Studying Lepton Family Violation in Lepton-Lepton Collisions

In the context of the future high energy - high luminosity electron and muon colliders, all the relevant four-lepton processes with the lepton family violation (LFV) are systematically classified. The most general LFV effective lagrangians are found, and the helicity differential cross sections for the LFV processes are calculated. The six- and eight-lepton Standard Model (SM) backgrounds are discussed, and the LFV processes clean of the six-lepton background are picked out. The possibility to suppress the six-lepton SM background, when present, by the unnatural initial beam polarizations is investigated. It is shown that the four-lepton LFV processes are amenable to experimental study in the lepton-lepton collisions in the most favourable cases up to the underlying scale of order 100 TeV. Studying these processes should provide an essential part of the physics program for the next generation lepton colliders to unravel the outstanding flavour/family problem.Comment: 11 pages, LaTeX, 1 PostScript figure. Some minor improvements and corrections are mad

IHC characteristics of stem cell markers in PDAC with different degrees of differentiation

Introduction. Cancer stem cells (CSCs) play a key role in the development, progression and metastasis of cancer. Cell surface markers, in particular CD44 and EpCAM, are used to identify CSCs. Marker expression patterns depend on the stage of progression and differentiation. Materials and methods. Histopathological and IHC studies of 49 cases of the pancreas ductal adenocarcinoma (PDAC) of G2, G3 degrees of differentiation. Results of IHC reactions with antibodies against CD44 and EpCAM were estimated by photo digital morphometry and were expressed in immunostained cells relative area (%). Results. Adenocarinoma of the pancreas is characterized by a moderate level of expression of cell surface markers CSC - CD44 and EpCAM. The expression level of CD44 in the І gr. - Me = 34.11% (Q1 = 31.03; Q3 = 38.39), in the II gr. - Me = 43.17% (Q1 = 39.83; Q3 = 47.04), significantly higher than in the I gr. (Kruskal-Wallis test p<0.05). The expression level of EpCAM in the I gr. - Ме=26,10% (Q1=20,42; Q3=31,89), in the II gr. - Ме=31,07% (Q1=27,03; Q3=34,00) (p>0,05). In both groups, the relative area of EpCAM was significantly lower than CD44 (Kruskal-Wallis test p<0.05). Correlation analysis (Pearson's ratio) showed a weak negative relationship between markers at G2 (r = -0.17, p>0.05), at G3 - a weak positive (r = + 0.06, p>0.05)

Immunohistochemical characteristics of epithelial-mesenchymal transition in pancreatic ductal adenocarcinoma

The epithelial-mesenchymal transition (EMT) plays a crucial role in the development of pancreatic ductal adenocarcinoma (PDAC). There are insufficient and contradictory data in the scientific literature on the peculiarities of epithelial and mesenchymal marker expression in PDAC ducts and EMT zone, which requires further research on the role of EMT in the development and progression of PDAC. Aim: to conduct a comprehensive assessment of epithelial and mesenchymal markers of EMT in the PDAC ducts and EMT zone at different degrees of differentiation. Materials and methods. A comprehensive pathomorphological and immunohistochemical examination including 49 cases of surgical material from patients with PDAC, divided into groups of moderate (G2) and low degree of tumor differentiation (G3). Results. PDAC was characterized by low levels of E-cadherin expression in both ducts and EMT – Me = 22.58 % [12.81; 36.23] and Me = 25.17 % [19.04; 35.37], respectively (p > 0.05). Only membrane expression of the marker was detected in the ducts and membrane-cytoplasmic one – in the EMT zone without significant differences in the groups. There was a significant decrease in the ductal β-catenin expression (p 0.05). Membrane expression of CK7 was positive in 100 % of PDAC, significantly lower at G2 (Me = 19.51 % [10.70; 27.24]; Me = 26.19 % [20.93; 30.05], p 0.05). Expression of α-SMA and Vim was seen in spindle-shaped stromal cells, around tubular and trabecular structures with membrane-cytoplasmic staining. There was no significant difference between α-SMA in G2 and G3, the level of vimentin was significantly lower in G3 (p < 0.05). Conclusions. The features of PDAC E-cadherin, β-catenin, CK7 and CK18 marker expression indicate a greater EMT process at the periphery of the tumor and its severity increases with tumor progression. The optimal markers to determine the mesenchymal phenotype of PDAC cells are α-SMA and vimentin

Search for f1(1285)→π+π−π0f_1(1285) \to \pi^+\pi^-\pi^0 decay with VES detector

The isospin violating decay $f_1(1285)\to\pi^+\pi^-\pi^0$ has been studied at VES facility. This study is based at the statistics acquired in $\pi^- Be$ interactions at 27, 36.6 and 41 GeV/c in diffractive reaction $\pi^- N \to (f_1 \pi^-) N$. The $f_1(1285) \to \pi^+\pi^-\pi^0$ decay is observed. The ratio of decay probabilities $BR(f_1(1285) \to \pi^+\pi^-\pi^0)$ to $BR(f_1(1285) \to \eta \pi^+\pi^-) \cdot BR(\eta \to \gamma\gamma)$ is $\sim\:1.4$.Comment: 10 pages, 8 figures, presented at XII Conference on Hadron Spectroscop

Проблема хирургической инфекции у больных Сахарным диабетом, оперированных на аорто-подвздошном сегменте

The aim of the work: to analyze the frequency and causes of purulent-septic complications in patients who underwent endoprosthetic repair of the aorto-iliac segment. Analysis of purulent-septic complications in 54 patients who were operated for ischemic lesions of the vessels of the lower extremities in diabetes mellitus was conducted. All patients underwent interventions on the aorto-iliac segment using synthetic vascular prostheses. In accordance with the classification of purulent-septic complications of reconstructive operations 5 cases of complications available in our practice, we divided into 2 groups – prosthetic sepsis; infection of the graft without clinical and laboratory manifestations of sepsis. The frequency of purulent-septic complications 9.2 percent, almost all of these patients had grade III-IV ischemia and were operated on urgent indications. In 3 cases, infection of the graft without bacteremia patients were operated before the development of erosive bleeding, which allowed 2 patients to save limbs, and 1 patient was discharged after performing the high amputation of the limb. In two cases a partial resection of the infected portion of the bifurcation prosthesis from separate access and subsequent re-reconstruction. In one case in a patient with progressive limb ischemia removed the infected bifurcation prosthesis, and surgery was performed subclavianfemoral bypass grafting extraanatomical on the one hand, and high amputation of the contralateral limb. Prosthetic sepsis occurred in 2 patients, 1 patient died.Цель работы: проанализировать частоту и причины гнойно-септических осложнений у больных, которым выполнено эндопротезирование аорто-подвздошного сегмента. Проведен анализ гнойно-септических осложнений у 54 больных, которые были оперированы по поводу ишемических поражений сосудов нижних конечностей на фоне сахарного диабета. У всех больных были выполнены вмешательства на аорто-подвздошном сегменте с использованием синтетических сосудистых протезов. В соответствии с классификацией гнойно-септических осложнений реконструктивных операций 5 случаев осложнений, имеющихся в нашей практике, мы условно разделили на 2 группы: протезный сепсис; инфицирование трансплантата без клинических и лабораторных проявлений сепсиса. Частота гнойно-септических осложнений составила 9,2 %, почти все больные имели III–IV степень ишемии и были оперированы по неотложным показаниям. В 3 случаях инфицирования трансплантата без бактериемии пациенты оперированы до развития аррозивного кровотечения, что позволило у 2 пациентов сохранить конечности, и один пациент выписан после выполнения высокой ампутации конечности.В двух случаях выполнена частичная резекция инфицированной части бифуркационного протеза из отдельного доступа с последующей повторной реконструкцией. В одном случае у пациента с нарастающей ишемией конечности снят инфицированный бифуркационный протез и выполнена операция подключично-бедренного экстраанатомического шунтирования с одной стороны и высокая ампутация контрлатеральной конечности. Протезный сепсис имел место у 2 больных, умер один больной.Мета роботи: проаналізувати частоту і причини гнійно-септичних ускладнень у хворих, яким було виконано ендопротезування аорто-клубового сегмента. Проведено аналіз гнійно-септичних ускладнень у 54 хворих, які були оперовані з приводу ішемічних уражень судин нижніх кінцівок на тлі цукрового діабету. У всіх хворих були виконані втручання на аорто-клубовому сегменті з використанням синтетичних судинних протезів. Відповідно до класифікації гнійно-септичних ускладнень реконструктивних операцій 5 випадків ускладнень, наявних у нашій практиці, ми умовно розділили на 2 групи: протезний сепсис; інфікування трансплантата без клінічних та лабораторних проявів сепсису.Частота гнійно-септичних ускладнень становила 9,2 %, майже всі хворі мали III–IV ступінь ішемії і були оперовані за невідкладними показаннями. У 3 випадках інфікування трансплантата без бактеріємії пацієнти оперовані до розвитку арозивної кровотечі, що дозволило у 2 пацієнтів зберегти кінцівки, і одного пацієнта виписали після виконання високої ампутації кінцівки. У двох випадках виконана часткова резекція інфікованої частини біфуркаційних протеза з окремого доступу з наступною повторною реконструкцією. В одному випадку у пацієнта з наростаючою ішемією кінцівки знятий інфікований біфуркаційний протез, і виконана операція подключично-стегнового екстраанатомічного шунтування з одного боку, і висока ампутація контрлатеральної кінцівки. Протезний сепсис мав місце у 2 хворих, помер один хворий