A Framework to evaluate land take control policy efficiency in friuli Venezia Giulia, Italy

The development of effective policies against land take should be based on a deep knowledge of the specific land use dynamics and their determinants in a regional context. To this end, the traditional quantitative land use change analyses need to be integrated with a more accurate spatial and qualitative evaluation of the eects of the land use zoning of municipal land development plans and of the connected supplementary regulations (e.g., local building regulations). Land take limitation policies in Italy are largely based on the definition of quantitative thresholds for new development zones, while ignoring all those undeveloped zones that have been assigned building rights codes by plans of which the knowledge could largely impact policies. This paper attempted to define a conceptual framework of analysis which integrates a land use change assessment with an analysis in a Geographic Information System (GIS) environment of the spatial distribution of normative zones. The method was tested on the Friuli Venezia Giulia region (north-east Italy)\u2014a territory that has experienced rapid growth in recent decades\u2014by analyzing the spatial impact of the recently promulgated regional laws on land take control, the explicit and specific purpose of which was to limit commercial and industrial land use in the whole region. The soil sealing data were analyzed by performing a cross-comparison with the building rights permissions data, thus achieving a comprehensive evaluation of the past and predicted land take for commercial and industrial uses. Results demonstrated that the expected land take will exceed the past urbanization rate, highlighting a substantial inecacy of the promulgated regional laws in promoting local land take control. The main innovations of this study relate to the definition of a newer qualitative methodology for framing an efficient decision-making supporting system, while helping to achieve the long-term sustainability of policie

On the identification and characterization of outdoor thermo-hygrometric stress events

Human thermal sensations are not controlled merely by the ambient temperature, but also by other biometeorological variables and personal factors. Therefore, thermo-hygrometric stress events need to be identified and monitored in addition to heat waves. The purpose of the present article is proposing a method for detection and characterization of thermo-hygrometric stress events, based on the rearrangement of heat waves indices and on new quantities. The Mediterranean Outdoor Thermal Comfort Index (MOCI) is used as a reference variable instead of the air temperature. The method is applied to Milan (Italy) for the 2022 summer, which: i) is the hottest in the period 1991–2020 with a temperature anomaly of 3.17 ◦C and ii) presents higher minimum temperatures (1.5 times higher) than those of the control period. The analysis of daytime values of MOCI demonstrates a cumulative MOCI higher than zero only in 2022. Hence, the lower fraction of data in the cold range determines a significant increase in the cumulative MOCI. The metrics on severe MOCI events in 2022 confirm the key-role of extreme temperatures. The proposed method is effective and, in this case, reveals the relevance of the cumulative thermal and thermo-hygrometric loads also in the absence of critical heating conditions

The Effect of Music on Treadmill Running

The purpose of this investigation was to observe the similarities/differences among music, white noise, and no music on total treadmill time, rating of perceived exertion (RPE), and time estimation error (TEE). 22 female intercollegiate athletes participated in the study which required them to run with stereo headphones under the conditions of music, white noise, and no music. Treatments were randomly assigned. The intervals when TEE data were gathered were randomly determined as well. RPE was given every 5 minutes. Each subject ran at her individualized treadmill speed which was determined from a one-mile run performed prior to data collection. Each subject was tested under all 3 conditions. A one-way repeated measures analysis of variance (ANOVA) on total treadmill time revealed a significant difference (p \u3c .05) between the music and no music conditions. No significant differences were observed, however, between music and white noise or between white noise and no music. A multivariate analysis of variance (MANOVA) on RPE scores revealed no significant difference among treatments at the various RPE intervals. Likewise, MANOVA indicated no significant differences among groups with respect to time estimation error (TEE)

Visfatin levels do not change after the oral glucose tolerance test and after a dexamethasone-induced increase in insulin resistance in humans

Introduction, material and methods: Visfatin is a cytokine, mainly expressed in visceral fat, that exerts insulin-mimicking effects in rodents through activation of an insulin receptor, although the binding-site is distinct from that of insulin. However, the mechanisms that regulate visfatin synthesis are still not fully understood. In particular, it is not clear whether short-term glucose-induced hyperglycaemia and hyperinsulinaemia as well as a glucocorticoid-induced increase in insulin resistance are reflected in appreciable alterations in serum visfatin levels in humans. In order to investigate this we measured serum visfatin, glucose and insulin concentrations during a 75.0 gram oral glucose tolerance test (OGTT) [Study 1], as well as before and after oral administration of dexamethasone [Study 2]. Study 1 included 17 subjects (2 males), aged 35.7 &#177; 15.6 (mean &#177; SD) years of BMI 35.2 &#177; 9.3 kg/m2. Blood samples were taken before (0 minutes) and at 60 and 120 minutes after glucose administration. Study 2 included 20 subjects (4 males, 5 subjects with type 2 diabetes), aged 42.1 &#177; 17.2 years of BMI 36.7 &#177; 8.38 kg/m2 who underwent screening for Cushing&#8217;s disease/syndrome. Dexamethasone was administered at a dose of 0.5 mg every 6 hours for 48 hours. Fasting serum concentrations of visfatin, glucose and insulin were assessed before (D0) and after 48 hours of dexamethasone administration (D2). Insulin resistance was assessed according to the HOMA method in non-diabetic individuals (n = 15). Results: In Study 1 two subjects were found to have impaired glucose tolerance and one subject was found to have diabetes mellitus. Glucose administration resulted in a highly significant increase in insulin (from 11.4 &#177; 7.2 &#181;U/mL at 0 min to 98.9 &#177; 68.6 &#181;U/mL at 60 min and 72.6 &#177; 45.1 &#181;U/mL at 120 minute of OGTT, p < 0.001 for 60 and 120 minutes in comparison to baseline). However, there was no change in serum visfatin concentrations (84.6 &#177; 11.6 ng/mL at 0 minutes, 82.6 &#177; 12.7 ng/mL at 60 minutes and 81.1 &#177; 14.5 ng/mL at 120 minutes of OGTT, p = ns). All subjects in Study 2 achieved suppression of cortisol concentrations below 50 nmo/l. Dexamethasone administration resulted in an increase in fasting insulin (from 11.5 &#177; 6.9 to 16.9 &#177; 7.6 &#181;U/mL; p = 0.011) and an increase in HOMA (from 2.73 &#177; 1.74 to 4.02 &#177; 2.27; p = 0.015), albeit without a significant change in serum visfatin concentrations (61.1 &#177; 19.8 vs. 68.3 &#177; 19.4 ng/mL, p = ns). In neither Study 1 nor Study 2 was there any significant correlation between serum visfatin and age, BMI or HOMA. Conclusions: There is a striking difference between the marked rise in insulin concentrations and the lack of change in visfatin concentrations during the oral glucose tolerance test. This implies that it is highly unlikely that visfatin is involved in the short-term regulation of glucose homeostasis in human subjects. Dexamethasone administration (4 mg/48 hours) induces an increase in insulin resistance, although without significant change in serum visfatin concentrations. Thereforein contrast to the in vitro data, short term glucocorticoid administration does not result in appreciable changes in serum levels of this adipocytokine. Furthermore, the results of our study do not support the notion that glucocorticoid-induced insulin resistance is likely to be related to changes in serum concentrations of visfatin. (Pol J Endocrinol 2007; 58 (3): 188&#8211;194)Wstęp, materiał i metody: Wisfatyna jest cytokiną, której ekspresja zachodzi głównie w tkance tłuszczowej trzewnej, i która u gryzoni działa podobnie jak insulina. Wisfatyna aktywuje receptor insulinowy, jednak wiążąc się z receptorem w innym miejscu niż insulina. Czynniki regulujące syntezę wisfatyny nadal nie są w pełni poznane. W szczególności nie wiadomo czy krótkotrwała hiperglikemia i hiperinsulinemia po podaniu glukozy, jak również zwiększona insulinooporność wyidukowana glukokortykoidami mogą w istotny sposób zmienić stężenie wisfatyny w surowicy u ludzi. W związku z tym autorzy niniejszego artykułu ocenili stężenie wisfatyny, glukozy i insuliny w surowicy w teście doustnego obciążenia 75,0 g glukozy (OGTT, oral glucose tolerance test) - Badanie 1., jak również przed i po doustnym podaniu deksametazonu - Badanie 2. Badanie 1. obejmowało 17 osób (2 mężczyzn) w wieku 35,7 &#177; 15,6 (średnia &#177; SD) lat, u których wskaźnik masy ciała (BMI, body mass index) wynosił 35,2 &#177; 9,3 kg/m2. Krew pobierano przed (0 min) oraz w 60. i 120. minucie po podaniu glukozy. Badaniem 2. objęto 20 osób (4 mężczyzn, 5 chorych na cukrzycę typu 2) poddanych badaniu przesiewowemu pod kątem choroby/zespołu Cushinga w wieku 42,1 &#177; 17,2 lat, u których BMI wynosił 36,7 &#177; 8,38 kg/m2. Deksametazon podawano co 6 godzin w dawce 0,5 mg przez 48 godzin. Stężenia wisfatyny, glukozy, insuliny w surowicy oznaczono na czczo przed (D0) i po 48 godzinach podawania deksametazonu (D2). U osób niechorujących na cukrzycę (n = 15) oceniono insulinooporność metodą HOMA. Wyniki: W Badaniu 1. u dwóch osób stwierdzono nieprawidłową tolerancję glukozy, a u jednej rozpoznano cukrzycę. Uzyskano wysoce istotny wzrost stężenia insuliny (z 11,4 &#177; 7,2 &#181;U/ml w 0 min, do 98,9 &#177; 68,6 &#181;U/ml w 60. min i 72,6 &#177; 45,1 &#181;U/ml w 120. min OGTT, p < 0,001 zarówno dla 60., jak i 120. minuty testu w porównaniu z wartościami wyjściowymi). Nie stwierdzono jednak istotnych zmian w stężeniu wisfatyny (84,6 &#177; 11,6 ng/ml w 0 min, 82,6 &#177; 12,7 ng/ml w 60. min i 81,1 &#177; 14,5 ng/ml w 120. min OGTT, p = ns). W Badaniu 2. u wszystkich osób uzyskano supresję stężenia kortyzolu do wartości poniżej 50 nmo/l. Skutkiem podania deksametazonu był wzrost stężenia insuliny na czczo (z 11,5 &#177; 6,9 do 16,9 &#177; 7,6 &#181;U/ml; p = 0,011) oraz wzrost współczynnika HOMA (z 2,73 &#177; 1,74 do 4,02 &#177; 2,27; p = 0,015). Nie zaobserwowano jednak istotnych zmian stężenia wisfatyny w surowicy (61,1 &#177; 19,8 vs. 68,3 &#177; 19,4 ng/ml, p = ns). Zarówno w Badaniu 1., jak i 2. nie odnotowano istotnych korelacji pomiędzy stężeniem wisfatyny a wiekiem, BMI czy wartością współczynnika HOMA. Wnioski: Zaobserwowano uderzające różnice pomiędzy znacznym wzrostem stężenia insuliny a brakiem zmian stężenia wisfatyny w czasie testu doustnego obciążenia glukozą. Zatem jest mało prawdopodobne, aby wisfatyna była zaangażowana w bezpośrednią (to jest poposiłkową) regulację homeostazy glukozy u ludzi. Podanie deksametazonu (4 mg/48 h) powoduje zwiększenie insulinooporności, jednak bez istotnych zmian stężenia wisfatyny. Wynika z tego, że odmiennie niż w badaniach in vitro, krótkotrwałe podanie glukokortykoidów nie wywołuje u ludzi istotnych zmian stężenia tej adipocytokiny w surowicy. Jest również mało prawdopodobne, że insulinooporność wywołana glukokortykoidami wiąże się ze zmianami osoczowych stężeń wisfatyny. (Endokrynol Pol 2007; 58 (3): 188-194

Ветеринарно-санітарна оцінка ковбаси вареної вищого сорту “Лікарська”

Today in Ukraine the part of the sausage production segment is about 30 % of all ready meat products. The boiled sausages play the main role among them. About 65 % of general assortment belongs to them among consumers. Safety and quality assurance of sausage is impossible without the conformity of requirements and recipes. The SSTU 4436:2005 “Boiled sausages, sausages, meat breads. General specifications” regulates them in Ukraine. However, today is observed the significant growth of sausages assortment, which are produced by recipes of producers. It allows them to use in production different nutritional supplements, replacement of raw materials, etc. Recent publications of experts shows that about 80&nbsp;% of food products are falsified. The most common is assortment falsification. Therefore, the purpose of our study was to analyze the conformity of quality and safety parameters of high-class boiled sausage “Likarska” from the different producers to the SSTU 4436:2005 “Boiled sausages, sausages, meat breads. General specifications”. The materials of our study were the samples of high-class boiled sausage “Likarska” from the several domestic producers: LLC “Alan” (Dnipro), JV “Vekka” LLC (Odessa region, Lyman district, Blagodatne), LLC “Globino Meat Factory” (Poltava region, Globin district, Globino), LLC “Khodoriv Meat Factory” (Lviv region, Zhydachiv district, Khodoriv). The samples were selected by the control purchase in Odessa trading network (“METRO”, “Silpo”, “FOZZY”) and in Lviv trading network (“Vopak”, “МЕТРО”, “Silpo”). As a result 20 samples were selected and investigated in general. The studies were conducted during 2019–2020 on the basis of Multidisciplinary Laboratory of Veterinary Medicine (Faculty of Veterinary Medicine and Biotecnologies of Odessa State Agrarian University) and on the basis of the laboratory of Department of Veterinary-Sanitary Inspection (Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, Lviv). We selected the samples, carried out sanitary assessments of sausages, determined the microbiological parameters in accordance with applicable regulations. We determined the physico-chemical parameters using the device FoodScan, radionuclides content – by β-γ-spermometry and the general toxicity – using the express method with the infusorium Colpoda steinii. According to the results of analysis of labeling we found out that the packaging (label) of all producers which were studied contains the basic production and consumer information. The analysis of the organoleptical, microbiological indicators and the radionuclides content of samples which were studied established their compliance with the requirement of SSTU 4436:2005. The total toxicity of sausages also wasn’t established. At the same time the analysis of physico-chemical parameters revealed non-compliance with SSTU&nbsp;4436:2005 requirements by the mass fraction of protein in sausage “Likarska”, which was produced by JV “Vekka” LLC (10.95 ± 0.01 %) and LLC “Globino Meat Factory” (10.68 ± 0.02 %).Сьогодні в Україні частка сегменту виробництва ковбас становить близько 30 % в обсязі готової м’ясної продукції, а серед них провідну роль займають варені ковбаси, на споживання яких припадає до 65 % від загального асортименту. Забезпечення якості та безпеки ковбас, неможливе без дотримання вимог і рецептур, які в Україні регламентує ДСТУ 4436:2005 “Ковбаси варені, сосиски, сардельки, хліби м’ясні. Загальні технічні умови”. Проте сьогодні спостерігається суттєвий ріст асортименту ковбас, вироблених за рецептурами, розробленими безпосередньо виробниками, що дозволяє їм використовувати при виробництві різноманітні харчові добавки, заміну сировини тощо. Останні публікації фахівців свідчать, що близько 80 % харчової продукції фальсифіковано і найпоширенішою є асортиментна фальсифікація. Тому метою нашого дослідження було проаналізувати відповідність показників якості та безпечності вареної ковбаси вищого сорту “Лікарська” різних виробників ДСТУ&nbsp;4436:2005 “Ковбаси варені, сосиски, сардельки, хліби м’ясні. Загальні технічні умови”. Матеріалом наших досліджень були зразки вареної ковбаси вищого сорту “Лікарська” декількох вітчизняних виробників: ТОВ “Алан” (м.&nbsp;Дніпро), СП&nbsp;“Векка”&nbsp;ТОВ (Одеська область, Лиманський район, с.&nbsp;Благодатне), ТОВ “Глобинський м’ясокомбінат” (Полтавська область, Глобинський район, м.&nbsp;Глобине), ТзОВ “Ходорівський м’ясокомбінат” (Львівська область, Жидачівський район, м.&nbsp;Ходорів). Зразки відібрали шляхом контрольної закупки у торгівельній мережі міст Одеси (“МЕТРО”, “Сільпо”, “FOZZY”) та Львова (“Вопак”, “МЕТРО”, “Сільпо”). Всього було відібрано і досліджено 20 зразків. Дослідження проводились впродовж 2019–2020 рр. на базі багатопрофільної лабораторії факультету ветеринарної медицини та біотехнологій Одеського державного аграрного університету і лабораторії кафедри ветеринарно-санітарного інспектування Львівського університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.&nbsp;З.&nbsp;Ґжицького. Відбір проб і сенсорну оцінку ковбас, визначення мікробіологічних показників проводили згідно з чинною нормативною документацією, визначення фізико-хімічних показників – за допомогою приладу FoodScan, вміст радіонуклідів – методом β-γ-спертрометрії; загальну токсичність – експрес-методом з використанням інфузорії Colpoda steinii. За результатами аналізу маркування встановлено, що пакування (етикетка) всіх досліджених виробників містить основну виробничу і споживчу інформацію. Аналіз органолептичних і мікробіологічних показників та вмісту радіонуклідів досліджених зразків встановив їхню відповідність вимогам ДСТУ&nbsp;4436:2005. Загальної токсичності ковбас також не виявлено. Натомість аналіз фізико-хімічних показників виявив невідповідність вимогам ДСТУ&nbsp;4436:2005 за вмістом масової частки білка ковбаси “Лікарська” виробництва СП&nbsp;“Векка”&nbsp;ТОВ (10.95 ± 0.01 %) і ТОВ&nbsp;“Глобинський м’ясокомбінат” (10.68 ± 0.02 %)

PPARγ Regulates Trophoblast Proliferation and Promotes Labyrinthine Trilineage Differentiation

BACKGROUND:Abnormal trophoblast differentiation and function is the basis of many placenta-based pregnancy disorders, including pre-eclampsia and fetal growth restriction. PPARgamma, a ligand-activated nuclear receptor, plays essential roles in placental development; null murine embryos die at midgestation due to abnormalities in all placental layers, in particular, small labyrinth and expanded giant cell layer. Previous studies have focused mostly on the role of PPARgamma in trophoblast invasion. Based on the previously reported role of PPARgamma in preadipocyte differentiation, we hypothesized that PPARgamma also plays a pivotal role in trophoblast differentiation. To test this hypothesis, we report derivation of wild-type and PPARgamma-null trophoblast stem (TS) cells. METHODOLOGY/PRINCIPAL FINDINGS:PPARgamma-null TS cells showed defects in both proliferation and differentiation, specifically into labyrinthine trophoblast. Detailed marker analysis and functional studies revealed reduced differentiation of all three labyrinthine lineages, and enhanced giant cell differentiation, particularly the invasive subtypes. In addition, rosiglitazone, a specific PPARgamma agonist, reduced giant cell differentiation, while inducing Gcm1, a key regulator in labyrinth. Finally, reintroducing PPARgamma into null TS cells, using an adenovirus, normalized invasion and partially reversed defective labyrinthine differentiation, as assessed both by morphology and marker analysis. CONCLUSIONS/SIGNIFICANCE:In addition to regulating trophoblast invasion, PPARgamma plays a predominant role in differentiation of labyrinthine trophoblast lineages, which, along with fetal endothelium, form the vascular exchange interface with maternal blood. Elucidating cellular and molecular mechanisms mediating PPARgamma action will help determine if modulating PPARgamma activity, for which clinical pharmacologic agonists already exist, might modify the course of pregnancy disorders associated with placental dysfunction

Synergistic Antibacterial Effects of Metallic Nanoparticle Combinations

© The Author(s) 2019.Metallic nanoparticles have unique antimicrobial properties that make them suitable for use within medical and pharmaceutical devices to prevent the spread of infection in healthcare. The use of nanoparticles in healthcare is on the increase with silver being used in many devices. However, not all metallic nanoparticles can target and kill all disease-causing bacteria. To overcome this, a combination of several different metallic nanoparticles were used in this study to compare effects of multiple metallic nanoparticles when in combination than when used singly, as single elemental nanoparticles (SENPs), against two common hospital acquired pathogens (Staphylococcus aureus and Pseudomonas. aeruginosa). Flow cytometry LIVE/DEAD assay was used to determine rates of cell death within a bacterial population when exposed to the nanoparticles. Results were analysed using linear models to compare effectiveness of three different metallic nanoparticles, tungsten carbide (WC), silver (Ag) and copper (Cu), in combination and separately. Results show that when the nanoparticles are placed in combination (NPCs), antimicrobial effects significantly increase than when compared with SENPs (P < 0.01). This study demonstrates that certain metallic nanoparticles can be used in combination to improve the antimicrobial efficiency in destroying morphologically distinct pathogens within the healthcare and pharmaceutical industry.Peer reviewe

Виробничі дослідження дезінфікуючого засобу “Ензидез”

The main task of carrying out disinfection measures in veterinary medicine is to break the mechanisms of pathogen transmission through objects and objects of the environment from one animal to another. Therefore, disinfection measures are the basis of safe keeping of animals, carrying out treatment and preventive measures in clinics of veterinary medicine. The purpose of this study was to determine the effectiveness of the created disinfectant “Enzidez” in the production conditions of veterinary medicine clinics. The surfaces of walls, floors and tables were disinfected by wiping. Surgical, dental instruments and veterinary products by immersion in a solution or wiping. Before and after treatment, washings were taken for microbiological examination by generally accepted methods. It was established that the effectiveness of disinfection with “Enzidez” in a concentration of 0.25–1.00 % of walls, floors, tables in veterinary clinics, for their various microbial and organic contamination, was 100 %. Only in one case, after disinfection with a 0.25 % solution, microorganisms were released from the floor surfaces, amounting to 3.8 ± 0.1×101 CFU/cm3 of wash. However, even under this regime, the disinfection efficiency was 99.99 %. The effectiveness of disinfection with “Enzidez” during the presterilization cleaning of surgical instruments and veterinary products revealed that the main microflora before treatment was represented by staphylococci, micrococci, corynebacteria, streptococci, yeast, coliform bacteria in the amount of 103 to 105 CFU/cm3 of washing. After treatment with a concentration of 0.25 to 1.00 %, the disinfectant provided a bactericidal effect, as a result of which microorganisms were not isolated from the surfaces in any case. Therefore, we believe that the developed means for disinfection, pre-sterilization cleaning and sterilization in veterinary medicine clinics “Enzidez” is a highly effective disinfectant for use in a concentration of 0.25–1.0 % and exposure of solutions for 15–30 minutes.Основне завдання дезінфекційних заходів у ветеринарній медицині – це розірвати механізми передачі збудника через об’єкти і предмети навколишнього середовища від одних тварин іншим. Тому дезінфекційні заходи – це основа благополучного утримання тварин, проведення лікувально-профілактичних заходів у клініках ветеринарної медицини. Метою роботи даного дослідження було визначити ефективність дії створеного дезінфікуючого засобу “Ензидез” у виробничих умовах клінік ветеринарної медицини. Дезінфекцію поверхонь стін, підлоги та столів проводили методом протирання. Хірургічних, стоматологічних інструментів та виробів ветеринарного призначення – шляхом занурення у розчин або протирання. До обробки та після її проведення відбирали змиви для мікробіологічного дослідження загальновизнаними методами. Встановлено, що ефективність дезінфекції засобом “Ензидез” в концентрації 0,25–1,00 % стін, підлоги, столів у ветеринарних клініках, за їх різного мікробного та органічного забруднення становила 100 %. Тільки в одному випадку з поверхонь підлоги після дезінфекції 0,25 % розчином виділяли мікроорганізми, кількість яких становила 3,8 ± 0,1×101 КУО/см3 змиву. Проте навіть за такого режиму ефективність дезінфекції становила 99,99&nbsp;%. Ефективність дезінфекції “Ензидезом” під час достерилізаційного очищення хірургічних інструментів та виробів ветеринарного призначення виявила, що основна мікрофлора до обробки була представлена стафілококами, мікрококами, коринебактеріями, стрептококами, дріжджами, коліформними бактеріями в кількості від 103 до 105 КУО/см3 змиву. Після обробки у концентрації від 0,25 до 1,00 % деззасобом забезпечувався бактерицидний ефект, як наслідок – мікроорганізмів з поверхонь не виділяли в жодному випадку. Тому вважаємо, що розроблений засіб для дезінфекції, достерилізаційного очищення та стерилізації у клініках ветеринарної медицини “Ензидез” є високоефектиним дезінфектантом для застосування у концентрації 0,25–1,0 % та експозиції розчинів 15–30 хв