Mechanisms of regulation of experimental doxorubicin-induced immunosuppression of endogenous interferon inducer amixin

Целью работы было изучение роли цитокинзависимых процессов в механизмах формирования доксорубицин-индуцированной иммуносупрессии и установление возможностей их фармакологической коррекции индуктором эндогенного интерферона амиксином. Установлено, что четырехразовое введение мышам доксорубицина (1 раз в неделю в дозе 5,0 мг/кг) приводит к угнетению иммуносекреторной активности перитонеальных макрофагов и интенсивности бласттрансформации лимфоцитов периферической крови вследствие нарушения их чувствительности к комитогенному воздействию ИЛ-1β в условиях in vitro. Профилактическое применение индуктора эндогенного интерферона амиксина уменьшает доксорубицин-индуцированные нарушения цитокинпродуцирующей активности перитонеальных макрофагов, восстанавливает функциональный резерв продукции лимфоцитактивирующего фактора при дополнительной стимуляции макрофагов стафилококками в условиях in vitro и повышает чувствительность лимфоцитов периферической крови к модулирующему воздействию ИЛ-1β в реакции бласттрансформации лимфоцитов.their specific activity is the actual problem of modern medicine. In this regard, special attention was attracted to a national inducer of endogenous interferon amixin that is high means in the prevention and treatment of viral diseases and secondary immune deficiencies. However, the molecular mechanisms of action of immunotropic amixin and ability to use it for correcting violations of doxorubicininduced immune disorders remain unclear. The aim was to study the role of cytokine-dependent processes in formation mechanisms of doxorubicin-induced immunosuppression and the establishment of opportunities for their pharmacological correction inducer of endogenous interferon amixin. It was found that 4-course treatment of mice with doxorubicin (1 time per week at a dose of 5.0 mg/kg) leads to inhibition of the activity of peritoneal macrophages and intensity of blasttransformation of peripheral blood lymphocytes as a result of violations of their sensitivity to the comitogenic effects of IL-1β in vitro. Prophylactic use of the inducer of endogenous interferon amixin reduces doxorubicin-induced disorders of cytokine producing activity of peritoneal macrophages, restores functional reserve lymphocyte activating factor production with additional stimulation of macrophages staphylococci in vitro and increases the sensitivity of peripheral blood lymphocytes to the modulating effects of IL-1β in reaction of blasttransformation of leukocyte

Phytotherapy in complex treatment of inflammatory periodontal diseases

Однією з нагальних проблем сучасної стоматології є запальні захворювання пародонта. Останнім десятиліттям спостерігається негативна тенденція розповсюдження запальних захворювань пародонта серед осіб активного працездатного віку. В комплексному лікуванні запальних захворювань пародонта використовуються синтетичні лікарські засоби, які мають велику кількість побічних реакцій. Тому одним з напрямків пошуку нових лікарських засобів є аналіз лікарських рослин та сировини, що містить біологічно активні речовин, які можуть впливати на різні ланки патогенезу запального процесу у тканинах пародонта та можуть бути використані у комплексному лікуванні гінгівіту та пародонтиту. Метою дослідженнябуло проаналізувати особливості застосування лікарських рослин, лікарської рослинної сировини та фітопрепаратів у комплексному лікуванні запальних захворювань пародонта та провести аналітичний пошук лікарських рослин та лікарської рослинної сировини для створення нових лікарських засобів для подальшого застосування у пародонтології за даними експериментальних, ретроспективних, клінічних та оглядових досліджень. Матеріали і методи. Дизайн дослідження носив ретроспективний характер з використанням пошукової системи Google Scholar (https://scholar. google.com/) та бази даних PubMed (https://pubmed.ncbi. nlm.nih.gov/) із застосуванням відповідних ключових слів: «medicinal plants», «dentistry», «periodontitis» «gingivitis», «oral bacteria», «porphyromonas gingivalis» у різних комбінаціях. Пошук обмежувався рецензованими статтями, опублікованими в період із січня 2012 року до січня 2022 року. Результати дослідження. Аналіз наукової літератури показав, що для лікування запальних захворювань пародонта використовується велика кількість лікарських рослин та рослинної сировини, серед яких Aloe vera, Calendula officinalis, Magnolia officinalis, Salvia officinalis, Rosmarinus officinalis, Punica granatum Azadirachta indica, Glycyrrhiza glabra, Cinnamomum zeylanicum, Allium sativum, Propolis, Mikania laevigata, Mikania glomerate, Droserapeltata, Helichrysum italicum, Coptidis rhizome, Piper cubeba, Azadirachta indica, Syzygium Aromaticum, екстракти яких чинять антибактеріальний, протизапальний, антиоксидантний ефект,зменшують утворення зубного нальоту, зменшують прояви кровоточивості ясен. Висновок. Фітотерапія є потенційно ефективним конкурентом синтезованих лікарських засобів та може бути застосована як доповнення до процедур професійної гігієни порожнини рота в комплексному лікуванні запальних захворювань пародонта.One of the urgent problems of modern dentistry is inflammatory periodontal disease. In recent decades, there has been a negative trend in the spread of inflammatory periodontal disease among people of working age. In the complex treatment of inflammatory periodontal diseases, synthetic drugs are used, which have a large number of side effects. Therefore, one of the areas of search for new drugs is the analysis of medicinal plants and raw materials containing biologically active substances that can affect various links in the pathogenesis of inflammation in periodontal tissues and can be used in the treatment of gingivitis and periodontitis. The aim of the study was to analyze the features of the use of medicinal plants, medicinal plant raw materials and phytopreparations in the complex treatment of inflammatory periodontal diseases and to conduct an analytical search of medicinal plants and medicinal plant raw materials to create new drugs for further use in periodontology. Materials and methods. The study was designed retrospectively using the Google Scholar search engine (https://scholar.google.com/) and the PubMed database (https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/) using the appropriate keywords: " medicinal plants», «dentistry», «periodontitis», «gingivitis», «oral bacteria», «porphyromonas gingivalis» in various combinations. The search was limited to peerreviewed articles published between January 2012 and January 2022. Results. The analysis of the scientific literature showed that a large number of medicinal plants and plant raw materials are used for the treatment of inflammatory periodontal diseases, including Aloe vera, Calendula officinalis, Magnolia officinalis, Salvia officinalis, Rosmarinus officinalis, Punica granatum Azadirachta indica, Glycyrrhiza glabra, Cinnamomum zeylanicum, Allium sativum, Propolis, Mikania laevigata, Mikania glomerate, Droserapeltata, Helichrysum italicum, Coptidis rhizome, Piper cubeba, Azadirachta indica, Syzygium Aromaticum, extracts of which have antibacterial, anti-inflammatory, antioxidant effect, reduce the formation of plaque, reduce the manifestations of bleeding gums. Conclusions. Phytotherapy is a potentially effective competitor of synthesized drugs and can be used as an adjunct to the procedures of professional oral hygiene in the complex treatment of inflammatory periodontal diseases

Bronchial with plantain, thyme and vitamin С – herbal preparation of choice for complex treatment of upper airways’ inflammatory diseases

Целью исследований была клиническая оценка эффективности применения фитопрепарата Бронхиал с подорожником, чабрецом и витамином С в комплексном лечении воспалительных заболеваний верхних дыхательных путей. Установлено, что использование данного фитопрепарата улучшает клиническую картину и повышает эффективность и безопасность традиционных схем лечения воспалительных заболеваний верхних дыхательных путей.Метою досліджень була клінічна оцінка ефективності застосування фітопрепарату Бронхіол з подорожником, чебрецем і вітаміном С у комплексному лікуванні запальних захворювань верхніх дихальних шляхів. Встановлено, що застосування даного фітопрепарату покращує клінічну картину і посилює ефективність і безпеку традиційних схем лікування запальних захворювань верхніх дихальних шляхів.The purpose of researches was clinical rating of effectiveness of use of herbal preparation Bronchial with plantain, thyme and vitamin C for complex treatment of upper airways’ inflammatory diseases. It is established , that the use of this herbal preparation improves a clinical picture and raises effectiveness and safety of traditional schemes of treatment of upper airways’ inflammatory diseases

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ЕСТЕРІВ ІБУПРОФЕНУ В ПОЄДНАННІ З НИЗЬКОЧАСТОТНИМ УЛЬТРАЗВУКОМ НА МОДЕЛІ КАРАГЕНІН-ІНДУКОВАНОГО ЗАПАЛЕННЯ

The aim of the work. Study of the anti-inflammatory activity of the ointment with ibuprofen esters in combination with low-frequency ultrasound. Materials and Methods. The anti-inflammatory effect of the synthesized compounds was evaluated in a model of carrageenan inflammation by subplantar injection of a carrageenan solution into the hind limb of rats. Low-frequency ultrasound with a frequency of 20-25 kHz was used to enhance skin permeability. The study used white male Wistar rats weighing 180–220 g. The dynamics of changes in the inflammatory process was determined by measuring the thickness and volume of the affected limbs. A 5 % ibuprofen ointment "Dolgit cream" was used as a reference drug. Statistical indicators were calculated using the Microsoft Excel software package. Results and Discussion. According to the results of the study of the volume of the affected limbs, it was found that starting from the 4th day of treatment, ibuprofen ethyl ester in combination with low-frequency ultrasound demonstrates better anti-inflammatory activity than the reference drug. A similar trend is observed when determining the thickness of the affected limb. Іn the group treated with ibuprofen ethyl ether, the thickness of the affected limbs reaches the physiological norm on the 6th day of treatment, while in the group treated with ibuprofen hexadecyl ether – on the 7th day. Conclusions. The results obtained indicate that the use of synthesized ibuprofen esters in combination with low-frequency ultrasound leads to an increase in their anti-inflammatory activity. The best dynamics of anti-inflammatory activity is inherent in ibuprofen ethyl ester.Мета роботи. Дослідження протизапальної активності м’якої лікарської форми з естерами ібупрофену в поєднанні з низькочастотним ультразвуком. Матеріали і методи.  Протизапальну дію синтезованих сполук оцінювали на моделі  карагенінового запалення шляхом субплантарного введення розчину карагеніну в задню кінцівку щурів. Для посилення проникності шкіри використовували низькочастотний ультразвук із частотою 20–25 кГц. У досліджені були використанні білі щури-самці лінії Вістар масою 180–220 г. Динаміку зміни запального процесу визначали за допомогою виміру товщини та об’єму уражених кінцівок. Як референс-препарат використовували 5 % мазь ібупрофену «Долгіт крем». Статистичні показники вираховували за допомогою програмного пакета Microsoft Excel. Результати  й  обговорення. За результатами дослідження об’єму уражених кінцівок встановлено, що від початку 4-ї доби лікування етиловий естер ібупрофену в поєднанні з низькочастотним ультразвуком демонструє кращу протизапальну активність, ніж референс-препарат. Аналогічна тенденція спостерігається при визначенні товщини ураженої кінцівки. Так, у групі тварин, яких лікували етиловим естером ібупрофену, товщина уражених кінцівок досягає меж фізіологічної норми на 6-й день лікування, тоді як у групі тварин, лікованих гексадециловим естером ібупрофену – на 7-й день. Висновки. Отримані результати свідчать про те, що використання синтезованих естерів  ібупрофену в поєднанні з низькочастотним ультразвуком приводить до підвищення їхньої протизапальної активності. Важливо зазначити, що вища протизапальна активність притаманна саме етиловому естеру ібупрофену

The influence of chronic stress on virusinducted interferon production in animals of different age

Вивчали особливості інтерфероноутворення у статевозрілих і старих мишей, заражених сублетальною дозою вірусу грипу А на різних етапах формування стрес-синдрому. Встановлено, що хронічний стрес на початкових етапах додатково стимулює вірусіндуковане інтерфероноутворення у статевозрілих мишей, підвищуючи їх резистентність до сублетальної вірусної інфекції, тимчасом як у старих мишей — навпаки, спостерігається пригнічення інтерфероноутворення, починаючи вже з першої доби стресу, тобто стадія резистентності стресу, з характерною для статевозрілих мишей стимуляцією механізмів противірусного захисту, у старих тварин відсутня. Хронічний 4-добовий стрес призводить до повного виснаження природних інтерферонзалежних механізмів захисту, сприяючи генералізації вірусної інфекції та переходу сублетальної дози вірусу грипу в летальну. У старих тварин ці порушення більш глибокі й розвиваються вже на ранніх етапах хронічного стресу.It was studied interferonogenesis in adult and old mice, infected by sublethal dose of grippe A virus in different stage of stress-syndrome. It was established that chronic stress in early stage stimulated virusinduced interferonogenesis in adult mice and increased its resistance to sublethal viral infection. In old mice we observed depression of interferonogenesis after the first day of experimental old mice didn’t demonstrate the resistance stage of stress-syndrome with increasing of antiviral activity. A chronic 4-day stress leads to global depression of antiviral activity and generalization of viral infection, transforms a sublethal dose to a lethal one. Old animals had more expressive changes of antiviral activity at the early stage of a chronic stress-syndrome

Вивчення протизапальних властивостей естерів ібупрофену в поєднанні з екстрактом гіркого перцю з метою посилення крізьшкірної проникності

Однією з проблем сучасної фармакології є підвищення ефективності лікування захворювань, що супроводжуються розвитком запалення. Капсаїцин, який міститься в екстракті гіркого перцю (Capsicum annuum), відносять до фармакологічної групи «Подразнюючі речовини природного походження». Подразнювальна дія та болезаспокійливий ефект обумовлені впливом капсаїцину на ванілоїдні рецептори VR1, він є їх агоністом. До найчастіше вживаних лікарських препаратів у медичній практиці належать нестероїдні протизапальні засоби, одним з яких є ібупрофен. Проте сучасні мазеві форми ібупрофену не володіють достатньою надшкірною проникністю. Метою дослідження було порівняти протизапальні властивості мазевих форм різних за довжиною естерів ібупрофену з екстрактом гіркого перцю, стандартизованим за вмістом капсаїцину

Peculiarities of complex use of rhodiola rosea phytodrug and diazepam under conditions of the experimental stress immunosupression

Мета дослідження полягала з'ясуванні участі цитокінзалежних процесів у механізмах імунотропної дії діазепаму та вивчення можливостей корекції виявлених порушень за допомогою родіоли рожевої. У дослідах на щурах встановлено, що стреспротекторні та імунотропні ефекти діазепаму (2 мг / кг, в / очеревинно) в умовах хронічного стресу не пов'язані з корекцією клітинно-цитокіних взаємовідносин. Доведено, що в умовах експериментальної стресової імуносупресії, відтвореної шляхом 4-добової депривації сну, галеновий препарат кореня родіоли рожевої, який вводився протягом 10 діб перорально в дозі 1 г / кг до відтворення стресу, не зменшує інтенсивності, але скорочує тривалість індукованої стресом продукції кортикостерону, відновлює функціональний резерв продукції лімфоцитактивуючого фактора, підвищує чутливість лімфоцитів периферичної крові щурів до комітогенного впливу цитокінів, сприючинаючи тим самим захисний вплив на інтегральні показники гуморального імунітету. Показано, що комбіноване застосування фітопрепарату родіоли рожевої і діазепаму найбільш ефективно усуває стресові розлади гуморального імунітету за рахунок позитивного впливу на різні патогенетичні механізми імуносупресії.The aim of the research was to reveal the participation of cytokine-depend processes in the mechanisms of the immunotropic action of diazepam and to study the possibilities of correction of disorders found by Rhodi-ola rosea. It has been found in experiments with rats was that stress-protective and immuno-modulating effects of diazepam (2 mg/kg, peritoneally) under conditions of the chronic stress are not associated with the correction of cell-cytokine relationships. It has been proven that under the experimental stress immunosuppression, which was reproduced by 4 day sleep deprivation, a galenic drug from Rhodiola rosea root introduced orally in the dose of lg/kg for 10 days before reproducing the stress does not reduce the intensity, but decreases the duration of corticosterone production induced by the stress, restores the functional reserve of lymphocyte-activating factor production, increases the sensitivity of peripheral blood lymphocytes of rats to the comitogenic influence of cytokines, thereby causing the protective effect on integrated indicators of the humoral immunity. It has been shown that the combined use of Rhodiola rosea phytodrug and diazepam eliminates stress disorders of the humoral immunity more effectively due to the positive influence on different pathogenic mechanisms of immunosupression

The Element Composition Study of Thick Extract from Tribulus terrestris L. Herb

The element composition of thick extract from caltrop herb was studied by the atom-emission spectroscopic method. The content of 19 elements was determined. Potassium, sodium and calcium dominated among the mineral elements. The content of heavy metals did not exceed the permissible limits. The purpose of work was a study of prostrate caltrop herb thick extract element composition

Comparative effects of immunomodulators on the factors of antiinfection immunity in doxorubicin-induced immunosuppressive model

В опытах на животных изучали сравнительное влияние иммуномодуляторов амиксина, имунофана и полиоксидония на состояние факторов противоинфекционного иммунитета в условиях доксорубициновой модели иммуносупрессии, которая воспроизводилась путем 4-разового еженедельного введения доксорубицина в дозе 5,0 мг/кг. Установлено, что указанные иммуномодуляторы уменьшают негативное влияние доксорубицина на клеточные и гуморальные факторы антивирусной резистентности, сохраняют реактивность организма к вирусной инфекции, усиливая интерферонообразование и реакцию NК-клеток крови в ответ на инфицирование вирусом гриппа А, и существенно снижают летальность животных от вирусной инфекции. Установлены индивидуальные особенности влияния указанных иммуномодуляторов на факторы антивирусной резистентности.A progressive direction of modern pharmacotherapy is search for effective and safe way to reduce immunotoxic effect of doxorubicin without weakening its specific activity. The central role is given to oxidative stress in the mechanisms of cytotoxic and immunotoxic doxorubicin effect, it was logical to study means of prevention immunotoxic effects of this drug among immunomodulators with membranoproteсtor and antioxidant activity. In animal there were examined the relative influence of immunomodulators amixin, imunofan, polyoxidonium and the state of antiinfection immunity factors in doxorubicin immunosuppressive model that was presented by four-times weekly administration of doxorubicin at a dose of 5.0 mg/kg. It was found that after 4-time introduction doxorubicin develops most profound immunosuppression, which is accompanied by a profound inhibition of effector activity of NK-cells of blood, almost complete loss of the ability of the body to respond interferon-induced in response to its infectioning with a sublethal dose of influenza A and 100% mortality of virus-infected animals within first 5 days of observations. It is shown that immunomodulators amixin, imunofan and polyoxidonium with different efficiency reduce the negative impact of doxorubicin on cellular and humoral factors of antiviral resistance, retain reactivity to viral infection, increasing interferonogenesis and NK-cell responses of blood in response to infectioning with influenza A and significantly reduce animals mortality from viral infection

Возможности фармакологической коррекции экспериментальной доксорубицин-индуцированной иммуносупрессии индуктором эндогенного интерферона амиксином

Цель данного исследования в: изучении роли цитокинзависимых процессов в механизмах формирования доксорубицин-индуцированной иммуносупресии и установить возможность их фармакологической коррекции индуктором эндогенного интерферона амиксином. Исследования проведены на 228 нелинейных мышах. Доксорубициновую иммуносупрессию на животных моделировали в/м введением доксорубицина в дозе 5,0 мг/кг один раз в неделю в течение 4-х недель. Иммунопротекторное действие амиксина оценивали по изменению активности продукции лимфоцитактивирующего фактора перитонеальными макрофагами и чувствительности лимфоцитов периферической крови мышей к комитогенному воздействию ИЛ-1β в условиях in vitro. Профилактическое применение амиксина уменьшает доксорубицин-индуцированные нарушения секреторной активности перитонеальных макрофагов, восстанавливает функциональный резерв продукции ЛАФ при дополнительной стимуляции макрофагов стафилококками в условиях in vitro и повышает чувствительность лимфоцитов периферической крови к модулирующему воздействию ИЛ-1β в РБТЛ. Заключение: доказано иммуномодулирующее действие амиксина при экспериментальной доксорубицин-индуцированной иммуносупрессии.To examine the role cytokine-dependent processes in the formation mechanisms of doxorubicin-induced immunosuppression and the opportunity to establish their pharmacological correction inducer of endogenous interferon Amixin. Materials and methods. The study was performed on 228 mice nonlinear. Doxorubicin immunosuppression simulated animal intramuscular injection of doxorubicin at a dose of 5.0 mg / kg once per week for 4 weeks. Immunotropic effect amixin evaluated by changes in production LAF-factor peritoneal macrophages and sensitivity of peripheral blood lymphocytes of mice exposed to comitogenic IL-1β in conditions in vitro. Results. The use of prophylactic amixin reduces doxorubicin-induced disorders of the secretory activity of peritoneal macrophages, restores functional reserve LAF-production with additional stimulation of macrophages in staphylococci in vitro and increases the sensitivity of peripheral blood lymphocytes to the modulating effects of IL-1β in blasttransformation test. Amixin proven immunomodulatory effects in experimental doxorubicin-induced immunosuppression