Проблема диференціації навчання як тенденція індивідуалізації навчання. Рефлексії американських, українських та китайських учених

The paper seeks to synthesize the research on the rationale supporting differentiated instruction. The article focuses on the basic theoretical concepts, scientific approaches and guidelines of the American, Ukrainian and Chinese educators on the issue of differentiated instruction and its implementation in secondary education. The scholars determine differentiated instruction as a teacher's reacting responsively to a learner's needs. The overriding objective of a differentiated classroom is to create conditions that would enable students to grow and develop, track their individual success to ensure they reach their potential in academic performance. Broadly supported concept that all students are unique, differentiated instruction applies an approach to teaching and learning that gives learners plenty of alternatives for receiving information, understanding and interpreting essential ideas. Most of researchers emphasize that using of differentiation strategy is targeted at maintaining students’ educational potentials and academic progress. Both Ukrainian and foreign researchers draw attention that the differentiated instruction improves schooling by taking into consideration students’ individual and cultural learning styles, realizes that some students will require appropriate expectations. Educational differentiation offers various ways for students to study discipline and translate that knowledge into concrete, effective and targeted action. Particular emphasis in the article is on practical proposals how to start using differentiated instruction in the schooling process. The author of the article therefore examines key principles of quality differentiation and useful steps for planning and developing the differentiated lessons.Вступ. Однією з провідних тенденцій сучасного розвитку освіти є її орієнтація на особистісно-орієнтоване навчання, створення комфортного навчального середовища, яке могло би ефективно сприяти формуванню індивідуальності учня, розвитку його пізнавальної та творчої активності, реалізації його потенціалу, прагнень та інтересів. Диференціація навчання може стати ефективним засобом для досягнення відповідних цілей. Більшість освітян пов’язують диференціацію навчання з оновленням та подальшим розвитком школи, тому ця проблема викликає загальний інтерес науковців і освітян в Україні, США та Китаї. Мета. Висвітлення поглядів американських, китайських та українських науковців на проблему диференціації навчання задля надання інформації для аналітичних досліджень у сфері формування освітньої політики України. Методи. Методологічною основою дослідження є аналіз опублікованих текстів, порівняння їх змісту, синергетичний підхід до їх інтерпретації. Результати. Більшість американських, українських та китайських освітян погоджуються, що диференційоване навчання є інструментом підвищення ефективності шкільної освіти та засобом розкриття та розвитку всіх потенційних можливостей учнів. Переваги диференціації навчання – підвищення мотивації та активності учнів у навчальному процесі. Основні аспекти, на які слід звертати увагу для практичного застосування навчальної диференціації – це контент, процес та результат. Крім того, диференційоване навчання повинно відповідати вимогам наступності і брати до уваги вікові особливості учнів. Висновки. Попри безліч трактувань і концепцій щодо зазначеної проблеми, можна узагальнити, що диференціація навчання є одним з основних засобів демократизації і гуманізації освітнього процесу, оскільки вона може забезпечувати сприятливі умови для найкращого розвитку школярів

Global Economic Trends: A Study of Data from the Years 1961–2013

This research focuses on the problem of unequal development of the world economy. Manifestations of some modern global economic inequality are evaluated. Relative frequency and statistical characteristics for countries of the world in terms of GDP per capita from 1961 to 2013 are analyzed on which deep divergences between countries and very low average value of GDP per capita are identified. Analysis of quantitative and percentage distribution of countries of the world by the revenue categories shows that lately the inequality between countries has slightly decreased, although it remains to be deep

Европейский вектор в контексте трансформаций школьного образования в Украине

The article is dedicated to the substantiation of the positive expertise of the primary education development in the European countries with the projection at the primary school modernization in Ukraine. The author pays attention at the foreign prospective ideas for the national primary education under the condition of its European focus.Статтю присвячено питанням позитивного досвіду розвитку початкової освіти в європейських країнах в умовах модернізації початкової школи в Україні. Автори звертають увагу на зарубіжні перспективні ідеї для національного початкової освіти в умовах його європейської спрямованості.Статья посвящена вопросам положительного опыта развития начального образования в европейских странах в условиях модернизации начальной школы в Украине. Авторы обращают внимание на зарубежные перспективные идеи для национального начального образования в условиях его европейской направленности

Polyphyly of the genus Stenurella (Coleoptera, Cerambycidae): Consensus of morphological and molecular data

Stenurella genus is represented by nine small-sized and widely distributed Palaearctic species. Representatives of the genus play a key role in the pollination of wild angiosperms, accelerate the detritus cycle and make a significant contribution to the forest food web. A number of species with heterogeneous morphological features found within the single Stenurella genus indicate the need for revision of the taxonomy this genus. The previous attempt to resolve the intrageneric composition of Stenurella was rather artificial because it did not take into an account evolutionary relationships. In this study we tested the existing model of Stenurella intrageneric subdivision using both morphological and molecular approaches. Our results showed that the genus Stenurella is polyphyletic and consists of two unrelated clades. The first clade comprises six species (S. jaegeri, S. novercalis, S. bifasciata, S. melanura, S. hybridula and S. approximans) and the second includes three species (S. septempunctata, S. vaucheri and S. nigra). Moreover, we found that the second clade is closely related to Rutpela due to both morphological and molecular phylogeny. Based on our findings, we revised the present structure of the genus Stenurella and transferred three species of the second clade to the genus Rutpela, sensu novo. The genus Rutpela was redescribed in the light of our results. Furthermore, we subdivided the genus Stenurella, sensu nov. into two subgenera, Stenurella, subgen. sensu nov. and Priscostenurella, subgen. sensu nov., respectively. Also, the genus Rutpela, sensu nov. was subdivided into four subgenera including Nigrostenurella, Rutpela, Eduardvivesia, subgen. nov. and Nigromacularia, subgen. nov. The assessment of the place of Stenurella, sensu novo and Rutpela, sensu novo within Lepturini based on molecular phylogeny, showed that Stenurella, sensu novo belongs to the Anoplodera-branch and Rutpela, sensu novo nested within the Leptura-branch. These together with morphological features confirmed our idea of the evolutionary distinctiveness of Stenurella, sensu novo and Rutpela, sensu novo. We assumed that the general external morphological similarity of Stenurella, sensu novo and Rutpela, sensu novo was the result of convergent evolution, driven by mimetic selection toward imitation of ants or wasps. Finally, our study establishes a natural phylogenetic taxonomy of Stenurella

Вплив природних факторів на динаміку букового (fagus sylvatica L.) пралісу Українських карпат

Virgin forest is supposed to be the most sustainable ecosystem to existing in this natural zone disasters. This publication analyses the impact of the 2007 windfall and climate warming on the structural elements of the virgin forest ecosystem. The object of our research was a 10 hectares massif (200×500 m) of Common beech (Fagus sylvatica L.) virgin forest, which was divided on forty (50×50 m = 0.25 ha) research plots. There were four inventories on all 40 plots in 2000, 2005, 2010 and 2015. Inventory methods were: measuring and mapping of all trees (DBH ≥ 6 cm, living and dead); measuring of lying deadwood (D ≥ 8 cm, length ≥ 2 m) volume for degrees of decay; measuring of undergrowth (DBH < 6 cm, H ≥ 10 cm) number for height groups. The dynamics of main parameters of the beech virgin forest after the catastrophic wind influence is not the same. The largest fluctuations are typical for the tree number – after the 10 % loss of trees in 2007 the tree density increased in 2010 on 6 %, and in 2015 – on 59 %. There is 9 % annual increasing of tree number in the virgin forest during 8 years after windfall. The volume of a deadwood substantially increased – on 41 and 6 % respectively in 2010 and 2015. The undergrowth number substantially decreased – respectively on 19 and 14 %. The decrease in the wood volume of the virgin forest was already lower (respectively 7 and 4 %), while the decrease in the basal area was not significant (respectively 4 and 2 %). The diameter distribution in the beech virgin forest was constantly changing during these 15 years, but the type of the distribution remains declining, that is typically for uneven-age forests. In 2005 changes in the tree number within diameter classes fluctuated up to 25 per cent, and after windfall the magnitude of these fluctuations increased to ± 50 %. These quantitative changes made it possible to prepare a basic scheme for the influence of strong winds on the virgin forest and to set the time stages of this interaction. Diameter increment increasing defined in the beech virgin forest as a consequence of climate warming, but the windfall influence does not allow determining that clear.Міжнародні дослідження 15-річної динаміки букового пралісу проведено на 10-гектарному стаціонарному дослідному об'єкті в Угольському масиві Карпатського біосферного заповідника. Проаналізовано вплив вітровалу 2007 р. та потепління клімату на структурні елементи екосистеми пралісу. Виявлено достовірні зміни окремих показників пралісу внаслідок сильного впливу вітру: найбільші коливання характерні для густоти дерев – після втрати 10 % (у 2007 р.) вже в 2010 р. густота збільшилася на 6, а в 2015 р. – на 59 %; істотно зріс і запас мертвої деревини (відповідно на 41 та 6 %); відносне зменшення найбільшим було для кількості підросту (на 19 та 14 %); зменшення запасу деревини було вже меншим (на 7 і 4 %); зменшення суми площ поперечного перетину було неістотним (на 4 і 2 %). Аналіз реакції букового пралісу на сильний вплив вітру підтверджує гіпотезу про максимальну стійкість таких лісових екосистем до стихійних явищ, а ідентифіковані кількісні зміни дали змогу розробити принципову схему сильного впливу вітру на праліс. Дискусійним залишається питання збільшення приросту за діаметром під впливом потепління клімату – у 2010 і в 2015 рр. воно було достовірним для більшості ступенів товщини, але на його динаміку вплинув також і вітровал через зрідження намету

Шкільна система освіти КНР: сучасний стан та шляхи розвитку

This article is intended to provide an overview of education in China today, including mechanisms the country uses to manage its education system, as well as current policies and reforms. It focuses on education in mainland China, and started with a brief overview into the quick facts about special administrative regions (Hong Kong, Macau) and Taiwan. Mainland China, Taiwan, Hong Kong and Macao are connected not only by the geographic proximity of their territories, but also shared cultural and linguistic characteristics. According to National Bureau of Statistics of China, China has the largest education system in the world. With almost 260 million students and over 15 million teachers in about 514 000 schools, excluding graduate education institutions, China’s education system is not only immense but diverse. The article also highlights the main official documents, which regulate the functioning of the school system, such as education laws, the strategic plan for reform and development of education at all levels in China during 2010-2020, etc. The last one delineates national strategies, tasks and system reforms. It also describes education development mission. As to compulsory education development mission, it is: consolidating, enhancing nine-year compulsory education; promoting balanced development in compulsory education; lessening schoolwork burdens on primary, middle school students. In accordance with the Plan, the strategic goals to be attained by the year 2020 are to basically modernize education, bring a learning society into shape, and turn China into a country rich in human resources. It is concluded that the organization of China’s school system has moved from a highly centralized, national system to one that is much more decentralized. It has made the school system more equitable, producing better outcomes for a wider array of students. Strategies such as decentralizing education, stressing on quality assurance and accreditation, and developing various types of education institutions are paying off.Статтю присвячено огляду системи шкільної освіти в Китаї на сучасному етапі, зокрема її організації, механізмам управління, напрямам розвитку. Статтю зосереджено на шкільній системі освіти континентального Китаю, крім того надано короткі відомості про Гонконг, Макао та Тайвань. У статті також висвітлюються основні офіційні документи, які регулюють функціонування шкільної системи, зокрема закони про освіту, стратегічний план реформування та розвитку освіти у Китаї на 2010-2020 рр. тощо. Зроблено висновок, що шкільна система освіти Китаю перейшла від національної, високоцентралізованої до децентралізованої, що уможливило зробити шкільну освіту більш рівноправною і дозволило покращити якість освіти та забезпечити кращі результати для великої кількості учнів

Емпіричні підходи до прогнозування площі та запасу ялинових (Picea abies (L.) Karst.) лісів Українських Карпат

Stationary investigations of the spruce (Picea abies (L.) Karst.) forests decline in the Ukrainian Carpathians at 22 permanent research sites made it possible to estimate the intensity of their deterioration for the main forest types in which spruce forests grow. This publication proposes a method for predicting the area of ​​spruce forests in the region and volumes of spruce wood according to percentages of the wood volume losses. For the development of the forecast, we took as the basic an identified position that the intensity of the spruce forests decline is determined by such indicators of the forest stands within one type of forest as age group, basal area, and the proportion of spruce in the species composition. Extrapolation function of the existing tendencies of the spruce forests decline used for the calculation for non-surveyed forest types and types of tree stands. These tendencies were as follow: with an increase of the forest types humidity the intensity of the spruce forests decline decreases; with an increase of the forest types fertility the intensity of the spruce forests decline decreases; in non-spruce forest types, the intensity of the spruce forests decline was more than in spruce ones; in mixed forest types, the intensity of the spruce forests decline was less than in pure ones; in forest types outside the natural area of spruce, the intensity of the spruce forests decline was the highest; spruce forests decline begins in middle-aged forests and with age its intensity increases; with basal area decreasing, the intensity of the spruce forests decline increases; with decreasing of the proportion of spruce in the species composition, the intensity of the spruce forests decline decreases. The forecast of the spruce forests decline for the state-owned enterprise "Nadvirnyanske Forestry" in the conditions of the wet common beech – silver fir – Norway spruce fairly fertile forest type gave a loss of 18 percent of the spruce forests area and almost 90 percent of the spruce wood volume in the next 20 years. The authors have prepared proposals for increasing of the regional ​​spruce forests area according to forest types: in mixed fertile forest types – increasing the proportion of spruce in forest cultures to 40-50 %; in pure fairly fertile forest types – increasing the density of spruce in forest cultures to more than 6.5 ths./ha; in other forest types – planting of the spruce forest plantations.Стаціонарні дослідження всихання ялинників Українських Карпат на 22-х постійних дослідних об'єктах дали можливість оцінити інтенсивність їх всихання за основними типами лісу, в яких ростуть ялинники. Запропоновано метод прогнозування площі ялинників регіону та запасів ялинової деревини за отриманими частками всихання. Для розробки прогнозу прийнято за базове ідентифіковане положення, що інтенсивність всихання ялинників визначається такими показниками деревостану в межах одного типу лісу, як: група віку, повнота, частка ялини в породному складі. Для розрахунку використано функцію екстраполяції існуючих тенденцій цих змін на не охоплені дослідженнями типи лісу і типи деревостанів за такими закономірностями: завдяки збільшенню вологості та родючості типів лісу інтенсивність всихання ялини зменшується; у несмерекових типах лісу інтенсивність всихання ялини більша, ніж у смерекових; у змішаних (не однопородних) типах лісу інтенсивність всихання ялини менша за чисті (однопородні) типи лісу; в типах лісу поза межами природного ареалу ялини інтенсивність її всихання найвища; всихання починається у середньовікових лісах і з віком його інтенсивність зростає; внаслідок зменшення повноти інтенсивність всихання зростає; завдяки зменшенню частки ялини в породному складі інтенсивність всихання знижується. За прогнозами всихання ялинників ДП "Надвірнянське лісове господарство" в умовах вологої буково-ялицевої сусмеречини видно, що впродовж 20 років втратиться 18 % площі ялинників та майже 90 % запасів ялинової деревини. Підготовлено пропозиції з відновлення площі ялинників регіону за типами лісу

Впровадження диференційних стратегій у навчальний процес середньої школи США

The thesis is devoted to the problem of implementing the differentiation of education in US school education. In secondary education in the United States teachers differentiate instruction through a variety of different ways: flexible grouping, learning centers, independent study, adjusting questions, choice activities.Тези присвячено проблемі впровадження диференціації навчання у шкільну освіту США.Висвітлено, що у Сполучених Штатах вчителі диференціюють навчання різними способами: гнучке групування, навчальні центри, самостійне вивчення, коригування питань, вибір діяльності

СТАН ЛІСІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ У 2016 РОЦІ ТА ЙОГО ДИНАМІКА ЗА ДАНИМИ МОНІТОРИНГУ

ICP-Forest monitoring program provides European forests health estimation from the late 1980 s. Forty two percent of estimated trees had damages and their main cause was insects. Therefore, our colleagues have been providing Ukrainian Carpathians forests monitoring since 1989 according to the ICP-Forest methods. The results of 13 objects estimation in 2016 and the analysis of regional forests health from 1991 to 2016 are an object of the paper. Our investigation has obtained the following results. Firstly, tree crown defoliation in 2016 fluctuated from 7.1 % – for Silver fir to 12.3 % – for hornbeam. Tree crown damages in 2016 fluctuated from 9.4 % – for Silver fir to 21.4 % – for Pedunculate oak. Dry branches for coniferous species and defoliators (insects) for deciduous species were main types of crown damages this year. The proportion of trees without damages was 40.3 % in 2016. The dynamics of the forests health indicators from 1991 to 2016 was estimated on the example of main species. Their damage (defoliation) class dynamics was similar to the sinewave during last 26 years, but it substantially differs for some species. Norway spruce defoliation class fluctuated from 0.3 to 1.8 and its dynamics approximation had higher assurance (0.72) than other species. Common beech defoliation class fluctuated from 0.4 to 1.2 and its dynamics approximation was the best (0.77). Average forest damages dynamics also was similar to the sinewave during last 26 years in the Ukrainian Carpathians, but its correlation with defoliation dynamics was strong only for Norway spruce (r=0,747), but not for Common beech (r=0.411) and for Pedunculate oak (r=0.466). Norway spruce entomological damages fluctuated from 6 to 22 (mean – 13.6 %) and were maximal within main species. Its dynamics approximation was the best (0.600). Common beech entomological damages fluctuated from 4 to 12 % (mean – 7.2 %) and its dynamics approximation was one of the worst (0.311). Thus we have made certain conclusions. Average health conditions of Ukrainian Carpathians forests were good in 2016 as damages were small. The best health conditions were in regional common beech forests and their intensive improving occurred during last 6 years after their intensive deterioration from 2000 to 2011. Common regional beech forests also had the smallest entomological damages within main forest species, it was insignificant. Health conditions of Ukrainian Carpathians forests were also good during last 26 years (1991-2016). Maximal defoliation and entomological damages were in Norway spruce regional forests and in regional Pedunculate oak forests, but even they were small.По показателям мониторинга в 2016 г. установлено, что состояние лесов Украинских Карпат – хорошее: длина кроны – почти 40 %; дефолиация верхушки – незначительная; дефолиация низа кроны – слабая; дехромация – незначительная; повреждения – слабые. Из основных пород наивысшие показатели дефолиации и дехромации выявлены у дуба черешчатого (слабые), тогда как в бука, ели и пихты они несколько ниже (незначительные). За период наблюдений (1991-2016 гг.) состояние основных пород тоже хорошее. Наивысшие дефолиация и интенсивность энтомоповреждений установлены у ели (14-15 %) и у дуба (13-14 %), но даже они являются слабыми. У бука дефолиация и интенсивность энтомоповреждений пребывают на уровне 7 %, то есть незначительные. Динамика большинства показателей мониторинга лесов за последние 26 лет подобна синусоиде, но для разных пород существенно отличается.За показниками моніторингу у 2016 р. з'ясовано, що стан лісів Українських Карпат – добрий: довжина крони – майже 40 %; дефоліація верхівки – відсутня; дефоліація низу крони – слабка; дехромація – відсутня; пошкодження – слабкі. З основних порід регіону найвищі показники дефоліації та дехромації визначено у дуба звичайного (слабкими), тоді як у бука, ялини та ялиці вони дещо нижчі (практично відсутні). За період спостережень (1991-2016 рр.) стан основних порід теж добрий. Найвищі дефоліацію та інтенсивність ентомопошкоджень встановлено в ялини (14-15 %) та в дуба звичайного (13-14 %), але навіть вони є слабкими. У бука дефоліація та інтенсивність ентомопошкоджень становить 7 %, тобто вони практично відсутні. Динаміка більшості показників моніторингу лісів за останні 26 років подібна до синусоїди, але за породами істотно відрізняється

ПРИРОДНЕ ВІДНОВЛЕННЯ БУКОВОГО (Fagus sylvatica L.) ПРАЛІСУ В УМОВАХ ВОЛОГОЇ ЧИСТОЇ БУЧИНИ

Current economic conditions and the Carpathian Convention signed by Ukraine are increasingly focusing on natural regeneration of forests, which guarantee saving funds for reforestation and providing sustainable development of forests. The object of our research was a massif (200 × 500 m = 10 hectares) of Common beech (CB) virgin forest, which was divided into forty (50 × 50 m = 0.25 ha) research plots. There were four inventories on all 40 plots in 2000, 2005, 2010 and 2015. Inventory methods were as follows: measuring and mapping of all trees (DBH ≥ 6 cm, living and dead); measuring of lying deadwood volume for degrees of decay; measuring of undergrowth (DBH < 6 cm, H ≥ 10 cm) number for height groups. 15-year dynamics of natural regeneration in the monodominant beech virgin forests in wet mehatrophic soil conditions indicated permanent presence of a large number of its undergrowth – close to 26 thousand per hectare. But beech proportion in the species composition of undergrowth is two times less than in the virgin stands due to bigger proportion of sycamore (S), Norway maple (NM), ash, and elm. Natural regeneration had a high variability: quantitatively – from 24 to 32 thousand per hectare, and by species composition – from 32CB28NM28S9Ash3Elm to 56CB26S14NM2Ash2Elm0,1MA0,01WC due to the mass presence of new beech, and some wild cherry (WC) and mountain ash (MA) seedlings. Thus, we should make the following conclusions. Natural regeneration had a close relationship with the gaps dynamics in the upper tree layer of virgin forest influenced by natural disasters, and a weak relationship to a volume of the local tree species seed yield. Correlations of undergrowth number on 160 research plots with virgin stand parameters are mainly weak. The highest values of correlation coefficients are obtained between the undergrowth number with a tree basal area (v = 0.17-0.28) and with a wood volume (v = 0.15-0.30). Mutual correlations between parameters of natural regeneration were significantly higher – for example high correlation of the total undergrowth number with small (10 cm > H < 30 cm) undergrowth number (v = 0.84) and with average (30 cm > H < 130 cm) undergrowth number (v = 0.79).Стационарные исследования 15-летней динамики естественного восстановления на 10 га монодоминантного букового девственного леса в условиях влажной чистой бучины указали на постоянное присутствие значительного количества подроста (26 тыс. шт./га), но участие бука в его составе в два раза меньше, чем в древостое. Выявлена высокая изменчивость естественного возобновления, как количественно (от 24 до 32 тыс. шт./га), так и по породному составу (от 3Бк3Яв3Клг1Яс+Ильм до 6Бк3Яв1Клг+Ильм, Яс, Ряб, Чш) за счёт массового появления мелкого подроста бука, черешни и рябины. Установлена зависимость показателей подроста в большей степени от динамики прогалин в основном ярусе девственного леса под влиянием стихийных явлений, а в меньшей – от успешности плодоношения местных пород. Корреляция количества подроста на 160 исследовательских объектах с показателями древостоя девственного леса в большинстве слаба. Наибольшие значения коэффициентов корреляции получено для взаимосвязей количества подроста с абсолютной полнотой (0,17-0,28) и запасом древесины (0,15-0,30). Взаимная корреляция между показателями естественного возобновления уже значительно выше, в частности выявлена высокая корреляция общего количества подроста с количеством мелкого (0,84) и среднего (0,79) подроста.Стаціонарні дослідження 15-річної динаміки природного відновлення на 10 га монодомінантного букового пралісу в умовах вологої чистої бучини вказали на постійну присутність значної кількості підросту (26 тис. шт./га), але частка бука в його складі в два рази менша, ніж у деревостані. Виявлено високу мінливість природного відновлення, як кількісно (від 24 до 32 тис. шт./га), так і за породним складом (від 3Бк3Яв3Клг1Яс+Ільм до 6Бк3Яв1Клг+Ільм, Яс, Гор, Чш) внаслідок масової появи дрібного букового підросту та підросту черешні і горобини. Встановлено залежність показників підросту більшою мірю від динаміки прогалин в основному наметі пралісу під впливом стихійних явищ, а меншою – від успішності плодоношення місцевих порід. Кореляція кількості підросту на 160 дослідних об’єктах з показниками деревостану пралісу здебільшого слабка. Найбільші значення коефіцієнтів кореляції отримано для взаємозв’язків кількості підросту з абсолютною повнотою (0,17-0,28) та запасом деревини (0,15-0,30). Взаємна кореляція між показниками природного відновлення має вже значно вищі значення, зокрема виявлено високу кореляцію загальної кількості підросту з кількістю дрібного (0,84) та середнього (0,79) підросту