The Theory of Parity Violation in Few-Nucleon Systems

We review recent progress in the theoretical description of hadronic parity violation in few-nucleon systems. After introducing the different methods that have been used to study parity-violating observables we discuss the available calculations for reactions with up to five nucleons. Particular emphasis is put on effective field theory calculations where they exist, but earlier and complementary approaches are also presented. We hope this review will serve as a guide for those who wish to know what calculations are available and what further calculations need to be completed before we can claim to have a comprehensive picture of parity violation in few nucleon systems.Comment: 69 pages, 10 figures, accepted for publication in Prog. Part. Nucl. Phy

DynaSOAr: A Parallel Memory Allocator for Object-Oriented Programming on GPUs with Efficient Memory Access (Artifact)

This artifact contains the source code of DynaSOAr, a CUDA framework for Single-Method Multiple-Objects (SMMO) applications. SMMO is a type of object-oriented programs in which parallelism is expressed by running the same method on all applications of a type. DynaSOAr is a dynamic memory allocator, combined with a data layout DSL and a parallel do-all operation. This artifact provides a tutorial explaining the API of DynaSOAr, along with nine benchmark applications from different domains. All benchmarks can be configured to use a different memory allocator to allow for a comparison with other state-of-the-art memory allocators

Distressful Empathy in Reading Literature: The Case for Terror Management Theory?

This article will investigate the extent to which predictions of Terror Management Theory also hold on reading literature. Indeed, death is ubiquitous in fiction. But does reading about it cause the same reactions as those predicted by Terror Management Theory? To answer this question, five reading experiments were carried out. The hypothesis, developed in the framework of Terror Management Theory, that direct confrontation with one’s mortality strengthens both prejudices against outsiders and enhances in-group values, was tested. Contrary to initial expectations, the results did not confirm the predictions, casting a shadow over the hypothesis of distressful empathy. This raises the question whether mortality salience in literary texts is different from other such confrontations. This leads us to the question why people indulge in such distressful emotions. It will be argued that confrontation with death in literature may actually relieve the tension produced by mortality reminders. This perspective may be linked to Aristotle’s notion of catharsis.Статтю присвячено вивченню ступеня придатності висновків теорії керування страхом смерті до читання художнього тексту. Насправді, у літературі опис смерті є непоодиноким, але чи викликає читання про смерть ті ж самі реакції, про які постулюється у теорії керування страхом смерті? Щоб отримати відповідь на таке запитання авторами було проведення п’ять експериментів, у яких перевірялася гіпотеза, розроблена у межах теорії керування страхом смерті, про те, що безпосереднє зіткнення із смертністю підсилює упередженість по відношенню до чужинців і підвищує внутрішньогрупові цінності. На відміну від наших очікувань, результати експериментів не підтвердили таке припущення, і це ставить під сумнів гіпотезу про трагічну емпатію. Постає питання про те, чи відрізняється усвідомлення власної смертності, яке викликає художня література, від інших випадків зіткнення зі смертю, і це викликає запитання, чому читачі прагнуть зануритися у настільки трагічні емоції. Автори статті роблять припущення про те, що зіткнення зі смертю у художньому тексті може зменшити психологічне напруження, яке зазвичай викликають інші нагадування про смерть, і така перспектива може бути пов’язана із аристотелівським поняттям катарсису