ПСИХОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ПЕРЕНЕСЕНОЇ АМПУТАЦІЇ КІНЦІВОК: ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

This work contains a literary review, which systematizes the knowledge about psychological consequences of limb amputation, the pathopsychological characteristics of people who had limb amputations and comorbid symptoms of mental disorders. We conducted a literary analysis on the topic under study, which includes sources published in the last 5 years.  PubMed, Google Scholar and Cochrane Library databases were analyzed. From 96 analyzed sources we included 28 that reached our inclusion criteria. Overall, psychological distress experienced by people after limb amputation is a very relevant and underestimated problem in the medical community.  Significant criterion in the context of the research topic is also the clinical and psychological characteristics of individuals, which has a significant impact on the specifics of the psychological consequences of amputation. Thus, the emergence of negative psychological consequences and mental disorders after amputation is due to the characteristics of the premorbid personality, such as certain psychological personality traits, coping strategies, comorbid mental and somatic diseases. The age of the amputees, the availability of social support, as well as the reasons, type and level of amputation were also mentioned as important factors. Distorted perception of the body scheme, social stigma and negative emotional reactions are also the direct psychological consequences of amputation in the studied category of persons. The most common mental disorders include PTSD, anxiety, depression, and substance use disorder. Among the somatic symptoms of amputation, attention should be paid to the consequences of functional limitations, sexual dysfunctions and phantom pain.Ампутація – це процес видалення кінцівки або її частини шляхом перерізування однієї чи декількох кісток [1]. У всьому світі щорічно виконується 200-500 мільйонів ампутацій, з них приблизно 70 000 у Сполучених Штатах [2]. Згідно статистичних даних Інституту показників і оцінки здоров’я [3], що є незалежним глобальним дослідницьким центром охорони здоров’я при Вашингтонському університеті, станом на 2017 рік 57,7 мільйонів людей у всьому світі жили після перенесення ампутації через травматичні обставини. Актуальність роботи зумовлена тим фактом, що після ампутації багато людей стикаються з проблемами психологічної адаптації до втрати кінцівки та пов’язаних з нею функціональних обмежень.      На сьогоднішній день в Україні, внаслідок російсько-української війни, у реабілітаційних центрах проходять лікування багато військовослужбовців, які втратили кінцівки через бойові дії. Завдяки деталізованій класифікації та номенклатурі бойових уражень за класом І "Механічні  ушкодження" Класифікації  та номенклатури  бойових  уражень, небойових травм за етіопатогенетичним та анатомічним принципом [4] було розраховано [5], що за весь період 2017-2021 рр. середня частка осіб з бойовими  механічними  ушкодженнями,  які потребували розширеного обсягу реабілітаційної  допомоги,  становила  16,69 %. Бойова травма, головним чином спричинена вибухом, наслідком якої є ампутація, може спричинити складні проблеми зі здоров’ям, включаючи ПТСР та фантомний біль [6]. Військовослужбовці з травматичною ампутацією переживають різку зміну способу життя, що впливає на всі аспекти їх повсякденності, включаючи мобільність, схему тіла та психосоціальну адаптацію. Хоча дані статистичних досліджень Міністерства охорони здоров’я [7] демонструють, що середня поширеність ПТСР у населення, що опинилося в межах військового конфлікту становить 20-30%, однак, на вибірці осіб, що перенесли ампутацію внаслідок бойових дій, подібні дослідження не проводилися. Отже, можна лише припустити, що серед осіб, які внаслідок бойових дій отримали інвалідність, цей відсоток є вищим. Таким чином, втрата кінцівки має глибокі економічні, соціальні та психологічні наслідки для людини та її родини. Ампутація кінцівки впливає майже на всі аспекти життя [8], тому досліджувана тема є актуальною

The Methodical Support of Substantiation for Technology Transfer

The article is aimed at developing the applied aspects of methodical provision of substantiation of expediency of technology transfer by enterprises within terms of the chosen model of its management. Models of technology transfer are considered, a complex approach to the analytical component of the technology transfer management is proposed to be fulfilled through the construction of an integrated three-stage model. A methodical instrumentarium of substantiation of expediency of decision-making as to realization of transfer of technologies is formed. The authors prove the necessity to include in the model of diagnostics the possibility of technology transfer through the definition of technological proximity of enterprises – potential counterparties by means of a GAP analysis based on the results of technological audit. It is proposed to evaluate the technology subject to transfer with the help of the adapted TAME system taking into view the specifics, caused by combination of factors. The result of implementing the methodology is strengthening the diagnostic basis of the technology transfer process in the context of possibility, feasibility and efficiency of implementation of the process. Prospects for further researches in this direction are development of organizational provision of realization of the integrated model of transfer of technologies, adaptation of the proposed model to specifics of functioning of enterprises of the separate sectors of economy, use of the instrumentarium of strategic analysis to substantiate adoption of managerial decisions on technology transfer

Biochemical changes in human keratinocytes in the aspect of nuclease dysfunction

MCPIP1 jest białkiem o aktywności RNazy, które wpływa na stabilność mRNA cytokin prozapalnych, uczestniczących w powstawaniu procesów zapalnych w skórze. Potwierdzono, że MCPIP1 odgrywa ważną rolę w różnicowaniu i proliferacji keratynocytów. Rola MCPIP1 w metabolizmie keratynocytów pozostaje nieznana. W niniejszej pracy porównano parametry metaboliczne, uzyskane dla trzech grup keratynocytów: z nadekspresją MCPIP1 typu dzikiego, z nadekspresją MCPIP1 pozbawionego aktywności RNazowej oraz grupy kontrolnej przedstawiającej endogennym poziom MCPIP1. Nadekspresja MCPIP1 WT spowodowała zmniejszenie poziomu zużytego tlenu w keratynocytach oraz wykazała tendencję do zmniejszenia produkcji ATP przez mitochondria w porównaniu do keratynocytów z endogennym poziomem MCPIP1. Otrzymane wyniki mogą wskazywać na udział MCPIP1 w zaburzeniu w produkcji ATP przez mitochondria.MCPIP1 is a protein with RNase activity that affects the mRNA stability of pro-inflammatory cytokines involved in the development of inflammatory processes in the skin. MCPIP1 was confirmed to play an important role in the differentiation and proliferation of keratinocytes. The role of MCPIP1 in the metabolism of keratinocytes remains unknown. In this study, the metabolic parameters were obtained for three groups of keratinocytes: with overexpression of wild-type MCPIP1, with overexpression of MCPIP1 devoid of RNase activity and the control group representing endogenous level of MCPIP1. Overexpression of MCPIP1 WT resulted in a reduction of oxygen consumption in keratinocytes and showed a tendency to reduce ATP production by mitochondria comparing to keratinocytes with endogenous MCPIP1 levels. The obtained results may indicate the role of MCPIP1 in the disturbance in ATP production by mitochondria