Comparative analysis of epigenetic markers in plasma and tissue of patients with colorectal cancer

Aim. The work is devoted to the development of less invasive tools for the colorectal cancer (CRC) screening. Methods. Q-PCR and methylation-specific PCR techniques were used in the current work. Results. We have shown that the levels of cell-free plasma DNA are higher in the CRC patients compared with the healthy donors (p < 0.01). Hypermethylation of APC, FHIT, LRRC3B and HIC1 genes was studied in the tumor and plasma samples of CRC patients. Two-stage verification for CRC screening was proposed. Conclusions. We proposed and tested a novel approach for CRC screening based on the determination of cell-free DNA and methylated DNA fragments in the plasma.Мета. Розробка менш інвазивних методик для скринінгу злоякісних пухлин товстого кишечника (CRC). Методи. Використано кількісну ПЛР і метил-специфічну ПЛР. Результати. Показано, що середнє значення концентрацій вільно циркулюючої ДНК у плазмі крові є статистично достовірно вищим у пацієнтів з CRC порівняно зі здоровими донорами (p < 0,01). Встановлено гіперметилювання генів APC, FHIT, LRRC3B і HIC1 у пухлинах та плазмі хворих на CRC. Висновки. Нами запропоновано і перевірено новітній підхід для скринінгу CRC, який базується на визначенні позаклітинної ДНК і метильованих фрагментів ДНК у плазмі.Цель. Разработка менее инвазивных методик для скрининга злокачественных опухолей толстого кишечника (CRC). Методы. Использована количественная ПЦР и метил-специфическая ПЦР. Результаты. Показано, что среднее значение свободно циркулирующей ДНК в плазме статистически достоверно выше у пациентов с CRC по сравнению со здоровыми донорами (p < 0,01). Установлено гиперметилирование генов APC, FHIT, LRRC3B и HIC1 в опухолях и плазме пациентов с CRC. Выводы. Нами предложен и проверен новейший подход для скрининга CRC, базирующийся на определении внеклеточной ДНК и метилированных фрагментов ДНК в плазме

Multifactor analysis of morphological indices of the temporomandibular joint in fetal period

З розвитком комп'ютерної томографії та магнітно-ядерно-резонансної томографії з'явилася можливість представляти зображення в числовому вигляді, без препарування "заглянути" в пошарову структуру біологічних об'єктів, об'єктивізувати розміри, відстані, діаметри та співвідношення складових компонентів об'єктів дослідження. Тому використання новітніх методів діагностичної медичної візуалізації набуває вагомого значення при вивченні анатомічних препаратів (в морфологічних дослідженнях). Мета роботи. Визначити топографоанатомічні особливості скронево-нижньощелепного суглоба у плодовому та ранньому неонатальному періодах онтогенезу людини за даними новітніх малоінвазивних діагностичних методів (комп'ютерна томографія). Матеріали та методи. Дослідження виконане на 15 препаратах плодів та 8 новонароджених людини за допомогою комплексу методів морфологічного дослідження: макроскопії, рентгенографії, комп'ютерної томографії, морфометрії, краніометрії, статистичного аналізу. За допомогою аналізу скапів комп'ютерної томографії на програмно-апаратному комплексі встановлені розміри кістково-хрящових компонентів скронево-нижньощелепного суглоба та їх щільність в одиницях Гаунсфілда. Результати. Дослідження показало, що у плодів людини нижньощелепна ямка скроневої кістки пласка, її глибина протягом плодового періоду збільшується лише в 2,25 раза і в новонароджених становить 0,717±0,133 мм. Суглобовий горбик скроневої кістки диференціюється з третього триместру внутрішньоутробного розвитку у вигляді підвищення на нижній поверхні основи її виличного відростка. Типовою формою головки нижньої щелепи в перинатальному періоді є дахоподібна. Ширина головки нижньої щелепи протягом плодового періоду збільшується в розмірах в 2,03 раза і в новонароджених становить 0,454±0,0568 см. Висновки. За даними комп'ютерної томографії щільність кістково-хрящової тканини нижньощелепної ямки скроневої кістки упродовж ІІ-ІІІ триместрів внутрішньоутробного розвитку та у новонароджених змінюється з 299 до 818 HU, щільність кістково-хрящової тканини голівки нижньої щелепи – від 112 до 263 HU, що свідчить про інтенсивний розвиток компонентів скронево-нижньощелепного суглоба. Наприкінці 8-го і на початку 9-го місяців внутрішньоутробного розвитку відбувається прискорення темпів ущільнення кісткової тканини головки нижньої щелепи порівняно з показниками щільності нижньощелепної ямки скроневої кістки.С развитием компьютерной томографии и магнитно-ядерно-резонансной томографии появилась возможность представлять изображение в числовом виде, без препарирования "заглянуть" в послойное строение биологических объектов, объективизировать размеры, расстояния, диаметры соотношение составляющих объектов исследования. Поэтому использование новейших методов визуализации приобретает большого значения при изучении анатомических препаратов. Цель работы. Определить топографо-анатомические особенности височно-нижнечелюстного сустава в плодовом и неонатальном периодах онтогенеза человека по данным новейших малоинвазивных диагностических методов. Материалы и методы. Исследование проведено на 15 препаратах плодов и 8 препаратах новорождённых методами макроскопии, рентгенографии, компьютерной томографии, морфометрии, краниометрии, статистического анализа. С помощью сканов компьютерной томографии на программно-аппаратном комплексе установлены размеры костно-хрящевых компонентов височно-нижнечелюстного сустава и га плотность в единицах Гаунсфилда. Результаты. Исследование показало, что у плодов нижнечелюстная ямка височной кости плоская, её глубина на протяжении плодового периода увеличивается только в 2,25 раза и у новорождённых составляет 0,717±0,133 мм. Суставный горбок височной кости дифференцируется с третьего триместра внутриутробного развития в виде возвышения на нижней поверхности основы её вилочного отростка. Типичной формой головки нижней челюсти в перинатальном периоде является крышеподобная. Ширина головки нижней челюсти, на протяжении плодового периода, увеличивается в размерах в 2,03 раза и у новорождённых составляет 0,454±0,0568 см. Выводы. По данным компьютерной томографии плотность костно-хрящевой ткани нижнечелюстной ямки височной кости в период ІІ-ІІІ триместров внутриутробного развития и у новорождённых изменяется с 299 до 818 HU, плотность костно-хрящевой ткани головки нижней челюсти – с 112 до 263 HU, что свидетельствует про интенсивное развитие компонентов височно-нижнечелюстного сустава. В конце 8-го и начале 9-го месяцев внутриутробного развития происходит уплотнение костной ткани головки нижней челюсти по сравнению с показателями плотности нижнечелюстной ямки височной кости.With the development of computed tomography and magnetic-nuclear-resonance tomography, it became possible to present an image in numerical form, without dissection to "look" into the layered structure of biological objects, dimensions, distances, diameters, the ratio of the components of the objects under study. Therefore, the use of new visualization methods is of great importance in the study of anatomical preparations. Objective. Determine the topographic-anatomical features of the temporomandibular joint in the fetal and neonatal periods of human ontogenesis according to the latest minimally invasive diagnostic methods. Material and methods. The study was conducted on 15 preparations of fetuses and 8 preparations of newborns by the methods of macroscopy, X-ray, computed tomography, morphometry, craniometry, statistical analysis. With the help of computed tomography scans on the software-hardware complex, the dimensions of the bone-cartilage components of the temporomandibular joint were established and their density in units of Hounsfield. Results. The study has shown that in the fetuses the mandibular fossa of the temporal bone is flat, its depth during the fetal period increases only 2.25 times and in newborns it is 0.717±0.133 mm. The articular tubercle of the temporal bone is differentiated from the third trimester of intrauterine development in the form of an elevation on the lower surface of the base of zygomatic process. The typical form of the head of the lower jaw in the perinatal period is the roof-like. The width of the head of the mandible, during the fetal period, increases in size by 2.03 times and in a newborn is 0.454±0.0568 cm. Conclusions. According to computed tomography, the density of the bone-cartilaginous tissue of the mandibular fossa of the temporal bone in the period of the II-III trimesters of intrauterine development and in newborns changes from 299 to 818 HU, the density of the bone-cartilage tissue of the mandible head – from 112 to 263 HU, which indicates intensive development of temporomandibular joint components. At the end of the 8th and the beginning of the 9th month of intrauterine development, the bone tissue of the head of the mandible is compacted compared to the density of the mandibular fossa of the temporal bone