ОРФАННІ ХВОРОБИ В КАРДІОЛОГІЇ

Orphan diseases are rare congenital or acquired diseases characterized by severe, chronic course, progressive flow, accompanied by the formation of degenerative changes in the body, decreased quality and reduced life expectancy of patients. Rare diseases are now diagnosed more often due to the introduction of the newest diagnostic methods, which enables to assign adequate and timely pathogenetic treatment to such patients. It is also necessary to study new mechanisms of heart disorders and use appropriate treatment.Орфанні хвороби – це рідкісні уроджені або набуті захворювання, які характеризуються тяжким, хронічним та прогресуючим перебігом, супроводжуються формуванням дегенеративних змін в організмі, зниженням якості та скороченням тривалості життя хворих. Рідкісні захворювання на сьогодні діагностують частіше завдяки впровадженню новітніх методів діагностики, що дає змогу призначити адекватне і своєчасне патогенетичне лікування таким пацієнтам. Також необхідно вивчати нові механізми серцевих захворювань та застосовувати відповідне лікування

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ХВОРОБИ ЛАЙМА (БОРЕЛІОЗУ) У ДИТЯЧОМУ ВІЦІ

The article represents the feautures of clinical manifestations of lyme disease in children.У статті відображено особливості перебігу хвороби Лайма у дитячому віці

МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ПОРУШЕНЬ СЛУХУ У ДІТЕЙ

The article details the methods and types of diagnostics of hearing impairment in children.У статті детально розкрито методи та види діагностики порушень слуху в дітей

ГЛУХОТА ТА ТУГОВУХІСТЬ У ДІТЕЙ: ПРИЧИНИ, ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА

The article analyzes the types of hearing loss in children, methods of treatment and prevention of this disease.У статті проаналізовано види зниження слуху у дітей, а також методи лікування та профілактики даного захворювання

РОЗВИТОК ОБШИРНОГО ІНФАРКТУ МІОКАРДА ВНАСЛІДОК МНОЖИННИХ АНЕВРИЗМ КОРОНАРНИХ АРТЕРІЙ

A wide range of fluctuations in the prevalence of aneurysmal coronary artery disease (from 0.02 to 1.4 %) is associated not only with the rarity of the pathology, but also with the non-specificity of clinical manifestations and the difficulties of visualization diagnostics . The aim – analysis of modern approaches to diagnosis and treatment of patients with multiple coronary artery aneurysms complicated by acute myocardial infarction and analysis of our own clinical case to assess the adequacy of the proposed clinical diagnostic and treatment algorithm . Material and Methods. Systemic analysis, bibliosemantics and case analysis of multiple coronary vessel aneurysms were used. Results and Discussion. This clinical case is characterized by the typical clinical symptoms of acute coronary syndrome (ACS), which were caused by multiple coronary artery aneurysms. The etiology of ACS was identified using the method of contrasting coronary angiography. According to the proposed diagnostic and therapeutic algorithm for the management of such patients, the patient underwent coronary artery bypass grafting and prescribed dual antiplatelet and statin therapy, which gave a stable clinical effect. Conclusions. The variety of clinical manifestations of aneurysmal heart disease determines the significant diagnostic difficulties of the disease and justifies the need to use of various diagnostic imaging approaches (coronary angiography, computerized tomography, aortography), and the direct tactics of treating patients with aneurysms/ectasia of the coronary arteries should be individualized on the basis of the proposed diagnostic and therapeutic algorithm.Широкий диапазон колебаний распространенности аневризматической болезни коронарних сосудов (от 0,02 до 1,4 %) связывают не только с редкостю патологии, но и с неспецифичностю клинических проявлений и трудностями визуализационной диагностики. Цель – анализ современных подходов к диагностике и лечению пациентов с множественными аневризмами коронарних сосудов, осложненными острым инфарктом миокарда, разбор собственного клинического случая для оценки клинической адекватности предложенного диагностично-терапевтического алгоритма. Материал и методы. Использовали системный анализ, библиосемантику и анализ случая болезни множественной аневризмой коронарних сосудов. Результаты. Представленный клинический случай характеризуется типичной клинической симптоматикой острого коронарного синдрома (ОКС), причиной которого стали множественные аневризмы коронарних артерий. Идентифицировали этиологию ОКС путем проведения контрастной коронароангиографии. Согласно с предложенным диагностически-терапевтическим алгоритмом ведения таких больных пациенту проведено аортокоронарное шунтирование и назначена двойная антиагрегантная и статинотерапия, что дало стабильный клинический эффект. Выводы. Разнообразие клинических проявлений аневризматической болезни сердца обуславливает существенные диагностические трудности данной патологии и обосновывает необходимость использования разнообразных диагностических визуализационных подходов (коронаровентрикулография, компьютерная томография, аортография), а непосредственная тактика лечения больных аневризмами/ектазиями коронарных артерий должна быть индивидуализирована на основании предложенного диагностично-терапевтического алгоритма.Широкий діапазон коливань поширеності аневризматичної хвороби коронарних судин (від 0,02 до 1,4 %) пов’язують не лише з рідкісністю патології, а й з неспецифічністю клінічних проявів та труднощами візуалізаційної діагностики. Мета – аналіз сучасних підходів до діагностики та лікування пацієнтів із множинними аневризмами коронарних судин, ускладнених гострим інфарктом міокарда, та розбір власного клінічного випадку для оцінки клінічної адекватності запропонованого діагностично-лікувального алгоритму. Матеріал і методи. Використали системний аналіз, бібліосемантику та аналіз випадку захворювання на множинні аневризмами коронарних судин. Результати. Наведений клінічний випадок характеризується типовою клінічною симптоматикою гострого коронарного синдрому (ГКС), причиною якого стали множинні аневризми коронарних артерій. Ідентифікували етіологію ГКС шляхом проведення контрастної коронароангіографії. Згідно із запропонованим діагностично-лікувальним алгоритмом ведення таких хворих пацієнту проведено аортокоронарне шунтування і призначено подвійну антиагрегантну та статинотерапію, що дало стабільний клінічний ефект. Висновки. Різноманітність клінічних проявів аневризматичної хвороби серця зумовлює суттєві діагностичні труднощі даної хвороби і обґрунтовує необхідність використання різноманітних діагностичних візуалізаційних підходів (коронаровентрикулографія, комп’ютерна томографія, аортографія), а безпосередня тактика лікування хворих на аневризми/ектазії коронарних артерій повинна бути індивідуалізована на основі запропонованого діагностично-лікувального алгоритму

КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК РОЗВИТКУ ІНФАРКТУ (НЕКРОЗУ) МІОКАРДА 2 ТИПУ, ІНДУКОВАНОГО ПРИЙОМОМ АНАБОЛІЧНИХ СТЕРОЇДІВ ТА БЕТА-АДРЕНОСТИМУЛЯТОРІВ

Risk factors and triggers of myocardial infarction in young people may be non-traditional cardiovascular, but also other causes such as spasm of coronary artery, drug abuse and other toxic substances (exogenous glucocorticoids, anabolic steroids, beta-adrenergic stimulators, etc.) associated with active promotion of bodybuilding and drugs that promote muscle build-up and fat burning. The aim of the study – to increase the attention and motivation of doctors to timely diagnosis and adequate treatment of myocardial infarction (necrosis) in the context of receiving of high doses of anabolic steroids and beta-adrenergic stimulators. Materials and Methods. The clinical case of the patient with myocardial infarction against the background of the use of anabolic steroids and β2-agonists is analysed. Results and Discussion. The peculiarity of clinical manifestations, diagnosis and treatment of this type of myocardial infarction (necrosis) is not only the presence of infarction-like electrocardiographic changes, but the onset of the disease is manifested by the atypical, "erased" syndrome of angina on the background of hyperdynamic syndrome (severe tachycardia and increased systolic blood pressure) and signs of activation of the sympathetic nervous system. Differential diagnostic criteria in such cases may be infarction-like elevation of the ST segment, but without reciprocal changes, absence of local zones of hypo- and akinesis according to the data of the echocardiogram, as well as a detailed explanation of the risk factors and possible triggers of necrotic changes in the myocardium. A "golden standard" for differential diagnosis in such cases is considered as contrast coronary angioventriculography. Сonclusions. Uncontrolled use by young patients of anabolic steroids and beta-adrenostimulaion agents significantly increases their cardiovascular risk and may be a trigger for the development of zones of myocardial necrosis (type 2 MI). Treatment of myocardial infarction owing to overdose of β2-agonists (in particular clenbutеrol) should include the intake of β-adrenoblockers in adequate doses, as well as detoxification and antihistamines therapy, which allow achieving a rapid clinical effect and prevent the development of life-threatening complications.Факторами риска и триггерами инфаркта миокарда (ИМ) у молодых людей могут быть не традиционные сердечно-сосудистые, но и другие причины, такие, как коронароспазм, злоупотребление наркотическими и другими токсичными средствами (экзогенные глюкокортикоиды, анаболические стероиды, β-адреностимуляторы и тому подобное), что связано с активной рекламой бодибилдинга и препаратов, которые способствуют наращиванию мышечной массы и сжиганию жира. Цель исследования – повысить внимание и мотивацию врачей к своевременной диагностике и адекватному лечению инфаркта (некроза) миокарда на фоне приёма высоких доз анаболических стероидов и β-адреностимуляторов. Материалы и методы. Проанализирован клинический случай пациента с инфарктом миокарда на фоне приема анаболических стероидов и β2-агонистов. Результаты исследований и их обсуждение. Особенностью клинических проявлений, диагностики и лечения такого инфаркта (некроза) миокарда 2 типа есть наличие не только инфарктоподобных электрокардиографических изменений, но и то, что начало болезни проявляется нетипичным, “стертым” ангинозным синдромом на фоне гипердинамического синдрома (выраженной тахикардии и повышенного систолического артериального давления) и признаков гиперсимпатикотонии. Дифференциально-диагностическими критериями в таких случаях могут быть инфарктоподобная элевация сегмента ST, но без реципрокности изменений, отсутствие локальных зон гипо- и акинезии по данным ЭхоКГ, а также наличие факторов риска и возможных триггеров некротических изменений в миокарде. “Золотым стандартом” для дифференциальной диагностики в таких случаях считают контрастную коронароангиовентрикулографию. Выводы. Неконтролируемое употребление пациентами молодого возраста анаболических стероидов и β-адреноблокаторов существенно повышает у них сердечно-сосудистый риск и может быть триггером развития зон некрозов миокарда (ИМ 2 типа). Лечение инфаркта миокарда вследствие передозировки β2-агонистов (в частности кленбутирола) должно включать приём β-адреноблокаторов в адекватных дозах, а также дезинтоксикационную и антигистаминную терапии, что позволяют достичь быстрого клинического эффекта и предупредить развитие жизненно опасных осложнений.Факторами ризику та тригерами інфаркту міокарда (ІМ) у молодих людей можуть бути не традиційні серцево-судинні, а й інші причини, такі, як коронароспазм, зловживання наркотичними та іншими токсичними засобами (екзогенні глюкокортикоїди, анаболічні стероїди, β-адреностимулятори тощо), що пов’язано з активною рекламою бодібілдингу та препаратів, які сприяють нарощуванню м’язової маси і спалюванню жиру. Мета дослідження – підвищити увагу та мотивацію лікарів до своєчасної діагностики та адекватного лікування інфаркту (некрозу) міокарда 2 типу на тлі прийому високих доз анаболічних стероїдів та β-адреностимуляторів. Матеріали і методи. Проаналізовано клінічний випадок пацієнта з інфарктом міокарда на тлі прийому анаболічних стероїдів та β2-агоністів. Результати досліджень та їх обговорення. Особливістю клінічних проявів, діагностики та лікування такого інфаркту (некрозу) міокарда 2 типу є наявність не лише інфарктоподібних електрокардіографічних змін, а й те, що початок хвороби проявляється нетиповим, “стертим” ангінозним синдромом на тлі гіпердинамічного синдрому (вираженої тахікардії та підвищеного систолічного артеріального тиску) й ознак гіперсимпатикотонії. Диференційно-діагностичними критеріями в таких випадках можуть бути інфарктоподібна елевація сегмента ST, але без реципрокності змін, відсутність локальних зон гіпо- та акінезів за даними ЕхоКГ, а також детальне з’ясування факторів ризику та можливих тригерів некротичних змін в міокарді. “Золотим стандартом” для диференційної діагностики в таких випадках вважають контрастну коронароангіовентрикулографію. Висновки. Неконтрольований прийом пацієнтами молодого віку анаболічних стероїдів та β-адреностимулювальних засобів суттєво підвищує у них серцево-судинний ризик та може бути тригером розвитку зон некрозів міокарда (ІМ 2 типу). Лікування інфаркту міокарда унаслідок передозування β2-агоністів (зокрема кленбутиролу) повинно включати прийом β-адреноблокаторів в адекватних дозах, а також дезінтоксикаційну та антигістамінну терапію, що дозволяють досягти швидкого клінічного ефекту і попередити розвиток життєво небезпечних ускладнень

ГЛУХОТА ТА ТУГОВУХІСТЬ У ДІТЕЙ: ПРИЧИНИ, ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА

The article analyzes the types of hearing loss in children, methods of treatment and prevention of this disease.У статті проаналізовано види зниження слуху у дітей, а також методи лікування та профілактики даного захворювання

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ГОСТРОГО КОРОНАРНОГО СИНДРОМУ, ЗУМОВЛЕНОГО ФЕНОМЕНОМ “SLOW-FLOW” (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ОПИС КЛІНІЧНОГО ВИПАДКУ)

The coronary slow flow phenomenon (CSFP) – is a microvascular injury, which consists in delayed coronary blood flow (movement of contrast agents) in coronary arteries without their significant stenosis. The main causes of CSFP are structural and functional disorders in the system of coronary microcirculation due to endothelial dysfunction, diffuse calcification or non-obstructive atherosclerosis, hibernation of the hypoxic myocardium. The lack of clear criteria for diagnosis and adequate treatment programs justify expediency of accumulation of clinical material and research of mechanisms of its development. The aim of the study – to analyze the clinical case of the development of acute coronary syndrome in a patient with angiographically diagnosed coronary slow flow phenomenon, to investigate the features of the clinical course of coronary syndrome Y and optimize its treatment and prevent the development of complications. Results and Discussion. The introduction of diagnostic coronary angiography makes it possible to conduct a differential diagnosis of microcirculatory disturbances of coronary blood flow, as well as to assess the adequacy of the proposed treatment. The given clinical case is characterized by the typical clinical symptomatology of acute coronary syndrome in the absence of an angiographic atherosclerotic changes in coronary arteries, patient – woman 66 years old. The proposed treatment with Nebivolol, Rosuvastatin and the combined metabolic drug – Levocarnitine and Arginine gave a rapid clinical effect, which was manifested by the disappearance of symptoms of ischemia and the absence of chest pain. Conclusions. Thus, microcirculatory disturbances, in particular the coronary slow flow phenomenon, play a significant role in the pathogenesis of acute coronary syndrome, which should be taken into account in the diagnostic algorithm for the management of such patients. The main differential diagnostic criterion in such cases is coronary angiography, and in the complex treatment it is necessarily to include beta-blockers, statins and metabolically active agents – Levocarnitine and Arginine, which have endothelial normalizing and energy-myocardiocyte protective properties.Феномен замедленного коронарного кровотока (CSFP) – это микрососудистое поражение, которое состоит в замедлении кровотока (движения контрастных веществ) в коронарных артериях без значительного их стенозирования. Основными причинами CSFP считают структурные и функциональные нарушения в системе коронарной микроциркуляции за счет эндотелиальной дисфункции, диффузной кальцификации или необструктивного атеросклероза, оглушения гипоксической области миокарда и др. Отсутствие четких критериев диагностики и адекватных программ его лечения обосновывают целесообразность накопления клинического материала и изучения механизмов его развития. Цель исследования – проанализировать клинический случай развития острого коронарного синдрома у пациентки с ангиографически диагностированным феноменом “slow-flow”, исследовать особенности клинического течения коронарного синдрома Y и оптимизировать его лечение и профилактику развития осложнений. Материалы и методы. Применяли методы системного анализа, библиосемантичного и описательного моделирования на примере редкого случая развития острого коронарного синдрома у пациентки с ангиографически дигностованим CSFP. Проведен обзор литературы в доступных научно-статистических базах данных медицинской информации. Результаты исследований и их обсуждение. Внедрение диагностической коронарной ангиографии дает возможность провести дифференциальную диагностику микроциркуляторных нарушений коронарного кровотока, а также позволяет оценить адекватность предлагаемого лечения. Приведенный клинический случай характеризуется типичной клинической симптоматикой острого коронарного синдрома (ОКС) при отсутствии ангиографических атеросклеротических изменений венечных сосудов у женщины 66 лет. Предлагаемое лечение средствами “Небиволол”, “Розувастатин” и комбинированным метаболическими препаратами “Левокарнитин” и “Аргинин” дало быстрый клинический эффект, который проявился снижением признаков ишемии и отсутствием ангинозной боли за грудиной. Выводы. В патогенезе развития ОКС важную роль играют микроциркуляторные нарушения, в частности феномен замедленного коронарного кровотока, что следует учитывать в диагностическом алгоритме курации таких пациентов. Основным дифференциально-диагностическим критерием в таких случаях есть коронароангиография, а в комплексное лечение целесообразно включать бета-2-адреноблокаторы, статины и метаболические активные препараты – “Левокарнитин” и “Аргинин”, которые имеют эндотелийнормализующие, энерго- и кардиоцитопротекторные свойства.Феномен сповільненого коронарного кровотоку (CSFP) – це мікросудинне ураження, що полягає в сповільненні кровотоку (руху контрастних речовин) у коронарних артеріях без значного їх стенозування. Основними причинами CSFP вважають структурні й функціональні порушення в системі коронарної мікроциркуляції за рахунок ендотеліальної дисфункції, дифузної кальцифікації чи необструктивного атеросклерозу, оглушення гіпоксичної ділянки міокарда тощо. Відсутність чітких критеріїв у діагностиці та адекватних програм його лікування обґрунтовують доцільність збільшення клінічного матеріалу та дослідження механізмів його розвитку. Мета дослідження – проаналізувати клінічний випадок розвитку гострого коронарного синдрому в пацієнтки з ангіографічно діагностованим феноменом “slow-flow”, дослідити особливості клінічного перебігу коронарного синдрому Y та оптимізувати його лікування і профілактику розвитку ускладнень. Матеріали і методи. Застосовували методи системного аналізу, бібліосемантичного та описового моделювання на прикладі рідкісного випадку розвитку гострого коронарного синдрому в пацієнтки з ангіографічно дігностованим CSFP. Проведено огляд літератури в доступних науково-статистичних базах даних медичної інформації. Результати досліджень та їх обговорення. Упровадження діагностичної коронарної ангіографії дає змогу провести диференційну діагностику мікроциркуляторних порушень коронарного кровотоку, а також дозволяє оцінити адекватність запропонованого лікування. Наведений клінічний випадок характеризується типовою клінічною симптоматикою гострого коронарного синдрому (ГКС) за відсутності ангіографічних атеросклеротичних змін вінцевих судин у жінки 66 років. Запропоноване лікування засобами “Небіволол”, “Розувастатин” і комбінованими метаболічними препаратами “Левокарнітин” та “Аргінін” дало швидкий клінічний ефект, який проявився зникненням ознак ішемії та відсутністю ангінозного болю за грудниною. Висновки. У патогенезі розвитку ГКС вагому роль відіграють мікроциркуляторні порушення, зокрема феномен сповільненого коронарного кровотоку, що необхідно враховувати в діагностичному алгоритмі ведення таких пацієнтів. Основним диференційно-діагностичним критерієм у таких випадках є коронароангіографія, а в комплексне лікування доцільно включати бета-2-адреноблокатори, статин та метаболічно активні засоби – “Левокарнітин” і “Аргінін”, які мають ендотелійнормалізуючі, енерго- і кардіоцитопротекторні властивості

Життєзагрозливі стани у вагітних із серцево-судинною патологією: мультидисциплінарний підхід

Purpose — to reduce maternal and infant mortality and morbidity, applying a multidisciplinary approach to the treatment of pregnant women with life-threatening heart disease.Patients and methods. Pregnant women (n=29) with cardiac pathology, which were assisted during 2013–2015 in SI «Amosov National Institute of Cardiovascular Surgery NAMS of Ukraine» and SI «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of NAMS of Ukraine».Results. All pregnant women were divided into three groups: patients, requiring cardiac emergency care (n=10); patients, who cardiac surgery care is provided in conventionally planed (n=11); patients, potentially not require cardiac care, but require multidisciplinary supervision (n=8). In 5 patients performed cardiac surgery using CAPB. In 7 patients with rheumatic heart disease and mitral stenosis III–IV degree (class III–IV WHO) was performed transventricular mitral commissurotomy without the use of cardiopulmonary bypass (CAPB). 8 Cesarean section were performed in women who belonged to Class IV for the modified classification WHO. In two patients with aortic coarctation performed endovascular stenting narrowed region of the aorta, in 6 cases performed surgical treatment of arrhythmias.Conclusions. Pregnant women with cardiac pathology requiring intersectoral cooperation obstetrician, cardiologists and cardiac surgeons. Multidisciplinary care to pregnant women with special needs greatly reduces the risk of death and disability of mothers and children, subject to stratification of cardiovascular risk. Special attention required pregnant women with life-threatening conditions, which are subject to emergency or urgent cardiac surgery.Key words: pregnancy, congenital heart disease, acquired heart disease, emergency cardiology, obstetric cardiology.Цель — снизить уровень материнской и младенческой смертности и инвалидизации, применяя мультидисциплинарный подход к лечению беременных с жизнеугрожающей сердечной патологией.Пациенты и методы. В исследовании приняли участие беременные женщины (n=29) с кардиальной патологией, которым была оказана помощь в 2013–2015 гг. на базе ГУ «Национальный институт сердечно-сосудистой хирургии имени Н.Н. Амосова НАМН Украины» и ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии НАМН Украины».Результаты. Все пациенты разделены на три группы: 1) беременные, которые требуют кардиохирургической помощи в экстренном и неотложном порядке (n=10); 2) беременные, которым кардиохирургическая помощь предоставляется в условно-плановом порядке (n=11); 3) группа беременных, которые не нуждаются в кардиохирургической помощи, но требуют мультидисциплинарного подхода и консервативного лечения (n=8). С искусственным кровообращением прооперировано 5 пациенток. У 7 пациенток с ревматической болезнью сердца и митральным стенозом III–IV степени (III–IV класс WHO) выполнена закрытая митральная комиссуротомия без применения искусственного кровообращения. Проведено 8 кесаревых сечений у женщин, которые относились к IV классу по модифицированной классификации WHO. У 2 пациенток с коарктацией аорты выполнено эндоваскулярное стентирование суженного участка аорты, в 6 случаях проведено хирургическое лечение нарушений ритма сердца.Выводы. Беременные с кардиальной патологией нуждаются в межсекторальном взаимодействии акушеров-гинекологов, кардиологов и кардиохирургов. Мультидисциплинарная помощь беременным с особыми потребностями значительно снижает риск смертности и инвалидизации матери и ребенка, при условии проведения стратификации кардиоваскулярного риска. Отдельного внимания требуют беременные с жизнеугрожающими состояниями, которые подлежат экстренному или неотложному кардиохирургическому вмешательству.Ключевые слова: беременность, врожденные пороки сердца, приобретенные пороки сердца, экстренная кардиохирургия, акушерская кардиология.Мета — знизити рівень материнської й малюкової смертності та інвалідизації, застосовуючи мультидисциплінарний підхід до лікування вагітних із життєзагрозливою серцевою патологією.Пацієнти та методи. У дослідженні взяли участь вагітні жінки (n=29) з кардіальною патологією, яким надавалася допомога у 2013–2015 рр. на базі ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України» та ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України».Результати. Пацієнти були розподілені на три групи: 1) вагітні, які потребують кардіохірурічної допомоги в екстреному та невідкладному порядку (n=10); 2) вагітні, яким кардіохірургічна допомога надається в умовно-плановому порядку (n=11); 3) група вагітних, які потенційно не потребують кардіохірургічної допомоги, але потребують мультидисциплінарного нагляду та консервативного лікування (n=8). Зі штучним кровообігом прооперовано 5 пацієнток. У 7 пацієнток із ревматичною хворобою серця та мітральним стенозом III–IV ступеня (III–IV клас WHO) виконано черезшлуночкову мітральну комісуротомію без застосування штучного кровообігу. Проведено 8 кесаревих розтинів у жінок, які відносилися до IV класу за модифікованою класифікацією WHO. У 2 пацієнток із коарктацією аорти виконано ендоваскулярне стентування звуженої ділянки аорти, у 6 випадках проведено хірургічне лікування порушень ритму серця.Висновки. Вагітні з кардіальною патологією потребують міжсекторальної взаємодії акушерів-гінекологів, кардіологів та кардіохірургів. Мультидисциплінарна допомога вагітним з особливими потребами значно знижує ризик смертності та інвалідизації матері і дитини, за умови проведення стратифікації кардіоваскулярного ризику. Окремої уваги потребують вагітні з життєзагрозливими станами, які підлягають екстреному або невідкладному кардіохірургічному втручанню.Ключові слова: вагітність, вроджені вади серця, набуті вади серця, екстрена кардіохірургія, акушерська кардіологія