Сучасні підходи до лікування гострої емпієми плеври (огляд літератури)

Acute pleural empyema (АРЕ) remains one of the most complex diseases that not only thoracic surgeons face every year, but also physicians and general practitioners. Despite modern pharmacology success and surgical techniques rapid development, the results of APE treatment usually remain unsatisfactory. This may be associated with improper treatment and late diagnosis of pneumonia complications. The drainage of the pleural cavity was considered to be standard in APE surgical treatment for many years. But in situations when the patient has APE with multiple chambers, each of them had to be drained separately, which creates additional difficulties for both the surgeon and the patient. In recent years, various types of videocorticoscopic surgeries (VCS) have been widely used in the world, including APE treatment. However, discussions on the correct tactics of using VCS in the APE treatment continue. Also, the issues of combating APE complications remain relevant. In their treatment there is no common opinion of specialists. Therefore, the aim of our work was to analyze modern domestic and foreign literature concerning APE treatment using videothoracoscopic minimally invasive technologies.VCS allow successfully combining the possibilities of closed and open surgical interventions in thoracic surgery. The undoubted VCS advantages are also blood loss reduction and time needed to perform intervention itself. If there is no opportunity to perform a fully closed VCS, it can be supplemented with a mini thoracotomy. Analysis of this technique usage experience indicates much wider possibility of intrapleural manipulations. The implementation of VCS in APE allows to achieve the inpatient treatment term reduction and to reduce the percentage of process chronicity cases. Severe complications of APE, such as residual cavities and pleuro-pulmonary fistulas, require an individual approach to every patient. Vacuum therapy could be a modern and promising method for APE residual cavities treatment.Острая эмпиема плевры (ОЭП) остается одним из самых сложных заболеваний, с которым ежегодно сталкиваются не только торакальные хирурги, но и терапевты и врачи общей практики. Несмотря на успехи современной фармакологии и стремительное развитие хирургических методик, результаты лечения ОЭП часто остаются неудовлетворительными. Это часто связано и с неправильным лечением и поздней диагностикой осложнений пневмонии. Стандартом хирургического лечения ОЭП много лет считали дренирование плевральной полости. Но в ситуациях, когда у больного имеется многоосумкованная ОЭП приходилось дренировать каждое осумкование отдельно, что создает дополнительные трудности как для хирурга, так и для больного. В последние годы широкое распространение в мире получили различные виды видеоторакоскопических операций (ВТО), в том числе и при лечении ОЭП. Однако продолжают вестись дискуссии о правильной тактике использования ВТО при ОЭП. Также остаются актуальными вопросы борьбы с осложнениями ОЭП, в лечении которых нет единого мнения специалистов. Поэтому целью нашей работы был анализ современной отечественной и зарубежной литературы по тактике лечения больных ОЭП с использованием современных видеоторакоскопических малоинвазивных технологий. ВТО позволяют успешно сочетать в себе возможности закрытых и открытых оперативных вмешательств в торакальной хирургии. Безусловным преимуществом ВТО также является уменьшение кровопотери и времени, необходимого на выполнение самого вмешательства. При невозможности выполнить полностью закрытую ВТО можно дополнить ее мини-торакотомией.Анализ опыта применения такой методики свидетельствует о значительно более широких возможностях интраплевральных манипуляций. Выполнение ВТО при ОЭП позволяет добиться сокращения срока стационарного лечения и снизить процент случаев хронизации процесса. Тяжелые осложнения ОЭП, например остаточные полости и плевро-легочные свищи, требуют индивидуального подхода к каждому больному. Современным и перспективным методом борьбы с остаточными полостями при ОЭП является вакуум-терапия.Гостра емпієма плеври (ГЕП) є одним із найскладніших захворювань, з яким щорічно стикаються не тільки торакальні хірурги, а й терапевти та лікарі загальної практики. Незважаючи на успіхи сучасної фармакології та стрімкий розвиток хірургічних методик, результати лікування ГЕП часто незадовільні. Це пов’язано й з неправильним лікуванням та пізньою діагностикою ускладнень пневмонії. Стандартом хірургічного лікування ГЕП багато років вважали дренування плевральної порожнини. Але у ситуаціях, коли у хворого наявна багатоосумкована ГЕП доводилося дренувати кожне осумкування окремо, що створює додаткові труднощі як для хірурга, так і для хворого. В останні роки широкого розповсюдження у світі набули різні види відеоторакоскопічних операцій (ВТО), у тому числі й при лікуванні ГЕП. Однак тривають дискусії щодо правильної тактики використання ВТО при ГЕП. Також залишаються актуальними питання боротьби з ускладненнями ГЕП, в лікуванні яких немає єдиної думки фахівців. Отже, метою нашої роботи був аналіз сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури щодо тактики лікування хворих на ГЕП із використанням сучасних відеоторакоскопічних малоінвазивних технологій.ВТО дозволяють успішно поєднувати можливості закритих та відкритих операційних втручань у торакальній хірургії. Безумовною перевагою ВТО також є зменшення крововтрати та часу, необхідного на виконання власне втручання. Якщо неможливо виконати повністю закриту ВТО, доцільно доповнити її мініторакотомією.  Аналіз досвіду застосування такої методики свідчить про значно ширші можливості інтраплевральних маніпуляцій. Виконання ВТО при ГЕП дозволяє досягти скорочення терміну стаціонарного лікування та знизити процент випадків хронізації процесу. Тяжкі ускладнення ГЕП, наприклад, залишкові порожнини та плевро-легеневі нориці, потребують індивідуального підходу до кожного хворого. Сучасним і перспективним методом боротьби із залишковими порожнинами при ГЕП є вакуум-терапія

Можливості малоінвазивних відеоасистованих операцій у хірургії легень та плеври

An analysis of the video-assisted thoracoscopic (VATS) operations in 203 patients with various surgical pathology of lungs andpleura is presented. As a result of using VATS surgical interventions 200 patients were discharged from hospital. The lethal outcomeoccurred in 3 (1.5 %) patients with IV stage lung cancer. Complications after VATS operations noted in 17 (8.4 %) patients. VATSoperations can successfully combine the possibilities of closed and open surgical interventions in surgery of the lungs and pleura,and execution mini thoracotomy not signifi cantly complicate the postoperative period and does not affect the length of stay ofpatients in hospital. Also it should be noted that the VATS surgical techniques can signifi cantly reduce the invasiveness of surgicalinterventions in acute pleural empyema and reduce the number of patients with the transition to the chronic form.Наведено аналіз застосування відеоасистованих торакоскопічних (ВАТС) операцій у 203 хворих із різною хірургічноюпатологією легень та плеври. У результаті проведених за допомогою ВАТС операційних втручань 200 хворих було ви-писано із стаціонару. Летальний результат відзначено у 3 (1,5 %) пацієнтів, хворих на рак легені IV стадії. Ускладнен-ня після проведення ВАТС операцій відзначено в 17 (8,4 %) хворих. ВАТС операції дозволяють успішно поєднуватиможливості закритих і відкритих операційних втручань у хірургії легень та плеври, а виконання міні-торакотоміїістотно не ускладнює перебіг післяопераційного періоду і не впливає на терміни перебування хворих у стаціонарі. Та-кож необхідно відзначити, що ВАТС хірургічні технології дозволяють істотно зменшити травматичність хірургічнихвтручань при гострій емпіємі плеври та знизити кількість хворих із переходом у хронічну форму

Improving the ablastic capacity of intravitreal chemotherapy for retinoblastoma

Background: Intravitreally (IV) administered cytostatics are believed to be a promising local chemotherapy for retinoblastoma (RB) because this approach enables the highest level of chemotherapeutic agent after its direct injection into the ocular cavity. Intravitreal administration is, however, invasive. Among the factors that prevent the wide use of intravitreal chemotherapy (IVitC) for RB is the risk of intraocular complications. In addition, exteriorization of the intraocular tumor may occur through the injection channel or extrabulbar tumor spread may occur. Purpose: To develop a technique of IVitC for intraocular RB to improve its ablastic capacity through the prevention of extrabulbar tumor spread. Material and Methods: An ablastic technique of IVitC was developed at the Department of Pediatric Eye Disorders, the Filatov institute, and used to perform 253 IV injections in 30 children (37 eyes) with T1 to T3 retinoblastoma. Results: The advantages of the newly developed IVitC technique are as follows: achieving ocular hypotony without additional paracentesis; preventing reflux from the vitreous cavity by displacing the conjunctiva above the intravitreal entry point and forming an obliquely perpendicular injection channel; treating the site of scleral puncture with cotton swab tamponade and applying antibiotic solution subconjunctivally; preventing an infection of the vitreous and scleral thinning in repeat IVitC. There were no perioperative or postoperative complications. In addition, there were no signs of extrabulbar tumor spread during follow-up after IVitC. The number of IV injections per eye ranged from 1 to 13. Conclusion: An improved ablastic capacity of the developed IVitC technique was achieved by reducing (a) reflux from the vitreous through a number of above manipulations and (b) traumatic effect of intervention, as well as preventing complications, which enabled the minimal invasiveness and safety of the technique

Opportunities of video assisted minimally invasive operations in the lung and pleura surgery

Наведено аналіз застосування відеоасистованих торакоскопічних (ВАТС) операцій у 203 хворих із різною хірургічною патологією легень та плеври. У результаті проведених за допомогою ВАТС операційних втручань 200 хворих було виписано із стаціонару. Летальний результат відзначено у 3 (1,5 %) пацієнтів, хворих на рак легені IV стадії. Ускладнення після проведення ВАТС операцій відзначено в 17 (8,4 %) хворих. ВАТС операції дозволяють успішно поєднувати можливості закритих і відкритих операційних втручань у хірургії легень та плеври, а виконання міні-торакотомії істотно не ускладнює перебіг післяопераційного періоду і не впливає на терміни перебування хворих у стаціонарі. Також необхідно відзначити, що ВАТС хірургічні технології дозволяють істотно зменшити травматичність хірургічних втручань при гострій емпіємі плеври та знизити кількість хворих із переходом у хронічну форму.An analysis of the video-assisted thoracoscopic (VATS) operations in 203 patients with various surgical pathology of lungs and pleura is presented. As a result of using VATS surgical interventions 200 patients were discharged from hospital. The lethal outcome occurred in 3 (1.5 %) patients with IV stage lung cancer. Complications after VATS operations noted in 17 (8.4 %) patients. VATS operations can successfully combine the possibilities of closed and open surgical interventions in surgery of the lungs and pleura, and execution mini thoracotomy not significantly complicate the postoperative period and does not affect the length of stay of patients in hospital. Also it should be noted that the VATS surgical techniques can significantly reduce the invasiveness of surgical interventions in acute pleural empyema and reduce the number of patients with the transition to the chronic form

Applications endovascular hemostasis treatment of pulmonary hemorrhage

Рентгеноэндоваскулярная эмболизация бронхиальных артерий (РЭБА) выполнена у 222 больных по поводу легочного кровотечения (ЛК) различной природы. Стойкий гемостаз достигнут у 198 (89,9%) больных. Показана возможность эндоваскулярного гемостаза у больных при распространенном раке легкого, осложненном ЛК. Гемостаз оказался неэффективным у 24 (10,8%) больных. Умерли 5 (2,2%) больных вследствие нерезектабельного рака легкого. Проанализированы причины неэффективного гемостаза.Rentgenoendovascular embolization of bronchial arteries was performed in 222 patients about pulmonary hemorrhage (PH) of different nature. Resistant hemostasis was achieved in 198 (89.9%) patients. The possibility of endovascular hemostasis in patients in advanced lung cancer complicated by PH. Hemostasis was ineffective in 24 (10.8%) patients. Died 5 (2.2%) patients due to unresectable lung cancer. The reasons for ineffective hemostasis were analysed

The Use of Video Thoracoscopic Operations in the Treatment of Acute Purulent Pleurisies

Современный опыт развития малоинвазивной торакальной хирургии позволяет считать видеоторакоскопические операции (ВТО) методом выбора в лечении острой эмпиемы плевры (ОЭП). Визуальный контроль в сочетании с эндоскопической санацией плевральной полости и вскрытие мелких субплевральных абсцессов способствуют раннему расправлению легкого и ликвидации гнойного процесса в плевральной полости, что предотвращает переход процесса в хроническую форму. Накопленный опыт выполнения ВТО при лечении ОЭП позволяет поделиться им в настоящем сообщении.The experience of the modern approach to the surgical treatment for the acute purulent pleurisies, with the use of endoscopic techniques in 391 patients is shown. The operative interventions are performed under general anesthesia as well using local anesthesia. The details of the methods, stages of operations, indications and adverse indications are mentioned. Special attention to the treatment of purulent pleurisy having lung-pleural fistula is given. Complications were 7.2%, lethality – 0.25%

Современные подходы к лечению острой эмпиемы плевры (обзор литературы)

Гостра емпієма плеври (ГЕП) є одним із найскладніших захворювань, з яким щорічно стикаються не тільки торакальні хірурги, а й терапевти та лікарі загальної практики. Незважаючи на успіхи сучасної фармакології та стрімкий розвиток хірургічних методик, результати лікування ГЕП часто незадовільні. Це пов’язано й з неправильним лікуванням та пізньою діагностикою ускладнень пневмонії. Стандартом хірургічного лікування ГЕП багато років вважали дренування плевральної порожнини. Але у ситуаціях, коли у хворого наявна багатоосумкована ГЕП, доводилося дренувати кожне осумкування окремо, що створює додаткові труднощі як для хірурга, так і для хворого. В останні роки широкого розповсюдження у світі набули різні види відеоторакоскопічних операцій (ВТО), у тому числі й при лікуванні ГЕП. Однак тривають дискусії щодо правильної тактики використання ВТО при ГЕП. Також залишаються актуальними питання боротьби з ускладненнями ГЕП, в лікуванні яких немає єдиної думки фахівців. Отже, метою нашої роботи був аналіз сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури щодо тактики лікування хворих на ГЕП із використанням сучасних відеоторакоскопічних малоінвазивних технологій. ВТО дозволяють успішно поєднувати можливості закритих та відкритих операційних втручань у торакальній хірургії. Безумовною перевагою ВТО також є зменшення крововтрати та часу, необхідного на виконання власне втручання. Якщо неможливо виконати повністю закриту ВТО, доцільно доповнити її міні-торакотомією. Аналіз досвіду застосування такої методики свідчить про значно ширші можливості інтраплевральних маніпуляцій. Виконання ВТО при ГЕП дозволяє досягти скорочення терміну стаціонарного лікування та знизити процент випадків хронізації процесу. Тяжкі ускладнення ГЕП, наприклад, залишкові порожнини та плевро-легеневі нориці, потребують індивідуального підходу до кожного хворого. Сучасним і перспективним методом боротьби із залишковими порожнинами при ГЕП є вакуум-терапія.Acute pleural empyema (АРЕ) remains one of the most complex diseases that not only thoracic surgeons face every year, but also physicians and general practitioners. Despite modern pharmacology success and surgical techniques rapid development, the results of APE treatment usually remain unsatisfactory. This may be associated with improper treatment and late diagnosis of pneumonia complications. The drainage of the pleural cavity was considered to be standard in APE surgical treatment for many years. But in situations when the patient has APE with multiple chambers, each of them had to be drained separately, which creates additional diffculties for both the surgeon and the patient. In recent years, various types of videocorticoscopic surgeries (VCS) have been widely used in the world, including APE treatment. However, discussions on the correct tactics of using VCS in the APE treatment continue. Also, the issues of combating APE complications remain relevant. In their treatment there is no common opinion of specialists. Therefore, the aim of our work was to analyze modern domestic and foreign literature concerning APE treatment using videothoracoscopic minimally invasive technologies. VCS allow successfully combining the possibilities of closed and open surgical interventions in thoracic surgery. The undoubted VCS advantages are also blood loss reduction and time needed to perform intervention itself. If there is no opportunity to perform a fully closed VCS, it can be supplemented with a mini thoracotomy. Analysis of this technique usage experience indicates much wider possibility of intrapleural manipulations. The implementation of VCS in APE allows to achieve the inpatient treatment term reduction and to reduce the percentage of process chronicity cases. Severe complications of APE, such as residual cavities and pleuro-pulmonary fstulas, require an individual approach to every patient. Vacuum therapy could be a modern and promising method for APE residual cavities treatment.Острая эмпиема плевры (ОЭП) остается одним из самых сложных заболеваний, с которым ежегодно сталкиваются не только торакальные хирурги, но и терапевты и врачи общей практики. Несмотря на успехи современной фармакологии и стремительное развитие хирургических методик, результаты лечения ОЭП часто остаются неудовлетворительными. Это часто связано и с неправильным лечением и поздней диагностикой осложнений пневмонии. Стандартом хирургического лечения ОЭП много лет считали дренирование плевральной полости. Но в ситуациях, когда у больного имеется многоосумкованная ОЭП приходилось дренировать каждое осумкование отдельно, что создает дополнительные трудности как для хирурга, так и для больного. В последние годы широкое распространение в мире получили различные виды видеоторакоскопических операций (ВТО), в том числе и при лечении ОЭП. Однако продолжают вестись дискуссии о правильной тактике использования ВТО при ОЭП. Также остаются актуальными вопросы борьбы с осложнениями ОЭП, в лечении которых нет единого мнения специалистов. Поэтому целью нашей работы был анализ современной отечественной и зарубежной литературы по тактике лечения больных ОЭП с использованием современных видеоторакоскопических малоинвазивных технологий. ВТО позволяют успешно сочетать в себе возможности закрытых и открытых оперативных вмешательств в торакальной хирургии. Безусловным преимуществом ВТО также является уменьшение кровопотери и времени, необходимого на выполнение самого вмешательства. При невозможности выполнить полностью закрытую ВТО можно дополнить ее мини-торакотомией. Анализ опыта применения такой методики свидетельствует о значительно более широких возможностях интраплевральных манипуляций. Выполнение ВТО при ОЭП позволяет добиться сокращения срока стационарного лечения и снизить процент случаев хронизации процесса. Тяжелые осложнения ОЭП, например остаточные полости и плевро-легочные свищи, требуют индивидуального подхода к каждому больному. Современным и перспективным методом борьбы с остаточными полостями при ОЭП является вакуум-терапия

Sympathetic uveitis in children: a case report and literature review

Background: Sympathetic ophthalmia is a rare autoimmune disease that presents as a bilateral granulomatous uveitis following a traumatic event or, less commonly, uniocular surgery. Purpose: To describe immunohistological and histomorphological data of a child who developed sympathetical ophthalmia in a healthy eye after a severe penetrating corneoscleral injury with contusion component. Material and Methods: We present clinical observation data of a boy of 6.5 years who developed sympathetic ophthalmia in the left eye 1.5 months after a penetrating ocular injury caused by a tree branch resulted in a severe corneoscleral laceration in the right eye. Types of treatment and data of clinical, imaging (ultrasound scanning and spectraldomain optical coherence tomography (SD-OCT)), pathohistological and immunological studies were described and reviewed. Conclusion: A high index of clinical suspicion and careful monitoring of the state of not only a traumatized eye, but also the fellow eye both in the early and late period after traumatic event are vital to ensure identification of initial signs of sympathetic inflammation (photophobia and tearing) and taking prompt adequate measures for the prevention of further development of sympathetic inflammation. The use of current imaging modalities (including ultrasound scanning and especially SD-OCT of the retina and optic nerve) enables early documentation of the initial signs of sympathetic inflammation. Further research is warranted to develop the targeted treatment methods that would take into account the components of the immunopathogenesi

История торакального отделения Одесской областной клинической больницы

У статті представлено історію створення та розвитку торакального відділення Одеської обласної клінічної лікарні, що за показниками хірургічної роботи, постійного вдосконалення методів діагностики та лікування, підготовки фахівців-хірургів і наукових кадрів займає одне з провідних місць в Україні. Щорічно в торакальному відділенні проходять лікування 1300-1400 пацієнтів з різними хірургічними захворюваннями та травмами грудної клітки. Хірургічна активність становить від 75 до 90%, летальність складає 1,0%. Співробітниками відділення за весь період опубліковано понад 500 наукових статей, оформлено понад 50 раціоналізаторських пропозицій і отримано 7 авторських свідоцтв на винаходи.The article presents the Thoracic Surgery department of Odessa Regional Clinical Hospital history of creation and development, which occupies one of the leading places in Ukraine according to the indicators of surgical work, the constant improvement of diagnostic methods and treatment, the training of surgeons and scientific personnel. 1300-1400 patients with various surgical diseases and chest injuries are treated in the Thoracic Surgery department every year. Surgical activity ranges from 75 to 90%, mortality is 1.0%. The department staff for the entire period published more than 500 scientific articles, issued more than 50 rationalization proposals and received 7 copyright certificates for inventions.Статье представлена история создания и развития торакального отделения Одесской областной клинической больницы, которое по показателям хирургической работы, постоянному совершенствованию методов диагностики и лечения, подготовки специалистов-хирургов и научных кадров занимает одно из ведущих мест в Украине. Ежегодно в торакальном отделении проходят лечение 1300-1400 пациентов с различными хирургическими заболеваниями и травмами грудной клетки. Хирургическая активность составляет от 75 до 90%, летальность составляет 1,0%. Сотрудниками отделения за весь период опубликовано более 500 научных статей, оформлено более 50 рационализаторских предложений и получено 7 авторских свидетельств на изобретения

Role of electric welding technologies in minimally invasive thoracic surgery

Поява безшовних електрозварювальних технологій дозволила почати їх широке використання в малоінвазивній тора кальній хірургії. Особливо корисним виявилося їх використання при виконанні відеоторакоскопічних резекцій легені (ВТРЛ). Мета. Оцінити можливості різних методик електрозварювальних ВТРЛ. Атипові ВТРЛ виконані у 91 хворого з різною хірургічною патологією грудної клітки. Було виконано 59 операцій по закритій методиці та 32 відеоасистованих, доповнених мініторакотомією. Виконання безшовних ВТРЛ виконувалось за допомогою електрозварювальних апаратів ЕК-300М1 і «Liga Sure Valleylab» та набором електрохірургічних інструментів. У деяких хворих безшовна методика доповнювалась механічним швом за допомогою ендостаплерів і традиційних зшивачів апаратів УО-40 та УС-30.Appearance of non-suture electric welding technologies allows their wide application in minimally invasive thoracic surgery. Most important is the application of these methods in video-assisted thoracoscopic lung resections (VTLR). Aim. To analyze the possibilities of different methods of electric welding VTLR. Video-assisted thoracoscopic lung resections were performed in 91 patients with different surgical pathologies of thorax. 59 of all operations were conducted by closed methods and 32 were made by video-assisted technology with minithoracotomy. Non-suture VTLRs were performed with the use of electric welding complexes EK-300M1 and “LigaSure Valleylab”, and electrosurgical instruments. Few patients with non-suture methods were additionally sealed with mechanical sutures by using endostaplers and traditional stitching apparatus УО-40 and УС-30