On the structure of non-full-rank perfect codes

The Krotov combining construction of perfect 1-error-correcting binary codes from 2000 and a theorem of Heden saying that every non-full-rank perfect 1-error-correcting binary code can be constructed by this combining construction is generalized to the $q$-ary case. Simply, every non-full-rank perfect code $C$ is the union of a well-defined family of $\mu$-components $K_\mu$, where $\mu$ belongs to an "outer" perfect code $C^*$, and these components are at distance three from each other. Components from distinct codes can thus freely be combined to obtain new perfect codes. The Phelps general product construction of perfect binary code from 1984 is generalized to obtain $\mu$-components, and new lower bounds on the number of perfect 1-error-correcting $q$-ary codes are presented.Comment: 8 page

Peculiarities of angiogenesis in testicular embryonal carcinoma

Despite the relatively low incidence of testicular germ cell tumors (TGCT), which amount only 1% of all cancers in men worldwide in the epidemiological aspect, unlike tumors of other localizations, it does not become more frequent with age, but reaches its peak in young men of working age what attaches to the problem not only great medical, but also social significance.Estimation of angiogenesis in the tumor is considered as one of the markers for predicting the course of disease, presence of metastases and sensitivity to antitumor antiangiogenic therapy. At the same time, data concerning the study of the mechanisms of blood vessels formation, the work out of methods for estimation of tumorous angiogenesis as well as the use habits of IHC markers of endothelial cells (CD31 and CD34) for assessing the aggressiveness and prognosis of TGCT and, in particular, EC, are absent in the available literature sources.Investigation of peculiarities of neoangiogenesis in the dynamics of testicular embryonal carcinoma progression revealed: significant increasing of relative area of CD31 and CD34 expression as well as vascular density during transition from the initial to the late stages of tumor progression; formation of intratumoral vessels in the embryonal carcinoma occurs by angiogenesis and vasculogenesis with participation of progenitor endothelial cells; embryonal carcinoma is characterized by vasculogenic mimicry in the form of channels formation that do not have endothelial lining

LNG fueled barge for cold ironing: feasibility study for the emission abatement in the Port of Genoa

The scientific analysis presented in this paper aims at studying some maritime technical solutions for the electric energy generation and delivery to ships moored in port by means of LNG fueled generators installed onboard a floating unit. Two different scenarios regarding the LNG supply chain are supposed and some options for producing cleaner electric energy are then investigated. The reference area considered in this study is the old port of Genoa where the traffic of both passenger and cargo ships takes place. The paper presents an analysis concerning the main technical features of the considered solutions for an actual port calls scenario. The results regard dimensions and weights of the proposed floating units and the most significant characteristics of the generation equipment, as far as average load factor, fuel consumption and cost are concerned

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД ДО ЛІКУВАННЯ ГІПЕРПЛАЗІЇ ЕНДОМЕТРІЯ БЕЗ АТИПІЇ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ

The aim of the study – to develop differential diagnostic criteria for the use of hormonal therapy with the use of progestogens for the treatment of endometrial hyperplasia (EH) without atypia in women of reproductive age, taking into account clinical and morphological and immunohistochemical data. To investigate the effect of estrogen receptor expression, progesterone and the proliferation marker KI-67 in hyperplated endometrium without atypia in women of reproductive age on the effectiveness of therapy. Materials and Methods. A prospective cohort study was conducted in 85 patients of reproductive age (25–46 years) with abnormal uterine bleeding (AUB). The control group consisted of 15 patients with changes in endometrial secretory type. Material for morphological and immunohistochemical studies was obtained by scraping the uterine cavity. The study of progesterone receptors was carried out by immunohistochemical method in the laboratory of Dnipropetrovsk Medical Academy immunohistochemistry. All patients received treatment with micronized progesterone at a dose of 100 mg per day continuously for 6 months. To determine the effect of the use of progesterone was investigated the expression of estrogen receptors, progesterone and a marker of proliferation of KI-67 in histological samples of the endometrium immunohistochemical method. The criterion for cure was: no complaints in patients and no EH on the results of endometrial tube biopsy after 6 months treatment. Results and Discussion. According to the results of the study of women with no effect of therapy, in contrast to women with effective therapy, there was a decrease in the expression of receptors to progesterone by 65 %, while the expression of estrogen receptors was higher than normal by 50–56 % in both subjects groups. The proliferative potential of the glandular tissue in EH in the reproductive period, estimated at Ki-67 level, with PNH was 3.2 times, with AMH – 4.5 times higher than normal, while in the stroma in both types of EH it did not differ from normal performance. Conclusions. Studies have shown that in addressing the question of the appointment of pathogenetic therapy using micronized progesterone for the treatment of endometrial hyperplasia without atypia, it is recommended to use a differential approach, which is that the treatment should take into account the level of expression of progesterone receptors in the tissue. A high level of expression will determine the satisfactory effect of progestin therapy. Low expression of progesterone receptors will make the endometrial tissue insensitive to progestin therapy. Another criterion for the appointment of progestin therapy is the determination of the proliferative activity of hyperplasia epithelium using the Ki-67 marker. He concludes that, with different types of EH, there are populations of cells that have different potentials for proliferation and the ability to spontaneously regress. This is more true of glandular epithelial cells. Since proliferation depends on the amount of PE, it can be assumed that different types of EH, differing in the level of proliferative activity, will respond differently to the same hormonal influences and, therefore, approaches to the treatment of these conditions should be different. Thus, when prescribing pathogenetic therapy using progestins, it is necessary to distinguish two groups of women: with a hormone-sensitive form of EH and a hormone-insensitive or hormone-resistant form of EH without atypia. Other treatments must be used to treat such women.Цель исследования – разработать дифференциально-диагностические критерии применения гормональной терапии прогестагенами для лечения гиперплазии эндометрия (ГЭ) без атипии у женщин репродуктивного возраста с учетом клинико-морфологических и иммуногистохимических данных. Исследовать влияние экспрессии рецепторов эстрогенов, прогестерона и маркера пролиферации КИ-67 в гиперплазированном эндометрии без атипии у женщин репродуктивного возраста на эффективность проведенной терапии. Материалы и методы. Было проведено проспективное когортное исследование в 85 пациенток репродуктивного возраста (25–46 лет) с аномальными маточными кровотечениями (АМК). Контрольную группу составили 15 пациенток с изменениями эндометрия секреторного типа. Материал для морфологического и иммуногистохимического исследования получали путем выскабливания полости матки. Исследование рецепторов прогестерона проводилось иммуногистохимическим методом в лаборатории иммуногистохимии ДГМА. Все пациентки получали лечение микронизированным прогестероном в дозе 100 мг в сутки в непрерывном режиме в течение 6 месяцев Для определения эффекта от использования прогестерона проводилось исследование экспрессии рецепторов к эстрогенам, прогестерону и маркеру пролиферации Кi-67 в гистологических образцах эндометрия иммуногистохимическим методом. Критерием излеченности считали: отсутствие жалоб у пациенток и отсутствие ГЭ по результатам пайпель-биопсии эндометрия после 6 месяцев лечения. Результаты исследований и их обсуждение. По результатам исследования женщин с отсутствием эффекта от проведенной терапии, в отличие от женщин с эффективно проведенной терапией, наблюдалось снижение экспрессии рецепторов к прогестерону (ПР) на 65 %, в то время как экспрессия рецепторов к эстрогенам была выше нормы на 50–56 % в обеих исследуемых группах. Пролиферативный потенциал железистой ткани при ГЭ в репродуктивном периоде, оцененный по уровню Ki-67, при ПНГЭ был в 3,2 раза, при КНГЕ – в 4,5 раза выше нормы, в то время как в строме при обоих типах ГЭ он не отличался от нормальных показателей. Выводы. Проведенные исследования показали, что при решении вопроса о назначении патогенетической терапии с использованием микронизированного прогестерона для лечения гиперплазии эндометрия без атипии рекомендуется применять дифференциальный подход, который заключается в том, что при назначении терапии необходимо учитывать уровень экспрессии прогестероновых рецепторов в ткани эндометрия. Высокий уровень экспрессии будет определять удовлетворительный эффект от применения терапии прогестинами. Низкий уровень экспрессии прогестероновых рецепторов будет приводить к нечувствительности ткани эндометрия к терапии прогестинами. Еще одним критерием при назначении терапии прогестинами является определение пролиферативной активности гиперплазированного эпителия с использованием маркера Ki-67. Он позволяет сделать вывод, что при различных типах ГЭ выявляются популяции клеток, обладающие различным потенциалом к пролиферации и способностью к спонтанному регрессу. В большей степени это касается клеток железистого эпителия. Поскольку пролиферация зависит от количества РЕ, можно считать, что различные виды ГЭ, отлича ющиеся по уровню пролиферативной активности, по-разному будут реагировать на одни и те же гормональные воздействия и, следовательно, подходы к терапии данных состояний должны быть разными. Таким образом, при назначении патогенетической терапии с применением прогестинов нужно выделять две группы женщин: с гормонально чувствительной формой ГЭ и гормонально нечувствительной или гормонально резистентной формой ГЭ без атипии. Для лечения таких женщин нужно применять другие методы лечения.Мета дослідження – розробити диференціально-діагностичні критерії застосування гормональної терапії із застосуванням прогестагенів для лікування гіперплазія ендометрія (ГЕ) без атипії у жінок репродуктивного віку з урахуванням клініко-морфологічних та імуногістохімічних даних. Дослідити вплив експресії рецепторів естрогенів, прогестерону та маркера проліферації КІ-67 в гіперплазованому ендометрії без атипії у жінок репродуктивного віку на ефективність проведенної терапії. Матеріали та методи. Було проведено проспективне когортне дослідження у 85 пацієнток репродуктивного віку (25–46 років) з аномальними матковими кровотечами (АМК). Контрольну групу склали 15 пацієнток зі змінами ендометрія секреторного типу. Матеріал для морфологічного та імуногістохімічного дослідження отримували шляхом вишкрібання порожнини матки. Дослідження рецепторів прогестерону проводили імуногістохімічним методом у лабораторії імуногістохімії ДДМА. Всі пацієнтки отримували лікування мікронізованим прогестероном у дозі 100 мг на добу в безперервному режимі протягом 6 місяців. Для визначення ефекту від використання прогестерону проводили дослідження експресії рецепторів до естрогенів, прогестерону та маркера проліферації Кi-67 у гістологічних зразках ендометрія імуногістохімічним методом. Критерієм вилікування вважали: відсутність скарг у пацієнток та відсутність ГЕ за результатами пайпель-біопсії ендометрія після 6 місяців лікування. Результати досліджень та їх обговорення. За результатами дослідження жінок із відсутністю ефекту від проведеної терапії, на відміну від жінок з ефективно проведеною терапією, спостерігали зниження експресії рецепторів до прогестерону (ПР) на 65 %, тоді як експресія рецепторів до естрогенів була вищою за норму на 50–56 % в обох досліджуваних групах. Проліферативний потенціал залозистої тканини при ГЕ в репродуктивному періоді, оцінений за рівнем Ki-67, при ПНГЕ був в 3,2 раза, при КНГЕ – в 4,5 раза вищий від норми, тоді як у стромі при обох типах ГЕ він не відрізнявся від нормальних показників. Висновки. Проведені дослідження показали, що при вирішенні питання про призначення патогенетичної терапії з використанням мікронізованого прогестерону для лікування гіперплазії ендометрія без атипії рекомендовано застосовувати диференціальний підхід, який полягає в тому, що при призначенні терапії треба враховувати рівень експресії прогестеронових рецепторів у тканині ендометрія. Високий рівень експресії буде визначати задовільний ефект від застосування терапії прогестинами. Низький рівень експресії прогестеронових рецепторів буде призводити до нечутливості тканини ендометрія до терапії прогестинами. Ще одним критерієм при призначенні терапії прогестинами є визначення проліферативної активності гіперплазованого епітелія з використанням маркера Ki-67. Він дозволяє зробити висновок, що при різних типах ГЕ є популяції клітин, які володіють різними потенціальними можливостями до проліферації та здатністю до спонтанного регресу. Більшою мірою це стосується клітин залозистого епітелію. Оскільки проліферація залежить від кількості РЕ, можна вважати, що різні види ГЕ, які відрізняються за рівнем проліферативної активності, будуть по-різному реагувати на одні й ті ж гормональні впливи, і отже, підходи до терапії даних станів повинні бути різними. Таким чином, при призначенні патогенетичної терапії із застосуванням прогестинів потрібно виділяти дві групи жінок: із гормонально чутливою формою ГЕ та гормонально нечутливою або гормонально резистентною формою ГЕ без атипії. Для лікування таких жінок потрібно застосовувати інші методи

Safety and feasibility of robotic-assisted drainage of symptomatic pancreatic pseudocysts: A case-series analysis (with video)

The surgical treatment of pancreatic pseudocysts (PPs) in patients who fail nonoperative management has evolved from aggressive open to a minimally invasive approach. The application of robotic surgery in this setting is scarcely reported. The aim of this study is to analyze the safety and feasibility of the robotic approach to pancreatic pseudocyst drainage. A single centre retrospective review of consecutive patients undergoing robotic-assisted pancreatic pseudocyst surgeries in an academic tertiary institution was performed. There were 14 patients studied, of whom 10 underwent cystogastrostomy and 4 Roux-En-Y cystojejunostomy. Eight patients had gallstone pancreatitis and 3 patients alcoholic pancreatitis. The mean size of cyst was 8.9±1cm and 57.1% located at the pancreatic body. The overall operative time of the procedure was 135±34 minutes. There were no open conversions. The overall success rate was 92.8%, while the primary success rate 85.7%. The major morbidity rate was 14.3% and there was no 30-day mortality. The mean post-operative hospital stay was 7±3 days with one recurrence of the pancreatic pseudocyst on follow-up requiring endoscopic drainage without further recurrence. The robotic approach for the drainage of symptomatic pancreatic pseudocyst is safe and feasible and can be considered as a viable modality for operative intervention in well-selected patient

Quantum Phase Shift in Chern-Simons Modified Gravity

Using a unified approach of optical-mechanical analogy in a semiclassical formula, we evaluate the effect of Chern-Simons modified gravity on the quantum phase shift of de Broglie waves in neutron interferometry. The phase shift calculated here reveals, in a single equation, a combination of effects coming from Newtonian gravity, inertial forces, Schwarzschild and Chern-Simons modified gravity. However the last two effects, though new, turn out to be too tiny to be observed, and hence only of academic interest at present. The approximations, wherever used, as well as the drawbacks of the non-dynamical approach are clearly indicated.Comment: 16 pages, minor errors corrected. Accepted for publication in Phys. Rev.

РОЛЬ ФОЛІЄВОЇ КИСЛОТИ У ПОПЕРЕДЖЕННІ ВРОДЖЕНИХ ВАД РОЗВИТКУ: РЕЗУЛЬТАТИ АНОНІМНОГО АНКЕТУВАННЯ ЖІНОЧОГО НАСЕЛЕННЯ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

The aim of the study – to learn the awareness of the female population of Lviv region about the role of folic acid (FA) in the prevention of fetus development congenital deformities. Materials and Methods. A survey of pregnant women in the Lviv region was conducted and an analysis of 811 questionnaires of respondents was carried out. Following questions were researched about the medicine usage: dose (100, 200, 400 or 500 micrograms), before and during current pregnancy, the duration of the medicine intake, before conception and the first three months of pregnancy, as well as awareness of the population regarding the preconceptional effect of folic acid. Results and Discussion. The analysis of the data of questionnaires showed that among 811 women, 622 lived in the city (76.69 %), and 189 (23.31 %) – in the village. The study of pregnancy parity showed that there were significantly more women with the 1st and 2nd pregnancy (48.20 % and 33.97 % respectively). Women who were the first to know about the importance of FA were pregnant for the first (30.83 %) and the second (25.40 %) time, many of them were residents of the city. Most of the respondents got to know about the FA from doctors – 58.08 %, and most of these women were rather from the city than from the village (46.0 % and 12.08 % respectively, P <0.001). Only 40.44 % used FA before pregnancy for one to three months. A total of about 1/3 (37.73 %) of women took FA in a dose of 400 micrograms. Moreover, 26.26 % of respondents used the medicine for 2 months before pregnancy and 41.92 % – for three months during pregnancy. Significantly, they were rather inhabitants of the city than villages (P <0.001). Conclusions. It was established that among the female population of Lviv region, awareness of folic acid as the best genuine prevention of fetus development congenital deformities is not sufficient. This refers to the data on the medication itself, its dose and terms and duration of use.Цель исследования – изучение осведомленности женского населения Львовской области о роли фолиевой кислоты (ФК) в предупреждении врожденных пороков развития плода (ВПР). Материалы и методы. Проведен анализ 811 анкет респондентов. Изучали вопросы относительно употребления этого препарата: дозы (100, 200, 400 или 500 мкг), до и во время данной беременности, продолжительности приема препарата, до зачатия и первые три месяца беременности, а также осведомленности населения относительно преконцепционного действия фолиевой кислоты. Результаты исследования и их обсуждение. Анализ данных анкет показал, что из 811 женщин проживали в городе 622 (76,69 %), а 189 (23,31 %) – в селе. Изучение паритета беременности показало, что значительно больше было женщин с I и II беременностью (48,20 % и 33,97 % соответственно). Наиболее информированными о значении ФК были женщины, беременные впервые (30,83 %) и второй раз (25,40 %), из них значительно чаще были жительницы города. Большинство респондентов получило знания о ФК от медиков – 58,08 %, причем достоверно больше этих женщин было из города, чем села (46,0 % и 12,08 % соответственно, Р<0,001). Только 40,44 % употребляли ФК до беременности в течение от одного до трех месяцев. Всего около 1/3 (37,73 %) женщин употребляли ФК в дозе 400 мкг. Причем 26,26 % респондентов применяли препарат в течение 2 месяцев до беременности и трех месяцев во время беременности – 41,92 %. Значительно чаще это были жительницы города, чем села (Р<0,001). Выводы. Установлено, что среди женского населения Львовской области осведомленность о фолиевой кислоте как лучшем истинном средстве профилактики врожденных аномалий развития плода недостаточна. Это касается данных о самом препарате, его дозе приема, сроков и длительности употребления.Мета дослідження – вивчення обізнаності жіночого населення Львівської області про роль фолієвої кислоти (ФК) у попередженні вроджених вад розвитку плода (ВВР). Матеріали та методи. Проведено опитування вагітних жінок Львівської області та аналіз 811 анкет респондентів. Вивчали питання стосовно вживання зазначеного препарату: дози (100, 200, 400 або 500 мкг), до та під час даної вагітності, тривалості прийому препарату, до зачаття та перші три місяці вагітності, а також обізнаності населення відносно преконцепційної дії фолієвої кислоти. Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз даних анкет показав, що з 811 жінок проживали в місті 622 (76,69 %), а 189 (23,31 %) – в селі. Вивчення паритету вагітності показало, що значно більше було жінок із І та ІІ вагітністю (48,20 % та 33,97 % відповідно). Найбільш поінформованими про значення ФК були жінки, вагітні вперше (30,83 %) та вдруге (25,40 %), з них значно частіше були жительки міста. Більшість респондентів отримала знання про ФК від медиків – 58,08 %, причому достовірно більше цих жінок було з міста, ніж із села (46,0 % та 12,08 % відповідно, Р<0,001). Лише 40,44 % вживали ФК до вагітності протягом від одного до трьох місяців. Всього близько 1/3 (37,73 %) жінок вживали ФК у дозі 400 мкг. Причому 26,26 % респондентів застосовували препарат протягом 2 місяців до вагітності, та 41,92 % – трьох місяців під час вагітності. Значно частіше це були мешканки міста, ніж села (Р<0,001). Висновки. Встановлено, що серед жіночого населення Львівської області поінформованість про фолієву кислоту як кращу справжню профілактику вроджених аномалій розвитку плода є недостатньою. Це стосується даних про сам препарат, його дозу прийому та термінів і тривалості вживання

СТАН КОМОРБІДНОЇ ПАТОЛОГІЇ У ХВОРИХ НА МОРБІДНЕ ОЖИРІННЯ

Purpose: to improve the results of treatment of morbidly obese patients by assessing frequency and characteristics of comorbidity.Materials and Methods. The results of a preoperative clinical, laboratory, instrumental examination of 205 patients with morbid obesity were analyzed.Results. Concomitant diseases were diagnosed in 203 (99 %) morbidly obese patients included in the study. In the structure of concomitant pathology cardiovascular diseases prevailed – 135 (65.8 %) patients, carbohydrate metabolism disorders – 135 (65.8 %) patients and lipid metabolism disorders – 161 (78.5 %) patients, reflecting the pathogenesis of the metabolic syndrome and significantly increasing the risk of premature death. Diseases of the respiratory system were diagnosed in 63 (30.7%) patients and digestive system – in 130 (63.4 %) patients.Conclusions. Peculiarities of morbidly obese patients are high frequency, systemic and, in the most cases, multifocality of organ lesions that requires a systemic implementation of a multidisciplinary approach to improve the results of treatment of this category of patients.Мета: покращити результати лікування хворих на морбідне ожиріння шляхом оцінки частоти розвитку та особливостей супутньої патології.Матеріали і методи. Проаналізовано результати передопераційного клініко-лабораторного та інструментального обстеження 205 хворих на морбідне ожиріння.Результати. Супутні захворювання діагностовано у 203 (99 %) хворих на морбідне ожиріння, включених у дослідження. В структурі супутньої патології переважали захворювання серцево-судинної системи у 135 (65,8  %) хворих, порушення вуглеводного – в 135 (65,8 %) пацієнтів та ліпідного обміну – в 161 (78,5 %) хворого, що віддзеркалюють патогенетичну сутність метаболічного синдрому та суттєво підвищують ризик передчасної смерті. Захворювання дихальної системи діагностовано у 63 (30,7 %) хворих, системи травлення – у 130 (63,4 %) пацієнтів.Висновки. Характерною особливістю хворих на морбідне ожиріння є висока частота, системність та, в більшості випадків, мультифокальність органних уражень, що вимагає системної реалізації мультидисциплінарного підходу для покращення результатів лікування означеної категорії пацієнтів

ТРОМБОЛІТИЧНА ТЕРАПІЯ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ДОДАТКІВ МАТКИ

The article describes the results of noninterventional multicentre comparative trial of efficacy and safety of “Distreptaza” in complex treatment of acute and exacerbation of chronic salpingo-oophoritis in women of different age with different etiology of the disease. The results show that usage of Distreptaza in complex treatment of inflammatory diseases of the organs of small pelvis considerably improves clinical and laboratory efficacy of the therapy of chronic salpingo-oophoritis in the stage of exacerbation. Women’s quality of life is improved due to shorter terms of treatment, amelioration of short- and long-term outcomes of treatment.В статье приведены результаты неинтервенционного мультицентрового сравнительного исследования эффективности и безопасности препарата дистрептаза в комплексной терапии острых и обострений хронических сальпингоофоритов у женщин разного возраста и с различной этиологией заболевания. Результаты исследования свидетельствуют о том, что применение Дистрептазы в комплексном лечении ВЗОМТ значительно повышает клиническую и лабораторную эффективность терапии хронического сальпингоофорита в стадии обострения. Сокращение сроков лечения, улучшение непосредственных и отдаленных результатов лечения благоприятно сказывается на качестве жизни пациенток.У статті наведені результати неінтервенційного багатоцентрового порівняльного дослідження ефективності та безпеки препарату дістрептаза в комплексній терапії гострого і хронічного сальпінгоофориту в стадії загострення у жінок різного віку і з різною етіологією захворювання. Результати дослідження свідчать про те, що застосування Дістрептази в комплексному лікуванні ЗЗОМТ значно підвищує клінічну і лабораторну ефективність терапії хронічного сальпінгоофориту в стадії загострення. Скорочення термінів лікування, покращення безпосередніх та віддалених результатів лікування сприятливо відбивається на якості життя пацієнток