Обґрунтування підходу до визначення потенційної ємності ринку лікарських засобів специфічної дії (на прикладі групи антианемічних лікарських засобів)

Aim. To develop the approach to the determination of the potential capacity of the market of medicines with the specific action on the example of the group of antianemic drugs.Materials and methods. Scientific publications, reports of the State Statistics Service of Ukraine and the Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine, electronic databases of medical and statistical information and the own research, as well as methods of pharmacoeconomic and marketing analysis were used as materials.Results. A methodological approach has been tested to determine the potential capacity of the market based on the segmentation of potential consumers and the characteristics of the use of medicines. The potentialconsumer segmentation on an example of antianemic drugs by etiological criteria has been carried out, and the size of the segments formed has been determined. The market potential capacity value in natural terms has been calculated. The conversion of the indicators obtained into the consumption units “DDDs /1000 inhabitants of Ukraine / day” has been performed.Conclusions. It has been determined that the natural sale volume of the drugs studied is considerably smaller than their market potential capacity. It demonstrates the attractiveness and prospects of development of this market due to the uncovered part of consumers who need treatment or prevention, but do not receive them at the moment for various reasons, and inclusion of groups of drugs in government programs of reimbursement when developing the appropriate marketing strategies by pharmaceutical companies.Цель: разработка подходов к определению потенциальной емкости рынка лекарственных средствспецифического действия на примере группы антианемических лекарственных средств.Материалы и методы: научные публикации, отчеты Государственной службы статистики Украины и Центра медицинской статистики МОЗ Украины, электронные базы медико-статистической информации и собственные исследования, а также методы фармакоэкономического и маркетингового анализа.Результаты исследований. Предложен методологический подход к определению потенциальной емкости рынка на основании сегментации потенциальных потребителей и особенностей применения ЛС. Проведена сегментация потенциальных потребителей на примере антианемических препаратов по этиологическим критериям и определена их численность в сложившихся сегментах. Рассчитано значение потенциальной емкости рынка в натуральном выражении. Также произведен перерасчет полученных показателей в единицы потребления «DDDs/1000 жителей Украины/день».Выводы. Определено, что натуральный объем продаж изучаемых ЛС значительно меньше потенциальной емкости рынка потребности. Это свидетельствует о привлекательности и перспективности развития этого сегмента рынка с учетом расширения его товарных границ за счет неохваченной части потребителей, которые нуждаются в лечении или профилактике, но не получают их на данный момент по разным причинам, а также включения ЛС в различные государственныепрограммы при разработке фармацевтическими компаниями соответствующих маркетинговыхстратегий.Мета: опрацювання підходу до визначення потенційної ємності ринку лікарських засобів специфічної дії (для лікування окремих захворювань чи симптомів) на прикладі групи антианемічних лікарських засобів.Матеріали та методи: наукові публікації, звіти Державної служби статистики України та Центру медичної статистики МОЗ України, електронні бази медико-статистичної інформації та власні дослідження, а також методи фармакоекономічного та маркетингового аналізу.Результати досліджень. Обгрунтовано методологічний підхід до визначення потенційної ємності ринку на підставі сегментації потенційних споживачів та особливостей застосування ЛЗ. Проведено сегментацію потенційних споживачів на прикладі антианемічних препаратів за етіологічним критерієм та визначено розміри сформованих сегментів. Розраховано значення потенційної ємності ринку в натуральному вираженні. Також проведено перерахунок отриманих показників водиниці споживання «DDDs/1000 жителів України/добу».Висновки. Визначено, що натуральний обсяг продажів досліджуваних ЛЗ значно менший за потенційну ємність ринку потреби. Це свідчить про привабливість і перспективність розвитку цього сегмента ринку з урахуванням розширення його товарних меж за рахунок неохопленої частини споживачів, що потребують лікування та профілактики, але не отримують їх наразі через різні причини, а також включення ЛЗ до різних державних програм при розробці фармацевтичними компаніями відповідних маркетингових стратегій

ДОСЛІДЖЕННЯ ГІДРОКСИКОРИЧНИХ КИСЛОТ ПІДЗЕМНИХ ОРГАНІВ КАТРАНУ СЕРЦЕЛИСТОГО ТА КАТРАНУ КОКТЕБЕЛЬСЬКОГО

Introduction. The genus Crambe L. (colewort) belongs to the family Brassicaceae and has 44 species. In the flora of Ukraine there are 8 species of the Crambe L. genus, in the steppe zone grows 6. The scientific name of the genus comes from the Greek word “krambos”, which means “dry”. In folk medicine, colewort have long been used as an antibacterial, antiviral, antiscorbutic, wound healing agent. Colewort is known mainly as a spicy and vegetable culture. The vegetative part of the plant is appreciated in animal husbandry as nutritious fodder for large and small cattle, and colewort seeds, containing up to 45 % of fatty oil, serve as raw material for technical oil, wax, various fuels and lubricants. Thus, the genus Crambe L. is promising due to its nutritional, decorative and medicinal properties, etc. Crambe plants belong to medicinal crops, although they are not included in the pharmacopoeial lists of official medicine. Plants of the genus Crambe L. are poorly studied. Therefore, it is important to study the biologically active substances of two species of the genus Crambe L. – colewort heart-leaved (Crambe cordifolia Stev.) and colewort Koktebelica (Crambe koktebelica (Junge) N. Busch), which determine its pharmacological activity. The aim of the study – to establish the presence and quantify the content of hydroxycinnamic acids in the underground organs of colewort heart-leaved and colewort Koktebelica by HPLC. Research methods. The content of phenolic compounds was determined by high performance liquid chromatography (HPLC). Results and discussion. The quantitative content of chlorogenic, caffeic, syringic, p-coumaric, trans-ferulic, sinapic and trans-cinnamic acids was detected, identified and established by HPLC in the underground organs of colewort heart-leaved and colewort Koktebelica. In addition to the above, quinic acid was identified in the roots of colewort heart-leaved. No gallic, hydroxyphenylacetic or trans-ferulic acid were found in the raw materials of both types of colewort. Chlorogenic acid was dominant in the underground organs of colewort heart-leaved and colewort Koktebelica, the content of which was 421.6 μg/g and 278.4 μg/g, respectively. Conclusions. The presence and method of HPLC analysis determined the quantitative content in the underground organs of colewort heart-leaved and colewort Koktebelica of individual hydroxycinnamic acids – chlorogenic, caffeic, p-coumaric, syringic, sinapic, trans-cinnamic). In the underground organs of colewort heart-leaved quinic acid was also determined. It was found that the studied raw materials of colewort heart-leaved and colewort Koktebelica is dominated by chlorogenic acid, the content of which was 421.6 μg/g and 278.4 μg/g, respectively.Вступление. Род Crambe L. (Катран) принадлежит к семейству крестоцветные (Brassicaceae) и насчитывает 44 вида. Во флоре Украины находится 8 видов рода Crambe L., в степной зоне растет 6. Научное название рода происходит от греческого слова “krambos”, что означает “сухой”. В народной медицине катраны издавна применяли как антибактериальное, антивирусное, противоцинготное, ранозаживляющее средство. Катраны известны в основном как пряно-овощная культура. Вегетативную часть растения ценят в животноводстве как питательный корм для крупного и мелкого скота, а семена катрана, содержащие до 45 % жирного масла, служат сырьем для получения технического масла, воска, различных горюче-смазочных материалов. Итак, род Crambe L. является перспективным благодаря его пищевым, декоративным и лекарственным свойствам и т. п. Растения Crambe принадлежат к лекарственным культурам, хотя не входят в фармакопейные списки официальной медицины. Растения рода Катран изучено мало. Поэтому актуальным является исследование биологически активных веществ двух видов рода Катран – катрана сердцелистного (Crambe cordifolia Stev.) и катрана коктебельского (Crambe koktebelica (Junge) N. Busch), которые обусловливают его фармакологическую активность. Цель исследования – установить наличие и определить количественное содержание гидроксикоричных кислот в подземных органах катрана сердцелистного и катрана коктебельского методом высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЭЖХ). Методы исследования. Содержание фенольных соединений определяли методом ВЭЖХ. Результаты и обсуждение. Методом ВЭЖХ в подземных органах катрана сердцелистного и кат­рана коктебельского обнаружено, идентифицировано и установлено количественное содержание хлорогеновой, кофейной, сиринговой, р-кумаровой, транс-феруловой, синаповой, транс-цинамовой кислот. В корнеплодах катрана сердцелистного, кроме вышеуказанных, идентифицировано хинную кислоту. В сырье обоих видов катрана не обнаружено галловой, гидроксифенилуксусной и транс-феруловой кислот. Доминировала в подземных органах катрана сердцелистного и катрана коктебельского хлорогеновая кислота, содержание которой составляло 421,6 и 278,4 мкг/г соответственно. Выводы. Установлено наличие и методом ВЭЖХ-анализа определено количественное содержание в подземных органах катрана сердцелистного и катрана коктебельского индивидуальных гидроксикоричных кислот – хлорогеновой, кофейной, р-кумаровой, сиринговой, синаповой, транс-цинамовой, а в подземных органах катрана сердцелистного – также хинной. Выяснено, что в исследуемом сырье обоих видов катрана доминирует хлорогеновая кислота, содержание которой составляет 421,6 и 278,4 мкг/г соответственно.Вступ. Рід Crambe L. (Катран) належить до родини хрестоцвіті (Brassicaceae) і налічує 44 види. У флорі України знаходиться 8 видів роду Crambe L., у степовій зоні росте 6. Наукова назва роду походить від грецького слова “krambos”, що означає “сухий”. У народній медицині катрани здавна застосовували як антибактеріальний, антивірусний, протицинготний, ранозагоювальний засіб. Катрани відомі в основному як пряно-овочева культура. Вегетативну частину рослини цінують у тваринництві як поживний корм для великої та дрібної худоби, а насіння катрану, що містить до 45 % жирної олії, слугує сировиною для отримання технічного масла, воску, різних паливно-мастильних матеріалів. Отже, рід Crambe L. є перс­пективним завдяки його харчовим, декоративним та лікарським властивостям тощо. Рослини Crambe належать до лікарських культур, хоча не входять до фармакопейних списків офіційної медицини. Рослини роду Катран вивчено мало. Тому актуальним є дослідження біологічно активних речовин двох видів роду Катран – катрану серцелистого (Crambe cordifolia Stev.) та катрану коктебельського (Crambe koktebelica (Junge) N. Busch), які зумовлюють його фармакологічну активність. Мета дослідження – встановити наявність і визначити кількісний вміст гідроксикоричних кислот у підземних органах катрану серцелистого та катрану коктебельського методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Методи дослідження. Вміст фенольних сполук визначали методом ВЕРХ. Результати й обговорення. Методом ВЕРХ у підземних органах катрану серцелистого та катрану коктебельського виявлено, ідентифіковано і встановлено кількісний вміст хлорогенової, кофейної, сирінгової, р-кумарової, транс-ферулової, синапової, транс-цинамової кислот. У коренеплодах катрану серцелистого, крім вищенаведених, ідентифіковано хінну кислоту. В сировині обох видів катрану не виявлено галової, гідроксифенілоцтової і транс-ферулової кислот. Домінувала в підземних органах катрану серцелистого та катрану коктебельського хлорогенова кислота, вміст якої становив 421,6 і 278,4 мкг/г відповідно. Висновки. Встановлено наявність і методом ВЕРХ-аналізу визначено кількісний вміст у підземних органах катрану серцелистого та катрану коктебельського індивідуальних гідроксикоричних кислот – хлорогенової, кофейної, р-кумарової, сирінгової, синапової, транс-цинамової, а в підземних органах катрану серцелистого – також хінної. З’ясовано, що у досліджуваній сировині обох видів катрану домінує хлорогенова кислота, вміст якої становить 421,6 і 278,4 мкг/г відповідно

ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕТКИХ КОМПОНЕНТІВ БЕДРИНЦЮ ЛОМИКАМЕНЕВОГО (PIMPINELLA SAXIFRAGA L.)

Introduction. There are 5 species of plants of the pimpinella species celery family (apiaceae) in ukraine. The most common is burnet saxifrage (pimpinella saxifraga l.), a perennial herb, a typical representative of the pimpinella species. To date, there is ample information about the use of burnet saxifrage in the folk medicine – decoctions of subterranean organs of a plant are used as an expectorant for prolonged cough, pharyngitis, laryngitis, tracheitis and chronic bronchitis; in the treatment of gastric diseases (flatulence, disorders of digestion, chronic gastritis, enterocolitis). It is also used as an anti-inflammatory and anti-hypertensive agent. In accessible sources of scientific literature there is not enough information on the chemical composition of the burnet saxifrage. There is no information about the study of its volatile compounds. Taking into account that the essential oils of the apiaceae family are widely used in folk and scientific medicine as antibacterial, antifungal, antiviral, antiparasitic, insecticidal, antispasmodic, expectorant, anti-inflammatory drugs, as well as the fact that in accessible sources of scientific literature there is not enough information on the chemical composition of the burnet saxifrage , there is no information about the study of its volatile compounds the aim of our study was to study the volatile compounds of the burnet saxifrage of rhizomes and roots, and to establish their component composition. Research methods. Component composition of volatile compounds was investigated by chromatographic method on the agilent 6890n/5973 inert chromatographic mass spectrometric system (agilent technologies, usa). Identification of sample components was carried out using the nist 02 mass spectrometry library. Results and discussion. As a result of studies in the grass of burnet saxifrage, the 59 components of volatile compounds were revealed, of which 26 were identified, the main were germacrene-d, β-bisabolin, heptacosan and nonacosan. In the grass of the investigated object, sesquiterpene alcohol - α-bergamotol, which may be a marker compound of the volatile fraction of the grass of the burnet saxifrage, was detected. 65 components of volatile compounds were revealed in the roots of pimpinella saxifraga l., 27 among them were identified. The main compounds are cariofilin, n-hexadecanoic acid and 9,12-octadecacic acid, hermakren-d and β-guryunene. Common components are herbs and subterranean organs of the burnet saxifrage: β-farnesene, germacrene-d, β-bisabolene, 1,3-dimethylnaphthalene and p-hexadecanoic acid. Conclusions. The method of gas chromatographic mass spectrometry was used to investigate the qualitative composition of volatile compounds of the the burnet saxifrage grass, and roots and rhizomes. In the grass, 59 components were revealed, 26 – identified. In rhizomes and roots, 27 components were identified from 65 revealed. The main components of the burnet saxifrage grass thigh are germakren-d, β-bisabolin, heptacosan, nonacosan; rhizomes and roots – kariofilen, germakren-d and β- guryunene. The common components of the subterranean and aboveground organs of the plant are β-farnesene, germacrene-d, β-bisabolene, 1,3-dimethylnaphthalene and p-hexadecanoic acid. The marker compound of the volatile fraction from the grass of the burnet saxifrage - α-bergamotol was established.Вступление. В украине произрастает 5 видов растений рода бедринец семейства сельдерейные (apiaceae). Наиболее распространенным является бедринец камнеломковый (pimpinella saxifraga l.) – многолетнее травянистое растение, типичный представитель рода pimpinella. На сегодняшний день достаточно информации относительно его применения в народной медицине: отвары подземных органов растения употребляют как отхаркивающее средство при длительном кашле, фарингите, ларингите, трахеите и хроническом бронхите; при лечении заболеваний желудочно-кишечного тракта (метеоризм, нарушение пищеварения, хронический гастрит, энтероколит). Используют растение также как противовоспалительное и гипотензивное средство. В доступных источниках научной литературы недостаточно информации о химическом составе бедринца камнеломкового. Отсутствуют сведения об исследовании его летучих соединений. В связи с э и тем что эфирные масла представителей семейства apiaceae широко применяют в народной и научной медицине как антибактериальные, противогрибковые, противовирусные, противопаразитарные, инсектицидные, спазмолитические, отхаркивающие, противовоспалительные средства, целью исследования было изучить летучие соединения бедринца камнеломкового травы и корневищ и корней, установить их компонентный состав. Методы исследования. Компонентный состав летучих соединений исследовали хроматографическим методом на хромато-масс-спектрометрической системе agilent 6890n/5973 inert (agilent technologies, сша). Идентификацию компонентов пробы осуществляли с использованием библиотеки масс-спектров nist 02. Результаты и обсуждение. В результате проведенных исследований в бедринца камнеломкового траве обнаружено 59 компонентов летучих соединений, из них 26 идентифицировано, основными из которых являются гермакрен-d, β-бисаболен, гептакозан и нонакозан. В траве исследуемого объекта выявлено сесквитерпеновый спирт – α-бергамотол, который может быть маркерным соединением летучей фракции травы растения. В pimpinella saxifraga l. Корнях обнаружено 65 компонентов летучих соединений, из них идентифицировано 27, основными из которых являются кариофилен, п-гексадекановая и 9,12-октадекадиеновая кислоты, гермакрен-d и β-гурьюнен. Общими компонентами бедринца камнеломкового травы и подземных органов являются β-фарнезен, гермакрен-d, β-бисаболен, 1,3-диметилнафтален и n-гексадеканова кислота. Выводы. Методом газовой хромато-масс-спектрометрии исследован качественный состав летучих соединений бедринца камнеломкового травы и корневищ и корней. В траве выявлено 59 компонентов, идентифицировано 26. В корневищах и корнях идентифицировано 27 компонентов из 65 обнаруженных. Основными компонентами бедринца камнеломкового травы являются гермакрен-d, β-бисаболен, гептакозан, нонакозан; корневищ и корней – кариофилен, гермакрен-d и β-гурьюнен. Общими компонентами подземных и надземных органов растения являются β-фарнезен, гермакрен-d, β-бисаболен, 1,3-диметилнафтален и п-гексадекановая кислота. Установлено маркерное соединение летучей фракции бедринца камнеломкового травы – α-бергамотол.Вступ. В Україні зростає 5 видів рослин роду Бедринець родини селерові (Apiaceae). Найпоширенішим є бедринець ломикаменевий (Pimpinella saxifraga L.) – багаторічна трав’яниста рослина, типовий представник роду Pimpinella. На сьогодні достатньо інформації щодо його застосування в народній медицині: відвари підземних органів рослини як відхаркувальний засіб при тривалому кашлі, фарингіті, ларингіті, трахеїті та хронічному бронхіті; при лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту (метеоризм, порушення травлення, хронічний гастрит, ентероколіт). Використовують рослину також як протизапальний та гіпотензивний засіб. У доступних джерелах наукової літератури недостатньо інформації про хімічний склад бедринцю ломикаменевого. Відсутні відомості про дослідження його летких сполук. З огляду на це і те, що ефірні олії представників родини Apiaceae широко застосовують у народній та науковій медицині як антибактеріальні, протигрибкові, противірусні, протипаразитарні, інсектицидні, спазмолітичні, відхаркувальні, протизапальні засоби, метою дослідження було вивчити леткі сполуки бедринцю ломикаменевого трави та кореневищ і коренів, встановити їх компонентний склад. Методи дослідження. Компонентний склад летких сполук досліджували хроматографічним методом на хромато-мас-спектрометричній системі Agilent 6890N/5973 inert (Agilent Technologies, США). Ідентифікацію компонентів проби здійснювали з використанням бібліотеки мас-спектрів NIST 02. Результати й обговорення. У результаті проведених досліджень у бедринцю ломикаменевого траві виявлено 59 компонентів летких сполук, з них ідентифіковано 26, основними з яких є гермакрен-D, β-бісаболен, гептакозан та нонакозан. У траві досліджуваного об’єкта виявлено сесквітерпеновий спирт – α-бергамотол, який може бути маркерною сполукою леткої фракції трави рослини. У Pimpinella saxifraga L. коренях виявлено 65 компонентів летких сполук, з них ідентифіковано 27, основними з яких є каріофілен, п-гексадеканова і 9,12-октадекадієнова кислоти, гермакрен-D та β-гур’юнен. Спільними компонентами бедринцю ломикаменевого трави і підземних органів є β-фарнезен, гермакрен-D, β-бісаболен, 1,3-диметилнафтален та п-гексадеканова кислота. Висновки. Методом газової хромато-мас-спектрометрії досліджено якісний склад летких сполук бедринцю ломикаменевого трави та корененевищ і коренів. У траві виявлено 59 компонентів, ідентифіковано 26. У кореневищах і коренях ідентифіковано 27 компонентів із 65 виявлених. Основними компонентами бедринцю ломикаменевого трави є гермакрен-D, β-бісаболен, гептакозан, нонакозан; кореневищ і коренів – каріофілен, гермакрен-D та β-гур’юнен. Спільними компонентами підземних і надземних органів рослини є β-фарнезен, гермакрен-D, β-бісаболен, 1,3-диметилнафтален та п-гексадеканова кислота. Встановлено маркерну сполуку леткої фракції бедринцю ломикаменевого трави – α-бергамотол

Визначення вартості інвестиційного проекту з розробки нового генеричного лікарського засобу на основі змістовного підходу

Aim. To determine the approximate cost of an investment project in developing a new medicine based on the generic type in the form of tablets taking into account the content approach in the common technical document (CTD) format of the registration dossier.Materials and methods. As materials the reports on research work in developing drugs, scientific publications, the own research and monitoring results of the pharmaceutical market of pharmaceutical company “Farmstandart” were used. The methods of generalization, systematization of the theoretical and practical material, marketing analysis, comparative and economic methods were applied.Results. The analysis and generalization of materials in determining the cost of development of new drugs has been conducted. On the example of the generic type medicine in the form of tablets in accordance with the requirements of the normative documents to the formation of the registration dossier in the CTD format the cost of the drug development and the necessary investments for each of five modules has been processed.Conclusions. The importance and necessity of determining the cost of developing a new drug as a complex product project have been substantiated. On the example of the generic type medicine in the form of tablets taking into account the requirements of normative documents the definition of the cost of development by 5 modules of the registration dossier has been worked out.Цель: определение ориентировочной стоимости инвестиционного проекта по разработке нового лекарственного средства (ЛС) по типу генерического в форме таблеток на основе содержательного подхода в общем техническом документе (ОТД) формата регистрационного досье.Материалы и методы. В качестве материалов использовали отчеты о выполненных научно-исследовательских работах по разработке ЛС, научные публикации, собственные исследования и результаты мониторинга розничного рынка лекарств компании «Фармстандарт»; методы: обобщения, систематизации теоретического и практического материала, маркетингового анализа, сравнительный и экономический.Результаты исследований. Проведен анализ и обобщение материалов по определению стоимости разработки новых ЛС. На примере ЛС генерического типа в форме таблеток согласно требованиям нормативных документов к формированию регистрационного досье в ОТД-формате обработаны стоимость разработок ЛС и необходимые инвестиции по каждому из пяти модулей.Выводы. Обоснована важность и необходимость определения стоимости разработки нового ЛС как комплексного продуктового проекта. На примере ЛС генерического типа в форме таблеток с учетом требований нормативных документов обработаны определения стоимости разработки по 5 модулям регистрационного досье.Мета: визначення орієнтовної вартості інвестиційного проекту з розробки нового лікарського засобу (ЛЗ) за типом генеричного у формі таблеток на основі змістовного підходу в загальному технічному документі (ЗТД) формату реєстраційного досьє.Матеріали та методи: як матеріали використовували звіти про виконані науково-дослідні роботи з розробки ЛЗ, наукові публікації, власні дослідження та результати моніторингу роздрібного ринку ліків компанії «Фармстандарт»; методи: узагальнення, систематизації теоретичного і практичного матеріалу, маркетингового аналізу, порівняльний та економічний.Результати досліджень. Проведено аналіз та узагальнення матеріалів щодо визначення вартості розробки нових ЛЗ. На прикладі ЛЗ генеричного типу у формі таблеток згідно з вимогами нормативних документів до формування реєстраційного досьє у ЗТД-форматі опрацьовано вартість розробок ЛЗ та необхідні інвестиції за кожним із п’яти модулів.Висновки. Обґрунтована важливість і необхідність визначення вартості розробки нового ЛЗ як комплексного продуктового проекту. На прикладі ЛЗ генеричного типу у формі таблеток з урахуванням вимог нормативних документів опрацьовано визначення вартості розробки за 5 модулями реєстраційного досьє

ОДЕРЖАННЯ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЯ ЗГУЩЕНОГО СОКУ З ЖУРАВЛИНИ БОЛОТНОЇ ПЛОДІВ

Introduction. Cranberries marsh fruits is a valuable raw material for the development of phyto preparations, which are used in the treatment of urinary tract infections (UTI), colds and dental diseases. Biologically active substances (BAS) contained in this raw material and can exhibit antimicrobial properties to the major uropathogenic strains of microorganisms. Obtaining condensed juice from Cranberries marsh fruits is promising, when developing solid dosage forms for use in urology. The aim of the study – to develop a technology obtaining and standardize condensed juice from Cranberries marsh fruits. Research Methods. Freshly prepared and concentrated juice from Cranberries marsh fruits was analyzed by the following parameters: description, pH, dry residue (fresh juice), identification and quantitative determination of the main groups of biologically active substances. Results and Discussion. The optimum technology of reception of condensed juice from Cranberries marsh fruits was developed during conducted researches. The basic quality indicators are determined for the fresh condensed juice. Conclusions. The optimum method for obtaining fresh juice from Cranberries marsh fruits is substantiated. Its quality criteria are defined: appearance, pH from 2.46 to 2.5, identification by Liquid chromatography-mass spectometry, color reactions and quantitative determination by titrimetry and ultraviolet spectrophotometry: organic acids – not less than 0.78 %, polyphenols – not less than 1.8 %, tannins – not less than 0.39 %, proanthocyanidine – not less than 0.33 %. In obtaining concentrated juice from Cranberries marsh fruits, it is found that the optimal method of thickening is infra-red drying at 35–40 ° С up to 30 % of the initial mass. The main indicators of quality of condensed juice from Cranberries marsh fruits are determined as description, pH 2.46 to 2.5 and quantitative content of organic acids – not less than 2.37 %, polyphenols – not less than 5.37 %, tannins – not less than 1.06 %, proanthocyanidines – not less than 0.95 %. The technological scheme of obtaining condensed juice from Cranberries marsh fruits was developed.Вступление. Ценным сырьем для разработки фитопрепаратов являются клюквы болотной плоды, которые применяют при лечении инфекций мочевыводящей системы, простудных и стоматологических заболеваний. Биологически активные вещества, которые содержатся в этом сырье, способны проявлять антимикробные свойства по отношению к главным уропатогенным штаммам микроорганизмов. При разработке твердых лекарственных форм для применения в урологии перспективным является получение сгущенного сока из клюквы болотной плодов. Цель исследования – разработать технологию получения и осуществить стандартизацию сгущенного сока из клюквы болотной плодов. Методы исследования. Свежеполученный и сгущенный сок из клюквы болотной плодов подвергали анализу по таким показателям, как: описание, рН, сухой остаток (свежий сок), идентификация и количественное определение основных групп биологически активных веществ. Результаты и обсуждение. В результате проведенных исследований разработано оптимальную технологию получения сгущенного сока из клюквы болотной плодов. Для свежеполученного и сгущенного сока определено основные показатели качества. Выводы. Обосновано оптимальный метод получения свежего сока из клюквы болотной плодов и определено такие его критерии качества, как: внешний вид, рН от 2,46 до 2,5, идентификация методами тонкослойной хроматографии, цветными реакциями, количественное определение методами тит­риметрии и УФ-спектрофотометрии (органические кислоты – не менее 0,78 %, полифенолы – не менее 1,8 %, танины – не менее 0,39 %, проантоцианидины – не менее 0,33 %). При получении сгущенного сока из клюквы болотной плодов установлено, что оптимальным методом загущения является инфракрасная сушка при 35–40 °С до 30 % от начальной массы. Определено основные показатели качества сгущенного сока из клюквы болотной плодов, а именно: описание, рН от 2,46 до 2,5, количественное содержание (органические кислоты – не менее 2,37 %, полифенолы – не менее 5,37 %, танины – не менее 1,06 %, проантоцианидины – не менее 0,95 %). Разработано технологическую схему получения сгущенного сока из клюквы болотной плодов.Вступ. Цінною сировиною для розробки фітопрепаратів є журавлини болотної плоди, які застосовують при лікуванні інфекцій сечовидільної системи, застудних та стоматологічних захворювань. Біологічно активні речовини, що містяться в цій сировині, здатні проявляти антимікробні властивості щодо головних уропатогенних штамів мікроорганізмів. При розробці твердих лікарських форм для застосування в урології перспективним є одержання згущеного соку з журавлини болотної плодів. Мета дослідження – розробити технологію одержання та здійснити стандартизацію згущеного соку з журавлини болотної плодів. Методи дослідження. Свіжоодержаний та згущений сік з журавлини болотної плодів піддавали аналізу за такими показниками, як: опис, рН, сухий залишок (свіжий сік), ідентифікація і кількісне визначення основних груп біологічно активних речовин. Результати й обговорення. У результаті проведених досліджень розроблено оптимальну технологію одержання згущеного соку з журавлини болотної плодів. Для свіжоодержаного та згущеного соку визначено основні показники якості. Висновки. Обґрунтовано оптимальний метод одержання свіжого соку з журавлини болотної плодів та визначено такі його критерії якості, як: зовнішній вигляд, рН від 2,46 до 2,5, ідентифікація методами тонкошарової хроматографії, кольоровими реакціями, кількісне визначення методами титриметрії та УФ-спектрофотометрії (органічні кислоти – не менше 0,78 %, поліфеноли – не менше 1,8 %, таніни – не менше 0,39 %, проантоціанідини – не менше 0,33 %). При одержанні згущеного соку з журавлини болотної плодів встановлено, що оптимальним методом загущування є інфрачервоне сушіння при 35–40 °С до 30 % від початкової маси. Визначено основні показники якості згущеного соку з журавлини болотної плодів, а саме: опис, рН від 2,46 до 2,5, кількісний вміст (органічні кислоти – не менше 2,37 %, поліфеноли – не менше 5,37 %, таніни – не менше 1,06 %, проантоціанідини – не менше 0,95 %). Розроблено технологічну схему одержання згущеного соку з журавлини болотної плодів

ВМІСТ САПОНІНІВ У ЛИСТКАХ І КОРЕНЕВИЩАХ З КОРЕНЯМИ КУЛЬТИВОВАНИХ ВИДІВ РОДУ PRIMULA L.

Introduction. In the world flora the genus Primula L., of the family Primulaceae is one of the most numerous and binds over 600 species of yearlings and perennials. 9 species of the genus Primula grow on the territory of Ukraine. In the sources of literature, there is information on the healing properties of primrose rock (Primula saxatilis Kom.) and primrose denticulated (Primula denticulata Smith.), which are used only in folk medicine. At the same time in the scientific literature sources there is not enough information on their chemical composition. The aim of the study – to determine the content of saponins in leaves and rhizomes with the roots of the decorative species of the genus Primula – primrose rock and primrose denticulated. Research Methods. With the purpose of detecting saponins in the investigated raw material, the generally accepted qualitative reactions were made, for which the extras were prepred. Water extracts were used for the foam formation and sedimentation tests. The chemical nature of saponins in the studied objects was also determined. Quantitative content of saponins, in terms of escin, was determined by spectrophotometric method at the spectrometer of Lambda 25 Perkin Elmer (USA) at a wavelength of 381 nm. Results and Discussion. As a result of the preliminary study, it was found that the content of saponins in the primrose denticulated was 1.4 times greater than that of the primrose rock and was (0.61±0.03) %. The content of saponins in the primrose denticulated in rhizomes with roots is 1.2 times larger than that of primrose rock rhizomes with roots and was (1.79 ± 0.06) %. Conclusions. 1. Phytochemical analysis of leaves and rhizomes with roots of primrose rock and primrose denticulated was conducted, the presence of saponins of the triterpene series was experimentally proved. 2. The content of saponins in primrose rock leaves and rhizomes with roots was (0.45±0.02) % and (1.54±0.07) %, in the primrose denticulated (0.61±0.03) % and (1.79±0.06) %, respectively.Вступление. В мировой флoре род Primula L. семейства Primulaceae является одним из многочисленных и oбъединяет более 600 видов одно- и многолетних растений. На территории Украины произрастает 9 видов рода Примула. В источниках литературы есть информация о целебных свойствах примулы скельной (Primula saxatilis Коm.) и примулы мелкозубчатой ​​(Primula denticulatа Smith.), которые используют только в народной медицине. В то же время в научных источниках литературы недостаточно сведений об их химическом составе. Цель исследований – определить содержание сапонинов в листьях и корневищах с корнями декоративных видов рода Примула – примулы скельной и примулы мелкозубчатой. Метoды исследования. С целью выявления сапонинов в исследуемом сырье прoвoдили общепринятые качественные реакции, для чего предварительно готовили вытяжки. Водные вытяжки использовали для проведения пробы на пенообразование и осадочных реакций. Определяли также химическую природу сапонинов в исследуемых объектах. Количественное содержание сапонинов в пересчете на эсцин определяли спектрофотометрическим методом на спектрoфoтoметре Lambda 25 Perkin Elmer (США) при длине волны 381 нм. Результаты и обсуждения. В результате прoведенных исследований установлено, что содержание сапонинов в примулы мелкозубчатой ​​листьях в 1,4 раза больше, чем в примулы скельной листьях, и составило (0,61±0,03) %, содержание сапонинов в примулы мелкозубчатой ​​корневищах с корнями в 1,2 раза выше, чем в примулы скельной корневищах с корнями, и составило (1,79±0,06) %. Выводы. Проведен фитохимический анализ листьев и корневищ с корнями примулы скельной и примулы мелкозубчатой, экспериментально доказано наличие сапонинов тритерпенового ряда. Содержание сапонинов в примулы скельной листьях и корневищах с корнями составило (0,45±0,02) и (1,54±0,07) %, в примулы мелкозубчатой – (0,61±0,03) и (1,79±0,06) % соответственно.Вступ. У світoвій флoрі рід Primula L. родини Primulaceae є одним із найчисленіших та oб’єднує понад 600 видів одно- і багаторічних рослин. На території України зростає 9 видів роду Примула. У джерелах літератури є інформація про цілющі властивості примули скельної (Primula saxatilis Коm.) та примули дрібнозубчастої (Primula denticulatа Smith.), які використовують тільки в народній медицині. Водночас у наукових джерелах літератури недостатньо відомостей про їх хімічний склад. Мета дослідження – визначити вміст сапонінів у листках і кореневищах з коренями декоративних видів роду Примула – примули скельної та примули дрібнозубчастої. Метoди дoслідження. З метoю виявлення сапонінів у дoсліджуваній сирoвині прoвoдили загальнoприйняті якісні реакції, для чoгo пoпередньo гoтували витяжки. Водні витяжки використовували для проведення проби на піноутворення та осадових реакцій. Визначали також хімічну природу сапонінів у досліджуваних об’єктах. Кількісний вміст сапонінів у перерахунку на есцин визначали спектрофотометричним методом на спектрoфoтoметрі Lambda 25 Perkin Elmer (США) при довжині хвилі 381 нм. Результати й обговорення. У результаті прoведених досліджень встановлено, що вміст сапонінів у примули дрібнозубчастої листках в 1,4 раза більший, ніж у примули скельної листках, і становив (0,61±0,03) %, вміст сапонінів у примули дрібнозубчастої кореневищах з коренями в 1,2 раза вищий, ніж у примули скельної кореневищах з коренями, і складав (1,79±0,06) %. Висновки. Проведено фітохімічний аналіз листків і кореневищ з коренями примули скельної та примули дрібнозубчастої, експериментально доведено наявність сапонінів тритерпенового ряду. Вміст сапонінів у примули скельної листках і кореневищах з коренями становив (0,45±0,02) та (1,54±0,07) %, у примули дрібнозубчастої − (0,61±0,03) і (1,79±0,06) % відповідно

ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЧНИХ КИСЛОТ У ТРАВІ ТА ПІДЗЕМНИХ ОРГАНАХ SAPONARIA OFFICINALIS L.

Introduction. Soapwort (Saponaria officinalis L.) is a perennial herbaceous plant belonging to the Caryophy­llaceae family. Soapwort is distributed throughout Europe, North Africa and west to Central Asia, but is now also cultivated in many countries around the world. Saponaria officinalis L. has a high content of saponins, and also contains flavonoids, quailic acid, fatty acids and various phenolic compounds. In the literature, the antifungal acti­vity of the saponin fraction of soapwort against Gaeumannomyces graminis var. tritici and Fusarium culmorum, and antimicrobial properties. Information on the chemical composition of primary metabolites, namely organic acids, in hetb and underground organs of Saponaria officinalis L. is not found in the available literature, although these substances are one of the important classes of natural compounds and have a wide range of biological and pharmacological action. The aim of the study – to identify and quantify by HPLC the individual components of organic acids in the herb and rhizomes of soapwort. Research methods. The content of organic acids was determined by HPLC on a liquid chromatograph Agilent 1200 (Agilent Technologies, USA). Results and Discussion. The quantitative content of tartaric, pyruvic, isolimonic, succinic and fumaric acids was identified and established by HPLC in the herb of the soapwort, and pyruvic, isolimonic, citric, succinic and fumaric acids in the underground organs. Among the organic acids in the herb of soapwort, the dominant components were isolimonic and pyruvic acids, the content of which was 120.83 mg/g and 25.14 mg/g, respectively. Succinic acid (0.79 mg/g) was found in the largest amount in the underground organs of Saponaria officinalis L. Conclusions. For the first time, the qualitative composition and quantitative content of organic acids in soapwort were studied by HPLC. It was found that the herb and underground organs of the studied plant contain tartaric, pyruvic, isolimonic, citric, fumaric and succinic acids. The dominant component among organic acids in the herb of soapwort was isolimonic acid, the content of which was 120.83 mg/g. Succinic acid (0.79 mg/g) predominated in the rhizomes of the study object. The obtained results indicate the prospects of further in-depth phytochemical stu­dies of biologically active substances of soapwort (Saponaria officinalis L.).Вступление. Мыльнянка лекарственная (Saponaria officinalis L.) – многолетнее травянистое растение, представитель семейства гвоздичные (Caryophyllaceae). Она распространена по всей территории Европы, в Северной Африке и на западе до Средней Азии, но в настоящее время также культивируется во многих странах мира. В Saponaria officinalis L. наблюдают высокий уровень сапонинов, также растение содержит флавоноиды, квайловую кислоту, жирные кислоты и различные фенольные соединения. В источниках литературы есть информация о противогрибковой активности сапониновой фракции мыльнянки лекарственной против Gaeumannomyces graminis var. tritici и Fusarium culmorum и ее антимикробных свойствах. Сведений о химическом составе первичных метаболитов, а именно органических кислот, в траве и подземных органах Saponaria officinalis L. в доступной литературе не найдено, хотя эти вещества являются одними из важных классов природных соединений и обладают широким спектром биологи­ческо­го и фармакологического действий. Цель исследования – выявить и определить методом высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЭЖХ) количественное содержание отдельных компонентов органических кислот в траве и корневищах мыльнянки лекарственной. Методы исследования. Количественное содержание органических кислот определяли методом ВЭЖХ на жидкостном хроматографе Agilent 1200 (Agilent Technologies, США). Результаты и обсуждение. Методом ВЭЖХ в траве мыльнянки лекарственной идентифицировано и определено количественное содержание винной, пировиноградной, изолимонной, янтарной и фумаровой кислот, в подземных органах – пировиноградной, изолимонной, лимонной, янтарной и фумаровой. Среди органических кислот в траве растения доминировали изолимонная и пировиноградная кислоты, содержание которых составляло 120,83 и 25,14 мг/г соответственно. В подземных органах Saponaria officinalis L. в самом большом количестве была определена янтарная кислота (0,79 мг/г). Выводы. Впервые методом ВЭЖХ исследованы качественный состав и количественное содержание органических кислот в мыльнянке лекарственной. Установлено, что трава и подземные органы исследуемого растения содержат винную, пировиноградную, изолимонную, лимонную, фумаровую и янтарную кислоты. Среди органических кислот в траве мыльнянки лекарственной доминировала изолимонная кислота, содержание которой составляло 120,83 мг/г. В корневищах исследуемого объекта преобладала янтарная кислота (0,79 мг/г). Полученные результаты свидетельствуют о перспективности дальнейших углубленных фитохимических исследований биологически активных веществ мыльнянки лекарственной (Saponaria officinalis L.).Вступ. Мильнянка лікарська (Saponaria officinalis L.) – багаторічна трав’яниста рослина, представник родини гвоздикові (Caryophyllaceae). Вона поширена по всій території Європи, у Північній Африці та на заході до Середньої Азії, але на даний час також культивується в багатьох країнах світу. В Saponaria officinalis L. спостерігають високий рівень сапонінів, також рослина містить флавоноїди, квайлову кислоту, жирні кислоти та різні фенольні сполуки. У джерелах літератури є інформація про протигрибкову активність сапонінової фракції мильнянки лікарської проти Gaeumannomyces graminis var. tritici й Fusarium culmorum та її антимікробні властивості. Відомостей про хімічний склад первинних метаболітів, а саме органічних кислот, у траві та підземних органах Saponaria officinalis L. у доступній літературі не знайдено, хоча ці речовини є одними з важливих класів природних сполук і мають широкий спектр біологічної та фармакологічної дій. Мета дослідження – виявити і визначити методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) кількісний вміст окремих компонентів органічних кислот у траві та кореневищах мильнянки лікарської. Методи дослідження. Кількісний вміст органічних кислот визначали методом ВЕРХ на рідинному хроматографі Agilent 1200 (Agilent Technologies, США). Результати й обговорення. Методом ВЕРХ у траві мильнянки лікарської ідентифіковано та визначено кількісний вміст винної, піровиноградної, ізолимонної, бурштинової і фумарової кислот, у підземних органах – піровиноградної, ізолимонної, лимонної, бурштинової та фумарової. Серед органічних кислот у траві рослини домінували ізолимонна та піровиноградна кислоти, вміст яких становив 120,83 і 25,14 мг/г відповідно. У підземних органах Saponaria officinalis L. в найбільшій кількості було визначено бурштинову кислоту (0,79 мг/г). Висновки. Уперше методом ВЕРХ досліджено якісний склад та кількісний вміст органічних кислот у мильнянці лікарській. Встановлено, що трава і підземні органи досліджуваної рослини містять винну, піровиноградну, ізолимонну, лимонну, фумарову та бурштинову кислоти. Серед органічних кислот у траві мильнянки лікарської домінувала ізолимонна кислота, вміст якої становив 120,83 мг/г. У кореневищах досліджуваного об’єкта переважала бурштинова кислота (0,79 мг/г). Отримані результати свідчать про перспективність подальших поглиблених фітохімічних досліджень біологічно активних речовин мильнянки лікарської (Saponaria officinalis L.)

Why honey is effective as a medicine. 1. Its use in modern medicine

Honey has been used as a medicine for thousands of years and its curative properties are well documented. However, modern medicine turned its back on honey and it is only now, with the advent of multi-resistant bacteria, that the antibiotic properties of honey are being rediscovered

Компартмент-синдром кінцівок та черевної порожнини

The aim of the work: to assume own experience on diagnostic and treatment of the compartment syndrome (CS) of the extremeties and the abdomen. Materials and Methods. Five cases of CS were analysed. Results and Discussion. Hand CS occur in 2 patients, lower limb – in 1, in all cases three weeks after the primary injury. In 1 case after the dog’s bite great increase in transaminases activity occurred. Full patient’s recovery had been achieved by performing fascial compartment decompression and intensive anticlostridial antibacterial therapy during 23 days. In another case shoulder trauma while on warfarin treatment turn to swelling subfascial hematoma. Changing the anticoagulant type and performing of fasciotomy lead to full recovery. In both cases muscle destructuration and swelling were revealed by means of ultrasonic investigation. Validity of these signs should be cleared in further studies.  In the third case CS appear as the result of total subcutaneal and interfascial thigh and leg phlegmona in the consequence of lymphedema complication. Thigh amputation had been made. Intraabdominal hypertension (IH) at the level of 20 mm Hg or higher in first three days postoperatively had been seen in 12 patients. Intensive care leads to hemodynamic, breathing and abdominal tension normalizing in 9 cases. Surgical complications caused relaparotomy in 3 cases. Abdominal (A) CS occur in 2 cases. In one of that situation was wrongly estimated as uncompleted liquid-electrolyte balance and intensive therapy with positive liquid infusion of 3200 ml had been prolonged. This resulted in kidney impairment and recurrent sepsis with the failed treatment during 27 days. In another case in time diagnostic and adequate treatment were speedily successful. Limb and abdominal CS is a life-threatening condition with specific appearance which require special a treatment.Цель работы: оценить собственный опыт диагностики и лечения компартмент-синдрома (КС) конечностей и брюшной полости. Материалы и методы. Проведен анализ клинического течения, диагностики и лечения КС у 5 пациентов. Результаты исследований и их обсуждение. КС верхней конечности наблюдали у 2 пациентов, нижней – у одного. У всех пациентов признаки КС возникли через 3 недели после первичного повреждения. В одного наблюдении после укуса собаки отмечено значительное повышение активности трансаминаз. Произведена декомпрессия фасциальных футляров и назначена антиклостридиальная антибактериальная терапия, что в течение 23 суток привело к выздоровлению. Во втором наблюдении травма плеча на фоне приема варфарина привела к нарастанию субфасциальной гематомы. Переход на применение другого препарата антикоагулянтного действия и выполнение фасциотомии сопровождались выздоровлением пациента. В обоих наблюдениях при ультразвуковом исследовании обнаружены утрата структурности и отек мышц. Патогномоничность этих признаков подлежит уточнению. У третьего пациента с тотальной подкожной и межмышечной флегмоной бедра и голени на фоне лимфостаза выполнена ампутация конечности на уровне бедра. Интраабдоминальную гипертензию (ИАГ) на уровне 20 мм рт. ст. и выше наблюдали в первые 3 суток после внутрибрюшной операции у 12 пациентов. Под влиянием интенсивной терапии в 9 наблюдениях гемодинамика, дыхание и внутрибрюшное давление нормализовались. У 3 пациентов возникли осложнения, потребовавшие выполнения релапаротомии. Абдоминальный компартмент-синдром (АКС) наблюдали у 2 больных. У одного пациента состояние ошибочно оценено как неадекватное восполнение водно-электролитного баланса. Продолжена инфузионная терапия с положительным балансом 3200 мл. В дальнейшем возникли почечная недостаточность и рецидивирующий сепсис, лечение которых в течение 27 суток оказалось неэффективным. Еще у одного больного своевременна диагностика и адекватное лечение АКС сопроводжались быстрым выздоровлением. КС конечностей и брюшной полости является опасным для жизни осложнением, имеет особенные признаки и требует специального лечения.Мета роботи: оцінити власний досвід діагностики та лікування компартмент-синдрому (КС) кінцівок та черевної порожнини. Матеріали і методи. Проведений аналіз клінічного перебігу, діагностики та лікування КС у 5 пацієнтів.  Результати досліджень та їх обговорення. КС верхньої кінцівки спостерігали у 2 хворих, нижньої – в одного. У всіх пацієнтів ознаки КС виникли через 3 тижні після первинного ураження. В одному спостереженні після укусу собаки спостерігали значне підвищення активності трансаміназ. Виконання декомпресії фасціальних футлярів та проведення антиклостридіальної антибактеріальної терапії впродовж 23 діб дозволило досягти повного одужання пацієнта. В другому спостереженні травма плеча на тлі приймання варфарину супроводжувалась наростанням підфасціальної гематоми. Застосування іншого препарату антикоагулянтної дії та здійснення фасціотомії сприяло одужанню. В обох пацієнтів за даним ультразвукового дослідження виявлено втрату структурності та набряк м’язів. Патогномонічність цих ознак слід перевірити в подальших дослідженнях. У третього пацієнта з КС, тотальною підшкірною та міжм’язовою флегмоною гомілки та стегна на тлі лімфостазу виконано ампутацію кінцівки на рівні верхньої третини стегна. Інтраабдомінальну гіпертензію (ІАГ) на рівні 20 мм рт. ст. і вище в перші 3 доби після внутрішньочеревного операційного втручання спостерігали у 12 пацієнтів. Завдяки інтенсивній терапії у 9 пацієнтів нормалізувались гемодинаміка, дихання та показники метаболізму та внутрішньочеревний тиск. У 3 пацієнтів хірургічні ускладнення зумовили виконання релапаротомії. Абдомінальний компартмент-синдром (АКС) спостерігали у 2 хворих. Стан одного хворого був помилково оцінений як неадекватне поповнення водно-електролітного балансу. Продовжено інтенсивну терапію з позитивним балансом 3200 мл. В подальшому виникли ниркова недостатність та рецидивуючий сепсис, лікування яких впродовж 27 діб виявилось неефективним. Ще у одного хворого своєчасна діагностика АКС і проведення адекватної терапії супроводжувались швидким одужанням. Компартмент-синдром кінцівок та черевної порожнини є небезпечним для життя ускладненням, яке має особливі прояви і потребує спеціального лікування