Cyto- and histoarchitectonics of the chicken spleen in the post-vaccination period

One of the main functions of the spleen is participation in many immunological processes, protecting the body from various harmful agents. It is a secondary organ of lymphopoiesis and the only organ of immunogenesis, which provides immune control of blood and detects genetically foreign agents in it, and performs the role of a biological filter. Therefore, the Study of its histo-architectonics has theoretical and practical significance. The histostructure of the spleen of chickens has significant differences, particularly the absence of trabeculae, a small amount of connective tissue based around large vessels. The structure of the spleen of one-day-old vaccinated and non-vaccinated chickens is not formed, as there is no differentiation of the white pulp from the red pulp, which is related to the biological features of the chickens' body. According to our research, the presence of lymphoid nodules is observed for the first time in the 25-day age of the vaccinated group chickens. According to morphometric studies, it was established that their number was 2.33 ± 0.42 pcs. Comprehensive farm vaccination programs include ten vaccinations of chickens up to 100 days of age. Under the influence of multiple antigenic stimulations in the following age periods of a 50-day-old bird (after six vaccinations: twice against infectious bronchitis and infectious bursal disease, once against Marek's disease and Newcastle disease), the 75-day (after nine times vaccination), 100-day (after ten times vaccination) number and sizes of lymphoid nodules, as well as periarterial lymphoid sheaths and periellipsoid lymphoid sheaths increased concerning chickens of the control group. Our research established that the histostructure of the spleen of one-day-old chickens of the experimental and control groups is incomplete. The bird's spleen, a peripheral organ of immune protection, is formed at 25 days. However, chickens are vaccinated twice (against Marek's disease and infectious bronchitis) in the incubator when they are less than one day old, and 90% of the planned vaccinations are completed by the age of 75 days. Therefore, studying morphological changes in the spleen of birds of different ages can be an essential tool for re-evaluating preventive treatment protocols in modern poultry farming

Biochemical screening of Hisex brown cross chickens after multiple vaccinations

It is impossible to imagine the epizootic well-being of poultry without immunoprophylaxis. Today, there are many vaccines to prevent infectious diseases in poultry. Our work aimed to determine how repeated vaccination affects the biochemical parameters of poultry serum. The post-vaccination changes in the protein, lipid, and enzyme metabolism of the poultry of the experimental group, which received repeated vaccine prophylaxis, are highlighted in the work. The obtained blood serum samples on the 1st, 15th, 25th, 50th, 75th, 100th, and 120th days of the chickens' life were analyzed using a semi-automatic biochemical analyzer for the content of glucose, total protein, albumins, globulins, bilirubin, creatinine, uric acid, and alpha-amylase activity, alanine aminotransferase, aspartate aminotransferase, lactate dehydrogenase, alkaline phosphatase, gamma glutamine transferase, and creatinine kinase. The conducted studies established an increase in indicators in the research group of 100-day-old chickens after the last vaccine prophylaxis complex compared to the control group, namely: hyperpotenemia by 8.6 %, hyperbilirubinemia by 19.6 %, hyperglycemia by 20.3 %, hyperenzymemia of alanine aminotransferase by 31 %, gamma glutamine transferase by 21.2 %, aspartate aminotransferase by 7.9 %, alpha-amylase by 3.9 %, alkaline phosphatase by 11.9 %, lactate dehydrogenase by 18.2 %. In connection with this, we can assume the stimulation of biochemical processes in the poultry's body against the background of vaccine prophylaxis

Вплив вакцинації на живу масу курей і абсолютну масу селезінки та гардерової залози

Choosing optimal chicken immunization programs is an urgent problem in poultry farming. Studying the morphology of the organs of the chickens' immune system allows you to objectively assess the effectiveness of prevention methods. The article provides data on the effect of multiple vaccinations on the live weight of chickens and the absolute weight of immune defense organs: the spleen and gland of chickens aged 1, 15, 25, 50, 75, 100, and 120 days. One of the leading indicators of the growth of young birds is the dynamics of live weight under the influence of external factors. Identical technological conditions at the beginning of the experiment and the selection of livestock according to the principle of analogs in groups made it possible to assess the effect of vaccination on the chickens' bodies based on live weight indicators. According to our research results, it was established that in chickens of 100- and 120-day-old age, with multiple vaccinations, there is a probable increase in live weight indicators compared to the control group of animals. Our research showed that by 25 days in chickens (vaccinated six times), the hands of the absolute mass of the spleen practically did not change. At the same time, in 25-, 100-, and 120-day-old chickens, there is an increase in the absolute mass of the spleen and the gland at 15- and 50-day-old compared to the indicators of non-vaccinated animals. This indicates the implementation of immune reactions in the studied organs of immune protection due to increased migration of T- and B-lymphocytes to them. In addition, if age periods are compared, a decrease in the absolute mass of the Garder gland was found in 75-day-old chickens compared to 50-day-old chickens, which indicated the involutional processes of this gland. The maximum parameters of the gland's absolute mass were found at 50 days in chickens of both the vaccinated and non-vaccinated groups. Thus, in vaccinated chickens, this indicator of the gland was 0.095 g. Organometric changes in the spleen and gland of vaccinated chickens can be one of the criteria for diagnosing poultry immunodeficiencies.Вибір оптимальних програм імунізації курей є актуальною проблемою в птахівництві. Вивчення ж морфології органів імунної системи курей дозволяє об’єктивно оцінити ефективність методів профілактики. У статті наведено дані про вплив багатократної вакцинації на живу масу курей і абсолютну масу органів імунного захисту: селезінки та гардерової залози курей віком 1, 15, 25, 50, 75, 100, 120 діб. Одним із основних показників росту молодняку птиці є динаміка живої маси за впливу зовнішніх чинників. Ідентичні технологічні умови на початку досліду, підбір поголів’я за принципом аналогів у групах дає змогу за показниками живої маси оцінити вплив вакцинації на організм курей. За нашими результатами дослідження встановлено, що у курей 100- та 120-добового віку за багатократної вакцинації спостерігається вірогідне збільшення показників живої маси стосовно контрольної групи тварин. Наші дослідження показали, що до 25-добового віку курей (які піддалися шестикратній вакцинації) показники абсолютної маси селезінки практично не зазнали змін. Водночас у курей 25, 100, 120-добового віку спостерігається зростання абсолютної маси селезінки, а гардерової залози у 15- та 50-добовому віці щодо показників невакцинованих тварин. Це вказує на здійснення імунних реакцій в досліджуваних органах імунного захисту за рахунок зростання міграції Т- та В-лімфоцитів до них. Також, якщо порівнювати вікові періоди, то у курей 75-добового віку виявляли зменшення абсолютної маси гардерової залози стосовно 50-добового віку, що свідчило про інволюційні процеси даної залози. Максимальні показники абсолютної маси гардерової залози виявляли в 50-добовому віці курей як вакцинованої, так і невакцинованої групи. Так, у вакцинованих курей даний показник гардерової залози становив 0,095 г. Органометричні зміни селезінки та гардерової залози вакцинованих курей можуть бути одним з критеріїв діагностики імунодефіцитів птиці

Морфологія селезінки курей та її зміни за вакцинації

A significant number of scientific work has been dedicated to the study of immunogenesis processes in birds vaccinated to infectious diseases. In most contingency, research is aimed at assessing postvaccination immunity, as well as establishing structural changes in the immune system. But, exactly morphological studies that can provide an objective account of the immune effectiveness of the vaccine and assess the state of the body's immune system. However, today, morphological control of the immune status of chickens in the post-vaccination period has not been multitudinous used in practical poultry farming. Creating new vaccine prevention schemes, experts do not take into account the changes that manifested during this period. The purpose of the article – Is to systematize and describe the main results of research on the morphology of the spleen of chickens during vaccination. It should be noted that infectious diseases of birds, occupied a special place are: infectious bursal disease, infectious bronchitis, Newcastle disease, infectious laryngotracheitis, etc. Now, these diseases are registered in almost all countries of the world and bring significant economic losses to poultry farms. The main morphological changes in the spleen of chickens during vaccination include hyperplastic processes (lymphocyte proliferation and enlargement of macrophages), the appearance of blast cells, the development of plasma cell reactions. Morphofunctional changes in the spleen of chickens during vaccination are reflected in a significant amount of literature, but changes in the body that occur with multiplex vaccinations during complex vaccination schemes are not enough covered. This review article put a short description of the effect of vaccination used worldwide on the morphology of the spleen of chickens. The received data of a complex assessment of the morphofunctional state of the bird's spleen at different ages should be taken into account when compare complex scheme of vaccination.Вивченню процесів імуногенезу у птахів, вакцинованих проти інфекційних захворювань, присвячено значна кількість наукових праць. В більшості випадків, дослідження спрямовані на оцінку поствакцинального імунітету, а також встановлення структурних змін в органах імунного захисту. Адже, саме морфологічні дослідження можуть надати об’єктивну оцінку імунної ефективності вакцини та оцінити стан імунної системи організму. Проте, на сьогодні морфологічний контроль імунного статусу курей у поствакцинальний період не знайшов широкого застосування в практичному птахівництві. Створюючи нові схеми вакцинопрофілактики, фахівці не беруть до уваги зміни, які проявляються в цей період. Мета статті – систематизувати та описати основні результати проведених досліджень щодо морфології селезінки курей за вакцинації. Необхідно відмітити, що серед інфекційних захворювань птиці, особливе місце займають: інфекційна бурсальна хвороба, інфекційний бронхіт, ньюкаслська хвороба, інфекційний ларинготрахеїт тощо. Нині дані захворювання реєструються практично у всіх країнах світу та наносить значні економічні збитки птахогосподарствам. До основних морфологічних змін в селезінці курей за вакцинації відносяться гіперпластичні процеси (проліферація лімфоцитів та збільшення макрофагів), поява бластних клітин, розвиток плазмоцитарної реакції. Морфофункціональні зміни в селезінці курей за вакцинації відображенні у значній кількості літератури, проте зміни в органі, які виникають за багаторазової вакцинації при проведенні комплексних схем вакцинації недостатньо висвітлені. Ця оглядова стаття містить короткий опис про вплив вакцинації, що використовується у всьому світі, на морфологію селезінки курей. Отримані дані комплексної оцінки морфофункціональнального стану селезінки птиці у різні вікові періоди необхідно враховувати при складанні комплесних програм вакцинопрофілактики

Морфофункціональні зміни гардерової залози за вакцинації

In poultry farms keep large poultry and demand permanently attention to their health. Seeing, the issue of conservation of livestock and prevention of bird disease will always be relevant. The task of conserving birds and increasing their productivity is inseperate linked to increasing natural resistance and the state of the immune system. An urgent problem in poultry farming is the choice of optimal vaccination programs for poultry. The study of the morphology of the immune system of birds allows to objectively assess the effectiveness of methods of prevention and treatment of diseases of various etiologies, as well as to identify critical periods of development of the immune system and the whole organism. Harderian gland is a peripheral organ of immune protection of birds, which is involved in the activation, differentiation of B-lymphocytes and proliferation of plasma cells. The purpose of the article is to systematize and describe the results of studies of the morphology of the ward gland of chickens for vaccine prophylaxis. It is established that the main morphological changes in the body during vaccine prophylaxis are: hyperplastic processes of lymphocytes and macrophages, as well as cellular transformation, which leads to the development of plasma cell response. As a result, there is an increase in the area of lymphoid tissue and an increase in the number of plasma cells in the ward gland. Morphofunctional changes in the harderian gland of chickens are due to age in the postnatal period of ontogenesis, and also depend on the frequency of vaccination. This review article is devoted to the study of the morphology of the harderian gland of chickens during vaccination. Data on the assessment of the morphofunctional state of the bird's harderian  gland should be taken into account when conducting vaccine prophylaxis. In addition, a set of structural and morphometric changes in the harderian gland of chickens during vaccination may be one of the criteria for morphological diagnosis of avian immunodeficiencies.У промислових птахогосподарствах утримується велике поголів’я птиці, що вимагає постійної уваги до свого здоров’я. У зв’язку з цим, питання збереження поголів’я та запобігання захворюваності птиці буде завжди актуальним. Завдання щодо збереження поголів’я птахів, підвищення їх продуктивності нероздільно пов’язанні з підвищенням природної резистентності та станом органів імунного захисту. Актуальною проблемою у птахівництві є вибір оптимальних програм вакцинації птиці. Вивчення морфології органів імунного захисту птахів дозволяє об’єктивно оцінити як ефективність методів профілактики, так і лікування захворювань різної етіології, а також дозволяє виявити критичні періоди розвитку органів імунного захисту та всього організму. Гардерова залоза – периферичний орган імунного захисту птахів, що бере участь у активації, диференціації В-лімфоцитів та проліферації плазматоцитів. Мета статті – систематизувати та описати результати проведених досліджень морфології гардерової залози курей за вакцинопрофілактики. Встановлено, що основними морфологічними змінами в організмі за вакцинопрофілактики є: гіперпластичні процеси лімфоцитів і макрофагів, також клітинна трансформація, що призводить до розвитку плазмоцитарної реакції. В результаті чого, в гардеровій залозі спостерігається зростання площі лімфоїдної тканини та збільшення кількості плазматичних клітин. Морфофункціональні зміни гардерової залози курей зумовлені віковими особливостями у постнатальному періоді онтогенезу, а також залежать від кратності вакцинації. Ця оглядова стаття присвячена вивченню морфології гардерової залози курей за вакцинації. Дані щодо оцінки морфофункціональнального стану гардерової залози птиці необхідно враховувати при проведенні вакцинопрофілактики. Окрім того, комплекс структурних і морфометричних змін гардерової залози курей за вакцинації може бути одним із критеріїв морфологічної діагностики імунодефіцитів птиці

Study of the activity of sunflower honey against a mixed microbial association isolated from bees with signs of dyspepsia in laboratory conditions

Beekeeping is one of the essential branches of agriculture in Ukraine, the main activity of which is aimed at breeding bees and obtaining honey and other products beneficial for human health. Maintaining the physiological state of bee colonies at the proper level is one of the essential tasks of veterinary medicine doctors and beekeepers. Compliance with veterinary and sanitary requirements at bee farms is the basis of preventing infectious pathologies in bee colonies. Since the body of insects has a fast metabolism, any infectious pathology quickly acquires a massive manifestation. One indicative symptom of infectious damage to the “gut” of bees is dyspepsia. Diarrhea, anorexia, and loss of productivity are observed in bees in this condition. The market of means to prevent such pathological manifestations in beekeeping is relatively narrow. The healing and favorable properties of honey, manifested in pain-relieving, antimicrobial and anti-inflammatory effects, have been known since ancient times. Sunflower honey differs from other types in a wide range of components, particularly phytoncides, which inhibit the growth of pathogenic microorganisms. Therefore, the main goal of the experiment was a laboratory study of the effect of different concentrations of sunflower honey sieve on the mixed microbial association isolated from bees with signs of dyspepsia. The activity of sunflower honey in laboratory conditions was studied by the disco-diffusion method in Petri dishes on MPA medium (meat-peptone agar). To obtain syrup from sunflower honey, sunflower honey was diluted with distilled water in a ratio of 1:1, working solutions were prepared from sunflower honey syrup in dilutions of 1:2, 1:4, 1:10, 1:100. The data analysis indicates the bacteriostatic activity of the syrup from sunflower honey in all studied concentrations concerning the mixed microbial association. Moreover, the largest diameter of the growth inhibition zone of the studied microorganisms was noted when the syrup from sunflower honey was diluted in a ratio of 1:10 (19.2 ± 0.42 mm). In turn, the antagonistic effect of the syrup from sunflower honey was observed in all dilutions concerning the mixed microbial association, where the largest diameter of the antagonism was 19.6 ± 0.27 mm when the disc was impregnated with the native working solution. Thus, it is promising to accumulate and identify a pure culture antagonist concerning a mixed culture of bacteria isolated during bee diarrhea to further create a pharmacological agent for preventing infectious pathologies of bees in unhealthy apiaries

Дослідження морфології надниркової залози із давнини до сьогодення

The analysis of scientific literature shows that the study of adrenal morphology in humans and animals is an urgent problem of biology and medicine from ancient times to the present day. In the historical aspect, we can distinguish three stages of studying the adrenal gland that differ in the directions of research. The first stage corresponds to the research of scientists of the XVI–XVIII centuries (Bartolomeo Eustachio, Andreas Vesalius, Gabriele Folloppio, Girolamo Fabrici, Andriaan Spieghel, Johann Vesling, Giulia Casseria, Caspar Bauhin, Johann Grafenberg, Caspar Bartholin, Thomas Bartholin, Giulio Casserio, Antonio Molinetti, Jean Riolan, Thomas Wharton, Giovanni Lancisi, Jakob Winslow, Antony Valsalva, Albrecht Haller, Johann Meckel, Jean Senac, Armand Cassan). Their works is devoted to the study of topography, macroscopic structure and function of the adrenal gland. Studies of morphological scientists of the second stage (late XVIII – mid XX century) correspond to the study of the structure of the adrenal gland at the microscopic level. Scientists like Albert Kelliker, Johann Ecker, Thomas Addison, Gabriel Colin, Alfred Kohn and Jay Arnold used histological and histochemical research methods. Edward Schafer, George Oliver, Vladislav Szymonowicz, John Abel, Jokiti Takmine, Welter Cannon, Edward Kendall to the study of the features of adrenal hormone secretion. Scientific works of the mid-twentieth and early twenty-first centuries can be combined in the third stage of research on the morphology of the adrenal gland. It is devoted to solving issues related to the formation of the adrenal gland in the process of filogenesis and ontogenesis, the features of the structure and function of the organ in normal and pathological conditions. A significant contribution to the study of the morphology of the adrenal gland of animals at the third stage was made by such scientists as Ziyade A. M., Dardykina O. N., Harina V. V., Atagimov M. Z., Torguj P. M., Antipin I. A., Shishkin A. P., Volkova M. V., Shevchenko L. F., Sidorova O. G., Vovchenko M. B., Salekh M. M., Ovcharenko N. D., Zaika S. V., Samatova I. M., Gorbacheva E. S., Pronin V. V., Kuznecov A. V., Pashinin N. S., Strel’nikova I. G., Barvenko A. D., Fedotov D. N., Izatulin A. V., Kvarackheliya A. G., Silkina A. V., Muhametov A. I. Among the studies of morphologists of the third period, the method of electron microscopy prevails.Аналіз наукової літератури свідчить, що дослідження морфології надниркової залози людини і тварин є актуальною проблемою біології та медицини із давнини до сьогодення. В історичному аспекті можна виділити три етапи вивчення надниркової залози, які різняться напрямками досліджень. Першому етапу відповідають дослідження вчених ХVІ–ХVІІІ ст. (Бартоломео Євстахій, Андреас Везалій, Габріель Фоллопій, Іорінім Фабрицій, Андріан Спігель, Іоганн Веслінг, Джуліа Кассеріа, Каспар Баугін, Іоганн Графенбург, Каспар Бартолін, Томас Бартолін, Джуліо Кассері, Антоніо Молінетті, Жан Ріолан, Томас Вартон, Джованні Ланчизі, Якоб Вінслоу, Антоній Вальсальва, Альбрехт Галлер, Іоганн Меккель, Жан Сенак, Арман Кассан). Їхні роботи присвячені вивченню топографії, макроскопічної будови та функції надниркової залози. Дослідження вчених-морфологів другого етапу (кінець ХVІІІ ст. – середина ХХ ст.) відповідають вивченню будови надниркової залози на мікроскопічному рівні. Такі вчені, як Альбрехт Келлікер, Іоганн Екер, Томас Аддісон, Габріель Колін, Альфред Кохн і Джей Арнольд використовували гістологічні та гістохімічні методи досліджень. Едвард Шейфер, Джордж Олівер, Владислав Шимонович, Джон Абель, Джокіті Такміне, Уелтер Кеннон, Едуард Кендал досліджували особливості гормональної секреції надниркової залози. Наукові роботи середини ХХ ст. – початку ХХІ ст. можна об’єднати у третій етап дослідження морфології надниркової залози. Він присвячений вирішенню питань, пов’язаних зі становленням надниркової залози у процесі філогенезу і онтогенезу, особливостям будови й функції органа в нормі та за патології. Вагомий внесок у вивчення морфології надниркової залози тварин за третього етапу зробили такі вчені, як Зіяде А. М., Дардикіна О. Н., Харіна В. В., Атагімов М. З., Торгуй П. М., Антіпін І. А., Шишкін А. П., Волкова М. В., Шевченко Л. Ф., Сидорова О. Г., Вовченко М. Б., Салех М. М., Овчаренко Н. Д., Заїка С. С., Саматова І. М., Горбачева Е. С., Пронін В. В., Кузнєцов А. В., Пашінін Н. С., Стрельнікова І. Г., Барвенко А. Д., Федотов Д. Н., Ізатулін А. В., Кварацхелія А. Г., Сілкіна А. В., Мухаметов А. І. Серед досліджень вчених-морфологів третього етапу превалює метод електронної мікроскопії

Патоморфологічна характеристика вірусної геморагічної хвороби кролів

The dead animals have a pathomorphological picture with a brightly expressed hemorrhagic diathesis, in many organs there is venous stasis. Blood does not clot for several hours, and at autopsy of organs (heart, lungs, liver, kidneys) it is poured in significant amounts into the body cavity. Macroscopically, the most significant changes are observed in the respiratory system. The lungs are blood-filled, intensely swollen and unevenly colored, have a grayish-pink color with single or multiple spotted and spotted hemorrhages under the pleura. Red or almost colorless liquid flows down from the incision surface, foamy exudate is released from the bronchi when pressed on. There are no patterns in the localization of pathomorphological changes in any part of the lungs (apical, cardiac, diaphragmatic): all parts are damaged at once, or mainly in one or another part. The walls of the trachea, nasal cavities, to a lesser extent the larynx are distinctly hemorrhagic. Their red color is more often caused by venous hyperemia. The lumen of the trachea and larynx is filled with red or colorless foamy fluid. Changes in the liver are constant, but not always the same type and are due to the degree of its blood supply, which causes a change in color, amount and consistency. In the first hours after the death of the animal, the liver is usually completely blood-filled, enlarged, easily torn, has a reddish-brown color with a yellowish tinge in the central parts of the lobes. The capillary network of the body looks like red streaks and dots of irregular shape. Spotted hemorrhages are sometimes observed under the capsule of the organ. The gallbladder contains some bile, its mucous is rough, a bit exfoliated. The spleen is increased in size by 1.5–3 times, swollen, dark cherry in color with a typical purple tinge. The kidneys are completely blood-filled, reddish-brown and increased in several times. The thymus is slightly reddened, often with multiple spotted or spotted hemorrhages in the chest. Lymph nodes are pulpy, grayish-pink, rarely red, not significantly changed in size. The heart (especially its right half) is filled with a large amount of  black and red blood, increased in size , the walls of the ventricles are stretched, thin, have flabby consistency. Multiple spotted and spotted hemorrhages under the epicardium and endocardium are common. Changes in the gastrointestinal tract characterize catarrhal (rarely catarrhal-hemorrhagic) inflammation, sometimes hemorrhage in the duodenum and rectum, exfoliation of the gastric mucosa. In the form of hemorrhage, pathological and anatomical changes are found in the uterus and adrenal glands, in the form of congestive hyperemia – in the genitals, goiter, brain.У загиблих тварин розвивається яскрава, з вираженим геморагічним діатезом патоморфологічна картина, у багатьох органах спостерігається венозний застій. Кров не згортається протягом декількох годин, а при розтині органів (серце, легені, печінка, нирки) виливається в великих обсягах в порожнину тіла. Макроскопічно найбільш значні зміни спостерігаються в органах дихання. Легені кровонаповнені, інтенсивно набряклі і нерівномірно забарвлені, мають сірувато-рожевий колір з поодинокими або множинними крапковими і плямистими крововиливами під плеврою. З поверхні їх розрізу стікає червона або майже безбарвна рідина, з бронхів при натисканні виділяється пінистий ексудат. Закономірностей в локалізації патоморфологічних змін в будь-якій частці легень (верхівкова, серцева, діафрагмальна) немає: уражуються всі частки відразу, або переважно та чи інша частина. Стінки трахеї, носових порожнин, в меншій ступені гортані різко геморагічні. Їх червоний колір частіше обумовлює венозна гіперемія. Просвіт трахеї і гортані заповнює червона або безбарвна піниста рідина. Зміни в печінці постійні, але не завжди однотипові і обумовлені ступенем її кровонаповнення, що викликає зміна кольору, об’єму і консистенції. У перші години після загибелі тварини печінка зазвичай кровонаповнена, збільшена в об’ємі, легко рветься, має червонувато-коричневий колір з жовтуватим відтінком в центральних ділянках часток. Капілярна мережа органу має вигляд червоних рисок і крапок неправильної форми. Іноді під капсулою органа спостерігали крапчасті геморагії. Жовчний міхур містить трохи жовчі, його слизова шорстка, трохи відшаровувалася. Селезінка в 1,5–3 рази збільшена в об’ємі, набрякла, темно-вишневого кольору з характерним фіолетовим відтінком. Нирки різко кровонаповнені, червоно-коричневого кольору і збільшені в кілька разів. Тимус злегка почервонілий, нерідко з множинними крапковими або плямистими крововиливами в грудній частині. Лімфатичні вузли соковиті, сірувато-рожевого, рідше червоного кольору, в розмірах істотно не змінені. Серце (особливо його права половина) заповнене великим об’ємом чорно-червоної крові, збільшене в об’ємі, стінки шлуночків розтягнуті, витончені, мали в’ялу консистенцію. Часто зустрічаються множинні крапчасті і плямисті крововиливи під епі- і ендокардом. Зміни в шлунково-кишковому тракті характеризують катаральне (рідше катарально-геморагічне) запалення, іноді крововиливи в дванадцятипалій і прямій кишках, відшарування слизової шлунка. У формі геморагії патолого-анатомічні зміни знаходяться в матці і надниркових залозах, у вигляді застійної гіперемії – в статевих органах, зобній залозі, головному мозку

The features of the structural organization of spinal ganglia in a subphylum of vertebtates

Fig. 6. Fragment of microscopic structure of spinal ganglion of domestic bull: a — neurocytes; b — cores if glial cells; c — nerval fibers. Hematoxilin and eosin. ×120.Published as part of Goralskiy, L. P., Guralska, S. V., Kolesnik, N. L. & Sokulskiy, I. M., 2018, The Features Of The Structural Organization Of Spinal Ganglia In A Subphylum Of Vertebtates, pp. 501-508 in Vestnik Zoologii 52 (6) on page 506, DOI: 10.2478/vzoo-2018-0051, http://zenodo.org/record/645498

Epizootic monitoring of contagious diseases of bees in Rivne region for the period of 2018–2022

The important role of honey bees has been known for a long time, as the successful work of Apis mellifera helps to maintain natural biogeocenoses and provides humanity with food and medicinal production. The massive loss of honeybee colonies in the southern and eastern border regions of Ukraine is putting a strain on beekeeping production in the north-western regions of Ukraine. To intensify apiaries, there is a need for systematic and regular monitoring research. Epizootic monitoring provides data on the health of honey bees in a specific geographical region that can be scientifically substantiated. To analyse the epizootic situation with contagious bee diseases in the Rivne region in 2017–2022, we used official data from the State Service of Ukraine on Food Safety and Consumer Protection in the Rivne region. In addition to epizootic monitoring, the aim of our study was to identify the most common bee diseases in this region. The analysis of the results shows that diagnostic tests for varroosis and nosema, acarapidosis, American and European foulbroods, and amoebiasis are planned and carried out systematically. From 2017 to 2021, the number of diagnostic tests for bacterial diseases of bees was increased. At the same time, in 2022, the activity of such research decreased by 6.4% in comparison to 2021. A different pattern was registered for parasitic diseases of bees. For example, there was an increase in the number of such studies from 2019 (1678 studies) to 2022 (3184 studies). It was found that the Rivne region has been safe from American and European foulbroods, acarapidosis, braulosis and amoebiasis for the last 6 years. Varoosis and nosema are registered annually in 2017–2022, with the infection rate for these diseases set at 11.06 % (2020) – 14.82 % (2022), respectively. This data is likely to indicate a change in the economic situation of beekeepers, which makes it impossible to prevent hives from being treated for certain diseases in a timely manner. Thus, the analysis of laboratory tests for contagious diseases of bees helps to detail the epizootic state of a particular region, which allows to determine the direction for veterinary and sanitary measures for a specific apiary