DETERMINATION OF AMINO ACIDS AND SUGARS CONTENT IN ANTENNARIA DIOICA GAERTN

Objective: The purpose of our study was to determine sugars and amino acids content of Antennaria dioica Gaertn. herb. In continuation of the investigation of biologically active substances from Antennaria dioica Gaertn., it advisable to study the qualitative composition and quantitative contents of sugars and amino acids from the herb of this plant. Methods: The herb of Antennaria dioica Gaertn. was analyzed for the content of sugars by GC/MS. The amino acids were identified and quantified by HPLC method. Results: The results of GC/MS analysis showed that in Antennaria dioica Gaertn. herb D-glucose had the highest content (7.16±0.09) mg/g, followed by D-fructose (5.27±0.06) mg/g and D-saccharose (6.72±0.08) mg/g. In the raw material a large amount of monosaccharides derivative–Myo-inositol was revealed, a content of which was (2.12±0.06) mg/g. We determined 17 bound and 16 free amino acids in the Antennaria dioica Gaertn. by HPLC method. Conclusion: The contents of primary metabolites provide opportunities for creating medicine and food supplements. The results show that Antennaria dioica Gaertn. is a rich source of these important biologically active substances. The resulting data will be used with the further purpose to produce new drugs of natural origin

HPLC ANALYSIS OF AMINO ACIDS CONTENT IN CRAMBE CORDIFOLIA AND CRAMBE KOKTEBELICA LEAVES

Objective: The aim of our study was to establish the content of some primary metabolites, such as amino acids in Crambe cordifolia and Crambe koktebelica. The lack of experimental data induced us to determine these compounds. Methods: Crambe cordifolia and Crambe koktebelica leaves were selected as the objects of the study. The amino acids in the raw materials were determined by the HPLC method. Results: The results of the research revealed that the leaves of Crambe cordifolia and Crambe koktebelica contain fifteen and sixteen free amino acids respectively. Among the free amino acids L-histidine was presented in Crambe cordifolia leaves in the greatest amount, its content was 12.19 µg/mg. The content of free L-arginine, L-valine, L-phenylalanine, L-isoleucine was the greatest in Crambe koktebelica leaves, it was 2.23 µg/mg, 2.04 µg/mg, 1.74 µg/mg, 1.50 µg/mg respectively. The content of bound L-glutamic acid, Glycine, L-arginine, L-leucine was the highest in Crambe cordifolia and Crambe koktebelica leaves. Conclusion: The results of the study showed that Crambe cordifolia and Crambe koktebelica can be considered as a source of highly digestible amino acids that can be used to treat some diseases

DETERMINATION OF CARBOHYDRATES CONTENT IN GENTIANA CRUCIATA L. BY GC/MS METHOD

Objective: Thus, the aim of our research was to determine the qualitative composition and quantitative content of carbohydrates in the studied plant material with the prospect of its application as a medicinal plant raw material. Methods: The carbohydrates of the herb of Gentiana cruciata L. determined by GC/MS method. Identification of monosaccharides was based on comparing their retention times with retention times of standards of the mass spectral library NIST 02. Quantification was done by using sorbitol added to the sample. Results: The quantitative content of 4 free carbohydrates such as D-saccharose (38.39 mg/g), D-Pinitol (12.01 mg/g), D-glucose (10.05 mg/g) and D-fructose (1.69 mg/g) was established in the herb of Gentiana cruciata L. Also, this method established the qualitative composition and quantitative content of eight carbohydrates (monosaccharides and their derivatives after hydrolysis): D-glucose (29.66 mg/g), D-Pinitol (22.24 mg/g), L-arabinose (4.26 mg/g), D-galactose (3.55 mg/g), D-xylose (1.80 mg/g), L-rhamnose (1.49 mg/g), D-Dulcitol (0.76 mg/g) and D-mannose (0.44 mg/g). Conclusion: The results of the study showed that carbohydrates from the Gentiana cruciata L. can be used as important resources of new ingredients for the pharmaceutical industry

Визначення вуглеводів у траві Agrimonia eupatoria L.

In recent years, methods of treatment using medicinal plants and biologically active substances based on them have become increasingly common. Today, the search for plants with a long history of use and minor side effects is of interest to our society. The most promising for procurement and use in medical practice is a common throughout Ukraine – common agrimony (Agrimonia eupatoria L.). The presence of tannins, which are represented by two groups: condensed and hydrolyzed tannins is indicated. There is insufficient information in the literature on the biologically active substances of Agrimonia eupatoria L. The common agrimony herb contains 1.2–1.6 % of flavonoids, which belong to different subgroups. Thus, from the group of flavones apigenin, luteolin, luteolin-7-glycoside have been identified. The herb of Agrimonia eupatoria L. as an insufficiently studied plant raw material is also a promising object of study, including carbohydrate composition.The aim. The aim of our study was to determine the content of carbohydrates in aerial parts of Agrimonia eupatoria L. collected from natural habitat.Materials and methods. The determination of carbohydrates of Agrimonia eupatoria L. was carried out by gas chromatograph Agilent 6890N with a mass detector 5973 inert (Agilent Technologies, USA). The amounts of water-soluble polysaccharides and pectin substances were determined by gravimetric method.Results. Three free carbohydrates were found in the studied grass of the Agrimonia eupatoria L., namely: D-glucose, D-galactose and D-fructose, the content of which was 15.02 mg/g, 0.28 mg/g and 12.90 mg/g, respectively. In the common agrimony, after acidic hydrolysis and derivatization with acetylated aldononitriles were identified 8 compounds. The predominant ones were D-glucose, D-galactose and D-xylose. The content of water-soluble polysaccharides and pectin substances in Agrimonia eupatoria L. was determined at 2.90 % and 8.54 % of total dry weight, respectively.Conclusions. In completion, the present results of GC/MS indicated the presence of certain carbohydrates both in free and bound form in Agrimonia eupatoria L., that have important medicinal activity, which answered to the knowledge about the therapeutic activity of this analyzed plant. We established that in Agrimonia eupatoria L. herb the predominant monosaccharide compound was D-glucose: 23.88 mg/g and 15.02 mg/g among monosaccharides after hydrolysis and free monosaccharides respectively. Our findings propose that carbohydrates from the studied raw material can be used for creating drugs by the pharmaceutical industry, and could be used for the development of nutraceuticalsВ последние годы методы лечения с использованием лекарственных растений и биологически активных веществ на их основе становятся все более распространенными. Сегодня поиск растений с длинной историей использования и незначительными побочными эффектами интересует наше общество. Наиболее перспективным для использования в медицинской практике является распространенное по всей территории Украины растение – репешок обыкновенный (Agrimonia eupatoria L.). В литературе недостаточно информации о биологически активных веществах Agrimonia eupatoria L. Указано на наличие дубильных веществ, которые представлены двумя группами: конденсированными и гидролизированными. Доказано, что трава репешка обыкновенного содержит 1,2–1,6 % флавоноидов, принадлежащих к различным подгруппам. Таким образом, из группы флавонов выделены апигенин, лютеолин, лютеолин-7-гликозид. Agrimonia eupatoria L. как недостаточно изученное растительное сырье является перспективным объектом исследования, включая исследование углеводного состава.Цель. Целью нашего исследования было определение содержания углеводов в надземной части Agrimonia eupatoria L., собранных с естественной среды обитания.Материалы и методы. Определение углеводов Agrimonia eupatoria L. проводили на газовом хроматографе Agilent 6890N с масс-детектором 5973 inert (Agilent Technologies, США). Количественное содержание водорастворимых полисахаридов и пектиновых веществ определяли гравиметрическим методом.Результаты. В исследованной траве Agrimonia eupatoria L. были обнаружены три свободных углевода, а именно: D-глюкоза, D-галактоза и D-фруктоза, содержание которых составляло 15,02 мг/г, 0,28 мг/г и 12,90 мг/г, соответственно. После кислотного гидролиза и дериватизации ацетилированными альдононитрилами в репешке обыкновенном было обнаружено 8 соединений. Основными компонентами Agrimonia eupatoria L. были D-глюкоза, D-галактоза и D-ксилоза. Содержание водорастворимых полисахаридов и пектиновых веществ в траве репешка обыкновенного составило соответственно 2,90 % и 8,54 % от общей сухой массы.Выводы. Полученные результаты ГХ/МС свидетельствуют о наличии в Agrimonia eupatoria L. определенных углеводов как в свободной, так и в связанной форме, которые имеют важную фармакологическую активность, что соответствует знаниям о терапевтической активности данного исследуемого сырья. Мы установили, что в траве Agrimonia eupatoria L. из моносахаридного состава преобладает D-глюкоза: 23,88 мг/г, среди моносахаридов после кислотного гидролиза, и 15,02 мг/г, среди свободных моносахаридов. Полученные нами результаты позволяют предположить, что углеводы с исследуемого сырья могут быть использованы для фармацевтической промышленности, для создания лекарств, и могут быть использованы для разработки нутрицевтиковОстанніми роками методи лікування з використанням лікарських рослин та біологічно активних речовин на їх основі стають все більш поширеними. Сьогодні пошук рослин з довгою історією використання та незначними побічними ефектами цікавить наше суспільство. Найбільш перспективним для використання в медичній практиці є поширена по всій території України рослина – парило звичайне (Agrimonia eupatoria L.). У літературі недостатньо інформації про біологічно активні речовини Agrimonia eupatoria L. Вказано на наявність дубильних речовин, які представлені двома групами: конденсованими та гідролізованими дубильними речовинами. Досліджено, що парила звичайного трава містить 1,2–1,6 % флавоноїдів, які належать до різних підгруп. Таким чином, із групи флавонів виділені апігенін, лютеолін, лютеолін-7-глікозид. Agrimonia eupatoria L. як недостатньо вивчена рослинна сировина є перспективним об'єктом дослідження, включаючи дослідження вуглеводного складу.Мета. Метою нашого дослідження було визначення вмісту вуглеводів у надземних частинах Agrimonia eupatoria L., зібраних із природного середовища існування.Матеріали і методи. Визначення вуглеводів Agrimonia eupatoria L. проводили на газовому хроматографі Agilent 6890N із мас-детектором 5973 inert (Agilent Technologies, США). Кількісний вміст водорозчинних полісахаридів та пектинових речовин визначали гравіметричним методом.   Результати. У дослідженій траві Agrimonia eupatoria L. було виявлено три вільних вуглеводи, а саме: D-глюкозу, D-галактозу та D-фруктозу, вміст яких становив 15,02 мг/г, 0,28 мг/г та 12,90 мг/г, відповідно. Після кислотного гідролізу та дериватизації ацетильованими альдононітрилами у парилі звичайному було виявлено 8 сполук. Основними компонентами Agrimonia eupatoria L. були D-глюкоза, D-галактоза та D-ксилоза. Вміст водорозчинних полісахаридів та пектинових речовин у траві парила звичайного становив відповідно 2,90 % та 8,54 % від загальної сухої маси.Висновки. Одержані результати ГХ/МС свідчать про наявність у Agrimonia eupatoria L. певних вуглеводів як у вільній, так і у зв’язаній формі, які мають важливу фармакологічну активність, що відповідає знанням про терапевтичну дію даної аналізованої рослини. Ми встановили, що в траві Agrimonia eupatoria L. переважаючою моносахаридною сполукою була D-глюкоза: 23,88 мг/г, серед моносахаридів після кислотного гідролізу, та 15,02 мг/г серед вільних моносахаридів. Отримані нами результати дозволяють припустити, що вуглеводи з досліджуваної сировини можуть бути використані для фармацевтичної промисловості, для створення ліків, та можуть бути використані для розробки нутрицевтикі

Determination of amino acids of plants from Angelica L. genus by HPLC method

One of the tasks of pharmaceutical science is to find new sources of effective drugs. Such sources include plants such as Angelica archangelica L. and Angelica sylvestris L., which have been used for many years to treat various diseases in folk medicine. Because the chemical composition of these plants is poorly understood, the aim of our study was to investigate the amino acid composition of the leaves of A. archangelica L. and A. sylvestris L. The amino acids of the leaves of the study species of the genus Angelica L. were determined by the HPLC method. Eighteen free and nineteen bound amino acids were identified in the leaves of A. archangelica L. The A. sylvestris L. leaves contained nineteen free and the same amount of bound amino acids. High concentrations of free and bound amino acids such as L-glutamic acid and L-aspartic acid predominate in A. archangelica L. and A. sylvestris L. This allowed these amino acids to be considered distinguishing markers of the study plants. Character metabolic processes in which these amino acids take part may be associated with the medicinal properties of these plants pursuant to their use in medicine and, therefore, may contribute to the insight of their therapeutic properties

Determination of carbohydrates and fructans content in Cyperus esculentus L.

The tiger nut contains different active ingredients like oil, tannins, sterols, saponins, alkaloids, vitamins C and E, minerals, and resins. There is a lack of information about carbohydrates content of Cyperus esculentus L. Thus, the aim of this study was to determine the content of carbohydrates of tiger nut herb and tubers. The qualitative composition and quantitative content of carbohydrates in tubers and herb of tiger nut (Cyperus esculentus L.) were determined by using a GC/MS method. The results of analysis showed that tiger nut herb have free carbohydrates, namely D-saccharose, D-glucose, D-Mannitol, and D-fructose, while tubers have only disaccharide D-saccharose. Free D-saccharose presented in raw materials in the greatest amount, the content in tubers was 63.72 mg/g, in the herb – 9.79 mg/g, respectively. Monosaccharides and their derivatives after hydrolysis presented to D-glucose, D-xylose, D-galactose, D-arabinose in tubers, and D-xylose, D-glucose, D-arabinose, D-galactose, D-Dulcitol, D-Mannitol, D-mannose in the herb of tiger nut. D-glucose dominates in tubers and D-xylose in the herb, their content was 177.26 mg/g and 39.07 mg/g, respectively. The total content of fructans was determined by the spectrophotometric method. Its content was 13.49% in tubers and 8.78% in the herb of tiger nut

Determination of amino acids of plants from Angelica L. genus by HPLC method

One of the tasks of pharmaceutical science is to find new sources of effective drugs. Such sources include plants such as Angelica archangelica L. and Angelica sylvestris L., which have been used for many years to treat various diseases in folk medicine. Because the chemical composition of these plants is poorly understood, the aim of our study was to investigate the amino acid composition of the leaves of A. archangelica L. and A. sylvestris L. The amino acids of the leaves of the study species of the genus Angelica L. were determined by the HPLC method. Eighteen free and nineteen bound amino acids were identified in the leaves of A. archangelica L. The A. sylvestris L. leaves contained nineteen free and the same amount of bound amino acids. High concentrations of free and bound amino acids such as L-glutamic acid and L-aspartic acid predominate in A. archangelica L. and A. sylvestris L. This allowed these amino acids to be considered distinguishing markers of the study plants. Character metabolic processes in which these amino acids take part may be associated with the medicinal properties of these plants pursuant to their use in medicine and, therefore, may contribute to the insight of their therapeutic properties

Вивчення амінокислотного складу Epilobium angustifolium L. методом ВЕРХ

The use of plant raw materials is one of the areas of modern pharmaceutical science in the production of herbal drugs. The genus Epilobium counts more than 200 species, many species of which are used in traditional medicine. Among the Epilobium species, Epilobium angustifolium is one of the well-known medicinal plants which have been used worldwide in habitual medicine. There is insufficient information in the literature on the biologically active substances of Epilobium angustifolium L. The presence of three major polyphenol groups: phenolic acids, flavonoids, and ellagitannins were identified in E. angustifolium extracts. Traditionally, the infusion of leaves of this plant could be useful for headaches, cold and gastrointestinal disorder. The Epilobium angustifolium L. as an insufficiently studied plant is a promising object of study, including amino acids composition. To assess the relationship between the production of primary metabolites and their possible therapeutic properties, we analyzed the amino acid profile of the plant Epilobium angustifolium used in traditional medicine. The study of compounds generated by plants as a result of defense mechanisms permits an understanding of the molecular mechanism involved in their medicinal properties. The aim. Thus, the aim of the study was to conduct an HPLC analysis of the amino acids of E. angustifolium to establish the prospects for the use of the raw materials in medical and pharmaceutical practice. The results of the current study will be used in further breeding programs aimed to obtain an industrial form of E. angustifolium suitable for pharmaceutical and food applications. Materials and methods. The determination of amino acids composition of Epilobium angustifolium was conducted using Agilent 1200 (Agilent Technologies, USA). Results. The HPLC method identified sixteen free amino acids and seventeen bound amino acids in the Epilobium angustifolium herb. The studies have shown that Epilobium angustifolium L. herb is mainly composed of free amino acids such as L-phenylalanine (1.65 µg/mg), L-glutamic acid (1.51 µg/mg), L-arginine (1.24 µg/mg), L-alanine (0.98 µg/mg) and L-aspartic acid (0.57 µg/mg), which were presents in the greatest amount. The dominant bound amino acids in the studied raw material were L-glutamic acid, L-aspartic acid, L-leucine, and L-alanine, the content of which was 32.37 µg/mg, 10.59 µg/mg, 8.70 µg/mg, and 6.22 µg/mg respectively. Conclusions. Using the HPLC method determined the amino acids in the herb of Epilobium angustifolium L. The concentrations of L-aspartic acid, L-glutamic acid, L-arginine, L-alanine and L-phenylalanine are predominate among free and bound amino acids in the Epilobium angustifolium L. herb. The result shows that Epilobium angustifolium L. is the source of amino acids, so the use of this plant raw material for new remedies is possible in the futureИспользование растительного сырья является одним из направлений современной фармацевтической науки в производстве препаратов на растительной основе. Род Epilobium насчитывает более 200 видов, многие виды которых используются в традиционной медицине. Среди видов Epilobium, одной из известных лекарственных растений, которые используются во всем мире в традиционной медицине есть Epilobium angustifolium. В литературе недостаточно информации о биологически активных веществах Epilobium angustifolium L. Показано наличие трех основных полифенольных групп: фенольных кислот, флавоноидов и еллаготанинив в экстрактах E. angustifolium. Традиционно настой листьев этого растения может быть полезным при головных болях, простуде и желудочно-кишечных расстройствах. Epilobium angustifolium L. как недостаточно изученое растительное сырье является перспективным объектом исследования, включая исследования аминокислотного состава. Для оценки связи между продукцией первичных метаболитов и возможными терапевтическими свойствами мы проанализировали аминокислотный профиль растения Epilobium angustifolium, используемого в традиционной медицине. Изучение соединений, образуемых растениями в результате защитных механизмов позволяет понять молекулярные механизмы, участвующие в их лечебных свойствах. Цель. Таким образом, целью исследования было проведение ВЭЖХ-анализа аминокислотного содержания E. angustifolium для установления перспектив использования сырья в медицинской и фармацевтической практике. Результаты текущего исследования будут использованы в последующих селекционных программах, направленных на получение промышленной формы E. angustifolium, пригодной для фармацевтического и пищевого применения. Материалы и методы. Определение аминокислотного состава Epilobium angustifolium проводили с помощью Agilent 1200 (Agilent Technologies, США). Результаты. Методом ВЭЖХ в траве Epilobium angustifolium было обнаружено шестнадцать свободных и семнадцать связанных аминокислот. Исследования показали, что трава Epilobium angustifolium L. в основном состоит из свободных аминокислот, таких как L-фенилаланин (1,65 мкг / мг), L-глутаминовая кислота (1,51 мкг / мг), L-аргинин (1,24 мкг / мг), L-аланин (0,98 мкг / мг) и L-аспарагиновая кислота (0,57 мкг / мг), содержание которых представлено в наибольшем количестве. Доминирующими связанными аминокислотами в исследуемой сырье были L-глутаминовая кислота, L-аспарагиновая кислота, L-лейцин и L-аланин, содержание которых составил 32,37 мкг / мг, 10,59 мкг / мг, 8,70 мкг / мг и 6,22 мкг / мг, соответственно. Выводы. С помощью метода ВЭЖХ было определено аминокислотный состав травы Epilobium angustifolium L. Установлено, что среди свободных и связанных аминокислот в траве Epilobium angustifolium преобладают концентрации L-аспарагиновой кислоты, L-глутаминовой кислоты, L-аргинина, L-аланина и L- фенилаланина. Результат показывает, что трава Epilobium angustifolium L. может быть источником аминокислот, поэтому перспективным является использование этого растительного сырья для получения новых лекарственных средств в будущемВикористання рослинної сировини є одним із напрямків сучасної фармацевтичної науки у виробництві препаратів на рослинній основі. Рід Epilobium нараховує понад 200 видів, багато видів яких використовуються в традиційній медицині. Серед видів Epilobium, однією з відомих лікарських рослин, які використовуються у всьому світі у традиційній медицині є Epilobium angustifolium. У літературі недостатньо інформації про біологічно активні речовини Epilobium angustifolium L. Вказано на наявність трьох основних поліфенольних груп: фенольних кислот, флавоноїдів та еллаготанінів в екстрактах E. angustifolium. Традиційно настій листя цієї рослини може бути корисним при головних болях, застуді та шлунково-кишкових розладах. Epilobium angustifolium L. як недостатньо вивчена рослина є перспективним об'єктом для дослідження, включаючи дослідження амінокислотного складу. Для оцінки зв’язку між продукцією первинних метаболітів та їх можливими терапевтичними властивостями ми проаналізували амінокислотний профіль рослини Epilobium angustifolium, що використовується в традиційній медицині. Вивчення сполук, що утворюються рослинами в результаті захисних механізмів, дозволяє зрозуміти молекулярні механізми, які беруть участь у їхніх лікувальних властивостях. Мета. Таким чином, метою дослідження було проведення ВЕРХ-аналізу амінокислотного вмісту E. angustifolium для встановлення перспективи використання сировини у медичній та фармацевтичній практиці. Результати поточного дослідження будуть використані в подальших селекційних програмах, спрямованих на отримання промислової форми E. angustifolium, придатної для фармацевтичного та харчового застосування. Матеріали і методи. Визначення амінокислотного складу Epilobium angustifolium проводили за допомогою Agilent 1200 (Agilent Technologies, США). Результати. Методом ВЕРХ у траві Epilobium angustifolium було виявлено шістнадцять вільних та сімнадцять зв’язаних амінокислот. Дослідження показали, що трава Epilobium angustifolium L. в основному складається з вільних амінокислот, таких як L-фенілаланін (1,65 мкг / мг), L-глутамінова кислота (1,51 мкг / мг), L-аргінін (1,24 мкг / мг), L-аланін (0,98 мкг / мг) та L-аспарагінова кислота (0,57 мкг / мг), вміст яких представлено в найбільшій кількості. Домінуючими зв’язаними амінокислотами у досліджуваній сировині були L-глутамінова кислота, L-аспарагінова кислота, L-лейцин та L-аланін, вміст яких становив 32,37 мкг / мг, 10,59 мкг / мг, 8,70 мкг / мг та 6,22 мкг / мг, відповідно. Висновки. За допомогою методу ВЕРХ було визначено амінокислотний склад трави Epilobium angustifolium L. Встановлено, що серед вільних та зв’язаних амінокислот у траві Epilobium angustifolium переважають концентрації L-аспарагінової кислоти, L-глутамінової кислоти, L-аргініну, L-аланіну та L-фенілаланіну. Результат показує, що трава Epilobium angustifolium L. може бути джерелом амінокислот, тому перспективним є використання цієї рослинної сировини для одержання нових лікарських засобів у майбутньом

Вивчення жирнокислотного складу Arnica foliosa Nutt. методом ГХ/МС

Medicinal plants have been considered as an important source for the prevention and treatment of various diseases. The genus Arnica L. is a genus of Asteraceae family, many species of which are used in traditional medicine. Arnica chamissonis Less. and Arnica foliosa Nutt., which belong to plants of the genus Arnica L., are successfully grown in the culture. There is insufficient information in the literature on the biologically active substances of Arnica foliosa Nutt. The presence of sesquiterpene lactones in the leaves and inflorescences is indicated. The flowers contain polysaccharides, monosaccharides, which mainly contain D-glucose and D-xylose, as well as phenolic compounds (quercetin, luteolin, kaempferol) and essential oils.The aim. The aim of our study was to identify and determine the quantitative content of fatty acids by gas chromatography/mass spectrometry method (GC/MS) in Arnica foliosa Nutt. herb.Materials and methods. The determination of fatty acids composition of Arnica foliosa Nutt. was carried out by gas chromatograph Agilent 6890N with a mass detector 5973 inert (Agilent Technologies, USA).Results. The analysis of Arnica foliosa Nutt. herb showed a mixture of saturated (1.61 mg/g; 48.79 %) and unsaturated (1.69 mg/g; 51.21 % from total content acids) fatty acids. The main components of Arnica foliosa Nutt. herb were palmitic (1.02 mg/g; 30.91 % from total content acids), linolenic (0.96 mg/g; 29.09 % from total content acids) and linoleic (0.67 mg/g; 20.30 % from total content acids) acids. This raw material is a source of essential fatty acids, such as omega-3 (linolenic acid) and omega-6 (linoleic acid).Conclusions. As a result of Arnica foliosa Nutt. research, the presence of fatty acids is established in its raw material. The dominant fatty acids in the studied raw material were palmitic, linolenic and linoleic acids, the content of which was 30.91 % (1.02 mg/g), 29.09 % (0.96 mg/g) and 20.30 % (0.67 mg/g) from total content acids, respectively. The result shows that Arnica foliosa Nutt. is the source of fatty acids, so the use of this plant raw material for new remedies is possible in the futureЛекарственные растения стали важным источником для профилактики и лечения различных заболеваний. Род Arnica L. – род семейства астровых, многие виды которого используются в традиционной медицине. Arnica chamissonis Less. и Arnica foliosa Nutt., принадлежащие к растениям рода Arnica L., успешно выращиваются в культуре. В литературе недостаточно информации о биологически активных веществах Arnica foliosa Nutt. Показано наличие сесквитерпеновых лактонов в листьях и соцветиях. Цветки содержат полисахариды, моносахариды, которые в основном содержат D-глюкозу и D-ксилозу, а также фенольные соединения (кверцетин, лютеолин, кемпферол) и эфирные масла.Цель. Целью нашего исследования была идентификация и определение количественного содержания жирных кислот методом газовой хромато-масс-спектрометрии (ГХ/МС) в траве Arnica foliosa Nutt.Материалы и методы. Определение жирнокислотного состава Arnica foliosa Nutt. проводили на газовом хроматографе Agilent 6890N с масс-детектором 5973 inert (Agilent Technologies, США).Результаты. Анализ травы Arnica foliosa Nutt. показал наличие насыщенных (1,61 мг/г; 48,79 % от общего количества всех кислот) и ненасыщенных (1,69 мг/г; 51,21 % от общего количества всех кислот) жирных кислот. Основными компонентами Arnica foliosa Nutt. были пальмитиновая (1,02 мг/г; 30,91 % от общего количества всех кислот), линоленовая (0,96 мг/г; 29,09 % от общего количества всех кислот) и линолевая (0,67 мг/г; 20,30 % от общего количества всех кислот) кислоты. Это сырье может быть источником незаменимых жирных кислот, таких как омега-3 (линоленовая кислота) и омега-6 (линолевая кислота).Выводы. В результате исследования, в сырье Arnica foliosa Nutt., установлено наличие жирных кислот. Доминирующими жирными кислотами в исследуемом сырье были пальмитиновая, линоленовая и линолевая кислоты, содержание которых составляло 30,91 % (1,02 мг/г), 29,09 % (0,96 мг/г) и 20,30 % (0,67 мг/г) от общего количества всех кислот, соответственно. Результат исследования показывает, что Arnica foliosa Nutt. может быть источником жирных кислот, поэтому перспективно использование этого растительного сырья для получения новых лекарственных средств в будущемЛікарські рослини стали важливим джерелом для профілактики та лікування різних захворювань. Рід Arnica L. – рід родини айстрових, багато видів якого використовують у традиційній медицині. Arnica chamissonis Less. та Arnica foliosa Nutt., що належать до рослин роду Arnica L., добре культивуються. У літературі недостатньо інформації про біологічно активні речовини Arnica foliosa Nutt. Указано про наявність у листках та суцвіттях сесквітерпенових лактонів. Квітки містять полісахариди, моносахариди, переважно D-глюкозу та D-ксилозу, а також фенольні сполуки (кверцетин, лютеолін, кемпферол) та ефірні олії.Мета. Метою нашого дослідження була ідентифікація та визначення кількісного вмісту жирних кислот методом газової хромато-мас-спектрометрії (ГХ/МС) у траві Arnica foliosa Nutt.Матеріали і методи. Визначення жирнокислотного складу Arnica foliosa Nutt. проводили на газовому хроматографом Agilent 6890N із мас-детектором 5973 inert (Agilent Technologies, США).Результати. Аналіз трави Arnica foliosa Nutt. показав наявність насичених (1,61 мг / г; 48,79 % від загальної кількості усіх кислот) та ненасичених (1,69 мг / г; 51,21 % від загальної кількості усіх кислот) жирних кислот. Основними компонентами Arnica foliosa Nutt. були пальмітинова (1,02 мг / г; 30,91 % від загальної кількості усіх кислот), ліноленова (0,96 мг / г; 29,09 % від загальної кількості усіх кислот) та лінолева (0,67 мг / г; 20,30 % від загальної кількості усіх кислот) кислоти. Ця сировина може бути джерелом незамінних жирних кислот, таких як омега-3 (ліноленова кислота) та омега-6 (лінолева кислота).Висновки. У результаті дослідження, в сировині Arnica foliosa Nutt., встановлено наявність жирних кислот. Домінуючими жирними кислотами у досліджуваній сировині були пальмітинова, ліноленова та лінолева кислоти, вміст яких становив 30,91 % (1,02 мг/г), 29,09 % (0,96 мг/г) та 20,30 % (0,67 мг/г) від загальної кількості усіх кислот, відповідно. Результат дослідження показує, що трава Arnica foliosa Nutt. може бути джерелом жирних кислот, тому перспективним є використання цієї рослинної сировини для одержання нових лікарських засобів у майбутньом

Analysis of carboxylic acids of Crambe cordifolia Steven

Crambe cordifolia Steven is a perennial herb and contains many biologically active substances, including amino acids, quercetin and glycosides of kaempferol. In continuation of the investigation of these plant compounds, it is advisable to study the qualitative composition and quantitative contents of carboxylic acids. Using a HPLC method the quantitative content of the following organic acids was identified and determined: pyruvic (40.66 mg/g), isocitric (12.88 mg/g), citric (8.71 mg/g), succinic (38.03 mg/g) and malic (0.75 mg/g). Among fatty acids the saturated and unsaturated acids were determined by the GC/MS method. The content of polyunsaturated fatty acids of the total fatty acids was 56.97%, saturated – 38.53% and monounsaturated – 4.50%. Linolenic and palmitic acids dominated among the determined 7 fatty acids, their content was 9.68 mg/g (47.87%) and 4.88 mg/g (24.14%). The results of the study show that Crambe cordifolia Steven leaves is a source of carboxylic acids