АКУШЕРСЬКІ ТА ПЕРИНАТАЛЬНІ НАСЛІДКИ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК З ОЖИРІННЯМ

The aim of the study – to evaluate the character and frequency of obstetrical and perinatal complications in obese pregnant women.Materials and Methods. On the base of Kyiv Municipal Maternity Home number 6 we conducted a retrospective analysis of labor histories of obese women in 2015–2016. The course of pregnancy, delivery, postpartum period and condition of a fetus and a newborn was analyzed in 100 obese women (BMI > 30 kg/m2), who were devided in three groups depending on the obesity level: 1a – (48 women with I stage of obesity, 1b – 32 women with II stage of obesity and 1c – 20 women with III stage. Control group consisted of 100 women without obesity.Results and Discussion. Pregnancy course analysis in obese women during first pregnancy trimester showed high level of abortion threatening 25 % against 10 % in control group. The most frequent complications in the second pregnancy trimester were: gestational hypertension, which occurred in 22 % of obese women, preeclampsia developed in women with BMI>30 in 4 times more frequently than in women with BMI<25. In pregnant with obesity placental dysfunction was observed twice more often than in women with normal body mass. In III trimester of pregnancy the percent of women with preeclampsia doubled with each 5–7 kg/m² BMI. Gestational hypertension occurred in 5 times more often in obese women. In women with BMI >30 placental dysfunction presented in 3 times more frequently comparing to women with normal body mass. Evaluated percent dependence of preterm and postponed deliveries from BMI, that happened in 2 times more often in women with obesity. Risk of inducted labor increased in three times in pregnant with BMI>30. Percent of caesarian section raised in high BMI and compiled 22 % in obese against 8 % in normal BMI. The most frequent indications for the caesarian section were: primary (5 %) and secondary (7 %) labor weakness, fetal distress (7 %), severe preeclampsia (7 %) comparing to the data of pregnant without obesity (2 %, 2 %, 3 %, 0 % respectively).Conclusions. Provided investigation proved that obesity not depending from its severity is a premorbid state for complicated course of pregnancy and delivery, what leads to the development of unfavorable perinatal consequences. Further studying of metabolic features in obesity and evaluation of pathogenic mechanisms of pregnancy and delivery complications formation will provide the development of effective management tactics of obese women both in pregravidal and gestational periods what will lead to the decreasing of obstetrical and perinatal complications frequency.Цель исследования – оценить характер и частоту акушерских и перинатальных осложнений у женщин с ожирением.Материалы и методы. На базе роддома № 6 г. Киева был проведен ретроспективный анализ историй родов у беременных с ожирением за 2015–2016 годы. Были проанализированы течение беременности, родов, послеродового периода, состояние плода и новорожденного у 100 женщин с ожирением (ИМТ>30 кг/м²), которые были разделены на три подгруппы в зависимости от степени ожирения: 1-а – 48 женщин с ожирением I степени, 1-б – 32 женщины с ожирением II степени и 1-в – 20 женщин с ожирением III степени. Группу сравнения составили 100 женщин без ожирения.Результаты исследований и их обсуждение. Анализ течения беременности у женщин с ожирением в I триместре обнаружил высокую частоту угрозы прерывания беременности – 25 % против 10 % в группе беременных с нормальной массой тела. Частыми осложнениями во втором триместре беременности были: гипертензия беременных, которая встречалась у 22 % женщин с ожирением; преэклампсия, которая наблюдалась у женщин с ИМТ>30 в 4 раза чаще, чем с ИМТ<25. У беременных с ожирением дисфункция плаценты отмечалась в 2 раза чаще, чем у беременных с нормальной массой тела. В III триместре беременности процент женщин с преэклампсией удваивался с каждыми 5–7 кг/м² ИМТ. Гестационная гипертензия встречалась в 5 раз чаще у беременных с ожирением. При ИМТ>30 дисфункция плаценты отмечалась в 3 раза чаще по сравнению с женщинами, которые имели нормальную массу тела. Установлена процентная зависимость преждевременных и запоздалых родов от ИМТ, которые встречались в 2 раза чаще у женщин с ожирением. Риск индуцированных родов был в три раза выше у беременных с ИМТ>30. Процент кесарева сечения повышался с увеличением ИМТ и, соответственно, составил 22 % у женщин с ожирением против 8 % – без него. Чаще всего показаниями к кесареву сечению были: первичная (5 %) и вторичная (7 %) слабость родовой деятельности, дистресс плода (7 %), преэклампсия тяжелой степени (7 %) по сравнению с показателями в группе беременных без ожирения (соответственно, 2 %, 2 %, 3 %, 0 %).Вывод. Проведенное исследование подтвердило, что ожирение независимо от его степени является преморбидним фоном для осложненного течения беременности и родов, который способствует развитию неблагоприятных перинатальных исходов. Дальнейшее изучение метаболических особенностей при ожирении и определение патогенетических механизмов формирования осложнений беременности и родов обеспечат разработку эффективной тактики ведения женщин с ожирением как на этапе прегравидарной подготовки, так и на гестационном этапе наблюдения, что обеспечит снижение частоты акушерских и перинатальных осложнений.Мета дослідження оцінити характер і частоту акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з ожирінням.Матеріали та методи. На базі пологового будинку № 6 м. Києва був проведений ретроспективний аналіз історій пологів у вагітних з ожирінням за 2015–2016 роки. Було проаналізовано перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду, стан плода і новонародженого у 100 жінок з ожирінням (ІМТ>30 кг/м²), які були розподілені на три підгрупи залежно від ступеня ожиріння: 1-а – 48 жінок з ожирінням І ступеня, 1-б – 32 жінки з ожирінням ІІ ступеня та 1-в – 20 жінок з ожирінням ІІІ ступеня. Групу порівняння склали 100 жінок без ожиріння.Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз перебігу вагітності у жінок з ожирінням в І триместрі виявив високу частоту загрози переривання вагітності – 25 % проти 10 % в групі вагітних з нормальною масою тіла. Найчастішими ускладненнями у другому триместрі вагітності були: гіпертензія вагітних, яка зустрічалась у 22 % жінок з ожирінням; прееклампсія, яка спостерігалась у жінок з ІМТ>30 у 4 рази частіше, ніж з ІМТ<25. У вагітних з ожирінням дисфункція плаценти відмічалась в 2 рази частіше, ніж у вагітних з нормальною масою тіла. В ІІІ триместрі вагітності відсоток жінок з прееклампсією подвоювався з кожними 5–7 кг/м² ІМТ. Гестаційна гіпертензія зустрічалась у 5 разів частіше у вагітних з ожирінням. При ІМТ>30 дисфункція плаценти відмічалась в 3 рази частіше в порівнянні з жінками, які мали нормальну масу тіла. Встановлена відсоткова залежність передчасних та запізнілих пологів від ІМТ, які зустрічались в 2 рази частіше у жінок з ожирінням. Ризик індукованих пологів був у три рази вищий у вагітних з ІМТ>30. Відсоток кесарського розтину підвищувався із збільшенням ІМТ і ,відповідно, становив 22 % у жінок з ожирінням проти 8 % – без нього. Найчастіше показання до кесарського розтину були: первинна (5 %) та вторинна (7 %) слабкість пологової діяльності, дистрес плода (7 %), прееклампсія важкого ступеня (7 %) у порівнянні з показниками в групі вагітних без ожиріння (відповідно, 2 %, 2 %, 3 %, 0 %).Висновок. Проведене дослідження підтвердило, що ожиріння незалежно від його ступеня є преморбідним фоном для ускладненого перебігу вагітності та пологів, який сприяє розвитку несприятливих перинатальних наслідків. Подальше вивчення метаболічних особливостей при ожирінні і визначення патогенетичних механізмів формування ускладнень вагітності та пологів забезпечать розробку ефективної тактики ведення жінок з ожирінням як на етапі прегравідарної підготовки, так і на гестаційному етапі спостереження, що забезпечить зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень

GMOs in animal agriculture: time to consider both costs and benefits in regulatory evaluations

In 2012, genetically engineered (GE) crops were grown by 17.3 million farmers on over 170 million hectares. Over 70% of harvested GE biomass is fed to food producing animals, making them the major consumers of GE crops for the past 15 plus years. Prior to commercialization, GE crops go through an extensive regulatory evaluation. Over one hundred regulatory submissions have shown compositional equivalence, and comparable levels of safety, between GE crops and their conventional counterparts. One component of regulatory compliance is whole GE food/feed animal feeding studies. Both regulatory studies and independent peer-reviewed studies have shown that GE crops can be safely used in animal feed, and rDNA fragments have never been detected in products (e.g. milk, meat, eggs) derived from animals that consumed GE feed. Despite the fact that the scientific weight of evidence from these hundreds of studies have not revealed unique risks associated with GE feed, some groups are calling for more animal feeding studies, including long-term rodent studies and studies in target livestock species for the approval of GE crops. It is an opportune time to review the results of such studies as have been done to date to evaluate the value of the additional information obtained. Requiring long-term and target animal feeding studies would sharply increase regulatory compliance costs and prolong the regulatory process associated with the commercialization of GE crops. Such costs may impede the development of feed crops with enhanced nutritional characteristics and durability, particularly in the local varieties in small and poor developing countries. More generally it is time for regulatory evaluations to more explicitly consider both the reasonable and unique risks and benefits associated with the use of both GE plants and animals in agricultural systems, and weigh them against those associated with existing systems, and those of regulatory inaction. This would represent a shift away from a GE evaluation process that currently focuses only on risk assessment and identifying ever diminishing marginal hazards, to a regulatory approach that more objectively evaluates and communicates the likely impact of approving a new GE plant or animal on agricultural production systems