Сучасні підходи до лікування гострої емпієми плеври (огляд літератури)

Acute pleural empyema (АРЕ) remains one of the most complex diseases that not only thoracic surgeons face every year, but also physicians and general practitioners. Despite modern pharmacology success and surgical techniques rapid development, the results of APE treatment usually remain unsatisfactory. This may be associated with improper treatment and late diagnosis of pneumonia complications. The drainage of the pleural cavity was considered to be standard in APE surgical treatment for many years. But in situations when the patient has APE with multiple chambers, each of them had to be drained separately, which creates additional difficulties for both the surgeon and the patient. In recent years, various types of videocorticoscopic surgeries (VCS) have been widely used in the world, including APE treatment. However, discussions on the correct tactics of using VCS in the APE treatment continue. Also, the issues of combating APE complications remain relevant. In their treatment there is no common opinion of specialists. Therefore, the aim of our work was to analyze modern domestic and foreign literature concerning APE treatment using videothoracoscopic minimally invasive technologies.VCS allow successfully combining the possibilities of closed and open surgical interventions in thoracic surgery. The undoubted VCS advantages are also blood loss reduction and time needed to perform intervention itself. If there is no opportunity to perform a fully closed VCS, it can be supplemented with a mini thoracotomy. Analysis of this technique usage experience indicates much wider possibility of intrapleural manipulations. The implementation of VCS in APE allows to achieve the inpatient treatment term reduction and to reduce the percentage of process chronicity cases. Severe complications of APE, such as residual cavities and pleuro-pulmonary fistulas, require an individual approach to every patient. Vacuum therapy could be a modern and promising method for APE residual cavities treatment.Острая эмпиема плевры (ОЭП) остается одним из самых сложных заболеваний, с которым ежегодно сталкиваются не только торакальные хирурги, но и терапевты и врачи общей практики. Несмотря на успехи современной фармакологии и стремительное развитие хирургических методик, результаты лечения ОЭП часто остаются неудовлетворительными. Это часто связано и с неправильным лечением и поздней диагностикой осложнений пневмонии. Стандартом хирургического лечения ОЭП много лет считали дренирование плевральной полости. Но в ситуациях, когда у больного имеется многоосумкованная ОЭП приходилось дренировать каждое осумкование отдельно, что создает дополнительные трудности как для хирурга, так и для больного. В последние годы широкое распространение в мире получили различные виды видеоторакоскопических операций (ВТО), в том числе и при лечении ОЭП. Однако продолжают вестись дискуссии о правильной тактике использования ВТО при ОЭП. Также остаются актуальными вопросы борьбы с осложнениями ОЭП, в лечении которых нет единого мнения специалистов. Поэтому целью нашей работы был анализ современной отечественной и зарубежной литературы по тактике лечения больных ОЭП с использованием современных видеоторакоскопических малоинвазивных технологий. ВТО позволяют успешно сочетать в себе возможности закрытых и открытых оперативных вмешательств в торакальной хирургии. Безусловным преимуществом ВТО также является уменьшение кровопотери и времени, необходимого на выполнение самого вмешательства. При невозможности выполнить полностью закрытую ВТО можно дополнить ее мини-торакотомией.Анализ опыта применения такой методики свидетельствует о значительно более широких возможностях интраплевральных манипуляций. Выполнение ВТО при ОЭП позволяет добиться сокращения срока стационарного лечения и снизить процент случаев хронизации процесса. Тяжелые осложнения ОЭП, например остаточные полости и плевро-легочные свищи, требуют индивидуального подхода к каждому больному. Современным и перспективным методом борьбы с остаточными полостями при ОЭП является вакуум-терапия.Гостра емпієма плеври (ГЕП) є одним із найскладніших захворювань, з яким щорічно стикаються не тільки торакальні хірурги, а й терапевти та лікарі загальної практики. Незважаючи на успіхи сучасної фармакології та стрімкий розвиток хірургічних методик, результати лікування ГЕП часто незадовільні. Це пов’язано й з неправильним лікуванням та пізньою діагностикою ускладнень пневмонії. Стандартом хірургічного лікування ГЕП багато років вважали дренування плевральної порожнини. Але у ситуаціях, коли у хворого наявна багатоосумкована ГЕП доводилося дренувати кожне осумкування окремо, що створює додаткові труднощі як для хірурга, так і для хворого. В останні роки широкого розповсюдження у світі набули різні види відеоторакоскопічних операцій (ВТО), у тому числі й при лікуванні ГЕП. Однак тривають дискусії щодо правильної тактики використання ВТО при ГЕП. Також залишаються актуальними питання боротьби з ускладненнями ГЕП, в лікуванні яких немає єдиної думки фахівців. Отже, метою нашої роботи був аналіз сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури щодо тактики лікування хворих на ГЕП із використанням сучасних відеоторакоскопічних малоінвазивних технологій.ВТО дозволяють успішно поєднувати можливості закритих та відкритих операційних втручань у торакальній хірургії. Безумовною перевагою ВТО також є зменшення крововтрати та часу, необхідного на виконання власне втручання. Якщо неможливо виконати повністю закриту ВТО, доцільно доповнити її мініторакотомією.  Аналіз досвіду застосування такої методики свідчить про значно ширші можливості інтраплевральних маніпуляцій. Виконання ВТО при ГЕП дозволяє досягти скорочення терміну стаціонарного лікування та знизити процент випадків хронізації процесу. Тяжкі ускладнення ГЕП, наприклад, залишкові порожнини та плевро-легеневі нориці, потребують індивідуального підходу до кожного хворого. Сучасним і перспективним методом боротьби із залишковими порожнинами при ГЕП є вакуум-терапія

Applications endovascular hemostasis treatment of pulmonary hemorrhage

Рентгеноэндоваскулярная эмболизация бронхиальных артерий (РЭБА) выполнена у 222 больных по поводу легочного кровотечения (ЛК) различной природы. Стойкий гемостаз достигнут у 198 (89,9%) больных. Показана возможность эндоваскулярного гемостаза у больных при распространенном раке легкого, осложненном ЛК. Гемостаз оказался неэффективным у 24 (10,8%) больных. Умерли 5 (2,2%) больных вследствие нерезектабельного рака легкого. Проанализированы причины неэффективного гемостаза.Rentgenoendovascular embolization of bronchial arteries was performed in 222 patients about pulmonary hemorrhage (PH) of different nature. Resistant hemostasis was achieved in 198 (89.9%) patients. The possibility of endovascular hemostasis in patients in advanced lung cancer complicated by PH. Hemostasis was ineffective in 24 (10.8%) patients. Died 5 (2.2%) patients due to unresectable lung cancer. The reasons for ineffective hemostasis were analysed

The Use of Video Thoracoscopic Operations in the Treatment of Acute Purulent Pleurisies

Современный опыт развития малоинвазивной торакальной хирургии позволяет считать видеоторакоскопические операции (ВТО) методом выбора в лечении острой эмпиемы плевры (ОЭП). Визуальный контроль в сочетании с эндоскопической санацией плевральной полости и вскрытие мелких субплевральных абсцессов способствуют раннему расправлению легкого и ликвидации гнойного процесса в плевральной полости, что предотвращает переход процесса в хроническую форму. Накопленный опыт выполнения ВТО при лечении ОЭП позволяет поделиться им в настоящем сообщении.The experience of the modern approach to the surgical treatment for the acute purulent pleurisies, with the use of endoscopic techniques in 391 patients is shown. The operative interventions are performed under general anesthesia as well using local anesthesia. The details of the methods, stages of operations, indications and adverse indications are mentioned. Special attention to the treatment of purulent pleurisy having lung-pleural fistula is given. Complications were 7.2%, lethality – 0.25%

Современные подходы к лечению острой эмпиемы плевры (обзор литературы)

Гостра емпієма плеври (ГЕП) є одним із найскладніших захворювань, з яким щорічно стикаються не тільки торакальні хірурги, а й терапевти та лікарі загальної практики. Незважаючи на успіхи сучасної фармакології та стрімкий розвиток хірургічних методик, результати лікування ГЕП часто незадовільні. Це пов’язано й з неправильним лікуванням та пізньою діагностикою ускладнень пневмонії. Стандартом хірургічного лікування ГЕП багато років вважали дренування плевральної порожнини. Але у ситуаціях, коли у хворого наявна багатоосумкована ГЕП, доводилося дренувати кожне осумкування окремо, що створює додаткові труднощі як для хірурга, так і для хворого. В останні роки широкого розповсюдження у світі набули різні види відеоторакоскопічних операцій (ВТО), у тому числі й при лікуванні ГЕП. Однак тривають дискусії щодо правильної тактики використання ВТО при ГЕП. Також залишаються актуальними питання боротьби з ускладненнями ГЕП, в лікуванні яких немає єдиної думки фахівців. Отже, метою нашої роботи був аналіз сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури щодо тактики лікування хворих на ГЕП із використанням сучасних відеоторакоскопічних малоінвазивних технологій. ВТО дозволяють успішно поєднувати можливості закритих та відкритих операційних втручань у торакальній хірургії. Безумовною перевагою ВТО також є зменшення крововтрати та часу, необхідного на виконання власне втручання. Якщо неможливо виконати повністю закриту ВТО, доцільно доповнити її міні-торакотомією. Аналіз досвіду застосування такої методики свідчить про значно ширші можливості інтраплевральних маніпуляцій. Виконання ВТО при ГЕП дозволяє досягти скорочення терміну стаціонарного лікування та знизити процент випадків хронізації процесу. Тяжкі ускладнення ГЕП, наприклад, залишкові порожнини та плевро-легеневі нориці, потребують індивідуального підходу до кожного хворого. Сучасним і перспективним методом боротьби із залишковими порожнинами при ГЕП є вакуум-терапія.Acute pleural empyema (АРЕ) remains one of the most complex diseases that not only thoracic surgeons face every year, but also physicians and general practitioners. Despite modern pharmacology success and surgical techniques rapid development, the results of APE treatment usually remain unsatisfactory. This may be associated with improper treatment and late diagnosis of pneumonia complications. The drainage of the pleural cavity was considered to be standard in APE surgical treatment for many years. But in situations when the patient has APE with multiple chambers, each of them had to be drained separately, which creates additional diffculties for both the surgeon and the patient. In recent years, various types of videocorticoscopic surgeries (VCS) have been widely used in the world, including APE treatment. However, discussions on the correct tactics of using VCS in the APE treatment continue. Also, the issues of combating APE complications remain relevant. In their treatment there is no common opinion of specialists. Therefore, the aim of our work was to analyze modern domestic and foreign literature concerning APE treatment using videothoracoscopic minimally invasive technologies. VCS allow successfully combining the possibilities of closed and open surgical interventions in thoracic surgery. The undoubted VCS advantages are also blood loss reduction and time needed to perform intervention itself. If there is no opportunity to perform a fully closed VCS, it can be supplemented with a mini thoracotomy. Analysis of this technique usage experience indicates much wider possibility of intrapleural manipulations. The implementation of VCS in APE allows to achieve the inpatient treatment term reduction and to reduce the percentage of process chronicity cases. Severe complications of APE, such as residual cavities and pleuro-pulmonary fstulas, require an individual approach to every patient. Vacuum therapy could be a modern and promising method for APE residual cavities treatment.Острая эмпиема плевры (ОЭП) остается одним из самых сложных заболеваний, с которым ежегодно сталкиваются не только торакальные хирурги, но и терапевты и врачи общей практики. Несмотря на успехи современной фармакологии и стремительное развитие хирургических методик, результаты лечения ОЭП часто остаются неудовлетворительными. Это часто связано и с неправильным лечением и поздней диагностикой осложнений пневмонии. Стандартом хирургического лечения ОЭП много лет считали дренирование плевральной полости. Но в ситуациях, когда у больного имеется многоосумкованная ОЭП приходилось дренировать каждое осумкование отдельно, что создает дополнительные трудности как для хирурга, так и для больного. В последние годы широкое распространение в мире получили различные виды видеоторакоскопических операций (ВТО), в том числе и при лечении ОЭП. Однако продолжают вестись дискуссии о правильной тактике использования ВТО при ОЭП. Также остаются актуальными вопросы борьбы с осложнениями ОЭП, в лечении которых нет единого мнения специалистов. Поэтому целью нашей работы был анализ современной отечественной и зарубежной литературы по тактике лечения больных ОЭП с использованием современных видеоторакоскопических малоинвазивных технологий. ВТО позволяют успешно сочетать в себе возможности закрытых и открытых оперативных вмешательств в торакальной хирургии. Безусловным преимуществом ВТО также является уменьшение кровопотери и времени, необходимого на выполнение самого вмешательства. При невозможности выполнить полностью закрытую ВТО можно дополнить ее мини-торакотомией. Анализ опыта применения такой методики свидетельствует о значительно более широких возможностях интраплевральных манипуляций. Выполнение ВТО при ОЭП позволяет добиться сокращения срока стационарного лечения и снизить процент случаев хронизации процесса. Тяжелые осложнения ОЭП, например остаточные полости и плевро-легочные свищи, требуют индивидуального подхода к каждому больному. Современным и перспективным методом борьбы с остаточными полостями при ОЭП является вакуум-терапия

История торакального отделения Одесской областной клинической больницы

У статті представлено історію створення та розвитку торакального відділення Одеської обласної клінічної лікарні, що за показниками хірургічної роботи, постійного вдосконалення методів діагностики та лікування, підготовки фахівців-хірургів і наукових кадрів займає одне з провідних місць в Україні. Щорічно в торакальному відділенні проходять лікування 1300-1400 пацієнтів з різними хірургічними захворюваннями та травмами грудної клітки. Хірургічна активність становить від 75 до 90%, летальність складає 1,0%. Співробітниками відділення за весь період опубліковано понад 500 наукових статей, оформлено понад 50 раціоналізаторських пропозицій і отримано 7 авторських свідоцтв на винаходи.The article presents the Thoracic Surgery department of Odessa Regional Clinical Hospital history of creation and development, which occupies one of the leading places in Ukraine according to the indicators of surgical work, the constant improvement of diagnostic methods and treatment, the training of surgeons and scientific personnel. 1300-1400 patients with various surgical diseases and chest injuries are treated in the Thoracic Surgery department every year. Surgical activity ranges from 75 to 90%, mortality is 1.0%. The department staff for the entire period published more than 500 scientific articles, issued more than 50 rationalization proposals and received 7 copyright certificates for inventions.Статье представлена история создания и развития торакального отделения Одесской областной клинической больницы, которое по показателям хирургической работы, постоянному совершенствованию методов диагностики и лечения, подготовки специалистов-хирургов и научных кадров занимает одно из ведущих мест в Украине. Ежегодно в торакальном отделении проходят лечение 1300-1400 пациентов с различными хирургическими заболеваниями и травмами грудной клетки. Хирургическая активность составляет от 75 до 90%, летальность составляет 1,0%. Сотрудниками отделения за весь период опубликовано более 500 научных статей, оформлено более 50 рационализаторских предложений и получено 7 авторских свидетельств на изобретения

Bronchial arteries embolization as an activator of tumor necrosis factor

Цель: анализ результатов лечения больных по поводу центрального рака легких (ЦРЛ) с использованием рентгеноэндоваскулярной эмболизации (РЭЭ) бронхиальных артерий (БА) и эндобронхиальной радиочастотной абляции (РЧА) с реканализацией участков опухолевого стеноза. Проанализированы результаты лечения 125 пациентов по поводу ЦРЛ,, осложненного опухолевым стенозом бронхов и легочным кровотечением. ЦРЛ IIIA стадии диагностирован у 25 больных, IIIВ стадии – у 62, IV – у 38. Всем пациентам первым этапом выполняли РЄЄБА с использованием полиуретановых эмболов, вторым этапом – эндобронхиальную РЧА участков опухолевого стеноза с применением аппарата ЭХВЧ-150 Фотек, мощностью 60 Вт.Objective. Analysis of patients treatment results with the central lung cancer (CLC) using X-ray endovascular embolization of bronchial arteries (EEBA) and endobronchial radiofrequency ablation (RFA) with tumor stenosis recanalization. Matherials and methods. The results of 125 patients treatment with CLC complicated by tumor bronchial stenosis and pulmonary hemorrhage were analyzed. CLC IIIA stage was diagnosed in 25 patients, IIIB stage - in 62, IV stage – in 38. All patients received at the first stage EEBA using polyurethane emboli, the second stage – endobronchial RFA of tumor stenosis recanalization with Fotek-150 device with 60 W power

Role of electric welding technologies in minimally invasive thoracic surgery

Поява безшовних електрозварювальних технологій дозволила почати їх широке використання в малоінвазивній тора кальній хірургії. Особливо корисним виявилося їх використання при виконанні відеоторакоскопічних резекцій легені (ВТРЛ). Мета. Оцінити можливості різних методик електрозварювальних ВТРЛ. Атипові ВТРЛ виконані у 91 хворого з різною хірургічною патологією грудної клітки. Було виконано 59 операцій по закритій методиці та 32 відеоасистованих, доповнених мініторакотомією. Виконання безшовних ВТРЛ виконувалось за допомогою електрозварювальних апаратів ЕК-300М1 і «Liga Sure Valleylab» та набором електрохірургічних інструментів. У деяких хворих безшовна методика доповнювалась механічним швом за допомогою ендостаплерів і традиційних зшивачів апаратів УО-40 та УС-30.Appearance of non-suture electric welding technologies allows their wide application in minimally invasive thoracic surgery. Most important is the application of these methods in video-assisted thoracoscopic lung resections (VTLR). Aim. To analyze the possibilities of different methods of electric welding VTLR. Video-assisted thoracoscopic lung resections were performed in 91 patients with different surgical pathologies of thorax. 59 of all operations were conducted by closed methods and 32 were made by video-assisted technology with minithoracotomy. Non-suture VTLRs were performed with the use of electric welding complexes EK-300M1 and “LigaSure Valleylab”, and electrosurgical instruments. Few patients with non-suture methods were additionally sealed with mechanical sutures by using endostaplers and traditional stitching apparatus УО-40 and УС-30

Experience of surgical treatment of esophageal rupture of various localization

Узагальнений досвід лікування 61 потерпілого з приводу розриву стравоходу (РС) різної етіології. Наведено хірургічну тактику залежно від рівня перфорації. Доведено необхідність накладання первинного шва стравоходу незалежно від строків з моменту РС, доцільність тимчасового виключення стравоходу. Померли 14 (22,9 %) хворих. Найгірші результати відзначені при спонтанному розриві нижньої третини стравоходу (летальність 18 %). Встановлено перспективність застосування мініінвазивних технологій в лікуванні хворих з приводу РС.Experience of treatment of 61 injured persons for esophageal rupture of various etiology was summarized. Surgical tactics, depending on the perforation level, was adduced. Necessity of the primary esophageal suturing, not depending on terms of the rupture occurrence was proved, and expediency of performing temporary exclusion of the esophagus as well. In total 14 (22,9 %) patients died. Poorest results were noted in spontaneous rupture of the esophageal in lower third (lethality 18 %). Respective of application of miniinvasive technologies in treatment of patients, suffering esophageal rupture, is stressed

The Use of Radiofrequency Thermoablation in the Treatment of Neoplastic Stenosis of the Trachea and Bronchi

Эндоскопические операции при лечении опухолевых стенозов трахеи и бронхов стали широко применяться с 80-х годов прошлого века. Обычно для реканализации опухолевых стенозов трахеобронхиального дерева использовали лазерное излучение, реже диатермокоагуляцию, криовоздействие и аргон-плазменную коагуляцию, методика применения которых достаточно хорошо разработана. Нами предложена методика радиочастотной термоабляции. Радиочастотная абляция (РЧА) – метод локальной деструкции, который в настоящее время нашел наиболее широкое применение в лечении онкологических больных. Метод радиочастотной абляции подразумевает деструкцию биологической ткани посредством немодулированной синусоидальной электронной волны, частота которой соответствует радиочастотному диапазону – около 500 Кгц. В отличие от прямого теплового воздействия источником тепла при радиочастотной деструкции является сама ткань, которая нагревается за счет фрикционного тепла до 100°С при прохождении по ней тока высокой частоты. (РЧА) опухолей позволила с успехом использовать его в различных областях хирургии, однако применение его в эндобронхиальной хирургии ограничено отдельными сообщениями. Накопленный значительный опыт эндоскопических операций на трахее и бронхах с использованием лазерного излучения и диатермокоагуляции позволил применить методику РЧА при подобных вмешательствах, что и послужило поводом настоящего сообщения.The experience of the use of endobronchial radiofrequency ablation (RFA) in 98 patients with malignant tumors of the trachea and bronchi complicated by stenosis of respiratory tract and bleeding. In most patients, this method is used for palliation aim in inoperable forms of lung cancer. The technique of recanalization of tumor stenoses via bronchoscopy. Because of endoscopic surgery complete restoration of bronchial patency and hemostasis was achieved in 65 patients (66.3%), partial recanalization – in 33 patients (33.7%). The possibility of RFA of the respiratory tract recanalization as a stage of preparation for the radical surgery. Complications of the method were observed in 4 (4%) patients. Lethal outcome occurred in 1 (1%) patient