Technologization of Innovative Educational Processes in Higher Education Establishments

The needs of Ukraine’s economic development require the creation of new, innovative technologies that take into account changes in the social and spiritual life of young people, the need to form a harmonious personality and optimize the learning process. New pedagogical technologies are aimed primarily at “providing conditions for self-realization of student’s essential capabilities in various kinds of theoretical and practical activities, in dynamic life in the new market conditions”. An essential feature of modern innovation processes in the field of education and upbringing is their technologization – a strict compliance with the content and sequence of stages of innovation implementation. The difference between technology and methodology is a fundamental issue for modern pedagogics. Technology and methodology are distinguished by two main points: the guarantee of the final outcome and planning of the future educational process. The varieties of personality-centered pedagogical technologies include personality developmental teaching, productive teaching, personalized teaching and technology of higher labor, self-development, technology of humanism. Analyzing the features of higher pedagogical education technologization, the attention should be paid to an increase in the need for the use of new information technologies in the training of new generation specialists for modern educational systems. New information technologies (NIT) are defined as a set of methods and technological means of collecting, organizing, storing, processing, transmitting and presenting information that increases people’s knowledge and develops their capabilities to manage technological and social problems. Pedagogical technology is interpreted according to three aspects: the scientific aspect (pedagogical technology as a component of pedagogical science that creates pedagogical processes in pedagogical systems); procedural and descriptive aspect (description, process algorithm, a set of goals, content of methods and means to achieve guaranteed results according to the goal); procedural and effectual aspect (implementation of the technological process, functioning of all personal tools)

Превентивна роль самовиховання у формуванні особистості

Спроба об’єднати фактори, що зумовлюють процес розвитку особистості, у провідні блоки на основі їх спорідненості дозволяє, з одного боку, значно розширити поле для дослідження, а з іншого – дає можливість на основі загальних теоретичних положень більш глибоко і ґрунтовно дослідити окремі підсистеми загальної системи факторів. Між групою об’єктивних факторів(природні, соціальні) та таким суб’єктивним фактором, як власне природа особистості, чільне місце посідає такий об’єктивно-суб`єктивний фактор, як духовність. З одного боку, її стан та зміст зумовлені об’єктивними факторами, а з іншого – форми її прояву мають суб’єктивний характер. Аналіз рівня розвитку особистості на цьому етапі дозволяє визначити позитивний та негативний результати процесу виховання, обрати та апробувати шляхи корекції поведінки вихованців. Виявлення та наукове обґрунтування основних тенденцій взаємодії провідних блоків системи факторів формування особистості дозволяє визначити та науково обґрунтувати найбільш ефективні шляхи превентизації прояву особистості в негативних формах її поведінки.Ще один шлях полягає в зміні, за допомогою уяви, інформації що надходить. У даному випадку невротична реакція полягає в зміні ситуації таким чином, щоб поразки та неуспіхи не могли поставити під сумнів переконання даної особи у своїй величі. З цією метою досить, наприклад, уявити себе талановитою людиною, якій заступають шлях і яку не визнають або якій шкодять заздрісні посередності і зрадлива доля. Раціональне мислення змінюється ірраціональним, яке визнає бажане і приємне за дійсне. Ідеальне «я» ототожнюється з реальним «я». Самовиховання в такому разі стає зайвим, індивід послуговується лише уявою

Особливості професійного становлення студентської молоді

Professional adaptation is a process of engaging young people in professional activity that is influenced by the right career choice, the level of professional orientation, as well as the type of professional training. Professional adaptation is considered as a special type of social process aimed at engaging the group of people in working life, as they were artificially disconnected from this life during their study. The formation of professional orientation is influenced by several objective and subjective factors. The objective factors include specific socio-economic conditions that will determine the role of an individual in the system of working relations, as well as the nature of work, its stimulation, working conditions and working environment. Nowadays these factors are significantly influenced by economic crisis, unemployment, lack of social protection, as well as the expansion of international contacts, the appearance of new forms of employment, the introduction of information technologies, etc. The subjective factors include personality traits, the interest in performing the activity, the satisfaction from performing the activity, motives and goals inducing this activity. During the preadaptation period, an individual becomes acquainted with new duties and responsibilities that team members and the administration are expected of them to carry out; the individual’s training level and their ability to carry out professional duties are assessed as well. This period can last from a few months to a year. During the next period of inadaptation, an individual assumes a social role of a worker, accepts the goals and tasks of the organization and starts to carry out the planned tasks. In the period of post-adaptation, in case of positive adaptation, the employee’s activity is aimed at creative application of the experience and knowledge acquired. Thus, professional success can serve as the objective criterion for professional adaptation, while job satisfaction can be considered as the subjective one. To assess the results of professional adaptation, the adaptation levels, namely high, moderate and low can be used.Професійна адаптація – це процес залучення підростаючого покоління до професійної діяльності, зумовлений правильністю вибору професії, рівнем професійної діяльності, а також характером професійної підготовки. Професійна адаптація розглядається як особливий вид соціального процесу, спрямована на те, щоб залучити до трудового життя суспільства групу людей, яка була штучно від цього життя відірвана на період навчання. На формування професійної орієнтації впливає низка об’єктивних та суб’єктивних факторів. До об’єктивних факторів належать, перш за все, конкретні соціально-економічні умови, які будуть визначати місце особистості в системі виробничих відносин, а також характер праці, її стимулювання, умови праці, відносини у трудовому колективі. У сучасних умовах на ці фактори значною мірою впливають: економічна криза, безробіття, відсутність соціальної захищеності, і водночас, розширення міжнародних контактів, поява нових форм господарювання, впровадження інформаційних технологій і т. п. До суб’єктивних факторів слід віднести якості самої особистості, інтерес людини до змісту тієї чи іншої діяльності, почуття задоволення цією діяльністю, цілі та мотиви, які стимулюють до цієї діяльності. У період передадаптації відбувається практичне ознайомлення особистості з новими обов’язками і вимогами зі сторони колективу та адміністрації, а також оцінки рівня підготовки особистості та її здатності виконувати професійні обов’язки. Тривалість цього періоду можлива від кількох місяців до року. На наступному періоді інадаптації особа приймає соціальну роль працівника, сприймає цілі та завдання організації та переходить до стабільної роботи. У період постадаптації активність працівника спрямовується на творче застосування накопиченого досвіду і знань у випадку позитивної адаптації. Отже, об’єктивним критерієм професійної адаптації можуть бути успіхи у професійній діяльності, суб’єктивним – задоволення особи професійною діяльністю

Learning and Teaching Support for Modular-Rating Educational System

The main purpose of the modular system is to change organizational foundations of the pedagogical process in higher education to those that would ensure its substantial democratization and the conditions for a real change in the student’s role in learning (from the object to the subject of this process), provide the educational process with the necessary flexibility, introduce the principle of teaching individualization. The regulation on the organization of the educational process in higher educational institutions determines scientific and methodical support that includes the State Standards for Specialties (Course Description, Educational and Professional Program), the curriculum, the syllabus for all normative and elective disciplines, discipline-specific teaching materials, the programs of practices of various kinds, textbooks, manuals, instructional and methodical guidelines, tasks for final, current and state control, etc. The modular-rating and credit-modular educational systems require a detailed development of the system of learning and teaching support considering students’ individual characteristics to form a methodological culture of thinking of general phenomena and patterns of developing the physical world, as well as the ability of interdisciplinary synthesis and a deep understanding of scientific and professional tasks. The role a teacher plays in the system of such training is to motivate, determine the level of knowledge, consult and inform students, while students transform from passive listeners to active participants of the educational process. Such training enables students to study at their own pace, considering their own abilities and temperament. The teaching and methodical complex on the discipline is the system of normative, methodical and didactic documents that determine the objectives of learning, the content of an academic discipline, didactically and scientifically substantiated sequence, methods and means of the formation of knowledge, skills, abilities, professional and civic qualities in students

Regularities and Principles of Training the Students for Future Professional Activities

One of the most important results of the process of training students for future professional activity is the desired level of formation of their professional thinking. Thinking is a rational level and a way of forming cognitive, evaluative and practical actions. The peculiarity of this method is in the orientation of the subject to the objectivity, universality and productivity. The approach to the concept of professional thinking as a special type of spiritual activity leads the researcher to work out the principle of monism of existence and thinking, and thus allows the derivation of forms of human spiritual activity from the laws of the material world, social practice, labor, social relations. Training is performed on the basis of objective laws, according to which the class managers and those who study coordinate their actions. Education is a process of contradictory unity of reproductive and productive educational-cognitive activities of students. Due to the fact that education involves the development of participants, it covers learning situations in which students study to master and manage the ways of professional productive activity. Education – is a process of transition of a degree of educational-cognitive independence of participants of the classes into the quality of their material mastering. This regularity draws attention to the existence of a connection between the educational-cognitive independence of the lessons participants and the quality of their material mastering. If the teacher evaluates only the results of the students’ actions as such, ignoring the fact that the class participant has no knowledge, skills, thus – he is wrong. The students must be given the opportunity to make up lost ground, enrich their fund with the new experience, inspire confidence in success. The subject distinctness of the professional thinking is that the subject of work (occupation, business) “dictates” the way it is understood, i.e., knowledge of the material becomes a form of thinking. When studying the impact of technology on the human consciousness, we should not only talk about the coincidence of the forms of objects with the forms of thinking, but definitely highlight the unity of professional actions and the logic of professional thinking

Training High School Teachers for the Formation of Research-Oriented Student’s Personality

The objective of our paper was to highlight the roles and responsibilities of research supervisors; to reveal the structure of training teachers for the formation of research-oriented student’s personality; to identify psychological and pedagogical features of didactic technology in developing the research potential of a personality; to characterize the system of experimental models underlying this technology. Improving the preparation of students for research activities is extremely relevant at the present stage of socio-economic development. To ensure the effectiveness of developing research-oriented personality of a future professional is possible due to the optimization of teacher training system. It includes important scientific and practical tasks such as ensuring the scientific and creative worldview of an individual and their ability to introduce the latest achievements in science, as well as to develop and implement innovative technologies, to contribute to the accumulation of the spiritual, cultural, scientific, technical, and economical potential of the state. An analysis of the recent studies that have begun to solve this issue allows for outlining the following directions of its study: developing the methods of creating scientific creativity of students; covering the means of training high school teachers for implementing person-centered approach; disclosing the functional and methodological aspects of professional culture formation in high school teachers

Філософсько-методологічні проблеми творчості

At all stages of its development, higher education considered the training of an educated specialist capable of improving their professional qualities, reproducing and expanding social experience, transforming the material conditions of society and its culture as well as accumulating and creating new values and knowledge as its main goal. At a certain stage, however, this social function of higher education – the formation and development of a creative personality of a specialist, became distorted, devalued, and lost its fundamental meaning. Higher education gradually began to lose its creative functions. The process of restructuring the political, spiritual, social, and economic life of society has posed new questions about the individual and the objective need for increasing the role of the creative personality. Studying the patterns of students’ thinking development, the peculiarities of their socialization under new conditions, and the realization of the creative abilities of the individual, while changing priorities and values, allows for predicting promising trends in the development of science, technology, and culture in the nearest future. An important methodological principle that should be embedded in the center of educational policy during the predicted period is the recognition that the progress of any society is measured by the ability to realize the essential capacities of individuals, their degrees of freedom, moral self-improvement, personal development, and the movement of society towards a new historical form of humanism. An individual in society should be free and retain the freedom of conscience, thought, skills, profession choice, cultural interests, aspirations, and priorities.Вища школа на всіх етапах її розвитку основною своєю метою розглядала підготовку спеціаліста-інтелігента, здатного удосконалювати свої професійні якості, відтворювати та розширювати соціальний досвід, перетворювати матеріальні умови життя суспільства, його культуру, накопичувати і створювати нові цінності та знання. Однак ця соціальна функція вищої школи – формування та розвиток творчої особистості спеціаліста – на певному етапі деформувалась, девальвувалась і втратила свій основний зміст. Вища школа поступово стала втрачати свої творчі функції, притаманні їй раніше. Процес перебудови політичного, соціально-економічного і духовного життя суспільства по-новому поставив питання про людину, про об’єктивну необхідність зростання ролі творчої особистості. Вивчення закономірностей розвитку мислення студентської молоді, особливостей її соціалізації у нових умовах, реалізації творчих здібностей особистості, змінюючих пріоритетів  і цінностей дозволяє прогнозувати перспективні тенденції у розвитку науки, техніки і культури в найближчі роки. У центр виховної політики в прогнозований період повинно бути покладено важливе методологічне положення про те, що мірою прогресу будь-якого суспільства виступає можливість реалізації суттєвих сил людини, ступінь її свободи, морального удосконалення, особистого розвитку, руху суспільства до нової історичної форми гуманізму. Особистість в основному суспільстві повинна бути вільною, зберігати за собою свободу совісті, думки, умінь вибору своєї спеціальності, загальнокультурних інтересів, прагнень та інтересів