Compact and Loosely Bound Structures in Light Nuclei

A role of different components in the wave function of the weakly bound light nuclei states was studied within the framework of the cluster model, taking into account of orbitals "polarization". It was shown that a limited number of structures associated with the different modes of nucleon motion can be of great importance for such systems. Examples of simple and quite flexible trial wave functions are given for the nuclei $^8$Be, $^6$He. Expressions for the microscopic wave functions of these nuclei were found and used for the calculation of basic nuclear characteristics, using well known central-exchange nucleon-nucleon potentials.Comment: 19 pages, 3 ps figure

ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОГО ТРЕНАЖЕРА З МЕТОЮ ПОКРАЩЕННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ

During the last years an exponential increase of technical equipment role is being observed in surgical practice. Minimally invasive surgical interventions are widely integrated and require specialists to acquire specific skills. Considering inconsistency between educational programs and modern tendencies, there is a need to create new training courses. The article describes experience of laparoscopic trainer box application for improving medical students’ practical skills, who had no laparoscopic experience in the past. Participants completed training course, consisting of seven exercises, on constructed by us laparoscopic box trainer. Assessment of skill improvement was performed, comparing participants’ results at the beginning and end of the course. All participants were able to successfully complete each of the seven laparoscopic exercises, with accomplishment of target level up to the last set. All students refined upon their results in the average from 1.6 to 4.65 times, depending on the exercise. Constructed in the clinic laparoscopic box trainer with the suite of exercises is useful and reasonable for effective increase of practical skills level and motivation of medical students. Early introducing future specialists with standards of mini-invasive surgery is an important part of their educational process and helps to create innovation oriented professional thinking.В останні роки спостерігається експоненціальне збільшення ролі технічного оснащення в практиці лікаря хірургічного профілю. Міні-інвазивні хірургічні втручання зазнають широкої інтеграції та потребують від спеціаліста оволодіння певними специфічними навичками. Враховуючи наявність невідповідності навчальних програм сучасним тенденціям, виникає необхідність створення нових навчальних курсів. У статті показано досвід використання лапароскопічного тренажера для покращення практичних навичок студентів-медиків, які не мали попереднього досвіду лапароскопічної хірургії. На сконструйованому нами бокс-тренажері учасники пройшли навчальний курс, що складається з семи вправ. Оцінка покращення навичок була здійснена шляхом порівняння результатів учасників на початку і в кінці проходження курсу. Всі учасники змогли успішно виконати вправи, з досягненням поставленого цільового рівня. Всі студенти після проходження курсу покращили свої результати в середньому від 1,6 до 4,65 раза, залежно від вправи (p<0,05). Використання самостійно сконструйованих лапароскопічних бокс-тренажерів з розробленим у клініці комплексом вправ є доцільним задля ефективного підвищення практичної підготовки і вмотивованості студентів-медиків. Раннє ознайомлення майбутніх спеціалістів із стандартами міні-інвазивної хірургії є важливою складовою навчального процесу і допомагає створити інноваційно орієнтоване професійне мислення

Control of the radiation characteristics of a leaky-wave antenna by manipulation of the grating profile

A leaky-wave antenna consisting of a lamellar grating of finite extent fed by a planar dielectric waveguide is considered. The mathematical model of the antenna is improved for calculating of the apertures with large size. The possibilities of the radiation characteristics control by choosing of grating profile with linear variation of the groove depths are investigated

Dry eye syndrome in thyroid-associated ophthalmopathy

<p><strong>Purpose:</strong> The pathogenesis of keratoconjunctivitis sicca in patients with thyroid eye disease is presented. The influence of therapy by a HYLO-PARIN® on a condition of a tear film in patients with various forms of thyroid eye disease is assessed.<strong> </strong></p><p><strong>Methods:</strong> 34 eyes (17 patients) with thyroid eye disease were investigated. Dry eye evaluations included Shirmer and Jhones testing, tear film break-up time, corneal fluorescein staining. Patients were treated with HYLOPARIN ® (Ursapharm, Germany).</p><p><strong>Results</strong>: Study showed that HYLO-PARIN® resulted in marked improvement as assessed by subjective complaints, Schirmer’s test, tear film break-up test.</p><p><strong>Conclusion:</strong> HYLO-PARIN® provided relief from the signs<br />and symptoms of dry eye syndrome at patients with various forms of thyroid eye disease.</p

The possibilities of single-port laparoscopic access in cholecystectomy after operations on the abdominal cavity organs

Aim. To assess the possibility and effectiveness of single-port access in cholecystectomy using for chronic calculous cholecystitis in patients who were previously operated on the abdominal organs. Materials and Methods. For the period from September 2015 to March 2017, 27 patients were been operated by laparoscopic cholecystectomy using single-port access for chronic calculous cholecystitis. All patients were divided into 2 groups. The first group included 12 (44.4%) patients with previous surgery on the abdominal organs, who were performed laparotomy. The second group (2) included 15 (55.5%) patients who didn’t have surgical interventions on the abdominal organs. Results and Discussion. The average duration of surgical intervention in patients of the 1st group (n = 12) was 87.66 ± 4.03 minutes. In all cases chronic calculous cholecystitis was observed. There was no transition to open cholecystectomy. The average bed-day was 2.41 ± 0.20. Drainage of the abdominal cavity was carried out only for 7 patients (58.3%). In 7 (58.3%) patients opioid analgesics were prescribed once to reduce postoperative pain. Activation of patients occurred on the first day after the operation. After 2 days the ultrasound of the abdominal cavity was performed. In 2 (16.6%) patients there was a slight accumulation of fluid in the region of the removed gallbladder that did not require puncture. Patients in the second group in all cases were performed a single-port cholecystectomy without additional trocars. The average duration of the operation was 38.93 ± 1.85 minutes. In all cases chronic calculous cholecystitis was observed. Conversions to the open methodology have not been noted. The average bed-day was 2.06 ± 0.07.Drainage of the abdominal cavity has not been performed. In 2 (13.3%) cases opioid analgesics were prescribed once for postoperative pain relieving. Activation of patients occurred on the next day after the operation. After 2 days on the day of releasing from the hospital the ultrasound of the postoperative zone was performed, fluid accumulation in the area of the gallbladder bed was noted in 1 (6.6%) of the patient. Conclusions. The use of single-port access in laparoscopic cholecystectomy performing is an effective way. The features of a single port structure provide the possibility of curved instruments additional application, increase the number of single-port laparoscopic interventions in patients with chronic calculous cholecystitis

Можливості однопортового лапароскопічного доступу під час виконання холецистектомії після оперативних втручань на органах черевної порожнини

Aim. To assess the possibility and effectiveness of single-port access in cholecystectomy using for chronic calculous cholecystitis in patients who were previously operated on the abdominal organs.Materials and Methods. For the period from September 2015 to March 2017, 27 patients were been operated by laparoscopic cholecystectomy using single-port access for chronic calculous cholecystitis.All patients were divided into 2 groups. The first group included 12 (44.4%) patients with previous surgery on the abdominal organs, who were performed laparotomy. The second group (2) included 15 (55.5%) patients who didn’t have surgical interventions on the abdominal organs.Results and Discussion. The average duration of surgical intervention in patients of the 1st group (n = 12) was 87.66 ± 4.03 minutes. In all cases chronic calculous cholecystitis was observed. There was no transition to open cholecystectomy. The average bed-day was 2.41 ± 0.20. Drainage of the abdominal cavity was carried out only for 7 patients (58.3%). In 7 (58.3%) patients opioid analgesics were prescribed once to reduce postoperative pain. Activation of patients occurred on the first day after the operation. After 2 days the ultrasound of the abdominal cavity was performed. In 2 (16.6%) patients there was a slight accumulation of fluid in the region of the removed gallbladder that did not require puncture.Patients in the second group in all cases were performed a single-port cholecystectomy without additional trocars. The average duration of the operation was 38.93 ± 1.85 minutes. In all cases chronic calculous cholecystitis was observed. Conversions to the open methodology have not been noted. The average bed-day was 2.06 ± 0.07.Drainage of the abdominal cavity has not been performed. In 2 (13.3%) cases opioid analgesics were prescribed once for postoperative pain relieving. Activation of patients occurred on the next day after the operation. After 2 days on the day of releasing from the hospital the ultrasound of the postoperative zone was performed, fluid accumulation in the area of the gallbladder bed was noted in 1 (6.6%) of the patient.Conclusions. The use of single-port access in laparoscopic cholecystectomy performing is an effective way. The features of a single port structure provide the possibility of curved instruments additional application, increase the number of single-port laparoscopic interventions in patients with chronic calculous cholecystitis. Цель работы – оценить возможность и эффективность использования однопортового доступа при выполнении холецистэктомии по поводу хронического калькулёзного холецистита у больных с ранее перенесёнными операциями на органах брюшной полости.Материалы и методы. За период с сентября 2015 по март 2017 г. у 27 больных выполнили лапароскопическую холецистэктомию, используя однопортовый доступ по поводу хронического калькулёзного холецистита.Все пациенты были разделены на 2 группы: первую составили 12 (44,4 %) пациентов с ранее перенесёнными операциями на органах брюшной полости, которым выполнялась лапаротомия; вторую группу составили 15 (55,5 %) пациентов, у которых не было оперативных вмешательств на органах брюшной полости.Результаты. Средняя продолжительность оперативного вмешательства у больных 1 группы (n = 12) составила 87,66 ± 4,03 мин. Во всех случаях наблюдался хронический калькулёзный холецистит. Перехода к открытой холецистэктомии не было. Средний койко-день составил 2,41 ± 0,20. Дренирование брюшной полости проводилось у 7 (58,3 %) пациентов. У 7 (58,3 %) одноразово назначались опиоидные анальгетики с целью снижения послеоперационной боли. Активизация пациентов происходила на первые сутки после операции. Через два дня выполнялось УЗИ органов брюшной полости. У 2 (16,6 %) больных отмечено незначительное скопление жидкости в области удалённого желчного пузыря, не требовало пункции. У пациентов второй группы во всех случаях выполнена однопортовая холецистэктомия без установки дополнительного троакра. Средняя продолжительность операции – 38,93 ± 1,85 мин. Во всех случаях наблюдался хронический калькулёзный холецистит. Конверсии к открытой методике не отмечено. Средний койко-день составил 2,06 ± 0,07. Дренирование брюшной полости не проводилось. В 2 (13,3 %) случаях однократно назначали опиоидные анальгетики с целью снижения послеоперационной боли. Активизация пациентов происходила на следующие сутки после операции. Через два дня, в день выписки выполнялось УЗИ послеоперационной зоны, скопление жидкости в области ложа желчного пузыря отмечалось у 1 (6,6 %) пациента.Выводы. Использование однопортового доступа при выполнении лапароскопической холецистэктомии является эффективным способом. Особенности строения единого порта предоставляют возможность дополнительного применения изогнутых инструментов, увеличивают количество однопортовых лапароскопических вмешательств у пациентов с хроническим калькулёзным холециститом. Мета роботи – оцінити можливість та ефективність використання однопортового доступу під час виконання холецистектомії з приводу хронічного калькульозного холециститу у хворих із раніше перенесеними операціями на органах черевної порожнини.Матеріали та методи. За період із вересня 2015 по березень 2017 року у 27 хворих виконали лапароскопічну холецистектомію, використовуючи однопортовий доступ із приводу хронічного калькульозного холециститу. Усі пацієнти були поділені на 2 групи: першу становили 12 (44,4 %) пацієнтів із раніше перенесеними операціями на органах черевної порожнини, яким виконувалась лапаротомія; до другої групи увійшли 15 (55,5 %) пацієнтів, у яких не було оперативних втручань на органах черевної порожнини.Результати. Середня тривалість оперативного втручання у хворих 1 групи (n = 12) становила 87,66 ± 4,03 хв. У всіх випадках спостерігали хронічний калькульозний холецистит. Переходу до відкритої холецистектомії не було. Середній ліжко-день становив 2,41 ± 0,20. Дренування черевної порожнини здійснили у 7 (58,3 %) пацієнтів. 7 (58,3 %) хворих одноразово отримували опіоїдні анальгетики з метою зниження післяопераційного болю. Активізацію пацієнтів здійснювали наступної доби після операції. Через два дні виконувалося УЗД органів черевної порожнини. У 2 (16,6 %) осіб відзначено незначне скупчення рідини в ділянці видаленого жовчного міхура, що не вимагало пункції. У пацієнтів другої групи в усіх випадках виконана однопортова холецистектомія без встановлення додаткових троакарів. Середня тривалість операції становила 38,93 ± 1,85 хв. У всіх випадках спостерігався хронічний калькульозний холецистит. Конверсії до відкритої методики не відзначено. Середній ліжко-день становив 2,06 ± 0,07. Дренування черевної порожнини не проводилось. У 2 (13,3 %) випадках одноразово призначали опіоїдні анальгетики з метою зниження післяопераційного болю. Активізація пацієнтів відбувалась на наступну добу після операції. Через два дні в день виписки виконувалося УЗД післяопераційної зони, скупчення рідини в ділянці ложа жовчного міхура відзначалось у 1 (6,6 %) пацієнта.Висновки. Використання однопортового доступу під час виконання лапароскопічної холецистектомії є ефективним способом. Особливості будови єдиного порту надають можливість додаткового застосування зігнутих інструментів, що збільшує кількість однопортових лапароскопічних втручань у пацієнтів із хронічним калькульозним холециститом.

Electrodynamic model of the three-band feed for VLBI2010 radiotelescope reflector

An exact full-wave model for a design of multi band horns based on the hybrid mode matching and Winner-Hopf method is described. The model is well suited for optimization owing to the mode-matching approach. The complex horn structure is constructed from a set of fundamental building blocks, and the scattering matrix of the entire device is found by cascading of the scattering matrices of the individual components. The main steps of the realization for a three-band (S/X/Ka) feed horn compatible with VLBI2010 standards are considered

Клініко-морфологічна діагностика та хірургічне лікування парадуоденального панкреатиту

 Paraduodenal pancreatitis (PDP) is a rare disease that develops as a result of chronic inflammation of the ectopically located pancreas in the duodenal wall. Aim. Present our own observations of paraduodenal pancreatitis as a rare pathological condition, its clinical and pathomorphological manifestations, methods of diagnosis and surgical treatment.Materials and methods. An analysis of clinical and instrumental studies and the results of surgical treatment was carried out in eight patients with PDP, who underwent pancreatoduodenal resection in the clinic of surgery and minimally invasive technologies of Zaporizhzhia State Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Health of Ukraine and in the multidisciplinary clinical hospital VITACENTER (Zaporizhzhia) in 2015–2019 (6 patients), gastric resection according to Billroth 2 (1 patient), one patient refused surgery. All patients were examined by laboratory methods and modern methods of radiation diagnostics, pathomorphological examination of the operating material was performed in the pathological department of the Zaporizhzhia Regional Pathological Bureau. Paraffin sections for histopathological examination were stained with hematoxylin and eosin and analyzed using Leica DM2000Led microscope (Germany) with Leica MC190HD camera.Results. Preoperative diagnosis of PDP was established in 7 (87.5 %) patients, in 1 case, before the operation, the diagnosis was made of cystic tumor of the head of the PO. A characteristic feature of PDP on computer tomography was the presence of a thickened fibrous plate between the head of the pancreas (RV) and the duodenum (DPC), more pronounced in the venous phase, and the presence of cystic formations in the paraduodenal zone. Endoscopic examination revealed deformity with stenosis or submucosal formation in the descending part of the duodenum. Endoscopic ultrasound examination revealed a thickening of the duodenum wall with the presence of cystic formations.In macroscopic examination of the removed pathology specimen, the walls of the duodenum were thickened, with cicatricial changes and cystic cavities. The main pathological sign of PDP was the presence of ectopic foci of pancreatic acinar tissue and clusters of abnormal pancreatic ducts of various sizes with periductal chronic inflammation found in 4 (57.2 %) cases in the fibrously changed thickened wall of the duodenum. In all cases, in the fields of fibrosis and chronic inflammation, cysts of various sizes were found: ductal cysts lined with ductal epithelium, and acinar cysts without epithelial lining with thickened connective tissue walls (encapsulated foci of enzymatically self-destroyed pancreatic tissue). In 5 (62.5 %) patients in the area of pancreatic ectopia microscopy Brunner’s gland hyperplasia was revealed. In 6 (75 %) patients, chronic inflammation and dense fibrosis in the region of the pancreato-duodenal sulcus was revealed, as well as chronic inflammation and peri-intralobular fibrosis of the pancreatic head adhesion to the duodenum. Complications after pancreatoduodenectomy were observed in 2 (28.5 %) patients in the form of gastrostasis (type B according to ISGPS) and pancreatic fistula (type B according to ISGPF). In the long-term period, there was an improvement in the condition of 2 patients with stabilization of weight and an improvement in the functional state according to the scales of the SF-36 and EORTIC questionnaires. In other patients, the follow-up period does not exceed 1 year. Conclusions. The optimal method of clinical diagnosis of paraduodenal pancreatitis is endoscopic ultrasound, and its pathomorphological confirmation is the presence of ectopic pancreatic tissue or cysts in the duodenal wall, chronic inflammation and fibrosis, Brunner's gland hyperplasia, chronic inflammation in the area of pancreato-duodenal inflammation and fibrosis  in the pancreatic head adhesion. The most justified method of surgical treatment of paraduodenal pancreatitis is still pancreatoduodenectomy.  Парадуоденальный панкреатит (ПДП) – редкое заболевание, которое развивается в результате хронического воспаления эктопически расположенной поджелудочной железы в стенке двенадцатиперстной кишки.Цель работы – представить собственные наблюдения парадуоденального панкреатита как редкого патологического состояния, его клинические и патоморфологические проявления, методы диагностики и оперативного лечения.Материалы и методы. Проанализировали данные клинико-инструментальных исследований и результаты хирургического лечения восьми больных ПДП, которым в клинике хирургии и малоинвазивных технологий ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины» и многопрофильной клинической больнице VITACENTER (г. Запорожье) в 2015–2019 гг. выполнена панкреатодуоденальная резекция (6 больных), резекция желудка по Бильрот 2 (1 пациент), один больной отказался от оперативного вмешательства.Все больные обследованы с использованием лабораторных методов и современных методов лучевой диагностики. Патоморфологическое исследование операционного материала выполнено в патологоанатомическом отделении Запорожского областного патологоанатомического бюро. Парафиновые срезы для патогистологического исследования окрашивали гематоксилином и эозином, анализировали в микроскопе Leica DM2000Led (ФРГ) с фотокамерой Leica MC190HD.Результаты. Предоперационный диагноз ПДП установлен у 7 (87,5 %) пациентов, в 1 случае до операции обнаружена кистозная опухоль головки поджелудочной железы (ПЖ). Характерный признак ПДП в ходе компьютерной томографии – наличие утолщенной фиброзной пластины между головкой ПЖ и двенадцатиперстной кишкой (ДПК), более выраженной в венозную фазу, наличие кистозных образований в парадуоденальной зоне. В ходе эндоскопического исследования обнаруживали деформацию со стенозом или подслизистое образование в нисходящий части ДПК. При эндоскопическом ультразвуковом исследовании определяли утолщение стенки ДПК с наличием кистозных образований. В ходе макроскопического исследования удаленных органокомплексов стенки ДПК утолщены, с рубцовыми изменениями и кистозными полостями. Основной патогистологический признак ПДП – наличие в фиброзно измененной, утолщенной стенке ДПК эктопированных очагов ацинарной ткани ПЖ и кластеров аномальных панкреатических протоков различного калибра с перидуктальным хроническим воспалением, отмеченные в 4 (57,2 %) случаях. Во всех случаях в полях фиброза и хронического воспаления обнаружены кисты различной величины: протоковые кисты, выстланные протоковым эпителием, ацинарные кисты без эпителиальной выстилки с утолщенными соединительнотканными стенками (инкапсулированные очаги ферментативно саморазрушенной ткани ПЖ). У 5 (62,5 %) пациентов в зоне эктопии ПЖ в ходе микроскопии определена гиперплазия желез Бруннера. У 6 (75 %) больных зарегистрировано хроническое воспаление и плотный фиброз в области панкреатодуоденальной борозды, а также хроническое воспаление и периинтралобулярный фиброз головки поджелудочной железы, подпаянной к ДПК. Осложнения после панкреатодуоденальной резекции наблюдали у 2 (28,5 %) больных: гастростаз (тип В по ISGPS) и панкреатический свищ (тип В по ISGPF). В отдаленном периоде отмечено улучшение состояния 2 больных со стабилизацией веса и улучшением функционального состояния по шкалам опросников SF-36 и EORTIC. У других больных период наблюдения Follow-up не превышает 1 год. Выводы. Оптимальный метод клинической диагностики парадуоденального панкреатита – эндоскопическое ультразвуковое исследование, а его патоморфологическое подтверждение – наличие в стенке двенадцатиперстной кишки эктопированной панкреатической ткани или кист, хронического воспаления и фиброза, гиперплазии желез Бруннера, хронического воспаления в области панкреатодуоденальной борозды, хронического воспаления и фиброза в припаянной головке поджелудочной железы. Наиболее целесообразным методом хирургического лечения парадуоденального панкреатита остается панкреатодуоденальная резекция. Парадуоденальний панкреатит (ПДП) – рідкісне захворювання, що розвивається внаслідок хронічного запалення ектопічно розташованої підшлункової залози в стінці дванадцятипалої кишки.Мета роботи – навести власні спостереження парадуоденального панкреатиту як рідкісного патологічного стану, його клінічні та патоморфологічні прояви, методи діагностики та оперативного лікування.Матеріали та методи. Проаналізували дані клініко-інструментальних обстежень і результати хірургічного лікування вісьмох хворих на ПДП, яким у клініці хірургії та малоінвазивних технологій ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України» та багатопрофільній клінічній лікарні VITACENTER (м. Запоріжжя) в 2015–2019 рр. виконали панкреатодуоденальну резекцію (6 осіб), резекцію шлунка за Більрот 2 (1 пацієнт), один хворий відмовився від оперативного втручання. Усіх хворих обстежили, використовуючи лабораторні та сучасні методи променевої діагностики. Патоморфологічне дослідження операційного матеріалу виконали в патологоанатомічному відділенні Запорізького обласного патологоанатомічного бюро. Парафінові зрізи для патогістологічного дослідження забарвлювали гематоксиліном та еозином, аналізували в мікроскопі Leica DM2000Led (ФРН) із фотокамерою Leica MC190HD.Результати. Передопераційний діагноз ПДП встановили у 7 (87,5 %) пацієнтів, в 1 випадку до операції виявили кістозну пухлину голівки підшлункової залози (ПЗ). Характерна ознака ПДП під час комп’ютерної томографії – наявність потовщеної фіброзної пластини між голівкою ПЗ і дванадцятипалою кишкою (ДПК), вираженішої у венозну фазу, наявність кістозних утворень у парадуоденальній зоні . Ендоскопічне дослідження виявляло деформацію зі стенозом або підслизове утворення у низхідній частині ДПК. Під час ендоскопічного ультразвукового дослідження визначали потовщення стінки ДПК із наявністю кістозних утворень.Протягом макроскопічного дослідження видалених органокомплексів стінки ДПК потовщені, з рубцевими змінами та кістозними порожнинами. Основна патогістологічна ознака ПДП – наявність у фіброзно зміненій, потовщеній стінці ДПК ектопованих вогнищ ацинарної тканини ПЗ і кластерів аномальних панкреатичних проток різного калібру з перидуктальним хронічним запаленням, які виявлені в 4 (57,2 %) випадках. У всіх препаратах у полях фіброзу та хронічного запалення визначили кісти різного розміру: протокові кісти, вистелені протоковим епітелієм, ацинарні кісти без епітеліальної вистилки з потовщеними сполучнотканинними стінками (інкапсульовані вогнища ферментативно самозруйнованої тканини ПЗ). У 5 (62,5 %) хворих у зоні ектопії ПЗ під час мікроскопії визначена гіперплазія залоз Бруннера. У 6 (75 %) хворих зареєстрували хронічне запалення та щільний фіброз у ділянці панкреатодуоденальної борозни, а також хронічне запалення, пері- та інтралобулярний фіброз голівки підшлункової залози, підпаяної до ДПК.Ускладнення після панкреатодуоденальної резекції виникли у 2 (28,5 %) хворих: гастростаз (тип В за ISGPS) і панкреатична фістула (тип В за ISGPF). У віддаленому періоді стан 2 хворих істотно поліпшився зі стабілізацією ваги та функціональних показників за шкалами опитувальників SF-36 та EORTIC. В інших хворих період спостереження Follow-up не перевищував 1 рік.Висновки. Оптимальний метод клінічної діагностики парадуоденального панкреатиту – ендоскопічне ультразвукове дослідження, а його патоморфологічним підтвердженням є наявність у стінці дванадцятипалої кишки ектопованої панкреатичної тканини або кіст, хронічного запалення та фіброзу, гіперплазії залоз Бруннера, хронічного запалення в ділянці панкреатодуоденальної борозни, хронічного запалення та фіброзу у припаяній голівці підшлункової залози. Найдоцільнішим методом хірургічного лікування парадуоденального панкреатиту залишається панкреатодуоденальна резекція.