Методичні основи визначення впливу структурних чинників демографічних процесів

На демографічні процеси впливає ряд факторів, не в останню чергу структурних, встановлення ступеня дії яких є своєчасним та актуальним завданням геодемографічних досліджень, оскільки вони дають достовірну інформацію про демографічну поведінку. Для вимірювання сили впливу структурних факторів на хід демографічних процесів універсальним інструментом є метод стандартизації демографічних коефіцієнтів. Мета даної статті - виявлення методичних засад встановлення ступеня впливу структурних факторів на зміну демографічних процесів методом стандартизації, представлення результатів апробації на матеріалах народжуваності населення регіонів України. Основний матеріал. Зміст методу стандартизації демографічних коефіцієнтів полягає в усуненні впливу структури населення і вікових інтенсивностей на величину загальних демографічних коефіцієнтів. Виконання стандартизації демографічних коефіцієнтів може здійснюватися на основі даних офіційної статистики та їх статистичної обробки відповідно до поданого узагальненого алгоритму. Зіставлення розрахованих гіпотетичних (стандартизованих) коефіцієнтів досліджуваних демографічних процесів один з одним і з фактичними показниками дозволяє в чисельних вимірах визначити ступінь впливу кожного зі структурних факторів. Визначення ступеня впливу структурних факторів на зміну демографічних процесів має здійснюватися з метою встановлення як територіальних, так і часових особливостей їх зміни. Розглянуто приклад застосування методу стандартизації для встановлення ступеня впливу структурних факторів на зміну народжуваності в Україні. Щоб виявити функціональні можливості застосування цього методу, ми відобразимо його можливості для визначення як територіальних, так і часових особливостей. Були обрані три контрольні дати: 2002 рік (найнижчий рівень народжуваності - 8‰), 2012 рік (найвищий рівень народжуваності - 11,4‰), 2018 рік (остання офіційна статистика - 8,4‰). Для відображення можливостей встановлення та порівняння територіальних особливостей були розглянуті дві області України: Рівненська область (на прикладі регіону з традиційно високим рівнем народжуваності - 11,6‰ у 2018 році) та Сумська область (на прикладі регіону з традиційно низьким рівнем народжуваності - 6,6‰ у 2018 році). Висновки та подальші дослідження. Представлено результати застосування методу стандартизації на матеріалах демографічної статистики Сумської та Рівненської областей за три описані роки, що дозволило встановити ступінь впливу внутрішніх факторів на зміну народжуваності як у територіальному, так і в часовому вимірах. Визначення впливу фактора структури населення і вікової інтенсивності демографічних подій дозволяє виявити і обґрунтувати ті ознаки, які «стираються» при аналізі загальних показників. Розглядається питання ретельного просторово-статистичного аналізу впливу цих факторів на зміну народжуваності в регіонах України, виявлення структурно-динамічних особливостей та переважаючих тенденцій для уточнення найбільш ефективних важелів впливу та нівелювання демографічних проблем, що буде втілено в подальших дослідженнях

Методичні підходи до визначення рівня демографічної безпеки

Демографічні проблеми для України, як і для більшості пострадянських країн, на подив гострі. Одним із показників, що характеризують демографічні процеси, є показник демографічної безпеки, що дозволяє аналізувати поточну ситуацію, виявляти домінуючі процеси, проводити ретроспективний аналіз для визначення можливого стану демографічної ситуації у майбутньому. Мета даної статті - спроба узагальнення досвіду визначення рівня демографічної безпеки, розробки його показника, здійснення визначення рівня демографічної безпеки на матеріалах регіонів України. Основний матеріал. У статті дається трактування поняття «демографічна безпека», визначається його зміст. У спрощеному вигляді та на основі відкритої статистики представлені різні методологічні підходи до його визначення, а також групи показників та їх зміст - показник рівня демографічної безпеки. При розгляді демографічної безпеки як системи параметрів природного та механічного руху і структури населення, що дозволяє ефективно реагувати на внутрішні та зовнішні загрози для сталого розвитку суспільства і життя людини, показник демографічної безпеки є зручним індикатором оцінки. На наш погляд, у спрощеному вигляді та на основі відкритої статистики для визначення рівня демографічної безпеки доцільно використовувати такі показники: загальний приріст населення, коефіцієнт народжуваності, коефіцієнт смертності, коефіцієнт природного приросту, коефіцієнт дитячої смертності, міграційний баланс, демографічне навантаження, старіння населення. Показник демографічної безпеки дозволяє проаналізувати поточну ситуацію, виявити переважаючі тенденції, провести ретроспективний аналіз показників демографічної безпеки регіону з метою визначення можливого стану демографічної ситуації у майбутньому. Для порівняння регіонів України за рівнем територіальної диференціації демографічної безпеки був обраний метод ранжирування; використовуваний показник - показник демографічної безпеки. Представлено результати визначення рівня демографічної безпеки та групування регіонів України за цим показником за даними 2009, 2012, 2016 років. Висновки та подальші дослідження. Демографічна безпека - це відтворення населення у всіх його взаємозв’язках та соціальних характеристиках, обумовлене здатністю демографічних процесів реагувати на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища безпеки. Для вирішення завдань удосконалення відтворення кількісних та якісних параметрів населення України в цілому та її окремих регіонів необхідно враховувати взаємозв’язки і взаємозалежності основних компонентів та факторів демографічної безпеки. Визначення рівня демографічної безпеки дозволяє виявити й обґрунтувати ефективні механізми забезпечення демографічної безпеки, визначити шляхи зниження впливу демографічних проблем формування людського потенціалу територій усіх ієрархічних рівнів

Перспективи розвитку туризму в межах природоохоронних територій Харківської області

Мета статті полягає у висвітленні можливостей і перспектив розвитку туризму в межах природоохоронних тери­торій Харківської області. Основний матеріал. Розглянуто теоретичні аспекти поняття туристичний потенціал. Висвітлено місце Харківської області серед регіонів України за природоохоронними територіями. Незважаючи на те, що Харківська область має найнижчий показник заповідності серед інших регіонів України, в її межах є об’єкти, які заслуговують уваги. Регіональний ландшафтний парк «Ізюмська Лука» на сьогодні не відповідає рангу найвищого значення, але стоїть на розгляді до переведення в національний природний парк. Різноманітність флори і фауни, атрактивність ландшафтів, наявність водних ресурсів та шляхів сполучення недалеко від парку - все це сприяє розвитку турис­тичної діяльності в його межах. У той же час соціально-економічні передумови, а саме низький рівень розвитку інфраструктури поруч з парком, відсутність кваліфікованих трудових ресурсів ускладнюють його подальше можливе використання, а в деяких випадках, навіть, унеможливлюють його. Висновки і подальші дослідження. Регіональний ландшафтний парк «Ізюмська Лука», є сприятливим місцем для організації екостежки в межах його території. Багаті представники флори і фауни - це наукова цінність парку, яка може сприяти подальшому заохоченню туристів в це місце. Маршрут, який ми побудували в межах парку, можна застосовувати для практичного використання, адже він, крім своєї атрактивності, спирається також на зонування парку і включає в себе лише доступні зони для туристів, що важливо для подальшого збереження наукової цінності даної місцевості. До питань, що стримують розвиток даного типу туризму, можна віднести інфраструктурне обслуговування: низь­кий рівень та якість транспортного сполучення; закладів обслуговування: готелі, хостели, кемпінги, кафе; нехватка кваліфікованих трудових ресурсів; низька платоспроможність населення; не зацікавленість даним видом туризму; відсутність іміджу території, комплексного інформаційного забезпечення. Перспективним є створення віртуального екологічного туру в межах регіонального ландшафтного парку «Ізюмська Лука». Такий вид туризму допоможе привернути увагу до об’єкта, підвищить зацікавленість населення, допоможе почати працювати над іміджем території та її рекламою. А вже в подальшому це сприятиме впроваджен­ню та затвердженню цього маршруту на місцевості

Spatiotemporal Analysis of Urban Green Areas Using Change Detection: A Case Study of Kharkiv, Ukraine

Тhe contemporary globalized world characterizes the rapid population growth, its significant concentration in cities, and an increase in the urban population. Currently, many socio-cultural, economic, environmental, and other challenges are arising in modern cities, negatively affecting the state of the urban environment, health, and quality of life.There is a need to study these problems in order to solve them. Urban Green Areas (UGAs) are a part of the social space and a vital part of the urban landscape. They act as an environmental framework of the territory and a factor ensuring a more comfortable environment of human life. This study aims at substantiating the importance of the UGAs, identifying the spatiotemporal dynamics of their functioning, and transforming changes in their infrastructure given the expansion of their functions. This research was carried out as a case study of the second city in Ukraine, Kharkiv. The authors developed and used an original integrated approach using urban remote sensing (URS) and GIS for changes detection to evaluate the current state and monitor spatial transformations of the UGAs. We used several GIS platforms and online resources to overcome the lack of digital cadastre of the thematic municipal area of Kharkiv. This resulted in the present original study. The study analyses the dynamics of the spatial and functional organization of the UGAs according to the Master Plans, plans, maps, and functional zoning of the city for the period from 1867 to 2019. The peripheral green areas became important after the large scale development of the extensive residential areas during the rapid industrial development in remote districts of the city. They provide opportunities for population recreation near living places. Central UGAs are modern, comprehensively developed clusters with multidisciplinary infrastructure, while the peripheral UGAs are currently being developed. The use of URS/GIS tools in the analysis of the satellite images covering 2000–2020 allowed identifying the factors of the UGAs losses in Kharkiv and finding that UGAs were not expanding and partially shrinking during the study period. It is caused by the intensive construction of the residential neighborhoods, primarily peripheral areas, infrastructure development, and expansion of the city transport network. Nonetheless, some sustainable trends of UGA functioning without more or less significant decrease could be proved as existing in a long-term perspective. The authors analyzed and evaluated changes and expansion of the UGAs functions according to modern social demand. The research value of this is the usage of different approaches, scientific sources, URS/GIS tools to determine the UGAs transformation in the second-largest city in Ukraine (Kharkiv), to expand and update the main functions of UGAs and their role in the population’s recreation. The obtained scientific results can be used to update thefollowing strategies, programs, and development plans of Kharkiv

Human-geographical concept of the regional geodemographic system

The synergetic analysis of geodemographic researches indicates that they can be solved with use of modern technologies of management. according to the theory of a sotsioaktogenez, for this purpose it is necessary to define and formulate accurately the purpose of future phase transition, to construct consistent system of the purposes taking into account own and provided resources, to create executive system, effective from the point of view of optimum use of the available methods (technologies) and means of activity, and to control and analyze obtaining result. The analysis of results of social management demands the quantitative description and comparison of real result with his expected model (purpose). The offered concept of geodemographic system of the region on the basis of dissipative structures which treats people, groups of people, society is aimed at the development and functioning of the studied system where the special role belongs to implementation of administrative decisions. In article it is covered the generalized structure of the concept, it is revealed her the purpose, an object subject area. It is defined public and spatial localization of a research, in particular within regional, region and local communities. It is identified geodemographic process as composite human and geographical process as sotsioaktogenez (with determination of stages of motivation, system of the purposes, executive system and result from a line item of society and a family) as self-development and self-organization (with determination of the internal and external factors supporting and evolutionary resources, mechanisms) as process (information exchange, external and internal adaptation). Methodological approaches (geographical, system, synergy, information, historical), research techniques (the analysis of system indices, simulation of a path of development, the component analysis) and evaluation and prognostic simulation are opened. Technological procedures and criteria of control of development of geodemographic system are provided. The offered human and geographical concept of regional geodemographic system is directed, mainly, to creating favorable conditions for simple or expanded reproduction of the population and formation of human potential. Her realization will allow to make the detailed human and geographical analysis of geodemographic system, to reveal problem situations and to find optimum ways of their decision, it is essential to increase effective management of geodemographic process which has to provide result of implementation of the concept - optimization of regional geodemographic system at this development stage. The received result will allow his estimates and comparison with a definite purpose of correction of the purpose according to new to conditions and features of regional geodemographic system. The offered concept can be applied to a research of geodemographic systems of various regions and countries

The modern settlement system of kharkiv region: problems and prospects

В статье рассмотрено значение и особенности современной системы расселения Харьковской области, определены особенности плотности населения региона и факторы, влияющие на ее диспропорцию; проанализи- ровано соотношение сельского и городского населения в Харьковской области; определены проблемы и перспективы развития системы расселения Харьков- ской области, задачи региональной политики

Methods of study population settlement іn socio-economic geography

The article deals with methods of study population settlement in socio-economic geography. It is specially noted features of type of population settlement. It is spoken in detail different methods of regional research. Much attention is given to сentrographical method. The article gives a detailed analysis of spatial interaction between social and geographical objects. Finally, the role of the proposed methods is shown

Geodemographic Forecast of the Kharkiv Region on the Basis of the Component Method

Стаття присвячена розробці прогнозу чисельності та структури населення Харківської області та в розрізі міст й районів за допомогою методу компонент. В статті представлено сучасну статево-вікову структуру населення області та демографічне навантаження, визначено тенденції в розрізі міст та районів області. Наведено методичні основи розрахунку прогнозних значень чисельності населення за допомогою методу компонент, попереднього визначення коефіцієнту дожиття (на основі даних 2009–2013 рр.). Розроблено прогноз чисельності та структури населення області в цілому та окремо в розрізі міст й районів. Обчислено прогнозні значенні демографічного навантаження, представлено перспективні показники статево-вікової структури населення та демографічного навантаження за прогнозний період (2014–2018 рр.) в розрізі міст й районів області.This article deals with development of the forecast of Kharkiv region's population number and structure in a section of the cities and districts by component method. The modern gender and age structure of the regional population, demographic loading, and general tendencies is presented in article. Methodical bases of calculation of expected values of population by component method, preliminary determination of survival coefficient based on 2009–2013 are presented. The forecast of population number and structure of the region in general and separately in the cities and districts is developed. Predicted values of demographic loading, perspective indicators of gender and age structure of the population and demographic loading for the forecast period (2014–2018) in the cities and districts of the region is calculated

Regional settlement system as a basis for the formation of growth poles (case of Kharkiv region)

The article deals with analysis of population resettlement systems of the Kharkiv region in order to allocate the regional growth poles. The analysis of scientific researches in the field of "center-periphery" theories, the theory of "central places" and the study of the supporting framework of resettlement have been carried out. The works by J. Thünen, W. Christaller, A. Lösch, F. Per-roux, W. Isard, G. Lappo and other authors have been analyzed. Some aspects of the urban study woldwide are presented. The spatial formational aspects of the modern urban settlement system of Kharkiv region are revealed. There are two stages of formation of the regional growth poles. stage I – 16-17 centuries, formation of the supporting framework of population settlement in connection with settlement development of the regional territory; stage II – 19-20 centuries, active economic, industrial development of Kharkiv re-gion. In accordance with the theory of integral systems of resettlement, the diversified organizational cores of the settlement system by population of the Kharkiv region have been determined. The organizational core of the rank 1 is Kharkiv (the central city in the region), 2 rank`s cities are Lozova and Izium (major cities of oblast significance), 3 rank`s cities are Kupiansk, Balakliia, Liubotyn, Pervomaiskyi, (cities with the predominance of industrial and transport functions), 4 rank`s cities are Bohodukhiv, Vovchansk, Zmiiv, Barvinkovo, Nova Vodolaga, Vysokyi, Dergachi (regional agro-industrial centers), 5 rank`s cities are Panyutyne, Kozacha Lopan, Borova (cities and villages that have an important transport position), 6 rank`s cities are Blyzniuky, Vilcha, Chervonyi Oskil, Kolomak, Zachepilovka (villages with high development of agriculture). Problems and perspectives of evolution of the Kharkiv re-gion resettlement system are revealed

Application of Cluster Аnalysis for the Study Migrational Processes (Case Study of the Northern-Eastern Economic District of Ukraine)

Стаття присвячена особливостям застосування кластерного аналізу для дослідження міграційних процесів в розрізі міст й районів Північно-Східного економічного району України. В статті наведено методичні основи застосування кластерного аналізу, виконані розрахунки для міст обласного підпорядкування та районів досліджуваного економічного району (на основі даних 2010-2014 рр.). Представлено групування міст обласного підпорядкування та районів Північно-Східного економічного району за 2010 та 2014 рр., встановлено внутрішньорегіональні особливості за показниками міграційних процесів та їх зміни впродовж досліджуваного п’ятирічного періоду.The article deals with application of cluster analysis for the study migration processes within cities and districts of the Northern-Eastern economic district of Ukraine. Methodical bases of cluster analysis application have been provided, calculations for cities of regional subordination and districts of the Northern-Eastern economic district (according to data for 2010-2014) have been executed. Grouping cities of regional subordination and districts of the Northern-Eastern economic district for 2010 and 2014 has been given, internally regional features by indicators of migration processes and their changes during five-year research period have been determined