У колективній монографії віддзеркалено дослідницьку тему кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка «Текст у сучасних дослідницьких парадигмах». Тема наукової роботи передбачає вивчення специфіки текстових категорій у дослідницьких парадигмах сучасної філології та освітній парадигмі на основі міждисциплінарного підходу. Текст є вагомим змістовим компонентом, закладеним у теоретико-практичні курси, які читають викладачі кафедри.
До співавторів книги долучилися українські дослідники, з якими кафедру пов’язує плідна і результативна наукова та викладацька взаємодія.
Пропоновані розвідки укладені як статті монографічного видання за тематичними розділами.
У першому розділі розкрито актуальність і перспективність дослідження проблеми тексту в антропоцентричній та освітній парадигмах. З’ясовано основні ознаки тексту, специфіку зв’язності тексту як передумову для цілісності тексту і результат інтелектуальної і творчої роботи автора і читача. Виокремлено та схарактеризовано основні принципи зв’язності. Доведено, що зв’язність забезпечує розуміння тексту читачем. Сприяють цьому змістова, комунікативна та стилістична єдність, а також спільність фонових знань адресанта і адресата.
Другий розділ присвячено розгляду тексту в об’єктиві мовознавчих та літературознавчих досліджень. Вивчення мови Пантелеймона Куліша залишається актуальним завданням вітчизняного мовознавства. Слушно зауважує мовознавець Павло Гриценко, зіставлення тексту рукопису та його видань різного часу переконує в тому, що для вивчення, наприклад, фонетичних рис, як і пізнання ідіолекту письменника загалом, вибір тексту з-поміж можливих варіантів (рукописних і друкованих) є визначальним; тож важливою умовою одержання об’єктивних висновків у галузі ідіолектології є опертя дослідників на автентичні тексти як надійні джерела «реальної авторської мовотворчості». Дослідження ідіолекту Пантелеймона Куліша включає як текстологічний складник, так і цілеспрямоване спостереження над східнополіським оточенням письменника.
І. Франко надавав провідного значення соборній мові. Дослідження допустових конструкцій, які функціонують у наукових і науково-популярних текстах І. Франка з різних галузей (історичні, культурологічні, літературознавчі, фольклористичні, етнографічні, театрознавчі, мистецтвознавчі праці тощо, написані українською мовою), засвідчує їх високу синтаксичну організацію й дає підстави стверджувати, що вони репрезентують сформований і викристалізуваний у кінці ХІХ ст. науковий стиль української літературної мови.
Вивчення мови художньої літератури, зокрема поезії, є одним із важливих напрямків розвитку української лінгвістики. Метою дослідження є структурно-морфологічний, семантичний та функціональний аналізи складних слів, виявлених у поетичних текстах Ліни Костенко. Джерельною базою дослідження послужили збірки поетичних творів Ліни Костенко «Вибране» та «Триста поезій».
Здійснено аналіз сутності феномену фольклоризму літератури з позиції структурно-семіотичної концепції культури, що дозволяє цілісно охарактеризувати це явище з урахуванням ідей, поглядів теоретиків означеної концепції культури в українському і зарубіжному дискурсі. Саме через словесний вид мистецтва, який втілює етико-естетичні особливості світовідчуття, характеру нації, зберігається стійкість механізму колективної пам’яті народу, його етнічного коду, культурної ідентичності.
У третьому розділі розглянуто текст у контексті освітньої парадигми. Розкрито особливості вербалізації концепту освіта в українському і польському освітньому дискурсах, проаналізовано мовні та педагогічні словники, законодавчо-нормативні документі, визначено лексеми на позначення учасників освітнього процесу та нові поняття в освітньому дискурсі.
Окреслено наукові засади роботи над текстом у курсі методики навчання української мови в закладах загальної середньої освіти. Поняття мовлення та мовленнєвої діяльності визначено як базові у методиці роботи над текстом та текстотворенням у шкільному курсі української мови. Закцентовано увагу на засвоєнні школярами мовленнєвих понять та способів дії як підґрунтя в роботі над текстотворенням. Запропоновано модель роботи над текстом на поняттєвій основі, яка передбачає єдність змістово-композиційного, типологічного та мовно-стильового аналізу тексту.
Проаналізовано концептуальні засади комунікативного (тексто–твірного у його складі) підходу у лінгводидактичній підготовці майбутніх учителів до формування у здобувачів початкової освіти текстотвірних умінь. Обґрунтовано можливості кейсів або ситуаційних вправ, що допомагає глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення; виявити закономірності, взаємозв’язки, активізувати мислення та дискусію, отримати додаткову інформацію, поглибити знання, розвинути й застосувати аналітичне та стратегічне мислення.
У четвертому розділі представлено проєкт «Віртуальні лабораторії у професійній комунікації лінгвістів». Зроблено висновок, що у мережецентричному світі природна людська мова визначається і технологічним чинником. Технологічний статус мови значною мірою визначатиме характер розвитку цифрової мережецентричної цивілізації у найближчий період, а разом із цим – і ієрархію мов, яка демонструватиме спроможність тієї чи іншої національної мови до успішної конкуренції серед усього кола світових мов. Означено потребу створення сучасної системи національних лінгвістичних ресурсів та національної лінгвістичної інфраструктури як складову інформаційної безпеки держави.
Практична цінність полягає в реалізації міждисциплінарного підходу до аналізу тексту у процесі викладання освітніх компонентів, у розробленні науково-методичного забезпечення формування у студентів філологічних та нефілологічних спеціальностей культури роботи із публіцистичним, медійним, науковим, художнім текстом на заняттях із культуромовних, медіа- та лінгводидактичних дисциплін.
Сподіваємося, що книга стане в нагоді викладачам-мовознавцям, учителям-словесникам, аспірантам, студентам у відкритті багатьох феноменів тексту.The multi-author monograph reflects the research topic of the Department of Ukrainian Language and Literature at Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko Text in modern research paradigms. The scientific work involves the study of textual categories specifics in the research paradigms of modern philology and the educational paradigm based on an interdisciplinary approach. The department has dozens of disciplines of different directions, the text is a significant component incorporated in all theoretical and practical courses taught by the teachers of the department, who became the authors of the presented collective work.
Ukrainian researchers were also invited to collaborate on writing the book, with whom the department has meaningful and productive scientific and teaching cooperation.
The monograph consists of scientific works arranged by thematic sections.
Section 1 reveals the relevance and prospects of studying the text within the anthropocentric and educational paradigms. Text features, the specifics of text coherence as a prerequisite for text integrity and the result of author and reader’s intellectual and creative work are clarified.
The main principles of coherence are singled out and described. It is proved that coherence ensures text understanding by the reader. Content, communicative and stylistic unity as well as general background knowledge of the speaker and the recipient contribute to that.
The text in the educational environment serves as the main didactic unit in the system of teaching philological disciplines; the source of information on all academic disciplines that future specialists master; the means of upbringing and personality development; develops the abilities for intellectual analysis, creative thinking, critical approach to what has been learned, empathy and emotional perception of the world; means of communication, etc.
Section 2 is devoted to the consideration of the text through linguistic and literary studies. The study of the language of Panteleimon Olexandrovych Kulish remains a challenge for Ukrainian linguistics. P. Yu. Grytsenko notes that comparing the text of a manuscript and its editions of different times convinces us that in order to study, for example, phonetic features, as well as writer’s idiolect knowledge on the whole, the choice of a text from the possible options (handwritten and printed), determining its place in the author’s megatext are decisive; therefore, without any doubts, an important condition for obtaining objective conclusions in the field of idiolectology is the researchers’ reliance on authentic texts as reliable sources of ‘real author’s language creativity’ [Hrytsenko, 21, 40].
The study of the idiolect of Panteleimon Kulish includes both a textual component and a purposeful observation of the writer’s Eastern Polissia environment. Franko made a great contribution to the formation and regulation of the Ukrainian literary language, attaching the leading importance to the soborny language. The study of contrasting structures functioning in scientific and popular science texts of I. Franko from various branches (historical, cultural, literary, folklore, ethnographic, theater studies, art works, etc., written in Ukrainian) testifies to their high syntactic organisation and justify that they represent the scientific style of the Ukrainian literary language that was already formed and crystallised at the end of the 19th century.
Studying the language of fiction, poetry in particular, is one of the important directions in the development of Ukrainian linguistics. The aim of the study is a structural-morphological, semantic and functional analysis of compound words identified in the poetic texts of Lina Kostenko. The source for the study was the collections of poetic works by Lina Kostenko Favorites and Three Hundred Poems.
An analysis of the folklorism phenomenon in literature from the standpoint of the structural-semiotic culture concept has been carried out, which makes it possible to distinguish this phenomenon entirely, taking into account the ideas and views of theorists of the designated culture concept in Ukrainian and foreign discourse. It is through the verbal form of art, embodying the ethical and aesthetic features of the worldview, the nature of the nation, the mechanism of people’s collective memory, its ethnic code, and cultural identity is preserved.
The conceptual foundations of the communicative (text-creative in its composition) approach are analysed as a prerequisite for the implementation of future teachers training in linguodidactics to develop text-creating skills in primary school students.
The possibilities of case studies are substantiated, which helps to better understand the topic, develop ideas; get the ground for testing the theory, identify patterns, relationships, activate thinking and discussion, obtain additional information, deepen knowledge, develop and apply analytical and strategic thinking.
The possibilities and advantages of the case study approach which develop students’ creative and professional abilities are analysed.
The section presents the project Virtual Laboratories in Professional Communication of Linguists. It is concluded that in the network centric world, a natural human language becomes not only and not so much a humanitarian factor, but, above all, a technological factor, so the technological status of the language will largely determine the development nature of a digital network centric civilization in the near future, and at the sameme hierarchy of languages. which will demonstrate the ability of one or another national language to successfully compete among the entire range of world languages. The necessity of creating a modern system of national linguistic resources and national linguistic infrastructure as a component of the information security of the state is indicated.
The practical value lies in the implementation of an interdisciplinary approach to text analysis in the process of teaching educational components, in the development of scientific and methodological support that helps to build specialised skills in students of philological and non-philological specialties that will allow them to work properly with journalistic, media, scientific and literary texts during classes on cultural-lingual, media and linguodidactic disciplines.
We really hope that the book will be useful to linguists, language teachers, undergraduate and postgraduate students in discovering phenomena of the text
