Evaluation оf the Protective Properties of Filtering Half-Masks by Measuring Pressure Difference

Introduction. An important characteristic of respirator is the capability of its half-mask to protect the respiratory organs against the surrounding contaminated atmosphere due to a tight half-mask-face contact. Problem statement. Keeping a constant pressure difference under the mask is a low-cost and simple method of alternative diagnostics of half-mask protective properties involving special-purpose test aerosols. The method is based on the determination of the air amount entrained through the gaps while generating rarefaction within the under-mask area. However, there have been no recommendations on the use of the method for evaluating the insulating properties of lightweight filtering half-masks from under which it is impossible to evacuate air. Purpose is to represent a simplified method with measuring the rarefaction under a filtering half-mask making possible to determine its insulating properties and protection coefficient. Materials and Methods. Protection coefficient of respirator can be evaluated in terms of air amount passing through the filtering material and gaps with the preset coefficient of penetration and suction. The latter is calculated as coefficient of aspiration into the gap of the preset length. Air consumption is determined experimentally as pressure difference between the half-mask mounted tightly on a dummy and the tubes of preset diameter positioned along the obturation line. Results. A calibration line of the relation between the pressure difference and the air consumption through a gap for the filtering half-masks has been developed. Coefficients of insulation and protection of Lepestok-type respirators have been calculated. The protection coefficients have been established to proportionally depend on the ratio of air consumption through a filter and gaps between the face and the half-mask along the obturation line. Conclusions. It has been proved that the methods for determining the protective properties of filtering half-masks in terms of measuring pressure difference may be used as a low-cost alternative to expensive diagnostics of the quality of respiratory protective devices. Also, they can be employed for selecting and training workers to properly use the respirators under manufacturing conditions in accordance with EN 529:2006 requirements.Вступ. Важливою характеристикою респіратора є здатність його напівмаски захищати органи дихання від різноманітних забруднень в атмосфері за рахунок щільного прилягання до обличчя. Проблематика. Одним з низьковартісних і простих методів альтернатив діагностики захисних властивостей напівмасок за допомогою спеціальних тест-аерозолів є підтримання постійного перепаду тиску під маскою. Він базується на визначенні кількості повітря, що підсмоктується через щілини, при створенні розрядження у підмасочному просторі. Однак, немає рекомендацій щодо можливостей цього методу в оцінюванні ізолюючих властивостей легких фільтруючих напівмасок, з-під яких не можна відкачати повітря. Мета. Розробити спрощений метод оцінювання захисних властивостей напівмасок з використанням вимірювання ступеню розрідження повітря під фільтрувальною напівмаскою, який дозволяє встановити її ізолюючі властивості та коефіцієнт захисту. Матеріали й методи. Коефіцієнт захисту респіратора можна оцінити за кількістю повітря, що проходить через фільтруючий матеріал і щілини з відомим коефіцієнтом проникнення і підсосу. Останній обчислюється як коефіцієнт аспірації в щілину відомої довжини. Витрати повітря визначаються експериментально за різницею тисків між герметично розташованою напівмаскою на манекені та розташованими по її периметру обтюрації трубочками з відомим діаметром. Результати. Побудована калібрувальна шкала взаємозв’язку перепадів тиску і витрат повітря через зазор для фільтруючих напівмасок. Розраховано коефіцієнти ізоляції та захисту респіраторів типу «Лепесток». Встановлено, що коефіцієнт захисту прямопропорційно залежить від співвідношення витрат повітря через фільтр і щілини між обличчям і напівмаскою по смузі обтюрації. Висновки. Доведено, що метод визначення захисних властивостей фільтруючих напівмасок вимірюванням перепадів тиску можна використовувати як альтернативу високовартісній діагностиці якості засобів індивідуального захисту органів дихання, а також застосовувати при підборі та навчанні працівників правильній експлуатації респіраторів на виробництві відповідно до вимог ЕN 529: 2006.Введение. Важной характеристикой респиратора является способность его полумаски ограждать органы дыхания от различных загрязнений атмосферы за счет плотного прилегания к лицу. Проблематика. Одним из недорогих и простых методов альтернативой диагностики защитных свойств полумасок с помощью специальных тест-аэрозолей является поддержание постоянного перепада давления под маской. Он основан на определении количества подсасываемого воздуха через зазоры при создании разряжения в подмасочном пространстве. Однако, нет рекомендаций о возможности оценить с помощью этого метода изолирующие свойства легких фильтрующих полумасок, из-под которых нельзя откачать воздух. Цель. Разработать упрощенный метод оценки защитных свойств полумасок с использованием измерения разрежения воздуха под фильтрующей полумаской, позволяющий установить ее изолирующие свойства и коэффициент защиты. Материалы и методы. Коэффициент защиты респиратора можно оценить по количеству проходящего воздуха через фильтрующий материал и зазоры с известным коэффициентом проникания и подсоса. Последний вычисляется как коэффициент аспирации в щель известной длины. Расходы воздуха определяются экспериментально по разности давления между герметически расположенной полумаской на манекене и с расположенными по ее периметру обтюрации трубочками с известным диаметром. Результаты. Построена калибровочная шкала взаимосвязи перепада давления и расхода воздуха через зазор для фильтрующих полумасок. Рассчитаны коэффициенты изоляции и защиты респираторов типа «Лепесток». Установлено, что коэффициент защиты прямопропорционально зависит от соотношения расходов воздуха через фильтр и зазоры между лицом и полумаской по полосе обтюрации. Выводы. Доказано, что метод определения защитных свойств фильтрующих полумасок по измерению перепадов давления можно использовать как альтернативу дорогостоящей диагностике качества средств индивидуальной защиты органов дыхания, а также использовать при подборе и обучении работников правильной эксплуатации респираторов на производстве в соответствии с требованиями ЕN 529:2006

IMPROVEMENT OF THE PROCEDURE OF OCCUPATIONAL RISK ASSESSMENT IN INDUSTRIAL PRODUCTION

A new approach to assessing the productionsafety tasks based on the hazard ratio, which is defined as the product of the total level risk in a particular production site and the ratio of employees responsible for organizing and ensuring safe working conditions in the unit to the total number of employees in the same unit. This indicator allows taking into account the influence a level of organization in the labor protection management system on the amount of risk. Moreover, the latter is proposed to calculate semi-quantitative method, based on the relationship of six different factors: the probability of an incident, the duration of the impact on the employee, the severity consequences of the accident, staff competence, efficiency. To determine the magnitude of these factors, criteria for identifying hazard components are provided, which clearly establish differences in the activities of any production tasks, as demonstrated by the specific example of Active +, where the expert group previously identified industrial hazards and occupational risks, conducted a comprehensive audit of six units, the dynamics of changes in the probability of estimating factors for risk calculation is determined, weaknesses in the organization of safe work are identified and recommendations for improving the level of safety are developed based on the introduction of appropriate corrective actions. The proposed approach allows you to quickly assess the value of the "hazard factor" and components for risk assessment as the probability of an event, the effectiveness of the management of occupational safety and health and often changing "staff competence" based on the actual state of working conditions in the workplace.</jats:p

Исследование макро- и микроэлементного статуса у пациентов с аутоиммунным тиреоидитом среди жителей пострадавших после Чернобыльськой аварии районов Киевской области

Актуальность. Аутоиммунный тиреоидит (АИТ) — комплексное полигенное органоспецифическое заболевание. Уровень заболеваемости АИТ имеет тенденцию к росту во всем мире. Наблюдается тенденция к росту заболеваемости в младших возрастных группах. Циркулирующие антитела к тиреоидной пероксидазе (ТПО) находят у 10–15 % практически здоровых лиц, которые находятся в состоянии эутиреоза. Цель: установить макро­ и микроэлементный статус у пациентов с АИТ среди жителей пострадавших после Чернобыльской аварии районов Киевской области. Материалы и методы. Обследован 61 житель пострадавших после Чернобыльской аварии районов Киевской области: из них 45 — без тиреоидной патологии (контрольная группа) и 16 — с АИТ (опытная группа). Все обследованные с дозой облучения щитовидной железы (ЩЖ) &lt; 0,3 Гр — ≥ 1 Гр являются участниками когортных исследований украинско­белорусско­американского проекта. Исследование микро­элементов и макро­элементов проводили методом атомно­эмиссионной спектрометрии с индуктивно­связанной плазмой («Джерело­2003») на приборе Optima 2100 DV фирмы Perkin Elmer (США). Результаты. При исследовании показателей тиреоидного статуса группа пациентов с АИТ отличалась от конт­роля увеличенным тиреоидным объемом, повышенным уровнем антител к ТПО и увеличенным уровнем тиреотропного гормона. Медиана экскреции йода с мочой в исследованных группах достоверно не отличалась, ее показатель в контрольной группе составлял 65,0 мкг/л, в опытной группе — 80,6 мкг/л, что указывало на наличие йодного дефицита слабой степени тяжести. У обследованных пациентов с АИТ установлено более низкое (p &lt; 0,01) содержание магния в сыворотке крови (медианное значение 18,59 мг/л) по сравнению с соответствующим показателем контрольной группы. Проведена оценка шансов связи установленного диагноза АИТ со сниженным менее медианного значения уровнем магния (20,6 мг/л) в общей группе обследованных: отношение шансов (ОШ) составляет 6,63 (95% доверительный интервал (ДИ) [1,73; 24,8]; р &lt; 0,01). Выводы. Имеющейся диагноз АИТ достоверно значимый у пациентов, у которых показатель дозового облучения ЩЖ выше медианного значения (0,12 Гр), в общей группе обследованных в Киевской области: ОШ = 4,1 (95% ДИ [1,2; 13,9]; р &lt; 0,05). Наибольший показатель ОШ был при сочетании сниженного содержания магния и высоких значений дозового облучения ЩЖ: ОШ = 25 (95% ДИ [3,16; 179,0]; р = 0,002).</jats:p

Violations of macro- and micronutrient support in patients with nodular thyroid pathology from regions injured after the Chornobyl accident

Background. The purpose of our study was to determine the state of macro- and micronutrient support of patients with nodular thyroid pathology from the regions injured after the Chornobyl accident. Materials and methods. 65 habitants of the Chernihiv area were examined: 40 — without thyroid pathology (15 men and 25 women) aged 36.62 ± 0.60 years, and 25 (5 men and 20 women) — with the diagnosed nodular goiter. Results. Research of urinary iodine excretion showed that a median in the control group was 95.6 µg/l, among patients with nodular goiter — 89.3 µg/l, indicating the presence of moderate iodine deficiency. Blood thyroglobulin level in patients of control group was 9.26 ± 0.99 ng/l, among patients with nodular goiter — 23.03 ± 4.70 ng/l. Thyroid-stimulating hormone level higher than 4.0 mIU/l was in 8.9 % of patients with nodular goiter and in 5.0 % of persons from the control group. The data of ultrasonic researches demonstrated that the average thyroid volume in patients of control group was 10.1 ± 0.3 cm3, among patients with nodular goiter — 18.6 ± 1.7 cm3. In the group of patients with nodular goiter, the decreased (p < 0.0001) level of macronutrients in blood plasma was detected: calcium was 67.26 ± 3.21 µg/l and magnesium — 14.88 ± 0.35 µg/l, as well as of microelements: zinc content was 0.72 ± 0.04 µg/l (p < 0.0001) and iron — 0.54 ± 0.06 µg/l (p < 0.05), in comparison with the results in the control group. Conclusions. The relative risk (χ2 criterion for the four-course table of connectivity with Fisher’s correction) of nodular goiter development at subzero content of calcium was 2.24 (95% confidence interval (CI) 1.58–2.61), the risk of nodular goiter development at subzero levels of magnesium — 2.56 (95% CI 1.77–3.03)

Порушення макро- та мікроелементного забезпечення у хворих на вузлову патологію щитоподібної залози з регіонів, постраждалих після Чорнобильської аварії

Мета дослідження — установити стан макро- та мікроелементного забезпечення хворих на вузлову патологію щитоподібної залози (ЩЗ) із регіонів, постраждалих після Чорнобильської аварії. Матеріали та методи. Обстежені 65 мешканців постраждалих після Чорнобильської аварії районів Чернігівської області: 40 без тиреоїдної патології — контрольна група та 25 — із діагностованим вузловим зобом. Результати. При дослідженні екскреції йоду з сечею показник медіани йодурії становив в контрольній групі 95,6 мкг/л, у дослідній групі — 89,3 мкг/л, що вказувало на наявність йодного дефіциту слабкого ступеня. Рівень тиреоглобуліну в крові в осіб контрольної групи дорівнював 9,26 ± 0,99 нг/мл та дослідної — 23,48 ± 4,83 нг/мл (p &lt; 0,05), що також свідчило про наявність йодної недостатності серед обстежених дослідної групи. Результати ультразвукових досліджень ЩЗ підтвердили наявність сталого йодного дефіциту серед осіб із тиреоїдною патологією. Середній об’єм ЩЗ в осіб контрольної групи дорівнював 10,1 ± 0,3 см3, у дослідній — 18,6 ± 1,7 см3 (p &lt; 0,001). Рівень тиреотропного гормона понад 4,0 мМО/л мали 5 % обстежених контрольної групи та 8,9 % — дослідної. В обстежених пацієнтів із вузловим зобом установлено знижений (p &lt; 0,0001) рівень забезпечення макроелементами (кальцієм  — 67,26 ± 3,21 мг/л та магнієм — 14,88 ± 0,35 мг/л), мікроелементами (цинком — 0,72 ± 0,04 мг/л (p &lt; 0,0001) та залізом — 0,54 ± 0,06 мг/л (p &lt; 0,05)) у сироватці крові порівняно з дослідженнями в контрольній групі. Висновки. В обстежених контрольної та дослідної груп спостерігали вірогідно нижчий рівень селену. Відносний ризик розвитку вузлового зоба при низькому вмісті кальцію (критерій χ2 для чотирипільної таблиці спряженості з корекцією за Фішером) становив RR = 2,24 (95% ДІ 1,58–2,61), ризик розвитку вузлового зоба при низькому вмісті магнію — відповідно 2,56 (95% ДІ 1,77–3,03).</jats:p