcification or non-obstructive atherosclerosis, hibernation of the hypoxic myocardium. The lack of clear criteria for diagnosis and adequate treatment programs justify expediency of accumulation of clinical material and research of mechanisms of its development. The aim of the study – to analyze the clinical case of the development of acute coronary syndrome in a patient with angiographically diagnosed coronary slow flow phenomenon, to investigate the features of the clinical course of coronary syndrome Y and optimize its treatment and prevent the development of complications. Results and Discussion. The introduction of diagnostic coronary angiography makes it possible to conduct a differential diagnosis of microcirculatory disturbances of coronary blood flow, as well as to assess the adequacy of the proposed treatment. The given clinical case is characterized by the typical clinical symptomatology of acute coronary syndrome in the absence of an angiographic atherosclerotic changes in coronary arteries, patient – woman 66 years old. The proposed treatment with Nebivolol, Rosuvastatin and the combined metabolic drug – Levocarnitine and Arginine gave a rapid clinical effect, which was manifested by the disappearance of symptoms of ischemia and the absence of chest pain. Conclusions. Thus, microcirculatory disturbances, in particular the coronary slow flow phenomenon, play a significant role in the pathogenesis of acute coronary syndrome, which should be taken into account in the diagnostic algorithm for the management of such patients. The main differential diagnostic criterion in such cases is coronary angiography, and in the complex treatment it is necessarily to include beta-blockers, statins and metabolically active agents – Levocarnitine and Arginine, which have endothelial normalizing and energy-myocardiocyte protective properties.Феномен замедленного коронарного кровотока (CSFP) – это микрососудистое поражение, которое состоит в замедлении кровотока (движения контрастных веществ) в коронарных артериях без значительного их стенозирования. Основными причинами CSFP считают структурные и функциональные нарушения в системе коронарной микроциркуляции за счет эндотелиальной дисфункции, диффузной кальцификации или необструктивного атеросклероза, оглушения гипоксической области миокарда и др. Отсутствие четких критериев диагностики и адекватных программ его лечения обосновывают целесообразность накопления клинического материала и изучения механизмов его развития. Цель исследования – проанализировать клинический случай развития острого коронарного синдрома у пациентки с ангиографически диагностированным феноменом “slow-flow”, исследовать особенности клинического течения коронарного синдрома Y и оптимизировать его лечение и профилактику развития осложнений. Материалы и методы. Применяли методы системного анализа, библиосемантичного и описательного моделирования на примере редкого случая развития острого коронарного синдрома у пациентки с ангиографически дигностованим CSFP. Проведен обзор литературы в доступных научно-статистических базах данных медицинской информации. Результаты исследований и их обсуждение. Внедрение диагностической коронарной ангиографии дает возможность провести дифференциальную диагностику микроциркуляторных нарушений коронарного кровотока, а также позволяет оценить адекватность предлагаемого лечения. Приведенный клинический случай характеризуется типичной клинической симптоматикой острого коронарного синдрома (ОКС) при отсутствии ангиографических атеросклеротических изменений венечных сосудов у женщины 66 лет. Предлагаемое лечение средствами “Небиволол”, “Розувастатин” и комбинированным метаболическими препаратами “Левокарнитин” и “Аргинин” дало быстрый клинический эффект, который проявился снижением признаков ишемии и отсутствием ангинозной боли за грудиной. Выводы. В патогенезе развития ОКС важную роль играют микроциркуляторные нарушения, в частности феномен замедленного коронарного кровотока, что следует учитывать в диагностическом алгоритме курации таких пациентов. Основным дифференциально-диагностическим критерием в таких случаях есть коронароангиография, а в комплексное лечение целесообразно включать бета-2-адреноблокаторы, статины и метаболические активные препараты – “Левокарнитин” и “Аргинин”, которые имеют эндотелийнормализующие, энерго- и кардиоцитопротекторные свойства.Феномен сповільненого коронарного кровотоку (CSFP) – це мікросудинне ураження, що полягає в сповільненні кровотоку (руху контрастних речовин) у коронарних артеріях без значного їх стенозування. Основними причинами CSFP вважають структурні й функціональні порушення в системі коронарної мікроциркуляції за рахунок ендотеліальної дисфункції, дифузної кальцифікації чи необструктивного атеросклерозу, оглушення гіпоксичної ділянки міокарда тощо. Відсутність чітких критеріїв у діагностиці та адекватних програм його лікування обґрунтовують доцільність збільшення клінічного матеріалу та дослідження механізмів його розвитку. Мета дослідження – проаналізувати клінічний випадок розвитку гострого коронарного синдрому в пацієнтки з ангіографічно діагностованим феноменом “slow-flow”, дослідити особливості клінічного перебігу коронарного синдрому Y та оптимізувати його лікування і профілактику розвитку ускладнень. Матеріали і методи. Застосовували методи системного аналізу, бібліосемантичного та описового моделювання на прикладі рідкісного випадку розвитку гострого коронарного синдрому в пацієнтки з ангіографічно дігностованим CSFP. Проведено огляд літератури в доступних науково-статистичних базах даних медичної інформації. Результати досліджень та їх обговорення. Упровадження діагностичної коронарної ангіографії дає змогу провести диференційну діагностику мікроциркуляторних порушень коронарного кровотоку, а також дозволяє оцінити адекватність запропонованого лікування. Наведений клінічний випадок характеризується типовою клінічною симптоматикою гострого коронарного синдрому (ГКС) за відсутності ангіографічних атеросклеротичних змін вінцевих судин у жінки 66 років. Запропоноване лікування засобами “Небіволол”, “Розувастатин” і комбінованими метаболічними препаратами “Левокарнітин” та “Аргінін” дало швидкий клінічний ефект, який проявився зникненням ознак ішемії та відсутністю ангінозного болю за грудниною. Висновки. У патогенезі розвитку ГКС вагому роль відіграють мікроциркуляторні порушення, зокрема феномен сповільненого коронарного кровотоку, що необхідно враховувати в діагностичному алгоритмі ведення таких пацієнтів. Основним диференційно-діагностичним критерієм у таких випадках є коронароангіографія, а в комплексне лікування доцільно включати бета-2-адреноблокатори, статин та метаболічно активні засоби – “Левокарнітин” і “Аргінін”, які мають ендотелійнормалізуючі, енерго- і кардіоцитопротекторні властивості