Збільшення енергобезпеки країни за рахунок відновлювальних джерел енергії: напрямки реалізації

У статті розглянуті основні позитивні та негативні риси типів відновлювальних джерел енергії з метою оцінки найбільш перспективних на території України. Пропонується напрям розвитку країни з метою збільшення енергетичної безпеки та енергетичної незалежності за рахунок збільшення інвестицій до сектору виробництва енергії за рахунок відновлювальних джерел.In this article the authors discuss the basic positive and negative features of the different types of renewable energy sources. The aim of this article is to find the most attractive renewable energy sources for Ukraine. The proposed direction for the country is to increase energy security and energy independence. This can be accomplished by increasing investment in the sector of renewable energy sources

Progress and trends in pediatric hematopoietic cell transplantation in Central-East European countries

Hematopoietic cell transplantation (HCT) is widely used as a treatment for acquired and congenital disorders. In recent years, a significant increase in transplant activity around the world has been observed, especially in Eastern European countries. This article aimed to assess progress and trends in pediatric HCT in Central-Eastern European countries between 2013 and 2018. Transplant activity survey in 2013 and 2018 in nine Central-Eastern European countries (Czech Republic, Croatia, Hungary, Lithuania, Poland, Romania, Slovakia, Slovenia, and Ukraine) was performed. The highest transplant rates in total were found in the Czech Republic and Hungary. When calculated per 10 million of the pediatric population, a 25.9% increase in the number of allo-HCT was observed with the highest in Croatia, Romania, Lithuania, and Poland; and a 12.2% increase in the number of auto-HCT was observed with the highest in Slovenia, Slovakia, Romania, Poland, Ukraine, and Croatia. We have shown, over the years 2013 and 2018, in some countries of Central-Eastern Europe that there was a significant increase in transplant activity, especially in those with the lower rates. This increase was observed mainly in centers already existing in 2013, especially in the allo-HCT setting. The rise of activity was significantly less influenced by the creation of new transplant centers or the increase in the number of pediatric transplant beds. In conclusion, our analysis indicates that in the Czech Republic, Hungary, Lithuania, and Slovenia, the actual infrastructure and the number of HCTs cover the needs, whereas in other countries, especially in Romania and Ukraine, the number of HCT needs to be increased

European Energy Collaboration: Modern Smart Specialization Strategies

Враховуючи важливість енергетичного співробітництва в Європі, можливості забезпечити розвиток інфраструктури та встановити необхідні взаємозв'язки між операторами енергоресурсів, керувати потоками енергії та комунікацією між агентами загальноєвропейського енергетичного ринку, застосовувати інноваційні технології для досягнення переваг в розумній спеціалізації у роботі виділено відповідні стратегії. Існуючі енергетичні системи недостатньо оснащені для задоволення найновіших потреб користувачів за такими параметрами, як енергоефективність, надійність, економічність, відповідальність за довкілля. Враховуючи ці параметри, можна знайти майбутній вектор спеціалізації країн в енергетичній сфері. Впровадження розумних енергетичних мереж є необхідним для підвищення енергоефективності, стимулювання економічного розвитку та зростання. У зв'язку з цим формування енергетичної політики Європейського Союзу спрямоване на підвищення безпеки енергопостачання та покращення використання відновлюваної енергії за допомогою різних стимулюючих заходів, передбачених стратегіями та директивами держав-членів ЄС. На сьогодні розвинені країни трансформують свої національні стратегії з розширення відновлюваних джерел енергії у споживанні енергії у всіх секторах економіки. Енергетична політика разом із політикою енергетичної безпеки формується з урахуванням нових потреб розвитку енергетичної інфраструктури. Не всі європейські країни мають достатні запаси традиційних джерел енергії, тому існує необхідність імпорту ресурсів. З огляду на суперечки, що виникають між країнами щодо транспортування енергії, економічного та політичного втручання, європейські країни шукають стійкі джерела енергії для диверсифікації енергопостачання. Таким чином, енергетична безпека досягається за рахунок розширення споживання відновлюваної енергії, виробленої з внутрішніх або зовнішніх джерел енергії. Саме тому пріоритетним завданням є впровадження розумних технологій в енергетичному секторі, належне співробітництво та співпраця для стратегічної перебудови енергетичного ринку. У цьому напрямку все більше уваги приділяється розвитку розумних мереж як основи для майбутнього розвитку енергетичного сектору. Однак слід зазначити, що впровадження технологій інтелектуальних мереж є досить складним процесом, що вимагає глибоких досліджень та аналізу.Учитывая важность энергетического сотрудничества в Европе, возможности для обеспечения развития инфраструктуры и установления необходимых взаимосвязей между операторами энергоресурсов, для управления потоками энергии и коммуникации между участниками общеевропейского энергетического рынка, для применения инновационных технологий для достижения выгод были определены стратегии умной специализации. Существующие энергетические системы недостаточно оснащены для удовлетворения новейших потребностей пользователей по таким параметрам, как энергоэффективность, надежность, экономичность, ответственность за окружающую среду. С учетом этих параметров можно определить будущий вектор специализации стран в сфере энергетики. Развертывание интеллектуальных энергосетей необходимо для повышения энергоэффективности и стимулирования экономического развития. В связи с этим формирование энергетической политики Европейского Союза направлено на повышение безопасности энергоснабжения и улучшение использования возобновляемых источников энергии с помощью различных мер стимулирования, предусмотренных стратегиями и директивами государств-членов ЕС. В настоящее время развитые страны трансформируют свои национальные стратегии в сторону расширения использования возобновляемых источников энергии и потреблении возобновляемой энергии во всех секторах экономики. Энергетическая политика вместе с политикой энергетической безопасности формируется с учетом возникающих потребностей развития энергетической инфраструктуры. Не все европейские страны обладают достаточными запасами традиционных источников энергии, поэтому существует необходимость в импорте ресурсов. Принимая во внимание споры, возникающие между странами по поводу транспортировки энергии, экономического и политического вмешательства, европейские страны ищут устойчивые источники энергии для диверсификации поставок энергии. Таким образом, энергетическая безопасность достигается за счет увеличения потребления возобновляемой энергии, вырабатываемой из внутренних или внешних источников. Вот почему приоритетной задачей является внедрение интеллектуальных технологий в энергетическом секторе, надлежащее сотрудничество и взаимодействие для стратегической реструктуризации энергетического рынка. В этом направлении все больше внимания уделяется развитию интеллектуальных сетей как основы будущего развития энергетического сектора. Однако следует отметить, что внедрение технологий умных сетей - довольно сложный процесс, требующий глубоких исследований и анализа.Given the importance of energy cooperation and collaboration in Europe, possibilities to provide the infrastructure development and to establish the necessary interconnections between energy resource operators, to manage energy flows and communication among Pan-European energy market agents, to apply innovative technologies to achieve the benefits in smart specialization strategies are highlighted. The existing energy systems are insufficiently equipped to meet the users’ newest needs by such parameters as energy efficiency, reliability, cost-effectiveness, responsibility for the environment. Taking these parameters into account, one can find the future specialization vector of countries in the energy sphere. The deployment of smart energy grids is indispensable for improving energy efficiency, stimulating economic development and growth. In this regard, the formation of the European Union's energy policy is aimed at increasing security of energy supply and improving the renewable energy use through various incentive measures provided by the strategies and directives of EU Member States. Nowadays, developed countries are transforming their national strategies to expand renewable energy sources in energy consumption across all sectors of the economy. Energy policies, together with energy security policies, are formed to take into account the emerging needs of energy infrastructure development. Not all European countries have sufficient reserves of conventional energy sources, so there is a need to import resources. Given the controversy that arises between countries over energy transportation, economic and political interference, European countries are looking for sustainable energy sources to diversify their energy supply. Thus, energy security is achieved by expanding the consumption of renewable energy generated from internal or external energy sources. That is why the priority task is to introduce and to implement smart technologies in the energy sector, proper cooperation and collaboration for a strategic restructuring of the energy market. In this direction, more and more attention is paid to the development of smart grids as a basis for the future development of the energy sector. However, it should be noted that smart grid technologies implementation is a rather complex process that requires deep studies and analysis

Модель системи управління ефективністю та прогнозування використання електричної енергії

Мета роботи - моделювання системи управління та прогнозування використання теплової і електричної енергії та апробація отриманих результатів на прикладі закладів освіти. Предмет дослідження – система внутрішніх (техніко-економічних, структурних режимних) та зовнішніх (метеорологічних, екологічних, паливноенергетичних, макроекономічних) факторів, що обумовлюють обсяги і режими споживання енергії та відносини між суб’єктами управління з приводу ефективного використання електричної енергії

Формалізація явних та латентних конвергентних зв’язків між інвестиційними та податковими каналами нелегального виведення капіталу

Мета роботи – формування методологічних засад та методичного інструментарію запобігання інвестиційним та податковим злочинам з метою нелегального виведення капіталу за кордон, наукове обґрунтування та розробка механізму протидії тіньовим схемам виведення капіталу, який міститиме чіткі алгоритми та цільові орієнтири боротьби з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом

Збільшення енергобезпеки країни за рахунок відновлювальних джерел енергії: напрямки реалізації

У статті розглянуті основні позитивні та негативні риси типів відновлювальних джерел енергії з метою оцінки найбільш перспективних на території України. Пропонується напрям розвитку країни з метою збільшення енергетичної безпеки та енергетичної незалежності за рахунок збільшення інвестицій до сектору виробництва енергії за рахунок відновлювальних джерел.In this article the authors discuss the basic positive and negative features of the different types of renewable energy sources. The aim of this article is to find the most attractive renewable energy sources for Ukraine. The proposed direction for the country is to increase energy security and energy independence. This can be accomplished by increasing investment in the sector of renewable energy sources

Progress and trends in pediatric hematopoietic cell transplantation in Central-East European countries

Hematopoietic cell transplantation (HCT) is widely used as a treatment for acquired and congenital disorders. In recent years, a significant increase in transplant activity around the world has been observed, especially in Eastern European countries. This article aimed to assess progress and trends in pediatric HCT in Central-Eastern European countries between 2013 and 2018. Transplant activity survey in 2013 and 2018 in nine Central-Eastern European countries (Czech Republic, Croatia, Hungary, Lithuania, Poland, Romania, Slovakia, Slovenia, and Ukraine) was performed. The highest transplant rates in total were found in the Czech Republic and Hungary. When calculated per 10 million of the pediatric population, a 25.9% increase in the number of allo-HCT was observed with the highest in Croatia, Romania, Lithuania, and Poland ; and a 12.2% increase in the number of auto-HCT was observed with the highest in Slovenia, Slovakia, Romania, Poland, Ukraine, and Croatia. We have shown, over the years 2013 and 2018, in some countries of Central-Eastern Europe that there was a significant increase in transplant activity, especially in those with the lower rates. This increase was observed mainly in centers already existing in 2013, especially in the allo-HCT setting. The rise of activity was significantly less influenced by the creation of new transplant centers or the increase in the number of pediatric transplant beds. In conclusion, our analysis indicates that in the Czech Republic, Hungary, Lithuania, and Slovenia, the actual infrastructure and the number of HCTs cover the needs, whereas in other countries, especially in Romania and Ukraine, the number of HCT needs to be increase

Формування дорожньої карти сталого енергетичного розвитку країни

Об’єкт дослідження – система соціо-еколого-економічних відносин, які виникають при мінімізації розривів енергоефективності. Метою дослідження – формування методичного інструментарію організаційного, інформаційного та управлінського забезпечення мінімізації розривів енергоефективності країни на основі економіко-математичного моделювання причинно-наслідкових комунікативних зв’язків стейкхолдерів при прийнятті енергоефективних рішень. Методи дослідження – використано економіко-математичне моделювання при оцінюванні та прогнозуванні розривів енергоефективності у національній економіці. У результаті виконання роботи було узагальнено основні типи соціо-еколого-економічних конфліктів при реформуванні екологічної політики, що обумовлюють появу розривів енергоефективності у національній економіці. Розроблено методичний інструментарій оцінювання розривів енергоефективності у національній економіці, що базується на використанні стохастичного фронтирного аналізу та функції енерговідстані Шепарда, враховує випадковий характер ендогенних детермінант розривів енергоефективності, а також їх причинно-наслідковий зв’язок із рівнями глобалізації, відкритості національної економіки та урбанізації як екзогенними детермінантами. Сформовано інструментарій для прогнозування обсягу розривів енергоефективності у національній економіці, здійснено на засадах методології Бокса-Дженкінса з використанням авторегресійного інтегрованого моделювання ARIMA та дозволило визначити таргети державної стратегії переходу до вуглецево-нейтральної економіки. Розроблено організаційно-комунікаційну схему взаємодії та узгодження інтересів стейкхолдерів

Модель системи управління ефективністю та прогнозування використання електричної енергії

Об’єкт дослідження - принципи і методи логіко-структурного моделювання системи управління ефективністю та прогнозування використання теплової і електричної енергії. Мета роботи - моделювання системи управління та прогнозування використання теплової і електричної енергії та апробація отриманих результатів на прикладі закладів освіти