РОЗПОРЯДЖЕННЯ ДРУЖИНОЮ, ЧОЛОВІКОМ ЧАСТКОЮ У ПРАВІ СПІЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ПОДРУЖЖЯ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО

It has been indicated that spouses have equal rights to own, use and dispose of property that belongs to them according to the right of joint ownership, unless otherwise agreed between them. One of the ways of disposal of such property may be the alienation by one of the spouses of the share in the right of the joint matrimonial property. The most significant property among the objects of the right of joint matrimonial property is real estate and transactions with it have a special procedure of conclusion. The situation is complicated, when one spouse is willing to dispose of only his/her share in the right of joint matrimonial property of real estate. The features of concluding such transactions in the regulations are not clearly defined. The objective of this article is to analyze the family and civil law, aimed at systematization of the norms that regulate the procedure of conclusion of the agreements concerning the share in the right of the joint ownership of real estate by each of the spouses. The author has, for the first time, revealed in details the procedure of disposal of the share in the right of joint ownership of real estate by a man and woman. Special attention has been paid to both agreements that may be concluded between the spouses regarding their share in the right of joint ownership of the property and features of concluding agreements in regard to these objects with other subjects. It has been emphasized that the complicated procedure of concluding agreements on the share in the property that is the object of the right of joint ownership of spouses, does not contribute to dissemination of the practice of their conclusion. Analysis and comparison of the current family and civil legislation of Ukraine allows to conclude that each spouse has the right to possess, use and dispose of his/her share in the right of joint property of spouses on real estate on their own discretion, taking into account the rights and interests of the other spouse, their children and other family members who have the right to use the property as well as debtors and creditors of each spouse.Розглянуто проблеми реалізації подружжям свого права на розпорядження часткою у праві спільної сумісної власності на майно, яке належить йому на праві спільної сумісної власності. Уперше докладно, із зазначенням окремих етапів розкрито порядок розпорядження жінкою та чоловіком своєю часткою у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно. Приділено увагу як договорам, які можуть бути укладені між подружжям щодо частки кожного його члена у праві спільної власності на майно, так і особливостям укладення договорів щодо зазначених об’єктів з іншими особами

ВИЗНАННЯ ШЛЮБУ НЕДІЙСНИМ ЯК ЗАХІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У СІМЕЙНОМУ ПРАВІ

The scientific and practical problems related to the recognition of marriage as invalid like a mean of family and legal responsibility have been analyzed. It has been noted that today there is no single concept of liability in family law within the legal literature. The lack of a single scientific and law-enforcement position regarding the concept, legal nature, purpose, functions, principles, grounds, stages of the application of family and legal responsibility reduces its effectiveness and is negatively reflected in the legal regulation of family relations. This leads to difficulties in interpreting the norms of family law, mistakes in judicial practice, the abuse of law by the direct participants in family legal relations, the destruction of family legal relations. The main result of the study is the conclusion that the recognition of marriage as invalid is a measure of family and legal responsibility for offenses in the form of marriage in violation of the requirements established within the family law of Ukraine. On the basis of the analysis of the norms of the current family law of Ukraine, it has been concluded that the recognition of marriage as invalid like a measure of responsibility within family law should be applied exclusively within the judicial procedure to increase the effectiveness of this measure and the possibility of applying the consequences of marital invalidity. It has been stressed that a person who is underage or incapacitated can not be considered as a subject of a family offense in the form of marriage in violation of the requirements established in the Family Code of Ukraine. A person who knew or ought to have known about obstacles to marriage has the right to apply to the state registration agency of civil status with the application for the annulment of the record of such a marriage or to a court claiming the marriage annulment. If the necessary evidence is available, such an application or claim shall be satisfied. The guilt of the specified person only affects the possibility of applying the consequences of the invalidity of the marriage.Проаналізовано наукові та практичні проблеми, пов’язані з визнанням шлюбу недійсним як засобом сімейно-правової відповідальності. Приділено увагу підставам застосування відповідальності за укладення шлюбу з порушенням встановлених у законі умов, досліджено особливості суб’єкта такого правопорушення й критично оцінено порядок застосування відповідальності за нього. Зазначено, що для застосування судом наслідків недійсного шлюбу особа, права якої порушені, має пред’явити про це вимогу в позовній заяві

Здійснення батьками дитини її права на свободу пересування

The subject matter of the work is the current legislation of Ukraine on the right to freedom of movement and the practice of its application. At present, the mechanism for parents to exercise their child’s right to freedom of movement is primarily designed to ensure the right of parents and children to communicate freely with each other. However, it somewhat restricts the child’s right to freedom of movement. Judicial practice demonstrates that cases of granting permission for temporary departure of a child abroad without the consent of the father (mother) and cases of returning the child to permanent residence in Ukraine are often decided by courts without taking into account the interests of the child. The purpose of the research is to analyze the current legislation of Ukraine, which establishes the mechanism for exercising the child’s right to freedom of movement by his parents and the practice of its application. The author of the article for the first time has studied and analyzed the main aspects of the mechanism of exercising the child’s right to freedom of movement. Based on a consistent analysis, the author has elaborated recommendations to eliminate differences in the current regulatory acts, the norms of which establish the mechanism for exercising the child’s right to freedom of movement, in order to avoid unjustified restrictions on this right. The example of the child’s right to freedom of movement can assist in tracing the organic interaction between public and private law mechanisms for regulating the exercise of this right. The sphere of public law establishes the general content of this right and the basic conditions of its exercise. Private law establishes certain mechanisms for exercising this right and ensures its protection. It has been concluded that public authorities while exercising the right of a child to freedom of movement by parents, are largely based on the principle of equal rights and responsibilities of parents in the upbringing children, while the best interests of the child should be given priority. Besides, certain requirements of the Family Code of Ukraine create additional bureaucratic obstacles and restrict the child’s right to freedom of movement. It is important to find a balance between the interests of the child, his parents and public order, as well as the time factor that can both positively and negatively affect the child’s relationship with a parent who does not live with the child. An urgent issue for Ukraine is the development of an effective mechanism for implementing decisions on the return of a child to his / her place of permanent residence.У статті проведено аналіз чинного законодавства України щодо здійснення права дитини на свободу пересування її батьками та практики його застосування. На підставі цього аналізу розроблено рекомендації щодо усунення суперечностей в чинних нормативно-правових актах, норми яких установлюють механізм реалізації права дитини на свободу пересування, з метою уникнення необґрунтованого обмеження цього права. Авторка дійшла висновку, що у здійсненні батьками права дитини на свободу пересування державні органи частіш за все виходять із принципу рівності прав та обов’язків батьків у вихованні дитини, тоді як першочергове значення слід приділяти інтересам дитини. Деякі вимоги СК України створюють додаткові бюрократичні перешкоди та обмежують право дитини на свободу пересування. Крім того, важливим є винайдення балансу між інтересами дитини, її батьків та громадського порядку, а також фактор часу, який може як позитивно, так і негативно вплинути на відносини дитини з тим із батьків, хто не проживає з нею спільно

Правовий режим прибудинкової території багатоквартирного будинку після його приватизації

Євко, В. Ю. Правовий режим прибудинкової території багатоквартирного будинку після його приватизації / В. Ю. Євко // Право і безпека. - 2009. - №4 (31). - С. 166-169.Визначено, що прибудинкова територія є особливим об’єктом права власності на землю через те, що вона має задовольняти інтереси великої кількості осіб та призначена для розміщення і обслуговування житлового будинку. Вказано, що суб’єктами права власності на прибудинкову територію можуть бути територіальні громади – на землі комунальної власності і держава – на землі державної власності. Як висновок зазначено, що власникам жилих та нежилих приміщень прибудинкова територія належить на праві спільної часткової власності. Определено, что придомовая территория является особым объектом права собственности на землю потому, что она должна удовлетворять интересы большого количества лиц и предназначена для размещения и обслуживания жилого дома. Указано, что субъектами права собственности на придомовую территорию могут быть территориальные громады – на земли коммунальной собственности и государство – на земли государственной собственности. Как вывод указано, что владельцам жилых и нежилых помещений придомовая территория принадлежит на праве общей долевой собственности. It is defined that the territory attached to a house is a special object of property right on the land because it must satisfy the interests of a large range of people, and it is intended for placing and maintenance of a dwelling house. It is pointed out that the territorial communities can be the subjects of property right on the territory attached to a house (on the lands of communal property), and the state is a subject of property right on the territory attached to a house on the public property land. Hence, the territory attached to a house belongs to the owners of residential and nonresidential premises on the right of common property

Щодо вікового критерію визнання фізичної особи недієздатною

Євко, В. Ю. Щодо вікового критерію визнання фізичної особи недієздатною / В. Ю. Євко // Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна, (м. Харків, 24 трав. 2019 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ ; Харків. обл. осередок Всеукр. громад. організації «Асоц. цивілістів України». — Харків : ХНУВС, 2019. — С. 136-139.Розглянуто вікові критерії визнання фізичної особи недієздатною. Відповідно до зазначеної норми, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною може бути продовжений за клопотанням опікуна, представника органу опіки та піклування.The age criteria for recognizing an individual as incapacitated are considered. According to the specified norm, the term of validity of a decision on recognizing an individual as incapable is determined by the court, but cannot exceed two years. The term of validity of the decision on recognizing an individual as incapable may be extended at the request of the guardian, representative of the guardianship and guardianship body.Рассмотрены возрастные критерии признания физического лица недееспособным. Согласно указанной норме срок действия решения о признании физического лица недееспособным определяется судом, но не может превышать двух лет. Срок действия решения о признании физического лица недееспособным может быть продлен по ходатайству опекуна, представителя органа опеки и попечительства

Особливості судового захисту сімейних прав

Євко В. Ю. Особливості судового захисту сімейних прав / В. Ю. Євко // Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна (м. Харків, 25 трав. 2018 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ; Харків. обласний осередок Всеукр. громад. орг. «Асоціація цивілістів України». – Харків : ХНУВС, 2018. – С. 142 -145.Розкрито особливості судового захисту сімейних прав.The features of judicial protection of family rights are revealed.Раскрыты особенности судебной защиты семейных прав

Особливості судового захисту сімейних прав

Євко В. Ю. Особливості судового захисту сімейних прав / В. Ю. Євко // Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна, Харків, 25 трав. 2018 р. / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ; Харків. обласний осередок Всеукр. громад. орг. «Асоціація цивілістів України». – Харків : ХНУВС, 2017. – С. 142-145.У доповіді автором розкриваються особливості судового розгляду справ, які виникають з сімейних спорів. Автором зроблений порівняльно-правовий аналіз норм сімейного та цивільного процесуального законодавства. Результатом такого аналізу став висновок автора, що при судовому захисті сімейних прав, хоча і мають місце диспозитивні засади, проте реалізація суб’єктами сімейних правовідносин диспозитивних засад у цивільному процесі під час захисту своїх порушених сімейних прав та законних інтересів має обмежене застосування у порівнянні з іншими категоріями цивільних справ. In the report the author reveals the features of the court considering cases arising out of family disputes. The author is made comparative legal analysis of the rules of family and civil proceedings legislation. The result of this analysis was the conclusion of the author that at judicial protection of family rights, although there are dispositive principles, however, the realization by subjects of family law of dispositive principles in civil process during the protection of their violated family rights and legitimate interests has limited application in comparison with others categories of civil cases. В докладе автором раскрываются особенности судебного рассмотрения дел, возникающих из семейных споров. автором сделан сравнительно-правовой анализ норм семейного и гражданского процессуального законодательства. Результатом такого анализа стал вывод автора, что при судебной защите семейных прав, хотя и имеют место диспозитивные начала, однако реализация субъектами семейных правоотношений диспозитивных начал в гражданском процессе при защите своих нарушенных семейных прав и законных интересов имеет ограниченное применение по сравнению с другими категориями гражданских дел

Посесорний захист речових прав на нерухоме майно

Євко, В. Ю. Посесорний захист речових прав на нерухоме майно / Вікторія Юріївна Євко // Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 96-й річниці від дня народження Олександра Анатолійовича Пушкіна (м. Харків, 21 трав. 2021 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ ; Харків. обл. осередок Всеукр. громад. орг. «Асоціація цивілістів України». – Харків : ХНУВС, 2021. – С. 156-159.Зазначено, що після внесення відповідних змін до норм ЦК України, які регулюють відносини щодо володіння, фактичне володіння має отримати надійний захист за допомогою посесорного позову, що прискорить вирішення спорів, які виникають при порушенні речових прав на нерухоме майно.It is noted that after making appropriate changes to the norms of the Central Committee of Ukraine, which regulate the relations of possession, the actual possession should receive reliable protection through a possessory lawsuit, which will accelerate the resolution of disputes arising from infringement of real property rights.Отмечено, что после внесения соответствующих изменений в нормы ГК Украины, регулирующих отношения по владению, фактическое обладание должно получить надежную защиту с помощью посесорного иска, который ускорит решение споров, возникающих при нарушении прав на недвижимое имущество

The rights to the results of intellectual, creative activity in the context of the spousal property

Євко, В. Ю. Права на результати інтелектуальної, творчої діяльності в контексті власності подружжя [Електронний ресурс] / В. Ю. Євко, О. В. Піхурець // Порівняльно-аналітичне право. - 2019. - № 5. - С. 113-117. - Режим доступу: http://www.pap.in.ua/5_2019/28.pdf.Статтю присвячено дослідженню правового режиму результатів інтелектуальної творчої діяльності, матеріальних носіїв, у яких втілено результати інтелектуальної, творчої діяльності, особистих немайнових та майнових (виключних) прав на результати інтелектуальної творчої діяльності, а також доходів, які та чи інша особа отримує під час здійснення своїх прав на результати інтелектуальної, творчої діяльності в контексті майнових відносин подружжя.The article is dedicated to the research of the legal regime of the results of intellectual creative activity, tangible carriers in which the results of intellectual, creative activity are embodied, personal intangible and tangible (exclusive) rights to the results of intellectual creative activity, as well as the income that a person receives (if so) in exercising one’s rights on the results of intellectual, creative activity, in the context of spousal property relations.Статья посвящена исследованию правового режима результатов интеллектуальной творческой деятельности, материальных носителей, в которых воплощены результаты интеллектуальной деятельности, личных неимущественных и имущественных (исключительных) прав на результаты интеллектуальной творческой деятельности, а также доходов, которые получает то или иное лицо при осуществлении своих прав на результаты интеллектуальной деятельности в контексте имущественных отношений супругов