Основні етапи роботи з джерелами особистісної інформації у процесі розкриття та розслідування злочинів

Томин С. В. Основні етапи роботи з джерелами особистісної інформації у процесі розкриття та розслідування злочинів : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / С. В. Томин; кер. роботи І. І. Когутич; Нац. ун.-т "Одеська юридична академія". – Одеса, 2007. – 20 с.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. – Одеська національна юридична академія, Одеса, 2006. Дисертація містить комплекс теоретичних та практичних питань щодо дослідження проблем роботи з джерелами особистісної інформації у досудовому розслідуванні. У роботі проведено аналіз законодавства України з визначення поняття джерел доказів, процесу доказування, положень криміналістики, кібернетики та юридичної психології щодо закономірностей формування ідеальних слідів-відображень у свідомості особи. Автор розкриває поняття джерела особистісної інформації, його встановлення, способи отримання фактичних даних, їх експертного дослідження та оцінки. Дисертантом пропонуються зміни до чинного законодавства щодо вдосконалення роботи з джерелами особистісної інформації. Результати дослідження збагачують теоретичні основи криміналістики, можуть бути використані під час майбутніх наукових досліджень, у процесі вдосконалення чинного законодавства, у навчальному процесі, діяльності з розкриття та розслідування злочинів.Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 – уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза. – Одесская национальная юридическая академия, Одесса, 2006. Диссертация содержит комплекс теоретических и практических вопросов, связанных с исследованием проблем работы с источниками личностной информации в процессе раскрытия и расследования преступлений. В работе осуществлен анализ действующего законодательства Украины по определению понятия доказательств, их источников, а также положений криминалистики, криминалистической кибернетики и юридической психологии относительно закономерности отражения информации в сознании лица, сохранения ее в памяти и воссоздания во время осуществления процессуальных и непроцессуальных действий. Внимание автора сосредоточивается на анализе понятия источника личностной информации, предлагается собственное его определение. Обосновывается необходимость включения в тематический план курса "Криминалистика" главы "Источники криминалистически значимой информации", в которой раскрывалась бы такая их разновидность, как источники личностной информации, и особенности работы с ними на отдельных этапах. Считается за необходимое, классифицируя источники личностной информации, учитывать критерий, предусматривающий: 1) форму участия лица в восприятии события преступления и 2) его процессуальный статус. В работе формулируются условия признания лица источником личностной информации, раскрывается сущность, содержание и значение установления лица как начального этапа работы с источниками личностной информации; аргументируется необходимость усовершенствования правовых и тактических основ некоторых процессуальных и непроцессуальных действий, среди которых получение объяснений, опрос граждан, снятие информации с каналов связи, визуальное наблюдение. Автор раскрывает сущность и содержание стадии экспертного исследования источников личностной информации, анализирует проблемы, которые возникают в процессе назначения, производства и оценки результатов таких видов экспертиз, как судебно-психологическая, судебно-психиатрическая, комплексная судебная психолого-психиатрическая. Диссертантом вносятся предложения по изменению действующего законодательства в отношении усовершенствования работы с источниками личностной информации на отдельных ее этапах. Материалы диссертации обогащают теоретические основы криминалистической науки, могут быть использованы во время будущих научных исследований, в процессе совершенствования действующего законодательства, в учебном процессе, практической деятельности по раскрытии и расследовании преступлений.Dissertation for a candidate Degree in law in specialty 12.00.09 – Criminal Process and Criminalistics; judicial examination. – Odessa National Academy of Law, Odessa, 2006. The research contains a series of theoretical and practical issues relevant to the work with the sources of personality information in the process of crimes exposure and investigation. The current legislation of Ukraine concerning the notion of proofs, their sources and the process of proving is analysed; and the regulations of criminalistics, criminalistic cybernetics and juridical psychology in view of the reflection and keeping information in the person’s mind and its reproduction. The author concentrates on the notion of the sources of personality information and its establishment and the problems of obtaining the facts significant for the crimes exposure and investigation, their expertise and estimation. In opinion of the author it is necessary to include the paragraph "The sources of criminalistics information" to the thematic plan of the course "Criminalistics". There are would be explored such their variety, as the sources of personality information and specific of work with them on some stages, in this paragraph. The author makes the proposals concerning the changes to the current legislation in order to improve at certain stages the work with the sources of personality information. The thesis results enrich theoretical bases of criminalistics science, they can be applied for improving the current legislation and for crimes exposure and investigation in the practical activities of criminalists

A Comprehensive evaluation of a universal school-based depression prevention program for adolescents.

The thesis involved the implementation of a school-based CBT intervention for preventing adolescent depression. Although the bulk of the findings suggest that the present intervention was ineffective in alleviating symptoms overall, those with the highest levels of depressive symptoms at baseline experienced the greatest benefit

Aqua­bis(3,5-dimethyl-1H-pyrazole-κN)(oxalato-κ2 O,O′)copper(II)

In the title compound, [Cu(C2O4)(C5H8N2)2(H2O)], the CuII atom is coordinated in a slightly distorted square-pyramidal geometry by two N atoms belonging to the two 3,5-dimethyl-1H-pyrazole ligands, two O atoms of the oxalate anion providing an O,O′-chelating coordination mode, and an O atom of the water mol­ecule occupying the apical position. The crystal packing shows a well defined layer structure. Intra-layer connections are realised through a system of hydrogen bonds while the nature of the inter-layer inter­actions is completely hydro­phobic, including no hydrogen-bonding inter­actions

Особливості лікування діафізарних переломів кісток передпліччя у дітей

Лікування діафізарних переломів кісток передпліччя у дітей є найбільш складним та не до кінця вирішеним питанням сучасної травматології, тому аналіз ефективності застосування різних методів лікування діафізарних переломів кісток передпліччя у дітей є однією з актуальних проблем сучасної ортопедії та травматології. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3248

Особливості хімічного складу регенерату великогомілкових кісток інтактних тварин

В досліді на 24 білих щурах вивчали хіміко-аналітичні показники постравматичного регенерату великогомілкової кістки. Травму великогомілкової кістки завдавали так: під ефірним наркозом робили поздовжній розріз завдовжки 0,8-1,5 см по лінії margo anterior tibia. Дірчастий дефект завдавали зубним бором на глибину 2 мм на межі проксимальної та центральної третини діафізу. Операційну рану закривали шкірним швом. Дослідження проводили через 5, 10, 15 та 24 дні після нанесення травми. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/552

Dibromidobis(3,5-dimethyl-1H-pyrazole-κN 2)cobalt(II)

In the mononuclear title complex, [CoBr2(C5H8N2)2], the CoII atom is coordinated by two N atoms from two monodentate 3,5-dimethyl­pyrazole ligands and two Br atoms in a highly distorted tetra­hedral geometry. In the crystal, the complex mol­ecules are linked by inter­molecular N—H⋯Br hydrogen bonds into chains along [101]. An intra­molecular N—H⋯Br hydrogen bond is also present

On the fifth anniversary of the Australian Unity Wellbeing Index: what have we learned about subjective wellbeing?

Department of Rehabilitation SciencesRefereed conference pape

μ-Oxalato-bis­[(2,2′-bipyridyl)­copper(II)] bis(perchlorate) dimethyl­formamide disolvate monohydrate

The title compound, [Cu2(C2O4)(C10H8N2)4](ClO4)2·2C3H7NO·H2O, contains doubly charged centrosymmetric dinuclear oxalato-bridged copper(II) complex cations, perchlorate anions, and DMF and water solvate mol­ecules. In the complex cation, the oxalate ligand is coordinated in a bis-bidentate bridging mode to the Cu atoms. Each Cu atom has a distorted tetra­gonal-bipyramidal environment, being coordinated by two N atoms of the two chelating bipy ligands and two O atoms of the doubly deprotonated oxalate anion. Pairs of perchlorate anions and water mol­ecules are linked into recta­ngles by O—H⋯O bonds in which the perchlorate O atoms act as acceptors and the water mol­ecules as donors. Methyl groups of the DMF solvent molecule are disordered over two sites with occupancies of 0.453 (7):0.547 (7), and the water molecule is half-occupied