Research of students’ ideas about the actual and expected image of university corporate culture

The purpose of the article is an empirical research and theoretical substantiation of students’ ideas about the actual and expected image of university corporate culture. Materials and research methods: valid psychodiagnostic tools made it possible to determine the content-related parameters of university corporate culture relevantly and compare the studied images; a correlation matrix was construct; reliability coefficients for the obtained data were applied. Results. Differences were identified in four types of actual and expected images of corporate culture: Closed (CT), Random (RT), Open (OT), and Synchronous (ST). The author established the prevalence of the closed type (CT) of the actual image of university corporate culture (t= -2.31; p<.05). An open type (OT) was recorded (t=2.41; p<.05) as an expected image of corporate culture. The interrelation between the parameters of students’ social expectations and the parameters of the types of the desired image corporate culture was fixed. Conclusions. Students’ ideas about the actual and expected images of university corporate culture are related to the parameters of social expectations and ascertain the self-regulatory readiness of respondents for future professional activity. &nbsp

Диспозиційний саморозвиток майбутніх фахівців соціономічного профілю

The purpose was to conduct empirical research and theoretically substantiate the correlation between the parameters of dispositional self-development of future specialists of the socioeconomic profile and the factors of professional growth. It is substantiated and generalized that dispositional self-development is the readiness and inclination of future specialists of the socionomic profile to self-education, self-creation, and self-improvement, which is capable of ensuring permanent professional growth and professional development. Participants of the empirical study are seekers of three academic degrees (Bachelor’s, Master’s, and Doctor of Philosophy) studying at three Ukrainian higher education institutions, and are future socioeconomic specialists. The age of the research participants ranged from 17 to 32 years (M=21.06; Me=21.00; SD=5.84), with a total of n=132. Methods: “Dispositional Characteristics of Personality Self-Development” (DCPSD) (Kuzikova, 2017); “Personal Orientation Inventory” (РОІ) (Shostrom, 1964); “The Method of Diagnosing the Individual’s Motivation to Achieve Success and Avoid Failure” (MDIMASAF) (Elers, 2002); methods of mathematical statistics. Results. In the comparison of low, medium, and high levels of dispositional self-development parameters, no statistically significant differences were found (р>.05). It was discovered that the dispositional self-development parameters “Need for Self-Development”, “Conditions of Self-Development”, and “Mechanisms of Self-Development” had statistically significant correlations with the parameters of self-actualization and motivation to achieve success (р<.050; р<.010). When compared to other parameters, it is proved that the “Need of Self-Development” (NSD) was a reflection of the phenomenon’s cognitive intentions and was the most important parameter of the respondents’ dispositional self-development (nine significant correlations – the greatest number). Discussion and сonclusions. It was substantiated and proven that dispositional self-development is an important component of future specialists’ self-actualization, self-education, and quality professional training. The scientific findings should be applied in educational and professional activities.Метою є емпіричне дослідження і теоретичне обґрунтування зв’язку параметрів диспозиційного саморозвитку майбутніх фахівців соціономічного профілю з чинниками професійного зростання. Обґрунтовано й узагальнено, що диспозиційний саморозвиток є готовністю і схильністю до самоосвіти, самотворення і самовдосконалення майбутніх фахівців соціономічного профілю, який здатен забезпечити перманентне професійне зростання і становлення фахівця. Учасниками емпіричного дослідження є здобувачі трьох рівнів освіти (бакалавр, магістр і доктор філософії), які навчаються у трьох закладах вищої освіти України і є майбутніми фахівцями соціономічного профілю. Вік досліджуваних – від 17 до 32 років (M=21.06; Me=21.00; SD=5.84), загальною кількістю n=132. Методи: методика “Диспозиційна характеристика саморозвитку особистості” (ДХСО) (Kuzikova, 2017); “Personal Orientation Inventory” (РОІ) E. Shostrom (1964); методика діагностики мотивації особистості до досягнення успіху й уникнення невдачі (МДУУН) (Elers, 2002); методи математичної статистики. Результати. Зафіксовано відсутність статистично достовірних відмінностей у порівнянні низького рівня з середніми та високими рівнями параметрів диспозиційного саморозвитку (р>.05). З’ясовано, що параметри диспозиційного саморозвитку: “потреба саморозвитку”, “умови саморозвитку”, “механізми саморозвитку” мають статистично достовірні кореляційні зв’язки з параметрами самоактуалізації і мотивації до досягнення успіху (р<.050; р<.010). Доказано, що “потреба саморозвитку” (ПС) є відображенням когнітивних інтенцій феномену і є найважливішим параметром диспозиційного саморозвитку респондентів (дев’ять достовірних зв’язків – найбільше), порівняно з іншими параметрами. Дискусія і висновки. Обґрунтовано і доказано, що диспозиційний саморозвиток є важливою складовою у самоактуалізації, самоосвіті і якісній професійній підготовці майбутніх фахівців. Отримані наукові факти доцільно впровадити у навчально-професійну діяльність