Роль позитронно-емісійної томографії при інфекційних та запальних захворюваннях (огляд літератури)

Мета. Дослідити клінічну роль методів гібридної променевої візуалізації, зокрема позитронно-емісійної томографії (ПЕТ) у діагностиці та лікуванні пацієнтів із запальними та інфекційними захворюваннями. Матеріали та методи. Матеріалом для дослідження були наукові результати публікацій фахових наукових видань провідних країн світу  наукової та клінічної діяльності за останні 10 років щодо клінічного значення методів гібридної променевої візуалізації у діагностиці та лікуванні пацієнтів із запальними та інфекційними захворюваннями. Методи дослідження передбачали застосування методів променевої візуалізації ПЕТ при інфекційних та запальних захворюваннях. Результати. Показана ефективність ПЕТ у випадках, коли інші звичайні дослідження є неможливими через високий ризик ускладнень. В роботі розглянуто  корисність методу при діагностиці станів, які виникають як ускладнення після протезування: при ендокардитах протезованого клапану; інфекції  імплантованих електронних пристроїв; протезованих суглобів та імплантантів для фіксації переломів.  ПЕТ в таких випадках дозволяє провести диференційну діагностику між асептичним та інфекційним запаленням, особливо за наявності спричинених  металевими елементами артефактів, які можуть  обмежують дослідження за допомогою комп’ютерної томографії  або магнітно-резонансної томографії. Висновки. Позитронно-емісійна томографія у пацієнтів із запальними або інфекційними захворюваннями є ефективним допоміжним додатковим методом променевої візуалізації. ПЕТ знаходить своє ефективне застосування на різних етапах лікування, а також є корисним методом променевої візуалізації для моніторингу терапевтичної відповіді на лікування

Гідролітичне розщеплення піримідинового циклу в 2-арил-[1,2,4]триазоло[1,5-c]хіназолінах: фізико-хімічні властивості та гіпоглікемічна активність синтезованих сполук

It has been shown that 2-aryl-[1,2,4]triazolo[1,5-c]-quinazolines under the action of nucleophilic agents (hydrazine hydrate, sodium hydroxide, sodium methoxide, hydrochloric acid) undergo hydrolytic cleavage followed by formation of [2-(3-aryl-1H-1,2,4-triazol-5-yl)-phenyl]amines. The rational synthetic protocols for the compounds mentioned above, namely heating in the hydrochloric acid solution at 90-95°C for 60 min, have been proposed. It has been found that substituents in position 2 of the triazoloquinazoline moiety do not significantly affect duration of the reaction and the yields of products. Purity and the structure of the compounds synthesized have been proven by the corresponding physicochemical methods, namely: elemental analysis, LC-MS, 1H, 13C NMR-spectrometry and X-ray structural study. The azole-azole prototropic tautomery has been substantiated using physicochemical analytical methods. According to the data obtained in gas or DMSO medium compounds 2 exist as tautomer A or C, while in the crystal lattice the anilines mentioned exist as A-form. It has been determined that 2-(3-aryl-1H-1,2,4-triazol-5-yl)phenyl]amines (2.1, 2.8, 2.14) in the dose of 10 mg/kg are as good as reference-drugs Metformin (in the doses of 50 and 200 mg/kg) and Gliclazide (in the dose of 50 mg/kg) by their hypoglycemic activity when assessing specific pharmacological activities in oral glucose tolerance test (OGTT), rapid insulin and adrenaline test models.В представленной работе показано, что 2-арил-[1,2,4]триазоло[1,5-c]хиназолины под действием нуклеофильных реагентов (гидразин гидрат, гидроксид натрия или метилат натрия, кислота хлористоводородная) подвергаются гидролитическому расщеплению с образованием 2-(3-арил-1Н-1,2,4-триазол-5-ил)фенил]аминов. Предложены оптимальные условия синтеза: хлористоводородная кислота, спирто-водная среда, температура 90-95°C, продолжительность 60 минут. Установлено, что в предложенных условиях синтеза не наблюдается значительного влияния заместителя положения 2 триазинохиназолинового цикла на продолжительность реакции и выходы конечных продуктов. Индивидуальность синтезированных соединений подтверждена хроматомас-спетрометрией, строение – элементным анализом, 1Н, 13С ЯМР-, масс-спектрами и рентгеноструктурным анализом. С использованием физико-химических методов обоснована азол-азольная (прототропная) таутомерия синтезированных соединений. Показано, что в растворах ДМСO и газовой фазе 2-(3-арил-1Н-1,2,4-триазол-5-ил)фенил]амины главным образом существуют в виде А и С-форм, тогда как в кристаллической решетке в виде А-формы. Установлено, что 2-(3-арил-1Н-1,2,4-триазол-5-ил)фенил]амины (2.1, 2.8, 2.14) в дозе 10 мг/кг при оценке гипогликемической активности в оральном тесте толерантности к глюкозе (OTTГ), коротком инсулиновом и адреналиновом тесте, не уступают по гипогликемической активности референт-препаратам «Метформину» (доза 50 и 500 мг/кг) и «Гликлазиду» (доза 50 мг/кг).В представленій роботі показано, що 2-арил-[1,2,4]триазоло[1,5-c]хіназоліни під дією нуклеофільних реагентів (гідразин гідрат, гідроксид або мелилат натрію, кислота хлористоводнева) піддаються гідролітичному розщепленню з утворенням 2-(3-арил-1H-1,2,4-триазол-5-іл)феніл]амінів. Запропоновані оптимальні умови синтезу: хлористоводнева кислота, спирто-водне середовище, температура 90-95°С, тривалість 60 хвилин. Встановлено, що за запропонованих умов синтезу не спостерігається суттєвого впливу замісника положення 2 триазолохіназолінового циклу на тривалість реакції та виходи кінцевих продуктів. Індивідуальність синтезованих сполук підтверджена хроматомас-спектрометрією, будова – елементним аналізом, 1Н, 13С ЯМР-, мас-спектрами та рентгеноструктурним аналізом. За допомогою фізико-хімічних методів обгрунтована азол-азольна (прототропна) таутомерія синтезованих сполук. Показано, що в розчинах ДМСO та газовій фазі 2-(3-арил-1H-1,2,4-триазол-5-іл)феніл]аміни переважно існують у вигляді А та С-форм, тоді як у кристалічній решітці існують у вигляді А-форми. Встановлено, що 2-(3-арил-1H-1,2,4-триазол-5-іл)феніл]аміни (2.1, 2.8, 2.14) в дозі 10 мг/кг при визначенні специфічної фармакологічної активності, а саме оральному тесті толерантності до глюкози (ОТТГ)), короткому інсуліновому та адреналіновому тесті, не поступаються за гіпоглікемічною активністю референс-препаратам «Метформіну» (доза 50 та 500 мг/кг) та «Гліклазиду» (доза 50 мг/кг)