Complex Words in Lina Kostenko’s Language: Structural-Semantic Analysis

У статті здійснено структурно-семантичний аналіз складних слів, що функціонують у поетичних текстах Ліни Костенко. Розглянуто потрактування поняття «складне слово» у сучасному мовознавстві, окреслено поняття «композит» та «юкстапозит». Встановлено, що найчисленнішими в текстах Ліни Костенко є композитні іменникові найменування, складні прикметники вживаються рідше. Зафіксовано поодинокі випадки використання складних дієслівних та прислівникових номінацій. Проаналізовано такі структурно-морфологічні типи композитних іменників: «іменник + дієслово», «числівник + іменник», «прикметник + іменник», «дієслово +іменник», «прислівник + дієслово», «займенник + іменник», «займенник + дієслово», «іменник + іменник». Встановлено, що для індивідуального стилю Ліни Костенко характерними є іменники-юкстапозити, утворені на основі прикладкових сполук шляхом складання компонентів із різним граматичним родом, синонімічного зближення компонентів та конструкції із семантично рівноправними іменниками. З’ясовано, що серед складних прикметників домінують композитні утворення таких структурних типів: прикметники з дієслівним компонентом, що підпорядковує собі іменник чи займенник; композити, що утворюються від прикметників, які узгоджуються з іменниками чи підпорядковують собі іменники; прикметники, утворені на основі поєднання іменника із числівником, займенником тощо. Прикметникові юкстапозити Ліни Костенко утворені повторенням того самого чи синонімічного слова. Поетеса активно використовує як традиційні складні найменування, зафіксовані в загальномовних словниках, так і індивідуально-авторські, утворені за внутрішніми законами розвитку мови, за певними зразками. Утворення складних слів зумовлюється тенденцією до лаконізму мовлення, до стислості, влучності вираження думки. Складні слова в аналізованих текстах семантично різнопланові, вони номінують різноманітні предмети, явища, поняття навколишньої дійсності, називають різні відтінки кольору, характеризують зовнішність людини, розкривають риси її характеру, її внутрішній світ, передають індивідуально-авторське ставлення до навколишнього світу, подій, життя суспільства тощо.The article provides structural and semantic analysis of complex words that function in poetic texts of Lina Kostenko. The interpretation of the concept “complex word” in modern linguistics is considered, the concepts “composite” and “juxtaposition” are defined. It is established that in Lina Kostenko’s texts composite nouns are the most numerous, complex adjectives are used less often. Isolated cases of using complex verb and adverbial nominations have been recorded. The following structural and morphological types of composite nouns are analyzed: “noun + verb”, “numeral + noun”, “adjective + noun”, “verb + noun”, “adverb + verb”, “pronoun + noun”, “pronoun + verb”, “noun + noun”. It is established that Lina Kostenko’s individual style is characterized by juxtaposition nouns formed on the basis of apposition compounds by adding components with different grammatical gender, synonymous convergence of components and construction with semantically equal nouns. It was found that composite formations of the following structural types dominate among complex adjectives: adjectives with a verb component that subordinates a noun or pronoun; composites formed from adjectives that agree with nouns or subordinate nouns; adjectives formed on the basis of combination of a noun with a numeral, pronoun, etc. Lina Kostenko’s adjective juxtapositions are formed by repeating the same or a synonymous word. The poetess actively uses both traditional complex names, recorded in common dictionaries and individual-author, formed by the internal laws of language development, according to certain patterns. The formation of complex words occurs due to the tendency to conciseness of speech, brevity and accuracy of a thought. Complex words in the analyzed texts are semantically diverse, they nominate various objects, phenomena, concepts of the surrounding reality, name different shades of colour, characterize the appearance of a person, reveal his character traits, his inner world, convey individual-authorial attitude to the outworld, events, society, etc

Complex Adjectives as a Means of Verbalizing the Image of Ukraine Summary

Стаття присвячена опису семантики та художньо-виражальних функцій складних прикметників як засобу вербалізації образу України в поетичному мовленні ХХ століття. З’ясовано, що лексема Україна, яка становить ядро семантичного поля зі значенням «Україна», групує навколо себе периферійні слова Батьківщина, Вітчизна, край, сторона тощо. Відповідно до загальнохудожньої традиції, поети ідентифікують Україну із землею, образ якої посідає одне з центральних місць в українській поезії. Філософськи узагальнений образ України в поетичному контексті актуалізується через низку мікрообразів, художніх символів. Визначено, що мовний образ України розкривається через уживання топонімів (Київ, Львів, Переяслав, Чернеччина, Одеса, Канів), гідронімів (Дніпро), назв рослинного світу (верба, дуб, береза, яблунька, каштани, смерека, осика) тощо. У поетичному контексті ці слова зазнають семантичної конкретизації, образно називаючи Україну, характеризуючи її. Основну увагу приділено семантиці, функціональному навантаженню складних прикметників як засобу вербалізації образу України. На основі аналізу значного фактичного матеріалу виділено такі семантико-функціональні групи складних прикметників: композити на позначення позитивної оцінки, психологічного сприйняття; складні прикметники звукової семантики; прикметники-композити з колірним компонентом; прикметники на позначення особливостей природи, ландшафту тощо; складні прикметники на позначення кількості населення, могутності країни. Складні прикметники, що розкривають образ України, передають враження майстрів слова від рідного краю, України й становлять переважно індивідуально-авторські утворення. Епітети-композити використовуються для емоційного вияву думок і почуттів поета, створення яскравої образності, надзвичайно гармонійної і поліфонічної картини, яка повністю підкоряється емоційній будові та ідейному напряму ліричного твору.The article is devoted to the descriptive semantics and artistic-expressive functions of complex adjectives as a means of verbalizing the image of Ukraine in poetic speech of the XX century. It was found that the lexeme “Ukraine”, which is the core of semantic field with the meaning “Ukraine”, groups around itself the peripheral words “Homeland”, “Fatherland”, “land”, “side” and soon. In accordance with the general artistic tradition, poets identify Ukraine with the land, the image of which occupies one of the central places in Ukrainian poetry. The philosophically generalized image of Ukraine is actualized in poetic context through the number of micro-images and artistic symbols. It is determined that the linguistic image of Ukraine is revealed through the use of toponyms (Kyiv, Lviv, Pereyaslav, Chernechchyna, Odessa, Kaniv), hydronyms (Dnipro), names of flora (willow, oak, birch, apple, chestnut, spruce, aspen) etc. In poetic context, these words undergo semantic concretization, figuratively naming and characterizing Ukraine. The main attention is paid to the semantics, functional load of complex adjectives as a means of verbalization of image of Ukraine. Based on the analysis of significant factual material, semantic-functional groups of complex adjectives are distinguished: composites to denote positive evaluation, psychological perception; complex adjectives of sound semantics; composite adjectives of color component; adjectives to denote features of nature, landscape etc.; complex adjectives to denote the population, the power of the country. Complex adjectives that reveal the image of Ukraine convey the impressions of masters of the word from their native land Ukraine and are mostly individual-author formations. Composite epithets are used for emotional expression of the poet’s thoughts and feelings, creating a vivid imagery, extremely harmonious and polyphonic picture, which is completely subject to emotional structure and ideological direction of the lyrical work

Juxtaposition Nouns in Lina Kostenko’s Poetic Texts

Статтю присвячено вивченню юкстапозитних іменників у поетичному мовленні Ліни Костенко. Розглянуто різні лінгвістичні підходи до потрактування поняття «юкстапозит», за якими юкстапозити – це: слова, утворені складанням кількох оформлених слів або форм слів без сполучних голосних (Н. Клименко); складання кількох окремих слів у складне без сполучного голосного з обов’язковим дефісним написанням (Л. Азарова, К. Городенська, Л. Радомська, О. Стишов); одиниці синтаксичного рівня, які постали без застосування словотвірних ресурсів, не мають сформованого реального словотвірного значення (А. Нелюба). Визначено характерні ознаки юкстапозитів: утворюваність; ненормативність; функціональна одноразовість; номінативна факультативність; індивідуальна належність; словотворча похідність. Поставлено за мету здійснити структурно-семантичний і функціональний аналіз іменників-юкстапозитів поетичного мовлення Ліни Костенко. Встановлено, що характерними для індивідуального стилю письменниці є такі види юкстапозитних конструкцій: прикладкові сполуки із препозитивною прикладкою; прикладкові сполуки з постпозитивною прикладкою; словоскладання компонентів із різним граматичним родом; юкстапозити, побудовані на синонімічному зближенні компонентів; конструкції із семантично рівноправними іменниками, побудовані як парні зближення сумарної семантики, які становлять певний концепт. Виявлено, що у поетичному словнику письменниці широко вживаються різноманітні за семантикою індивідуально-авторські іменникові юкстапозити: назви спорідненості, свояцтва; назви осіб за професією, родом діяльності, соціальним станом; назви народностей, національностей; назви міфічних істот, казкових героїв; назви частин тіла людини, тварини; назви тварин, птахів, риб; назви рослин і їх плодів; назви природних явищ і географічних понять; назви населених пунктів, фортець; назви будівель, архітектурних споруд, їх елементів; назви частини доби, певних проміжків часу тощо. З’ясовано, що іменники-юкстапозити у поетичних текстах Ліни Костенко слугують конденсованості вираження думки митця, виступають як засіб стилістичного підсилення, уточнення характерної ознаки певного предмета, явища.The article is devoted to the study of juxtaposition nouns in the poetic speech of Lina Kostenko. Various linguistic approaches to the interpretation of the concept “juxtaposition” are considered, according to which juxtapositions are: words created by composing several formed words or word forms without connecting vowels (N. Klimenko); composing several separate words into a complex without connecting vowel with the obligatory hyphen writing (L. Azarova, K. Horodens’ka, L. Radoms’ka, O. Styshov); units of syntactic level, which appeared without the use of word-forming resources, do not have formed real word-forming meaning (A. Nelyuba). The characteristic features of juxtapositions are determined: formation; non-normativeness; functional disposability; nominative optionality; individual affiliation; word-formation derivative. The aim is to carry out a structural-semantic and functional analysis of nouns-juxtapositions of Lina Kostenko’s poetic speech. It is established that the following types of juxtaposition constructions are characteristic of the individual style of the writer: apposition compounds with a prepositional attachment; apposition compounds with postpositive attachment; word formation of components with different grammatical gender; juxtapositions based on the synonymous convergence of components; constructions with semantically equal nouns, formed as paired convergences of total semantics, which constitute a certain concept. It is revealed that in the poetic dictionary of the writer semantically various individual-author noun juxtapositions are widely used: names of kinship; names of individuals by profession, type of activity, social status; names of nationalities; names of mythical creatures, fairy-tale heroes; names of human and animal body parts; names of animals, birds, fish; names of plants and their fruits; names of natural phenomena and geographical concepts; names of settlements, fortresses; names of buildings, architectural structures, their elements; names of parts of the day, certain periods of time, etc. It was found that nouns-juxtapositions in Lina Kostenko’s poetic texts serve to condense the expression of the artist’s thought, act as a means of stylistic reinforcement, clarification of the characteristic feature of a certain object, phenomenon

Symbols of Ornithological Names in Poetry of Sergiy Zhadan

Статтю присвячено вивченню символічної семантики орнітонімів у поетичному мовленні Сергія Жадана. Розглянуто потрактування поняття «символ» у різних галузях науки, визначено його характерні ознаки: філософська смислова наповненість; тяжіння до певного узагальнення, до загальної ідеї; динамічність, рухомість; багатозначність; етнокультурна та контекстуальна зумовленість, зображально-виражальна здатність. У поетичному тексті образ-символ, крім основних значень, успадкованих, генетичних і витворених у просторі національної культури, набуває нових, індивідуально-авторських, які мають вищий ступінь експресивності порівняно з символами, вжитими у традиційному значенні. Поставлено за мету проаналізувати стильові та функціональні особливості символів орнітологічних назв у поетичних текстах Сергія Жадана. Встановлено, що у поезії Сергія Жадана найпоширенішим є слово-символ «птах». Використовуючи традиційну значеннєву основу символу, митець слова надає йому індивідуальноавторського змістового наповнення, суттєво розширює та збагачує значеннєве поле вживаного образу-символу. Виявлено, що птахи для Сергія Жадана – це символ життя, єдності двох світів, символ людської душі, яка спокійно відлітає в інший вимір. У багатьох культурах птах – це символ волі, безтурботності, безмежного щастя. В аналізованих поетичних текстах слово-символ «птах» часто містить негативну семантику, символізуючи горе, біду, важке становище людини. Встановлено, що образи птахів у поетичних текстах Сергія Жадана часто конкретизовані, названі за видовою належністю: соловей, шпак, голуби, ластівка, півень, чайки, гуси, дрозд, ворона. Аналіз народнопоетичних образів-символів птахів дозволив виокремити індивідуально-авторську символічну семантику орнітонімів. Образи-символи Сергія Жадана містять численні позитивні (соловей – ніжність, мелодійність; ластівка – взаємодопомога, підтримка, посланець Бога; дикі гуси – згуртованість, стійкість, нескореність) і негативні (чайка – прокламації з сумнівними ілюзіями щастя; шпаки – сварливі родичі) символічні значення.The article is devoted to the study of symbolic semantics of ornithonyms in poetic speech of Serhiy Zhadan. The interpretation of ‘symbol’ concept in different branches of science is considered, its characteristic features – philosophical semantic content; attraction to a certain generalization, to a general idea; dynamism, mobility; polysemy; ethnocultural and contextual conditionality, pictorial and expressive ability are determined. In poetic text, the imagesymbol, in addition to the basic meanings – inherited, genetic, and created in the space of national culture, acquires new – individual-authorial, having a higher degree of expressiveness compared to the symbols used in traditional sense. The aim is to analyze the stylistic and functional features of the symbols of ornithological names in poetic texts of Sergei Zhadan. It is established that in the poetry of Sergei Zhadan the most common symbol-word is the ‘bird’. Using the traditional semantic basis of the symbol, the artist of the word gives it an individual-authorial content, significantly expands and enriches the semantic field of used image-symbol. It was found that birds for Serhiy Zhadan are a symbol of life, unity of two worlds, and the symbol of human soul, which calmly flies away to another world. In many cultures, the bird is a symbol of freedom, serenity, and boundless happiness. In analyzed poetic texts, the word-symbol ‘bird’ often contains negative semantics, symbolizing grief, misery, the plight of man. It is established that the images of birds in poetic texts of Serhiy Zhadan are often concretized, named by species: nightingale, starling, pigeons, swallow, rooster, seagulls, geese, blackbirds, crows. The analysis of folk poetic imagessymbols of birds allowed to single out the individual-author’s symbolic semantics of ornithonyms. Serhiy Zhadan’s symbolic images contain numerous positive (nightingale – tenderness, melody; swallow – mutual aid, support, messenger of God; wild geese – cohesion, resilience, insubordination) and negative (seagull – proclamations with dubious illusions of happiness; starlings – quarrelsome relatives) symbolic values

Obsolete Vocabulary in Poetic Texts by Sergiy Zhadan: Functional-Semantic Aspect

Стаття присвячена функціонально-семантичному аспекту застарілої лексики, що широко вживається в поетичних текстах Сергія Жадана. Розкрито традиційний підхід до класифікації застарілої лексики, серед якої виділяють архаїзми й історизми. Розглянуто групи архаїзмів – лексичні, лексико-словотвірні, лексико-фонетичні, морфологічні, лексико-семантичні. Зауважено, що історизми на відміну від архаїзмів не мають у сучасній українській мові синонімічних відповідників. Вони виконують власне номінативну функцію в історичних текстах, відтворюючи факти, події, явища минулих епох. З’ясовано, що Сергій Жадан широко послуговується застарілими словами, які органічно вводить у художню тканину поетичного твору. У поетичних текстах митця (джерельною базою дослідження послужили збірки поезій «Тамплієри», «Антена», «Список кораблів») серед застарілої лексики виявлено лексичні архаїзми, лексико-фонетичні й лексико-словотвірні. Виділено такі семантичні групи архаїзмів: назви частин тіла; назви хвороб; назви осіб за професією, родом занять тощо; назви військових речей, амуніцій, понять тощо; назви родинних стосунків; назви чисел. У поетичних текстах Сергія Жадана архаїзми надають мові урочистого звучання, виражають авторське ставлення до зображуваного, передають його почуття, переживання, підсилюють емоційність віршованого твору. Історизми в поетичних текстах митця кількісно переважають над архаїзмами. У його творчому доробку виявлено такі семантичні групи історизмів: географічні назви; слова, що характеризують соціальний стан, місце людини в суспільстві; назви колишніх професій, роду занять; назви зниклих народів; назви історичних епох; назви предметів побуту, жіночих прикрас тощо; назви будівель, їх частин; назви різноманітних наукових учень, течій, напрямів тощо. Детальний аналіз поетичної мови Сергія Жадана дав змогу виділити основні функції, що виконують застарілі слова у віршових текстах: реалістичне зображення подій певної історичної епохи; підсилення урочистості, пафосу зображуваного; створення сильного перцептивного ефекту; увиразнення авторської думки тощо.The article is devoted to the functional-semantic aspect of obsolete vocabulary, which is widely used in poetic texts of Serhiy Zhadan. The traditional approach to the classification of obsolete vocabulary is revealed, among which archaisms and historicisms are distinguished. Groups of archaisms – lexical, lexical-word-forming, lexical-phonetic, morphological, lexical-semantic are considered. It is noted that historicisms, in contrast to archaisms, have no synonymous equivalents in modern Ukrainian language. They perform proper nominative function in historical texts, reproducing facts, events and phenomena of past epochs. It was found that Serhiy Zhadan introduced outdated words, which he has organically inserted into the artistic fabric of poetic works. In poetic texts of the artist (the collections of poems “Templars”, “Antenna”, “List of ships” were taken as the source base of the study) among obsolete vocabulary lexical archaisms, lexical-phonetic and lexical-word-forming were found. The following semantic groups of archaisms: names of body parts; names of diseases; names of individuals by profession, occupation, etc.; names of military items, ammunition, concepts, etc.; names of family relations; names of numbers are distinguished. In Serhiy Zhadan’s poetic texts archaisms give the language a solemn sound, express the author’s attitude to the depicted, convey his feelings and enhance the emotionality of poetic works. Historicisms in poetic texts of the artist outnumber archaisms. The following semantic groups of historicisms are revealed in his creative works: geographical names; words that characterize the social status, place of an individual in society; names of former professions, occupations; names of extinct nations; names of historical epochs; names of household items, women’s jewelry, etc.; names of buildings or their parts; names of various scientific studies, directions, etc. A detailed analysis of Serhiy Zhadan’s poetic language made it possible to identify the main functions performed by obsolete words in poetic texts: realistic depiction of the events of certain historical epoch; strengthening of solemnity, pathos of the depicted; creation of strong perceptual effect; expression of author’s opinion, etc

Text іn Research Paradigms: Theory and Practice

У колективній монографії віддзеркалено дослідницьку тему кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка «Текст у сучасних дослідницьких парадигмах». Тема наукової роботи передбачає вивчення специфіки текстових категорій у дослідницьких парадигмах сучасної філології та освітній парадигмі на основі міждисциплінарного підходу. Текст є вагомим змістовим компонентом, закладеним у теоретико-практичні курси, які читають викладачі кафедри. До співавторів книги долучилися українські дослідники, з якими кафедру пов’язує плідна і результативна наукова та викладацька взаємодія. Пропоновані розвідки укладені як статті монографічного видання за тематичними розділами. У першому розділі розкрито актуальність і перспективність дослідження проблеми тексту в антропоцентричній та освітній парадигмах. З’ясовано основні ознаки тексту, специфіку зв’язності тексту як передумову для цілісності тексту і результат інтелектуальної і творчої роботи автора і читача. Виокремлено та схарактеризовано основні принципи зв’язності. Доведено, що зв’язність забезпечує розуміння тексту читачем. Сприяють цьому змістова, комунікативна та стилістична єдність, а також спільність фонових знань адресанта і адресата. Другий розділ присвячено розгляду тексту в об’єктиві мовознавчих та літературознавчих досліджень. Вивчення мови Пантелеймона Куліша залишається актуальним завданням вітчизняного мовознавства. Слушно зауважує мовознавець Павло Гриценко, зіставлення тексту рукопису та його видань різного часу переконує в тому, що для вивчення, наприклад, фонетичних рис, як і пізнання ідіолекту письменника загалом, вибір тексту з-поміж можливих варіантів (рукописних і друкованих) є визначальним; тож важливою умовою одержання об’єктивних висновків у галузі ідіолектології є опертя дослідників на автентичні тексти як надійні джерела «реальної авторської мовотворчості». Дослідження ідіолекту Пантелеймона Куліша включає як текстологічний складник, так і цілеспрямоване спостереження над східнополіським оточенням письменника. І. Франко надавав провідного значення соборній мові. Дослідження допустових конструкцій, які функціонують у наукових і науково-популярних текстах І. Франка з різних галузей (історичні, культурологічні, літературознавчі, фольклористичні, етнографічні, театрознавчі, мистецтвознавчі праці тощо, написані українською мовою), засвідчує їх високу синтаксичну організацію й дає підстави стверджувати, що вони репрезентують сформований і викристалізуваний у кінці ХІХ ст. науковий стиль української літературної мови. Вивчення мови художньої літератури, зокрема поезії, є одним із важливих напрямків розвитку української лінгвістики. Метою дослідження є структурно-морфологічний, семантичний та функціональний аналізи складних слів, виявлених у поетичних текстах Ліни Костенко. Джерельною базою дослідження послужили збірки поетичних творів Ліни Костенко «Вибране» та «Триста поезій». Здійснено аналіз сутності феномену фольклоризму літератури з позиції структурно-семіотичної концепції культури, що дозволяє цілісно охарактеризувати це явище з урахуванням ідей, поглядів теоретиків означеної концепції культури в українському і зарубіжному дискурсі. Саме через словесний вид мистецтва, який втілює етико-естетичні особливості світовідчуття, характеру нації, зберігається стійкість механізму колективної пам’яті народу, його етнічного коду, культурної ідентичності. У третьому розділі розглянуто текст у контексті освітньої парадигми. Розкрито особливості вербалізації концепту освіта в українському і польському освітньому дискурсах, проаналізовано мовні та педагогічні словники, законодавчо-нормативні документі, визначено лексеми на позначення учасників освітнього процесу та нові поняття в освітньому дискурсі. Окреслено наукові засади роботи над текстом у курсі методики навчання української мови в закладах загальної середньої освіти. Поняття мовлення та мовленнєвої діяльності визначено як базові у методиці роботи над текстом та текстотворенням у шкільному курсі української мови. Закцентовано увагу на засвоєнні школярами мовленнєвих понять та способів дії як підґрунтя в роботі над текстотворенням. Запропоновано модель роботи над текстом на поняттєвій основі, яка передбачає єдність змістово-композиційного, типологічного та мовно-стильового аналізу тексту. Проаналізовано концептуальні засади комунікативного (тексто–твірного у його складі) підходу у лінгводидактичній підготовці майбутніх учителів до формування у здобувачів початкової освіти текстотвірних умінь. Обґрунтовано можливості кейсів або ситуаційних вправ, що допомагає глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення; виявити закономірності, взаємозв’язки, активізувати мислення та дискусію, отримати додаткову інформацію, поглибити знання, розвинути й застосувати аналітичне та стратегічне мислення. У четвертому розділі представлено проєкт «Віртуальні лабораторії у професійній комунікації лінгвістів». Зроблено висновок, що у мережецентричному світі природна людська мова визначається і технологічним чинником. Технологічний статус мови значною мірою визначатиме характер розвитку цифрової мережецентричної цивілізації у найближчий період, а разом із цим – і ієрархію мов, яка демонструватиме спроможність тієї чи іншої національної мови до успішної конкуренції серед усього кола світових мов. Означено потребу створення сучасної системи національних лінгвістичних ресурсів та національної лінгвістичної інфраструктури як складову інформаційної безпеки держави. Практична цінність полягає в реалізації міждисциплінарного підходу до аналізу тексту у процесі викладання освітніх компонентів, у розробленні науково-методичного забезпечення формування у студентів філологічних та нефілологічних спеціальностей культури роботи із публіцистичним, медійним, науковим, художнім текстом на заняттях із культуромовних, медіа- та лінгводидактичних дисциплін. Сподіваємося, що книга стане в нагоді викладачам-мовознавцям, учителям-словесникам, аспірантам, студентам у відкритті багатьох феноменів тексту.The multi-author monograph reflects the research topic of the Department of Ukrainian Language and Literature at Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko Text in modern research paradigms. The scientific work involves the study of textual categories specifics in the research paradigms of modern philology and the educational paradigm based on an interdisciplinary approach. The department has dozens of disciplines of different directions, the text is a significant component incorporated in all theoretical and practical courses taught by the teachers of the department, who became the authors of the presented collective work. Ukrainian researchers were also invited to collaborate on writing the book, with whom the department has meaningful and productive scientific and teaching cooperation. The monograph consists of scientific works arranged by thematic sections. Section 1 reveals the relevance and prospects of studying the text within the anthropocentric and educational paradigms. Text features, the specifics of text coherence as a prerequisite for text integrity and the result of author and reader’s intellectual and creative work are clarified. The main principles of coherence are singled out and described. It is proved that coherence ensures text understanding by the reader. Content, communicative and stylistic unity as well as general background knowledge of the speaker and the recipient contribute to that. The text in the educational environment serves as the main didactic unit in the system of teaching philological disciplines; the source of information on all academic disciplines that future specialists master; the means of upbringing and personality development; develops the abilities for intellectual analysis, creative thinking, critical approach to what has been learned, empathy and emotional perception of the world; means of communication, etc. Section 2 is devoted to the consideration of the text through linguistic and literary studies. The study of the language of Panteleimon Olexandrovych Kulish remains a challenge for Ukrainian linguistics. P. Yu. Grytsenko notes that comparing the text of a manuscript and its editions of different times convinces us that in order to study, for example, phonetic features, as well as writer’s idiolect knowledge on the whole, the choice of a text from the possible options (handwritten and printed), determining its place in the author’s megatext are decisive; therefore, without any doubts, an important condition for obtaining objective conclusions in the field of idiolectology is the researchers’ reliance on authentic texts as reliable sources of ‘real author’s language creativity’ [Hrytsenko, 21, 40]. The study of the idiolect of Panteleimon Kulish includes both a textual component and a purposeful observation of the writer’s Eastern Polissia environment. Franko made a great contribution to the formation and regulation of the Ukrainian literary language, attaching the leading importance to the soborny language. The study of contrasting structures functioning in scientific and popular science texts of I. Franko from various branches (historical, cultural, literary, folklore, ethnographic, theater studies, art works, etc., written in Ukrainian) testifies to their high syntactic organisation and justify that they represent the scientific style of the Ukrainian literary language that was already formed and crystallised at the end of the 19th century. Studying the language of fiction, poetry in particular, is one of the important directions in the development of Ukrainian linguistics. The aim of the study is a structural-morphological, semantic and functional analysis of compound words identified in the poetic texts of Lina Kostenko. The source for the study was the collections of poetic works by Lina Kostenko Favorites and Three Hundred Poems. An analysis of the folklorism phenomenon in literature from the standpoint of the structural-semiotic culture concept has been carried out, which makes it possible to distinguish this phenomenon entirely, taking into account the ideas and views of theorists of the designated culture concept in Ukrainian and foreign discourse. It is through the verbal form of art, embodying the ethical and aesthetic features of the worldview, the nature of the nation, the mechanism of people’s collective memory, its ethnic code, and cultural identity is preserved. The conceptual foundations of the communicative (text-creative in its composition) approach are analysed as a prerequisite for the implementation of future teachers training in linguodidactics to develop text-creating skills in primary school students. The possibilities of case studies are substantiated, which helps to better understand the topic, develop ideas; get the ground for testing the theory, identify patterns, relationships, activate thinking and discussion, obtain additional information, deepen knowledge, develop and apply analytical and strategic thinking. The possibilities and advantages of the case study approach which develop students’ creative and professional abilities are analysed. The section presents the project Virtual Laboratories in Professional Communication of Linguists. It is concluded that in the network centric world, a natural human language becomes not only and not so much a humanitarian factor, but, above all, a technological factor, so the technological status of the language will largely determine the development nature of a digital network centric civilization in the near future, and at the sameme hierarchy of languages. which will demonstrate the ability of one or another national language to successfully compete among the entire range of world languages. The necessity of creating a modern system of national linguistic resources and national linguistic infrastructure as a component of the information security of the state is indicated. The practical value lies in the implementation of an interdisciplinary approach to text analysis in the process of teaching educational components, in the development of scientific and methodological support that helps to build specialised skills in students of philological and non-philological specialties that will allow them to work properly with journalistic, media, scientific and literary texts during classes on cultural-lingual, media and linguodidactic disciplines. We really hope that the book will be useful to linguists, language teachers, undergraduate and postgraduate students in discovering phenomena of the text