Rural tourism potential in the development of the agriculture-industrial complex

This study explores the potential of rural tourism in the context of sustainable societal development. The demand for tourism services in the post-COVID-19 period is analyzed, as is the trend of travelers’ ability to pay for tourism services and the spectrum of tourism offerings. The objectives and directions of investment programs aimed at developing rural tourism and the issues associated with its development are identified. For 59% of European countries, rural tourism is a direct priority in their development, and 66% of European countries have state investment programs for rural tourism. The research results showed an increase in the level of travel by tourists in the post-COVID-19 period, characterized by a desire for lower costs when consuming relevant services. It has been revealed that the policy directions of countries regarding the development of rural tourism can be direct or indirect as part of the overall tourism development policy. Rural tourism offerings have several drawbacks that have led to dissatisfaction with demand, and as a result, most travelers have a desire to receive rural tourism services but do not utilize them due to the aforementioned reasons. The study forms the structure of rural tourism services based on the examples within the European Federation of Rural Tourism Offerings and potential directions and strategies for their further development

25-Hydroxycholesterol amplifies microglial IL-1β production in an apoE isoform-dependent manner

BACKGROUND: Genome-wide association studies of Alzheimer\u27s disease (AD) have implicated pathways related to lipid homeostasis and innate immunity in AD pathophysiology. However, the exact cellular and chemical mediators of neuroinflammation in AD remain poorly understood. The oxysterol 25-hydroxycholesterol (25-HC) is an important immunomodulator produced by peripheral macrophages with wide-ranging effects on cell signaling and innate immunity. Cholesterol 25-hydroxylase (CH25H), the enzyme responsible for 25-HC production, has also been found to be one of the disease-associated microglial (DAM) genes that are upregulated in the brain of AD and AD transgenic mouse models. METHODS: We used real-time PCR and immunoblotting to examine CH25H expression in human AD brain tissue and in transgenic mouse brain tissue-bearing amyloid-β plaques or tau pathology. The innate immune response of primary mouse microglia under different treatment conditions or bearing different genetic backgrounds was analyzed using ELISA, western blotting, or immunocytochemistry. RESULTS: We found that CH25H expression is upregulated in human AD brain tissue and in transgenic mouse brain tissue-bearing amyloid-β plaques or tau pathology. Treatment with the toll-like receptor 4 (TLR4) agonist lipopolysaccharide (LPS) markedly upregulates CH25H expression in the mouse brain and stimulates CH25H expression and 25-HC secretion in mouse primary microglia. We found that LPS-induced microglial production of the pro-inflammatory cytokine IL-1β is markedly potentiated by 25-HC and attenuated by the deletion of CH25H. Microglia expressing apolipoprotein E4 (apoE4), a genetic risk factor for AD, produce greater amounts of 25-HC than apoE3-expressing microglia following treatment with LPS. Remarkably, 25-HC treatment results in a greater level of IL-1β secretion in LPS-activated apoE4-expressing microglia than in apoE2- or apoE3-expressing microglia. Blocking potassium efflux or inhibiting caspase-1 prevents 25-HC-potentiated IL-1β release in apoE4-expressing microglia, indicating the involvement of caspase-1 inflammasome activity. CONCLUSION: 25-HC may function as a microglial-secreted inflammatory mediator in the brain, promoting IL-1β-mediated neuroinflammation in an apoE isoform-dependent manner (E4\u3e\u3eE2/E3) and thus may be an important mediator of neuroinflammation in AD

Громадсько-політична активність населення європейських країн

Задля порівняльного аналізу громадсько-політичної активності жителів європейських країн застосовано методологічний підхід Європейського соціального дослідження (ЄСД, 2010–2012–2014). Зокрема, аналізуючи політичний складник основного поняття, ми виявили, що висока зацікавленість політикою передбачає більш активну участь у національних виборах, роботу в організаціях політичного та неполітичного спрямування, практику звернень до політичних діячів. Найбільше цікавиться політикою населення країн із високим рівнем життя (Німеччини (21,1 %), Данії (20,5 %), Ізраїлю (16,6 %), Швеції (18,0 %), Швейцарії (16,4 %), Великобританії (16,0 %)). Згідно з Індексами громадсько-політичної активності (О. Боровський), до групи країн-лідерів входять Швеція (0,33), Фінляндія (0,28), Німеччина (0,27), Франція (0,26), Данія (0,24), Норвегія (0,24). Усі держави Східної Європи займають найнижчі сходинки рейтингу. Результати методики верифікують попередні висновки про те, що населення країн із високим рівнем життя є активним учасником політичного життя держави. Жителі тих країн, які більше довіряють парламенту своєї держави, частіше звертаються до представників влади різного рівня (трійка лідерів – Норвегія, Данія, Швеція), і навпаки. Вплив довіри до інституцій на громадсько-політичну активність потребує додаткового вивчення

Педагогічна підготовка магістрів з екології у вищих навчальних закладах

The article substantiates the expediency of pedagogical preparation of masters in ecology for forming in them the readiness for teaching the disciplines of professional direction. The scientific sources review on the problem ofconcept innovative rethinking of modern ecological education is carried out, students’ specific teaching principles and environmentally oriented methods are highlighted. The main result of professional education of ecologists should be the formation of an ecocentric type of consciousness, which will allow them to understand the development of nature and humanity as a process of co-evolution, mutually beneficial unity. The results of researches on the problem of pedagogical preparation of masters with highlighting of its contradictions are generalized. The pedagogical conditions of effective pedagogical preparation of masters-ecologists are substantiated, the content of the special course, developed for deepening the pedagogical component of their professional training, is analyzed. The organization, carrying out and results of the ascertaining and formative stages of the experiment on forming readiness for pedagogical activity of masters in ecology are described. The results obtained testify to the effectiveness of the pedagogical experiment.У статті обґрунтовано доцільність педагогічної підготовки магістрів з екології для формування в них готовності до викладання дисциплін професійного спрямування. Здійснено огляд наукових джерел з проблеми концептуального інноваційного переосмислення сучасної екологічної освіти, висвітлено специфічні принципи навчання студентів та екологічно орієнтовані методи. Основним результатом професійної освіти екологів має стати формування екоцентричного типу свідомості, що дозволить їм зрозуміти розвиток природи та людства як процес спільної еволюції, взаємовигідної єдності. Узагальнено результати досліджень проблеми педагогічної підготовки магістрів з висвітленням її суперечливості. Обґрунтовано педагогічні умови ефективної педагогічної підготовки магістрів-екологів, проаналізовано зміст спецкурсу, розробленого для поглиблення педагогічної складової їх професійної підготовки. Описано організацію, проведення та результати констатуючого та формуючого етапів експерименту з формування готовності до педагогічної діяльності магістрів з екології. Отримані результати свідчать про ефективність педагогічного експерименту

Педагогічна підготовка магістрів з екології у вищих навчальних закладах

The article substantiates the expediency of pedagogical preparation of masters in ecology for forming in them the readiness for teaching the disciplines of professional direction. The scientific sources review on the problem ofconcept innovative rethinking of modern ecological education is carried out, students’ specific teaching principles and environmentally oriented methods are highlighted. The main result of professional education of ecologists should be the formation of an ecocentric type of consciousness, which will allow them to understand the development of nature and humanity as a process of co-evolution, mutually beneficial unity. The results of researches on the problem of pedagogical preparation of masters with highlighting of its contradictions are generalized. The pedagogical conditions of effective pedagogical preparation of masters-ecologists are substantiated, the content of the special course, developed for deepening the pedagogical component of their professional training, is analyzed. The organization, carrying out and results of the ascertaining and formative stages of the experiment on forming readiness for pedagogical activity of masters in ecology are described. The results obtained testify to the effectiveness of the pedagogical experiment.У статті обґрунтовано доцільність педагогічної підготовки магістрів з екології для формування в них готовності до викладання дисциплін професійного спрямування. Здійснено огляд наукових джерел з проблеми концептуального інноваційного переосмислення сучасної екологічної освіти, висвітлено специфічні принципи навчання студентів та екологічно орієнтовані методи. Основним результатом професійної освіти екологів має стати формування екоцентричного типу свідомості, що дозволить їм зрозуміти розвиток природи та людства як процес спільної еволюції, взаємовигідної єдності. Узагальнено результати досліджень проблеми педагогічної підготовки магістрів з висвітленням її суперечливості. Обґрунтовано педагогічні умови ефективної педагогічної підготовки магістрів-екологів, проаналізовано зміст спецкурсу, розробленого для поглиблення педагогічної складової їх професійної підготовки. Описано організацію, проведення та результати констатуючого та формуючого етапів експерименту з формування готовності до педагогічної діяльності магістрів з екології. Отримані результати свідчать про ефективність педагогічного експерименту

Use of Microbiocenosis Immobilized on Carrer in Technologies of Biological Treatment of Surface and Wastewater

The role of fibrous carrer in the formation of microbiocenosis, which provides purification of aquatic environments, was studied. The prospects of using the "Vija" fibrous carrer for cleaning the watercourses of mountainous areas were studied. The species composition, as well as the kinetics of periphyton formation on fibrous carrer, were established. The species composition of the microbiocenosis, which is formed on carrer in the mode of active aeration of landfill filtrates and the prospects of using the method of aerated lagoon for filtrate treatment were studied