14 research outputs found
Selenium plasma levels in children with Helicobacter pylori-associated diseases of the upper gastrointestinal tract
Despite the success of the treatment of infected individuals, Helicobacter pylori infection remains the most common human bacterial pathogen, infecting half of the world’s population. In a large part of people, H. pylori causes gastroduodenal diseases, in particular, chronic antral gastritis and ulcer disease. The possible role of selenium in the course of chronic inflammatory H. pylori-associated pathology of the upper gastrointestinal tract in children has not yet been fully investigated and understood.
The aim is to determine selenium plasma levels in children with Helicobacter pylori-associated diseases of the upper gastrointestinal tract.
Materials and methods. The study included 135 school-age children with Helicobacter pylori-associated diseases of the upper gastrointestinal tract, who made up the main study group (55 children with chronic gastritis (CG), 57 children with chronic gastroduodenitis (CGD), 23 children with duodenal ulcer (DU), and 20 practically healthy age-matched children were the comparison group. Quantitative measurements of plasma selenium were performed using inductively coupled plasma mass spectrometry (MS-ICP) on an Optima 2000 DV spectrometer (Perkin Elmer, USA).
Results. The lowest level of plasma selenium was registered in children with H. pylori-negative DU (67.81 ± 2.67 μg/l), while in children with H. pylori-associated DU, its level was higher – 73.56 ± 2.34 μg/l (p < 0.05), however, it did not reach the level in children of the comparison group. A similar direction of changes in the selenium plasma concentration was observed in children with CGD: higher levels of selenium were detected in children with H. pylori-positive CGD compared to H. pylori-negative CGD (75.61 ± 2.48 μg/l and 70.99 ± 2.31 μg/l, respectively, p < 0.05).
Conclusions. Significantly lower levels of plasma selenium in children with chronic destructive-inflammatory diseases of the upper gastrointestinal tract were found, which could be explained by the acute phase of inflammation in the mucous membrane of the stomach and duodenum resulting in a decrease in selenium absorption. In H. pylori-positive children, the level of selenium was significantly higher compared to H. pylori-negative children indicating a possible role of selenium in the pathogenesis and further progression of H. pylori-associated diseases
ЗМІНИ РІВНЯ МОНООКСИДУ НІТРОГЕНУ В ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ВИРАЗКОВУ ХВОРОБУ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНО ЗОНИ.
Associative connection between level monooxide a nitrogene and presence gelicobacter infections, size of ulcer defect, duration of the anamnesis of disease is established.Установлена ассоциативная связь между уровнем монооксида нитрогена и наличием геликобактерной инфекции, величиной язвенного дефекта, продолжительностью анамнеза заболевания.Встановлено асоціативний зв’язок між рівнем монооксид нітрогену та наявністю гелікобактерно інфекці, величиною виразкового дефекту, тривалістю анамнезу захворювання
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЇ ЗОНИ В ДІТЕЙ, ЗАЛЕЖНО ВІД СПАДКОВОЇ ОБТЯЖЕНОСТІ
Features of a current of a stomach ulcer astroduodenal zones at children are learnt. The basic clinical and diagnostic markers of a current of disease at children depending on hereditary load are allocated.Изучены особенности течения язвенной болезни гастродуоденальной зоны у детей. Выделены основные клинико-диагностические маркеры течения заболевания у детей, в зависимости от наследственной отягощенности.Вивчено особливості перебігу виразковоїхвороби гастродуоденальної зони вдітей. Виділено основні клініко діагностичні маркери перебігу захворювання вдітей, залежно від спадкової обтяженості
ПРОВЕДЕНО ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНІВ ПАТОГЕННОСТІ ГЕЛІКОБАКТЕР ПІЛОРІ В БІОПТАТАХ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ШЛУНКА ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНУ ПАТОЛОГІЮ
It is set that in bioptat of mucus shell of stomach of persons, patients the genotype of vacAsl of HP (60 %) prevailed with the ulcer of duodenum, the genotypes of va c ^s2 appeared with identical frequency, vacAsl/s2, vac Ami, vacAm2, vacAml/m2. However not found out reliable associations which would be characteristic for concrete nosology.Установлено, что в биоптатах слизистой оболочки желудка лиц, больных на язву ДПК, доминирует генотипvacAsl НР, с одинаковой частотой определялись генотипы vacAs2, vacAsl/s2, vacAml, vacAm2, vacAsl/m2. Однако достоверных ассоциаций, которые были бы характерны для конкретной нозологии, не определено.Встановлено, що в біоптатах слизової оболонки шлунка осіб, хворих на виразку ДПК, переважав генотип vacAsl НР (60 %), з однаковою частотою виявлялися генотипи vacAs2, vacAsl/s2, vacAml, vacAm2, vacAsl/m2. Однак вірогідних асоціацій, що були б характерними для конкретної нозології, не виявлено
Assessment of the iodine deficiency severity in the population by serum thyrotropin levels in newborns
The problem of iodine deficiency (ID) and its adverse effects on the Ukrainian population, especially on children, pregnant and lactating women, does not lose its relevance.
The aim. To assess the state of iodine status of the Northern Bukovіna population by the level of thyrotropin (TSH) in newborns during the years 2015–2020.
Methods. Selective screening analysis to determine the serum level of TSH in newborns during 2015–2020 (a total of 47888 results), median ioduria and survey among pregnant women, determination of urinary iodine, ultrasonographic and hormonal profiles of 199 prepubertal children living in Northern Bukovina were performed.
Results. During the analyzed period, there was a positive trend: the median ioduria in pregnant women increased from 89.8 μg/l in 2015 to 140.1 μg/l in 2020, the level of neonatal hyperthyrotropinemia above 5 μIU/l decreased to 5 % in 2020 (P < 0.001), there was an upward trend in the median ioduria among prepubertal children (60.4 ± 9.3 μg/l). The frequency of goiter was different and accounted for 25.3 % among children living in the mountainous area and it was much lower among children living in the plain areas and in Chernivtsi (15.6 % and 13.1 %, respectively, P < 0.05). Thyromegaly among children of the reference group occurred in 15.1 %. 12.3 % of children were characterized by TSH in the range of age standards, which were shifted towards its increase (4.23–5.00 μIU/l).
Conclusions. The increase in the median ioduria and the decrease in the frequency of neonatal hyperthyrotropinemia above 5 μIU/l on the background of iodine supply has been found in the pregnant population. The indicator of neonatal hyperthyrotropinemia above 5 μIU/l can be used to assess iodine deficiency only in the population of pregnant women
Хронічні запальні захворювання кишечника у дітей: сучасна інвазивна та неінвазивна діагностика (огляд літератури)
A review of the scientific literature on current methods of diagnosis of chronic inflammatory bowel disease (CIBD) in children was conducted. A broad search strategy has been applied using the following search term: «chronic inflammatory bowel disease», «diagnostics», «endoscopy», «biomarkers», «fecal markers», using as search engines PubMed and Embase. Abstracts of 123 articles and 56 full-text articles of the last 15 years have been analyzed.Diagnosis of CIBD causes some difficulties. The «golden standard» in the diagnostic algorithm remains the endoscopic methods, since they allow histological examination of biopsy samples. However, this invasive procedure, which usually requires patient sedation, causes discomfort and is relatively expensive. Other instrumental methods such as MRI and CT are relatively expensive, not always available and not always well tolerated by all patients. Fecal calprotectin and lactoferrin are the most proven biomarkers of intestinal inflammation. The role of cytokines performing pro- and anti-inflammatory functions is ongoing. From serological diagnostics, the biomarkers for the CIBD are ASCA and pANCA. In recent years, there have been other tokens that may appear to be better and provide additional information. These include other proteins, such as S100A12, M2-PK, polymorphonuclear elastase.Проведен обзор научной литературы о современных методах диагностики хронических воспалительных заболеваний кишечника (ХВЗК) у детей. Применялась широкая поисковая стратегия с использованием следующей сроки поиска: «хронические воспалительные заболевания кишечника», «диагностика», «эндоскопия», «биомаркеры», «фекальные маркеры» с использованием в качестве поисковых систем PubMed и Embase. Проанализированы рефераты 123 статей и 56 полнотекстовых статей за последние 15 лет.Диагностика ХВЗК вызывает определенные трудности. «Золотым стандартом» в диагностическом алгоритме остаются эндоскопические методы, поскольку позволяют проводить гистологическое исследование образцов биопсии. Однако это — инвазивные процедуры, которые обычно требуют седации пациента, вызывают дискомфорт и являются относительно дорогостоящими. Другие инструментальные методы, такие как МРТ и КТ, являются относительно дорогими, не всегда доступны и не всегда хорошо переносятся всеми пациентами. Фекальный кальпротектин и лактоферрин являются наиболее проверенными биомаркерами воспаление кишечника. Продолжается изучение роли цитокинов, играющих про- и противовоспалительную функцию. Из серологической диагностики биомаркерами для ХВЗК являются ASCA и pANCA. В последние годы появились другие маркеры, которые могут оказаться лучше и дать дополнительную информацию. К ним относятся другие белки, такие как S100A12, M2-PK, полиморфноядерная эластаза.Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.Проведений огляд наукової літератури щодо сучасних методів діагностики хронічних запальних захворювань кишечника (ХЗЗК) у дітей. Застосовано широку пошукову стратегію з використанням наступної строки пошуку: «хронічні запальні захворювання кишечника», «діагностика», «ендоскопія», «біомаркери», «фекальні маркери» з використанням в якості пошукових систем PubMed та Embase. Проаналізовані реферати 123 статей та 56 повнотекстових статей останніх 15 років.Діагностика ХЗЗК викликає певні труднощі. «Золотим стандартом» у діагностичному алгоритмі залишаються ендоскопічні методи, оскільки дозволяють проводити гістологічне дослідження зразків біопсії. Однак це — інвазивні процедури, які зазвичай вимагають седації пацієнта, викликають дискомфорт і є відносно дорогими. Інші інструментальні методи, такі як МРТ і КТ, є відносно дорогими, не завжди доступними та не завжди добре переносяться усіма пацієнтами. Фекальний кальпротектин і лактоферин є найбільш перевіреними біомаркерами запалення кишечника. Триває вивчення ролі цитокінів, які виконують про- і протизапальну функцію. Із серологічної діагностики біомаркерами для ХЗЗК є ASCA та pANCA. Останніми роками з'явилися інші маркери, які можуть виявитися кращими та надавати додаткову інформацію. До них належать інші білки, такі як S100A12, M2-PK, поліморфноядерна еластаза
INFLUENCE OF ALLELIC VARIANTS OF POLYMORPHIC GENES OF INTERLEUKINS, NITRIC OXIDE INDUCED SYNTHASE AND THEIR RECEPTORS IN THE COURSE OF HELICOBACTER-ASSOCIATED PEPTIC ULCER DISEASE IN CHILDREN
This paper presents the results of the analysis of the distribution of allelic polymorphism of interleukin-1beta gene, -8, receptor antagonist and interleukin-1-induced NO-synthase in children of Chernivtsy region suffering from stomach ulcer and duodenal ulcer and healthy. There was established that susceptibility to peptic ulcer disease associated with the presence of the following genotypes: IL-1β-511C/C, R4/R4 IL-1Ra, IL-8-251A/T and C/C G954C in the promoter area of the gene induced NO-synthase.
РОЛЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ У ПРОФІЛАКТИЦІ ЙОДОДЕФІЦИТНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В ОСІБ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП
Iodine deficiency diseases (IDD) are the most common non-communicable pathology inthe world, about 30% of the world's population have a risk of developing iodinedeficiency diseases; nutritional iodine deficiency is a serious public health problem inalmost 50 countries. According to epidemiological studies, conducted in the 1990s,moderate and mild iodine deficiency is determined almost on the whole territory ofUkraine, at least 60% of the country's population suffer from the living under conditionsof the natural iodine deficiency. However, the quality of iodine prophylaxis in high-riskgroups in Ukraine remains unsatisfactory, which is largely due to the lack of participationin preventive measures by primary health care professionals, and, first of all, nurses arenot involved in the preventive measures.Purpose of the study. To study the level of awareness of the Chernivtsi region populationabout the problem of iodine deficiency and its health consequences.Material and methods. 289 people, living in Chernivtsi and the Chernivtsi region, havebeen interviewed regarding the medical and social consequences of iodine deficiency,risk groups, and current prevention methods. The results of the study are represented by anumber of observations in the group, percentages, exact value of year.Discussion. Out of the 155 respondents in the 1st and 2nd groups (doctors and nurses),142 (91.6%) are aware of iodine deficiency in the Chernivtsi region, herein, 2 doctorsout of 50 interviewed (4%) and 11 nurses out of 83 respondents (13.2%) are unaware ofthe latter. The effects of iodine deficiency for different population groups (children,pregnant women, nursing mothers) are known to all doctors and nurses, however, thethyroid disorders are a priority in the structure of the negative effect of iodine deficiencyon the body. Children, especially newborns and adolescents, 94.4% - pregnant women,5.5% - elderly people are defined by 100% of doctors as the most vulnerable group toiodine deficiency. According to the results of the survey of respondents of 3-5 groups,concerning the presence of iodine deficiency in the Chernivtsi region, 73.6% of allrespondents know, and only 65.1% of persons are aware of the effects of iodine deficiencyon the body. At the same time, the most informed mothers were nursing women - 87.5%.Only 19.6% of schoolchildren use iodine, and only one out of five students knows about iodine deficiency. The share of nurses as a source of iodine deficiency information constitutes only 13.1%.Conclusions. The general public awareness about the iodine deficiency effect on the human body remains insufficient and is extremely low in some population groups. Nursingcapacity in the system of the organized-preventive measures concerning iodine deficiencyis of low efficiency.Йододефицитные заболевания (ЙДЗ) являются самой распространенной неинфекционной патологией в мире, около 30% населения мира имеют риск развития ЙДЗ;дефицит йода в питании является серьезной проблемой общественного здравоохранения почти в 50 странах мира. По данным эпидемиологических исследований, проведенных в 90-х годах прошлого века, почти на всей территории Украиныопределяется умеренный и легкий дефицит йода, не менее 60% населения страныстрадает от проживания в условиях с естественным дефицитом йода. Однакокачество йодной профилактики в группах повышенного риска в Украине остаетсянеудовлетворительной, что во многом обусловлено недостаточным участием в профилактических мероприятиях медицинских работников первичного звена здравоохранения, и прежде всего, не привлечены к проведению профилактическихмероприятий медицинские сестры.Цель работы - исследовать уровень осведомленности населения Черновицкой области по проблеме йододефицита и его последствий для здоровья.Материал и методы. Проанкетировано 289 человек, проживающих в г. Черновцы иЧерновицкой области, касательно медицинских и социальных последствий йододефицита, групп риска, существующих методов профилактики. Результаты исследования представлены количеством наблюдений в группе, процентами, точнымзначением Р.Результаты. Из 155 респондентов первой и второй групп (врачи и медицинскиесестры) 142 (91,6%) знают о имеющимся дефиците йода в Черновицкой области,при этом 2 врача из 50 опрошенных (4%) и 11 медицинских сестер из 83 опрошенных (13,2%) не знают о последнем. Последствия дефицита йода для различныхгрупп населения (дети, беременные, кормящие) известны всем врачам и частичномедицинским сестрам, однако приоритетными в структуре негативного влиянияйододефицита на организм приведены нарушения со стороны щитовидной железы.Наиболее уязвимой группой по дефициту йода 100% врачей назвали детей, особенноноворожденных и подростков, 94,4% - беременных, 5,5% - пожилых людей. По результатам анкетирования респондентов 3-5 групп о наличии йододефицита вЧерновицкой области знают 73,6% всех опрошенных, а с последствиями дефицитайода в организме знакомы только 65,1% человек. При этом наиболее информированными оказались кормящие мамы - 87,5% женщин. Употребляют препаратыйода только 19,6% школьников, а о методах профилактики йододефицита знаеттолько каждый пятый школьник. Доля медицинских сестер, как источника информации о йододефицита, составляет только 13,1%.Выводы. Общая осведомленность населения о влиянии дефицита йода на организмчеловека остается недостаточной, а в отдельных группах населения крайне низкой.Медсестринский потенциал в системе организационно-профилактических мероприятий касательно йодного дефицита составляет незначительную долю и имеетнизкую эффективность.Йододефіцитні захворювання (ЙДЗ) є найпоширенішою неінфекційної патологією усвіті, близько 30% населення світу мають ризик розвитку йододефіцитнихзахворювань; дефіцит йоду в харчуванні є серйозною проблемою громадської охорони здоров'я майже у 50 країнах світу. За даними епідеміологічних досліджень,проведених у 90-х роках минулого століття, майже на всій території Українивизначається помірний і легкий дефіцит йоду, понад 60% населення країни страждає від проживання в умовах із природним дефіцитом йоду. Однак якість йодноїпрофілактики в групах підвищеного ризику в Україні залишається незадовільною,що головним чином зумовлено недостатньою участю у профілактичних заходахмедичних працівників первинної ланки охорони здоров'я, і насамперед, не залучені допроведення профілактичних заходів медичні сестри.Мета роботи - дослідити рівень поінформованості населення Чернівецької областіщодо проблеми йододефіциту та його наслідків для здоров'я.Матеріал та методи. Проанкетовано 289 осіб, які мешкають у м.Чернівці та Чернівецькій області щодо медичних і соціальних наслідків йододефіциту, про групиризику, про існуючі методи профілактики. Результати дослідження представленікількістю спостережень у групі, відсотками, точним значенням P.Результати.Із 155 респондентів 1-ої та 2-ої груп (лікарі та медичні сестри) 142(91,6%) знають про наявний дефіцит йоду в Чернівецькій області, при цьому 2лікарі із 50 опитаних (4%) та 11 медичних сестер із 83 опитаних (13,2) не знаютьпро останній. Наслідки дефіциту йоду для різних груп населення (діти, вагітні,матері-годувальниці) відомі всім лікарям та частково медичним сестрам, однакпріоритетними у структурі негативного впливу йододефіциту на організмприведені порушення з боку щитоподібної залози. Найбільш вразливою групою додефіциту йоду 100% лікарів назвали дітей, особливо новонароджених та підлітків,94,4% - вагітних, 5,5 % - людей похилого віку. За результатами анкетуванняреспондентів 3-5 груп про наявність йододефіциту в Чернівецькій області знають73,6 % всіх опитаних, а з наслідками дефіциту йоду в організмі ознайомлені тільки65,1 % осіб. При цьому найбільш поінформованими виявилися матері-годувальниці -87,5% осіб. Уживають препарати йоду тільки 19,6% школярів, а про методипрофілактики йододефіциту знає тільки кожен п'ятий школяр. Частка медичнихсестер, як джерела інформації про йододефіцит, становить тільки 13,1%.Висновки. Загальна поінформованість населення щодо впливу дефіциту йоду наорганізм людини залишається недостатньою, а в окремих групах населення вкрайнизькою. Медсестринський потенціал у системі організаційно-профілактичних заходів йодного дефіциту становить незначну частку та має низьку ефективність
Інтерлейкіни, їх генетичний поліморфізм та зв'язок із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки
The data of the scientific literature concerning the role and impact of interleukins in the development and course of peptic ulcer are analyzed.Проанализированы данные научной литературы о роли и влияния интерлейкинов в развитии и течении язвенной болезни.Проаналізовано дані наукової літератури щодо ролі та впливу інтерлейкінів у розвитку та перебігу виразкової хвороби