γ-Tubulin 2 Nucleates Microtubules and Is Downregulated in Mouse Early Embryogenesis

γ-Tubulin is the key protein for microtubule nucleation. Duplication of the γ-tubulin gene occurred several times during evolution, and in mammals γ-tubulin genes encode proteins which share ∼97% sequence identity. Previous analysis of Tubg1 and Tubg2 knock-out mice has suggested that γ-tubulins are not functionally equivalent. Tubg1 knock-out mice died at the blastocyst stage, whereas Tubg2 knock-out mice developed normally and were fertile. It was proposed that γ-tubulin 1 represents ubiquitous γ-tubulin, while γ-tubulin 2 may have some specific functions and cannot substitute for γ-tubulin 1 deficiency in blastocysts. The molecular basis of the suggested functional difference between γ-tubulins remains unknown. Here we show that exogenous γ-tubulin 2 is targeted to centrosomes and interacts with γ-tubulin complex proteins 2 and 4. Depletion of γ-tubulin 1 by RNAi in U2OS cells causes impaired microtubule nucleation and metaphase arrest. Wild-type phenotype in γ-tubulin 1-depleted cells is restored by expression of exogenous mouse or human γ-tubulin 2. Further, we show at both mRNA and protein levels using RT-qPCR and 2D-PAGE, respectively, that in contrast to Tubg1, the Tubg2 expression is dramatically reduced in mouse blastocysts. This indicates that γ-tubulin 2 cannot rescue γ-tubulin 1 deficiency in knock-out blastocysts, owing to its very low amount. The combined data suggest that γ-tubulin 2 is able to nucleate microtubules and substitute for γ-tubulin 1. We propose that mammalian γ-tubulins are functionally redundant with respect to the nucleation activity

FAK/src-Family Dependent Activation of the Ste20-Like Kinase SLK Is Required for Microtubule-Dependent Focal Adhesion Turnover and Cell Migration

Cell migration involves a multitude of signals that converge on cytoskeletal reorganization, essential for development, immune responses and tissue repair. Using knockdown and dominant negative approaches, we show that the microtubule-associated Ste20-like kinase SLK is required for focal adhesion turnover and cell migration downstream of the FAK/c-src complex. Our results show that SLK co-localizes with paxillin, Rac1 and the microtubules at the leading edge of migrating cells and is activated by scratch wounding. SLK activation is dependent on FAK/c-src/MAPK signaling, whereas SLK recruitment to the leading edge is src-dependent but FAK independent. Our results show that SLK represents a novel focal adhesion disassembly signal

Poly(m-Phenylenediamine) Nanospheres and Nanorods: Selective Synthesis and Their Application for Multiplex Nucleic Acid Detection

In this paper, we demonstrate for the first time that poly(m-phenylenediamine) (PMPD) nanospheres and nanorods can be selectively synthesized via chemical oxidation polymerization of m-phenylenediamine (MPD) monomers using ammonium persulfate (APS) as an oxidant at room temperature. It suggests that the pH value plays a critical role in controlling the the morphology of the nanostructures and fast polymerization rate favors the anisotropic growth of PMPD under homogeneous nucleation condition. We further demonstrate that such PMPD nanostructures can be used as an effective fluorescent sensing platform for multiplex nucleic acid detection. A detection limit as low as 50 pM and a high selectivity down to single-base mismatch could be achieved. The fluorescence quenching is attributed to photoinduced electron transfer from nitrogen atom in PMPD to excited fluorophore. Most importantly, the successful use of this sensing platform in human blood serum system is also demonstrated

Раціональна терапія бактеріального вагінозу

Purpose of the study was to evaluate the efficiency and duration of clindamycin (Banbact®) therapeutic effect  in the treatment of bacterial vaginosis in women of reproductive age.Materials and methods. The study included 47 patients with bacterial vaginosis aged 20–37 years. Vaginal dysbiosis was established on the basis of symptoms indicated by women themselves, results of gynecological examination that was consisting of examination, measurement of vaginal pH based on the Amsels criteria, evaluation of vaginal microbiocenosis by polymerase chain reaction. Treatment was performed with Banbact® – vaginal suppositories clindamycin 100 mg 1 day before bedtime for 6 days.Treatment criteria were no subjective complaints, normal discharge in quantity, odor and consistency; decrease of leukocytes number in smears, secretions pH <4.5, negative amine test, absence of key cells in smears, decrease of pathogenic microflora and increase of lactoflora.Results. On the 14th day after treatment all patients noted a significant improvement in the general condition and decrease in vaginal discharge. Clue cells were detected in only in 1 patient after treatment, accounting for 2.13% of cases. The pH of discharge in all patients was significantly decreased by the 14th day after treatment. There was a clear tendency to reduce the number of G. vaginalis, staphylococci, Mobiluncus spp., A. vaginae, Streptococcus spp. and Staphylococcus spp. and appearance of lactobacilli during treatment. Results of the study show clinical effectiveness of bacterial vaginosis therapy in 93.61% of patients, and laboratory one in 90.12%. Positive effect of therapy persisted for 1 month.Conclusion. Results of the study showed that is clindamycin (Banbact®) is an effective and optimal agent for local therapy of bacterial vaginosis in women of reproductive age. Action spectrum of the antimicrobial and antiseptic drug allows eliminating pathogenic microflora within a short period. There is no systemic effect this drug on the body.Цель исследования – оценка эффективности и продолжительности терапевтического эффекта использования клиндамицина (Банбакт®) для лечения бактериального вагиноза у женщин репродуктивного возраста. Материалы и методы. В исследование были включены 47 пациенток с бактериальным вагинозом в возрасте 20–37 лет. Наличие вагинального дисбиоза устанавливали на основании симптомов, указанных самими женщинами, результатов гинекологического обследования, состоящего из осмотра, измерения рН влагалища, соответствия критериям Амселя, исследования микробиоценоза влагалища методом полимеразной цепной реакции. Для лечения назначали Банбакт® – клиндамицин 100 мг в форме вагинальных суппозиториев 1 раз в сутки перед сном в течение 6 дней.Критериями излечения были: отсутствие субъективных жалоб, нормальные выделения по количеству, запаху и консистенции; снижение количества лейкоцитов в мазках, рН выделений < 4,5, отрицательный аминотест, отсутствие ключевых клеток в мазках, уменьшение патогенной микрофлоры и увеличение лактофлоры.Результаты. На 14 день после лечения все пациентки отмечали значительное улучшение общего состояния и уменьшение выделений из влагалища. Ключевые клетки были обнаружены только у 1 пациентки после лечения, что составило 2,13% случая. У всех пациенток на 14 день после лечения достоверно снизился рН выделений. В процессе лечения четко прослеживалась тенденция к уменьшению количества G. vaginalis, стафилококков, Mobiluncus spp., A. vaginae, Streptococcus spp. и Staphylococcus spp. и появление лактобацилл. Полученные в результате исследования показатели демонстрируют клиническую эффективность терапии бактериального вагиноза у 93,61% пациенток, а лабораторную – у 90,12%. Положительный эффект терапии сохранялся в течение 1 месяца.Вывод. Как свидетельствуют результаты исследования, клиндамицин (Банбакт®) является эффективным и оптимальным средством местной терапии бактериального вагиноза у женщин репродуктивного возраста. Спектр действия противомикробного и антисептического препарата позволяет в сжатые сроки элиминировать патогенную микрофлору. Системное воздействие препарата на организм отсутствует.Мета дослідження – оцінка ефективності та тривалості терапевтичного ефекту використання кліндаміцину (Банбакт®) для лікування бактеріального вагінозу в жінок репродуктивного віку.Матеріали та методи. У дослідження були включені 47 пацієнток із бактеріальним вагінозом віком 20–37 років. Наявність вагінального дисбіозу встановлювали на підставі симптомів, зазначених самими жінками, результатів гінекологічного обстеження, що складалося з огляду, вимірювання рН піхви, відповідності критеріям Амселя, дослідження мікробіоценозу піхви методом полімеразної ланцюгової реакції. Для лікування призначали Банбакт® – 100 мг кліндаміцину у формі вагінальних супозиторіїв 1 раз на добу перед сном протягом 6 діб.Критеріями вилікування були: відсутність суб’єктивних скарг, нормальні виділення за кількістю, запахом та консистенцією; зниження кількості лейкоцитів у мазках, рН виділень < 4,5, негативний амінотест, відсутність ключових клітин у мазках, зменшення патогенної мікрофлори та збільшення лактофлори.Результати. На 14 день після лікування всі пацієнтки відмічали значне покращення загального стану і зменшення виділень із піхви. Ключові клітини були виявлені тільки у 1 пацієнтки після лікування, що склало 2,13% випадку. В усіх пацієнток на 14 день після лікування достовірно знизився рН виділень. В процесі лікування чітко простежувалася тенденція до зменшення кількості G. vaginalis, стафілококів, Mobiluncus spp., A. vaginae, Streptococcus spp. та Staphylococcus spp. і поява лактобацил. Отримані в результаті дослідження показники демонструють клінічну ефективність терапії бактеріального вагінозу в 93,61% пацієнток, а лабораторну – у 90,12%. Позитивний ефект терапії зберігався протягом 1 місяця.Висновок. Як свідчать результати дослідження, кліндаміцин (Банбакт®) є ефективним та оптимальним засобом місцевої терапії бактеріального вагінозу в жінок репродуктивного віку. Спектр дії протимікробного та антисептичного препарату дозволяє протягом короткого терміну елімінувати патогенну мікрофлору. Системний вплив препарату на організм відсутній

Overexpression of γ-tubulin in non-small cell lung cancer.

We and others have previously shown that increased expression and altered compartmentalization of γ-tubulin may contribute to tumorigenesis and tumor progression (J. Cell Physiol. 2009;223:519-529; Cancer Biol. Ther. 2010;9:66-76). Here we have determined by immunohistochemistry the localization and cellular distribution of γ-tubulin in clinical tissue samples from 109 non-small cell lung cancer (NSCLC) cases. The expression and distribution of γ-tubulin protein and transcripts was also determined in the NSCLC tumor cell lines NCI-H460 (HTB-177) and NCI-H69 (HTB-119) by immunocytochemistry, quantitative immunoblotting and reverse transcription quantitative real-time PCR (RT-qPCR). Polyclonal and monoclonal anti-peptide antibodies recognizing epitopes in the C- or N-terminal domains of γ-tubulins and human gene-specific primers for γ-tubulins 1 (TUBG1) and 2 (TUBG2) were used. In non-neoplastic cells of the airway epithelium in situ, γ-tubulin exhibited predominantly apical surface and pericentriolar localizations. In contrast, markedly increased, albeit heterogeneous and variously prominent γ-tubulin immunoreactivity was detected in clinical tumor specimens and in the NCI-H460 and NCI-H69 cell lines, where tumor cells exhibited overlapping multi-punctate and diffuse patterns of localization. Co-expression of γ-tubulin and Ki-67 (MIB-1) was detected in a population of proliferating tumor cells. A statistically significant increase of γ-tubulin expression was found in Stage III compared to lesser stage tumors (p<0.001 v. Stages I/II) regardless of histological subtype or grade. By quantitative immunoblotting NCI-H460 and NCI-H69 cells expressed higher levels of γ-tubulin protein compared to small airway epithelial cells (SAEC). In both tumor cell lines increase in TUBG1 and TUBG2 transcripts was detected by RT-qPCR. Our results reveal for the first time an increased expression of γ-tubulin in lung cancer