ПОКАЗНИКИ ЛІПІДНОГО ОБМІНУ У ДІТЕЙ ТА ЇХ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЮ ВІТАМІНОМ D

It has been proven that the functions of vitamin D (VD) are not limited to the control of calcium-phosphorus metabolism, but its other pleiotropic effects are being studied. The aim – to learn VD status and its effect on the lipid profile in children of risk group for the development of dyslipoproteinemia. 30 children aged 6–7 years who were born to women with diabetes were examined. The control group – 30 children 6–7 years old from healthy mothers. As assessment of physical development was carried out with the calculation of body mass index. We studied lipid metabolism indicators – total cholesterol, triglycerides, high density lipoprotein cholesterol, low density lipoprotein cholesterol (mmol/l) in blood, atherogenic index. All children were determined with the content of 25-OH-D in the serum, the level of glucose. Results. 10 (33.3 %) children from mothers with diabetes were overweight, 5 (16.7 %) – obesity, which is 2 times higher than in the control group. The fasting glucose level in all the examined children from mothers with diabetes was within physiological fluctuations. The level of 25-OH-D in children from mothers with diabetes mellitus, compared with the control group, was significantly reduced. Dyslipoproteinemia was found in children from diabetes mothers: a significant increase in serum triglyceride and cholesterol levels higher levels of low-density lipoprotein cholesterol and lower levels of high-density lipoprotein cholesterol than in the control group (p<0,05), atherogenic index was significantly higher. VD deficiency in the body of the surveyed can be one of the causes of their dyslipidemia, in additions, overweight and obesity are also risk factors for the development of atherosclerosis, metabolic syndrome.Доказано, что функции витамина D (VD) не ограничиваются только контролем кальций-фосфорного обмена, а именно изучаются его другие плейотропные эффекты. Цель – изучение VD-статуса и его возможного влияния на липидный профиль у детей из группы риска по развитию дислипопротеинемий. Обследовано 30 детей в возрасте 6–7 лет, которые родились у женщин, страдающих сахарным диабетом (СД). Контрольная группа – 30 детей от здоровых матерей. Проводили оценку физического развития с расчетом индекса массы тела (ИМТ). Исследовали показатели липидного обмена – общий холестерин (ХС), триглицериды (ТГ), ХС ЛПВП, ХС ЛПНП (ммоль/л) в крови, индекс атерогенности. Всем детям определяли содержание 25-ОН-Д в сыворотке крови, уровень глюкозы. Результаты. 10 (33,3 %) детей от матерей с СД имеют избыточную массу тела, 5 (16,7 %) – ожирение, что в 2 раза больше, чем в контрольной группе. Уровень глюкозы натощак у всех обследованных детей от матерей с СД был в пределах физиологических колебаний. Уровень 25-ОН-Д у детей от матерей с СД, по сравнению с контрольной группой, был значительно снижен. У детей от матерей з СД выявлена дислипопротеинемия: достоверное повышение содержания ТГ и ХС в сыворотке крови, более высокие показатели ХС ЛПНП и низкие показатели ХС ЛПВП, чем в контрольной группе (р<0,05), ІА был достоверно выше. Выводы. Дефицит VD в организме обследованных может быть одной из причин виявленной у них дислипидемии, кроме того, избыточная масса и ожирение также являются факторами риска развития атеросклероза, метаболического синдрома.Доведено, що функції вітаміну D (VD) не обмежуються тільки контролем кальцій-фосфорного обміну, вивчаються його інші плейотропні ефекти. Мета – вивчення VD-статусу і його впливу на ліпідний профіль у дітей з групи ризику розвитку дисліпопротеїнемії. Матеріал і методи. Обстежено 30 дітей віком 6–7 років, які народилися у жінок з цукровим діабетом (ЦД). Контрольна група – 30 дітей від здорових матерів. Проводили оцінку фізичного розвитку з розрахунком індексу маси тіла (ІМТ). Досліджували показники ліпідного обміну – загальний холестерин (ХС), тригліцериди (ТГ), ХС ЛПВЩ, ХС ЛПНЩ (ммоль/л) у крові, індекс атерогенності (ІА). Усім дітям визначали вміст 25-ОН-Д в сироватці крові, рівень глюкози. Результати. 10 (33,3 %) дітей від матерів з ЦД мають надлишкову масу тіла, 5 (16,7 %) – ожиріння, що в 2 рази вище, ніж у контрольній групі. Рівень глюкози натще у всіх обстежених дітей від матерів з ЦД був у межах фізіологічних коливань. Рівень 25-ОН-Д у дітей від матерів з ЦД, у порівнянні з контрольною групою, був значно знижений. У дітей від матерів з ЦД виявлено дисліпопротеїнемію: достовірне підвищення вмісту ТГ і ХС у сироватці крові, більш високі показники ХС ЛПНЩ і низькі показники ХС ЛПВЩ, ніж у контрольній групі (р<0,05), ІА був достовірно вище. Висновки. Дефіцит VD в організмі обстежених може бути однією з причин виявленої у них дисліпідемії, крім того, надлишкова маса і ожиріння також є факторами ризику розвитку атеросклерозу, метаболічного синдрому

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВАКЦИНАЦІЇ ПРОТИ КОРУ У ДІТЕЙ З ХАРЧОВОЮ СЕНСИБІЛІЗАЦІЄЮ

The aim of the study – to analyze the efficiency of vaccination against measles and to study the peculiarities of the post-vaccination period in children with CS 1 and 6 months after vaccination. Materials and Methods. 41 children 11–12 months aged were examined: group 1 – 18 children without clinical signs of CS (relatively healthy), group 2 – 23 children with clinical signs of CS. Conducted examinations: general clinical (full blood count, urine analysys), determination of levels of immunoglobulins (Ig) A, M, G before and 1 month after vaccination, IgG against measles 6 months after vaccination. All children are vaccinated with a live combination vaccine to prevent measles, mumps and rubella at the age of 12–13 months. Results and Discussion. In both groups the course of the postvaccination process was satisfactory, there were no severe complications such as anaphylactic reaction or toxic erythema. Children with CS before vaccination had reduced level of IgG and IgM, Ig A compared with healthy and 1 month after vaccination in children with CS, IgG probably became higher than in healthy people, IgM and Ig A after vaccination in children with CS probably became higher than before vaccination. Six months after vaccination, 89 % of healthy children had a positive result of anti-measles IgG (IgG> 1.1) and 74 % of children with clinical signs of CS, which is 15 % less. Сonclusions. Thus, measles vaccination in 74 % of children with CS is effective that is evidenced by a sufficient level of IgG 6 months after vaccination. Children who remain seronegative after the first dose of the vaccine should receive a booster dose. Children with clinical signs of CS did not have any complications after live combination vaccination.Цель исследования – провести анализ эффективности вакцинации против кори и изучить особенности течения поствакцинального периода у детей с пищевой сенсибилизацией через 1 и 6 месяцев после прививки. Материалы и методы. Обследован 41 ребенок в возрасте 11–12 месяцев: 1 группа – 18 детей без клинических проявлений ПС (условно здоровые), 2 группа – 23 ребенка с ПС. Проведены общеклинические исследования (общий анализ крови, мочи), определение уровней иммуноглобулинов (Ig) A, M, G до и через 1 месяц после прививки, IgG против кори через 6 месяцев после прививки. Все дети привиты живой комбинированной вакциной для профилактики кори, эпидемического паротита и краснухи в 12–13 месяцев. Результаты исследования и их обсуждение. Течение поствакцинального периода в обеих группах было удовлетворительным, тяжелых осложнений в виде анафилактической реакции или токсичной эритемы у обследованных не было. У детей с ПС до прививки были достоверно снижены показатели IgG и IgM, IgА по сравнению со здоровыми, а через 1 месяц после прививки у детей с ПС IgG достоверно стал выше, чем у здоровых, IgM и IgА после прививки у детей с ПС достоверно стали выше, чем до прививки. Через 6 месяцев после прививки у 89 % здоровых детей мы отмечали положительный результат (IgG>1,1) и у 74 % детей с ПС, что на 15 % меньше. Выводы. Вакцинация против кори у 74 % детей с ПС является эффективной, что подтверждается достаточным уровнем IgG через 6 месяцев после вакцинации. Детям, которые остались серонегативными после введения первой дозы вакцины, необходимо введение бустерной дозы. У детей с ПС не было осложнений после прививки живой комбинированной вакциной.Мета дослідження – провести аналіз ефективності вакцинації проти кору та вивчити особливості перебігу поствакцинального періоду у дітей із харчовою сенсибілізацією через 1 та 6 місяців після щеплення. Матеріали та методи. Обстежено 41 дитину віком 11–12 місяців: 1 група – 18 дітей без клінічних ознак ХС (умовно здорові), 2 група – 23 дитини з ХС. Проведені обстеження: загальноклінічні (загальний аналіз крові, сечі), визначення рівнів імуноглобулінів (Ig) A, M, G до та через 1 місяць після щеплення, IgG проти кору через 6 місяців після щеплення. Всі діти щеплені живою комбінованою вакциною для профілактики кору, епідемічного паротиту і краснухи у віці 12–13 місяців. Результати дослідження та їх обговорення. Перебіг поствакцинального процесу в обох групах був задовільний, тяжких ускладнень у вигляді анафілактичної реакції або токсичної еритеми в обстежених не було. У дітей із ХС до щеплення були вірогідно знижені показники IgG та IgM, IgА порівняно зі здоровими, а через 1 місяць після щеплення у дітей із ХС IgG вірогідно став більшим, ніж у здорових, IgM та IgА після щеплення у дітей із ХС вірогідно стали вищими, ніж до щеплення.Через 6 місяців після щеплення у 89 % здорових дітей ми відмічали позитивний результат протикорового IgG (IgG>1,1) та у 74 % дітей із ХС, що на 15 % менше. Висновки. Вакцинація проти кору в 74 % дітей із ХС є ефективною, що підтверджується достатнім рівнем IgG через 6 місяців після вакцинації. Дітям, які залишилися серонегативними після введення першої дози вакцини, необхідне введення бустерної дози. У дітей із ХС не було ускладнень після щеплення живою комбінованою вакциною

ПРИНЦИПИ ВИБОРУ СУМІШІ ДЛЯ ВИГОДОВУВАННЯ ДІТЕЙ ІЗ ХАРЧОВОЮ АЛЕРГІЄЮ.

50 children of early age, who were on artificial digestion, wereexamined.It proved, that children, who got the mixture "Frisopep" had less allergic skin reaction and positive changes in the coprogram.Обследовано 50 детей раннего возраста на искусственном вскармливании. Доказано, что у детей, получающих смесь Фрисопеп, прошли или значительно уменьшились проявления аллергии на коже, выявлены положительные изменения в копрограмме. Обстежено 50 дітей раннього віку, які знаходились на штучному вигодовуванні. Доведено, що у дітей, які отримували суміш Фрісопеп, пройшли або значно зменшилися прояви алергії на шкірі та виявлені позитивні зміни в копрограмі

ОЦІНКА АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ МІСТА КИЄВА З ЙОДОДЕФІЦИТОМ

Symmary. The purpose of our study was to investigate of adaptive potential in Kyiv junior school children with found iodine deficiency. The examination of 50 children aged 6–12 was carried out. That suggested determining ioduria in one-time urine portions followed by estimating the median, physical endurance in children and finding the Roofie index (RI), and also estimating the level of cardiovascular system and its adaptive potential with calculating functional changes index (FChI) in conventional units (points). As a result of research iodine deficiency was found in most examined schoolchildren. The iodurine median was within the range of 70–100 mcg/l in 33 schoolchildren (66 %), which indicates mild degree of iodine deficiency (ID). In 10 children (20 %) the median was less than 70 mcg/l which indicates average degree of ID. In 7 children (13 %) the iodine excretion in urine within the range of 100–200 mcg/l which was the best result (the optimal result). According to the results obtained, cardiovascular system functional indicator (RI) was below the average (within the range between 10 and 14 points) in 16 children (32 %). 29 children (58 %) had the low level (over 15 points). In estimating FChI it was found that the most part of children (38,76 %) had adaptation mechanisms strain, and 7 children (12 %) had insufficient adaptation level. The study of iodine supply in Kiev schoolchildren aged 6–12 showed the content of mild and moderate degree of ID in 86 % of children. Roofie index was below average and low in 45 children (90 %). Cardiovascular system functional indicator showed that the most part of children (38, 76 %) had adaptive mechanisms strain, the level of insufficient adaptation was 7 %. РЕЗЮМЕ. Мета дослідження – вивчення адаптаційних можливостей школярів молодших класів міста Києва з підтвердженим йододефіцитом (ЙД). Проведено обстеження 50 дітей віком 6–12 років, яке передбачало визначення йодурії у разових порціях сечі з подальшим розрахунком медіани; фізичної витривалості дітей з визначенням індексу Руф’є; оцінку рівня функціонування системи кровообігу та її адаптаційного потенціалу з розрахунком Індексу функціональних змін (ІФЗ). Йодна недостатність виявлена у 86 % обстежених, переважно легкого ступеня. 16 дітей (32 %) мали індекс Руф’є нижче середнього, 29 (58 %) – низький, у 5 школярів (10 %) був середній рівень. Дослідження ІФЗ показало, що у 90 % обстежених були порушення адаптації різного ступеня вираженості. Дослідження йодної забезпеченості показало наявність ЙД легкого та середнього ступеня у 86 % дітей. При оцінці функціонального стану серцево-судинної системи виявлено, що 76 % дітей мали напруження механізмів адаптації. Індекс Руф’є у 90 % школярів не відповідав достатньому резерву системи кровообігу. Зміни функціонального стану та адаптаційних резервів серцево-судинної системи пов’язані певним чином із забезпеченістю організму йодом

ПРЕДИКТОРИ ФОРМУВАННЯ ПОРУШЕННЯ МИКРОБІОЦЕНОЗУ КИШЕЧНИКА У ДІТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ І ЙОГО ПРОФІЛАКТИКА

The research goal was to reveal possible reasons causing intestinal dysbacteriosis and to propose preventive measures. 30 children were examined. Several risk factors contributing to dysbiosis development have been identified: hereditary factors – parents’ age more than 30 years (50% child), chronic diseases of digestive system (70%), ENT organs (23.3%), allergic reactions and diseases (40%), mainly from the side of mother; factors of pregnancy (pathologic pregnancy in 100% of cases: toxicosis, acute and aggravated chronic diseases, deficiency anemia of pregnant women); factors of labour (16.6% – caesarian section). 30% of patient showed prolongation of newborn transitory dysbiosis phase to the second half-year of life. The clinical picture indicated compensated form (the 1st degree of severity), data of bacteriological survey – the 2nd–3rd degree of intestinal microbiocenosis disorder. Prevention of dysbiosis should be started from the childhood of the future mother; women of the “risk group” during pregnancy should undergo examination of intestinal biocenosis and timely corrections of its disorders; children, born by mothers of the “risk group”, need primary prophylaxis of intestinal microbiota.Целью исследования явилось выявление возможных причин возникновения дисбактериоза кишечника и предложение профилактических мероприятий. Обследовано 30 детей. Определены факторы риска возникновения дисбиоза: наследственные - возраст родителей более 30 лет (у 50% детей), хронические заболевания пищеварительной системы (70%), ЛОР-органов (23,3%), аллергические реакции и заболевания (40%), в основном со стороны матери; беременности (патологическая беременность в 100% случаев: токсикоз, острые и обострение хронических заболеваний, дефицитная анемия беременных); родов (16,6% - кесарево сечение). Выявлено удлиннение фазы транзиторного дисбиоза новородженного до второго полугодия жизни у 30% пациентов. Клиническая картина свидетельствовала о компенсированной форме (I степени тяжести), данные бактериологического исследования – о II-III степени нарушения микробиоценоза кишечника. Профилактику дисбиоза необходимо начинать с детского возраста будущей мамы; женщинам «группы риска» во время беременности следует проводить исследование состояния биоценоза кишечника и своевременно коррегировать его нарушение; дети, рожденные от матерей «групи риска», нуждаються в первичной профилактике микробиоты кишечника.Метою дослідження було виявлення чинників порушення мікрофлори кишечнику та надання профілактичних заходів. Обстежено 30 дітей. Визначені фактори ризику: у половини дітей вік батьків 30 і більше років; обтяжена спадковість, здебільшого з боку матері, хронічні захворювання органів травлення (70%), ЛОР-органів (23,3%), алергічні реакції і захворювання (40%); патологічна вагітність у всіх  жінок (токсикоз, гострі та загострення хронічних захворювань, дефіцитна анемія); патологічні пологи (кесарів розтин у 16,6% вагітни). У 30% пацієнтів виявлено подовження фази транзиторного дисбіозу новонародженої дитини до другого півріччя життя. Клінічні прояви дисбактеріозу в дітей відповідали легкій компенсованій формі (I ступень тяжкості) але дані бактеріологічного дослідження -II–III мікробіологічним ступеням дисбіозу. Профілактику дисбактеріоза потрібно починати з дитячого віку майбутньої мами; під час вагітності жінкам "групи ризику" слід проводити дослідження стану біоценозу кишечнику і коригувати його порушення. Діти, народжені від матерів цієї групи ризику, потребують первинної профілактики порушення мікробіоценоза кишечника

КОРЕКЦІЯ ЛАКТАЗНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ДІТЕЙ ГРУДНОГО ВІКУ З ПРОЯВАМИ АЛЕРГІЇ НА ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ

The aim of the study – to investigate an effort of correcting lactose deficiency to the health of infants with symptoms of allergy to foods.Materials and Methods. The study involved 35 children aged 2 to 14 months with food allergy. The study included patients with lactase deficiency predictable for the previous definition of fecal pH values (below 5.5). Children underwent general clinical examination, scatological study the definition of fecal pH, crop fecal bacteria overgrowth dynamics.Results and Discussion. In all the children we recorded certain manifestations of food allergy. The children were on breast feeding – 16 (45.7 %), partially breastfed – 14 (40 %) and artificial – 5 (14.3 %) feeding. In the study of microbial landscape of the intestine in most children the total number of E.coli remained in the normal range. Reducing the number of bifid bacteria and lactobacilli observed respectively in 25.7 % and 60.0 % of patients. The most observed children had pathogenic micro flora. All children after examination were prescribed the treatment that included hypoallergenic diet for breastfeeding mother and / or child, enzyme replacement therapy with lactase "Mamalak." Product – drops containing 1 ml solution in 3000 ALU lactase. The drug was administered at the rate of 750 ALU of lactase (5 drops) per 100 ml of breast milk or replacement before eachfeeding period of 60 days. Every 3-rd child had clinical improvement of skin- and gastrointestinal syndromes (11–31.4%). A part of children (approx. 25 %) had positive changes in the intestinal micro flora. An amount of children rose till the end of observation up to 29 (82.9 %).Conclusions. Infants having symptoms of allergy to food can get formed lactose deficiency. Addition of lactase medicine tocomplex therapy is recommended for allergic diseases contributed to the health improvements of children in most cases.Цель исследования – изучить влияние коррекции лактазной недостаточности на состояние здоровья детей грудного возраста с проявлениями аллергии на продукты питания.Материалы и методы. Проведено обследование 35 детей в возрасте от 2 до 14 месяцев с пищевой аллергией. В исследование были включены пациенты с предполагаемой лактазной недостаточностью по результатам предварительного определения рН кала (значение ниже 5,5). Детям проведено общеклиническое обследование, копрологическое исследование испражнений с определением рН кала, посев кала на дисбактериоз в динамике.Результаты исследования и их обсуждение. У большинства обследованных детей были выявлены кожный и гастроинтестинальный синдромы. Дети находились на естественном, частично грудном и искусственном вскармливании. Наблюдались нарушения микробиоценоза кишечника: снижение бифидо- и лактобактерий, избыточный рост условно-патогенной флоры. После обследования всем детям было назначено лечение, которое включало гипоаллергенную диету для кормящей матери и/или ребенка, заместительную ферментную терапию препаратом лактазы «Мамалак». Форма выпуска – капли, которые содержат в 1 мл раствора 3000 ALU лактазы. Препарат назначался из расчета 750 ALU лактазы (5 капель) на 100 мл грудного молока или молочной смеси перед каждым кормлением на протяжении 60 дней. Через 30 дней клиническое улучшение течения кожного и гастроинтестинального синдромов отмечено у каждого третьего ребенка (11–31,4 %), у части детей (приблизительно 25 %) наблюдались положительные изменения в составе микрофлоры кишечника. До конца срока наблюдения количество детей с положительными клиническими результатами увеличилось до 29 (82,9 %).Выводы. У детей грудного возраста с проявлениями аллергии на пищевые продукты возможно формирование лактазной недостаточности. Применение препарата лактазы в составе комплексной терапии, рекомендованной при аллергических заболеваниях, способствовало улучшению состояния здоровья у абсолютного большинства детей.Мета дослідження – вивчити вплив корекції лактазної недостатності на стан здоров’я дітей грудного віку з проявами алергії на продукти харчування.Матеріали та методи. Обстежено 35 дітей віком від 2 до 14 місяців з харчовою алергією. В дослідження були включені пацієнти з передбачуваною лактазною недостатністю за результатами попереднього визначення рН калу (значення нижче 5,5). Дітям проведено загальноклінічне обстеження, копрологічне дослідження випорожнень з визначенням pH калу, посів калу на дисбактеріоз у динаміці.Результати дослідження та їх обговорення. В усіх дітей відмічались ті чи інші прояви харчової алергії. Діти перебували на природному – 16 (45,7 %), частково грудному – 14 (40 %) і штучному – 5 (14,3 %) вигодовуванні. При дослідженні мікробного пейзажу кишечника у більшості дітей загальна кількість кишкової палички залишалась у межах норми, зменшення кількості біфідо- і лактобактерій спостерігалось, відповідно, у 25,7 та 60,0 % пацієнтів. У абсолютної більшості обстежуваних висівалася умовно-патогенна мікрофлора. Після обстеження всім дітям було призначено лікування, яке включало гіпоалергенну дієту для матері-годувальниці та/або дитини, замісну ферментну терапію препаратом лактази «Мамалак». Форма випуску – краплі, які містять в 1 мл розчину 3000 ALU лактази. Препарат призначався з розрахунку 750 ALU лактази (5 крапель) на 100 мл грудного молока або молочної суміші перед кожним годуванням терміном 60 днів. Через 30 діб клінічне покращення перебігу шкірного і гастроінтестинального синдромів відмічено у кожної третьої дитини (11–31,4 %), у частини дітей (близько 25 %) спостерігалися позитивні зміни у складі мікрофлори кишечника. До кінця терміну спостереження кількість дітей з позитивними клінічними результатами збільшилась до 29 (82,9 %).Висновки. У дітей грудного віку з проявами алергії на харчові продукти можливе формування лактазної недостатності.Додавання препарату лактази до комплексної терапії, рекомендованої при алергічних захворюваннях, сприяло покращеннюстану здоров’я дітей у абсолютній більшості випадків

Порушення імунітету у дітей підліткового віку, що страждають на часті гострі респіраторні захворювання

Objective: to define the diagnostic value of immunological resistance parameters in children suffering from recurrent respiratory diseases, to analyse the microflora of mucous membranes of a mouth in this category of children.Materials and methods. 60 children at the age of 10–16 years with the recurrent respiratory diseases (RRD) were examined. All children were divided into two groups: the main group included 30 children with RRD (6–8 times per year), the control group included 30 children with 2–4 episodes of respiratory diseases per year. All children were examined for physical development by the method of сentilny standards, also, all-clinical methods researches were conducted; the analysis of the children and their parents given to the anamnesis was also, carried out. The microbiological research of material from the surface of mucous membrane of the oral cavity and a pharynx was conducted. The immunological check-up included indicators of peripheral blood neutrophils functional activity according to a phagocytosis and the NBT-test, the maintenance of circulating immune complexes (CIC), concentration of immunoglobulins of G, A, M and secretory immunoglobulin A (sIgA) classes and lysozyme, by radial immunodiffusion method, and concentration of interleukin-6 (IL-6) and interleukin-4 (IL-4) by ELISA method.Results. According to clinical and medical history data, children with RRD suffered from pharyngitis, laryngitis, tonsillitis much more often. Among children, with RRD, against the background of the increased identification of opportunistic flora, compared to control group, the inhibition of phagocytic activity of neutrophils was revealed, specifically, a significant decrease in the activity of phagocytosis and reduction of reserve capacity of neutrophils under conditions of their stimulation (р<0.01). Group of children with RRD showed reliable increase in concentration of IgG, the CIC and lysozyme concentrations in blood serum, were also established (р<0.05). Also, reliable decrease in parameters of local immunity (such as IgA, lysozyme) against the background of increase in the IgG level in saliva, was verified (р<0.01). It was shown that at children with RRD, the concentration of IL-6 exceeded control values, at the same time concentration of IL-4 was outside sensitivity of a test system (<0.4 pg/ml) in both groups of children.Conclusions. Among risk factors which promote formation the group of children of growing age with RRD, the main factors are recurrent respiratory diseases in parents, symptoms of the postponed rickets, varicella and measles in children; operational intervention with the general anesthesia, impairment of immunity and dysbiosis of mucous membranes of a mouth and a pharynx, as well. All above-induced results can act as predictors of formation of chronic pathology of the upper airways and serve as predictive criterion at assessment of risk of reactivation of inflammatory process in this category of children.Цель: определить диагностическую ценность параметров иммунологической резистентности у детей, которые подвержены острым респираторным заболеваниям (ОРЗ), провести анализ микрофлоры слизистых оболочек ротовой полости у данной категории детей.Материалы и методы. Обследовано 60 детей в возрасте 10–16 лет. Основную группу составили 30 детей с частыми ОРЗ (6–8 раз в год), контрольную группу — 30 детей, болевшие эпизодически (2–4 раза в год). У всех детей оценивалось физическое развитие по методу центильных стандартов, проведены общеклинические обследования, анализ данных анамнеза детей и их родителей, микробиологическое исследование материала с поверхности слизистых оболочек ротовой полости и зева. Исследование состояния иммунологической реактивности включало определение показателей функциональной активности нейтрофилов периферической крови по данным фагоцитоза и НСТ-теста, содержание циркулирующих иммунных комплексов (ЦИК), определение концентрации иммуноглобулинов класса G, A, M, секреторного иммуноглобулина А (sIgA) и лизоцима методом радиальной иммунодиффузии в геле, а концентрации интерлейкина 6 (IL-6) и интерлейкина 4 (IL-4) — иммуноферментным методом.Результаты. Установлено, что дети основной группы значительно чаще болели фарингитом, ларингитом, тонзиллитом. У них на фоне повышенной частоты выявления условно-патогенной флоры по сравнению с данными контрольной группы отмечается угнетение фагоцитарной активности нейтрофилов — достоверное снижение активности фагоцитоза и уменьшение резервных возможностей нейтрофилов в условиях их стимуляции (р<0,01). У детей основной группы установлено достоверное повышение концентрации IgG, ЦИК и лизоцима в сыворотке крови (р<0,05). Верифицировано достоверное снижение параметров местного иммунитета (IgA, лизоцима) на фоне повышения уровня IgG в слюне (р<0,01). У детей основной группы концентрация IL-6 превышала контрольные значения, но при этом концентрация IL-4 была за пределами чувствительности тест-системы (<0,4 пг/мл) в обеих группах.Выводы. Среди факторов риска, которые способствуют формированию группы детей подросткового возраста, часто болеющих ОРЗ, ведущими являются частые заболевания верхних дыхательных путей родителей, наличие у детей признаков перенесенного рахита, ветряной оспы, кори, оперативные вмешательства с использованием общего наркоза, нарушение иммунитета и дисбиоз слизистых оболочек ротовой полости и зева. Все эти факторы могут выступать предикторами формирования хронической патологии верхних дыхательных путей и служить прогностическим критерием при оценке риска реактивации воспалительного процесса у данной категории детей.Мета: визначити діагностичну цінність параметрів імунологічної резистентності у дітей, що страждають на часті гострі респіраторні захворювання (ГРЗ), провести аналіз мікрофлори слизових оболонок ротової порожнини у даної категорії дітей.Пацієнти і методи. Обстежено 60 дітей віком 10–16 років. Основну групу склали 30 дітей з частими ГРЗ (6–8 раз на рік), контрольну — 30 дітей, які хворіють епізодично (2–4 рази на рік). У всіх дітей оцінювався фізичний розвиток за методом центильних стандартів, проведені загальноклінічні обстеження, аналіз даних анамнезу дітей та їхніх батьків, мікробіологічне дослідження матеріалу з поверхні слизових оболонок ротової порожнини і зіва. Дослідження стану імунологічної реактивності включало визначення показників функціональної активності нейтрофілів периферичної крові за даними фагоцитозу і НСТ-тесту, вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), визначення концентрації імуноглобулінів класу G, A, M, секреторного імуноглобуліну А (sIgA) і лізоциму методом радіальної імунодифузії у гелі, а концентрацію інтерлейкіну 6 (IL-6) та інтерлейкіну 4 (IL-4) — імуноферментним методом.Результати. Встановлено, що діти основної групи значно частіше хворіли на фарингіт, ларингіт, тонзиліт. У них на тлі підвищення частоти виявлення умовно-патогенної флори порівняно з даними контрольної групи відмічається пригнічення фагоцитарної активності нейтрофілів — достовірне зниження активності фагоцитозу і зменшення резервних можливостей нейтрофілів в умовах їх стимуляції (р<0,01). У дітей основної групи встановлено достовірне підвищення концентрації IgG, ЦІК і лізоциму у сироватці крові (р<0,05). Верифіковано достовірне зниження параметрів місцевого імунітету (IgA, лізоциму) на тлі підвищення рівня IgG у слині (р<0,01). У дітей основної групи концентрація IL-6 перевищувала контрольні значення, а концентрація IL-4 була за межами чутливості тест-системи (<0,4 пг/мл) в обох групах.Висновки. Серед чинників, які сприяють формуванню групи дітей підліткового віку, що часто хворіють на ГРЗ, провідними є часті захворювання верхніх дихальних шляхів батьків, наявність у дітей ознак перенесеного рахіту, вітряної віспи, кору, оперативні втручання з використанням загального наркозу, порушення імунітету і дисбіоз слизової оболонки ротової порожнини та зіва. Усі ці фактори можуть виступати предикторами формування хронічної патології верхніх дихальних шляхів і служити прогностичним критерієм при оцінці ризику реактивації запального процесу у даної категорії дітей