Pengaruh Latihan Pliometrik dan Kekuatan Otot Tungkai Terhadap Power Tungkai Atlet Gulat Pesisir Selatan

Penelitian ini bertujuan untuk mengetahui: (1) perbedaan pengaruh antara latihan pliometrik side to side box shuffle dan box jump terhadap peningkatan power tungkai; (b) perbedaan pengaruh pemain yang memiliki kekuatan otot tungkai tinggi dan rendah terhadap peningkatan power tungkai; dan (c) interaksi antara latihan pliometrik side to side box shuffle dan box jump dan kekuatan otot tungkai terhadap peningkatan power tungkai pada atlet gulat. Jenis penelitian ini adalah eksperimen dengan menggunakan rancangan faktorial 2 x 2. Populasi dalam penelitian ini adalah atlet gulat Kabupaten Pesisir Selatan yang berjumlah 38 orang. Sampel dalam penelitian ini berjumlah 20 orang yang diambil menggunakan teknik purposive sampling, kemudian dilakukan ordinal pairing untuk membagi tiap kelompoknya. Instrumen yang digunakan yaitu untuk mengukur kekuatan otot tungkai yaitu leg and back dynamometer, sedangkan power tungkai menggunakan vertical jump. Teknik analisis data yang digunakan yaitu ANOVA two way. Hasil penelitian menunjukkan bahwa: (1) Ada perbedaan pengaruh yang signifikan antara latihan pliometrik side to side box shuffle dan box jump terhadap peningkatan power tungkai pada atlet gulat, dengan nilai F 4,865 dan nilai signifikansi p 0,045 < 0,05. Kelompok latihan side to side box shuffle lebih tinggi (baik) dibandingkan dengan kelompok latihan box jump dengan selisih rata-rata posttest sebesar 8,41. (2) Ada perbedaan pengaruh yang signifikan antara atlet yang memiliki kekuatan otot tungkai tinggi dan rendah terhadap peningkatan power tungkai pada atlet gulat, terbukti nilai F 20,74 dan nilai signifikansi p 0,000 < 0,05. Atlet yang memiliki kekuatan otot tungkai tinggi lebih tinggi (baik) dibandingkan dengan pemain yang memiliki kekuatan otot tungkai rendah, dengan selisih rata-rata posttest sebesar 17,38. (3) Ada interaksi yang signifikan antara latihan pliometrik (side to side box shuffle dan box jump) dan kekuatan otot tungkai (tinggi dan rendah) terhadap peningkatan power tungkai pada atlet gulat, dengan nilai F 41,819 dan nilai signifikansi p 0,000 < 0,05

Вплив виконання силових вправ методом піраміди на максимальну силу м’язів рук борця

Study purpose. The purpose of this study was to determine the effect of reverse grip barbell curls and barbell triceps extension exercises on increasing the maximum strength of the arm muscles of wrestling athletes. Materials and methods. This type of research is quasi-experimental. The population in the study was 24 wrestling athletes. Sampling was carried out using purposive sampling techniques, namely 10 male wrestling athletes. The research instrument was carried out by lifting a load that was only able to be lifted 1 time or expressed ability (maximum strength) using a barbell. The data analysis technique used is hypothesis testing using the t-test formula. Results. The results of this study showed that the exercises of reverse grip barbell curls and barbell triceps extension have an effect on the increase in the maximum strength of the arm muscles of wrestling athletes; from the initial test and the final test results, there was an increase with a difference of 1.04, namely from an average score of 29.9 kg in the pre-test to 32.3 kg in the post-test. Conclusions. The conclusion in this study is that there is a significant influence of the reverse grip form of barbell curls and barbell triceps extension on the increase in maximum strength of the arm muscles in wrestling athletes.Мета дослідження. Метою цього дослідження було визначити вплив вправ на підйом штанги на біцепсзворотним хватом і французький жим штанги на трицепс на збільшення максимальної сили м’язів рук спортсменів-борців. Матеріали та методи. Цей тип дослідження є квазіекспериментальним. Генеральна сукупність учасників дослідження складалася з 24 спортсменів-борців. Вибірку проводили за допомогою методів цілеспрямованого відбору, а саме 10 спортсменів-борців. Інструмент дослідження здійснювали шляхом підйому ваги, яку можна було підняти лише 1 раз, або яка виражала здатність (максимальну силу), за допомогою штанги. Як техніку аналізу даних використовували перевірку гіпотези за допомогою формули t-критерію Стьюдента. Результати. Результати цього дослідження показали, що вправи на підйом штанги на біцепс зворотним хватом і французький жим штанги на трицепс впливають на збільшення максимальної сили м’язів рук спортсменів-борців; за результатами початкового тесту та заключного тесту спостерігалося збільшення з різницею 1,04, а саме від середнього показника 29,9 кг під час попереднього тестування до 32,3 кг під час підсумкового тестування. Висновки. Висновок цього дослідження полягає в тому, що форма зворотного хвату під час виконання вправ на підйом штанги на біцепс та французький жим штанги на трицепс значно впливає на збільшення максимальної сили м’язів рук у спортсменів-борців