COVID-19 and education in Ukraine: Responses from the authorities and opinions of educators

The COVID-19 pandemic, which struck the world in 2020, has hit education systems around the world. The world community has begun searching for and testing models for organising the educational process in a new reality. The purpose of this study was to analyse how the education system in Ukraine is functioning under the COVID-19 pandemic. The theoretical framework for considering the research problem is based on the theory of synergetics. Such synergetic postulates as openness, evolution, dynamics, bifurcation point, interaction, self-organisation, irreversibility and new state are key guidelines for understanding the processes taking place in Ukrainian education. A qualitative research approach was used to guide the study. The research methods included the review of the governmental documents, review of the surveys and interviews. The major finding is that the COVID-19 pandemic is transforming the education system in Ukraine and many changes are positive. This includes the long-awaited autonomy of educational institutions, the opportunity to acquire digital skills by educators, strengthening cooperation with regional and local authorities and updates to the overloaded curriculum. The Ukrainian authorities, the pedagogical community and society are working together to organise education under new conditions. However, Ukrainian education faces serious challenges (partly inadequate Internet access in homes, especially in rural areas; lack of educators’ online instruction skills; few official methodological guidelines and online textbooks and low levels of motivation of students to participate in online sessions). The findings thus revealed the importance of a national strategy for the development of education, considering the recommendations of the international organisations and the experience of foreign countries

Strengthening the competence orientation of the natural science school education content as condition of all-round development of a personality

У статті актуалізовано проблему посилення компетентнісної спрямованості змісту шкільної природничої освіти як однієї з важливих умов, досягнення якої забезпечує успішну соціалізацію молодої людини, зокрема в контексті формування природничо-наукової картини світу, розвитку самостійності, ініціативності та здатності реалізувати власний творчий потенціал та гармонійні стосунки із суспільством. Наголошено, що концептами формування змісту базової середньої освіти є орієнтація на систему цінностей і компетентностей, які визначають здатність випускника гімназії успішно діяти в практичних навчальних та життєвих ситуаціях, а також нести відповідальність за свої дії. Проаналізовано особливості реалізації змістових ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» у складниках освітньої галузі «Природознавство» (біологічний, фізичний, хімічний, географічний) на рівні базової освіти, які відповідають ключовим компетентностям, що мають формуватися в учнів, та є засобом інтеграції навчального змісту як у межах окремого предмета, так і між різними предметами в межах освітньої галузі, а також між різними освітніми галузями. Обґрунтовано, що основою оновлення змісту шкільної природничої освіти на базовому рівні є система цінностей і компетентностей, які визначають здатність особистості ефективно здійснювати навчально-пізнавальну та професійну діяльність. Показано, що базові курси природничих предметів мають відповідний компетентнісний потенціал, що забезпечує сформованість у випускників ціннісних і світоглядних орієнтацій, необхідних для ефективного вирішення практичних ситуацій та успішної життєвої траєкторії.The article addresses an issue of structuring the natural science school education content and substantiates the trends of its modernization under orientation at the all-round development of a personality. The features of implementation of the crosscutting lines into the content of the basic courses reflecting socially and personally important ideas and relating the relevant key competencies are determined. The necessity of strengthening the competence orientation of the natural science component of the content of basic secondary education is substantiated. In particular, it is stressed the topicality of orientation towards a system of values and competencies that determine the ability to successfully operate in practical educational and life situations, to be responsible for his/her actions in nature and society. It is proved that updating of content is a condition for successful deployment of crosscutting content lines. Their mastery by students involves the use of methods and forms of instruction that maximize the activity, competence and personally oriented approaches aimed at solving practical learning and life situations, stimulate formative learning. The authors underlined that the increase of attention to the effective component of the content of education, strengthening its role in the formation of subject and key competences, specifying the state requirements to the training level of general education students in the educational field “Natural Sciences” are the main directions of modernization of school natural science education content

COVID-19 та освіта в Україні: відповіді офіційної влади та думки освітян

The COVID-19 pandemic, which struck the world in 2020, has hit education systems around the world. The world community has begun searching for and testing models for organising the educational process in a new reality. The purpose of this study was to analyse how the education system in Ukraine is functioning under the COVID-19 pandemic. The theoretical framework for considering the research problem is based on the theory of synergetics. Such synergetic postulates as openness, evolution, dynamics, bifurcation point, interaction, self-organisation, irreversibility and new state are key guidelines for understanding the processes taking place in Ukrainian education. A qualitative research approach was used to guide the study. The research methods included the review of the governmental documents, review of the surveys and interviews. The major finding is that the COVID-19 pandemic is transforming the education system in Ukraine and many changes are positive. This includes the long-awaited autonomy of educational institutions, the opportunity to acquire digital skills by educators, strengthening cooperation with regional and local authorities and updates to the overloaded curriculum. The Ukrainian authorities, the pedagogical community and society are working together to organise education under new conditions. However, Ukrainian education faces serious challenges (partly inadequate Internet access in homes, especially in rural areas; lack of educators’ online instruction skills; few official methodological guidelines and online textbooks and low levels of motivation of students to participate in online sessions). The findings thus revealed the importance of a national strategy for the development of education, considering the recommendations of the international organisations and the experience of foreign countries.Пандемія COVID-19, яка вразила світ у 2020 році, також вразила і національні системи освіти. Світова спільнота розпочала пошук та випробування моделей організації навчального процесу в новій реальності. Метою цього дослідження було проаналізувати, як функціонує система освіти в Україні в умовах пандемії COVID-19. Теоретичні основи розгляду проблеми дослідження базуються на теорії синергетики. Такі синергетичні постулати, як відкритість, еволюція, динаміка, точка біфуркації, взаємодія, самоорганізація, незворотність та новий стан є ключовими орієнтирами для розуміння процесів, що відбуваються в українській освіті. Було використано якісний підхід до дослідження. Методи дослідження включали огляд державних документів, огляд опитувань та інтерв'ю. Основним висновком є ​​те, що пандемія COVID-19 трансформує систему освіти в Україні, і багато змін є позитивними. Зокрема, довгоочікувана автономія навчальних закладів, можливість здобуття цифрових навичок викладачами, посилення співпраці з регіональними та місцевими органами влади та оновлення перевантаженої навчальної програми. Українська влада, педагогічне співтовариство та суспільство спільно працюють над організацією освіти за нових умов. Водночас українська освіта стикається з серйозними проблемами (частковий доступ до Інтернету в будинках, особливо у сільській місцевості; відсутність цифрових навичок у викладачів; невелика кількість офіційних методичних вказівок та підручників в Інтернеті, низький рівень мотивації учнів до участі в онлайн-класах). Таким чином, результати виявили важливість національної стратегії розвитку освіти, враховуючи рекомендації міжнародних організацій та досвід зарубіжних країн

Развитие содержания общего среднего образования: анализ прогнозного фона

The article deals with the problem of forecasting the development of the content of general secondary education. The definition of “forecasting the development of the content of general secondary education”, which is interpreted by the authors as a process of its quantitative and qualitative changes occurring under the influence of internal and external factors, provides the achievement of a qualitatively new state of its system, its compliance with social needs and personal needs of education applicants on a certain stage of social development. In the context of the study, the significance of educational and pedagogical forecasting as a powerful scientific tool for the development of the content of general secondary education has been substantiated, which makes it possible to determine and assess trends in its development, to develop and justify forecasts, to provide recommendations for the selection and design of the indicated content. The main groups of factors of the forecast background of development of general secondary education external to this object are forecasted and briefly analysed, and prediction of the conditions and factors influencing it). It is substantiated that in the conditions of reforming general secondary education the weight of organizational-political (state educational policy), economic (labour market, information sphere development, labour migration, etc.), international factors (international educational cooperation, entering into the world and European educational space, etc.). Traditionally, the influence of scientific and technological factors, caused by scientific and technological progress (at the present stage, is the development of computer technology and information and com of further researches with refinement of the terminology system and the substantiation of the conceptual foundations for forecasting the development of the content of general secondary education, the development of a theoretical model and technology that will ensure the implementation of this process. munication technologies, etc.) remains. The authors attribute perspectives of further researches with refinement of the terminology system and the substantiation of the conceptual foundations for forecasting the development of the content of general secondary education, the development of a theoretical model and technology that will ensure the implementation of this process.У статті розглянуто проблему прогнозування розвитку змісту загальної середньої освіти; визначено поняття «прогнозування розвитку змісту загальної середньої освіти»; у контексті дослідження обґрунтовано значення освітньо-педагогічного прогнозування для означеного процесу. Виділено й стисло проаналізовано основні групи чинників прогнозного фону розвитку загальної середньої освіти. Окреслено перспективи подальших досліджень.В статье рассмотрена проблема прогнозирования развития содержания общего среднего образования; определено понятие «прогнозирования развития содержания общего среднего образования»; в контексте исследования обосновано значение образовательно-педагогического прогнозирования для указанного процесса. Выделены и кратко проанализированы основные группы факторов прогнозного фона развития общего среднего образования. Определены перспективы дальнейших исследований

Natural science education concept for sustainable development

У статті розкрито сутність поняття "екологічний та еволюційний підхід", концептуальні ідеї еколого-еволюційного підходу (ідея еволюції та ідея екоцентризму). Автори визначили методологічні засади еколого-еволюційного підходу до навчання. Розроблено та науково обґрунтовано концепцію викладання природничих наук на основі еколого-еволюційного підходу та дидактичні засади впровадження еколого-еволюційного підходу до викладання природничих наук (дидактичні умови, принципи та закони), що візуалізується в дидактичній моделі . Розроблено технологію викладання біології на основі екологічного та еволюційного підходу. Результати педагогічного експерименту довели ефективність технології викладання біології на основі екологічного та еволюційного підходу, а також концепції та реалізації педагогічних принципів екологічного та еволюційного підходу до викладання природничих наук.The article is revealed essence and the concept of “ecological and evolutionary approach”, conceptual ideas of ecological and evolutionary approach (the idea of evolution and the idea of ecocentrism) are disclosed. Author determined methodological principles of ecological and evolutionary approach to teaching. The concept of teaching natural sciences on the basis of ecological and evolutionary approach and didactic principles of implementation of ecological and evolutionary approach to the teaching of natural sciences (didactic conditions, principles and laws) are developed and scientifically substantiated which is visualized in a didactic model of teaching natural science on the basis of ecological and evolutionary approach. The technology of teaching biology based on ecological and evolutionary approach is developed. Results of pedagogical experiment proved the effectiveness of the technology of teaching biology on the basis of ecological and evolutionary approach and the conception and implementation of teaching principles of ecological and evolutionary approach to the teaching of natural sciences embodied in it

Conceptual foundations for the upper secondary education transformation in the context of Ukrainian school reform

Упровадження концепції Нової української школи передбачає трансформацію вітчизняної системи повної загальної середньої освіти на нових концептуальних засадах для всіх її рівнів, у тому числі й на рівні профільної середньої освіти. Стратегічна функція завершального етапу здобуття середньої освіти полягає в наданні можливості здобувачам освіти задовольнити свої освітні потреби залежно від подальших життєвих планів – продовження навчання чи здобуття професії. Тому профільна середня освіта повинна ґрунтуватися на засадах глибокої індивідуалізації та диференціації навчання, урахуванні потреб і інтересів учнів, їхніх здібностей і життєвих намірів самореалізації. На підставі узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду у статті подаються основні концептуальні засади запровадження профільної середньої освіти за двома спрямуваннями – академічним і професійним. У змісті освіти пропонується виокремити два складники: 1) ядро загальноосвітньої підготовки, обов’язкове для всіх, хто здобуває повну загальну середню освіту; 2) зміст, який залежно від спрямування забезпечує поглиблене оволодіння профільно орієнтованими знаннями, компетентностями, способами діяльності тощо. Перший складник може бути відображений чотирма напрямами: мовно-літературна, STEM, суспільно-гуманітарна освіта, фізичний розвиток і безпека. Другий складник залежно від спрямування реалізується профільними предметами, що вивчаються поглиблено, або професійно орієнтованими дисциплінами для закладів професійно-технічної і фахової передвищої освіти. Відповідно до такого поділу змісту заклади освіти створюють освітні/освітньо-професійні програми відповідно до обраних профілів навчання, професій чи спеціальностей. Для задоволення освітніх потреб здобувачів освіти органи місцевого самоврядування формують мережу закладів профільної середньої освіти різного типу (академічні і професійні ліцеї, коледжі, заклади спеціалізованої освіти), які функціонують головним чином відокремлено або в комплексі з іншими установами і закладами освіти.The introduction of the concept of the New Ukrainian School provides for the transformation of the national system of full-time general secondary education on a new conceptual basis for all its levels, including at the level of upper secondary education. The strategic function of the final stage of secondary education is to provide educational applicants with the opportunity to meet their educational needs depending on their future life plans – continuing their studies or obtaining a profession. Therefore, upper secondary education should be based on the principles of deep individualization and differentiation of learning, considering students’ needs and interests, their abilities and life intentions of self-realization. Based on the generalization of domestic and foreign experience, the article presents the main conceptual foundations for the introduction of upper secondary education in two areas – academic and professional. In the content of education, it is proposed to distinguish two components: 1) the core of general education training, which is mandatory for all those who receive a full-time secondary education; 2) content that, depending on the direction, provides in-depth mastery of profile-oriented knowledge, competencies, methods of activity, etc. The first component can be reflected in four areas: Language and Literature, STEM, Social and Humanitarian Education, physical development and security. The second component, depending on the direction, is implemented by specialized subjects studied in depth, or professionally oriented disciplines for institutions of vocational and professional pre-higher education. In accordance with this division of content, educational institutions create educational/educational-professional programs in agreement with the selected training profiles, professions or specialties. To meet the educational needs of applicants for education, local self-government bodies form a network of upper secondary education institutions of various types (academic and professional lyceums, colleges, specialized education institutions), which function mainly separately or in combination with other educational institutions and establishments

Українсько-латвійське порівняльне дослідження з університетської освіти: загальноєвропейські цінності та сучасні виклики

Knowledge on universal values in general and common European values in particular and their influence on the process of providing university education to current and future generations may become a basis for building a cohesive world community. In that context, university education has an invaluable role to play. To live in peace and harmony for years to come, people should acknowledge and respect the diversity within the global society. This will be possible only if the content of higher education programmes in universities throughout Europe provides the next generations with insight into European and world culture and multiculturalism. This is most evident now when all the nations of the world have expressed their willingness to help each other in combating the Covid-19 pandemic placing the highest value on the person. In this regard, the article is aimed at investigating the problems Ukrainian and Latvian students face as a result of current challenges caused by the Covid-19 pandemic, providing some scientifically backgrounded ways of their overcoming and reducing their negative consequences. The problems whose essence was found out through conducting a webbased questionnaire were generalized by means of content analysis method. Research sample included 109 Latvian students and 98 Ukrainian students.Знання про загальнолюдські цінності загалом та загальноєвропейські цінності, зокрема, та їх вплив на процес надання університетської освіти нинішнім та майбутнім поколінням можуть стати основою для побудови згуртованої світової спільноти. У цьому контексті університетська освіта відіграє неоціненну роль. Щоб жити в мирі та злагоді на довгі роки, люди повинні визнавати та поважати різноманітність у глобальному суспільстві. Це стане можливим лише за умови, що зміст програм вищої освіти в університетах по всій Європі надасть наступним поколінням розуміння європейської та світової культури та мультикультуралізму. Це найбільш очевидно зараз, коли всі країни світу виявили готовність допомагати один одному у боротьбі з пандемією Covid-19, надаючи людині найвищу цінність. У зв’язку з цим стаття спрямована на дослідження проблем, з якими стикаються українські та латвійські студенти внаслідок сучасних викликів, спричинених пандемією Covid-19, забезпечуючи деякі науково обгрунтовані шляхи їх подолання та зменшення їх негативних наслідків. Проблеми, суть яких було з’ясовано шляхом проведення веб-опитувальника, були узагальнені методом аналізу змісту. Вибірка дослідження включала 109 студентів Латвії та 98 студентів України

Освітні втрати учнів закладів загальної середньої України як наслідок непередбачуваних глобальних викликів: виклики та перспективи

In the context of a full-scale war in Ukraine launched by Russia on February 24, 2022, Ukraine’s educational system in general and the system of general secondary education in particular faced previously unforeseen challenges in organising educational process under martial law. These challenges lead to the emergence of previously unpredictable problems in the system of general secondary education that require systemic and purposeful solutions. One of these problems is directly related to learning losses among students of general secondary education and the search for effective ways of compensating for these learning losses. And although learning losses have become an objective reality at all levels of education, this issue is especially true in general secondary education institutions, as school-age children are the most vulnerable in the context of the tragic events taking place in Ukraine due to the war. Taking into account the fact that this topic has not been systematically studied in the scientific literature, the present paper is aimed at identifying war-related learning losses based on the experience of Ukrainian general secondary school teachers. The data collection instrument includes a questionnaire developed by the authors of this paper and the research sample includes 352 general secondary school teachersВ умовах повномасштабної війни в Україні, розпочатої Росією 24 лютого 2022 року, система освіти України загалом і система загальної середньої освіти зокрема зіткнулися з непередбачуваними раніше викликами в організації освітнього процесу в умовах воєнного стану. Ці виклики призводять до виникнення раніше непередбачуваних проблем у системі загальної середньої освіти, котрі потребують системного та цілеспрямованого вирішення. Одна з таких проблем безпосередньо пов’язана з освітніми втратами серед учнів закладів загальної середньої освіти та пошуком ефективних шляхів їх компенсації. І хоча освітні втрати стали об’єктивною реальністю на всіх рівнях освіти, особливу актуальність це питання набуває для закладів загальної середньої освіти, оскільки діти шкільного віку є найбільш вразливими в контексті трагічних подій, які відбуваються в Україні через війну. Зважаючи на відсутність системних досліджень зазначеної проблеми в науковій літературі, мета статті полягає у виявленні поглядів учителів закладів загальної середньої освіти України щодо освітніх втрат, котрі пов’язані з війною. Інструментом збору даних є анкета, розроблена авторами цієї статті, а вибірка дослідження – 352 вчителя закладів загальної середньої освіти України

Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні: монографія (До 30-річчя незалежності України)

The publication provides a comprehensive analysis of the state and development of national education over the 30 years of Ukraine’s independence, identifies current problems in education, ascertains the causes of their emergence, offers scientifically reasoned ways to modernise domestic education in the context of globalisation, European integration, innovative development, and national self-identification. Designed for legislators, state officials, education institutions leaders, teaching and academic staff, the general public, all those who seek to increase the competitiveness of Ukrainian education in the context of civilisation changes.У виданні здійснено всебічний аналіз стану і розвитку національної освіти за 30-річний період незалежності України, визначено актуальні проблеми освітньої сфери, виявлено причини їх виникнення, запропоновано науково обґрунтовані шляхи модернізації вітчизняної освіти в умовах глобалізації, європейської інтеграції, інноваційного розвитку та національної самоідентифікації. Розраховано на законодавців, державних управлінців, керівників закладів освіти, педагогічних і науково-педагогічних працівників, широку громадськість, усіх, хто прагне підвищення конкурентоспроможності української освіти в контексті цивілізаційних змін

Організація початкової освіти в умовах війни в Україні: результати опитування фахівців початкового навчання

The article presents the results of a survey of primary education specialists on the organization of primary school education in the period after the beginning of Russia's full-scale invasion of Ukraine on February 24, 2022 and May 31, 2022 (the official end of the 2021–2022 academic year). The survey was conducted by scholars of the Institute of Pedagogy of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine. The article is based on the legislative and regulatory documents governing the legal regime of martial law in Ukraine and the peculiarities of the functioning of the Ukrainian education system during this period; analytical works, including the author's own, on the organization of education under martial law; characteristics of primary education: The guidelines of international organizations on the organization of education in times of war were also taken into account. The results of the survey showed that primary education in Ukraine continued to function after the full-scale invasion of Ukraine by Russia, despite serious challenges (destruction or damage to educational institutions due to bombing and shelling, forced displacement of teachers and parents with children, numerous psychological traumas of teachers and children, occupation of part of the territory of Ukraine and genocide of the Ukrainian people in the occupied territories). This became possible both due to the creation of the foundations of institutional and legal regulation of the educational sphere for the period of martial law by the Ukrainian authorities, and to the specialists of primary education: their civic position, moral responsibility, professional qualifications. The conclusions developed on the basis of the respondents' answers outline possible options for organizing primary education in war conditions. The relevance of further development of the distance learning format in Ukraine under martial law and the implementation of a systemic policy of the authorities to support teachers, which should include both psychological support and the development of methodological support for teaching in war conditions, emphasized.У статті наведено результати опитування фахівців початкової освіти щодо організації навчання в початковій школі в період після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року та 31 травня 2022 року (офіційне закінчення 2021–2022 н.р.). Опитування проводили науковці Інституту педагогіки НАПН України. В основу статті покладено законодавчі та нормативні документи, що регулюють правовий режим воєнного стану в Україні та особливості функціонування системи освіти України в цей період; аналітичні праці, в тому числі авторські, з питань організації навчання в умовах воєнного стану; характеристики початкової освіти: також враховано рекомендації міжнародних організацій щодо організації навчання у воєнний час. Результати опитування показали, що початкова освіта в Україні продовжувала функціонувати після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, незважаючи на серйозні виклики (руйнування чи пошкодження навчальних закладів через бомбардування та обстріли, вимушене переміщення вчителів та батьків з дітьми, численні психологічні травми вчителів та дітей, окупація частини території України та геноцид українського народу на окупованих територіях). Це стало можливим як завдяки створенню українською владою засад інституційно-правового регулювання освітньої сфери на період воєнного стану, так і фахівцям початкової освіти: їх громадянській позиції, моральній відповідальності, професійній кваліфікації. Висновки, складені на основі відповідей респондентів, окреслюють можливі варіанти організації початкової освіти в умовах війни. Наголошено на актуальності подальшого розвитку дистанційного формату навчання в Україні в умовах воєнного стану та реалізації системної політики влади щодо підтримки педагогів, яка має включати як психологічну підтримку, так і розвиток методичного забезпечення навчання в умовах війни