Electromagnetic torque of valve engine with nonmagnetic anchor

Получены расчетные соотношения электромагнитной момента секции вентильного двигателя с немагнитным якорем на интервале коммутации и определено ее общее выражение при 120-градусном законе коммутации. Произведена оценка пульсаций электромагнитного момента, обусловленных дискретной коммутацией секций якорной обмотки.The ratios for the electromagnetic moment calculation on the switching period in the section of the BLDC with a non-magnetic armature are obtained and general expression of the electromagnetic force at 120-degree switching law is determined. The estimation of the electromagnetic force ripple caused by discrete switching in the armature winding sections is performed

f(R) theories

Over the past decade, f(R) theories have been extensively studied as one of the simplest modifications to General Relativity. In this article we review various applications of f(R) theories to cosmology and gravity - such as inflation, dark energy, local gravity constraints, cosmological perturbations, and spherically symmetric solutions in weak and strong gravitational backgrounds. We present a number of ways to distinguish those theories from General Relativity observationally and experimentally. We also discuss the extension to other modified gravity theories such as Brans-Dicke theory and Gauss-Bonnet gravity, and address models that can satisfy both cosmological and local gravity constraints.Comment: 156 pages, 14 figures, Invited review article in Living Reviews in Relativity, Published version, Comments are welcom

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ДІЄТОТЕРАПІЇ ПРИ ГІПЕРТОНІЧНІЙ ХВОРОБІ

The article features the diet therapy in hypertension, recommendations of the World Health Organization (WHO), leading European nutritionists and cardiologists on the disease. The aim of the study – to get acquainted with the nutritional characteristics of hypertension; analyze known publications on nutrition and diet therapy in hypertension. Also, changes in lifestyle are recommended for the prevention and treatment of hypertension. Cardiovascular disease is one of the leading causes of morbidity and remains one of the major causes of mortality in economically developed countries. One of the most serious health problems today is arterial hypertension, a leading risk factor for myocardial infarction and stroke, as well as the cause of disability and death among people of working age. WHO experts from the 12 largest countries in the world have said that about 20 % of the adult population of the planet suffers from high blood pressure, hypertension "is younger" in recent decades. In this regard, according to researchers, pressure is reduced by 19 % in boys and 16 % in girls. Therefore, the problems of further improving the treatment and prevention of arterial hypertension are extremely relevant and have become the subject of numerous studies, including the areas of nutrition and diet therapy. At present, the main factors of food risk for hypertension are excessive intake of sodium, saturated fatty acids, excess and caloric diet, etc. The article gives recommendations for changing the way of life for the prevention and treatment of hypertension. Fatty foods, stomach overload with food, high salt content, water retention in the body, and as a result of increased pressure, lead to an increase in the number of cardiovascular diseases. This review of the literature describes and examines the nutritional features of different countries of the world, examines the effects of diet therapy and provides recommendations for improving the health of the population: limiting sodium intake (no more than 5 g/day); reduce the total amount of liquid (up to 1–1.2 liters per day); maintaining adequate potassium consumption (through fresh fruits and vegetables); consumption of sufficient amounts of calcium, magnesium and other minerals; food fibers; enriching your diet with seafood; slimming (Mediterranean diet with moderate use of red wine); reduction or complete refusal to use foods rich in caffeine; flour products, semi-finished products, etc.; increase in physical activity (walking and running in the fresh air, swimming, cycling, exercises on a bike). Conclusions. Proper nutrition in hypertension is one of the important ways to normalize the functions of the heart and blood vessels, thereby improving the quality of life without leading to fatal results. Nutrition should help to maintain health, meet the needs of the body in nutrients, calories, as well as vitamins and mineral elements.В статье показаны особенности диетотерапии при гипертонической болезни, приведены рекомендации Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ), ведущих европейских нутрициологов и кардиологов по поводу этого заболевания. Цель исследования – ознакомиться с особенностями питания при гипертонической болезни. Проанализировать известные публикации об особенностях питания и диетотерапии при гипертензии. А также рекомендованы изменения образа жизни для профилактики и лечения гипертонической болезни. Сердечно-сосудистые болезни занимают одно из ведущих мест среди заболеваемости и остаются одной из важных причин смертности в экономически развитых странах. Одной из наиболее серьезных проблем здоровья сегодня является артериальная гипертензия, ведущий фактор риска инфаркта миокарда и инсульта, а также причиной инвалидности и смерти среди людей трудоспособного возраста. Эксперты ВОЗ из 12 крупнейших стран мира заявили, что около 20 % взрослого населения планеты страдает от высокого кровяного давления, гипертензия “молодеет” в последние десятилетия. В связи с этим, по данным исследователей, давление снижается у 19 % мальчиков и 16 % девочек. Поэтому проблемы дальнейшего совершенствования лечения и профилактики артериальной гипертензии чрезвычайно актуальны и стали предметом многочисленных исследований, в том числе области диетологии и диетотерапии. В настоящее время основными факторами пищевого риска для гипертонической болезни являются избыточное потребление натрия, насыщенных жирных кислот, избыточное и калорийное питание и т. д. В статье приведены рекомендации по изменению образа жизни для профилактики и лечения гипертензии. Обильная пища, перегрузка желудка едой, содержание большого количества солей, задержка воды в организме, и как результат повышенное давление, приводят к увеличению числа сердечно-сосудистых заболеваний. В данном обзоре литературы описаны и исследованы пищевые особенности разных стран мира, изучено влияние диетотерапии и приведены рекомендации для улучшения здоровья населения: ограничение потребления натрия (не более 5 г/сут.); уменьшить общее количество жидкости (до 1–1,2 л в сут.); поддержание адекватного потребления калия (через свежие фрукты и овощи); потребление достаточного количества кальция, магния и других минералов; пищевых волокон; обогащение своего рациона морепродуктами; похудение (средиземноморская диета с умеренным употреблением красного вина); сокращение или полный отказ от употребления продуктов, богатых кофеином; мучные изделия, полуфабрикаты и др.; повышение физической активности (ходьба и бег на свежем воздухе, плавание, езда на велосипеде, упражнения на велотренажере). Выводы. Правильное питание при гипертонии является одним из важных способов нормализации функций сердца и сосудов, тем самым улучшая качество жизни, не приводя к фатальным результатам. Питание должно помогать поддерживать здоровье, удовлетворять потребности организма в питательных веществах, калориях, а также в витаминах и минеральных элементах.У статті показано особливості дієтотерапії при гіпертонічній хворобі, наведено рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), провідних європейських нутриціологів і кардіологів щодо цього захворювання. Мета дослідження – ознайомитися з особливостями харчування при гіпертонічній хворобі. Проаналізувати відомі публікації щодо харчування і дієтотерапії при гіпертензії. А також порекомендувати зміни способу життя для профілактики й лікування гіпертонічної хвороби. Серцево-судинні хвороби займають одне з провідних місць серед захворюваності й залишаються однією з важливих причин смертності в економічно розвинених країнах. Однією із найсерйозніших проблем здоров’я сьогодення є артеріальна гіпертензія, провідний фактор ризику інфаркту міокарда та інсульту, а також причиною інвалідності та смерті серед людей працездатного віку. Експерти ВООЗ із 12 найбільших країн світу зауважили, що близько 20 % дорослого населення планети страждає від високого кров’яного тиску, гіпертензія “молодшає” в останні десятиліття. У зв’язку з цим, за даними дослідників, тиск знижується у 19 % хлопчиків і 16 % дівчаток. Тому проблеми подальшого удосконалення лікування і профілактики артеріальної гіпертензії є надзвичайно актуальними і стали предметом численних досліджень, зокрема в галузі дієтології і дієтотерапії. У даний час основними чинниками харчового ризику для гіпертонічної хвороби є надмірне споживання натрію, насичених жирних кислот, надмірне та калорійне харчування тощо. У статті наведено рекомендації щодо зміни способу життя для профілактики і лікування гіпертензії. Надмірне харчування перевантаження шлунка їжею, вміст великої кількості солей, затримка води в організмі, і як результат підвищений тиск, призводять до збільшення кількості серцево-судинних захворювань. У даному огляді літератури описано і досліджено харчові особливості різних країн світу, вивчено вплив дієтотерапії та наведено рекомендації для поліпшення здоров’я населення: обмеження споживання натрію (не більше 5 г/добу); зменшення загальної кількості рідини (до 1–1,2 л на добу); адекватне вживання калію (у вигляді свіжих фруктів і овочів); споживання достатньої кількості кальцію, магнію та інших мінералів; харчових волокон; збагачення свого раціону морепродуктами; схуднення (середземноморська дієта з помірним вживанням червоного вина); скорочення або повна відмова від споживання продуктів, багатих на кофеїн; виробів із борошна, напівфабрикатів тощо; підвищення фізичної активності (ходьба і біг на свіжому повітрі, плавання, їзда на велосипеді, вправи на велотренажері). Висновки. Правильне харчування при гіпертензії є одним з важливих способів нормалізації функцій серця і кровоносних судин, тим самим покращуючи якість життя, не призводячи до фатальних результатів. Харчування повинно сприяти збереженню здоров'я, задовольняти потреби організму в поживних речовинах, калоріях, а також вітаміни і мінеральні елементи

PROGNOSTIC BLOCK-SCHEME OF CLINICAL OUTCOME OF ACUTE CORONARY SYNDROME INTO NON-Q-INFARCTION. Part II

Aim. An invention of block-scheme of short-term personified prognosis of clinical outcome of acute coronary syndrome (ACS) into non-Q-myocardial infarction at hospital stageMaterial and methods. Totally 68 patients included, with CHD diagnosis. As prognostic factors were taken the most informative intervals of concentrations of the parameters of subclinical nonspecific inflammation, endothelial dysfunction, cardiospecific changes in immune system and serum cardiomarkers. To test the parameters listed we used the method of hard-phase immune-enzyme analysis. The value of relative risk (RR) with confidence intervals (CI), value of absolute risk (AR), diagnostic efficacy (DE) of the applied methods were calculated in accordance to the clinical outcome of ACS into nonQ-MI together with the risk factor studied (concentration intervals). Statistical data processing was done with Statistica (v. 6.0) and “Biostat4.03”.Results. Based on the complex analysis of the obtained results we invented a blockscheme for short-term personified prognosis of clinical outcome of ACS into non-Q-MI. It included the most significant intervals of concentrations of the parameters studied. Personified short-term prognosis of ACS into non-Q-MI during in-hospital stage is related to the concentration intervals: TP-I from 2,2 to 2,5 ng/ml; C-RP– from 15 to 20 mg/L;IL-1β — from 0 to 1 pg/ml; TNF-α— from 0,6 to 1 pg/ml; NO– from 12 to 20 mcM/L;ММР-9— from 400 to 600 ng/ml; TIMP-1— from 120 to 150 ng/ml; HC – from 15 to 17 mcM/L; NP – from 17 to 26 nM/L; AB to CL – from 7 to 10 U/ml and in 68% cases there are AB against cardiomyocytes. Patients having the parameters listed, at the moment of admittance, are in the high risk group for clinical outcome of ACS into non-Q-MI.Conclusion. In the cases when during admittance the parameters of inflammation, endothelial dysfunction, serum cardiomarkers and immune markers get in the concentration intervals included into the block-scheme, these patients do not relate to a high risk group of clinicl outcome of ACS to non-Q-MI. This makes even at the early stage of hospitalization to perform treatment procedures in accordance to the standarts of management of occluded coronary vessels that lead to large-area non-Q-MI