Правове регулювання застосування електронно-цифрового підпису: сучасний світовий та європейський досвід

Присяжнюк, О. А. Правове регулювання застосування електронно-цифрового підпису: сучасний світовий та європейський досвід / О. А. Присяжнюк // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2005. – Вип. 31. - С. 121-124Розглянуто регулювання застосування електронно-цифрового підпису на основі сучасного та європейського досвіду. Досліджена можливість використання в електронному документообігу електронно-цифрового підпису, яка актуалізувала питання про необхідність правового регулювання його застосування. Рассмотрено регулирование применения электронно-цифровой подписи на основе современного и европейского опыта. Исследована возможность использования в электронном документообороте электронно-цифровой подписи, которая актуализировала вопрос о необходимости правового регулирования его применения. The regulation of the use of electronic digital signatures based on modern and European experience is considered. The possibility of using an electronic digital signature in electronic document management has been investigated, which updated the issue of the need for legal regulation of its application

The influence of feed additive “Sylimevit” on indicators of the immune system of piglets at weaning

In the development of adaptive reactions during weaning, biological mechanisms are involved with the complete mobilization of the functional reserve, an increase in the level of catecholamines, corticosteroids, and mediators, which is accompanied by a violation of the nitrogen balance in the body, enzymopathy, and endotoxemia—the work aimed to investigate humoral and non-specific immunity indicators in piglets after weaning. Experiments were conducted based on the Ltd “KOSHET” of the Mukachiv district of the Zakarpattia region. Two groups of piglets were formed – control and experimental in the number of 10 individuals in each group, selected according to the principle of analogs – age, breed, and body weight. Weaning piglets from sows at 28 days suppress the humoral link of natural resistance. A decrease in lysocin and bactericidal activity of blood serum was established at 40.56 ± 1.75 and 21.22 ± 1.05 %. The content of circulating immune complexes in the blood of piglets of the control group remained high after weaning. Along with a decrease in the activity of the humoral link of immunity in weaned piglets, suppression of the non-specific link of the immune system was established, manifested by a decrease in phagocytic activity and a decrease in the number of phagocytes. Feeding the feed supplement “Sylimevit” to the piglets of the research group helped to strengthen the immune status of the piglets' bodies. In piglets of the research group on the 35th day of life, when feeding the feed additive “Sylimevit”, an increase in the phagocytic activity of neutrophils by 4.26 % was established. Similar differences were obtained regarding the effect of the Butaselmevit-plus feed additive on the phagocytic number and the phagocytic index, in particular, in piglets of the experimental group on the 35th day of the experiment; they were 7.63 and 11.1 % higher than in control. These research results confirm the effectiveness of using milk thistle, methifen, selenium, and vitamins as part of the feed supplement “Sylimevit” for piglets before and after weaning to activate the protective systems of their body

Продуктивність та економічна ефективність вирощування сортів сої залежно від застосування добрив, регуляторів росту та вологоутримувача

Purpose. To determine the peculiarities of the soybean growing as affected by the application of organic fertilizers, plant growth regulators and moisture retaining agent under the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine and to determine the economic efficiency of the investigated technology component.Methods. The study involved soybean varieties ‘Ustia’, ‘Kano’ and ‘Hieba’. A month before sowing soybean, water retaining agent (hydrogel Aquasorb) was introduced in the zone of the future row as 10-cm strips at a dose of 300 kg/ha. Organic fertilizer Parostok (grade 20) was applied twice: at the 3–5 leaf stage and at the 9–11 leaf stage. Growth regulators Vermystym-D and Agrostymulin were introduced at the budding stage at the recommended rate.Results. The lowest yield of soybean varieties was recorded in the treatments without application of hydrogel, fertilizer and plant growth regulators ‘Kano’ (94.43 t/ha), ‘Hieba’ (1.91 t/ha) and ‘Ustia’ (2.70 t/ha). Adding hydrogel Aquasorb into the soil contributed to an increase in the productivity of all studied soybean varieties compared to the control treatments. In particular, the yield of ‘Kano’ variety increased by 0.27 t/ha (total yield 5.01 t/ha), ‘Hieba’ by 0.59 (3.05 t/ha), and ‘Ustia’ by 0.22 t/ha (3.21 t/ha). A top dressing of sprouts with the organic fertilizer in combination with plant growth regulators resulted in a yield of 3.23–3.28 t/ha, whereas the use of hydrogel Aquasorb led to a yield of 3.31–3.48 t/ha. The maximum yield in the experiment (5.27 t/ha) marked ‘Kano’ variety in the treatment with complex application of moisture retaining agent, organic fertilizer and the plant growth regulator Vermystym D.Conclusions. The highest profitability in the experiment was obtained with ‘Kano’ variety in the treatments with hydrogel Aquasorb, organic fertilizer Parostok, plant growth regulators Vermystym D and Agrostymulin (38492 and 37506 UAH/ha, respectively). In similar experiments but without moisture retaining agent, the profitability of soybean cultivation was 36887 and 37396 UAH/ha, respectively.Цель. Установить особенности формирования продуктивности сортов сои в зависимости от применения органического удобрения, регуляторов роста растений и влагоудерживателя в условиях Лесостепи Украины и определить экономическую эффективность исследуемых элементов технологии.Методы. В опыте высевали три сорта сои украинской селекции: ‘Устя’, ‘Кано’ и ‘Геба’. За месяц до высева сои в почву вносили влагоудерживатель – гидрогель Аквасорб (Aquasorb) в норме 300 кг/га лентами шириной 10 см в зону будущего рядка. Органическим удобрением Паросток (марка 20) посевы обрабатывали дважды: первая подкормка – в фазе 3–5 листьев, вторая – 9–11 листьев культуры, а регуляторами роста Вермистим Д и Агростимулин – в фазе бутонизации растений в рекомендованных производителями нормах расхода.Результаты. Наименьшую урожайность сорта сои формировали в вариантах опыта без применения гидрогеля, удобрения и регуляторов роста растений: ‘Кано’ – 4,43 т/га, ‘Геба’ – 1,91, ‘Устя’ – 2,70 т/га. Внесение в почву для дополнительного удержания влаги гидрогеля Аквасорб способствовало повышению продуктивности всех исследуемых сортов сои по сравнению с контрольными вариантами. Так, у сорта ‘Кано’ прибавка составила 0,27 т/га (общая урожайность – 5,01 т/га), у ‘Геба’ – 0,59 (3,05 т/га), а у сорта ‘Устя’ – 0,22 т/га (3,21 т/га). Применение внекорневой подкормки удобрением Паросток в сочетании с регуляторами роста растений обеспечило урожайность культуры на уровне 3,23–3,28 т/га, тогда как в случае использования гидрогеля Аквасорб – 3,31–3,48 т/га. Максимальную урожайность в опыте обеспечивал сорт ‘Кано’ в варианте комплексного применения гидрогеля, органического удобрения Паросток и регулятора роста растений Вермистим Д – 5,27 т/га.Выводы. Наивысший уровень прибыли в опыте получено у сорта ‘Кано’ в вариантах внесения гидрогеля Аквасорб и обработки посевов в период вегетации органическим удобрением Паросток и регуляторами роста растений Вермистим Д и Агростимулин – 38492 и 37506 грн/га соответственно. В то же время, в аналогичных вариантах опыта, но без использования влагоудерживателя, прибыльность выращивания сои была на уровне 36887 и 37396 грн/га.Мета. Установити особливості формування продуктивності сортів сої залежно від застосування органічного добрива, регуляторів росту рослин та вологоутримувача в умовах Лісостепу України та визначити економічну ефективність досліджуваних елементів технології.Методи. У досліді висівали три сорти сої української селекції: ‘Устя’, ‘Кано’ та ‘Гєба’. За місяць до сівби сої в ґрунт вносили вологоутримувач – гідрогель Аквасорб (Aquasorb) у нормі 300 кг/га стрічками завширшки 10 см у зону майбутнього рядка. Органічним добривом Паросток (марка 20) посіви обробляли двічі: перше підживлення – у фазі 3–5 листків, друге – 9–11 листків культури, а регуляторами росту Вермистим Д та Агростимулін – у фазі бутонізації рослин сої в рекомендованих виробниками нормах витрати.Результати. Найменшу врожайність сорти сої формували у варіантах досліду без застосування гідрогелю, добрива та регуляторів росту рослин: ‘Кано’ – 4,43 т/га, ‘Гєба’ – 1,91, ‘Устя’ – 2,70 т/га. Внесення в ґрунт для додаткового утримання вологи гідрогелю Аквасорб сприяло підвищенню продуктивності всіх досліджуваних сортів сої порівняно з контрольними варіантами. Зокрема, у сорту ‘Кано’ приріст становив 0,27 т/га (загальна врожайність – 5,01 т/га), у ‘Гєба’ – 0,59 (3,05 т/га), а в сорту ‘Устя’ – 0,22 т/га (3,21 т/га). Застосування позакореневого підживлення добривом Паросток у поєднанні з регуляторами росту рослин забезпечило врожайність культури на рівні 3,23–3,28 т/га, тоді як у разі використання гідрогелю Аквасорб – 3,31–3,48 т/га. Максимальну врожайність у досліді забезпечував сорт ‘Кано’ у варіанті комплексного застосування вологоутримувача, органічного добрива Паросток та регулятора росту рослин Вермистим Д – 5,27 т/га.Висновки. Найвищий рівень прибутку в досліді отримано в сорту ‘Кано’ у варіантах внесення гідрогелю Аквасорб та оброблення посівів у період вегетації органічним добривом Паросток і регуляторами росту рослин Вермистим Д та Агростимулін – 38492 та 37506 грн/га відповідно. Водночас, в аналогічних варіантах досліду, але без використання вологоутримувача, прибутковість вирощування сої була на рівні 36887 та 37396 грн/га