Шляхи удосконалення розвитку окремих організаційно-правових форм підриємницької діяльності в аграрному секторі

One of the most important directions in this context is the problems of organizational and legal forms of development of entrepreneurial activity in agriculture. Effective development of entrepreneurial activity in agriculture is hindered by poor adaptation to market conditions and low investment attractiveness of agrarian production and economic formations, unsystematic and dispersed revenues for modernization of production activities, insufficient state support, imperfection of the organizational and economic mechanism for managing the development of various organizational and legal forms of entrepreneurial activity activities in the agrarian sector. In the historical aspect of the development of entrepreneurial activity there are the following forms: private farms, individual holdings, households, peasant farms, private and state agricultural enterprises, collective farms, in particular peasant unions, agricultural companies, inter-farm enterprises and associations, of various kinds and types societies that are divided in form of association and level of responsibility. The most important of these, which have become accustomed and function in agriculture, are agricultural enterprises, in particular private ones, and households. However, today the state of development of entrepreneurial activity in the agroindustrial complex remains rather complicated and requires complex comprehensive reforms, the main role of which should be owned by the state. That is why among the objects of state regulation a special place should occupy the agrarian sector of the economy and the forms of entrepreneurial activity, in particular the agrarian market and the formation of its infrastructure, which is conditioned by the state regulation. The main problems of the agrarian sector development include the low efficiency of agricultural production and the problem of deformation of price proportions, the solution of which is directly related to the perfection of the infrastructure and mechanisms for regulating the agricultural market. The process of establishing enterprises on the basis of co-operation and their integration with processing enterprises will reflect the interests of agricultural producers and promote their stable and efficient development. The most effective form of co-operation is production, sales and service cooperatives, created on the basis of cooperation of shares and natural forage lands, fixed assets, livestock of animals that unite agricultural producers, households, purchasers, enterprises of the processing industry, various catering enterprises, institutions and organizations. Co-operation, by its very nature, is an economic and voluntary phenomenon. Integration is the next stage of effective economic forms of cooperation among the participants in the agrarian market.Одним з найважливіших напрямів в цьому контексті є проблеми  організаційно-правових форм розвитку підприємницької діяльності в сільському господарстві. Ефективному розвитку підприємницької діяльності в сільському господарстві перешкоджають слабка адаптація до ринкових умов та низька інвестиційна привабливість аграрного виробництва і господарських формувань, безсистемність і розпорошеність надходжень коштів у модернізацію виробничої діяльності, недостатня державна підтримка, недосконалість організаційно-економічного механізму управління розвитком різних організаційно-правових форм підприємницької діяльності в аграрному секторі. В історичному аспекті розвитку підприємницька діяльність налічує такі форми: приватні підсобні господарства, одноосібні володіння, господарства населення, селянські фермерські господарства, приватні та державні сільськогосподарські підприємства, колективні господарства, зокрема селянські спілки, агрофірми, міжгосподарські підприємства і об’єднання, різного роду та видів товариства, які поділяються за формою об’єднання та рівнем відповідальності. Найважливіші з них, які прижились та функціонують в сільському господарстві, є сільськогосподарські підприємства, зокрема приватні, та господарства населення. Однак сьогодні стан розвитку підприємницької діяльності в АПК залишається достатньо складним та вимагає здійснення комплексних масштабних реформ, головна роль при проведенні яких має належати державі. Саме тому серед об’єктів державного регулювання особливе місце повинен займати аграрний сектор економіки та форми підприємницької діяльності, зокрема аграрний ринок та формування його інфраструктури, що обумовлюється державним регулюванням останнього. До основних проблем розвитку аграрного сектора необхідно віднести низьку ефективність сільськогосподарського виробництва та проблему деформації цінових пропорцій, вирішення яких безпосередньо пов’язане із досконалістю інфраструктури та механізмів регулювання кон’юнктури аграрного ринку. Створення підприємств на основі кооперування та їх інтеграції із переробними підприємствами буде відображати інтереси сільськогосподарських товаровиробників і сприяти їхньому стабільному та ефективному розвитку. Найефективнішою формою кооперації є виробничі, збутові та обслуговуючі кооперативи, створені на основі кооперації паїв та природних кормових угідь, основних засобів, поголів’я тварин, які об’єднують виробників сільськогосподарської продукції, господарства населення, заготівельників, підприємства переробної промисловості, різні обслуговуючі підприємства, установи та організації. Кооперація, за своєю суттю – явище економічне і добровільне. Інтеграція є наступним етапом ефективних економічних форм співпраці учасників аграрного ринку

СТРАТЕГІЯ ТА ТАКТИКА ФАРМАЦЕВТИЧНОГО МАРКЕТИНГУ

The article deals with the strategy and tactics of pharmaceutical marketing. The process of analysis of market opportunities, selecting of target markets, marketing complex development and implementation of marketing activities to achieve the purposes  of pharmaceutical enterprises is carried out with the help of marketing  management. The main functions of management of pharmaceutical marketing is a pharmaceutical market research, planning of marketing activities, implementation of marketing plans and marketing control. Herewith this includes the function of preplanned analysis and  the function of marketing plan realization of general management functions of«organizing» and «motivation».В статье рассматривается стратегия и тактика фармацевтического маркетинга. Процесс анализа рыночных возможностей, отбора целевых рынков, разработка маркетингового комплекса и осуществления маркетинговых мероприятий для достижения целей фармацевтического предприятия осуществляют с помощью управления маркетингом. Основными функциями управления фармацевтическим маркетингом является исследование фармацевтического рынка, планирование маркетинговой деятельности, воплощения планов маркетинга и маркетинговый контроль. При этом планирование включает функцию передпланового анализа, а функция реализации плана маркетинга общеуправленческой функции «организования» и «мотивирование».У статті розглядається стратегія та тактика фармацевтичного маркетингу. Процес аналізу ринкових можливостей, відбору цільових ринків, розроблення маркетингового комплексу та втілення в життя маркетингових заходів для досягнення цілей фармацевтичного підприємства здійснюють за допомогою управління маркетингом. Основними функціями управління фармацевтичним маркетингом є дослідження фармацевтичного ринку, планування маркетингової діяльності, втілення планів маркетингу та маркетинговий контроль. При цьому планування включає функцію передпланового аналізу, а функція реалізації плану маркетингу  загальноуправлінські функції «організування» та «мотивування». &nbsp

ПРИНЦИПИ МАРКЕТИНГОВОГО КОНТРОЛЮВАННЯ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

The article deals with the principles of marketing control. Control as one of the functions of management of industrial and commercial activities of pharmaceutical enterprises – this is a form of targeting staff, system of monitoring of its activities, comparison of actual results with the planned activities. It allows to produce adjusting influence on factors managed by pharmaceutical enterprise, and recommendations with adaptation activities of the enterprise to uncontrollable factors.  В статье рассматривается принципы маркетингового контроля. Контроль как одна из функций управления производственно-коммерческой деятельностью фармацевтического предприятия – это форма целенаправленного воздействия на коллектив предприятия, системное наблюдение за его деятельностью, сравнение фактических результатов деятельности с запланированными. Оно позволяет выработать корректирующее воздействие на факторы, управляемые фармацевтическим предприятием и рекомендации по приспособлению деятельности предприятия к неконтролируемых факторовУ статті розглядається принципи маркетингового контролювання. Контролювання як одна із функцій управління виробничо-комерційною діяльністю фармацевтичного підприємства – це форма цілеспрямованого впливу на колектив підприємства, системне спостереження за його діяльністю, порівняння фактичних результатів діяльності із запланованими. Воно дає змогу виробити коригувальний вплив на чинники, керовані фармацевтичним підприємством, і рекомендації з пристосування діяльності підприємства до неконтрольованих чинників. &nbsp

Регіональні особливості та тенденції розвитку підприємницької діяльності в сільському господарстві

В статті розглядаються регіональні особливості та тенденції розвитку підприємницької діяльності в сільському господарстві. При формуванні аграрної політики важливе значення має врахування ґрунтово-кліматичних та економічних умов, можливостей збалансованого забезпечення матеріально-технічними ресурсами, обсягами виробництва і споживання сільськогосподарської продукції, оскільки прийнятне для однієї області може виявитися непридатним для іншої. Сукупність природних, соціально-економічних, демографічних, історичних аспектів діяльності суб’єктів ринку вносить свої корективи у формування регіонального ринку продовольства та його функціонування. Нинішні обставини спричинили соціально-економічну необхідність формування регіональних ринків і забезпечення достатності промислового, сільськогосподарського виробництва і сфери послуг для внутрішньо-регіонального та міжрегіонального обмінів. Раціональне розширення виробництва і споживання продукції та послуг в області забезпечує їх здешевлення внаслідок економії, що пов’язано з дистрибуцією, насамперед витратами на транспортування, і посилення міжрегіональної конкуренції. Ринок сільськогосподарської продукції, як і будь-якої іншої продукції, визначається передусім попитом і пропозицією. Попит на продукцію в кожній області формується під впливом сукупності чинників. Насамперед – це кількість населення, яке мешкає в даній області. Його величина і вікова структура визначають необхідні обсяги пропозиції, а також структуру і асортимент сільськогосподарської продукції. Наступним чинником, який впливає на попит, є різні рівні доходів населення та джерела їх надходження. Немаловажним чинником у формуванні попиту є місцеві традиції населення, що визначають тип харчування жителів, їхню культуру і відповідно формують рівень та структуру споживання продуктів харчування. Пропозиція у вигляді обсягів виробництва продукції залежить передусім від умов підприємницької діяльності в аграрному секторі, структурної побудови сільського господарства, його взаємовідносин з іншими сферами, наявності і стану розвитку інфраструктури ринку тощо. Все це ті умови, що мають певні особливості в конкретних областях та місцевостях, і повинні складати предмет дослідження. Система оптимального функціонування регіональної та місцевої економіки вимагає точного врахування специфіки умов господарювання, ресурсних можливостей і ринкових зв’язків на мікроекономічному рівні – з тим, щоб забезпечувати інтенсивний економічний розвиток. Це спонукає до більш детального розгляду особливостей, які впливають на функціонування ринку сільськогосподарської продукції та розвитку форм підприємницької діяльності.The article deals with regional characteristics and trends of entrepreneurship in agriculture. When forming an agrarian policy, it is important to take into account the soil-climatic and economic conditions, the possibilities of balanced provision of material and technical resources, the volumes of production and consumption of agricultural products, since it is acceptable for one region and may be unsuitable for another. The combination of natural, socio-economic, demographic, and historical aspects of the activities of market makes adjustments to the formation of the regional food market and its functioning. Existing circumstances have caused the socioeconomic need to form regional markets and ensure the adequacy of industrial, agricultural production and service sectors for intra-regional and interregional exchanges. The rational expansion of production and consumption of products and services in the region provides for their cheapening as a result of savings associated with distribution, primarily transportation costs, and increased of interregional competition. The market of agricultural products, like any other products, is determined first of all, demand and supply. Demand for products in each region is formed under the influence of a set of factors. First of all, it is the number of people who live in this region. Its value and age structure determine the required supply volumes, as well as the structure and range of agricultural products. The next factor that affects demand is the different levels of income and the source of income. An important factor in the formation of local traditions demand is people that define the type of nutrition of inhabitants, their culture and, accordingly, form the level and structure of food consumption. The proposal in the form of volumes of production depends, first of all, on the conditions of entrepreneurial activity in the agricultural sector, the structural construction of agriculture, its relations with other spheres, the availability and state of development of market infrastructure, etc. All these are the conditions that have certain features in specific region and areas, and must form the subject of research. The system of optimal functioning of the regional and local economy requires the exact consideration of the specific conditions of economic activity, resource opportunities and market relations at the microeconomic level, in order to provide for intensive economic development. This leads to a more detailed consideration of the features that affect the functioning of the agricultural market and the development of forms of entrepreneurial activity

СУТНІСТЬ І КЛАСИФІКАЦІЙНІ ОЗНАКИ ФАЛЬСИФІКАЦІЇ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

The Essence and classification features of medicines falsification is overviewed in this article. Substantial problem of pharmaceutical companies’ international marketing policies is falsification of medicines, which is a risk to human and animal health. To combat counterfeiting medications International federation of associations for medicines manufacturers founded Institute of pharmaceutical safety, which combined the efforts of 20 multinational companies to identify the manufacturers of counterfeit medicines and collect the necessary data to bring them to justice. To prevent access of counterfeit drugs to consumer, a special division of WHO IMPACT was established; in its work law enforcement agencies of the participating countries, large pharmaceutical corporations and Interpol are involved. The primary objective of this programme is to strengthen control over the global pharmaceutical market, and to improve the responsibility of counterfeit medicines producers.  В статье рассматривается сущность и классификационные признаки фальсификации лекарственных средств. Значительной проблемой маркетинговой политики международных фармацевтических фирм являэтся фальсификация лекарственных средств, которая представляет собой риск для здоровья людей и животных. Для борьбы с фальсификацией лекарств Международной федерацией ассоциаций производителей лекарственных препаратов основан Институт фармацевтической безопасности, объединивший усилия 20 транснациональных компаний по выявлению производителей поддельных лекарственных средств и сбор необходимых данных для привлечения их к ответственности. Для предотвращения попадания поддельных лекарственных средств к потребителю создано специальное подразделение ВОЗ IMPACT, в работе которого принимают участие силовые ведомства стран–участниц, крупные фармацевтические корпорации и Интерпол. Первоочередными задачами этой программы является усиление контроля за мировым фармацевтическим рынком, а также повышение уровня ответственности производителей фальсифицированных лекарств.У статті розглядається сутність і класифікаційні ознаки фальсифікації лікарських засобів. Значною проблемою маркетингової політики міжнародних фармацевтичних фірм є фальсифікація лікарських засобів,яка являє собою ризик для здоров'я людей і тварин. Для боротьби з фальсифікацією ліків Міжнародною федерацією асоціацій виробників лікарських препаратів засновано Інститут фармацевтичної безпеки, що об'єднав зусилля 20 транснаціональних компаній з виявлення виробників підроблених лікарських засобів і збирання необхідних даних для притягнення їх до відповідальності. Для запобігання потраплянню підроблених лікарських засобів до споживача створений спеціальний підрозділ ВООЗ IMPACT, в роботі якого беруть участь силові відомства країн–учасниць, великі фармацевтичні корпорації та Інтерпол. Першочерговими завданнями цієї програми є посилення контролю за світовим фармацевтичним ринком, а також підвищення рівня відповідальності виробників фальсифікованих ліків. &nbsp

СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ ТА ФОРМИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

The article deals with the nature, function and form of entrepreneurial activity in agriculture. Modern development of industrial associations is characterized by the use of legal forms, which retain the basic characteristics of family farms while creating favorable conditions for the organization of production structures, adequate large enterprises, family farms transmission. That is the collective forms of farming immortalizes a personal and family nature of agriculture, prevent «proletarization»of peasantry, retain its status as host of rural areas. It is these trends in shaping of entrepreneurial activity in agriculture due to domestic realities must be taken into account in development for the restructuring and transformation of domestic agricultural production. A typical farmer, even when a family has a small farm, combining the investor, manager and chief in it. In a somewhat larger structures, such as, for example, family farms, maybe even an accountant, the organizer of labor, specialist plants care and animals, so a mechanizer etc. About the successful business in our opinion, we can say if the company has income to pay all necessary expenses; the company has an additional income necessary to pay for credits that can be invested by; productive capacity of the company and its potential is not reduced, and it is desirable – developing. Compliance with these conditions may be one of the important reasons of successful business development. In spite of certain advantages or disadvantages of some form of entrepreneurial activity, must develop different legal forms in agriculture on market competitive conditions. But it is necessary to consider that societal changes affect on the system of organizational, economic and legal relations in agriculture. Subjects of entrepreneurial activity that hosted today in agriculture, functioning on the basis of various forms of ownership, not only have the right to exist, but also competing with one another, and create the conditions for the development of a market economy, the income of agricultural production.  В статье рассматриваются сущность, функции и формы предпринимательской деятельности в сельском хозяйстве. Современное развитие производственных объединений характеризуется использованием таких юридических форм, которые сохраняют основные характеристики семейного фермерского хозяйства и одновременно создают благоприятные условия для организации производственных структур, адекватных крупным предприятиям, семейной передачи хозяйств. То есть коллективные формы фермерской деятельности увековечивают личный и семейный характер сельского хозяйства, предупреждают «пролетаризации» крестьянства, сохраняют его статус хозяина сельской территории. Именно такие тенденции в формировании предпринимательской деятельности в сельском хозяйстве учитывая отечественные реалии должны быть учтены в разработках по реструктуризации и трансформации отечественного аграрного производства. Типичный сельскохозяйственный производитель, даже когда обладает малым семейным хозяйством, сочетает инвестора, управленца и руководителя в нем. В несколько больших структурах, таких как, например семейные фермы, может быть еще и бухгалтером, организатором труда, специалистом по уходу за растениями и животными, механизатором и тому подобное. Об успешной предпринимательской деятельности, на наш взгляд, можно говорить, если: предприятие имеет доход для оплаты всех необходимых расходов; предприятие имеет дополнительный доход необходим для оплаты кредитов, которые могут быть по инвестированы; производственная способность предприятия и его потенциал не уменьшаются, а желательно – развиваются. Соблюдение этих условий может стать одной из важных причин успешного развития предпринимательской деятельности.Несмотря на определенные преимущества или недостатки отдельных форм предпринимательской деятельности, следует развивать различные организационно–правовые формы в сельском хозяйстве на рыночных конкурентных условиях. Но при этом необходимо учитывать, что общественные изменения влияют на систему организационно–экономических и правовых отношений в сельском хозяйстве. Субъекты предпринимательской деятельности хозяйствующих сегодня в сельском хозяйстве, функционируя на основе различных форм собственности, не только имеют право на существование, но и, конкурируя друг с другом, создают условия для развития рыночных отношений, прибыльного ведения сельскохозяйственного производства. В статті розглядаються сутність, функції та форми підприємницької діяльності в сільському господарстві. Сучасний розвиток виробничих об'єднань характеризується використанням таких юридичних форм, які зберігають основні характеристики сімейного фермерського господарства і водночас створюють сприятливі умови для організації виробничих структур, адекватних великим підприємствам, сімейної передачі господарств. Тобто колективні форми фермерської діяльності увіковічують особистий і сімейний характер сільського господарства, попереджують «пролетаризацію» селянства, зберігають його статус господаря сільської території. Саме такі тенденції у формуванні підприємницької діяльності у сільському господарстві з огляду на вітчизняні реалії повинні бути враховані в розробках щодо реструктуризації і трансформації вітчизняного аграрного виробництва. Типовий сільськогосподарський виробник, навіть коли володіє малим сімейним господарством, поєднує інвестора, управлінця і керівника у ньому. У дещо більших структурах, таких як наприклад сімейні ферми, може бути ще й бухгалтером, організатором праці, спеціалістом із догляду за рослинами і тваринами, механізатором тощо. Про успішну підприємницьку діяльність, на наш погляд, можна говорити, якщо:підприємство має дохід для оплати всіх необхідних витрат; підприємство має додатковий дохід необхідний для сплати кредитів, які можуть бути за інвестовані; виробнича спроможність підприємства і його потенціал не зменшуються, а бажано – розвиваються. Дотримання цих умов може стати однією з важливих причин успішного розвитку підприємницької діяльності. Незважаючи на певні переваги чи недоліки окремих форм підприємницької діяльності, слід розвивати різні організаційно–правові форми в сільському господарстві на ринкових конкурентних умовах. Але при цьому необхідно враховувати, що суспільні зміни впливають на систему організаційно–економічних і правових відносин у сільському господарстві. Суб'єкти підприємницької діяльності, що господарюють сьогодні в сільському господарстві, функціонуючи на основі різних форм власності, не лише мають право на існування, але й, конкуруючи один із одним, створюють умови для розвитку ринкових відносин, прибуткового ведення сільськогосподарського виробництва. &nbsp