Many-photon scattering and entangling in a waveguide with a {\Lambda}-type atom

We develop the analytical theory that describes simultaneous transmission of several photons through a waveguide coupled to a $\Lambda$-type atom. We show that after transmission of a short few-photon pulse, the final state of the atom and all the photons is a genuine multipartite entangled state belonging to the W class. The parameters of the input pulse are optimized to maximize the efficiency of three- and four-partite W-state production.Comment: 9 pages, 5 figure

MEMORY STUDIES: ВІД ПАМ’ЯТІ ДО ЗАБУТТЯ

The article examines the concept of memory studies, which is a separate discipline that studies and analyzes memory issues. The phenomenon of memory is an important part of life, although not presented as a necessary condition of mental activity. Memory, the author notes, is a way for people to construct their past through books, movies, documents, ceremonies, and so on. In memory studies, memory arises in various aspects – collective, social, cultural, genetic, and historical. The reason for claiming a worldwide "memory age" is criticism of official versions of history, the return of memory to communities and peoples whose history has been ignored, the activation of various memorial events, and more. It is shown that a social and cultural construct collective memory retains the authentic past as its version and serves as a means to achieve certain goals. Collective memory is in constant change, which is nonlinear, irrational, and not always subject to logical analysis. New events and ideas affect the perception of the past, and patterns of interpretation of the past determine the understanding of the present. The relation between collective and individual memory appears as the relation between memory and history. The primary function of historical memory is to form an identity. The development of memory studies distinguishes the political, functional, cumulative memory that use the past to shape national identity. The context of historical memory includes the concepts of "oblivion", "custom" and "tradition" that help to identify the turning points of history as they are indicators of the emergence of a new society. Historical memory is a tool for using the past to achieve goals dictated by the current situation. Mobilizing memory and collective perceptions of the past has been an integral part of the political process in recent centuries.У статті досліджується поняття memory studies в якості окремої дисципліни, в якій вивчається й аналізується проблематика пам’яті. Феномен пам’яті складає важливу частину життя людини, хоча і не є необхідною умовою розумової діяльності. Пам’ять, зазначає автор, це спосіб конструювання людьми свого минулого через книги, фільми, документи, церемонії тощо. В memory studies пам’ять вивчається в різних аспектах – колективна, соціальна, культурна, генетична, історична пам’ять. Ствердження всесвітньої «епохи пам’яті» обумовлено критикою офіційних версій історії, поверненням пам’яті спільнотам і народам, чиє минуле ігнорувалося, активізацією різних меморіальних заходів. Показано, що в якості соціально-культурного конструкту колективна пам’ять зберігає аутентичне минуле в якості його версії і слугує засобом досягнення певних цілей. Колективна пам’ять перебуває в постійних змінах, які нелінійні, ірраціональні і не завжди підлягають логічному аналізу. Нові події та ідеї впливають на сприйняття минулого, а схеми інтерпретації минулого визначають розуміння теперішнього. Співвідношення колективної та індивідуальної пам’яті постає як співвідношення пам’яті та історії. Основна функція історичної пам’яті полягає у формуванні ідентичності. Розвиток memory studies виокремлює політичну, функціональну, накопичувальну пам’ять, які використовують минуле для формування національної ідентичності. В контекст історичної пам’яті включені поняття «забуття», «звичаю» і «традиції». Вони допомагають виявити переломні моменти історії, котрі є індикаторами становлення нового суспільства. Історична пам’ять є інструментом використання минулого для досягнення цілей, що диктуються сучасною ситуацією. Мобілізація пам’яті і колективних уявлень про минуле є невід’ємною частиною політичного процесу впродовж останніх століть

Національна пам’ять в контексті дискурсу «забуття»: історико-методологічний аспект

The article presents the problem of memory in relevance to the phenomenon of forgetting, which appears to be an important condition for the formation of a nation, national memory, national identity and national character. The nation is a solidarity based on democratic expression of will. As a spiritual principle, the nation consists of two elements: one in the past, the other in the future. It is emphasized that it is forgetting, not the intention to the truth, forms the basis of the construction of national memory. The idea that the nation is an “imagined community”, which is thought of as a strong, horizontally organized society, is analyzed. It was the feeling of fraternal unity that compelled millions and millions of people not only to kill, but to die for the sake of imagined creations. Self-image as a nation is the result of a large-scale historiographical campaign conducted by the state and a mechanism for constructing national genealogies. The requirement to “forget” indicates that a person “remembers” and is capable of “memories”. It is argued that “fratricides” are as important to the nation’s existence as narratives of past peaceful coexistence. Seven types of forgetting are distinguished, three of which are considered positive practices of “successful forgetting”: “forgetting by order”; “amnesty”; “institutional oblivion”. Negative types include: “cancellation”; “repressive destruction”; “planned obsolescence”; “silence of humiliation and shame”. There are two counterparties of memory and forgetting: the state and society. State memory cultivates secrecy and protects the foundations of its existence through oblivion. Society’s memory is in constant motion and always strives for oblivion. The element of forgetting in historical memory determines the process of formation of national consciousness as a condition of national identity. What is important is not the imperative of “memory”, but its content. It is in this context that the national memory of the people is formed and affirmed.У статті поставлена проблема пам’яті у співмірності з феноменом забуття, що постає важливою умовою формування нації, національної пам’яті, національної ідентичності та національного характеру. Нація являє собою солідарність, засновану на демократичному волевиявленні. Як духовний принцип, нація складається з двох елементів: один – в минулому, другий – в майбутньому. Підкреслюється, що саме забуття, а не прагнення до істини, складає основу конструювання національної пам’яті. Аналізується думка, що нація є «уявленою спільнотою», котра мислиться як міцне, горизонтально організоване товариство. Саме почуття братерської єдності змушувало мільйони й мільйони людей не лише вбивати, а йти на смерть заради уявлених витворів. Уявлення себе нацією є результатом масштабної історіографічної кампанії, яку проводить держава, і механізмом конструювання національних генеалогій. Вимога «забути» свідчить про те, що людина «пам’ятає» і здатна до «спогадів». Стверджується, що для існування нації «братовбивства» також важливі, як і наративи про минуле мирне співіснування. Виділено сім типів забуття, три з яких розглядаються як позитивні практики «успішного забуття»: «забуття по розпорядженню»; «амністія»; «установче забуття». До негативних типів відносяться: «анулювання»; «репресивне знищення»; «заплановане устаріння»; «мовчання приниження і сорому». Виділяють два контрагенти пам’яті і забуття: державу і суспільство. Державна пам’ять культивує секретність і захищає основи свого існування за допомогою забуття. Пам’ять суспільства перебуває в постійному русі і завжди прагне до безпам’ятства. Елемент забуття в історичній пам’яті обумовлює процес формування національної свідомості як умови національної ідентичності. Важливим є не імператив «пам’яті», а її зміст. Саме в такому контексті формується і стверджується національна пам’ять народу

Озера

Низовинний рельєф території, у будові якого головну роль відіграють піщані й піщано-глинисті антропогенові відклади, недостатня дренованість території, густа річкова мережа із широкими заболоченими річковими долинами, позитивний баланс вологи, полого-хвилястий рельєф (успадкований від льодовикових епох четвертинного часу), високий рівень ґрунтових вод, переважання дерново-підзолистих та болотяних ґрунтів, інші характерні особливості зумовили значне поширення озер. Озера території – різного походження. У долинах річок багато невеликих заплавних озер. Найпоширенішим є суфозійно-карстовий і карстовий генезис озерних водойм регіону. Переважна кількість озер мають велику площу, обмежені запаси води, низьку їхню відновлюваність, малу площу водозборів і досить високу швидкість водообміну. Переважна кількість їх належить до водойм середньої кормності з характерним набором хімічних та біотичних показників, низькою природною рибопродуктивністю. Вивчення наслідків втручання людини у природний процес розвитку озер і реакції озерних систем на зміни водно-режимних параметрів, морфометричних характеристик, фізико-хімічного складу води, видового складу та продукції гідробіонтів необхідне для з’ясування закономірностей змін стану й функціонування озер. Забруднення і виснаження їхніх ресурсів, зниження якості спонукають до розв’язання актуального завдання управління водними режимами водойм, яке у ширшому аспекті варто розглядати як запоруку управління водними ресурсами регіону

Dual models for p-form mimetic gravity and their connection to perfect fluids consisting of (p+1)-branes

We propose an approach that allows one to reformulate $n$-dimensional $p$-form mimetic gravity (including usual mimetic gravity as particular case $p = 0$) as nonlinear $(n-p-1)$-form electrodynamics via electric-magnetic duality. The resulting dual Lagrangian density is just the square root of the ordinary quadratic Lagrangian density of $(n-p-1)$-form electrodynamics. By applying field transformation in the action, we show that for the arbitrary $p$ this dual theory transforms into the $(p+1)$-brane fluid: the model of the stack of the parallel $(p+1)$-branes foliating physical spacetime. As the structure of the field transformations depends on $p$, the sets of solutions in these models are related differently. We prove, that for $p = 0$ and $p = n-2$ dual mimetic models describe usual particle fluid with the potential flow and to the $(n-1)$-brane fluid respectively. For other values of $p$ not all mimetic solutions behave like that, in general, so we restrict ourselves only to the case $n = 4$, $p = 1$. In this case, we show, that mimetic formulation is dual to the well-known Nielsen-Olesen theory of "dual strings" and discuss the criterion indicating whether its solutions behave like string fluid.Comment: 12 page