The role of adipocytokines and endothelial dysfunction with irritable bowel syndrome associated with obesity

The article contains the analysis of results concerning investigation of adipocytokines content and endothelial dysfunction in 97 patients with irritable bowel syndrome associated with obesity. The blood serum was examined for the content of adipocytokines (leptin, adiponectin, resistin), stable nitrogen monoxide metabolites (nitrites/nitrates), endothelin-1, intercellular adhesion molecule 1 (ICAM-1), and the number of circulating endothelial cells (CEC).  Patients with IBS associated with obesity and prevailing diarrhea are found to develop a prominent imbalance of adipocytokines which is manifested in high levels of leptin and resisin and low level of adiponectin in the blood serum. Endothelial dysfunction evidenced by a high level of endothelin-1, the number of circulating endothelial cells, general NO and intercellular adhesion molecules 1, is characteristic for patients with IBS associated with obesity and prevailing diarrhea

Часова організація фізіологічних функцій у ссавців. Участь структур головного мозку

The results of five year research concerning the mechanism providing circadian rhythms of physiological functions of organs, in particular the kidneys, are presented in the paper. It was proved by light optical, electron microscopy, biochemical and immunohistochemical methods that structures of the organs under the study as well as their functions are strongly subordinate to the duration of the photoperiod. Depression of the pineal body activity (24 hour lighting) causes desynchronization in the structure of suprachiasmatic nucleus (SCN) neurons and in protein c-Fos synthesis. Disturbanceof the diurnal rhythm of the SCN pacemaker and of melatonin synthesis is conditioned by the change in the rhythm of epiphysis secretory cells. Besides the SCN and the pineal gland, the hippocampus neurons are involved in the photoperiod disintegration.Изложены результаты пятилетнего научного поиска механизмов по обеспечению циркадианных ритмов физиологических функций органов, в частности почек. Светооптическими, электронномикроскопическими,биохимическими, иммуногистохимическими методами доказано, что структуры исследуемых органов и их функции четко подчинены продолжительности фотопериода. Угнетение активности шишковидной железы (круглосуточное освещение) вызывает десинхроноз структуры нейронов супрахиазматического ядра (СХЯ) и синтеза белка с-Fos. Нарушение суточного ритма пейсмекера (СХЯ) и синтеза мелатонина обусловлено изменением ритма секретопродуцирующих клеток эпифиза. Фотопериодическая дезинтеграция сопровождается распространением процесса, кроме СХЯ и шишковидной железы, и на нейроны гиппокампа.Викладено результати п’ятирічного наукового пошуку щодо механізмів забезпечення циркадіанних ритмів фізіологічних функцій органів, зокрема нирок. Світлооптичними, електронномікроскопічними, біохімічними, імуногістохімічними методами доведено, що структури досліджуваних органів та їх функції чітко підпорядковані тривалості фотоперіоду. Пригнічення активності шишкоподібної залози (цілодобове освітлення) спричиняє десинхроноз структури нейронів супрахіазматичного ядра (СХЯ) та синтезу білка с-Fos. Порушення добового ритму пейсмекера (СХЯ) і синтезу мелатоніну зумовлено зміною ритму активності секретоутворювальних клітин шишкоподібної залози. Фотоперіодична дезінтеграція супроводжується поширенням процесу, крім СХЯ та шишкоподібної залози, і на нейрони гіпокампа