Symposium Internationale Quartum Anatomiae Clinicae

Proceedings from the Symposium

A γ\gamma-ray determination of the Universe's star-formation history

The light emitted by all galaxies over the history of the Universe produces the extragalactic background light (EBL) at ultraviolet, optical, and infrared wavelengths. The EBL is a source of opacity for $\gamma$ rays via photon-photon interactions, leaving an imprint in the spectra of distant $\gamma$-ray sources. We measure this attenuation using {739} active galaxies and one gamma-ray burst detected by the {\it Fermi} Large Area Telescope. This allows us to reconstruct the evolution of the EBL and determine the star-formation history of the Universe over 90\% of cosmic time. Our star-formation history is consistent with independent measurements from galaxy surveys, peaking at redshift $z\sim2$. Upper limits of the EBL at the epoch of re-ionization suggest a turnover in the abundance of faint galaxies at $z\sim 6$.Comment: Published on Science. This is the authors' version of the manuscrip

Pluri-Canonical Models of Supersymmetric Curves

This paper is about pluri-canonical models of supersymmetric (susy) curves. Susy curves are generalisations of Riemann surfaces in the realm of super geometry. Their moduli space is a key object in supersymmetric string theory. We study the pluri-canonical models of a susy curve, and we make some considerations about Hilbert schemes and moduli spaces of susy curves.Comment: To appear in the proceedings of the intensive period "Perspectives in Lie Algebras", held at the CRM Ennio De Giorgi, Pisa, Italy, 201

Контроль періопераційного болю (Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах)

Мультидисциплінарна робоча група авторів. Синтез настанови Дана клінічна настанова є адаптованою для системи охорони здоров’я України версією клінічної настанови Acute Pain Management: Scientific Evidence. – 3-тє видання, 2010. Окремі положення цієї настанови адаптовані з таких інформаційних джерел: ● Good Practice in Postoperativeand Procedural Pain Management. – 2nd еdition, 2012; ● PROSPECT: evidence-based, procedure-specific postoperative pain management, 2015; ● Postoperative pain management – Good Clinical Practice. General recommendations and principles for successful pain management. Produced in consultation with the European Society of Regional Anaesthesia and Pain Therapy. Слід зазначити, що після публікації наведених клінічних настанов у 2010–2016 рр., на момент запланованого перегляду (2010–2016) не було опубліковано нових даних, достатніх для оновлення рекомендацій. Даних в Acute Pain Management: Scientific Evidence. – 4-те видання, 2015, для доповнення настанови не знайдено. Дану клінічну настанову пропонується розглядати як інформаційне джерело щодо вибору тактики знеболення в періопераційному періоді у пацієнтів хірургічного профілю. Відхилення від цих рекомендацій при лікуванні конкретного пацієнта можливі, але вони повинні бути обґрунтовані відповідним чином – консиліумом фахівців на чолі з керівником відділення. Обґрунтування необхідності створення клінічної настанови в Україні Право на адекватне усунення болю є базовим правом людини, що закріплене в Монреальській декларації (2010). Больовий синдром є провідною причиною (11,3–40 %) звернень за первинною медичною допомогою. У 70 % хворих на рак біль є основним симптомом (Контроль болю, Адаптована клінічна настанова, МОЗ України, 2012). Біль залишається стабільним критерієм оцінки якості життя пацієнтів як хірургічного, так і терапевтичного профілю. Адекватність післяопераційного знеболення коливається в межах 51–56 % (Apfelbaum J. et al., 2003). Неадекватне періопераційне знеболення може спричинити велику кількість післяопераційних ускладнень з боку серцево- судинної системи (артеріальна гіпертензія, аритмія, гостра ішемія міокарда), органів дихання (зниження життєвої ємності легень, ателектаз, застійна пневмонія, гіпоксія), шлунково-кишкового тракту (парези кишечника, транслокація кишкової флори), центральної нервової системи (формування хронічного больового синдрому, гіпералгезії), системи згортання крові (гіперкоагуляція, тромбози глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії), депресія (Wu C. L., Raja S. N. et al., 2011). Післяопераційний біль як складова частина періопераційного знеболення впливає на якість життя пацієнта безпосередньо після хірургічного втручання, підвищує частоту ранніх ускладнень, є фактором ризику розвитку хронічного нейропатичного больового синдрому (Hanna M. H., 2006). Згідно з даними Reddi та Curran (2014), ризик розвитку хронічного післяопераційного болю після мастектомії становить 20– 50 %, ампутації кінцівок – 50–85 %, кардіохірургічних операцій – 30–55 %, видалення грижі – 5–35 %, холецистектомії – 5–50 %, торакотомії – 5–65 %. Дивно, але висока частота формування хронічного больового синдрому спостерігається при малих і малоінвазивних (лапароскопічних) хірургічних втручаннях. Імовірно, ці операції лікарі вважають менш болючими, внаслідок чого пацієнти не отримують адекватного знеболення. Періопераційне знеболення є невирішеною проблемою як для самого пацієнта, так і для всієї системи медичної допомоги, в тому числі в Україні, де відсутня статистика неадекватного знеболення та післяопераційного болю. Ефективне післяопераційне знеболення має на меті не тільки гуманістичні цілі, але й доведені медичні та економічні переваги, що пов’язані в першу чергу зі швидшим відновленням пацієнта і скороченням тривалості госпіталізації. До чинників, що сприяють ефективному післяопераційному знеболенню, належать: створення спеціальних структур для контролю післяопераційного знеболення, просвіта пацієнтів у питаннях оцінки та лікування болю, регулярне навчання персоналу, використання збалансованої аналгезії, регулярна оцінка та лікування болю, в тому числі – з використанням спеціальних інструментів оцінки, корекція терапії в особливих груп пацієнтів, таких як діти і люди похилого віку. Сучасні досягнення в галузі знеболення забезпечують більший потенціал для ефективного контролю періопераційного болю. Цей документ відображає сучасний стан основних положень лікування періопераційного болю, а його метою є підвищення обізнаності з ними лікарів, що дозволить підвищити ефективність знеболення при оперативних втручаннях

Author's response: influenza-associated mortality oseltamivir: beware of misstepping into stepwise procedures.

We thank Lytras et al. [1] for the comments on our recent article assessing risk factors for mortality in inpatients with influenza and the effect of oseltamivir [2]. For this study, the authors are confident that the identification and adjustment for confounding variables have been done in a systematic and objective manner using stepwise logistic regression. We note the concerns on the methods we have used, but we do not see how these concerns are specific to our work. Rather the concerns relate in general to the application of these methods.Addenbrooke's Charitable Trus