АНАЛІЗ ЩІЛЬНОСТІ МЕЛАТОНІНОВИХ РЕЦЕПТОРІВ ТИПУ 1А У НЕЙРОНАХ ПЕРЕДНЬО-БІЧНОГО ПЕРЕДЗОРОВОГО ЯДРА ГІПОТАЛАМУСА ЩУРІВ ЗА РІЗНОГО СВІТЛОВОГО РЕЖИМУ

The most significant and noticeable biological rhythm observed in the human body is the sleep-wake rhythm and associated changes in physical and mental processes. A convincing criterion for the participation of the anterior-lateral preoptic nucleus of hypothalamus in the temporal organization is the presence of melatonin receptors in them. The aim – to investigate the effect of a different light mode on the quantitative characterization of the density of specific staining of type 1A melatonin receptors in neurons of the anterior-lateral preoptic nucleus of the rat hypothalamus. Material and Methods. The experiments were performed on mature white nonlinear male rats. The experimental animals were divided into three groups, each of which, in turn, consisted of two subgroups (six animals). The animals of the first group were kept for seven days in standard light conditions. The animals of the second group, during the same period, were in constant darkness. The third group consisted of rats, which were in the conditions of round-the-clock lighting for seven days. Quantitative differences were found according to the intensity of the specific (immunohistochemical) staining, which was determined by computer microdensitometry in relative units of optical density in the range from "0" to "1". Results. Specific immunohistochemical staining for type 1A melatonin receptors could be observed in all neurocytes of the anterior-lateral preoptic nucleus of the hypothalamus, regardless of their location on the nucleus. The staining was mainly fine-grained or almost diffuse in nature and covered the membrane of neurons and their cytoplasm. Observing the intensity of immunohistochemical staining from one neurocyte to another, it can be stated that it had different strength both in the membrane and in the cytoplasm. Conclusions. The optical density of staining for melatonin receptors 1A in the neurons of the anterior-lateral preoptic nucleus of the hypothalamus increases during the night and reaches its maximum at 2 AM. Under conditions of light stimulation, the intensity of the optical density decreases sharply.Наиболее значимым и заметным биологическим ритмом, наблюдающимся в организме человека, является ритм сон-бодрствование и связанные с ним изменения физических и психических процессов. Убедительным критерием участия передне-бокового предзрительного ядра гипоталамуса во временной организации является наличие в них рецепторов мелатонина. Цель – изучение влияния различного светового режима на количественную характеристику плотности специфической окраски мелатонинових рецепторов типа 1А в нейронах передне-бокового предзрительного ядра гипоталамуса крыс. Материалы и методы. Эксперименты проведены на половозрелых белых нелинейных крысах-самцах. Подопытные животные были поделены на три группы, каждая из которых, в свою очередь, состояла из двух подгрупп (по шесть животных). Животные первой группы находились семь суток в условиях стандартного светового режима. Животные второй группы в течение того же периода находились в условиях постоянной темноты. Третью группу составили крысы, которые в течение семи суток находились в условиях круглосуточного освещения. Количественные различия изучали в соответствии с интенсивностью специфического (иммуногистохимического) окрашивания, которые определяли методом компьютерной микроденситометрии в относительных единицах оптической плотности в диапазоне от «0» до «1». Результаты. Специфическое иммуногистохимическое окрашивание на рецепторы мелатонина типа 1А можно было наблюдать во всех нейроцитах передне-бокового предзрительного ядра гипоталамуса, независимо от их локализации по ядру. Окраска носила преимущественно мелкогранулярный или почти диффузный характер и охватывала оболочку нейроцитов и их цитоплазму. Наблюдая интенсивность иммуногистохимического окрашивания от одного нейроцита к другому можно констатировать, что она имела разную силу как по оболочке, так и по цитоплазме. Выводы. Оптическая плотность окраски на рецепторы мелатонина 1А в нейронах передне-бокового предзрительного ядра гипоталамуса растет в ночное время суток и достигает своего максимума в 02.00 часа. В условиях световой стимуляции интенсивность оптической плотности резко снижается.Найбільш значущим і помітним біологічним ритмом, що спостерігається в організмі людини, є ритм сон-неспання та пов'язані з ним зміни фізичних і психічних процесів. Переконливим критерієм участі передньо-бічного передзорового ядра гіпоталамуса у часовій організації є наявність у них рецепторів мелатоніну. Мета – з’ясування впливу різного світлового режиму на кількісну характеристику щільності специфічного забарвлення мелатонінових рецепторів типу 1А у нейронах передньо-бічного передзорового ядра гіпоталамуса щурів. Матеріал і методи. Експерименти проведені на статевозрілих білих нелінійних щурах-самцях. Піддослідні тварини були поділені на три групи, кожна з яких, у свою чергу, складалася з двох підгруп (по шість тварин). Тварини першої групи перебували сім діб в умовах стандартного світлового режиму. Тварини другої групи впродовж того ж періоду знаходились в умовах постійної темряви. Третю групу складали щури, які впродовж семи діб перебували в умовах цілодобового освітлення. Кількісні відмінності виявляли відповідно до інтенсивності специфічного (імуногістохімічного) забарвлення, яке визначали методом комп’ютерної мікроденситометрії у відносних одиницях оптичної густини в діапазоні від «0» до «1». Результати. Специфічне імуногістохімічне забарвлення на мелатонінові рецептори типу 1А можна було спостерігати у всіх нейроцитах передньо-бічного передзорового ядра гіпоталамуса незалежно від їхньої локалізації по ядру. Забарвлення мало переважно дрібногранулярний або майже дифузний характер і охоплювало оболонку нейроцитів та їх цитоплазму. Спостерігаючи інтенсивність імуногістохімічного забарвлення від одного до іншого нейроцита можна констатувати, що вона мала різну силу, як щодо оболонки ,так і щодо цитоплазми. Висновки. Оптична густина забарвлення на мелатонінові рецептори 1А у нейронах передньо-бічного передзорового ядра гіпоталамуса зростає у нічний період доби та досягає свого максимуму о 02.00 год. За умов світлової стимуляції інтенсивність оптичної густини різко знижується

СТРЕС-ІНДУКОВАНІ ЗМІНИ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ НЕЙРОНІВ НАДЗОРОВОГО ЯДРА ГІПОТАЛАМУСА ЩУРІВ

SUMMARY. Motor activity is an important feature of animals and humans, this is one of the conditions for their normal existence and development, which depends on the level of illumination. Restriction of motor activity (hypokinesia, or immobilization) is a powerful stress factor that can cause various pathological processes. The hypothalamus, as the highest subcortical center of the autonomic nervous system, exerts a powerful regulating effect on all vital functions of the body, including maintaining the homeostatic balance of the living system, which is disturbed as a result of stressors, in particular immobilization. In connection with the important role of the large neurosecretory cells of the hypothalamic supraoptic nucleus (SON) in the realization of the adaptive capabilities of the organism, it is urgent to study the nature of their response when the organism of experimental animals is exposed to immobilization stress. The aim – to learn the effect of immobilization stress on the morpho-functional state of the SON of the rat hypothalamus. Material and Methods. The experiments were carried out on nonlinear male white rats weighing 200–220 g; immobilization stress was modeled by keeping the rats in special plastic cage-cases for 6 hours daily during 7 days.  The animals were divided into 2 series of studies, in each of which the sampling of biomaterial was carried out at 2 p.m. and 2 a.m. using morpho-functional and statistical research methods. Results and Discussion. The study of the morphometric characteristics of the neurons of the SON of the hypothalamus revealed the diurnal dynamics of the indices. Under the standard light regime in rats, the circadian rhythm of the morpho-functional activity of the neurons of the SON was recorded with a maximum activity at night (2 a.m.). When the animals were kept under immobilization stress at 2 p.m., the area of the neuron of the SON of the hypothalamus reached (305.67±7.939) μm2 and was significantly higher (by 9.97 %) relative to the same value in intact rats. At the same time, there was an increase in the size of its cytoplasm by 17.0 %, and the nuclear-cytoplasmic ratio, which reached (3.69±0.019) units. Immobilization stress led at 2 p.m. to a significant decrease in the RNA concentration in the nucleus by 33.1 %, in the nucleolus and cytoplasm of neurons of the SON of the hypothalamus relative to these values ​in intact animals. Keeping animals under conditions of immobilization stress caused more pronounced changes in the morpho-functional state of the neurons of the SON of the hypothalamus at 2 a.m. rather than at 2 p.m. Thus, the area of the neuron nucleus was (261.94±6.240) μm2 and was significantly less (by 14.3 %) than that in intact animals. These changes were accompanied by a decrease in the area of the nucleolus and cytoplasm of the neuron, which was (165.33±4.642) μm2 and was significantly less (by 24.2 %) than that in animals kept under standard illumination. It was noted that the stay of animals under immobilization stress disturbed the circadian rhythm of the morpho-functional activity of the neurons of the SON of the hypothalamus. Their greater activity, in contrast to the rats under normal lighting conditions, was recorded during the daytime observation period. Conclusions. 1. Under the standard light regime, the daily rhythm of the morpho-functional activity of the neurons of the SON with the maximum activity at night was recorded in rats. 2. Immobilization stress causes a disturbance in the rhythm of the morpho-functional activity of the studied neurons. 3. Keeping animals under conditions of immobilization stress caused more pronounced changes in the morpho-functional state of neurons in the SON of the hypothalamus at 2 a.m. than at 2 p.m., which was accompanied by a decrease in the area of ​​the nucleus, nucleolus and cytoplasm of the neuron, which were significantly less than those in intact animals.РЕЗЮМЕ. Двигательная активность является важным свойством животных и человека, одним из условий их нормального существования и развития, зависящим от уровня освещенности. Ограничение двигательной активности (гипокинезия, или иммобилизация) – мощный стресорный фактор, который вызывает разнообразные патологические процессы. Гипоталамус, как высший подкорковый центр автономной (вегетативной) нервной системы, оказывает мощное регулирующее влияние на все жизненно важные функции организма, в том числе и на поддержание гомеостатического равновесия живой системы, которая нарушается в результате деятельности стрессоров, в частности иммобилизации. В связи с важной ролью крупноклеточных нейронов супраоптического ядра (СОЯ) гипоталамуса в реализации адаптационных возможностей организма актуальным является изучение характера их реагирования при воздействии на организм экспериментальных животных иммобилизационного стресса (ИС). Цель – изучить влияние иммобилизационного стресса на морфофункциональное состояние СОЯ гипоталамуса крыс. Материал и методы. Эксперименты проведены на нелинейных самцах белых крыс массой 200–220 г. Длительный ИС моделировали путем содержания крыс в специальных пластиковых клетках-пеналах в течение 6 ч ежедневно на протяжении 7 суток. Животные были поделены на 2 серии исследований, в каждой из которых забор биоматериала осуществляли в 14.00 и 02.00 ч с применением морфофункциональных и статистических методов исследования. Результаты. Изучение морфометрических характеристик нейронов СОЯ гипоталамуса выявило суточную динамику показателей. При стандартном световом режиме у крыс регистрируется суточный ритм морфофункциональной активности нейронов СОЯ гипоталамуса с максимумом активности в ночное время (02.00 ч). При содержании животных в условиях ИС в 14.00 ч. площадь нейрона СОЯ гипоталамуса достигала (305,67±7,939) мкм2 и была достоверно выше (на 9,97 %) относительно аналогичной величины в контрольной группе крыс. В то же время отмечено увеличение площади его цитоплазмы на 17,0 %. ИС привел в 14.00 ч к достоверному уменьшению концентрации РНК в ядре на 33,1 %, ядрышке и цитоплазме нейронов СОЯ гипоталамуса относительно величин контрольной группы животных. Содержание животных в условиях ИС вызвало более выраженные изменения морфофункционального состояния нейронов СОЯ гипоталамуса в 02.00 ч, чем в 14.00. Так, площадь ядра нейрона составила (261,94±6,240) мкм2 и была достоверно меньше (на 14,3 %) аналогичной в контрольной группе животных. Указанные изменения сопровождались уменьшением площади ядрышка и цитоплазмы нейрона, которая составляла (165,33±4,642) мкм2 и была достоверно ниже (на 24,2 %) величины у животных, содержавшихся при стандартном режиме освещения. Пребывание животных в условиях ИС нарушало суточный ритм морфофункциональной активности нейронов СОЯ гипоталамуса. Большую их активность, в отличие от крыс, находившихся при стандартном освещении, регистрировали в дневной период наблюдения. Выводы. 1. При стандартном световом режиме у крыс регистрируется суточный ритм морфофункциональной активности нейронов СОЯ гипоталамуса с максимумом активности в ночное время. 2. ИС вызывает нарушение ритма морфофункциональной активности исследуемых нейронов. 3. Содержание животных в условиях ИС вызвало более выраженные изменения морфофункционального состояния нейронов СОЯ гипоталамуса в 02.00 ч, чем в 14.00 ч, сопровождающиеся достоверным уменьшением площадей ядра, ядрышка и цитоплазмы нейрона относительно аналогичных величин в контрольной группе животных.РЕЗЮМЕ. Рухова активність є важливою властивістю тварин і людини, це одна з умов їх нормального існування та розвитку, яка залежить від рівня освітленості. Обмеження рухової активності (гіпокінезія, або іммобілізація) – потужний стресорний фактор, який викликає різноманітні патологічні процеси. Гіпоталамус, як вищий підкірковий центр автономної (вегетативної) нервової системи, має потужний регулювальний вплив на всі життєво важливі функції організму, у тому числі й на підтримання гомеостатичної рівноваги живої системи, яка порушується в результаті діяльності стресорів, зокрема іммобілізації. У зв’язку з важливою роллю великоклітинних надзорових ядер гіпоталамуса в реалізації адаптаційних можливостей організму актуальним є вивчення характеру їх реагування при впливі на організм експериментальних тварин іммобілізаційного стресу. Мета – вивчення впливу іммобілізаційного стресу на морфофункціональний стан надзорових ядер гіпоталамуса щурів. Матеріал і методи. Експерименти проведені на нелінійних самцях білих щурів масою 200–220 г. Тривалий іммобілізаційний стрес моделювали шляхом утримання щурів у спеціальних пластикових клітках-пеналах впродовж 6 год щоденно 7 діб поспіль. Тварин було поділено на 2 серії досліджень, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год із застосуванням морфофункціональних та статистичних методів дослідження. Результати. Вивчення морфометричних характеристик нейронів надзорових ядер гіпоталамуса виявило добову динаміку показників. За стандартного світлового режиму у щурів реєстрували добовий ритм морфофункціональної активності нейронів надзорових ядер гіпоталамуса з максимумом активності в нічний час (02.00 год). При утримуванні тварин в умовах іммобілізаційного стресу о 14.00 год площа нейрона надзорових ядер гіпоталамуса сягала (305,67±7,939) мкм2 і була вірогідно більшою (на 9,97 %) від аналогічної величини в контрольній групі щурів. Водночас, виявлено зростання площі його цитоплазми на 17,0 %. Іммобілізаційний стрес призвів о 14.00 год до вірогідного зменшення концентрації РНК в ядрі на 33,1 %, в ядерці та цитоплазмі нейронів надзорових ядер гіпоталамуса щодо величин контрольної групи тварин. Утримування тварин в умовах іммобілізаційного стресу викликало більш виражені зміни морфофункціонального стану нейронів надзорових ядер гіпоталамуса о 02.00 год, ніж о 14.00 год. Так, площа ядра нейрона становила (261,94±6,240) мкм2 і була вірогідно меншою (на 14,3 %) за аналогічну в контрольній групі тварин. Вказані зміни супроводжувалися зменшенням площі ядерця та цитоплазми нейрона, яка становила (165,33±4,642) мкм2 і була вірогідно меншою (на 24,2 %) від такої в тварин, яких утримували за стандартного режиму освітлення. Перебування тварин за умов іммобілізаційного стресу порушувало добовий ритм морфофункціональної активності нейронів надзорових ядер гіпоталамуса. Більшу їх активність, на відміну від щурів, які перебували за звичайного освітлення, реєстрували у денний період спостереження. Висновки. 1. За стандартного світлового режиму у щурів реєструється добовий ритм морфофункціональної активності нейронів надзорових ядер гіпоталамуса з максимумом активності в нічний час. 2. Іммобілізаційний стрес спричиняє порушення ритму морфофункціональної активності досліджуваних нейронів. 3. Утримування тварин в умовах іммобілізаційного стресу викликало більш виражені зміни морфофункціонального стану нейронів надзорових ядер гіпоталамуса о 02.00 год, ніж о 14.00 год, що супроводжувалося вірогідним зменшенням площ ядра, ядерця та цитоплазми нейрона щодо аналогічних величин у контрольній групі тварин

ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

The article analyzed the problem of development of communicative competence of future doctors in the process of their professional training. The characteristic features of the physician communicative competent are distinguished. As a result of research, a peculiarity of communicators is highlighted. A slight percentage of the surveyed have quite significant personal problems that require long-term psychotherapeutic work, that should precede measures directly aimed to the development of their communicative competence. Models of communicative competence development are considered. It is presented a fairly a common feature, namely: competence in communication is understood as a result of quantitative accumulation of communication skills. It is assumed that at some point this number translates the person to a qualitatively new level of communicative behavior. Communicative skills are regarded as means of overcoming the drama of communication. The meaning of the training in the context of professional training of specialists are emphasized and substantiated. The basic training of communicative competence should be focused on developing the skills of active listening and regulation of emotional tension, since these skills allow to greatly solve the drama of communication. The logic scheme of the training is proposed based on the fact that the professional communication of a doctor is considered as a sequence of communication tasks of varying degrees of complexity. The task of the training was to correct the settings of participants regarding communication with people in general and patients in particular; development of abilities to action in unusual situations, forecasting the consequences of people's interaction. In accordance with these tasks, a meaningful group operation is highlighted. The implementation of the program included the use of various psychotechnical methods of work: exercises, rehearsal of behavior, situational and role-playing games, group discussions and discussions, bodily and motor techniques.У статті аналізується проблема розвитку комунікативної компетентності майбутніх лікарів у процесі їх професійної підготовки. Виділено характерні риси комунікативно компетентного лікаря. У результаті дослідження виділено особливість комунікаторів. Незначний відсоток досліджуваних має досить суттєві особистісні проблеми, які потребують тривалої психотерапевтичної роботи, що повинна передувати заходам, безпосередньо спрямованим на розвиток їхньої комунікативної компетентності. Розглянуті моделі розвитку комунікативної компетентності. Представлена досить поширена спільна риса, а саме: компетентність у спілкуванні розуміється як результат кількісного накопичення комунікативних навичок. Передбачається, що у якийсь момент ця кількість переводить особистість на якісно новий рівень комунікативної поведінки. Комунікативні вміння розглядаються як засоби подолання драми спілкування. Підкреслюється та обґрунтовується значення тренінгу у контексті завдань професійної підготовки фахівців. У базовому тренінгу комунікативної компетентності варто зосередитися на розвитку вмінь активного слухання та регуляції емоційної напруги, оскільки дані вміння дозволяють значною мірою вирішити драми спілкування. Запропонована структурно-логічна схема побудови тренінгової роботи ґрунтується на тому, що професійне спілкування лікаря розглядається як послідовність комунікативних завдань різного ступеня складності. Завданням тренінгу була корекція установок учасників стосовно спілкування з людьми взагалі та пацієнтами зокрема; розвиток здатностей до дій у нестандартних ситуаціях, прогнозування наслідків взаємодії людей. Відповідно до цих завдань виділені змістовні блоки групової роботи. Реалізація програми передбачала використання різноманітних психотехнічних прийомів роботи: вправ, репетиції поведінки, ситуаційно-рольових ігор, групових обговорень і дискусій, тілесно-рухових технік

Морфометрична характеристика вентролатерального преоптичного ядра гіпоталамуса зрілих щурів за модифікації фотоперіоду

The aim of the study is to investigate the effect of different light regimes and melatonin on the morphometric characteristics of the ventrolateral preoptic (anterior-lateral preoptic) nucleus of the hypothalamus of mature rats.Material and methods. The experiments were performed on 28 white non-linear male rats. Animals in the first series were under normal light conditions. Animals of the second series were under light deprivation. The rats of the third series were under light stimulation. The fourth series were rats under light stimulation and intraperitoneally injection of melatonin (Sigma, USA) at a dose of 0.5 mg/ kg of body weight. Morphological analysis of neurons was performed using a LUMAM-8 microscope.Results. The asymmetric location of ventrolateral preoptic nuclei of the hypothalamus in the cerebral hemispheres has been revealed. The nucleus on the sections had a spherical or oval shape, and the neurons were the same in the center and periphery of the nucleus. The morphometric data indicate that in the studied parameters (average neurocyte volume, average neurocyte nucleus volume, the nuclear-cytoplasmic ratio in neurocytes, and average neurocyte count in the standard histological slice plane), no clear differences were observed in the mean trends.Conclusions. The histological examinations indicate that the studied parameters do not respond to the light conditions and time of day when the corresponding experimental conditions were simulated.Цель работы - изучить влияние различного светового режима и мелатонина на морфометрическую характеристику вентролатерального преоптического (передне-бокового предзрительного) ядра гипоталамуса зрелых крыс.Материал и методы. Исследования проведены на 28 белых нелинейных крысах-самцах. Животные первой серии находились в условиях нормального светового режима. Животные второй серии содержались при световой депривации. Крысы третьей серии пребывали в условиях световой стимуляции. Четвертую серию составляли крысы, которым на фоне световой стимуляции внутрибрюшинно вводили мелатонин (Sigma, USA) в дозе 0,5 мг/кг массы тела крысы. Морфологический анализ нейронов осуществляли с помощью микроскопа ЛЮМАМ-8.Результаты. Обнаружено асимметричное расположение вентролатеральных преоптических ядер гипоталамуса в полушариях головного мозга. Ядро на срезах мало шаровидную или овальную форму, а нейроны были однотипными как в центре, так и на периферии ядра. Данные морфометрических характеристик указывают, что в исследуемых показателях (средний объем нейроцита, средний объем ядер нейроцитов, ядерно-цитоплазматическое соотношениe в нейроцитах и среднее количество нейроцитов на стандартной плоскости гистологического среза) четких различий в средних тенденциях не обнаружено.Выводы. Проведенные гистологические исследования указывают на то, что исследуемые показатели не реагируют на условия освещения и время суток, когда моделировались соответствующие условия эксперимента.Мета роботи - з’ясувати вплив різного світлового режиму та мелатоніну на морфометричну характеристику вентролатерального преоптичного (передньо-бічного передзорового) ядра гіпоталамуса зрілих щурів.Матеріал і методи. Дослідження проведені на 28 білих нелінійних щурах-самцях. Тварини першої серії перебували за умов нормального світлового режиму. Тварини другої серії перебували за умов світлової депривації. Щури третьої серії знаходилися в умовах світлової стимуляції. Четверту серію складали щури, яким на фоні світлової стимуляції внутрішньоочеревинно вводили мелатонін (Sigma, USA) у дозі 0,5 мг/кг маси тіла щура. Морфологічний аналіз нейронів здійснювали за допомогою мікроскопа ЛЮМАМ-8.Результати. Виявлено асиметричне розташування вентролатеральних преоптичних ядер гіпоталамуса в півкулях головного мозку. Ядро на зрізах мало кулясту чи овальну форму, а нейрони були однотипними як у центрі, так і на периферії ядра. Дані морфометричної характеристики вказують, що в досліджуваних показниках (середній об’єм нейроцита, середній об’єм ядер нейроцитів, ядерно-цитоплазматичне співвідношення в нейроцитах та середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу) чітких розбіжностей у середніх тенденціях не виявлено.Висновки. Проведені гістологічні дослідження вказують на те, що досліджувані показники не реагують на умови освітлення та час доби, коли моделювалися відповідні умови експерименту

ДИНАМІКА АКТИВНОСТІ ГЕНА c-fos У ПАРАВЕНТРИКУЛЯРНИХ ЯДРАХ ГІПОТАЛАМУСА ЩУРІВ ЗА СВІТЛОВОГО СТРЕСУ

Stress influence (light deprivation and stimulation) on gene c-fos state of early functional activity in subnuclei of paraventricular nucleus (PVN) of hypothalamus of rats in various periods of twenty-four hours (day and night) has been elucidated. Product expression of this gene – c-Fos protein – in animals which were hold under normal conditions of light and darkness alternations showed rather distinct circadian character. Simultaneously, change of duration of the light-darkness cycle results in evident desynchronization.Исследовано влияние стресса (световой депривации  и стимуляции) на состояние гена ранней функциональной активности c-fos в нейронах субъдрах паравентрикулярного ядра (ПВЯ) гипоталамуса крыс в различные промежутки суток (днем и ночью). Экспрессия продукта этого гена – белка c-Fos – у животных, которых содержали в нормальных условиях чередования освещения и темноты демонстрировала довольно четкий циркадианный характер. В то же время, изменение длительности цикла свет-темнота приводит к выраженному десинхронозу.З’ясовано вплив стресу (світлової деривації та стимуляції)  на стан гена ранньої функціональної активності c-fos у суб'ядрах паравентри­кулярного ядра (ПВЯ) гіпоталамуса щурів у різні проміжки доби (вдень і вночі). Експресія продукту цього гена – білка c-Fos – у тварин, котрі утриму­валися в нормальних умовах чергування освітлення та темряви, демонструвала досить чіткий циркадіанний характер. Водночас зміна тривалості циклу світло-темрява призводить до вираженого десинхронозу

Стан гена ранньої функціональної активності c-fos у суб’ядрах паравентрикулярного ядра гіпоталамуса щурів в умовах модифікацій фотоперіоду

The influence of modifications of normal photoperiodicity on the state of c-fos (gene of immediate functional response) in neurons of the subnuclei of paraventricular nuclei (PVNs) of the rats’ hypothalamus was examined; samples were taken during the day and night. In animals kept under normal conditions of alternation of light and darkness, expression of the product of this gene and marker of its activation (c-Fos protein) demonstrated a rather clear circadian pattern. Simultaneously, a change of the light-darkness cycle results in marked desynchronosis. The decisive factors that influenced the index of the integral density of c-Fos in the rats’ hypothalamic PVN structures under study were changes of the concentration of this particular protein and the index of the c-Fos content in the subnuclei of the neurons.Исследовано влияние модификаций нормальной фотопериодики на состояние гена ранней функциональной активности c-fos в нейронах субъядрах паравентрикулярного ядра (ПВЯ) гипоталамуса крыс в различные промежутки суток (днем и ночью). Экспрессия продукта этого гена – белка c-Fos – у животных, которых содержали в нормальных условиях чередования освещения и темноты, демонстрировала довольно четкий циркадианный характер. В то же время, изменение длительности цикла свет-темнота приводит к выраженному десинхронозу. Определяющим фактором, повлиявшим на индекс интегральной плотности c-Fos в исследуемых структурах ПВЯ гипоталамуса крыс, были изменения концентрации белка и индекса содержания c-Fos в субъядрах нейронов.Досліджено вплив модифікацій нормальної фотоперіодики на стан гена ранньої функціональної активності c-fos у суб’ядрах паравентрикулярного ядра (ПВЯ) гіпоталамуса щурів у різні проміжки доби (вдень і вночі). Експресія продукту цього гена – білка c-Fos – у тварин, котрі утримувалися в нормальних умовах чергування освітлення та темряви, демонструвала досить чіткий циркадіанний характер. Водночас зміна тривалості циклу світло-темрява призводить до вираженого десинхронозу. Визначальними чинниками, які вплинули на індекс інтегральної щільності c-Fos у досліджуваних структурах ПВЯ гіпоталамуса щурів були зміни концентрації даного білка та індексу вмісту c-Fos у суб’ядрах нейронів

ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

An article integrates data on visualization tools used in the educational process of highschool students, particularly in the field of medicine. The role of visualization in theformation of professional competencies of students is also shown in the paper.Objective – analysis of scientific papers that describe the possible visualization toolsin the educational process during the explanation of new material, generalization,systematization and testing of knowledge and prove their role as the acquisition ofknowledge, skills and abilities of students.Conclusions. There is a significant choice of teaching methods and tools in the arsenalof a high school teacher now, that considerably facilitates the perception of educationalmaterial by the students and contributes to its better acquisition. One of such effectivemethods is visualization by means of multimedia presentations, videos and interactivetechnologies. This approach will contribute to the better formation of the students’professional competencies, ability to analyze and think critically.Статья интегрирует данные о средствах визуализации, используемых в учебномпроцессе студентов высшей школы, в частности медицинского профиля. В работетакже указана роль визуализации в формировании профессиональных компетенцийстудентов.Цель работы – анализ научных исследований, описывающих возможные средствавизуализации в учебном процессе во время объяснения нового материала, обобщения,систематизации и проверки знаний, что доказывает их роль в качестве усвоениязнаний, умений и навыков студентов.Выводы. В арсенале преподавателя высшей школы сейчас есть значительныйвыбор методов и средств обучения, что значительно облегчает восприятиеучебного материала студентами и способствует его лучшему усвоению. Одним изтаких действенных методов является визуализация с помощью мультимедийныхпрезентаций, видеоматериалов и интерактивных технологий. Такой подходбудет способствовать лучшему формированию у студентов профессиональныхкомпетенций, способности к анализу и критическому мышлению.Стаття інтегрує дані про засоби візуалізації, що використовуються в навчальномупроцесі студентів вищої школи, зокрема медичного профілю. У роботі такожзазначена роль візуалізації у формуванні професійних компетентностей студентів.Мета роботи – аналіз наукових досліджень, що описують можливі засобивізуалізації в навчальному процесі під час пояснення нового матеріалу, узагальнення,систематизації та перевірки знань і доводять їх роль як засвоєння знань, умінь танавичок студентів.Висновки. В арсеналі викладача вищої школи зараз є значний вибір методівта засобів навчання, що значно полегшує сприйняття навчального матеріалустудентами та сприяє його кращому засвоєнню. Одним із таких дієвих методівє візуалізація за допомогою мультимедійних презентацій, відеоматеріалів таінтерактивних технологій. Такий підхід сприятиме кращому формуванню устудентів професійних компетентностей, здатності до аналізу та критичногомислення

ВПЛИВ ТРИВАЛОГО ОСВІТЛЕННЯ НА СУБМІКРОСКОПІЧНІ ЗМІНИ СУПРАХІАЗМАТИЧНИХ ЯДЕР ГІПОТАЛАМУСА

The submicroscopic organization of the pacemaker cells in the ventrolateral portion of the anterior hypothalamus suprachiasmatic nuclei of rats has been studied. The ultrastructure of the pacemaker neurons under the standard lighting condition – 12.00L:12.00D is indicative of a decrease of their functional activity during the light period and an increase during the dark period of the day. A prolonged light stress – 24.00L:00D leads to essential desynchronosis of the circadian pacemaker and inhibition of its activity throughout the period of observation. Simulation of pineal hypofunction causes destructive changes of the components of the structures examined that are more evident at 02.00 a.m.Исследовано субмикроскопическую организацию пейсмекерных клеток вентролатерального отдела супрахиазматических ядер переднего гипоталамуса крыс. При стандартном режиме освещения (12.00С:12.00Т) ультраструктура пейсмекерных нейронов свидетельствует о снижении их функциональной активности в световом и возростание – в темновом периоде суток. Длительный световой стресс (24.00C:00T) приводит к существенному десинхронозу циркадианного пейсмекера и угнетению его активности в течение периода наблюдения. Моделирование гипофункции шишковидной железы вызывает деструктивные изменения компонентов исследуемых структур, которые более выражены в 02.00 ч.Досліджено субмікроскопічну організацію пейсмекерних клітин вентролатерального відділу супрахіазматичних ядер переднього гіпоталамуса щурів. За стандартного режиму освітлення (12.00С:12.00Т) ультраструктура пейсмекерних нейронів свідчить про зниження їх функціональної активності у світловий та зростання – у темновий період доби. Тривалий світловий стрес (24.00C:00T) призводить до істотного десинхронозу циркадіанного пейсмекера та пригнічення його активності впродовж періоду спостереження. Моделювання гіпофункції шишкоподібної залози спричинює деструктивні зміни компонентів досліджуваних структур, які більш виражені о 02.00 год

Оцінка динаміки морфофункціонального стану нейронів супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів за тривалої світлової експозиції

The paper deals with the results of studies of the morphofunctional condition of neurons of the rat suprachiasmatic nuclei (SCN) of the hypothalamus under conditions of a diverse duration of the photoperiod. It has been established that the diurnal rhythm of the morphofunctional activity of neurons of the hypothalamic suprachiasmatic nuclei subjected to a prolonged exposure to light was essentially disturbed. Their higher activity, in contrast to rats exposed to ordinary lighting, was recoeded during the day light observation.В статье рассматриваются результаты исследований морфофункционального состояния нейронов супрахиазматических ядер гипоталамуса крыс в условиях разной длительности светового режима. Установлено, что у животных, подвергшихся длительной экспозиции освещением, существенно нарушался суточный ритм морфофункциональной активности нейронов супрахиазматических ядер гипоталамуса. Большую их активность, в отличие от крыс, находящихся при обычном освещении, регистрировали в дневной период наблюдения.У статті розглядаються результати досліджень морфофункціонального стану нейронів вентролатеральної зони супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів за умов різної тривалості світлового режиму. Встановлено, що у тварин, які зазнали тривалої експозиції світлом, істотно порушувався добовий ритм морфофункціональної активності нейронів супрахіазматичних ядер гіпоталамуса. Більшу їхню активність, на відміну від щурів, які перебували за звичайного освітлення, реєстрували в денний період спостереження