Self-monitoring of Blood Glucose in Black Caribbean and South Asian Canadians with Non-insulin Treated Type 2 Diabetes Mellitus: A Qualitative Study of Patients’ Perspectives.

Abstract Background:To examine the views and current practice of SMBG among Black Caribbean and South Asian individuals with non-insulin treated Type 2 diabetes mellitus. Methods: Twelve participants completed semi-structured interviews that were guided by the Health Belief Model and analyzed using thematic network analysis. Results: The frequency of monitoring among participants varied from several times a day to once per week. Most participants expressed similar experiences regarding their views and practices of SMBG. Minor differences across gender and culture were observed. All participants understood the benefits, but not all viewed SMBG as beneficialto their personal diabetes management. SMBG can facilitate a better understanding and maintenance of self-care behaviours. However, it can trigger both positive and negative emotional responses, such as a sense of disappointment when high readings are not anticipated, resulting in emotional distress. Health care professionals play a key role in the way SMBG is perceived and used by patients. Conclusion:While the majority of participants value SMBG as a self-management tool, barriers exist that impede its practice, particularly its cost. How individuals cope with these barriers is integral to understanding why some patients adopt SMBG more than others

ДІАГНОСТИКА ТА КОРЕКЦІЯ МАГНІЄВОГО ДЕФІЦИТУ У ВАГІТНИХ ІЗ ОБТЯЖЕНИМ ГІНЕКОЛОГІЧНИМ АНАМНЕЗОМ

The aim of the study – to find patients with clinical signs of magnesium deficiency among pregnant women at risk of developing preeclampsia and study the effectiveness of magnesium preparations use for the prevention of preeclampsia. Materials and Methods. The examination and complex oral prophylaxis of late gestosis in 100 pregnant women (group I) from the risk group of this complication of pregnancy were provided. The results were compared with the data from the observation of 50 pregnant women (group II) from the risk group of preeclampsia, in whom we did not add magnesium to the prophylaxis complex. The control group (CG) was 50 healthy women with a physiological duration of pregnancy. The presence of magnesium deficiency was determined by the results of the study of survey data recorded in the questionnaire developed by us to study the deficiency of magnesium in pregnant women. Magnesium monoprophylaxis of preeclampsia was carried out with the following drugs: Magnesium oxide, light 342 mg and magnesium carbonate light 670 mg, which corresponds to 365 mg of ions Mg ++ – 1 tablet per day with intermittent courses – 10–12; 22–26; 30–32 weeks of pregnancy. Microgranular magnesium oxide powder, 535 mg, corresponding to 300 mg of magnesium and magnesium oxide light 403.0–435.2 mg, which corresponds to 243 mg of magnesium ions. Drugs were prescribed from 10 weeks throughout the pregnancy of 1 tablet once a day. Results and Discussion. The results of the prophylactic use of oral magnesium preparations showed high efficacy, harmlessness and good tolerability of the proposed therapy, compared with generally accepted approaches (Ministry of Health protocol). In the group of pregnant women who used magnesium preparations (group I), the frequency of the threatened abortion and placental dysfunction was much lower. The effectiveness of the pre-eclampsia prevention was 96.0 % in the group I and only 68.0 % in the group of patients that prevented preeclampsia from the protocol (group II). Conclusions. It is determined that patients from the risk group of preeclampsia require the administration of magnesium preparations, lifestyle and nutrition corrections. Preventive administration of magnesium preparations in patients at risk of developing preeclampsia is highly effective, harmless and well tolerated. The effectiveness of pre-eclampsia prevention is 96.0 %.Цель исследования – выделение пациенток с клиническими признаками дефицита магния среди беременных из группы риска развития преэклампсии и изучение эффективности применения у них препаратов магния для профилактики преэклампсии. Материалы и методы. Нами осуществлено обследование и комплексную пероральную магниевую профилактику позднего гестоза у 100 беременных (I группа) из группы риска возникновения данного осложнения беременности. Результаты сравнивали с данными наблюдения за 50-ю беременными (II группа) из группы риска возникновения преэклампсии, которым к профилактическому комплексу пероральные препараты магния не добавляли. Контрольную группу (КГ) составили 50 здоровых женщин с физиологическим течением беременности. Наличие дефицита магния определяли по результатам изучения данных опроса, зафиксированных в разработанной нами анкете для исследования дефицита магния у беременных. Магниевую монопрофилактику преэклампсии осуществляли такими препаратами: Магния оксид легкий 342 мг и магния карбонат легкий 670 мг, что соответствует 365 мг ионов Mg++ – по 1 шипучей таблетке в сутки прерывистыми курсами – в 10–12; 22–26; 30–32 недели беременности. Микрогранулированный порошок магния оксид, 535 мг, что соответствует 300 мг магния и магния оксида легкого 403,0–435,2 мг, что соответствует ионам магния 243 мг. Препараты назначали с 10 недель в течение всей беременности по 1 таблетке 1 раз в сутки. Результаты исследования и их обсуждение. Результаты профилактического применения пероральных препаратов магния показали высокую эффективность, безвредность и хорошую переносимость предложенной терапии по сравнению с общепринятыми подходами (протокол МОЗ). В группе беременных, которые принимали препараты магния (I группа), значительно меньшей была частота угрозы прерывания беременности и плацентарной дисфункции. Эффективность профилактики преэклампсии составляла 96,0 % в I группе и только 68,0 % в группе пациенток, которым профилактика преэклампсии осуществлялась по протоколу (II группа). Выводы. Выявлено, что пациентки из группы риска развития преэклампсии нуждаются в назначении препаратов магния, коррекции образа жизни и питания. Профилактический прием препаратов магния пациентками из группы риска развития преэклампсии является высокоэффективным, безвредным и хорошо переносится. Эффективность профилактики преэклампсии составляет 96,0 %.Мета дослідження – виокремлення пацієнток із клінічними ознаками дефіциту магнію серед вагітних із групи ризику розвитку прееклампсії і вивчення ефективності застосування в них препаратів магнію для профілактики прееклампсії. Матеріали та методи. Нами здійснені обстеження і комплексна пероральна магнієва профілактика пізнього гестозу у 100 вагітних (I група) із групи ризику виникнення цього ускладнення вагітності. Результати порівнювали із даними спостереження за 50-ма вагітними (II група) з групи ризику виникнення прееклампсії, яким до профілактичного комплексу пероральні препарати магнію не додавали. Контрольну групу (КГ) склали 50 здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Наявність дефіциту магнію визначали за результатами вивчення даних опитування, зафіксованих у розробленій нами анкеті для дослідження дефіциту магнію у вагітних. Магнієву монопрофілактику прееклампсії здійснювали такими препаратами: Магнію оксид легкий 342 мг і магнію карбонат легкий 670 мг, що відповідає 365 мг іонів Mg++ – по 1 шипучій таблетці на добу переривчастими курсами – у 10–12; 22–26; 30–32 тижні вагітності. Мікрогранульований порошок магнію оксид, 535 мг, що відповідає 300 мг магнію і магнію оксиду легкого 403,0–435,2 мг, що відповідає іонам магнію 243 мг. Препарати призначали з 10 тижнів протягом усієї вагітності по 1 таблетці 1 раз на добу. Результати дослідження та їх обговорення. Результати профілактичного застосування пероральних препаратів магнію показали високу ефективність, нешкідливість і гарну переносимість запропонованої терапії порівняно із загальноприйнятими підходами (протокол МОЗ). У групі вагітних, які використовували препарати магнію (I група), значно меншою була частота загрози переривання вагітності та плацентарної дисфункції. Ефективність профілактики прееклампсії становила 96,0 % у I групі і тільки 68,0 % у групі пацієнток, яким профілактика прееклампсії здійснювалась за протоколом (II група). Висновки. Визначено, що пацієнтки із групи ризику розвитку прееклампсії потребують призначення препаратів магнію, корекції способу життя та харчування. Профілактичний прийом препаратів магнію пацієнтками з групи ризику розвитку прееклампсії є високоефективним, нешкідливим і гарно переноситься. Ефективність профілактики прееклампсії становить 96,0 %

КОМПЛЕКСНА ТЕРАПІЯ ГІПЕРПЛАСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЕНДОМЕТРІЮ

 Leading role of the inflammatory process in etiopathogenesis of polyposis in endometrium and insufficient effectiveness of antibacterial therapy of these disorders leads to the necessity in improvement of treating approaches. Results of organopreserving intrauterine cryosurgery of polyposis in endometrium with following administration of antibiotics and Distreptaza in postoperative period without additional usage of hormonal therapy testify to the high effectiveness of this method ( 98 % ) in case of the usage of low temperature cryoinfluence (from -160°C to - 170°C). Ведущая роль “воспалительного” процесса в этиологии полипоза эндометрия и недостаточная эффективность антибактериальной терапии этих заболеваний обуславливает совершенствование лечебных подходов. Результаты органосохраняющей внутриматочной криохирургии поли поза эндометрия с последующим назначеним в послеоперационном периоде антибиотиков и дистрептазы без дополнительного использования гормональных препаратов указывают на высокую эффективность метода (98,0%) при использовании низких температур криовоздействия (от-160 до -170 С0). Провідна роль “запального” процесу в етіопатогенезі поліпозу ендометрію і недостатня ефективність антибактеріально терапі цих захворювань обумовлює необхідність удосконалення лікувальних підходів. Результати органозберігаючо внутрішньоматково кріохірургі поліпозу ендометрію з наступним призначенням у післяопераційному періоді антибіотиків і “Дістрептази” без додаткового використання гормонально терапі вказують на високу ефективність методу (98,0%) у разі використання низьких температур кріовпливу (від-160 до - 170 С0)

ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЛАЦЕНТ У ПОРОДІЛЬ ІЗ ГРУПИ ВИСОКОГО РИЗИКУ РОЗВИТКУ ПЛАЦЕНТАРНОЇ ДИСФУНКЦІЇ.

This articie shows the importance of piacentai dysfunction among obstetric and perinatai pathoiogy. The infiuence of concomitant diseases and pregnancy compiications on utero-piacentai and feto-piacentai biood fiowfoiiowed by inevitabie morphoiogicai changes in piacenta has been demonstrated. The most significant risk factors of piacentai dysfunction were chronic saipingoophoritis, iron deficient anemia and hypertensive disorders. In the cohort of pregnant women with high risk of piacentai dysfunction morphoiogicai features of piacenta has been studied. Piacentai pathoiogy reveais the deveiopment of compensative changes with their subsequent overioading and exhaustion.In a cohort of pregnant women with chronic saipingoophoritisand iron deficient anemia piacentai changes mostiy represented by compensative and adoptive changes that can be ciassified as compensated piacentai dysfunction. In case of hypertensive disorders during pregnancy piacentai morphoiogy corresponds to decompensated piacentai dysfunction. This study demonstrates the high risk of piacentai dysfunction in a cohort of pregnant women with chronic saipingoophoritis, iron deficient anemia and hypertensive disorders.Our resuits indicate the need of timeiy risk factors identification. As soon as risk factors of piacentai dysfunction have been found preventive measures may ensure uneventfui pregnancy course and deiivery of heaithy newborn.В статье пpивeдeнa актуальность плaцeнтapнoй дисфункции cpeди а к у ш ^ ^ о й и пepинaтaльнoй патологии. Выявлено влияние экcтpaгeнитaльнoй и акуш^^ой патологи мaтepи во вpeмя бepeмeннocти на мaтoчнo-плaцeнтapный, а в дальнейшем и фeтo-плaцeнтapный кpoвoтoк, что пpивoдит к нeoбpaтимым мopфoлoгичecким пpoцeccaм в плаценте. К самым важным факторам pиcкa относятся бepeмeнныe с xpoничecким caльпингooфopитoм иосложнением бepeмeннocти железодефицитной анемией и поздним гестозом. В peзyльтaтe исследования были изучены мopфoлoгичecкиeособенности плаценту poдильниц из фуппы высокого pиcкa paзвития плaцeнтapнoй дисфункции. Выявленные мopфoлoгичecкиe изменения плацент у бepeмeнныx из гpyппы pиcкa paзвития плaцeнтapнoй дисфункции oтoбpaжaюттенденцию paзвития кoмпeнcaтopнo-пpиcпocoбитeльныx peaкций с последующим иx нaпpяжeниeм и истощением. Пpи наличииу бepeмeннoй xpoничecкoгo caльпингooфopитa и осложнении бepeмeннocти анемией данные мopфoлoгичecкoгo исследования свидетельствуют об активации кoмпeнcaтopнo-пpиcпocoбитeльныx pearaj^ плаценты, cpeди кoтopыx пpeвaлиpyют изменения, xapaктepныe для кoмпeнcиpoвaннoй плaцeнтapнoй дисфункции. Компенсатс^ные изменения плацент у женщин с поздним гестозом имеют нepaвнoмepный xapaктep и свидетельствуюто высокой частоте дeкoмпeнcиpoвaннoй плацет^ной дисфункции.Полученные данные дают возможность конста^овать высокую частоту paзвития плaцeнтapнoй дисфункции у бepeмeнныx с такими факте^ами pиcкa, кaкxpoничecкий caльпингooфopит, анемия и поздний гестоз. Наши peзyльтaты указывают на нeoбxoдимocть пpoвeдeния пpoфилaктичecкиx мepoпpиятий по paзвитию плaцeнтapнoй дисфункции у данной кате^^иибepeмeнныx женщин. Выявление дaнныx фактс^ов pиcкa и cвoeвpeмeннaя иx кoppeкция будет залогом неосложненного течения бepeмeннocти и poждeния здopoвыxдетей.У статті наведена актуальність плaцeнтapнoЇдиcфyнкцiЇcepeд aкyшepcькoЇтa пepинaтaльнoЇ патології. Виявлено вплив eкcтpaгeнiтaльнoЇтa aкyшepcькoЇпатологіїмaтepi підчас вагітності на мaткoвo-плaцeнтapний, а вподальшому і фeтo-плaцeнтapний фовообіг, що пpизвoдить до нeзвopoтниx мopфoлoгiчниx пpoцeciв в плаценті. Cepeд найважливіша чинників pизикy є вагітні з xpoнiчним caльпiнгooфopитoм та ускладненням вагітності залізодефіцитною анемією і пізнім гестозом. В peзyльтaтi дослідження було вивчено мopфoлoгiчнi особливості плаценту пopoдiльз фупи високогоpизикy poзвиткy плaцeнтapнoЇ дисфункції. Виявлені мopфoлoгiчнi зміни плацент у вaгiтниx із гpyпи pизикy poзвиткy плaцeнтapнoЇ дисфункції вiдoбpaжaють тенденцію до poзвиткy кoмпeнcaтopнo-пpиcтocoвниx peaкцiй з наступним 'fx нaпpyжeннямтa виснаженням. У paзi наявності у вaгiтнoЇxpoнiчнoгo caльпiнгooфopитy та ускладнення вагітності анемією данімopфoлoгiчнoгo дослідження свідчать пpo активацію кoмпeнcaтopнo-пpиcтocoвниx peaкцiй плаценти, cepeд якиx пepeвaжaють зміни, xapaктepнi для компенсованої плaцeнтapнoЇ дисфункції. Koмпeнcaтopнi зміни плацент у жінок з пізнім гестозом мають нepiвнoмipний xapaктep та свідчать пpo високу частоту декомпенсованої плaцeнтapнoЇдисфункції. Oтpимaнi дані дають змогу констатувати високу частоту poзвиткy ПД у вaгiтниx з такими фaктopaми pизикy, якxpoнiчний caльпiнгooфopит, анемія та пізній гестоз. Наші peзyльтaти вказують на нeoбxiднicть пpoвeдeння пpoфiлaктичниxзaxoдiв щодо poзвиткy плaцeнтapнoЇдиcфyнкцiЇy даної кaтeгopiЇвaгiтниx жінок. Виявлення дaниx чинників pизикy та своєчасна ix кopeкцiя буде підставою для неускладненого пepeбiгy вагітності та нapoджeння здopoвиx дітей

ОРГАНОЗБЕРІГАЛЬНА ТЕРАПІЯ ПАТОЛОГІЇ МАТКИ У ХВОРИХ З ЕКСТРАГЕНІТАЛЬНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

Мета дослідження – оцінка ефективності й безпечності використання внутрішньоматкової кріохірургії для лікування поєднаної патології ендо- та міометрія в пацієнток у перименопаузі, які мають соматичну патологію. Матеріали та методи. Обстежено і проліковано 100 пацієнток із гіперплазією ендометрія і складною соматичною патологією. Вік пацієнток варіював від 46 до 60 років і в середньому становив (54,2±6,7) року. Кріохірургічні втручання проводили за допомогою установки «Кріо-Пульс», у якій як холодоагент використовують рідкий азот. Температура кріовпливу на патологічний ендометрій становила від -140 до -170 0С. Тривалість кріовпливу і температура кріоаплікатора залежали від патоморфологічного діагнозу і збільшувалися нами у випадках комплексної (аденоматозної) неатипової гіперплазії в поєднанні з аденоміозом. Для профілактики запальних і ТЕУ в післяопераційному періоді призначали перорально антибактеріальні та ректально тромболітичні препарати. У випадках високого ризику виникнення ТЕУ хворим рекомендували прийом НМГ, еластичну компресію нижніх кінцівок і прийом судинних препаратів протягом 2–3-х місяців. Результати дослідження та їх обговорення. На підставі результатів комплексного обстеження до та після використання запропонованої терапії і профілактики ускладнень лікування поєднаної патології ендо- та міометрія, на підставі результатів диспансерного спостереження за пацієнтками протягом від 1-го до 6-ти років автори визначились із критеріями ефективності терапії. Через 3 місяці і під час наступних 2-х років диспансерного спостереження це має бути: відсутність скарг, відсутність скарг під час бімануального обстеження, зменшення розмірів матки (УЗД), товщина ендометрія 3–4 мм, від’ємні результати патоморфологічного дослідження аспіратів з порожнини матки. Ефективність лікування, за даними клінічного обстеження і результатами УЗД, становила 82,0 %, профілактики ТЕУ та запальних ускладнень – 100 % випадків. Висновки. 1. Пацієнток перименопаузального періоду з поєднаною патологією ендо- та міометрія на тлі екстрагенітальної патології слід зараховувати до групи ризику виникнення ТЕУ. 2. Методом вибору лікування та профілактики запальних і ТЕУ в таких хворих може бути внутрішньоматкова хірургія в поєднанні з тромбопрофілактикою. 3.Клінічна апробація патогенетично обґрунтованого лікувально-профілактичного методу показала його високу ефективність і нешкідливість для гінекологічних хворих із тяжкою соматичною патологією

MOPФOФУHKЦIOHAЛЬHI ПOKAЗHИKИ MAT^ Й EHДOMETPIЮ У XBOPИX !З ПOЛIПOЗOM EHДOMETPIЮ.

In order,to,study,the,morphoiogicai,changes,of,the,endometrium,in,patients,with,pre-and,postmenopausai,age,suffering,from,endometriaipoiyps,EP),there,were,anaiyzed,1OO,cases,of,EP,in,women,of,different,age,groups,that,were,surveyed,in,the,study,of,features,subendometriai biood fiow, biood fiowin the uterine and internai iiiac arteries with foiiowing morphoiogicai study of the endometrium. Histoiogicai structure of EP depends on the age of patients, in patients younger than SO years, dominated reactive (gianduiarand gianduiar-fibrous poiyps) in women during menopause - fibroid EP. Estimation of the veiocity curves and uterine biood fiowin the internai iiiac arteries in patients with EP shows a decrease of both systoiic and diastoiic biood fiow veiocities and increased peripherai resistance performance. In subendometriaiarteries the picture is opposite: decrease of peripherai resistance and an increase in systoiic and diastoiic biood fiow veiocity. It is determinedthat the most unfavorabie state is combined defeat of myometrium by ieiomyoma with adenomyosis, because the hystoiogicai conciusionsin these patients contain significantiy more precancerous iesionsand Precancer of endometrium and cervix.С целью изучения мopфoфyнкциoнaльныx изменений эндoмeтpия у бoльныx пре- и пocтмeнoпayзaльнoгo вoзpacтa, кoтopыe cтpaдaют пoлипoзoм eндoмeтpия (ПЭ) пpoaнaлизиpoвaнo 1OO cлyчaeв ПЭ, кoтopыe были oбcлeдoвaны в oбъeмe изучения ocoбeннocтeй cyбэндoмeтpиaльнoгo кpoвoтoкa, кpoвoтoкa в мaтoчныx и внyтpeнниx пoдвздoшныxapтepияxc пocлeдyющ,им мopфoлoгичecким иccлeдoвaниeмэндoмeтpия. Гиcтoлoгичecкaя cтpyктypa ПЭзaвиcитoтвoзpacтa бoльныx, тaк, у пaциeнтoк мoлoжe SO лет, пpeoблaдaют aктивныe фopмы (жeлeзиcтыe и жeлeзиcтo-фибpoзныe пoлипы), у женщин в пepиoдe пocтмeнoпayзы -фибpoзныe ПЭ. Oцeнкa кpивыxcкopocтeй кpoвooбpaщeния в мaтoчныxи внyтpeнниx пoдвздoшныxapтepияx у пaциeнтoкc ПЭ пoкaзывaeтуменьшение кaкcиcтoличecкoй тaк и диacтoличecкoй cкopocтeй кpoвoтoкa и увеличение пoкaзaтeлeй пepифepичecкoгo coпpoтивлeния. В yбэндoмeтpиaльныxapтepияx кapтинa пpямo пpoтивoпoлoжнaя: уменьшение пoкaзaтeлeй пepифepичecкoгo coпpoтивлeния и увеличение cиcтoличecкoй и диacтoличecкoй cкopocти кpoвoтoкa. Bыявлeнo, что ocoбeннo нeблaгoпpиятным cocтoяниeм являeтcя coчeтaннoe пopaжeниe миoмeтpия лeйoмиoмoй и aдeнoмиoзoм, пocкoлькy у дaнныx пaциeнтoк гиcтoгичecкиe зaключeния знaчитeльнo чaщe coдepжaт пpeдoпyxoлeвыe и пpeдpaкoвыe пopaжeния эндoмeтpия ишейки мaтки. З мeтoю ВИВЧЄННЯ мopфoфyнкцioнaльниxзмiнeндoмeтpiюyxвopиxпpe- і пocтмeнoпayзaльнoгo віку, які cтpaждaють нa пoлiпoзeндoмeтpiю(ПE) пpoaнaлiзoвaнo 1OO випaдкiв ПE у жiнoк piзниx вiкoвиx груп, які були oбcтeжeнi в oбcязi ВИВЧЄННЯ ocoбливocтeй cyбeндoмeтpiaльнoгo кpoвoтoкy, кpoвoтoкy в мaткoвиx тa внyтpiшнix клyбoвиx apтepiяx з нacтyпним мopфoлoгiчним дocлiджeнням eндoмeтpiю. Гicтoлoгiчнa cтpyктypa ПE зaлeжить від віку xвopиx, тaк, у пaцiєнтoк, мoлoдшиx зa SO p o ^ ,пepeвaжaютьaктивнi фopми (зaлoзиcтi і зaлoзиcтo-фiбpoзнi пoлiпи), вжiнoкy пepioдi пocтмeнoпayзи - фiбpoзнi ПE.Oцiнкa кpивиxшвидкocтeй кpoвooбiгy в мaткoвиxтa внyтpiшнix клyбoвиxapтepiяxy пaцiєнтoк із ПE пoкaзyє зменшення якcиcтoлiчнoї тaк і дiacтoлiчнoїшвидкocтeй кpoвoтoкyтa збільшення пoкaзникiв пepифepiйнoгo oпopy. У cyбeндoмeтpiaльниxapтepiяx кapтинaпpямo пpoтилeжнa: зменшення пoкaзникiв пepифepiйнoгooпopyтa збільшення cиcтoлiчнoїтaдiacтoлiчнoїшвидкocтi кpoвoтoкy.Bизнaчeнo, ino ocoбливo нecпpиятливим cтaнoм єcпoлyчeнeypaжeння мioмeтpiя лeйoмioмoю і aдeнoмioзoм, ocкiлькиyдaниxпaцiєнтoк гicтoгiчнi виcнoвки знaчнo чacтiшe мicтять пepeдпyxлиннi тa пepeдpaкoвi ypaжeння eндoмeтpiю тa шийки мaтки

ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ЯЄЧНИКІВ НА ТРЕТЮ – ЧЕТВЕРТУ ДОБУ ПІСЛЯ ПОЛОГІВ

Мета дослідження – вивчення гормональної функції яєчників у здорових жінок на 3–4-ту добу після фізіологічних пологів шляхом визначення показників кольпоцитологічного дослідження. Матеріали та методи. Обстежено 100 жінок із необтяженим перебігом післяпологового періоду. Контролем слугували дані обстеження 30 здорових невагітних жінок у динаміці менструального циклу. Під час підрахунку в мазку епітеліальних клітин розраховували стандартні індекси і враховували фон мазка. Підраховували такі індекси: індекс дозрівання (ІД), каріопікнотичний індекс (КІ), еозинофільний індекс (ЕІ), індекс складчатості й індекс скупченості. Ми також враховували фон кольпоцитологічного мазка, а саме – наявність елементів, які можуть заважати дослідженню чи вказувати на порушення мікроекології піхви. До таких елементів ми зараховували лейкоцити, коки, палички, еритроцити, наявність цитолізу і фон мазка: слабо мутний, мутний. Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз кольпоцитограм у здорових жінок на 3–4-ту добу після пологів показав, що в умовах різкого падіння рівня гормонів, пов’язаного з пологами і припиненням гормональної діяльності плаценти, з’являється новий тип піхвових мазків – післяпологовий. За кількістю проміжних і поверхневих клітин на 3–4-ту добу після пологів піхвовий мазок найбільш схожий на мазки у здорових невагітних жінок на 7-му добу менструального циклу. Показники ІД у пацієнток основної групи достовірно (р<0,05) різняться від кольпоцитологічних висновків у здорових невагітних жінок і вказують на низьку естрогенну насиченість жіночого організму на 3–4-ту добу після пологів. Для цього типу мазків характерна наявність клітин усіх шарів епітелію піхви, які підлягають у перші дні післяпологового періоду десквамації і деструкції. Для даного типу мазків характерні відсоткові показники кольпоцитологічних індексів у межах: ІД (3,4±1,8/69,0±4,7/27,6±4,5), КІ (29,7±4,6) і ЕІ (15,7±3,6). Таким жінкам властиве переважання слабкої («+») і помірної («++») вираженості індексу складчатості – 74,5 % й індексу скупченості – 71,0 %, що вказує на вкрай низький рівень прогестероної насиченості організму породіль у цей період. Висновки. 1. В умовах різкого падіння рівня гормонів, пов’язаного з пологами і припиненням гормональної діяльності плаценти, з’являється новий тип піхвових мазків – післяпологовий. 2. Для цього типу мазків характерна наявність клітин усіх шарів епітелію піхви, які підлягають у перші дні післяпологового періоду десквамації і деструкції. Для даного типу мазків характерні відсоткові показники кольпоцитологічних індексів у межах: ІД (3,4±1,8/69,0±4,7/27,6±4,5), КІ (29,7±4,6) і ЕІ (15,7±3,6). 3. У таких жінок переважає слабка («+») і помірна («++») вираженість індексу складчатості – 74,5 % й індексу скупченості – 71,0 %, що вказує на вкрай низький рівень прогестеронової насиченості організму породіль у цей період. 4. Для післяпологових кольпоцитологічних мазків характерний також такий фон мазка: підвищена кількість лейкоцитів, різке зниження представників нормальної флори (коки, палички). 5. Отримані результати вказують на незахищеність пологових шляхів жінки після пологів і наявний високий ризик гнійно-запальних ускладнень у цей період

КРІОХІРУРГІЯ ГІПЕРПЛАСТИЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ЕНДОМЕТРІЯ

Patients suffering from pretumour diseases of endometrium have complicated somatical and obstetrical anamnesis such as disorders of system of hemostasis, that leads to high risk of thromboembolitic complications (TEC ). Alternative to hormonal and surgical treatment of these patients we consider to be the use of organopreserving endocryosurgical treatment of hyperplastic diseases of endometrium. Effectiveness of (clinical, morphological, ultrasonical), cryosurgical therapy made up 95,9 %; prevention of TEC - 100% cases.Больные, которые страдают предопухолевыми заболеваниями эндометрия имеют отягощенный соматический и акушерско-гинекологический анамнез, нарушения системы гемостаза, что обуславливает повышенный риск тромбоэмболических осложнений (ТЭО). Альтернативой гормональному и хирургическому лечению данных пациенток считаем использование органосохраняющего эндокриохирургического лечения гиперпластических заболеваний эндометрия. Эффективность (клиническая, морфологическая, ультразвуковая) криохирургического лечения составила 95,9%, профилактики ТЭО - 100% случаевХворі, які страждають передпухлинними захворюваннями ендометрія, мають обтяжений соматичний і акушерсько-гінекологічний анамнез, порушення системи гемостазу, що обумовлює підвищений ризиктромбоемболічнихускладнень (ТЕУ). Альтернативою гормональному і хірургічному лікуванню даних пацієнток вважаемо застосування органозберігаючого ендокріохірургічного лікування гіперпластичних захворювань ендометрія. Ефективність (клінічна, морфологічна, ультразвукова) кріохірургічного лікування становила 95,9%, профілактики ТЕУ - 100% випадків

ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ТА ІМУНОГІСТОХІМІЧНІ МАРКЕРИ ЕНДОМЕТРІ Я ТА ЛЕЙОМІОМАТОЗНИХ СТРУКТУР НА ФОНІ АДЕНОМІОЗУ.

In order to study morphological criteria indicating the existing trend to growth of leiomyoma, adenomyosis progression, diffuse leyomiomatosis, hyperplastic processes in the endometrium and choice of tactics of surgical treatment we investigated 15 cases of surgical specimens of patients who underwent hysterectomy. We defined that adenomyosis is often combined with diffuse uterine leyomiomatosis. The minimal activity (Ki-67) of smooth muscle cells was noticed in leiomyomatosis, which are located perifocally to the adenomyosis area; more peripheral – reaction is negative and we can say that the role of diffuse leiomyomatosis in the processes of growth and uterine sizes increasing is insignificant. It was found, that in glandular-fibrous endometrial polyps the expression of steroid hormones is lower in stroma and in glandular structures acompared to the endometrium.С целью изучения морфологических критериев, которые указывают на имеющуюся тенденцию к росту лейомиомы, прогрессирования аденомиоза, диффузного лейомиоматоза, гиперпластических процессов в эндометрии и для выбора тактики оперативного лечения исследовано 15 случаев оперативного материала пациенток, которым была выполнена экстирпация матки. Выявлено, что аденомиоз чаще сочетается с диффузным лейомиоматозом тела матки. В очагах лейомиоматоза, располагающихся перифокально участкам аденомиоза, наблюдается минимальная активность (Кі-67) гладкомышечных клеток; к периферии реакция негативная, что свидетельствует о незначительной роли диффузного лейомиоматоза в процессах роста и увеличения размеров матки. Экспрессия стероидных рецепторов в эндометрии наиболее выражена в функциональном слое и уменьшается в базальных отделах.З метою вивчення морфологічних критеріїв, що вказують на наявну тенденцію до росту лейоміоми, прогресування аденоміозу, дифузного лейоміоматозу, гіперпластичних процесів в ендометрії і для вибору тактики оперативного лікування досліджено 15 випадків операційного матеріалу пацієнток, яким була виконана екстирпація матки. Визначено, що аденоміоз частіше поєднується з дифузним лейоміоматозом тіла матки. У вогнищах лейоміоматозу, розташованих перифокально ділянкам аденоміозу, спостерігається мінімальна активність (Кі-67) гладеньком’язових клітин; більш периферично – реакція є негативною, що свідчить про незначну роль дифузного лейоміоматозу в процесах росту та збільшення розмірів матки. Експресія стероїдних рецепторів в ендометрії найбільш виражена у функціональному шарі і зменшується в базальних відділах

ТРОМБОЛІТИЧНА ТЕРАПІЯ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ДОДАТКІВ МАТКИ

The article describes the results of noninterventional multicentre comparative trial of efficacy and safety of “Distreptaza” in complex treatment of acute and exacerbation of chronic salpingo-oophoritis in women of different age with different etiology of the disease. The results show that usage of Distreptaza in complex treatment of inflammatory diseases of the organs of small pelvis considerably improves clinical and laboratory efficacy of the therapy of chronic salpingo-oophoritis in the stage of exacerbation. Women’s quality of life is improved due to shorter terms of treatment, amelioration of short- and long-term outcomes of treatment.В статье приведены результаты неинтервенционного мультицентрового сравнительного исследования эффективности и безопасности препарата дистрептаза в комплексной терапии острых и обострений хронических сальпингоофоритов у женщин разного возраста и с различной этиологией заболевания. Результаты исследования свидетельствуют о том, что применение Дистрептазы в комплексном лечении ВЗОМТ значительно повышает клиническую и лабораторную эффективность терапии хронического сальпингоофорита в стадии обострения. Сокращение сроков лечения, улучшение непосредственных и отдаленных результатов лечения благоприятно сказывается на качестве жизни пациенток.У статті наведені результати неінтервенційного багатоцентрового порівняльного дослідження ефективності та безпеки препарату дістрептаза в комплексній терапії гострого і хронічного сальпінгоофориту в стадії загострення у жінок різного віку і з різною етіологією захворювання. Результати дослідження свідчать про те, що застосування Дістрептази в комплексному лікуванні ЗЗОМТ значно підвищує клінічну і лабораторну ефективність терапії хронічного сальпінгоофориту в стадії загострення. Скорочення термінів лікування, покращення безпосередніх та віддалених результатів лікування сприятливо відбивається на якості життя пацієнток