Розробка складу і технології мила з сапропелем

Hygienic treatment of hands is an effective means of reducing the spread of transient microflora and is considered as one of the most important procedures for preventing the infection transmission by the contact-household way. Hygienic treatment of hands is necessary in public catering establishments, treatment and prevention institutions, for immunity compromised patients, in the period of seasonal diseases, etc. Most antibacterial soaps are based on synthetic surfactants using such synthetic antibacterial additives as triclosan, triclocarbanum, farnesol, benzalkonium chloride, pyroctonolamine. Therefore, development of soaps containing natural substances in their composition is relevant.Aim. To develop a soap with sapropel, which would have the antibacterial effect and satisfactory sensory properties.Materials and methods. To make the soap the liquid corn and castor oils, solid palm and coconut oils, as well as argan oil were selected as a superfatting agent. Oil saponification was carried out with sodium hydroxide solution. The quality of the samples obtained was assessed by the organoleptic and physicochemical parameters (the qualitative number (the mass of fatty acids calculated with reference to the nominal weight of a soap bar of 100 g), the mass fraction of free caustic alkali, the mass fraction of sodium products calculated with reference to Na2O, the temperature of fatty acid (titer) gelation, the mass fraction of sodium chloride).Results and discussion. By the indicators of the saponification value of the selected components of the soap fatty base containing 43.8 % of palm oil and 25 % of coconut oil, 6.2 % of corn oil and 25 % of castor oil, and with the necessary consistency properties, soap ductility, high solubility and foaming in cold water the amount of alkali needed for making soap has been calculated. According to the results of determination of the soap consumer properties the concentration of argan oil has been chosen. As a result of studying the organoleptic and physicochemical parameters of the soap with 5 and 10 % of sapropel it has been found that the soap obtained by the cold method meets the standards for soap of the brand “Special” with disinfectants or therapeutic additives.Conclusions. The soap composition containing 5 and 10 % of sapropel has been proposed. In the laboratory conditions the cold and hot methods for obtaining the soap with sapropel have been tested. It has been found that the samples obtained by the cold method meet the requirements of the normative documentation in contrast to the soap with the unsatisfactory organoleptic parameters obtained by the hot method.Гигиеническая обработка рук является эффективным средством снижения распространения транзиторной микрофлоры и рассматривается в качестве одной из важнейших процедур для предотвращения передачи инфекций контактно-бытовым путем. Гигиеническая обработка рук является необходимой в заведениях общественного питания, лечебно-профилактических учреждениях, для лиц с пониженным иммунитетом в период сезонных заболеваний. Большинство антибактериальных мыл изготовлено на основе синтетических поверхностно-активных веществ с использованием синтетических антибактериальных добавок: триклозана, триклокарбана, фарнезола, бензалкония хлорида, пироктоноламина. Поэтому актуальным является разработка мыл, которые в своем составе содержат вещества природного происхождения.Цель работы – создание мыла с сапропелем, которое бы обладало антибактериальным эффектом и удовлетворительными сенсорными свойствами.Материалы и методы. Для изготовления мыла выбрано кукурузное, касторовое жидкие масла, пальмовое и кокосовое твердые масла и аргановое масло в качестве пережиривающей добавки. Омыления масел проводили раствором натрия гидроксида. Качество полученных образцов оценивали по органолептическим и физико-химическим показателям (качественное число (масса жирных кислот в пересчете на номинальную массу куска 100 г), массовая доля свободной едкой щелочи, массовая доля содопродуктов в пересчете на Na2O, температура застывания жирных кислот (титр), массовая доля хлорида натрия).Результаты и их обсуждение. По показателям числа омыления выбраных компонентов жировой основы мыла, которое содержит 43,8 % пальмового и 25 % кокосового масла, 6,2 % кукурузного, 25 % касторового масла и обеспечивает необходимые консистентные свойства, пластичность мыла, высокую растворимость и пенообразование в холодной воде, рассчитывали количество щелочи, необходимой для получения мыла. По результатам определения потребительских свойств мыла выбрана концентрация арганового масла. В результате исследования органолептических и физико-химических показателей мыла с 5 и 10 % сапропеля установлено, что мыло, полученное холодным методом, соответствует нормам для мыла марки «Специальное» с дезинфицирующими или лечебно-профилактическими добавками.Выводы. Предложен состав мыла, содержащий 5 и 10 % сапропеля. В лабораторных условиях апробирован холодный и горячий метод получения мыла с сапропелем. Установлено, что образцы, полученные холодным методом варки мыла, соответствуют требованиям нормативной документации в отличие от мыла, полученного горячим методом, которое имеет неудовлетворительные органолептические свойства.Гігієнічна обробка рук, що є ефективним засобом зниження поширення транзиторної мікрофлори, розглядається в якості однієї з найважливіших процедур для запобігання передачі інфекцій контактно-побутовим шляхом. Гігієнічна обробка рук є необхідною у закладах громадського харчування, лікувально-профілактичних закладах, для осіб зі зниженим імунітетом у період сезонних захворювань. Більшість антибактеріальних мил виготовлена на основі синтетичних поверхнево-активних речовин з використанням  синтетичних антибактеріальних добавок: триклозану, триклокарбану, фарнезолу, бензалконію хлориду, піроктоноламіну.  Тому актуальним є розробка мил, які у своєму складі містять речовини природного походження. Мета роботи – створення мила з сапропелем, яке б володіло антибактеріальним ефектом та задовільними сенсорними властивостями. Матеріали та методи. Для виготовлення мила обрано кукурудзяну, рицинову олії та пальмове і кокосове масла та арганову олію. Омилення олій проводили розчином натрію гідроксиду. Якість отриманих зразків оцінювали за органолептичними та фізико-хімічними показниками (якісне число (маса жирних кислот у перерахунку на номінальну масу куска 100 г), масова частка вільного їдкого лугу, масова частка содопродуктів у перерахунку на Na2O, температура застигання жирних кислот (титр), масова частка хлориду натрію). Результати та їх обговорення. За показниками числа омилення обраних компонентів жирової основи мила, яке містить 43,8 % пальмового та 25 % кокосове масло, 6,2 %, кукурудзяної та 25 % рицинової олії і забезпечує необхідні консистентні властивості, пластичність мила, високу розчинність і піноутворення в холодній воді, розраховували кількість лугу, необхідну для одержання мила. За результатами визначення споживчих властивостей мила обрано концентрацію ароганової олії. В результаті дослідження органолептичних і фізико-хімічних показників мила з 5 та 10 % сапропелю встановлено, що мило, отримане холодним методом, відповідає нормам для мила марки «Спеціальне» з дезінфікуючими або лікувальними-профілактичними добавками.Висновки. Запропоновано склад мила, що містить 5 та 10 % сапропелю. В лабораторних умовах апробовано холодний та гарячий методи одержання мила з сапропелем.Встановлено, що зразки, отримані холодним методом, відповідають вимогам нормативної документації на відміну від мила, отриманого гарячим методом, яке має незадовільні органолептичні показники.

Розробка складу і технології мила з сапропелем

Hygienic treatment of hands is an effective means of reducing the spread of transient microflora and is considered as one of the most important procedures for preventing the infection transmission by the contact-household way. Hygienic treatment of hands is necessary in public catering establishments, treatment and prevention institutions, for immunity compromised patients, in the period of seasonal diseases, etc. Most antibacterial soaps are based on synthetic surfactants using such synthetic antibacterial additives as triclosan, triclocarbanum, farnesol, benzalkonium chloride, pyroctonolamine. Therefore, development of soaps containing natural substances in their composition is relevant.Aim. To develop a soap with sapropel, which would have the antibacterial effect and satisfactory sensory properties.Materials and methods. To make the soap the liquid corn and castor oils, solid palm and coconut oils, as well as argan oil were selected as a superfatting agent. Oil saponification was carried out with sodium hydroxide solution. The quality of the samples obtained was assessed by the organoleptic and physicochemical parameters (the qualitative number (the mass of fatty acids calculated with reference to the nominal weight of a soap bar of 100 g), the mass fraction of free caustic alkali, the mass fraction of sodium products calculated with reference to Na2O, the temperature of fatty acid (titer) gelation, the mass fraction of sodium chloride).Results and discussion. By the indicators of the saponification value of the selected components of the soap fatty base containing 43.8 % of palm oil and 25 % of coconut oil, 6.2 % of corn oil and 25 % of castor oil, and with the necessary consistency properties, soap ductility, high solubility and foaming in cold water the amount of alkali needed for making soap has been calculated. According to the results of determination of the soap consumer properties the concentration of argan oil has been chosen. As a result of studying the organoleptic and physicochemical parameters of the soap with 5 and 10 % of sapropel it has been found that the soap obtained by the cold method meets the standards for soap of the brand “Special” with disinfectants or therapeutic additives.Conclusions. The soap composition containing 5 and 10 % of sapropel has been proposed. In the laboratory conditions the cold and hot methods for obtaining the soap with sapropel have been tested. It has been found that the samples obtained by the cold method meet the requirements of the normative documentation in contrast to the soap with the unsatisfactory organoleptic parameters obtained by the hot method.Гигиеническая обработка рук является эффективным средством снижения распространения транзиторной микрофлоры и рассматривается в качестве одной из важнейших процедур для предотвращения передачи инфекций контактно-бытовым путем. Гигиеническая обработка рук является необходимой в заведениях общественного питания, лечебно-профилактических учреждениях, для лиц с пониженным иммунитетом в период сезонных заболеваний. Большинство антибактериальных мыл изготовлено на основе синтетических поверхностно-активных веществ с использованием синтетических антибактериальных добавок: триклозана, триклокарбана, фарнезола, бензалкония хлорида, пироктоноламина. Поэтому актуальным является разработка мыл, которые в своем составе содержат вещества природного происхождения.Цель работы – создание мыла с сапропелем, которое бы обладало антибактериальным эффектом и удовлетворительными сенсорными свойствами.Материалы и методы. Для изготовления мыла выбрано кукурузное, касторовое жидкие масла, пальмовое и кокосовое твердые масла и аргановое масло в качестве пережиривающей добавки. Омыления масел проводили раствором натрия гидроксида. Качество полученных образцов оценивали по органолептическим и физико-химическим показателям (качественное число (масса жирных кислот в пересчете на номинальную массу куска 100 г), массовая доля свободной едкой щелочи, массовая доля содопродуктов в пересчете на Na2O, температура застывания жирных кислот (титр), массовая доля хлорида натрия).Результаты и их обсуждение. По показателям числа омыления выбраных компонентов жировой основы мыла, которое содержит 43,8 % пальмового и 25 % кокосового масла, 6,2 % кукурузного, 25 % касторового масла и обеспечивает необходимые консистентные свойства, пластичность мыла, высокую растворимость и пенообразование в холодной воде, рассчитывали количество щелочи, необходимой для получения мыла. По результатам определения потребительских свойств мыла выбрана концентрация арганового масла. В результате исследования органолептических и физико-химических показателей мыла с 5 и 10 % сапропеля установлено, что мыло, полученное холодным методом, соответствует нормам для мыла марки «Специальное» с дезинфицирующими или лечебно-профилактическими добавками.Выводы. Предложен состав мыла, содержащий 5 и 10 % сапропеля. В лабораторных условиях апробирован холодный и горячий метод получения мыла с сапропелем. Установлено, что образцы, полученные холодным методом варки мыла, соответствуют требованиям нормативной документации в отличие от мыла, полученного горячим методом, которое имеет неудовлетворительные органолептические свойства.Гігієнічна обробка рук, що є ефективним засобом зниження поширення транзиторної мікрофлори, розглядається в якості однієї з найважливіших процедур для запобігання передачі інфекцій контактно-побутовим шляхом. Гігієнічна обробка рук є необхідною у закладах громадського харчування, лікувально-профілактичних закладах, для осіб зі зниженим імунітетом у період сезонних захворювань. Більшість антибактеріальних мил виготовлена на основі синтетичних поверхнево-активних речовин з використанням  синтетичних антибактеріальних добавок: триклозану, триклокарбану, фарнезолу, бензалконію хлориду, піроктоноламіну.  Тому актуальним є розробка мил, які у своєму складі містять речовини природного походження. Мета роботи – створення мила з сапропелем, яке б володіло антибактеріальним ефектом та задовільними сенсорними властивостями. Матеріали та методи. Для виготовлення мила обрано кукурудзяну, рицинову олії та пальмове і кокосове масла та арганову олію. Омилення олій проводили розчином натрію гідроксиду. Якість отриманих зразків оцінювали за органолептичними та фізико-хімічними показниками (якісне число (маса жирних кислот у перерахунку на номінальну масу куска 100 г), масова частка вільного їдкого лугу, масова частка содопродуктів у перерахунку на Na2O, температура застигання жирних кислот (титр), масова частка хлориду натрію). Результати та їх обговорення. За показниками числа омилення обраних компонентів жирової основи мила, яке містить 43,8 % пальмового та 25 % кокосове масло, 6,2 %, кукурудзяної та 25 % рицинової олії і забезпечує необхідні консистентні властивості, пластичність мила, високу розчинність і піноутворення в холодній воді, розраховували кількість лугу, необхідну для одержання мила. За результатами визначення споживчих властивостей мила обрано концентрацію ароганової олії. В результаті дослідження органолептичних і фізико-хімічних показників мила з 5 та 10 % сапропелю встановлено, що мило, отримане холодним методом, відповідає нормам для мила марки «Спеціальне» з дезінфікуючими або лікувальними-профілактичними добавками.Висновки. Запропоновано склад мила, що містить 5 та 10 % сапропелю. В лабораторних умовах апробовано холодний та гарячий методи одержання мила з сапропелем.Встановлено, що зразки, отримані холодним методом, відповідають вимогам нормативної документації на відміну від мила, отриманого гарячим методом, яке має незадовільні органолептичні показники.