Особливості юридичного закріплення конституційно-правової відповідальності у Франції

The article examines the peculiarities of the formation, development and legal consolidation of the institution of constitutional and legal responsibility in France. We are talking about both positive (prospective) and negative (retrospective) responsibility of the state-legal institutions of France.In the opinion of the author, the positive constitutional and legal responsibility of the President of France is reduced to the broad scope of his powers as the head of state and as the main coordinator of the executive power, namely: 1) personnel formation of the executive power; 2) in cooperation with the parliament; 3) in the sphere of functioning of institutions of direct democracy; 4) in the field of international relations – accredits ambassadors and extraordinary envoys in foreign countries; 5) in the field of defence and emergency situations. Particular attention is paid to the positive constitutional and legal responsibility of the French government (Council of Ministers), which, in our opinion, is narrower than the responsibility of the President of France. The government determines and implements the nation’s policy, disposes of the administration and the armed forces. Within the framework of the responsibility of the French government, the positive constitutional and legal responsibility of the Prime Minister is defined.The author also defined the limits of positive constitutional and legal responsibility of the parliament in the form of legislative powers and legislative activity. It boils down to the following areas: 1) positive constitutional and legal responsibility for legislative powers of a private law nature; 2) positive constitutional-legal responsibility for legislative powers of a public-law nature; 3) positive constitutional and legal responsibility for legislative powers in the field of finance; 4) positive constitutional and legal responsibility for extraordinary powers.Negative constitutional and legal responsibility is also analyzed. According to Art. 8 of the Constitution of France, the President terminates the functions of the Prime Minister and decides on the resignation of the government. At the proposal of the Prime Minister, the President of France appoints other members of the government and terminates the performance of their functions. In Art. 20 of the French Constitution also provides that the government is responsible to the Parliament in accordance with the specified conditions and procedures.У статті досліджено особливості становлення, розвитку та юридичного закріплення інституту конституційно-правової відповідальності у Франції. Мова йде як про позитивну (перспективну), так і про негативну (ретроспективну) відповідальність державно-правових інституцій Франції. На думку автора, позитивна конституційно-правова відповідальність Президента Франції зводиться до широкої сфери його повноважень як глави держави і як основного координатора виконавчої влади, а саме: 1) кадрове формування виконавчої влади; 2) у взаємодії з парламентом; 3) у сфері функціонування інститутів безпосередньої демократії; 4) у сфері міжнародних відносин – акредитує послів і надзвичайних посланців в іноземних державах; 5) у галузі оборони та виникнення надзвичайних обставин. Окрему увагу приділено позитивній конституційно-правовій відповідальності уряду Франції (Ради Міністрів), яка, на наш погляд, вужча, ніж відповідальність Президента Франції. Уряд визначає і проводить політику нації, розпоряджається адміністрацією та збройним силами. У рамках відповідальності уряду Франції визначається і позитивна конституційно-правова відповідальність Прем’єр-міністра. Автором також визначено межі позитивної конституційно-правової відповідальності парламенту у формі законодавчих повноважень та законодавчої діяльності. Це зводиться до таких сфер: 1) позитивна конституційно-правова відповідальність за законодавчі повноваження приватноправового характеру; 2) позитивна конституційно-правова відповідальність за законодавчі повноваження публічно-правового характеру; 3) позитивна конституційно-правова відповідальність за законодавчі повноваження у галузі фінансів; 4)позитивна конституційно-правова відповідальність за надзвичайні повноваження.Проаналізовано також негативну конституційно-правову відповідальність. Відповідно до ст. 8 Конституції Франції, Президент припиняє виконання функцій Прем’єр-міністра та приймає рішення про відставку уряду. За пропозицією Прем’єр-міністра Президент Франції призначає інших членів уряду і припиняє виконання своїх функцій. У ст. 20 Конституції Франції також присутнє положення про те, що уряд відповідальний перед Парламентом відповідно до визначених умов і процедур

Становлення Та Розвиток Конституційно-Правової Відповідальності В Україні В Період Козацької Доби Та Гетьманщини

This scientific article is devoted to the problems of formation and development of the institute of constitutional and legal responsibility in the period of the Cossack republic and the Hetman state. A special role here belongs to the legal enshrinement of this institution in the provisions of the Constitution of Philip Orlyk. In general, in legal science there are various scientific directions in the definition of constitutional liability. Such scientific approaches can be combined into four groups, in particular: 1)    scientific direction, which is based on the substantiation of a narrow understanding of constitutional and legal responsibility, which is based on the recognition of only retrospective (negative) constitutional and legal responsibility; 2)    scientific direction, which substantiates a broad understanding of constitutional and legal responsibility, which involves a combination of retrospective (negative) and long-term (positive) responsibility; 3)    scientific direction, which distinguishes between retrospective (negative) and long-term (positive) responsibility; 4) scientific direction, which substantiates both the combination of retrospective (negative) and perspective (positive) responsibility, and the existence of only retrospective (negative) responsibility. At the same time, in the context of the latest trends in Ukrainian state-building and law-making, as well as taking into account the need for historical and legal (rather than purely theoretical, sectoral or institutional) study of the needs of transformation of legal responsibility in Ukraine and its individual types, constitutional and legal responsibility needs separate scientific research from a historical and legal point of view, including the formation and development during the Cossack republic and the Hetman state. According to the author, the acts of the Cossack republic and the Hetman state, and especially the Constitution of Pylyp Orlyk of 1710 not only determined the foundations of the political and socio-economic system of Ukraine, the apparatus of state power on the basis of division of power into legislative, executive and judicial, but also provided constitutional legal responsibility as a means of ensuring interaction between branches of government and a means of their effective functioning. This constitutional and legal responsibility existed both in the form of positive responsibility, which manifested itself in a clear definition of the powers of authorities and the establishment of ways and forms of interaction between them, and in the form of negative responsibility, which provided for sanctions against officials at all levels.Дана наукова стаття присвячена проблемам становлення та розвитку інсти­туту конституційно-правової відповідальності у період Козацької доби та Геть­манщини. Окрема роль тут належить юридичному закріпленню даного інститу­ту у положеннях Конституції Пилипа Орлика. В цілому, у юридичній науці існують різноманітні наукові напрями в питан­нях визначення конституційно-правової відповідальності. Такі наукові підходи можна об’єднати в чотири групи, зокрема: 1) науковий напрям, який базується на обґрунтуванні вузького розуміння конституційно-правової відповідальності, яке базується на визнанні лише ретроспективної (негативної) конституційно-пра­вової відповідальності; 2) науковий напрям, за яким обґрунтовується широке розуміння конституційно-правової відповідальності, що передбачає поєднання ретроспективної (негативної) та перспективної (позитивної) відповідальності; 3) науковий напрям, який розмежовує ретроспективну (негативну) та перспек­тивну (позитивну) відповідальність; 4) науковий напрям, який обґрунтовує як поєднання ретроспективної (негативної) та перспективної (позитивної) відповідальності, так і існування лише ретроспективної (негативної) відповідальності. Разом з тим, у контексті останніх тенденцій українського державотворення та правотворення, а також з урахуванням потреби у історико-правовому (а не суто теоретичному, галузевому чи інституціональному) вивченні потреб трансформації юридичної відповідальності в Україні та окремих її різновидів конституційно-правова відповідальність потребує окремого наукового дослідження саме з історико-правових позицій, включаючи становлення та розвиток у період Козацької доби та Гетьманщини. На думку автора, акти Козацької доби та Гетьманщини, а особливо - Кон¬ституція Пилипа Орлика 1710 року не лише визначала основи політичного та соціально-економічного ладу України, апарат державної влади на засадах поділу гілок влади на законодавчу, виконавчу і судову, а й передбачала конституцій-но-правову відповідальність як засіб забезпечення взаємодії між гілками влади та засіб їх ефективного функціонування. Ця конституційно-правова відпові¬дальність існувала як у формі позитивної відповідальності, що проявлялось у чіткому визначенні повноважень органів влади та встановленні способів і форм взаємодії між ними, так і формі негативної відповідальності, яка передбачала можливість застосування санкцій до посадових осіб усіх рівнів

Особливості конституційно-правової відповідальності президента держави у зарубіжних країнах

The article examines theoretical-legal and practical-applied aspects of the constitutional-legal responsibility of the president of the state in the most developed foreign countries. In the author’s opinion, an important role is assigned to the mechanisms of constitutional and legal responsibility of the president as the head of the republic (in some cases, also the head of the executive power of the republic) before civil society, the state and other public authorities. At the same time, both positive (prospective) and negative (retrospective) responsibility is important. For Ukraine at the current stage of European integration, as well as the development and improvement of the mechanism of constitutional and legal responsibility of the head of state and related institutions, the experience of leading foreign countries in this field plays an important role. The given considerations prove the theoretical and applied significance of this problem.That is why the subject of a separate study is the peculiarities of the constitutional and legal responsibility of the president of the state in foreign countries, taking into account their positive experience for Ukraine.У статті досліджено теоретико-правові та практично-прикладні аспекти конституційно-правової відповідальності президента держави у найбільш розвинених зарубіжних країнах. На авторське переконання, важлива роль відводиться механізмам конституційно-правової відповідальності президента як глави республіки (в окремих випадках – ще й глави виконавчої влади республіки) перед громадянським суспільством, державою та іншими органами публічної влади. При цьому, має значення як позитивна (перспективна), так і негативна (ретроспективна) відповідальність. Для України на сучасному етапі євроінтеграції, а також розвитку та удосконалення механізму конституційно-правової відповідальності глави держави та пов’язаних з ним інституцій важлива роль відводиться досвіду провідних зарубіжних країн у цій сфері. Власне наведені міркування засвідчують теоретичну та прикладну значимість даної проблеми. Саме тому предметом окремого дослідження виступають особливості конституційно-правової відповідальності президента держави у зарубіжних країнах з урахуванням їх позитивного досвіду для України

Вихідні Наукові Поняття Як Категоріально-Методологічна Основа Дослідження Сутності Конституційно-Правової Відповідальності

The article examines the concept of «constitutional law responsibility» by considering its relationship with the concepts of «responsibility», «social responsibility», «legal responsibility». By forming their own concept of constitutional law responsibility arising from its correlation with the general, generic and species concepts.У статті досліджено поняття «конституційно-правова відповідальність» че­рез урахування його взаємозв’язку з поняттями «відповідальність», «соціальна відповідальність», «юридична відповідальність». Автор формує власне поняття конституційно-правової відповідальності, виходячи з його співвідношення з за­гальним, родовим та видовим поняттями

Stady of the characteristics of barrier flat ozonizer with the use of pulse supply

The characteristics of the barrier reactors of flat ozonators with the use of pulsed power supply have been investigated. The experimental data on the total, active and reactive powers were taken as well as the ozone yielding rate for reactors with various dielectrics used dependent on the air flow rate at different high-voltage pulse repetition rate was calculated.Проведено дослідження характеристик озонатора на основі бар'єрного розряду з плоскими електродами й імпульсним живленням. Отримано експериментальні дані про співвідношення повної, активної і реактивної потужностей у бар'єрному реакторі, а також вихідної концентрації озону і продуктивності в залежності від швидкості течії повітря і частоти повторення високовольтних імпульсів живлення.Проведены исследования характеристик озонатора на основе барьерного разряда с плоскими электродами и импульсным питанием. Получены экспериментальные данные о соотношениях полной, активной и реактивной мощностях в барьерном реакторе, а также выходной концентрации озона и производительности в зависимости от скорости протока воздуха и частоты повторения высоковольтных импульсов питания

Основні Напрями Кодифікації Законодавства України Про Захист Вітчизни Та Військову Службу

     In modern conditions the latent Russian aggression against Ukraine in the Donbass, the Russian occupation of Crimea there is a need to reform the Armed Forces of Ukraine. This means that should substantially revise the legal, organizational, material and financial basis for the functioning of the Armed Forces of Ukraine in general and their individual units in particular. At the same time, in our opinion, the leading role in the first place belongs to the creation of an updated legal framework in this area.      In our view, the process of improving the legal regulation in the sphere of protection of Fatherland and military service should be started on the codification of legislation in this area. There are three possible options for the further codification of Ukrainian legislation on protection of Fatherland and military service: 1) adoption of a comprehensive Law of Ukraine «On Protection of Fatherland and military service»; 2) the adoption of the Principles of Ukrainian legislation on protection of Fatherland and military service; 3) development and adoption of the Code of Ukraine on protection of Fatherland and military service.      In our opinion, the most appropriate option in this area is the election of a higher level of codification of legislation in this area - the adoption of the relevant Code. We believe that from the standpoint of art. 65 of the Constitution, which stipulates that the defence of the Motherland, independence and territorial integrity of Ukraine, respect for its state symbols is the duty of citizens of Ukraine [1], its name should be formulated as «the Code of Ukraine on protection of Fatherland and military service.» This is due to the fact that a primary obligation is to defend the Fatherland, and military service - the main means of implementation of this obligation. In our opinion, the Code of Ukraine on protection of Fatherland and military service should include the following sections: 1. General Provisions. 2. Management in the field of protection of the Fatherland and the performance of military duty. 3. The legal status of the subjects in the field of protection of Fatherland and military duty. 4. Guarantees of legal and social protection of subjects in the field of protection of the Fatherland and the military and their families. 5. Organization of pre-conscription training. Postscript of Ukrainian citizens to the enlistment offices. 6. Call and taking into military service. Passage of military service. 7. Military registration of subjects in the field of protection of Fatherland and military duty. 8. Special conditions of military service. 9. Financial and material support of defending the homeland and military duty. 10. The control and supervision over compliance with the legislation of Ukraine on protection of Fatherland and military duty. 11. Legal responsibility in the defence of the Fatherland and the performance of military duty. 12. International cooperation in the sphere of protection of the Fatherland and the performance of military duty.В сучасних умовах прихованої російської агресії проти України на Донбасі, окупації Росією АР Крим виникла потреба у реформуванні Збройних сил Украї­ни. Це означає, що слід істотно переглянути правову, організаційну, матеріальну та фінансову основу функціонування збройних сил України в цілому та їх ок­ремих підрозділів зокрема. При цьому провідна роль першочергово належить створенню оновленої правової бази у цій сфері. На думку автора, основним спо­собом вирішення даної проблеми є прийняття Кодексу України про захист Ві­тчизни та військову службу. Автор обґрунтовує структуру такого Кодексу, який має складатися з 12 розділів

Вплив Принципів Земельного Права На Правове Регулювання Ринку Земельних Ділянок В Україні

According to the author, the legal regulation of social relations associated with the formation and development of the land market in Ukraine, provides for a combination of both static and dynamic foundations of such regulation. At the same time, if we are talking about the process of transfer of ownership of land and land rights from one subject to another, the dominant role belongs to the dynamic principles of legal regulation. At the same time, we should not forget about the basics of static legal regulation of land market relations, which are already the leading role belongs to the principles of the land rights. It is based on the latest in the framework of this branch of the law of the highest positions provided by the legal regulation. In order to develop the land market in Ukraine, according to the author, the development of specific measures should be implemented, based on the principles of land rights as fundamental principles. At the same time, these measures should be addressed in two ways: 1) the object of land relations - land and land, the impact on the legal regulation which determine the characteristics of the principle of combining the use of land as a natural resource, the basic means of production and territorial basis. The principle of the priority of environmental safety requirements with respect to ground; 2) on the subjects of land relations and land and legal status, on the basis of the principle of the protection and rational use of land, the principle of the equality of subjects of land relations, the principle of guaranteeing rights to land, the state of non-intervention principle in the implementation of the subjects of land relations of their powers on earth, except as required by law. Exerting influence on the elements of land relations (object, the subjects of these relations and their powers that make up the content of land relations), and basing itself on the principles of land rights can improve land relations themselves, logically completed the land reform in Ukraine approval of the land market.У статті досліджено регулятивний вплив принципів земельного права Укра­їни на процес становлення та розвитку ринку земельних ділянок в Україні. На думку автора, при створенні правової бази для розвитку земельного ринку слід обов'язково виходити з принципів земельного права, які знайшли своє втілення в чинному земельному законодавстві України. При цьому регулятивний вплив принципів має спрямовуватись на об'єкт земельних відносин - землю та земель­ні ділянки, а також на суб'єктів земельних відносин та їх земельно-правовий статус

Становлення Та Розвиток Конституційно-Правової Відповідальності На Українських Землях У Литовсько-Польську Добу

The article examines the peculiarities of the genesis and further development of constitutional and legal responsibility in the Ukrainian lands in the Lithuanian- Polish era. The author’s conviction that during the Lithuanian-Polish period in the Ukrainian lands the main administrative tendencies and sources of law of this period influenced the formation and development of the institution of constitutional and legal responsibility in the Ukrainian lands. To such features of the investigated type of responsibility, it is necessary to carry a number of features. The first of them was a combination of centralization and decentralization in the field of positive constitutional and legal responsibility and the implementation of state policy between the Grand Duke of Lithuania and local princes in the fourteenth century. In this case, the relationship between the Grand Duke and local princes were vassal. Local princes had broad autonomy in internal affairs, but, at the request of the Grand Duke, had to participate in military campaigns with his army and pay tribute. Thus, the centralizing tendencies of responsibility concerned the Grand Duke of Lithuania and were reduced to positive responsibility for the military-defence sphere and national taxes. As for the decentralization principles of responsibility, it was the sphere of local princes, which was reduced to broad internal powers in the lands under their control. The second significant feature was the centralization of power and the growing role of constitutional and legal responsibility of the Grand Duke during the fifteenth century with a simultaneous narrowing of the powers and responsibilities of local princes. In particular, the Privilege of 1434 finally consolidated the loss of state rights of local princes and turned them into subjects of the Grand Duke. The third feature was the redistribution of the principles of positive constitutional and legal responsibility based on caste-representative principles, the priority of collegial (collective) responsibility over individual. This was manifested in the fact that at the end of the fifteenth century. Century expanded the competence of the lords of the council, which was formed of the most influential vassals of the Grand Duke (princes, magnates, boyars, lords, including Ukrainian, church hierarchs) and acted initially as an advisory body. In particular, under the privilege of 1492, the prince decided the most important state affairs together with the gentlemen-advisers. This included issues of foreign policy, the issuance and repeal of laws, the appointment and dismissal of senior government officials, the implementation of expenditures from the state treasury, court decisions. The privilege of 1506 further strengthened the legal position of the council. Now, if the opinions of the gentlemen-advisers did not coincide with the views of the prince, the latter had to obey the council. In the absence of the Grand Duke, the council was to govern all domestic and foreign policy - with the right to declare war, inclusive. The Lithuanian Statute of 1529 recognized the Great Free Seimas as a state body. The formation of the Seimas, as a representative parliamentary body, lasted until the middle of the sixteenth century. If at first local administrators-govemors with several nobles came to the Diet, then from 1564 the nobility began to elect two representatives from the county to the Diet. The fourth feature of the period under study was the expansion of powers and constitutional liability of the Seim of the Commonwealth for legislative activities and international relations, while reducing the scope of such responsibility for the King of the Commonwealth under the Union of Lublin in 1569.У статті досліджено особливості генезису та подальшого розвитку консти­туційно-правової відповідальності на українських землях у Литовсько-Поль­ську добу. На авторське переконання, під час Литовсько-Польської доби на укра­їнських землях основні управлінські тенденції та джерела права цього періоду вплинули і на формування та розвиток інституту конституційно-правової від­повідальності на українських землях. До таких особливостей досліджуваного виду відповідальності варто віднести цілу низку особливостей. Першою з них стало поєднання централізації та децентралізації у сфері позитивної конститу­ційно-правової відповідальності та реалізації державної політики між Великим князем литовським та місцевими князями у XIV ст. При цьому, взаємини між Великим князем і місцевими князями мали васальний характер. Місцеві князі мали широку автономію у внутрішніх справах, але, на вимогу Великого князя, повинні були брати участь у воєнних походах зі своїм військом і платити данину. Отже, централізаційні тенденції відповідальності стосувалися Великого князя литовського і зводились до позитивної відповідальності за військово-оборонну сферу та загальнодержавні податки. Що ж стосувалось децентралізаційних за­сад відповідальності, то це була сфера місцевих князів, яка зводилась до широ­ких внутрішніх повноважень на підконтрольних їм землях. Другою суттєвою рисою стала централізація владних повноважень та зростання ролі конституційно-правової відповідальності Великого князя на протязі XV ст. з одночасним звуженням обсягу повноважень та відповідальності місцевих князів. Зокрема, Привілей 1434 р. остаточно закріпив втрату держав­ницьких прав місцевих князів і перетворив їх на підданих Великого князя. Третьою рисою став перерозподіл засад позитивної конституційно-право­вої відповідальності на станово-представницьких засадах, пріоритет колегіаль­ної (колективної) відповідальності над одноосібною. Це проявлялось у тому, що наприкінці XV ст. століття розширилася компетенція панів-ради, яка формува­лася з найвпливовіших васалів Великого князя (удільних князів, магнатів, бояр, панів, зокрема й українських, церковних ієрархів) і діяла спочатку при ньому як дорадчий орган. Зокрема, за привілеєм 1492 р. найважливіші державні справи князь вирішував спільно з панами-радниками. Це стосувалося питань зовніш­ньої політики, видання й скасування законів, призначення та звільнення вищих урядовців, здійснення видатків із державної скарбниці, судових рішень. При­вілей 1506 р. ще більше зміцнив правове становище ради. Тепер, якщо думки панів-радників не збігалися з поглядами князя, останній повинен був підкори­тися раді. За відсутності Великого князя рада мала керувати всією внутрішньою та зовнішньою політикою - з правом оголошувати війну включно. Литовський статут 1529 р. визнав Великий Вальний сейм як державний орган. Становлен­ня сейму, як представницького парламентського органу, тривало до середини XVI ст. Якщо спочатку на сейми приїздили місцеві адміністратори-намісники з кількома шляхтичами, то з 1564 р. шляхта почала обирати на сейми по два представники від повіту. Четвертою рисою досліджуваного періоду стало розширення повноважень та конституційно-правової відповідальності Сейму Речі Посполитої за законо­давчу діяльність та міжнародні відносини з одночасним звуженням обсягу такої відповідальності щодо Короля Речі Посполитої за Люблінською унією 1569 р

Improvement of the Method for Reconstructing the Temperature and Salinity Three-Dimensional Fields of the Black Sea Based on Insufficient Measurements and Altimetry

The article represents the results of two special numerical experiments aimed at improving the previously proposed procedure of reconstructing salinity and temperature three-dimensional fields based on the altimetry data and the insufficient measurements performed at the stations and the Argo buoys in 2012. In the Experiment 1, the monthly average coefficients of sea level linear dependence and depths where the salinity values of the “zero” gradation altimetry level profile lie within the salinity profiles of positive and negative gradations are applied. The procedure for calculating the daily average coefficients of the depth linear trends is realized in the Experiment 2. It is shown that the thermohaline fields reconstructed in the Experiment 2 for the deepwater area are more accurate; on the horizons of the 100–500 m layer their values range smoothly from one day to another. The Black Sea hydrophysical fields are reconstructed by assimilation in the model of three-dimensional thermohaline parameters in the reanalysis for 2012. It is revealed that, as compared to the observations on the overwhelming majority of horizons in the 0–500 m layer (the Experiment 2), the standard root-mean-square deviations of temperature and salinity are lower than those in Experiment 1. The root of the measured salinity field dispersion exceeds the standard deviations on all the horizons within 0–500 m, inclusive. Application of the daily average coefficients of the linear trends for reconstructing three-dimensional fields of temperature and salinity, and their subsequent assimilation in the model is preferable. It is revealed that the model of the upper 0–100 m layer thermodynamics requires improvement