СИМУЛЯЦІЙНІ ТРЕНІНГИ ЯК СУЧАСНИЙ МЕТОД НАВЧАННЯ В ЗАПОРІЗЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

The reform of the medical sector raises the problem of improving medical education. Actual improvement of the level of practical skills during the study, especially on the provision of emergency medical care, remains. The purpose of the work is to analyze the effectiveness of simulation trainings as a method of training in Zaporizhzhia State Medical University. An assessment was made of the effectiveness of hands-on skills acquired by senior students on the topic of cardiopulmonary resuscitation and the National Police staff for the first aid. The students of the senior courses had a sufficient initial level of practical skills of the primary survey (89.2±1.4) % and chest compression (88.2±1.2) %. However, they had low initial levels of practical skills, which statistically significantly increased after a weekly simulation training, airway maintenance (from (32.8±2.2) % to (76.4±2.2) %, work with the defibrillator (from (18.5±2.0) % to (79.8±2.4) %, the IV/IO access (from (17.3±2.0) % to (62.8± 2.4) %, consistency and clear division of duties in the team (from (42.6±2.2) % to (89.4±2.0) % and from (39.3±1.2) % to (90.4±1.3) % respectively); the use of witnesses as assistants (from (32.6±1.7) % to (92.0±1.8 %). Also, a sufficiently low basic level of practical skills of National Police staff was found, which statistically significantly increased after a weekly simulation training, of the primary survey (from (12.2±0.19) % to (84.4±0.16) %, stop bleeding (from (56.8±0.16) % to (90.4±0.15) %,  basic CPR (from (8.2±0.14) % to (71.4±0.16) %, evacuation of victims  (from (16.8±0.16) % to (76.4±0.15) %, fixation of the cervical spine (from (12.3±0.15) % to (72.4±0.14) %, triage (from (15.8±0.16) % to (74.4±0.16) %, physiological childbirth (from (6.2±0.14) % to (70.4±0.14) %. Thus, passing of a weekly simulation training allowed to statistically significantly increase the level of mastery of practical skills both senior students and National Police staff.Реформування медичної галузі висуває проблему вдосконалення медичної освіти. Актуальним залишається підвищення рівня володіння практичними навичками під час навчання студентів, особливо з надання екстреної медичної допомоги. Мета роботи – провести аналіз ефективності симуляційних тренінгів як методу навчання в Запорізькому державному медичному університеті. Було проведено оцінювання ефективності опанування практичних навичок студентів старших курсів за темою «Серцево-легенева реанімація» та співробітників Національної поліції з надання домедичної допомоги. Cтуденти старших курсів мали достатній початковий рівень практичних навичок первинного огляду постраждалого ((89,2±1,4) %) та проведення компресії грудної клітки ((88,2±1,2) %). Однак вони мали недостатній початковий рівень володіння практичними навичками, який статистично достовірно зростав після тижневого симуляційного тренінгу, з відновлення прохідності дихальних шляхів сучасними повітроводами (з (32,8±2,2) % до (76,4 ±2,2) %), роботи з дефібрилятором (з (18,5±2,0) % до (79,8±2,4) %), здійснення внутрішньовенного або внутрішньокісткового доступу (з (17,3±2,0) % до (62,8±2,4) %), узгодженості та чіткого розподілу обов’язків роботи в команді (з (42,6±2,2) % до (89,4±2,0) % та з (39,3±1,2) % до (90,4±1,3) % відповідно); використовування свідків як помічників (з (32,6±1,7) % до (92,0±1,8) %). Також виявлено достатньо низький базовий рівень практичних навичок співробітників Національної поліції, який статистично достовірно зростав після тижневого симуляційного тренінгу, з первинного огляду постраждалого (з (12,2±0,19) % до (84,4±0,16) %), проведення штучної вентиляції легень (з (8,2±0,16) % до (72,4±0,20) %),  зупинки зовнішньої кровотечі (з (56,8±0,16) % до (90,4±0,15) %), проведення базової СЛР (з (8,2±0,14) % до (71,4±0,16) %), евакуації постраждалих з автомобіля (з (16,8±0,16) % до (76,4±0,15) %), фіксації шийного відділу хребта (з (12,3±0,15) % до (72,4±0,14) %), проведення первинного медичного сортування (з (15,8±0,16) % до (74,4±0,16) %), прийняття фізіологічних пологів (з (6,2±0,14) % до (70,4±0,14) %). Таким чином, проходження тижневого симуляційного тренінгу дало змогу статистично достовірно підвищити рівень оволодіння практичними навичками як студентів старших курсів, так і співробітників поліції

АКТУАЛЬНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

The aim of the work – to review literature on the use of interactive teaching methods in higher education institutions, including medical ones, and their importance in the educational process. The main body. Higher education remains an important part of the modern community. Increasing demands on the competences of future physicians increase the need for higher medical education in the organization and implementation of the latest high-quality teaching and learning technologies that will promote competitiveness. In this case, the quality of education to a great extent depends on the interaction between the teacher and the student. Therefore, today the relevance of interactive learning methods is acquired. Interactive teaching methods determine not only the active feedback between the teacher and the students, but also the organization of interaction between students, that unites students, and gives them the opportunity to work in a group (to solve complex problems together, to simulate different situations in a certain discipline and etc.). Such study approach has specialist direction and allows them to influence intellectual and professional development, to reasonably express and defend their point of view, creates conditions for the formation and development of professional skills, critical thinking, development of communicative competences and independent work. Conclusions. Literature review suggests that there are enough interactive teaching methods that are applied in higher education institutions and are effective. Therefore, the widespread introduction of interactive methods among medical students in the educational process is relevant and is one of the important directions of education improvement which will increase the methodical level of professional training, development of students’ competences and formation of the skills required for the future profession.Мета роботи – провести огляд літератури щодо використання інтерактивних методів навчання у вищих навчальних закладах, у тому числі й медичних, та їх значення в освітньому процесі. Основна частина. Вища освіта залишається важливою складовою сучасної спільноти. З підвищенням вимог до компетентностей майбутніх лікарів зростає необхідність вищої медичної освіти в організації та впровадженні новітніх якісних технологій навчання та викладання, які будуть сприяти підтримці конкурентоспроможності. При цьому якість освіти значно залежить від взаємодії між викладачем та студентом. Тому на сьогодні актуальності набувають інтерактивні методи навчання. Інтерактивні методи навчання визначають не лише активний зворотний зв’язок між викладачем та студентами, але й організацію взаємодії між самими студентами, що об’єднує студентів та дає їм можливість працювати в групі (сумісно вирішувати складні питання, моделювати різні ситуації з визначеної дисципліни тощо). Такий підхід у навчанні має фахове спрямування та надає змогу впливати на інтелектуальний та професійний розвиток, аргументовано висловлюватися та захищати свою точку зору, створює умови для формування та розвитку професійних навиків, критичного мислення, розвитку комунікативних компетенцій та самостійної роботи. Висновки. Проведений огляд літератури свідчить про те, що існує достатньо методів інтерактивного навчання, які застосовуються у вищих навчальних закладах, і вони є ефективними. Тому більш широке впровадження в освітній процес студентів-медиків інтерактивних методів на сьогодні є актуальним та одним із важливих направлень удосконалення навчання, що сприятиме підвищенню методичного рівня професійної підготовки, розвитку компетентностей студентів і формуванню вмінь та навиків, необхідних для майбутньої професії

Оптимізація навчального процесу вищих навчальних медичних закладів через інформаційно-освітнє середовище

Background. Improving the effectiveness of training of future highly qualified personnel requires the improvement of existing and search for new forms and methods for organizing the educational process. Such approach requires the use of complexes of technical and didactic means that ensure the interconnection between classroom and non-classroom forms of the educational process. Objective. To analyze the existing conditions for the implementation of information and educational environment. Methods. Analysis of theoretical sources on the problem of the use of the information and educational environment in higher medical education, studying and generalization of leading experience in teaching student courses using information and communication technologies. The analysis of the results of the efficiency of implementation of the educational and informational environment has been carried out on the departments of phthisiology and pulmonology, histology, cytology and embryology, medical physics, biophysics and higher mathematics and analytical chemistry. Results. The article presents certain results of the work of lecturers concerning the development and use of the informational and educational environment in the context of continuing learning of present-day information-oriented society. Creating information and educational environment that supplies interaction between lecturers and students in classroom through interactive forms of communication on the basis of edХ platform promotes the optimization of the learning process. The basic principles of providing innovative approaches, methods, technologies of the uniform informational and educational environment of higher education medical institutions are substantiated. The necessity of disclosing the experience of higher education institutions regarding the creation of the informational and educational environment as part of the optimization of the student's educational process is emphasized. The experience of using new learning form confirmed the simplicity and interactivity of interaction of the student and the lecturer, gives the wide opportunities for learning process arrangement, enables the student to model learning process individually, as well as new forms of learning process supervision. Conclusion. In our opinion, online courses based on edX platform facilitate the optimization of the learning process in higher education institutions. The prospect of further work is the continuation of the development and implementation of the online course for students on edX platform in the learning process.Актуальность. Повышение эффективности профессиональной подготовки будущих высококвалифицированных кадров требует совершенствования существующих и поиска новых форм и методов организации учебного процесса. Такой подход требует использования комплексов технических и дидактических средств, обеспечивающих взаимосвязь аудиторной и внеаудиторной форм занятий. Цель. Проанализировать существующие условия для реализации информационно-образовательной среды. Методы. Анализ теоретических источников по проблеме использования информационно-образовательной среды в высшем медицинском образовании, изучение и обобщение передового опыта преподавания студенческих курсов с использованием информационно-коммуникационных технологий. Анализ результатов эффективности внедрения образовательной и информационной среды проведен по кафедрам фтизиатрии и пульмонологии, гистологии, цитологии и эмбриологии, медицинской физики, биофизики и высшей математики и аналитической химии. Результаты. В статье представлены некоторые результаты работы преподавателей по разработке и использованию информационно-образовательной среды в контексте непрерывного образования современного информационного общества. Информационно-образовательная среда, обеспечивающая взаимодействие преподавателей и студентов в классе через интерактивные формы общения на платформе edХ, способствует оптимизации учебного процесса. Обоснованы основные принципы обеспечения инновационных подходов, методов, технологий единого информационно-образовательной среды высшего учебного медицинского учреждения. Подчеркнута необходимость раскрытия опыта высших учебных заведений по созданию информационно-образовательной среды, как составляющей оптимизации учебного процесса студентов. Опыт использования новой формы обучения подтвердил простоту и интерактивность взаимодействия студента и преподавателя, дает широкие возможности для организации учебной деятельности, позволяя студенту самостоятельно моделировать свой процесс обучения, а также новые формы контроля учебной деятельности. Заключение. По нашему мнению, online курсы на платформе edX способствуют оптимизации учебного процесса вуза. Перспективой дальнейшей работы мы видим в разработке и внедрению в учебный процесс online курсов для самостоятельной работы студентов на платформе edX.Актуальність. Підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх висококваліфікованих кадрів потребує удосконалення існуючих та пошуку нових форм і методів організації навчального процесу. Такий підхід потребує використання комплексів технічних і дидактичних засобів, які забезпечують взаємозв’язок аудиторної та позааудиторної форм занять. Мета. Проаналізувати існуючі умови реалізації інформаційно-освітнього середовища. Методи. Аналіз теоретичних джерел з проблеми використання інформаційно-освітнього середовища у вищій медичній освіті, вивчення та узагальнення передового досвіду викладання студентських курсів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Аналіз результатів ефективності впровадження освітньо-інформаційного середовища проведено на кафедрах фтизіатрії та пульмонології, гістології, цитології та ембріології, медичної фізики, біофізики та вищої математики та аналітичної хімії. Результати. У статті представлені певні результати роботи викладачів стосовно розробки та використання інформаційно-освітнього середовища в контексті неперервної освіти сучасного інформаційного суспільства. Інформаційно-освітнє середовище, що забезпечує взаємодію викладачів та студентів у класі через інтерактивні форми спілкування на платформі edХ, сприяє оптимізації навчального процесу. Обґрунтовано основні засади забезпечення інноваційних підходів, методів, технологій єдиного інформаційно-освітнього середовища вищого навчального медичного закладу. Підкреслена необхідність розкриття досвіду вищих навчальних закладів щодо створення інформаційно-освітнього середовища, як складової оптимізації навчального процесу студентів. Досвід використання нової форми навчання підтвердив простоту та інтерактивність взаємодії студента і викладача, дає широкі можливості для організації навчальної діяльності, дозволяючи студенту самостійно моделювати свій процес навчання, а також нові форми контролю навчальної діяльності. Підсумок. На нашу думку, online курси на платформі edX сприятимуть оптимізації навчального процесу вишу. Перспективою подальшої роботи ми вбачаємо в розробці та впровадженню в навчальний процес online курсів для самостійної роботи студентів на платформі edX

Оцінка розвитку комунікативної компетентності педагогів морфологічних кафедр Запорізького державного медичного університету

Background. The communicative component of the pedagogical style inevitably reflects the general and pedagogical culture of the educator and his professionalism. In connection with the increasing requirements in society for the training of specialists, the need for the development of the communicative abilities of the teacher as a component of education, teaching methods and the achievement on this basis of a new quality of the results of professional education is actualized. Objective: to identify and assess the level of communicative competence of the teaching staff of the morphological departments of ZSMU. Methods: employee questioning and surveys. Results: the indicators of the scales that contribute to the successful communication of teachers and are the most favorable for building interpersonal communication (social and communicative clumsiness, intolerance to uncertainty, striving for status growth, frustration intolerance) are the least expressed in percentage terms, which indicates ease of communication. The highest percentage is observed on the scale "Intolerance to Uncertainty" which was 15.0 ± 4.3 in total. The best indicators on the scale "Frustration intolerance", "Excessive striving for conformity", "Orientation on avoiding failures" indicate that the communicative activity of teachers is at a high level, they easily make direct contact with others, they are very easy to induce to talk. Conclusion: the data obtained indicate a high level of communicative competence of the teaching staff of the morphological departments of ZSMU. Small deviations from the norm can be triggered by the transition to distance learning and the difficulties of adapting to it, especially among older teachers.Актуальность. Коммуникативная составляющая педагогического стиля неизбежно отражает общую и педагогическую культуру воспитателя и его профессионализм. В связи с повышением в обществе требований к подготовке специалистов актуализируется потребность в развитие коммуникативных способностей педагога, как компонента образования, методов обучения и достижении на этой основе нового качества результатов профессионального образования. Цель: выявить и оценить уровень коммуникативной компетентности преподавательского состава морфологических кафедр ЗГМУ. Методы: анкетирование, опросы сотрудников. Результаты: показатели шкал, способствующие успешной коммуникаций преподавателей и являющиеся наиболее благоприятными для построения межличностного общения (социально-коммуникативная неуклюжесть, нетерпимость к неопределенности, стремление к статусному росту, фрустрационная нетолерантность), в процентном отношении выражены меньше всего, что свидетельствует о легкости в общении. Наиболее высокий процентный показатель наблюдается по шкале «Нетерпимость к неопределенности» которая составила в общем 15,0 ± 4,3. Самые лучшие показатели по шкале «Фрустрационная нетолерантность», «Чрезмерное стремление к конформности», «Ориентация на избегание неудач», указывают на то, что коммуникативная активность преподавателей находится на высоком уровне, они легко идут на прямой контакт с окружающими, их очень легко вызвать на разговор. Заключение: полученные данные свидетельствую о высоком уровне коммуникативной компетентности преподавательского состава морфологических кафедр ЗГМУ. Небольшие отклонения от нормы могут быть спровоцированы переходом на дистанционную форму обучения и сложностями адаптации к ней, особенно среди немолодых преподавателей.Актуальність. Комунікативна складова педагогічного стилю неминуче відображає загальну і педагогічну культуру вихователя і його професіоналізм. У зв'язку з підвищенням в суспільстві вимог до підготовки фахівців актуалізується потреба в розвиток комунікативних здібностей педагога, як компонента освіти, методів навчання і досягнення на цій основі нової якості результатів професійної освіти. Мета: виявити і оцінити рівень комунікативної компетентності викладацького складу морфологічних кафедр ЗДМУ. Методи: анкетування, опитування співробітників. Результати: показники шкал, що сприяють успішній комунікацій викладачів і є найбільш сприятливими для побудови міжособистісного спілкування (соціально-комунікативна незграбність, нетерпимість до невизначеності, прагнення до статусного зростання, фрустраційна нетолерантність), в процентному відношенні виражені найменше, що свідчить про легкість в спілкуванні. Найбільш високий процентний показник спостерігається за шкалою «Нетерпимість до невизначеності» яка склала в загальному 15,0 ± 4,3. Найкращі показники за шкалою «Фрустраційна нетолерантність», «Надмірне прагнення до конформності», «Орієнтація на уникнення невдач», вказують на те, що комунікативна активність викладачів знаходиться на високому рівні, вони легко йдуть на прямий контакт з оточуючими, їх дуже легко викликати на розмову. Підсумок. Отримані дані свідчать про високий рівень комунікативної компетентності викладацького складу морфологічних кафедр ЗДМУ. Невеликі відхилення від норми можуть бути спровоковані переходом на дистанційну форму навчання і складнощами адаптації до неї, особливо серед немолодих викладачів

History of Katerinoslav histological school (to 100 years anniversary of histology department of Dnipropetrovsk medical academy). Part ІII: from 2000 to the present

The current stage of the development of the Department of Histology began in 1999, when the decision of the administration of the institution and the Ministry of Health of Ukraine restored its independent status

Нарис з історії Катеринославської гістологічної школи (до 100-ліття кафедри гістології Дніпропетровської медичної академії) Частина ІІІ: від 2000 року до теперішньго часу

The current stage of the development of the Department of Histology began in 1999, when the decision of the administration of the institution and the Ministry of Health of Ukraine restored its independent status.Современный этап развития кафедры гистологии начался с 1999 года, когда по решению администрации заведения и Минздрава Украины был восстановлен ее самостоятельный статус.Сучасний етап розвитку кафедри гістології розпочався від 1999 року, коли за рішенням адміністрації закладу та МОЗ України був відновлений її самостійний статус

Нарис з історії Катеринославської гістологічної школи (до 100-ліття кафедри гістології Дніпропетровської медичної академії). Частина ІІ: 1962-2000

Further development of the Dnepropetrovsk histological school from 1962 to 1989 is associated with the name of Professor Vladimir Ivanovich Arkhipenko. Having performed under the guidance of Professor BV Alyoshin the thesis for a candidate's degree, V.I. Arhipenko devoted his further work to the study of the endocrine system, especially the thyroid gland.Дальнейшее развитие Днепропетровской гистологической школы с 1962 до 1989 года связан с именем профессора Владимира Ивановича Архипенко. Выполнив под руководством профессора Б.В.Альошина кандидатскую диссертацию, В.И.Архипенко посвятил свою дальнейшую деятельность изучению эндокринной системы, прежде всего щитовидной железы.Подальший розвиток Дніпропетровської гісто­логічної школи від 1962 до 1989 року по­в’я­за­ний з ім’ям професора Володимира Івановича Архи­пенка. Виконавши під керівництвом професора Б.В.Альошина кандидатську дисертацію, В.І.Архипенко присвятив свою подальшу діяльність вивченню ендокринної системи, передусім щитовидної залози

Нарис з історії Катеринославської гістологічної школи (до 100-ліття кафедри гістології Дніпропетровської медичної академії) Частина І: 1917-1962

The birth of a science school is always the result of the efforts and efforts of a great scientist and celebrity. Such a scientist - the founder of the Ekaterinoslav histological school - was Professor Vladimir Porfyriyovych Karpov.Рождение научной школы всегда является результатом деятельности и попыток великого ученого и выдающейся личности. Таким ученым - основателем Екатеринославской гистологической школы - был профессор Владимир Порфирьевич Карпов.Народження наукової школи завжди є результатом діяльності та намагань великого вченого і видатної особи. Таким вченим – засновником Катеринославської гістологічної школи – був професор Володимир Порфирійович Карпов.