PECULIARITIES OF MORPHOGENESIS AND VARIANT ANATOMY OF THE MANDIBLE IN HUMAN FETUSES

In order to determine the regularities of morphogenesis, variant anatomy and dynamic peculiarities of space-time changes in the mandibular structure at the early period of human ontogenesis 60 specimens of human fetuses 160,0-450,0 mm of their parietal-coccygeal length (4-9th months of the intrauterine development) were examined using a complex of traditional and up-to-date methods of morphological study (anthropometry, computed tomography, morphometry, making the series of sequential histologic sections, microscopy, three-dimensional computer reconstruction, statistical analysis). The regularities of individual anatomical variability, sex-age and constitutional peculiarities of the mandibular structure in the fetal period of human ontogenesis are determined. Critical periods of ontogenesis of mandibular morphogenesis at the pre-natal term of human ontogenesis are detected. Reconstructive and mathematical models of the mandible to determine its functional morphology and embryo topography are designed.Кафедра хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургі

Scientific and methodological foundations of teaching “Histology, cytology and embryology” discipline in foreign medical students

Стрімкий розвиток інформаційних систем та інновацій у системі освіти й науки спонукає до впровадження змін у процес навчання іноземних громадян у медичних вишах України. Вивчення базових морфологічних дисциплін на перших курсах навчання в медичному університеті стає основою для подальшого успішного засвоєння клінічних дисциплін і розвитку клінічного мислення майбутніх лікарів будь-яких спеціальностей. Стаття розглядає систему викладання фундаментальної медичної дисципліни «Гістологія, цитологія та ембріологія» іноземним студентам на кафедрі гістології, цитології та ембріології Буковинського державного медичного університету і шляхи впровадження сучасних методів викладання та контролю знань студентів.; Стремительное развитие информационных систем и инноваций в системе образования и науки требует внедрения прогрессивных изменений в процессе обучения иностранных студентов в медицинских вузах Украины. Изучение базовых морфологических дисциплин на первых курсах обучения в медицинском университете является основой для дальнейшего успешного усвоения клинических дисциплин и развития клинического мышления будущих врачей любых специальностей. Статья рассматривает систему преподавания фундаментальной медицинской дисциплины «Гистология, цитология и эмбриология» иностранным студентам на кафедре гистологии, цитологии и эмбриологии Буковинского государственного медицинского университета и пути внедрения современных методов преподавания и контроля знаний студентов.; Educational and qualification level of future medical specialists proves competitiveness of national system of medical education in Ukraine for foreign students in the field of European market of educational services. Studying basic morphological disciplines during first year in medical university is necessary for further successful mastering clinical thinking and understanding of diseases pathological pathways. This article depicts scientific and methodological foundations of teaching “Histology, cytology and embryology” discipline at the department of Histology, cytology and embryology in Bukovinian State Medical University and ways of innovational teaching and control methods’ implementation

СОМАТОВІСЦЕРАЛЬНІ КОРЕЛЯЦІЇ СФІНКТЕРНОГО АПАРАТУ ПОЗАПЕЧІНКОВИХ ЖОВЧНИХ ПРОТОК У ПЕРИНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ

The gender peculiarities of skeletopy of the sphincter apparatus of the extrahepatic bile ducts of fetuses and newborns of different constitution have been studied on 166 subjects by means of methods of anthropometry, radiography and statistical analysis. It has been established that the range of individual variability of the skeletopy of the sphincter areas of the extrahepatic bile ducts is larger in subjects of the male gender compared with the fetuses and newborns of the female gender. During the II and III trimester a tendency towards a lower skeletopic position is traced, and the level of the cystic duct the descends slowlier compared with the rest of the sphincter areas of the extrahe-patic bile ducts and the skeletopic level of the major duodenal papilla in the subjects of the female gender descends more intensively than in the subjects of the male gender. The symmetric character of changes of skeletopy along the margins of the range of anatomic variability of the habit of the body is characteristic of the subjects of the male gender, whereas the subjects of the female gender are characterized by the asymmetric pattern. The most intensive age-related dynamics of changes of the skeletopy of the sphincter components of the extrahepatic bile ducts is traced in subjects of the female gender with the highest coefficients of the constitution.Половые особенности скелетотопии сфинктерного аппарата внепеченочных желчных протоков (ВЖП) у плодов и новорожденных человека разного телосложения исследованы на 166 объектах методами антропометрии, рентгенографии и статистического анализа. Установлено, что у объектов мужского пола диапазон индивидуальной изменчивости скелетотопии сфинктерных участков ВЖП больше, чем у плодов и новорожденных женского пола. В течение ІІ-ІІІ триместров прослеживается тенденция к снижению скелетотопического уровня, причем уровень пузырного протока снижается медленнее по сравнению с остальными сфинктерными участками ВЖП, а скелетотопический уровень большого сосочка двенадцатиперстной кишки у объектов женского пола снижается интенсивнее, чем у объектов мужского пола. Для объектов мужского пола характерна симметричность изменений скелетотопии по краям диапазона анатомической изменчивости телосложения, а для объектов женского пола – асимметричный. Наиболее интенсивная возрастная динамика изменений скелетотопии сфинктерных участков ВЖП прослеживается у объектов женского пола с наибольшими коэффициентами конституции.Статеві особливості скелетотопії сфінктерного апарату позапечінкових жовчних проток у плодів та новонароджених людини різної статури досліджено на 166 об'єктах методами антропометрії, рентгенографії та статистичного аналізу. Встановлено, що у об'єктів чоловічої статі діапазон індивідуальної мінливості скелетотопії сфінктерних ділянок позапечінкових жовчних проток більший, ніж у плодів та новонароджених жіночої статі. Протягом ІІ-ІІІ триместрів простежується тенденція до зниження скелетотопічного рівня, причому рівень міхурової протоки знижується повільніше, порівняно з рештою сфінктерних ділянок позапечінкових жовчних проток, а скелетотопічний рівень великого сосочка дванадцятипалої кишки в об'єктів жіночої статі знижується інтенсивніше, ніж у об'єктів чоловічої статі. Для об'єктів чоловічої статі притаманний симетричний характер змін скелетотопії на краях діапазону анатомічної мінливості тілобудови, а для об'єктів жіночої статі – асиметричний. Найінтенсивніша вікова динаміка змін скелетотопії сфінктерних ланок позапечінкових жовчних проток простежується у об'єктів жіночої статі з найбільшими коефіцієнтами конституції

БУДОВА ЗАМИКАЛЬНОГО АПАРАТУ ТЕРМІНАЛЬНОГО ВІДДІЛУ СПІЛЬНОЇ ЖОВЧНОЇ ПРОТОКИ ТА ВЕЛИКОГО СОСОЧКА ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ У ПЛОДІВ ТА НОВОНАРОДЖЕНИХ ЛЮДИНИ

The study was carried out on 42 specimens of human fetuses and newborns measuring 160,0 to 450,0 mm of parietal-calcaneal length by means of the complex of morphological methods (anthropometry, morphometry, vascular injections, macroscopy, microscopy, 3D-reconstruction, statistical analysis). The features of spatial and histological structure, syntopy with the blood vessels, myoarchitectonics, and the shape of the mucous membrane of the common bile duct terminal portion were found. The sphincter of Oddi was detected to be of a glandular-muscular-vascular structure, and its locking device is provided with the peculiarities of structure and relief of the mucous membrane (presence of glands, configuration of folds forming valves), cavernous venous vessels of submucosa, and duodenal «window» around the intramural part of the common bile duct.Исследовано 42 препарата плодов и новорожденных человека 160,0-450,0 мм теменнопяточной длины комплексом методов морфологического исследования: антропометрии, морфометри, инъекции сосудов, макроскопии, микроскопии, 3D-реконструирования, статистического анализа. Выяснены особенности пространственного и гистологического строения, синтопии с кровеносными сосудами, миоархитектоники, формы слизистой оболочки терминального отдела общего желчного протока. Установлено, что сфинктер Одди является железисто-мышечно-сосудистой структурой, а его замыкательное устройство обеспечивается особенностями строения и рельефа слизистой оболочки (наличие желез, конфигурация складок, которые формируют клапа¬ны); кавернозными венозными сосудами подслизистой основы; дуоденальным “окном” вокруг внутристеночной части общего желчного протока.Досліджено 42 препарати плодів та новонароджених людини 160,0-450,0 мм тім’яноп’яткової довжини комплексом методів морфологічного дослідження: антропометрії, морфометрії, ін’єкції судин, макроскопії, мікроскопії, 3D-реконструювання, статистичного аналізу. З’ясовані особливості просторової та гістологічної будови, синтопії з кровоносними судинами, стінкою дванадцятипалої кишки, форми слизової оболонки термінального відділу спільної жовчної протоки. Встановлено, що сфінктер Одді є залозисто-м’язово-судинною структурою, а його замикальний пристрій забезпечується особливостями будови та рельєфу слизової оболонки (наявність залоз, конфігурація складок, які формують клапани); кавернозними венозними судинами підслизової основи; дванадцятипалокишковим “вікном” навколо внутрішньостінкової частини спільної жовчної протоки

ПЕРИНАТАЛЬНА АНАТОМІЯ ТЕРМІНАЛЬНОГО ВІДДІЛУ ПОЗАПЕЧІНКОВИХ ЖОВЧНИХ ПРОТОК

With the purpose to study the peculiarities of the sphincteric  apparatus structure of the terminal  portion of extrahepatic bile  ducts, 20 specimens of fetuses (55%  male  and  45% – female) aged from 5 to 9 months of intrauterine development  and  25  specimens  of newborn (64% male  and  36% – female) have been  investigated by the complex of methods of morphological research (anthropometry, macromicroscopy, histological  examination,  graphic  reconstructing). The sphincteric function of the terminal portion of the common bile duct has been found to be provided by three components: the muscular tunic of the duodenum; the glands and vascular structures of the major duodenal papilla.С целью изучения особенностей строения сфинктерного аппарата терминального отдела внепеченочных  желчных  протоков,  исследованы 20 препаратов плодов (55% мужского пола и 45% – женского) в возрасте от 5 до 9 месяцев внутриутробного развития и 25 препаратов  новорожденных  человека  (64%  мужского  пола  и 36% – женского) комплексом методов морфологического исследования (антропометрия,  макро-микроскопия,  гистологическое  исследование, графическое реконструирование). Установлено, что сфинктерная функция терминального отдела общего желчного протока обеспечивается тремя компонентами: мышечной оболочкой  двенадцатиперстной  кишки;  железами и сосудистыми структурами большого сосочка двенадцатиперстной кишки.З метою вивчення особливостей будови сфінктерного апарата термінального відділу позапечінкових жовчних проток, досліджено 20 препаратів плодів (55% чоловічої статі та 45% - жіночої) у віці від 5 до 9 місяців внутрішньоутробного розвитку та 25 препаратів новонароджених людини (64% чоловічої статі та 36% – жіночої) комплексом методів морфологічного дослідження (антропометрія, макромікроскопія, гістологічне дослідження, графічне реконструювання). Встановлено, що сфінктерна функція термінального відділу загальної жовчної протоки забезпечується трьома компонентами: м’язовою оболонкою дванадцятипалої кишки; залозами та судинними структурами великого сосочка дванадцятипалої кишки

Індивідуальна анатомічна мінливість чашечко-мискової системи нирки та верхніх сечових шляхів у плодовому періоді онтогенезу людини

Background. The study of the individual anatomical variability of the kidneys and upper urinary tract in the fetal period of intrauterine development (IUD) will clarify the etiology and form a clear idea of the causes and timing of the structure and possible occurrence of congenital malformations of the urinary system. Objective. To find out the features of individual anatomical variability of the renal pyelocaliceal system in the fetal period of human ontogenesis. Methods. 102 specimens of human fetuses 160.0-480.0 mm of parieto-calcaneal length (PCL) (4-10 months of IUD) were studied. A set of morphological examination methods was used, which included anthropometry, morphometry, vascular injection, X-ray techniques, preparation and statistical analysis. Results. Among the variants of the structure and congenital defects of the upper urinary tract on our material (specimens of human fetuses) found doubling of the renal pelvis and ureters (4); bends of the pyeloureteral segment and megaureter (2); polymegacolyx and megacolyx (2); aberrant renal vessels (8). In our opinion, the main role in the occurrence of congenital hydronephrosis belongs to defects in the development of the upper urinary tract and vasoureteral conflicts, in which close syntopic connections of the renal pelvis and proximal ureter with abnormal vessels can cause urodynamic disorders. Conclusion. 1. In our material, 15.7% of fetuses revealed variants of structure and topography, as well as defects in the development of the upper urinary tract. 2. In female fetuses the revealed variants and anomalies of structure and topography prevailed those in male sex in the ratio 5: 3. 3. Variants of the structure of renal vessels and their syntopy with the renal pelvis and ureter in all observations were a potential danger of vasorenal conflicts, which would further lead to hydronephrotic transformation of the kidney.Актуальность. Исследование особенностей индивидуальной анатомической изменчивости почек и верхних мочевых путей в плодном периоде внутриутробного развития (ВУР) человека позволит выяснить этиологию и сформировать четкое представление о причинах и времени возникновения вариантов строения и возможного появления врожденных пороков мочевыделительной системы. Цель. Выяснить особенности индивидуальной анатомической изменчивости чашечко-лоханочной системы почки в плодном периоде онтогенеза человека. Методы. Исследовано 102 препарата плодов человека 160,0-480,0 мм теменно-копчиковой длины (ТКД) (4-10-й месяцы ВУР). Результаты. Среди вариантов строения и врожденных пороков верхних мочевых путей на нашем материале (препараты плодов человека) обнаружены удвоение почечных лоханок и мочеточников (4); изгибы пиелоуретерального сегмента и мегауретер (2) полимегаколикс и мегаколикс (2); аберрантные почечные сосуды (8). По нашему мнению, главная роль в возникновении врожденного гидронефроза принадлежит порокам развития верхних мочевых путей и вазоуретеральным конфликтам, при которых тесные синтопични связи почечной лоханки и проксимальной части мочеточника с аномальными сосудами может вызвать уродинамические расстройства. Выводы. 1. На нашем материале у 15,7% плодов обнаружены варианты строения и топографии, а также пороки развития верхних мочевых путей. 2. У плодов женского пола выявленные варианты и аномалии строения и топографии преобладали над такими у мужского пола в соотношении 5: 3. 3. Варианты строения почечных сосудов и их синтопии с почечной лоханкой и мочеточником во всех наблюдениях были потенциальной опасностью вазоренальных конфликтов, которые в дальнейшем привели бы к гидронефротической трансформации почки.Актуальність. Дослідження особливостей індивідуальної анатомічної мінливості нирок та верхніх сечових шляхів у плодовому періоді внутрішньоутробного розвитку (ВУР) людини дозволить з’ясувати етіологію та сформувати чітку уяву про причини та час виникнення варіантів будови та можливої появи вроджених вад сечовидільної системи. Мета. З’ясувати особливості індивідуальної анатомічної мінливості чашочко-мискової системи нирки в плодовому періоді онтогенезу людини. Методи. Досліджено 102 препарати плодів людини 160,0-480,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) (4-10-й місяці ВУР). Результати. Серед варіантів будови та вроджених вад верхніх сечових шляхів на нашому матеріалі (препарати плодів людини) виявлені подвоєння ниркових мисок та сечоводів (4); вигини пієлоуретерального сегмента та мегауретер (2); полімега­колікс та мегаколікс (2); аберантні ниркові судини (8). На нашу думку, головна роль у виникненні вродженого гідронеф­розу належить вадам розвитку верхніх сечових шляхів та вазоуретеральним конфліктам, при яких тісні синтопічні зв’язки ниркової миски та проксимальної частини сечовода з аномальними судинами може спричинити уродинамічні розлади. Висновки. 1. На нашому матеріалі у 15,7% плодів виявлені варіанти будови та топографії, а також вади розвитку верхніх сечових шляхів. 2. У плодів жіночої статі виявлені варіанти та аномалії будови і топографії переважали такі у чоловічої статі у співвідношення 5:3. 3. Варіанти будови ниркових судин та їх синтопії з нирковою мискою та сечоводом в усіх спостереженнях були потенційною небезпекою вазоренальних конфліктів, які в подальшому призвели б до гідронефротичної трансформації нирки.

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТА ТОПОГРАФІЇ ПІДПІД'ЯЗИКОВИХ ТРИКУТНИКІВ ПЕРЕДНЬОЇ ШИЙНОЇ ДІЛЯНКИ В ПЛОДОВОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ

One of the topical questions in morphology belongs to the research on age-related anatomy of the neck structures and their topographic and anatomical changes during thehuman prenatal development. The need to clarify etiopathogenesis of the congenitalmalformations and anatomical variations in anterior cervical region is associated withthe high incidence of developmental defects and a number of complications from acquiredpathology in infrahyoid triangles of the neck.Objective. To clarify sources, chronological sequence and features of topographic andanatomical changes of the main structures in anterior cervical area of human fetusesduring prenatal development.Material and methods. We have studied 27 specimens of human fetuses 81.0-375.0 ofparieto-coccygeal length (4th-10th month of prenatal development) at CME "ChernivtsiRegional Pathological Bureau" and at the Department of Histology, Cytology andEmbryology of the HSEE of Ukraine "Bukovynian State Medical University". We haveused a complex of morphological methods: anthropometry, macroscopy, morphometry,histological examination, three-dimensional reconstruction and statistical analysis.Results. In human fetuses infrahyoid muscles in anterior neck region, which are clearlyvisualized during dissection, include: sternohyoid, sternothyroid, and thyrohyid. Thesterno-cleido-mastoid area corresponds to the contours of the eponymous muscle. It begins from the mastoid process and reaches the clavicle and sternum. An average length ofthe sterno-cleido-mastoid muscle in 7-10 months' fetuses is 60.0 ± 2.4 mm, width - 17.0 ±1.3 mm. The cervical plexus in 7-8-month-old fetuses is formed by anterior branches ofupper cervical spinal nerves (C1-C4) and is located at the level of four upper cervicalvertebrae.Conclusions. 1. Features of shape and topography of the infrahyoid triangles in 4-7-month-old human fetuses are conditioned by the shape of surrounding bony structures,which at this stage of development differ from the definitive structure. 2.In morphologyand topography of the infrahyoid triangles in anterior cervical area features of the definite structure are traced at the beginning of the 6th month of the fetal period of humanontogenesis.Одним из актуальных направлений морфологического исследования является изучение особенностей возрастной анатомии структур шеи и их топографо-анатомических изменений в динамике внутриутробного развития человека. Потребностьуточнения этиопатогенеза врожденных пороков и вариантов топографии структур передней шейной области связана с высокой частотой выявления пороковразвития и количеством осложнений от приобретенной патологии подподъязычных треугольников шеи.Цель работы - уточнить источники, хронологическую последовательность закладки и особенности топографо-анатомических изменений основных структурпередней шейной области.Материал и методы. Исследовано 27 препаратов плодов человека 81,0-375,0 теменно-копчиковой длины 4-10 месяцев на базе КМУ "Черновицкое областноепатологоанатомическое бюро" и кафедры гистологии, цитологии и эмбриологиичеловека ВГМУ Украины "Буковинский государственный медицинский университет"с использованием комплекса методов морфологического исследования (антропометрия, макроскопия, морфометрия, гистологическое исследование, трехмернаяреконструкция и статистический анализ).Результаты. К подподъязычним мышцам передней области шеи у плодов человека,которые четко визуализируются во время препарирования, относятся: грудиноподъязычная, грудино-щитовидная и щитоподъязычная мышцы. Грудино-ключичнососцевидной участок соответствует контурам одноименной мышцы, начинаетсяот сосцевидного отростка и достигает ключицы и ручки грудины. Средняя длинагруднино-ключично-сосцевидной мышцы у 7-10-месячных плодов составляет 60,0 ±2,4 мм, ширина - 17,0 ± 1,3 мм. Шейное сплетение у 7-8-месячных плодов образованопередними ветвями верхних шейных спинномозговых нервов (C1-C4) и находится науровне четырех верхних шейных позвонков.Выводы. 1. Особенности формы и топографии подподъязычных треугольников у 4-7-месячных плодов обусловлены формой костных структур, которые на данномэтапе развития отличаются от дефинитивного строения. 2. В начале 6-го месяцаплодного периода онтогенеза человека в морфологии и топографии подподъязычных треугольников передней шейной области прослеживаются чертыдефинитивного строения.Одним з актуальних напрямів морфологічного дослідження є з'ясування особливостей вікової анатомії структур шиї та їх топографо-анатомічних змін у динаміцівнутрішньоутробного розвитку людини. Потреба уточнення етіопатогенезу природжених вад та варіантів топографії структур передньої шийної ділянкипов'язана з високою частотою виявлення вад розвитку та кількістю ускладнень віднабутої патології підпід'язикових трикутників шиї.Мета роботи - уточнити джерела, хронологічну послідовність закладки та з'ясувати особливості топографо-анатомічних змін основних структур передньоїшийної ділянки.Матеріал та методи. Досліджено 27 препаратів плодів людини 81,0-375,0 тім'янокуприкової довжини 4-10 місяців на базі КМУ "Чернівецьке обласне патологоанатомічне бюро" та кафедри гістології, цитології та ембріології людини ВДНЗУкраїни "Буковинський державний медичний університет" з використанням комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрія, макроскопія, морфометрія, гістологічне дослідження, тривимірне реконструювання та статистичнийаналіз).Результати. До підпід'язикових м'язів передньої шийної ділянки плодів людини, якічітко візуалізуються під час препарування, належать: груднинно-під'язиковий, груднинно-щитоподібний, щито-під'язиковий м'язи. Груднинно-ключично-соскоподібнаділянка відповідає контурам однойменного м'яза, починається від соскоподібноговідростка і сягає ключиці та ручки груднини. Середня довжина груднинно-ключичнососкоподібного м'яза у 7-10-місячних плодів становить 60,0±2,4 мм, ширина -17,0±1,3 мм. Шийне сплетення у 7-8-місячних плодів утворене передніми гілкамиверхніх шийних спинномозкових нервів (C1-C4) та розташоване на рівні чотирьохверхніх шийних хребців - попереду місця прикріплення середніх драбинчастих м'язів,м'яза-підіймача лопатки, ремінних м'язів шиї та голови.Висновки. 1. Особливості форми та топографії підпід'язикових трикутників передньої шийної ділянки у 4-7-місячних плодів зумовлені формою кісткових структур, якіна даному етапі розвитку вирізняються від дефінітивної будови. 2. На початку 6-гомісяця внутрішньоутробного розвитку людини у морфології та топографії підпід'язикових трикутників передньої шийної ділянки простежуються риси дефінітивної будови

Морфометричні та топографо-анатомічні особливості надпід'язикового трикутника передньої шийної ділянки у плодовому періоді онтогенезу людини

Background. The study of the features of spatio-temporal transformations and the variant anatomy of the suprahyoid region (SHR), the clarification of the critical periods of development and topography of its structures in the fetal period of intrauterine development (IUD) is an important area of morphological research, the development of which contributes to the improvement of methods of prevention, early diagnosis and effective correction of congenital malformations and acquired diseases of the human neck and face. Objective. To find out the dynamics of morphometric and topographic-anatomical changes of the suprahyoid triangle of the anterior cervical region in human fetuses. Methods. 61 specimens of human fetuses 160.0-480.0 mm of parieto-coccygeal length (TCD) (4-10 months of VUR) were investigated, among which 34 were male and 27 were female. A set of methods of morphological research was applied, which included anthropometry, morphometry, X-ray techniques, preparation, three-dimensional reconstruction, statistical analysis. Results. It was found that the anterior angle of SHR in males decreases slightly during the fetal period of IUD, except for dolichomorphic objects, which tend to increase from the middle of the fetal period, while in females – almost unchanged in mesomorphic objects. In mesomorphic males and dolichomorphic females, the anterior angle of the SHR decreases at 7th month of IUD, while in brachymorphic females it increases. The length of the lateral and posterior borders, anterior-posterior length and area of SHR tend to decrease in male brachymorphic fetuses. In dolichomorphic female fetuses, it decreases by the 6th month of IUD with subsequent growth by the end of the fetal period of development. Irregular temporal dynamics of changes in these morphometric parameters of SHR is observed in dolichomorphic male fetuses and in brachymorphic female fetuses, where accelerated growth was detected in the 6th month of IUD and slowed down during the 7th month of development. Conclusion. The critical periods of morphogenesis of the SHR of human fetuses – the time of the change in the growth rate of the region depending on gender and constitutional type – are 6-7 months of IUD, which may indicate the formation of variants of the structure during this period, and the possible occurrence of congenital defects of the neck and maxillofacial region.Актуальность. Изучение особенностей пространственно-временных преобразований и вариантной анатомии надподъязычной области (НПЯО) является актуальным направлением морфологического исследования. Цель. Выяснить особенности динамики морфометрических и топографо-анатомических изменений надподъязычного треугольника передней шейной области у плодов человека. Методы. Исследовано 61 препарат плодов человека 160,0-480,0 мм теменно-копчиковой длины (ТКД) (4-10-й месяцы ВУР), среди которых 34 – мужского пола и 27 – женского. Применен комплекс методов морфологического исследования, который включал антропометрию, морфометрию, рентгенологические методики, препарирование, трехмерное реконструирование, статистический анализ. Результаты. Установлено, что передний угол НПЯО у мужского пола незначительно уменьшается в течение плодного периода ВУР, кроме долихоморфных объектов, у которых имеет тенденцию к увеличению с середины плодного периода, тогда как у женского – почти не меняется у мезоморфный объектов. У мезоморфных плодов мужского пола и долихоморфных плодов женского пола передний угол НПЯО уменьшается на 7-м месяце ВУР, тогда как у брахиморфных объектов женского пола – увеличивается. Длина боковой и задней границ, передне-задняя длина и площадь НПЯО имеют тенденцию к уменьшению у брахиморфных плодов мужского пола. У долихоморфных плодов женского пола происходит его уменьшение до 6-го месяца ВУР с последующим ростом до конца плодного периода развития. Неравномерная временная динамика изменений этих морфометрических параметров НПЯО наблюдается у долихоморфных плодов мужского пола и у брахиморфных плодов женского пола, где обнаружен ускоренный рост на 6-м месяце ВУР и замедленный – в течение 7-го месяца развития. Заключение. Критическими периодами морфогенеза НПЯО плодов человека – временем изменения темпов роста области в зависимости от пола и конституционного типа – являются 6-7-й месяцы ВУР, что может свидетельствовать о формировании в этот период вариантов строения, и о возможном возникновении врожденных пороков шеи и челюстно-лицевой области.Актуальність. Вивчення особливостей просторово-часових перетворень та варіантної анатомії надпід’язикової ділянки (НПЯД), є актуальним напрямком морфологічного дослідження. Мета. З’ясувати динаміку особливості морфометричних та топографо-анатомічних змін надпід’язикового трикутника передньої шийної ділянки у плодів людини. Методи. Досліджено 61 препарат плодів людини 160,0-480,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) (4-10-й місяці ВУР), серед яких 34 – чоловічої статі та 27 – жіночої. Застосовано комплекс методів морфологічного дослідження, який включав антропометрію, морфометрію, рентгенологічні методики, препарування, тривимірне реконструювання, статистичний аналіз. Результати. Встановлено, що передній кут НПЯД у чоловічої статі незначно зменшується впродовж плодового періоду ВУР, крім доліхоморфних об’єктів, у яких має тенденцію до збільшення із середини плодового періоду, тоді як у жіночої – майже не змінюється у мезоморфних об’єктів. У мезоморфних плодів чоловічої статі та доліхоморфних плодів жіночої статі передній кут НПЯД зменшується на 7-му місяці ВУР, тоді як у брахіморфних об’єктів жіночої статі – збільшується. Довжина бічної та задної меж, передньо-задня довжина та площа НПЯД мають тенденцію до зменшення у брахіморфних плодів чоловічої статі. У доліхоморфних плодів жіночої статі відбувається його зменшення до 6-го місяця ВУР з наступним зростанням до кінця плодового періоду розвитку. Нерівномірна часова динаміка змін цих морфометричних параметрів НПЯД спостерігається у доліхоморфниї плодів чоловічої статі та у брахіморфних плодів жіночої статі, де виявлене прискорене зростання на 6-му місяці ВУР та уповільнене – впродовж 7-го місяця розвитку. Підсумок. Критичними періодами морфогенезу НПЯД плодів людини – часом змін темпів росту ділянки залежно від статі та конституційного типу – є 6-7-й місяці ВУР, що може свідчити про формування в цей період варіантів будови, та є часом можливого виникнення вроджених вад шиї та щелепно-лицевої ділянки

Сучасні відомості про морфогенез нижньої щелепи в пренатальному періоді онтогенезу людини

The article deals with the modern investigations of the human mandible morphogenesis and prospects of further development of the non-investigated and contradictory aspects of its structure in age dynamics; modern literature analysis devoted to development and anatomical structure of the mandible in prenatal period of the human ontogenesis. The investigation shows modern ideas on morphological reasons of the congenital malformations and acquired diseases of the mandible. Morphological peculiarities of the mandible in the prenatal period dynamics in human ontogenesis needs further anatomic investigation.С целью выяснения современного состояния изучения морфогенеза нижней челюсти человека и перспектив дальнейшей разработки неизученных и противоречивых вопросов ее строения в возрастной динамике развития, проанализировано современную литературу, посвященную исследованию особенностей развития и строения нижней челюсти в пренатальном периоде онтогенеза человека. Определены современные взгляды на морфологические предпосылки возникновения врожденных пороков развития и приобретенных заболеваний нижней челюсти. Установлено, что существует недостаток современных комплексных данных об особенностях морфологии нижней челюсти в динамике пренатального периода онтогенеза человека, определены направления дальнейших анатомических исследований.З метою з'ясування сучасного стану вивчення морфогенезу нижньої щелепи людини та перспектив подальшої розробки невивчених та суперечливих питань її будови у віковій динаміці розвитку, проаналізовано сучасну літературу, яка присвячена дослідженню особливостей розвитку та будови нижньої щелепи в пренатальному періоді онтогенезу людини. З’ясовані сучасні погляди щодо морфологічних передумов виникнення природжених вад розвитку та набутих захворювань нижньої щелепи. Встановлено, що існує брак сучасних комплексних даних щодо особливостей морфології нижньої щелепи в динаміці пренатального періоду онтогенезу людини, визначено напрямки подальших анатомічних досліджень

ОСОБЛИВОСТІ МОРФОГЕНЕЗУ ТА ВАРІАНТНОЇ АНАТОМІЇ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ У ПЛОДІВ ЛЮДИНИ

In order to determine the regularities of morphogenesis, variant anatomy and dynamic peculiarities of space-time changes in the mandibular structure at the early period of human ontogenesis 60 specimens of human fetuses 160,0-450,0 mm of their parietal-coccygeal length (4-9th months of the intrauterine development) were examined using a complex of traditional and up-to-date methods of morphological study (anthropometry, computed tomography, morphometry, making the series of sequential histologic sections, microscopy, threedimensional computer reconstruction, statistical analysis). The regularities of individual anatomical variability, sex-age and constitutional peculiarities of the mandibular structure in the fetal period of human ontogenesis are determined. Critical periods of ontogenesis of mandibular morphogenesis at the pre-natal term of human ontogenesis are detected. Reconstructive and mathematical models of the mandible to determine its functional morphology and embryo topography are designed.С целью выяснения закономерностей морфогенеза, вариантной анатомии и особенностей динамики пространственно-временных изменений строения нижней челюсти в раннем периоде онтогенеза человека исследовано 60 препаратов плодов человека 160,0-450,0 мм теменно-копчиковой длины (4-9-й месяцы внутриутробного развития) с применением комплекса традиционных и новейших методов морфологического исследования (антропометрия, компьютерная томография, морфометрия, изготовление серий последовательных гистологических срезов, микроскопия, трехмерное компьютерное реконструирование, статистический анализ). Установлены закономерности индивидуальной анатомической изменчивости, полово-возрастные и конституционные особенности строения нижней челюсти в плодовом периоде онтогенеза человека. Определены критические периоды морфогенеза нижней челюсти в пренатальном периоде онтогенеза человека. Созданы реконструктивные и математические модели нижней челюсти для выяснения ее функциональной морфологии и ембриотопографии.З метою з’ясування закономірностей морфогенезу, варіантної анатомії та особливостей динаміки просторово-часових змін будови нижньої щелепи у ранньому періоді онтогенезу людини досліджено 60 препаратів плодів людини 160,0-450,0 мм тім’яно-куприкової довжини (4-9-й місяці внутрішньоутробного розвитку) із застосуванням комплексу традиційних і новітніх методів морфологічного дослідження (антропометрія, комп’ютерна томографія, морфометрія, виготовлення серій послідовних гістологічних зрізів, мікроскопія, тривимірне комп’ютерне реконструювання, статистичний аналіз). Встановлені закономірності індивідуальної анатомічної мінливості, статево-вікові та конституційні особливості будови нижньої щелепи в плодовому періоді онтогенезу людини. Визначені критичні періоди морфогенезу нижньої щелепи в пренатальному періоді онтогенезу людини. Створено реконструктивні та математичні моделі нижньої щелепи для з’ясування її функціональної морфології та ембріотопографії